ДИКТАНТИ

Диктант – письмова робота, вправа для засвоєння або перевірки

грамотності, що полягає в записуванні тексту, який диктується.
Ефективність диктанту полягає в тому, що він формує в учнів
самостійність, уміння швидко вибирати єдино правильний варіант,
оперативно застосовувати правило. Диктант дає змогу проводити тренування
та контроль на великій кількості прикладів із мінімальними затратами часу,
диференціювати процес навчання.
Запропоновані диктанти можуть бути використані вчителями
української мови всіх типів шкіл. Тексти диктантів допоможуть школярам
засвоїти базові правописні вміння й навички. Диктанти розраховані для учнів
5-9 класів, призначені для повторення, систематизації та узагальнення
орфографічних правил, удосконалення правописних умінь та навичок.
Тексти диктантів можуть бути використані при вивченні нового
матеріалу, його закріпленні, повторенні, у процесі роботи над виправленням
помилок, а також для перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності
учнів.
Форми перевірки диктантів можуть бути різними: самоперевірка
(після диктанту учням пропонується правильний варіант), взаємоперевірка з
наступним коментуванням, самоперевірка за допомогою інтерактивної
дошки, перевірка учнями – асистентами та вчителем.

5 клас
Їжак
В\осени у їжаків мало харчу. Поховалися в землю черв...яки, зникли
прудкі ящірки, скрутилися у бур...яні змії та чорні вужі. Важко знаходити
вужів і жаб. Ясної осі(нн,н)ьої днини ладнає собі дбайливий трудар – їжак
тепле зимів'я. У\день і в\ночі тягає він у нору під верб'ям духм'яне сухе
лист...я, чиєсь пір...я та м...який лісовий мох. Сер(йо,ьо)зно готуєт..ся він до
зими.
Скоро заб...єт...ся їжак у своє кубло на всю довгу зиму. Настане
зима, вкриє його нору гл(и,е)бокий сніговий замет. Ні\хто не\знайде його
лігва, ні\хто не\ з...явит...ся і не\розбудить. До весняного сонечка всю зиму
проспить їжак, і снитимуться йому лісові їжачі сни.(3 календаря)

Осінь

Прийшла осінь і на берег (Д,д)ніпра. Вода в річці стала каламутна

й не\привітна, несла пожовкле листя й сухі очеретини. На піщаних
мілинах зб(и,е)ралися зграями дикі качки. Голуби л(е,и)тіли на поле, на
жовту стерню. Зграї чорних дроздів лагодились до далекої мандрівки. А
л(е,и)леки вже відлетіли, і на хаті у дя(д,т)ька Гайдебури чорніло на колесі
їхнє порожнє гніздо. Рукав перетинала вже в(и,е)сока гребля, спішно
закінчували білий будинок електростанції. Ва(ж,ш)кі земляні роботи було
закінчено, а в білому будинку монтували устаткува(нн,н)я. На вулиці в
с(е,и)лі встановлювали стовпи. Від них залізними нитками простяглися на
всі боки дроти.(За О.Донченком)

6 клас
Зимова казка
Повітря стало холоднішим, тільки кружляють у веселому танку
най/дрібніші сніжинки. Ніжні л(ьо,йо)дяні кр(и, е)сталики
най/різноманітніших віз(е,и)рунків і розмірів кружляють у вихорі. Жодна
не/схожа на свою сусідку: одна менша, друга більша, одна має складні
візерунки, друга — ще складніші.
Один професор виявляв тільки за один день під час снігопаду від 8 до
30 різно/манітних форм. Є в природі сніжинки/крихітки, вони випадають в
(А,а)нтарктиді, де найсильніші морози. Зустрічаються сніжинки/велетні,
розміром з долоню. Та це велика рідкість. У переважній більшості сніжинки
невеличкі. Найчастіше вони бувають у формі різних зірочок, пелюсток
дивовижної квітки, орнаменту, стрілочок. Важко описати всю красу і
багатство цих найтонших витворів природи. Про/те не/щодавно виявили, що
сніжинка завжди шестигранна.(За А.Волковою)

7 клас
ОСІНЬ
Осін… на порозі.
Осін… уже торкнулася лісу. Ро(з,с)кішними червоними гніздами
обвисає горобина, жаринами горить у без/листих кущах рясний свербиус;
білий ніздрюватий деревій пахне густо і владно, забиваючи сумовиті повіви
прив…ялих трав і квітів. Восковим ніжним оксамитом уже під/бито знизу
липовий лист; пожовтіли на ньому гострі зубчики, почорніли в суцвітті дрібні
горішки насі(н,нн)я. В низинах трава припала до самої землі, обгортаючи
головки дев…ятисилу. Зацвітали крихітні, неначе виши(т,тт)я, блідо /червоні
хрещики вересу. А у верховітті пливли, коливаючись, шуми: то зелені/зелені,
осипані сонцем, то срібні, наче кожний листок став дукатом, то
попелясто/сині... Завуркотів дикий голуб, на дубі озвалася, скрегочучи,
сорока, і знову шуми: то стихають, як пісня, то роз/ростаються, не/мов повінь.
Пролетів хазяйновитий, не/повороткий джміль, припав до блакитної квітки і
не/задоволено загув... (За М. Стельмахом)
 Зачарований ліс

Тиша оповила землю…вкриту снігом. Заколисаний хуртовинами...

вдягнутий у теплу снігову шубу...спить ліс. Дрімають ялини й сосни, чітко
виділяючись своїм темно\зеленим вбра(нн,н)ям на білизну снігу, очікують на
тепло гаї і переліски. Мріють про весну опуше(н,нн)і білим хутром берези й
осики... клени і липи... граби і дуби.
У\зимову пору відпочивають лісові рослини. Сховані під шаром
снігу... вони готуються до весни і не\замерзають навіть у найлютіші морози.
Ґрунт у лісі... прикритий листям... а потім снігом, може й зовсім не\
замерзати… або про\мерзнути лише на\невелику глибину. Земля і рослини
вкриті снігом... наче м…якою теплою ковдрою. Підстилка з опалого листя
в/зимку поступово перегниває і виділяє тепло. Тому й вода в ґрунті не\
замерзає.(За А.Волковою)

8 клас
Калина
Кістяне поле стелиться на/всібіч скатертиною ніжної озимини.
Повертаєтесь до села... а у ваших руках кетяги калини. Світять вони вам
по/серед білого дня і в полі Кістяному... й на сільській околиці,
не/пригасають і тоді... коли ваш гурт ро(з,с)падається...бо починаєте
ро(з,с)ходитись по хатах.
І ось уже настала зима. А ви не/забуваєте за калину, принесену з гаю
через Кістяне поле. І коли заглянете в комірчину, де висять кетяги, то в
сутінках сніжного дня побачите...припорошені пилом, горять вогники
червоних ягід. Зірвете одну ягоду, другу, покуштуєте — і терпко... і гірко... і
солодко! І чи йшли/б кудись...чи сиділи/б у школі на уроках, а весь час
у/пам...ятку ота калина і весь час світить у ваші думки... і мрії червоним
полум...ям.(За Є.Гуцалом)

9 клас

Передзим…я

Глуха пора передзим…я. У всьому відчувається якась тривога.

Поруділа… припала до землі лісова трава. Порожньо в лісі… неначе в домі…
де ніхто не живе. Зовсім короткі настали дні… не встигло як слід
розвиднітися… а вже темніє. Не/даремно кажуть… що в листопаді світанок
зі смерком зустрічаються. А ще передостанній календарний місяць
називають сутінком року. Без/листа природа й затягнуте сірим пологом небо
створюють враження постійної сутіні… похмурості… непривітності. І не
тільки дні, а й ночі найтемніші в листопаді.
Усе живе вже підготувалося до зустрічі з холодом… чимало звірів
заснуло до весни… у глибокий спокій впали дерева та кущі.
Віджила своє осінь… уже в усьому виразно чується хода зими… і в
мерехтливому холодному передзвоні зоряного неба, і в різких повівах
морозного вітру. Та ось розійшовся ранковий туман … і на тлі налитої
свинцевою сірістю хмари відбився тьмяний диск сонця. І зразу ж світлішає
на душі. Ні, тепло не здається без бою холодові. Усі переміни довкола нас...
результат протиборства. Такий закон природи.
А передзим…я... пора хоч і не дуже привітна, але поетична.(За В.
Геєм)

Веселка
Образ веселки в українській і світовій міфології пов…язаний із
мотивами жит…я і смерті. Від цієї барвистої небесної дуги залежить якість і
кількість живлющого дощу; саме вона… веселка… набирає для нього воду з
річок.
Веселку називають небесним кільцем. У німців є легенда… у якій
розповідається про велетенського лебедя… який плаває по морю…
тримаючи в дзьобі кільце. Коли він випустить кільце, світ загине. У давніх
індійців… литовців… французів…фінів веселка асоціювалась (із,з) луком
бога/громовика.
Найчастіше веселку ототожнюють із гігантським змієм… що випиває
воду з криниць… щоб потім повернути її на землю у вигляді зливи. На
Закарпатті такого змія називають велетнем. Розповідають… що він стереже
воду.
Є легенда, що веселка…це шлях до неба величезний міст… по якому
сходять на землю янголи. Про це свідчить і її друга назва — райдуга, тобто
райська дуга. За біблійною легендою, веселка … це знак угоди між Богом і
людьми. Після потопу Бог пообіцяв праведному Ною… який урятувався з
родиною… що більше ніколи не насилатиме на землю такої страшної
нищівної зливи. На згадку про це Господь створив веселку.(За В.
Завадською)

Орфограми та пунктограми

1. Головні та другорядні члени речення.

2. Вживання апострофа.
3. Буквосполучення йо, ьо.
4. Ненаголошені голосні е, и.
5. Правопис прислівників.
6. Написання складних займенників.
7. Правопис частки не з дієсловами.
8. ь знак у закінченнях дієслів.
 9. Однорідні члени речення.
10. Написання великої букви.
11. Розділові знаки в складному реченні.
12. Розділові знаки в кінці речення.
13. Подвоєні букви.
14. Розділові знаки при дієприкметникових зворотах.
15. Написання складних слів.
16. Однорідні члени речення.
17. Написання частки не з різними частинами мови.
18. Написання прийменників з різними частинами мови.
19. Написання префіксів.
20. Порівняльний зворот.
21. Написання н та нн у словах.