ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

1. Прочитай текст. Устав пропущені е або и в суфіксах слів.

Лоза гнеться, кош…к плететься
Ледь терпкуватий запах вологого дерева
лоскоче ніздрі. З-під гострого леза випручуються
і звиваються кільцями тонкі стружки — пруття
перетворюється на вузькі стріч…чки, готові
слухняно лягти в мереж…вне плет…во. З лози
та ліщини, очерету та кукурудзиння в Карпатах
виплітають господарське начиння, іграшки, меблі.
Лозоплетіння — мистецтво виготовлення
різноманітних побутових предметів і художніх
виробів з довгих гнучких прутів верби, ліщини 
або інших рослин. Найдавніші пам’ятки
українського плетіння зберігаються в Національному музеї художнього мистецтва
в  Києві й датовані кінцем XVIII століття. Стрімкого розвитку лозоплетіння набуло 
в  тих регіонах України, де були або значні масиви верболозу, або сприятл…ві
природно-географічні умови для його культивування.
Плет…ні вироби з лози належали до предметів першої необхідності, і виготовляли
їх спеціальні майстри. Найбільше значення цього ремесла в тому, що воно
забезпечувало потреби повсякденного життя багатьох поколінь: з вербової лози плели
кош…ки й  дитячі колиски, клітки для птахів і вулики.
Останнім часом лозоплетіння швидко розповсюджується як естетично привабл…ве
декоративне явище традиційно-побутового зразка: плет…ними з верболозу парканами
оздоблюють простір місць відпочинку, торгівлі й харчування, подвір’їв, квітн…ків тощо.
Досвід і практика показали, що інтерес до плет…них виробів з лози й попит 
на них постійно зростає, а саме лозоплетіння удосконалюється і стає якіснішим
та  красивішим (за Н. Кушніренко).
¾¾ Знайди в тексті складні речення з різними видами зв’язку. Познач межі частин цих
речень, назви види зв’язку між ними.
¾¾ Виділені слова запиши фонетично. 


21
2. Випиши спочатку слова з ненаголошеним [и] в суфіксі, потім — з [е].
Вогнегасн…к, лічильн…к, митн…ця, рятувальн…ки, повідомл…ння, накресл…ний, 
обітн…ця, вантажн…к, випеч…ний, емал…вий, змащ…ний, пропасн…ця, навуш- 
н…ки, проповідн…к, виконав…ця, дощ…чка, козачч…на, дев’ят…ро, прикметн…ковий,
миш…ня, мрійн…ця, чаш…чка, виховат…лька, приватновласн…цький, Наталч…н,
Вижн…ця, Мірошн…ченко, утепл…ння, бат…нько, потил…ця, глиб…на, житн…ця, 
олійн…ця, соняшн…кова, приземл…ння, полотн…ще, діж…чка, заморож…ний, 
глеч…чок, заповідн…к, зерносхов…ще, привез…ний, плем…на, гущав…на, племін- 
н…ця, майданч…к, підйомн…к, дал…ч, полковн…цький, кон…нята, нісенітн…ця,
віконн…ця, коз…нятко, поверн…ння, камінч…к, чудов…сько, видов…ще, вишиваль- 
н…ця, уроч…ще, бомбосхов…ще, пташ…чка, сороч…чка.
3. Устав пропущені е або и.
Мереж…чка, підсніжн…к, водойм…ще, кринич…нька, керман…ч, дал…ч, варе-
н…чки, мильн…ця, очільн…ця, верш…чок, загарбн…цький, вул…чний, відер…чко,
провісн…к, вербич…нька, дол…нька, політ…к, рушн…чок, малес…нький, учасн…ки,
здоб…ч, однокурсн…ця, стеж…чка, вікон…чко, восьм…ро, займенн…ковий.
¾¾ Підкресли/виділи маркером слова з уставленою и. Якщо виконаєш завдання правильно,
то з виділених літер складеш пропущене у вислові Д. Павличка.
Нас виховують наші ________________ і наші ______________.
4. Перепиши речення, уставляючи пропущені букви та знімаючи риску.
1.  Алімпій задрімав, сиве довге волос…я облямовувало пр…тихле уві/сні облич…я.
2.  Сонячний промінь пронизує лист…я на/скрізь, воно по/волі темніє, тліє, ро…си-
пається рудим поп…лом. 3.  Світло в…сокого місяця тут завжди здається містичним,
ір…еальним, воно ніби не прол…вається на землю, а застигає високо, навіть не
сягнувши гір. 4.  Ні/чого мені не треба, опріч тих вул…ць, саме тих, де ні/як не
можуть розм…нутися два трамваї і нагально дз…л…нькотять, порушуюч… заборону
звукових с…гналів. 5.  Над вузен…ким рівчаком, де біля кр…нички калабан…кою
зосталася вода, густо гудуть бджоли (з тв. Н. Бічуї).
5. Прочитай/перепиши речення, уставляючи пропущені е або и в суфіксах слів.
1.  Вийдеш у садок: сон…чко сяє, пташки щебечуть, виш…ньки червоніють (за
Б.  Грінченком). 2.  Коли ми приїхали, то накрапав дощ…к, але цього навіть ніхто не
помічав! (З газети). 3.  Ой у полі кринич…нька, там холодна водич…нька (н. тв.).
4.  Степ відкривається одразу за школою, а в дал…чі попід небом садки синіють 
хутірські, бо вся наша Тернівщ…на оточена хуторами, з якими вона вічно не в миру
(за О. Гончаром).
¾¾ Поясни вживання розділових знаків у наведених реченнях.
6. Пунктуаційний практикум. Прочитай/перепиши речення, ставлячи пропущені розді-
лові знаки.
1.  Дрібні дощинки немов нанизані на довгі блискучі нитки що звисають із самого
неба до землі (Н. Бічуя). 2. Сніг усе падав і вулиця посвіжіла поширшала од хрумкої
чистої пороші (Н. Бічуя). 3. Сонечко гріло як і вчора небо синіло в високості чисте
безхмарне струмочки жебоніли щось межи собою по снігу плигали жовтобрюшки та
снігурі (М. Коцюбинський). 4. Надворі ледве-ледве білів паркан і високо над дерева-
ми у промінні місяця який уже зійшов мчали розірвані вітром хмари (О. Бердник).

22
5.  Баба не підводячи голови від свого в’язання розміреним голосом розповіла та-
ємничу й страшну історію про те як чорт в образі людини спокусив козака Петра
іти в  ніч на Івана Купала по чарівну квіточку папороті яка допомагає знаходити під
землею небачені скарби (О. Бердник). 6.  Скажи ж мені Дніпре які вітровії все кличуть
тебе крізь степи і гаї (М. Вінграновський). 7. Марія оглядається навколо себе цього
року весна приспішила свій крок (І. Вільде).
7. Виконай тестові завдання.
1. Букву е на місці пропуску потрібно писати в усіх словах рядка
А с…р…нада, пл…яда, м…тець, п…реклад
Б с…стема, п…ріод, м…трополит, енц…клопедія
В т…рмометр, п…рсонал, фест…валь, старш…нький
Г ф…номен, ш…ренга, лаур…ат, освідч…ння
Д д…када, ц…мбали, зачин…ний, вимогл…вий
2. Букву е на місці пропуску потрібно писати в усіх словах рядка
А вар…во, витонч…ний, ест…тичний, опо…тизований
Б пр…таманний, стрем…на, замовл…ння, розвин…ний
В архіт…ктура, м…стецтво, перет…натися, розб…шацький
Г петр…ківський, обж…нковий, р…крутський, доріж…нька
Д виготовл…ний, білес…нький, м…лодійний, ш…девр
3. Букву и на місці пропуску потрібно писати в усіх словах рядка
А кр…ниця, д…шевий, мил…ця, вершн…ки
Б Київщ…на, д…р…гент, р…жисер, тр…мати
В ц…стерна, тр…вога, т…тулований, передплатн…к
Г тр…кутник, митн…ця, т…риторія, христ…янський
Д поверн…ння, тр…валий, с…ноптик, м…нталітет
4. Букву и на місці пропуску потрібно писати в усіх словах рядка
А плет…во, ж…вопис, реш…то, спостереж…ння
Б пс…вдонім, в…звольний, печ…во, образл…вий
В од…колон, знів…чений, мороз…во, принц…пово
Г екстр…мальний, пряд…во, пр…зидія, прав…ло
Д велос…пед, мереж…во, м…гдаль, винахідл…вість
5. Речення з різними видами зв’язку наведено у варіанті
А Кожне дерево, кожен листочок, усяка травинка, здавалось, заворушились
і  простяглись назустріч животворному сонцю (О. Бердник).
Б Олень зараз тихо стоїть біля груші, світло місяця врешті пробилося крізь
густу темряву, що впала на землю, і тому оленя дуже добре видно
(Н.  Бічуя).
В Шугала козацька пісня над бистрими ріками, над тихими морями і за
тридев’ятими землями… (Р. Іваничук).
Г Обмиті дощем дерева й трава ніби помолоділи, принишклі квіти знову
весело підняли до сонця свої різнобарвні голівки… (О. Бердник).
Д Тим часом зійшов місяць, залив сріблястим світлом усе довкола: і холодні
хвилі, і густі очерети, і рясні верби, і широку піщану косу (В. Малик).

23
 6. Реченнями з різними видами зв’язку є всі, ОКРІМ
А Сонце перевалило вже на захід і ніжно гріло мені потилицю, щедро сипля-
чи на землю останнє передвечірнє проміння (Б. Антоненко-Давидович).
Б Нещодавно випав рясний дощ, і земля була покрита брудними озерця-
ми, баюрами та струмками, у яких тьмяно і холодно виблискували зірки
(В.  Рутківський).
В Десь кувала зозуля, а з-за горба, що навис над узбережжям, долинали
дитячі голоси (В. Малик).
Г Поле було довге, вітер гострий і холодний, хоч уже кінчався березень
(Н.  Бічуя).
Д Мирне щастя тихо витало над головами всіх присутніх, і сторонньому спо-
глядачеві могло б здатися, що так жили вони завжди… (В. Малик).
7. Розділові знаки вжито правильно в усіх реченнях, ОКРІМ
А Полум’я освічує обличчя моїх друзів, я поглядаю на них, і мені затишно
й  добре від того, що вони біля мене (Р. Іваничук).
Б Промінь торкнувся поверхні липової дошки — там і зостався, ніби потонув
у теплій золотавості… (Н. Бічуя).
В Надворі стояла суша, сонце гріло, неначе вліті, хоч була тільки середина
квітня (Ю. Мушкетик).
Г Через борт від різкого поштовху линула вода, човен перекинувся і всі троє
шубовснули в річку (О. Бердник).
Д Лежали глибокі сніги, оброслі інеєм коні швидко втомлювалися, і ми часто
відпочивали (Ю. Мушкетик).
8. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Тільки похмуро шумить лісова хаща та десь недалеко мирно кумкають
жаби (О. Бердник).
Б Буря вляглася, і тільки високі кучугури пухкого снігу свідчили, що недавно
тут бушувала снігова завія (В. Малик).
В З моря долинув рвучкий вітрець, пошарудів голим гіллям, і раптом стукнув
відчиненим вікном (О. Донченко).
Г Крони дерев угорі майже зовсім закрили небо, і внизу, серед густих кущів
терну, глоду та шипшини, було темно, як після заходу сонця (О. Бердник).
Д І знову над острівцем запала тиша, тільки старезний дуб споглядав нав-
круги з висоти своїх століть (А. Грабко).

9. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А І ось на столі парує молода картопля, притрушена кропом, і сало, і смета-
на, і кисле й солодке молоко… (Я. Стельмах).
Б На них усе: і кожухи, й шапки, й рукавиці, і навіть обличчя — запорошене
снігом (за В. Маликом).
В Коли б надворі не завивала буря і коли б це був не січень, а травень чи
липень, Василь Васильович, безперечно, запросив би своїх гостей на ґанок
(О.  Донченко).
Г Сиві, пишні полковникові брови підвелися вгору, очі широко розплющилися,
обличчя почервоніло з напруги і з дужих його козацьких грудей вибухнув
регіт… (А.  Кащенко).
Д Щасливий той, хто має відданого друга, котрий поділяє і твою радість,
і  твоє горе (В. Малик).

24
10. З двох частин складається речення
А Хлопці пішли прямо, у темні обійми лісу, що починався одразу височенними
щогловими соснами, між яких купчилися зарості ліщини, черемхи, глоду 
та іншого лісового розмаїття (В. Нестайко).
Б Споконвіку в народі побутує думка: хто першим побачить цвіт ліщини, тому
весь вік посміхатиметься щастя (П. Стефанов).
В Шукачі зупинилися під віттям ліщини, сіли спочити, і Славко розповів това-
ришам бувальщину, почуту вночі від баби Оришки (О. Бердник).
Г Липка грайливо лоскотала кущі бересклету й ліщини, що росли поряд, 
та шуміла своїм ніжно-зеленим вбранням або слухала маленьких пташок,
які співали, сховавшись серед листя (А. Пульсар).
11. Спільна підрядна частина є в реченні
А Найкраще було зимовими вечорами: сім’я сиділа в теплій кімнаті, у печі
тріскотіли запашні поліна, а пан лісничий розповідав різні події про людей
і звірів (С. Парфанович).
Б Баба закінчила легенду і продовжувала в’язати, а діти мовчали, ніби самі
вони переживали ті казкові пригоди (О. Бердник).
В Насправді ніхто не знає, коли був заснований Житомир і скільки йому 
років (із сайту).
Г Доки вони вибралися нагору, над Лівобережжям зійшло сонце, замерехтіло
плесо Дніпра, заблищали зірки на склепінні монастиря (О. Бердник).
12. Установи відповідність.
Вид підрядності Приклад
1 послідовна А Не виглядаючи зі сховку, міг безпомилково вга-
2 однорідна дати, який плюскіт здіймають хвилі, коли вдаря-
3 неоднорідна ються в очерети чи в берег, як хлюпочуть качки,
4 змішаного типу бавлячись на мілині (В. Рутківський).
Б Ждан відразу впізнав князя Ігоря, хоча бачив
А Б В Г його лише один раз кілька років тому, коли той
1 приїздив до Путивля (В. Малик).
2 В Іванові хотілося, щоб путівець був якнайдовшим,
3 щоб не мав він кінця… (Р. Іваничук).
4 Г А коли випадала вільна від зустрічей часинка,
я  намагався усамітнитися, щоб залагодити власні
справи (І. Січовик).
13. Установи відповідність.
Розділовий знак Приклад
між частинами   А Простугоніло смутком вечоровим хитнуло тиші
складного речення синій оксамит (Л. Костенко).
1 тире Б І раптом бачу здіймається в небо над моєю 
2 двокрапка хатою повітряний змій (В. Нестайко).
3 кома В Стеля цього залу була куполоподібною, чорною,
4 крапка з комою з мереживом із світляних звивистих ліній, схожих 
А Б В Г на кореневу систему дерева узор поступово 
змінювався, жив (В. Головачов).
1
Г Впала перша зірка синьо вечір зацвів,  
2 Впала друга зірка день устав з-під снігів…
3 (Р.  Лубківський).
4
25
 ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ

ОРФОГРАФІЯ
Ненаголошені [е], [и] в суфіксах слів

Пишемо букву е Пишемо букву и

в суфіксі -ен- в суфіксі -ин-
у дієприкметниках: утво рений, зачи - в іменниках жіночого роду: далина , довжина ,
нений, вра жений ярина , горо дина, бува льщина, коза ччина
в іменниках середнього роду IV від- в іменниках чоловічого роду типу тата рин,
міни: зайченя , рученя та кия нин, громадя нин
в іменниках типу імена , племена , у присвійних прикметниках: свекру ха — 
письмена свекру шин, нев істка — нев істчин
Пишемо букву е Пишемо букву и
в суфіксі -енн-(-я) в суфіксі -ив-(-о)
в іменниках середнього роду, утво- в іменниках середнього роду, що є збірни-
рених від дієслів: зве рнення, ми с- ми поняттями, які означають матеріал або
лення, оголо шення, попере дження продукт праці: мере живо, пле тиво, па ливо,
пе чиво, АЛЕ: ма рево, мре во, за рево, ма єво
(ма йво) і  ся єво (ся йво)

26
 СЛОВНИЧОК
ІМЕННИКІВ НА ОЗНАЧЕННЯ ОСІБ ЧОЛОВІЧОЇ ТА ЖІНОЧОЇ СТАТІ
Австралія — австралієць, австралійка;
Австрія — австрієць, австрійка;
Азербайджан — азербайджанець, азербайджанка;
Афіни — афінянин, афінянка;
Башкирія — башкир (башкирець), башкирка;
Бельгія — бельгієць, бельгійка;
Білорусь — білорус, білоруска;
Болгарія — болгарин, болгарка;
Бразилія — бразилець, бразилійка;
Варшава — варшав’янин, варшав’янка;
Грузія — грузин, грузинка;
Італія — італієць, італійка;
Камчатка — камчадал, камчадалка;
Китай — китаєць, китаянка;
Кіпр — кіпрянин, кіпрянка;
Литва — литовець, литовка;
Марокко — марокканець, марокканка;
Німеччина — німець, німкеня;
Полісся — поліщук, поліщучка;
Польща — поляк, полька (полячка);
Рим — римлянин, римлянка;
Румунія — румун, румунка;
Сибір — сибіряк, сибірячка;
Таллінн — талліннець, талліннка;
Угорщина — угорець, угорка;
Україна — українець, українка;
Філіппіни — філіппінець, філіппінка;
Франція — француз, француженка;
Чехія — чех, чешка;
Чилі — чилієць, чилійка;
Швейцарія — швейцарець, швейцарка;
Швеція — швед, шведка.

27
 Корисні посилання
Написання іменників на означення осіб чоловічої та жіночої статі бажано перевіряти
за словниками або довідниками.
Наприклад:
https://edera.gitbook.io/laifhaki-z-ukra-ns-ko-movi/rozdil-7/imenniki_na_oznachennya
https://ua-etymology.livejournal.com/104361.html

ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК
Баюра
 — 1. Велика, глибока калюжа. 2. Яма, вибій.
Благовіст — дзвоніння перед початком церковної відправи, служби.
Вершляг — великий важкий молот для кування металу, роздрібнення каменю тощо.
Вірянин — 1. Той, хто вірить у Бога, у надприродні сили. 2. Охрещений учасник
богослужіння.
Глід — колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту.
// Плід цієї рослини.
Гнилиця — пригнилий плід дикої груші.
Горлиця — 1. Лісовий птах, менший від голуба; дикий голуб. 2. Ласкаве звертання
до дівчат та жінок. 3. Давній український народний танець і музика до нього.
4.  Українська сольна народна пісня.
Експерт — фахівець, що робить експертизу.
Експертиза — розгляд, дослідження якої-небудь справи, якогось питання з метою
зробити правильний висновок, дати правильну оцінку відповідному явищу.
Жебон іти — 1. Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькотати. //
Говорити швидко, весело, з охотою, але неголосно. 2. перен. Створювати тихі,
одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння тощо).
Житнище — поле, на якому росло жито.

28
Каскад — 1. Природний або штучний водоспад, що спадає уступами, або система
таких водоспадів: каскад музичних фонтанів. 2. перен. Стрімкий, невпинний по-
тік великої кількості, маси чого-небудь. 3. Зв’язані між собою джерела енергії,
двигуни тощо: каскад гідроелектростанцій.
Кволий — який має неміцну будову тіла, фізично нерозвинутий; тендітний. // Який
утратив силу через хворобу, втому тощо; слабий, безсилий, немічний.
Керманич — 1. Той, хто править кермом; стерновий. // Тракторист, водій автомашини
тощо. 2. Те саме, що вождь.
Ковадло — залізна або сталева підставка певної форми, на якій обробляють метал,
кують металеві вироби.
Мито — податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон.
Мігрень — захворювання людини, що проявляється в періодичних нападах головного
болю (зазвичай у половині голови).
Облям івка — 1. Вишивка або смужка тканини, хутра тощо на краях одягу, взуття
для оздоблення; лямівка, оторочка. 2. перен. Те, що смугою оточує що-небудь.
Облямовувати — 1. Оздоблювати облямівкою. 2. перен. Оточувати у вигляді 
облямівки.
Оч ільник — той, хто очолює когось, щось; керівник.
Персонал — особовий склад, колектив працівників якої-небудь установи, підприєм-
ства тощо. // Група робітників установи, підприємства, що працюють в одному
відділі, на одній ділянці роботи або виконують ті самі функції, мають той самий
фах.
Пильний — 1. Який робить щось або ставиться до чого-небудь з увагою; уважний;
старанний. // Який діє постійно, безперервно або не знижується, не послаблю-
ється: пильний догляд. 2. Який відзначається увагою, спостережливістю, здат-
ний все помічати, підмічати. 3. Який вимагає термінового, негайного виконання;
нагальний: пильна справа. 4. Дуже великий, настійний (про прохання, потребу
тощо).
Плекати — 1. З любов’ю вирощувати, виховувати кого-, що-небудь; викохувати. // 
Дбайливим доглядом, піклуванням добиватися найкращого стану, вигляду. 
2.  перен. З любов’ю зберігати в пам’яті, серці що-небудь, пристрасно мріяти 
про здійснення чогось.
Плесо — відносно широка, зі спокійною течією ділянка річки між двома перекатами,
закрутами. // Вільна від заростей, відносно глибока спокійна ділянка якої-небудь
водойми. // Спокійна, чиста водна гладінь.
Помаранча  (помаранч) — 1. Субтропічне вічнозелене цитрусове дерево. // Плід 
цього дерева. 2. розм. Те саме, що апельсин.
Президія — виборний орган для ведення зборів.
Пропасниця — гостра інфекційна хвороба, що супроводжується виснажливими 
приступами гарячки; малярія. // Хворобливий стан, за якого людину кидає 
то в  жар, то в холод; лихоманка.
29
Пучка — 1. Кінчик пальця руки. 2. Три пальці руки (великий, вказівний і середній),
складені кінчиками разом. 3. Така кількість чого-небудь (переважно сипкого), яку
можна взяти трьома (рідше — двома) складеними пальцями руки; щіпка.
Пучок — 1. В’язка однорідних предметів. // Однорідні предмети, скручені, зібрані
в  жмуток. 2. Сукупність чого-небудь, що розходиться з однієї точки, з одного 
джерела. 3. Група м’язових, нервових та ін. тканин, волокон, розташованих 
у  вигляді довгастих скупчень, шнурів. 4. розм. Те саме, що букет.
Рівчак — 1. Не дуже глибокий і широкий рів; канава. 2. Невеликий водяний потік,
що утворюється від снігових, дощових або підземних вод.
Сага — давньоскандинавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних
героїв та історичних діячів, що має прозову форму з віршованими вставка-
ми.  //  Переказ.
Сага — 1.  Річкова затока.  2.  Протока; рукав ріки; стариця. 3.  Улоговина серед пі-
щаних відкладів річки; //  Озеро в такій улоговині чи в заплаві річки.  //  Болото
в заплаві річки.  //  Рослинність у заплаві річки. 
Сейсмограф — прилад для автоматичного безперервного запису та вимірювання
коливань земної кори, що виникають під час землетрусів і вибухів.
Сейсмолог — фахівець із сейсмології.
Сейсмологія — галузь геофізики, що вивчає коливання земної кори та внутрішню
будову Землі на основі спостережень за цими коливаннями.
Серенада — в Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя — 
вечірня пісня на честь коханої, яку виконували під її вікном у супроводі гітари
або мандоліни.
Синоптик — фахівець із синоптики.
Синоптика — наука про погоду та її передбачення.
Стерно — пристрій для керування рухом судна, автомобіля, трактора тощо; кермо.
Терлиця,  терниця — знаряддя для тіпання, тертя льону, конопель тощо.
Травестія — вид гумористичної поезії, близької до пародії; характеризується тим, 
що поважний зміст набуває комічної, жартівливої форми вираження.
Урвище — стрімкий, прямовисний схил чого-небудь, глибоке провалля, зазвичай між
горами.
Урочище — 1. Те, що становить природну межу (яр, гора і т. ін.). 2. Ділянка, яка ви-
діляється серед навколишньої місцевості природними ознаками (ліс серед поля,
луг, болото серед лісу і т. ін.).
Хитавиця — гойдання на хвилях (про судно).
Цямрина — 1. Одна деревина з колодязного зрубу. // Один ряд колод у зрубі.
2.  Верхня частина колодязного зрубу, складена перев. з дерев’яних колод. //
Колодязний зруб. // заст. Дерев’яне кріплення в шахті, штольні і т. ін.
Шовкун — безплідне шовковицеве дерево.

30
 Зміст
Урок 1. Складне речення з різними видами зв’язку.  
Складне речення із сурядним і підрядним зв’язком . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  1
Домашнє завдання до уроку 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  5
Урок 2. Розділові знаки в складному реченні із сурядним  
і підрядним зв’язком. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  6
Домашнє завдання до уроку 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  11
Урок 3. С
 кладне речення зі сполучниковим  
і безсполучниковим зв’язком. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  12
Домашнє завдання до уроку 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  16
Урок 4. Узагальнення з теми «Складне речення  
з  різними видами зв’язку» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  17
Самодіагностика знань. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  18
Домашнє завдання до уроку 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  19
Тренувальні вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  21
Довідкова інформація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  26

31
УДК [811.161.2:373.5](076)
У45
«Схвалено для використання в освітньому процесі»  
(протокол № 5 засідання експертної комісії з української мови від 30.06.2021;  
зареєстровано в Каталозі надання грифів навчальній літературі  
та  навчальним програмам за № 3.0206-2021)

У45  Українська мова. 9 клас : зошит з  друкованою основою : 

у  9 ч. Ч.  7 / І. В. Гавриш, Н. В. Семихат, С.  М. Дроф’як, 
Н.  М.  Новожилова.  — Харків : Інтелект України, 2023.  — 32 с.
ISBN 978-966-447-507-2
 УДК [811.161.2:373.5](076)

Гавриш Ірина Володимирівна

Семихат Наталія Вікторівна
Дроф’як Світлана Михайлівна
Новожилова Наталія Миколаївна

Українська мова
9 клас
Зошит з друкованою основою
Частина 7

Відповідальний редактор О. В. Сидор

Комп’ютерне макетування С. О. Марченко
Підп. до друку 25.11.2022. Формат 60×90/8.
Друк офсетний. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 4.
Наклад 2 350 прим. Зам. № 1106.
Видавництво ТОВ ВБ «Інтелект України»,
а/с 11899, м. Харків, 61037.
Тел.: (057) 757-09-40. E-mail: office@intellect-ukraine.org
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 4508 від 19.03.2013.
Адреса для листування: 61037, м. Харків, а/с 11899, ТОВ ВБ «Інтелект України».
Віддруковано з готових форм у друкарні ПП «Модем»,
вул. Восьмого Березня, 31, м. Харків, 61052. Тел.: (057) 758-15-80.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ХК № 91 від 25.12.2003.

© ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

ISBN 978-966-447-507-2 «НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ», 2023