Запишіть речення фонетичною транскрипцією.

1. Місячне сяйво починає ходити по лісі, стелиться по галявині і закрадається

під березу (Леся Українка). 2. Червоні, жовтогарячі й жовті веселчині смуги були
такі ясні, наче горіли тихим полум'ям (І. Нечуй-Левицький). 3. Вранішній промінь
пробився крізь туман, розсипався по воді (К. Гордієнко). 4. У вікно моєї хатини
снується синім оксамитом місячна ніч (С. Васильченко). 5. Мине дванадцять
небувалих років, раніш ніж суджено мені повернутися до хати моїх батьків на
великій річці (О. Довженко).

Знайдіть і випишіть слова, у яких кількість букв і кількість звуків однакова.

Поясніть свій вибір. 1.Переддень, мільйонний, небеса, явний, прокидаються,
твоя.

2.Життя, твоєї, щастя, з'єднання, теща, єдиний, химера.

3.Щемливий, щедрість, осінній, завія, світитися, сім'я, бистрінь.

4.Товща, висміяний, сирітський, осяють, стрімкий, суцвіття, моє.

10. Прочитайте і випишіть слова, у яких всі приголосні звуки – м'які.

1.Тінь, білий, бій, зілля, підійдіть, зіллють, північ, дія.

2.Дрімав, вітер, чуєш, сміх, сойки, між, забуття, знаю.

3.Плечі, тітка, жура, дружина, спочатку, плавні, дім.

4.Ніч, липа, липень, звечора, мої, сім, верховіття.

11. Запишіть фонетичну транскрипцію слів. Зробіть фонетичний розбір будь-

якого слова. Віджимати, пробуджувати, народження, дріжджі, відзначити,
підземелля, джаз, броджу, відзиватися, відзвук, відзнака, джентльмен,
піджак, підзвітний, джура.

Коли [т] і [д] стоять перед [з], [ц], [с], то [т] переходить у [ц], а [д] - у [дз].
Коли [т] і [д] стоять перед шиплячими, то [т] переходить у [ч], а [д] у [дж].
Наприклад: вітчизна [в’іч:изна].

1.Поясніть, на яке правило української орфоепії дібрані приклади:

1. Сніг. 2. Вогко. 3. Просьба. 4. Помиляєшся. 5. Київ. 6. (На) дошці. 7. Розповісти. 8.

Перевір. 9. Дзеркало. 10. Родзинка. 11. Борщ. 12. Сіллю.
 (Дописати прислів’я за початком, вставляючи пропущені букви. Слова, в яких
відбувається уподібнення, записати фонетичною транскрипцією)
Важко у навчанні – ложка дьо...тю
Пташка мала, а ле...ко в праці
На діжку меду – кі...ті гострі

Поставте замість крапок (де потрібно) пропущені букви.

Варіант 1
Ро..жарений, сміє..ся, бе..журний, ро..шарування, прині.. ши, не му..ся, не порі..ся, ..шити,
б'є..ся, ..жінкою, змиє..ься, бе..шумний, ро..шукати, ма..ч, ..жувати, зустріне..ся, на дорі..
ці, покликан..я, безсмерт..я, повноліт..я, повніст..ю, весіл..я, навман..я, узбереж..я,
вічніст..ю, роздоріж..я, папорот..ю, дерт..ю, радіомовлен..я, засил..я, ател..є, безчест..я,
ніч..ю, безліч..ю, шерст..ю, затвердін..я, дин..я.

Варіант 2
У ложе..ці, кри..ці, кни..ці, Пара..чин, ..жиру, злі..ши, бе.. шапки, мі.. солдатами,
ро..жеврітися, зупини..ся, на сте..ці, від- чепи..ься, сподіває..ся, згри..ши, ..шумом,
бе..чинство, ..чищати, Іл..я, мудріст..ю, щаст..я, скрин..я, їдальн..я, лист..я, безліс..я, ріл..я,
мід..ю, скатер..ю, пам'ят..ю, л..ється, постат..і, повінн..ю, засил..я, молод..ю, молодіст..ю,
жовч..ю, рішел..є, у піднебес..і, подвір..я, радіст..ю, стат..я, стат..ей.

Порівняйте вимову з написанням кожного слова в поданих групах. Які

орфоепічні закономірності простежуються в цих групах слів? Сформулюйте
норми української літературної вимови, які проілюстровано прикладами. Для
чого, на вашу думку, існують такі норми?
1. Зерно [зеирпо], зим а [зиема], виделка [виеделка].
2. Струж ка [стружка], солодкий [солодкий], лоб [лоб].
3. Молотьба [іѵіолод бя], просьба [проз/ба], анекдот [анеиґдот].
4. Стіл [с'т'іл], кузня [куз'їг'а], хатній [хат н ій].

світ ло [с/в’їтло] приголосні [з], [с], [ц], [дз] уподібнюються до

парних м ’яки х ще й перед напівпом’якш еним и

аґрус,
ґанок, ґрат и, ґн іт , ґу л я , ґава, ґречний, ґрунт , ґр и н джоли,
ґат унок, ґва лт , ґедзь, ґелґот ат и, дзиґа, ґудзик,
м ам алиґа, ґазда.
Звук [г] вж ивається в багатьох україн ських і запозичених
словах. Н априклад: гай, гім наст ика, сніг.
У деяких власних назвах правильною є подвійна вимова:
Гренландія і Ґр енла нд ія, Гете й Ґет е.

І. Прочитайте слова вголос, користуючись транскрипцією. Запишіть ці слова

відповідно до орфографічних норм.
[дзиґа], [ґрунт], [кттйз'Ц'і], [руц7:!], [х в іЛ і/у й е ^ а ], [вйбацѴа], [веио'їл;:а],
[с^мшес^а], [хатйн'ц і], [л ал-'ц'!], [вохко], [пе^'трус'ц'і], [ш’ісиадз ц ат'],
[с:адйтие], [блйз-'ко], [ховайеиц/:а], [з б’ігайуц іа]. [чесѴ].

1. Ненаголошені голосні [с] та [и] вимовляйте відповідно я к [е11] та [ие]:

пш ениця, левада, береза, Семен, лелека, зима, дит ина, м илувався.
2. Буквосполучення дж, дз вимовляйте я к один звук [дж], [дз] у словах:
ходжу, джерело, піджак, джаз, продзвеніти, дзенькати.
3. Звуки [б], [д], [з] вимовляйте дзвінко, не допускаючи їх оглушення:
берізка, боягуз, в ’язка, низка, дуб, горб, лісоруб, будка, швидко, кладка,
хід, прудко.

Український
[ґ]
47 Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки і розкриваючи дужки.
1. У вільний час зимою порівнюючи таємниці природи із законами математики
я насмілююсь (з,с)подіватися що знайшов основу дивної науки
(Р. Декарт). 2. І сте(ж,ш)ка т(е,и)кла від криниці в оселю де сміх кр(е,и)й-
дяний від(з,дз)еркалила стеля де лунко бурульки цвіли на ш нурку і
тихо сиділа сова на даш ку (П. М овчан). 3. Мене спинила біла піна гречки,
ле(г,х)ка і запаш на неначе (з,с)бита крильми в(е,и)селих бджіл (Д. Білоус).
4. Ой з(о,у)зуле з(о,у)зуленько нащо ж ти кувала! (Т. Шевченко). 5. Вечір
зіркою в небі повис і ро(з,с)сипав свої бри(з,с)ки на тремтливі л(е,и)сточки
беріз... І здає(тьс,ц)я що плачуть бері(з,с)ки (В. Сосюра). 6. Якщ о прямі
перетинаються то вони (не)збігаються і не є паралельними (З підручника).

1. Випишіть із поданих слів п’ять, які пишуться з літерою ґ. Правильність

виконання перевірте за словником.
(Г,Ґ)алас, (г,ґ)рунт, (г,ґ)аньба, (г,ґ)ава, (г,ґ)лухий, (г,ґ)одина, (г,ґ)удзик,
(г,ґ)риміти, (г,ґ)андж, (г,ґ)рецький, (г,ґ)ринджоли, (г,ґ)алицький,
(г,ґ)іркий.
II. Поясніть відмінність у значенні

68. П озм агайт еся! Хто швидше і правильно визначить, скільки разів ужито
звук [д/] у поданій групі слів?
Гандбол, боротьба, дзиґа, дзвін, дядько, діж ка, Гідроген, дитинство,
відж ати, спересердя, міддю, бджоли, досвід.

69. Знайдіть помилки в передачі вимови слів. Запишіть ці слова у фонетичній

транскрипції правильно.
Село [сило], кож ух [кужух], ґудзик [гудзиек], електрика [ел'ектриека],
лікар [л ік а р 7], ніч [н'іч/], злість [зѴ ісУ], лічба [л іч б а ], вогко [вогко],
просьба [просьба], сережка [си°решка], відріж [в’ід 'р'їш], учиться [учиетѴа],
глядачці [гл'адачц-і], лож ц і [ложц'і].

70. І. Прочитайте вірш, дотримуючись орфоепічних

Спишіть слова, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте написання. Для цього

змініть слова або утворіть споріднені так, щоб після сумнівного приголосного
стояв голосний.
Ле(г,х)ко, во(г,х)ко, кі(г,х)ті, ді(г,х)тяр, хо(д,т)ьба, моло(д,т)ьба, про(з,с)ьба,
дові(д,т)ка, ло(ж,ш)ка, лі(ж,ш)ко, рі(д,т)ко, бері(з,с)ка, ву(з,с)ько, ко(з,с)ьба,
тя(г,х)ти, гря(д,т)ка, сні(ж,ш )ка, пру(д,т)ко, моту(з,с)ка, соло(д,т)кий,
ве(з,с)ти.

Прочитайте речення, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі. Проаналізуйте

вимову цих слів при їхній словозміні.
1. Прийшов у новій (сорочка). 2. Бабуся подарувала
(онучка) нову сукню. 3. Ти тепер (сподіватися) на краще.
4. Чому ти (крутитися) як білка в колесі? 5. Вранці
квіти (вмиватися) росою. 6. Усе (змінюватися) на
кращ е.
яці - [ц/;і]
шся - [с':а]
ться - [ц/;а]

І. Від поданих слів утворіть нові за допомогою префіксів роз- або без-. Прочитайте
утворені слова з оглушенням кінцевого приголосного в префіксі і без
оглушення.
Танути, сипати, страшний, хитати, тулити, формувати, писати, смертний.

Запам’ятайте!
новйй, тонкйй,
випадок, середина,
каж у, несла, ідемо

Олексій ввійшов в хату; у обох сестер; в другому рядку; стрибнув в воду;Оля і Інна;
Оксана й Юрій; поїзд прибув в Варшаву; тобі й йому; ось й зима.

Прочитати мовчки текст. Доберіть заголовок. Замість пропусків вставити і-й, у-в. Доведіть
правильність вибору і можливі варіанти.

Працю …чителя ні з чим не можна порівняти. Ткач ...же через годину бачить плоди своєї
роботи. Сталевар через кілька годин радіє вогненному потоку металу. Хлібороб через
декілька місяців може милуватися колосками … жменею зерна, що вирощене … полі. А
…чителеві необхідно старанно працювати цілими роками, для того щоб угледіти
результат творіння свого. Буває, … десятиріччя минають … починає ледве-ледве
випливати те, що ти задумав. Нікого так часто не відвідує почуття задоволення, як …
чителя. Кожна крихітка людської краси твоєї – то його недоспані ночі, сиве волосся. Часто
… чителеві подумати про себе ніколи, адже змушений дбати про інших. Праця педагогів –
це дуже напружена праця серця … творчість розуму. (В. Сухомлинський)

Завдання: списати прислів’я, вибираючи з дужок

потрібні прийменники у або в, сполучники і або й.

Обґрунтувати свій вибір.

 За науку — цілуй батька (і, й) матір (у, в) руку.

Не підливай масла (у, в) вогонь.

(У, в) умілого (і, й) долото рибу ловить.

Яка пшениця, така (і, й) паляниця.

(У, в) понеділок роботи не починай (і, й) (у, в) дорогу не вирушай.

9. Попереджувальний диктант.

Запишіть слова, розподіливши їх у дві колонки: 1) слова, у яких чергування у з в

можливе; 2) де його немає.

Уранці, взимку, влада, указка, управа, вплив, враження, уява, Урал, Уфа, увечері,
урожай, увага, уже, урок, внесок, умова, удача, уступ.

Перепишіть текст, розкриваючи дужки і вставляючи букви.

І НАПУТТЯ, Й ОБЕРЕГИ

Кол..скова... Це слово (у, в) кожного з нас викликає найрізноманітніші асоціації, хвилю

т..пла (і, й) ніжності. Але не кожен знає, як б..гатощ..рих, мелодійних пісень цього жанру
фольклору створив народ. Вони зародилися(у, в) сиву давнину, коли людина вірила (у, в)
здатність побажання, вираженого (у, в) слові, (у, в)пливати на реальність. Саме тому (у, в)
колискових так багато добрих зичень маляті.

Дитину заколисують сон (і, й) дрімота. Голуби та незмінний мешканець селянської

хати — кіт (у, в)сіляко дбають про немовля. А пісні, (у, в) яких кіт виявляє певний
характер, здатність і до хороших, і до негарних (у, в)чинків, спрямовані до перших
пробл..сків свідомості малюка. Колискові були цікавими (і, й) повчальними (і, й) для дітей
старшеньких.

Є серед колисанок глибоко ліричні твори. (У, В) них (і й) закликання здорового сну, (і,
й) об..реги від хвороб, недобрих (у, в)чинків. Дитина (у, в) звуках материнської пісні чула
її любов (і, й) турботу. Колискова ніби огортала маля, створюючи справді неповторний
світ дитинства, стаючи початком розуміння цього світу.

Спишіть, вставляючи пропущені букви і, й.

... вийшли на гору. ... поглянули в далеч. Дуб ... сосна. Троянди ... виноград. Європа ...
Азія. В озері ... ставку. Війна ... мир. Совість ... честь.
4. Самостійна робота.
Перепишіть, добираючи з дужок прийменник або сполучник. Поясніть свій вибір.
Найкращий (і,й) найповніший скарб — праця. (Нар. творч.) Хліб (і,й) сонце найцінніше
(в,у) світі. (Д. Луценко) (В,у) пісні наша доля. (Л. Осока) Вік учням (в,у)читись.
(В,у)чителям — навчать. (С. Йовенко) (В,у) вікнах перші вогні. (О. Теліга) (В,у)читель
сидів (в,у) школі то з дітьми, то з якимись книжками. (Б. Грінченко) Пісня (й,і) праця —
великі дві сили. (І. Франко) Ми маємо право на сум (і,й) любов, на щастя, на сонце (й,і)
трави. (В. Симоненко) А (в,у) селах (в,у) веселих (і,й) люди веселі. (Т. Шевченко)

Проведіть дослідження про чергування звуків у коренях слів, добираючи серед

поданих приклади на кожний випадок чергування. Позначте варіанти коренів і
підкресліть букви, що позначають звуки, які чергуються.

Зразок: ломити – ламати.

Пекти – випікати, терти – витирати , зорі – зір, село – сіл , четверо – чотири; дорога –
доріжка – у дорозі, око – очко – в оці, муха – мушка – мусі.

Спостереження над мовним матеріалом

Прочитайте поезію Миколи Федунця. Дайте заголовок. Відшукайте й випишіть слова,

в коренях яких відбувається чергування голосних. Після слів позначте ці чергування
(грому – грім) .
Визначте склади відкриті й закриті, зробіть висновки щодо умов чергування голосних
звуків у коренях.

Мерщій! Мерщій в цей колосковий світ,

Де найрідніша стежечка – додому.
Початок – тут, найперший вузлик літ,
Не розв’язать який вітрам і грому.

Поля мої… Хранителі краси …

Вертають журавлі в луги схмелілі.
Нема ніде теплішої роси,
Ніж та, що їм біліє на Поділлі.

Мій тихий сміх, мій непокірний біль –

Все звідси, з –понад голубої хвилі.
І родом радість моя теж відсіль,
Де люди від землі – і добрі, й милі.

У щирій тиші спрагло зріє плід,

Пливе зоря по золотім безмов’ю.
Початок – тут, найперший вузлик літ,
Навік моєю зв’язаний любов’ю.

Вибірково – розподільний диктант

 Прочитайте вірш Раїси Котик – Маховської , розкрийте його зміст. Випишіть слова з
чергуванням голосних звуків у перший стовпчик, а з чергуванням приголосних - у
другий. Підкресліть орфограму.
Орфоепічна хвилинка. ( Учні разом з учителем проговорюють ці слова)
Легко - [лехко]
Полегкість – [полеихк’іс’т’]
Вогко - [ вохко]
Нігті - [н’іхт’і]
Кігті - [к’іхт’і]
Дьогтю – [д’охт’у]

ПАМ’ЯТКА
[г]--[х] тече сік
// боротьба [д’] аякже[ґ]

Легко - [лехко] // молотьба [д’] якби [ґ]

Полегкість - [полеихк’іс’т’] // отже [д] екзамен [ґ]
Вогко - [ вохко] // просьба [з’] вокзал [ґ]
Нігті - [н’іхт’і] // осьде [з’] анекдот[ ґ]
Кігті - [к’іхт’і] // лічба [дж] рюкзак [ґ]
Дьогтю – [д’охт’у] // повсякденний [ґ] айсберг [з]
// Великдень [ґ] футбол [д]

Поділля

Краю любий, серцю милий,

Дякую тобі за все.
Й за ромашку, що несміло
Із весною зацвіте.

За красу твою і ласку

Поклонюся до землі.
За подільську ніжну казку,
Що даруєш ти мені.

І за зустрічі й розлуки,
Зорепад і сніговій.
Я цілую тобі руки:
- О, Поділля, краю мій!

Перепишіть поезію Тамари Севернюк „ Старокостянтинів ”. Подані в дужках слова

поставте в потрібній формі. Назвіть звуки, які чергуються. Поясніть чергування.
Підкресліть орфограми.
 Це – природа (річ). Це Лукрецій.
Бита бурями, віра (стій).
Через (мости) до млина і фортеці
Я ( біг) – зачерпнути століть.
Млин гуде і скрижалі гортає.
Там, де (тихо) в покоси (ляжу).
Булава понад Случчю (злет).
І світає (вночі) ковила.
Користуючись поданою схемою, утворіть слова.

Прочитайте слова, подані у звуковому записі. Запишіть їх буквами.

[проз’ба] , [р’уґзак] , [одже] , [еикзамеин] , [веилиґдеин’] , [л’іджба]