Professional Documents
Culture Documents
п.п. диктанти
п.п. диктанти
Сьогодні видався морозний день. Білий сніг сліпить очі. Мереживом висить на
деревах іній.
Важко взимку пташкам добувати їжу. Ось горобці: знайшли скоринку хліба і
б’ються за неї. А ворона прилетіла, схопила скоринку своїм довгим дзьобом і злетіла
на товсту гілку ясена. Вертляві синички пильно оглядають кожну гілочку, кожну
тріщинку в корі дерев. Весь зимовий день проходить у птахів у пошуках їжі.
Діти допомагають пташкам. Вони виготовляють годівниці, розвішують їх на
деревах. (70 слів)
КОБЗАР
Шевченко був славетним поетом і художником. Він писав щиро, правдиво,
чесно. Мав красивий голос, знав багато народних пісень. Він любив кобзарів,
бандуристів. І сам грав на кобзі й скрипці. Тільки життя в нього було важке. Рано
залишився сиротою. Не мав власного кутка. Але з кобзою не розлучався. З кобзою
завжди одведеш душу.
Велику силу духу він мав. Тарас Григорович і свою книгу назвав «Кобзар». Він
був справжнім співцем свого народу, знедоленої України. Його пісні повік не
забудуть. (77 слів)
Лелеки (Легенда)
Давно це було. На українську землю нападали орди кочівників. Налетять,
підпалять хати, заберуть у полон жінок. А малюків на згарищах залишали.
Це побачили лелеки. Стукотом дзьобів вони кликали козаків на допомогу.
Козаки були далеко, не почули лелек. Тоді птахи підхопили на крила малят,
піднялися високо над землею.
Почули своїх дітей козаки і кинулися наздоганяти ворогів. Лелеки кружляли,
вказуючи дорогу. Наздогнали козаки завойовників і порубали. З того часу лелекам в
Україні завжди раді. (72 слова)
Кобзарі
Кобзарі – то мандрівні музики - співці. Вони були зовсім маленькою, але
особливою часточкою нашого народу. Кобзарі не мали ласки від долі – майже всі
були невидющі, їх водили білим світом хлопчики – поводирі.
Ходив кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості
люди, і оспівував їхні жалі й радощі у своїх піснях.
Часто кобзарів брали з собою в бойові походи козаки. Кобзарева пісня була
сильнішою за будь-які зброю. (70 слів)
Лелеки
Здавна лелек вважають близькими сусідами людини. Вони завжди селилися
біля нових осель. Це свідчило про злагоду в сім’ї, мир і спокій. Тому лелек завжди
оберігали, ставились до них шанобливо.
Ці птахи розумні, передбачливі. Вони патріоти рідного краю. Після вирію
завжди повертаються у рідні місця.
Лелеки відзначаються вірністю в подружньому житті. Після загибелі одного з
птахів гине й інший.
Не можна руйнувати лелечих гнізд. Народне повір’я говорить, що розламане
гніздо призведе до лиха – згорить хата. (75 слів)
Калина
Стоїть при дорозі калина. Хто йде, той милується нею. Гарна вона кожної пори
року. Навесні вбирається калина у смарагдове листя з білим мереживом квіток.
Духмяні запашні квіти милують око. Згодом на місці суцвіть з’являться важкі кетяги,
зарум’яняться.
А восени – не мине й калини, прибереже для неї найчарівніші барви. Навіть
зима не насмілиться зірвати це чудове намисто. Обережно притрусить його сніжком, і
стане воно цілющим.
Так і стоїть калина, гостинно пригощає ягідками пташок і перехожих. (76 слів)
Український віночок
Український віночок – не просто краса, а й оберіг, бо в ньому є така чаклунська
сила, що болі знімає, волосся береже.
Впліталися до віночка квіти вишні, ружі, калини, деревію,чорнобривців,
любистку, ромашки…
Найпочесніше місце належало деревію як символу нескореності. Та хоч би де
проросла ця рослина, вона завше цвіте.
А барвінок до людської оселі тягнеться. Взимку відвар барвінку п’ють від
простуди, влітку - прикрашають святковий хліб, хату, плетуть весільні букетики. У
народі його вважають символом життя.
Квіти вишні та яблуні - символ материнської любові. А калина – символ краси
та дівочої вроди, символ України. (90 слів)
Пора підсніжників
Кульбабки
Біля великих шляхів, біля непомітних стежок, на широких зелених луках
України, раннього літа цвітуть жовтенькі кульбабки. Кожна з них схожа на маленьке
сонечко із золотими промінчиками.
Увесь день за теплим ясним сонечком кульбабки повертають жовтенькі
голівки. Сонце сховалось. Згорнули вони свої пелюстки. Усю ніч міцно стиснуті
золоті кошики. Сходить сонце. Квіти розкриваються. У літній сонячний день золотою
здається лісова галявина.
Насіння кульбабки зібране в легку пухнасту кульку. Дмухнеш на кульку – і
попливе, полетить у повітря. Попаде у вологу землю. Навесні з'явиться нова квіточка.
( За І. Соколовим-Микитовим )84 слова
Березень
Дивовижна дружба
Сидів пес Пірат у своїй буді і дивився на білий світ зеленими очима. А білий
світ був посмугований дощовими струменями.
Блиснуло і загриміло. Пірат повів оком довкола і побачив під порогом хати
мокрого кота. Дощ пригнав його додому, а двері замкнено. Кіт дряпає двері лапою і
жалібно нявчить. Ніхто не чує.
Пірат вилазить зі своєї теплої буди на дощ і дивиться на кота. Кіт перебігає
подвір'я, залазить у буду і починає вилизувати свою мокру шубку. Він забув
подякувати Пірату за гостинність. ( Н. Бічуя) 82 слова