10. Якими були причини та наслідки бабітського повстання в Ірані?

Причини:

-політична нестабільність (боротьба за владу);

-соціальна нерівність, несправедливість (феодальний лад);

-закабалення іноземним капіталом ( нерівноправні договори з Росією,Англією,Францією);

- країна на межі соціального вибуху;

-поява так званого пророка Алі Мухаммеда, який оголосив себе Бабом, і обіцяв принести світу
справедливість та захист праві майна простим людям. Ідеї поширювались серед селян, ремісників.
Під їх впливом кількість бабітів ( прихильників цих ідей) зростала, напруження в країні росло, і
врешті-решт восени 1848 р. спалахнуло бабітське повстання.

Наслідки:

- повстання придушили, багато учасників було знищено;

-частина бабітів на чолі з Бехаулла створила нове вчення - бехаїзм, але з тими же ідеями.

11. Охарактеризуйте становище Ірану на межі XIX—XX ст.

Іран усе більше потрапляв у залежність до іноземців. До кінця XIX ст. Росія та Англія фактично
поділили між собою сфери впливу в цій країні. У цей самий час у суперництво за вплив в Ірані
втрутилася Німеччина, а на початку XX ст. —США. Отже, наприкінці століття Іран поступово
перетворився на напівколонію європейських держав.

12. Що спричинило революцію в Ірані?

-через перетворення Ірану на напівколонію руйнувалися традиційні структури і зростала

експлуатація населення;

-рівень життя іранців знижувався, різко загострилася продовольча проб лема;

-початок голодних бунтів;

- масові демонстрації з вимогами проведення радикальних реформ, зокрема скликання меджлісу

(парламенту) і прийняття конституції.

Яку роль у придушенні революції в Ірані відіграли Росія та Англія?

Після невдалих спроб усунути американського фінансового радника Шустера ( запрошеного Іраном
для допомоги країні вийти з кризи) дипломатичними методами, Росія та Англія перейшли до
відкритого збройного втручання. Зусиллями інших держав Іранську революцію було придушено.
Меджліс розігнано, загони федаїв ліквідовано. Іран визнав англо-російську угоду.

13. «Політичне та соціально-економічне становище Туреччини наприкінці XIX ст.»

Політичне
реформи для подолання воєнної відсталості від
європейських держав були здійснені султаном
Селімом III (1789— 1807 рр.) зустріли опір із боку
яничарів, які не бажали втратити своє
привілейоване становище. Заколот, вбивство
султана, выдмына реформ.
Соціально-економічне
розкол у суспільстві, банкрутство Османської
імперії, фактично іноземний контроль над
фінансами країни;
Управління оттоманського державного боргу, де
по черзі головували британський і французький
султан Махмуд II (1808—1839 рр.) – реформа представники, отримало широкі права і привілеї
армії , ліквідація війська яничарів; реорганізація
державного апарату, запроваджененя системи
міністерств і здійснення нового Іноземні держави домоглися вигідних концесій
адміністративного поділу; введення приватного (угод) на будівництво залізниць, які відкривали
права на землю. Були перекреслені воєнними шлях для експансії на Близький і Середній Схід.
поразками від Росії, Австрії, Персії . Кабальний характер мала тютюнова монополія,
султан Абдул Меджид (1839— 1861 рр.) - із 1883 р. передана Франції.
Танзімат («реорганізація»). Земельний, Укладені договори сприяли проникненню на
цивільний і кримінальний кодекси; грошова іранський ринок європейських промислових
реформа; формувалася мережа світських товарів, які спричинили розорення торгівлі та
навчальних закладів; почалося будівництво ремесла в країні, а також посилення експлуатації
залізниць, телеграфних ліній, промислових селянства.
підприємств; створювалися сприятливі умови
для іноземного капіталу, проголошення всіх Суспільство було розділене на етнічні та
підданих (мусульман і немусульман, турків і релігійні групи, є проблеми соціальної
представників інших народів) рівними перед нерівності.
законом.
Результат- невдоволення мусульман. Занепад сільського господарства і слабо
Абдул-Азіз (1861—1876 рр.) скасування деяких розвинена промисловість.
змін свого попередника.
Абдул-Гамід II (1876—1909 рр.) – конституція,
яка обмежувала владу султана, закріплювала
створення двопалатного парламенту,
проголошувала права і свободи громадян;
усунув від влади «нових османів», розпустив
парламент, відмовився від принципу рівності
мусульман і немусульман