Тема 1. Французька революцiя кiнця XVIII ст.

Причини та початок революції

Термін опрацювання: до 05.10

„...Лише в одній моїй особі перебуває королівська влада. Увесь суспільний порядок у всьому
його обсязі бере початок від мене, інтереси і права наці - усе тут, у моїй руці...”
(Людовик ХVI)

Завдання для учнiв:

перегляньте вiдео
https://www.youtube.com/watch?v=eZSM9v66URU
опрацюйте параграф № 2,використовуючи опорний матерiал.
Матерiал для опрацювання:

1. ФРАНЦІЯ напередодні революції. Криза “старого порядку”

 Економічна сфера
Аграрна країна.
Обмеження на купівлю-продаж землі.
Феодальні побори та надмірні податки
(дворянам; десятина – на користь церкви; а
державі – податки на майно та подушне).
Залишки цехової ремісничої системи.
Промислова революція не відбулася.
Нечасте використання машин.
Поступовий розвиток промисловості.
Обмеження внутрішньої торгівлі митом.
Активний розвиток зовнішньої торгівлі.
Колоніальна система.
Різниці одиниці мір і ваг.
Соціальна сфера
Більшість населення – селяни (особисто
вільні, але не володіли землею).
Зростання могутності буржуазії
(підприємці, торговці, банкіри), але вони не
мали політичних прав.
Розшарування серед дворянства та
духівництва.
Санкюлоти – прошарок населення –
службовці, крамарі, підмайстри тощо.
Політична сфера
Абсолютизм (король Людовик XVI).
Поділ населення на три стани:
Бюрократична система.
Централізація управління державою.
Генеральні штати – дорадчі збори
представників станів (не збиралися від 1614
р.).
Збрежнення «старого порядку» - поєднання
абсолютизму зі становою системою.
Релігійна сфера
Поширення католицизму.
Підтримка церкви державою
Централізована церковна система.
Володіння великими земельними наділами.
Розшарування серед духівництва.
Падіння авторитету церкви.
Поширення виступів проти релігії та церкви.

У Франції наростала соціально-економічна криза

2. Доба Просвітництва
Просвітництво – ідейна течія та суспільний рух другої половини XVII —XVIII ст. у країнах
Європи та Америки. Який формував ідеології низки революцій.
«Суспільно-політичні погляди французьких просвітників»
Просвітники, роки На державний устрій На права людини та На релігію і
життя приватну власніть католицьку церкву
Шарль Луї Монтескє Проти абсолютизму, Свобода слова, Необхідність
за конституційну преси, зборів, відокремлення
(1689-1755)
монархію і поділ віротерпимість, церкви від держави
влади на рівність усіх перед
законодавчу законом,
(парлемент), недоторканість
виконавчу (король і приватної власності
міністри) і судову
(незалежна від
 парламенту та
короля).
Противник
революції –
прибічник
компромісу між
буржуазією та
дворянством

Вольтер Засудження Необхідність Різка критика

абсолютизму, за забезпечення свободи церкви.
(1694-1778)
освіченого монарха і рівності в правах, Необхідність
(«освічений повага до приватної збереження релігії
абсолютизм») власності для утримання
народу в покорі

Дені Дідро Проти абсолютизму, За усунення майнової Критика релігії і

за обмежену нерівності, церкви, визнання
(1713-1784)
монархію віротерпимість, існування Бога,
недоторканість необхідність
приватної власності створення нової
та «економічну «природної релігії»
свободу»

Жан-Жак Руссо Засудження За рівність усіх Несприйняття

монархії, за людей у правах, католиціької
(1712-1778)
демократичну обмеження розмірів церкви.
республіку дрібних приватної власності Необхідність релігії
власників як основи людської
особистості.
3. Причини та початок Французької революції
Основні причини революції у Франції:
→ Пануючий феодально-абсолютистський лад і підримуваний ним «старий порядок»
гальмували соціальний, економічний і політичний розвиток країни.
→ Буржуазія, зміцнившись економічно, не бажала миритися з господарюванням короля
та дворянства. Вона була зацікавлена в економічній свободі, а також в отриманні
політичних прав та впливу на владу.
→ Селянство страждало від феодальних порядків. Їх господарства розорювалися.
→ Містяни були зацікавлені в капіталізмі, в розвитку торгівлі. Ремісництво бажало
скасувати середньовічних цехів з численними правилами, що заважали розширенню
виробництва товарів.
→ Протиріччя між третім станом і пануючими привілейованими станами –
дворянством і духовенством.
→ Нездатність державної влади впливати на ситуацію за умов економічної, соціальної,
політичної кризи в країні у 80-х роках XVIII ст.
→ Банкрутство держави, нездатність влади сплатити борги, різке зростання соціальної
напруги в суспільстві.
У 1787 році на зборах нотаблів, скликаних Людовіком ХУІ, було прийняте рішення
запровадити в країні загальний земельний податок з усіх станів, однак паризький
парламент відмовився його затвердити та запропонував королю зібрати Генеральні штати
(вище станово-представницьке дорадче зібрання у Франції), які не скликалися з 1614 року.
5 травня 1789 року у Версальському палаці Людовік ХУІ відкрив засідання Генеральних
штатів і наказав депутатам затвердити податки. Однак депутати третього стану виступили
проти традиції голосувати за станами («один стан-один голос») і стали наполягати на
рівному голосуванні всіх депутатів. Давній порядок вони вважали застарілим і
несправедливим. Суперечки між противниками та прихильниками старої системи
голосування тривали понад місяць. 17 червня 1789 року вони проголосили себе
Національними зборами, що представляли інтереси всіх французів. Коли Людовік ХУІ
 наказав закрити залу засідань, депутати Національних зборів 20 червня 1789 року
зібрались у залі для гри в м’яч і заприсяглися, що не розійдуться, поки не підготують
конституцію країни. 9 липня 1789 р. Національні збори оголосили себе Установчими
зборами. Ця подія вважається початком Французької революції кінця ХУІІІ ст.
Періодизація Французької революції
14 червня 1789 – 10 серпня 1792 – 2 червня 1793 – 27 липня 1794 –
10 серпня 1792 р. 2 червня 1793 р. 27 липня 1794 р. 9 листопада 1799 р.

Початок революції Повалення монархії Якобінська Термідоріанський

та встановлення диктатура режим
республіки

Події першого періоду революції

Дата Подія
9 липня Національні збори проголосили себе Установчими зборами.
1789 р.
14 липня Захоплення повсталими парижанами фортеці-в’язниці Бастилії. Невдовзі вона
1789 р. була зруйнована, а на тому місці з’явився майдан Свободи, а з каменю Бастилії
було споруджено міст і написано „Тут танцюють”.
Початок революції.
Липень – «Муніципальні революції» в провінціях. Створення нових органів влади –
серпень муніципалітетів, формування загонів Національної гвардії.
1789 р.
4 – 11 Прийняття декретів, які скасували станову систему, феодальні права, кріпосне
серпня право, церковну десятину, оголосили всіх рівними перед законом.
1789 р.
26 серпня Прийняття «Декларації прав людини і громадянина»
1789 р. Реформи: скасовано поділ на стани та успадкування дворянських титулів;
церква була взята під контроль держави; запроваджувався новий
адміністративний поділ країни на 83 департаменти; ліквідовувалася цехова
система; скасовувалися внутрішні мита та інші перепони, які гальмували
розвиток промисловості й торгівлі.
5 жовтня Похід демонстрантів на Версаль – королівський двір та Установчі збори
1789 р. переїхали до Парижа.
17 липня Розстріл маніфестації на Марсовому полі.
1791 р.
3 вересня Прийняття Конституції (встановлення конституційної монархії). Розпуск
1791 р. Установчих зборів.
Конституція 1791 р. :
● Конституційна монархія.
● Вища влада – Законодавчі збори.
● Вибори Законодавчих зборів раз на два роки.
● Виконавча влада – король і міністри.
● Судова влада – суддям, яких обирав народ.
● Депутатська недоторканність.
 ● Король не мав права розпускати Законодавчі збори.
● Король мав право «вето» на рішення Законодавчих зборів.
● Король очолював армію.
● Право обирати належало чоловікам від 25 років, які мали певний
достаток.
● Депутатами могли бути тільки чоловіки, які мали земельні власність.
● Король діяв тільки в межах законів Законодавчих зборів.
1 жовтня Початок роботи Законодавчих зборів.
1791 р.

«Ліві» - Потрібно продовжувати революцію

«Центр» - Відсутня чітка політична орієнтація («болото»)
«Праві» - Конституційні монархісти
20 квітня Оголошення Францією війни Австрії, початок війни з антифранцузькою
1792 р. коаліцією європейських держав (інтервенцією). Це так звані «революційні
війни», що мали оборонний характер для Франції і були спрямовані на захист
батьківщини.
https://youtu.be/qH9j8v9htqY - гімн «Марсельєза»

Події другого періоду революції

Дата Подія
10 серпня Повстання в Парижі – захоплення королівського палацу Тюїльрі та арешт
1792 р. короля. Під тиском повстанців Законодавчі збори приймають рішення про
усунення короля від влади та скликання Національного конвенту (зборів)
19 серпня Вторгнення пруссько-австрійської армії до Франції та захоплення Вердена
1792 р.
20 вересня Битва під Вальмом – перша перемога французької армії. Початок роботи
1792 р. Національного конвенту у складі 793 депутатів: «ліві» (113 депутатів,
монтаньяри); «центр» (500 депутатів, незалежні); «праві» (165 депутатів,
жирондисти). Представники жирондистів склали Виконавчу раду – уряд
22 вересня Проголошення Франції республікою
1792 р. Гасло «Свобода, рівність, братерство»
Кінець 1792 – Скасування феодальних порядків, надання конфіскованих земель селянам в
початок 1793 оренду, початок наступу на інші держави
р.
21 січня 1793 Страта короля франції Людовика ХУІ
р.
Березень 1793 Повстання роялістів у Вандеї
р.
Квітень 1793 Військові дії знову перейшли на території Франції
р.
Весна 1793р. Декрет Конвенту про страти повстанців, поширення прав революційних
трибуналів. Створення Комітету громадянського порятунку. Жирондисти
виступили проти Комуни Парижа.
5 квітня 1793 Страта поміркованих якобінців на чолі з Жоржем Жаком Дантоном
р.
Осінь 1793 р. Поширення якобінського терору, дії «скажених», перелом у війні

Якобінська диктатура
В березні 1793 р. якобінці створюють Революційний трибунал – надзвичайний політичний
суд. Конвент у квітні створив новий уряд – Комітет громадського порятунку.
31 травня – 2 червня 1793 р. якобінці здійснили державний переворот
2 червня 1793 р. Повстання в Парижі – арешт відомих жирондистів. Владу захопили
якобінці
24 червня 1793 Прийняття нової Конституції (встановлення республіки)
р. Конституція 1793 р.
Форма правління – Республіка
Права і свободи – Право на опір проти гноблення, рівність усіх перед
законом, свобода совісті, право на освіту та працю, свобода слова й
друку, свобода здійснення релігійних культів, право на соціальне
забезпечення, недоторканність приватної власності й свобода
підприємництва.
Липень 1793 р. Комітет громадського порятунку очолив Максиміліан Робесп’єр

Термідоріанський режим
Дата Подія
27 липня 1794 р. Переворот 9 термідора – повалення якобінської влади. Арешт М.
Робесп’єра та його прибічників.
28 липня 1794 р. Страта М. Робесп’єра та його прибічників.
Осінь 1794 р. Повернення депутатів-жирондистів до Конвенту. Закриття Паризької
Комуни та якобінських секцій, скасування повноважень революційних
органів, установлення максимального рівня цін на продукти
Весна 1795 р. Голод у Франції, придушення повстання санкюлотів
22 серпня 1795 Прийняття нової Конституції ІІІ року Революції
р.
5 жовтня 1795 р. Придушення повстання роялістів у Парижі урядовими військами на чолі
з Наполеоном Бонопартом
26 жовтня 1795 Припинення діяльності Національного Конвенту й передання
р. повноважень Директорії
1796 – 1797 р. Італійський похід Бонапарта
1798 – 1799 р. Єгипетський похід Бонапарта
9 листопада 1799 Переворот 18 брюмера і встановлення Консульства
р.
Вiдповiсти на питання на стор.21 пiдручника (усно).