Правопис прислівників

 Знайти половинки слів, записаних у хаотичному порядку, щоб утворилася

правильна форма прислівника.
Тишком-нишком, гидко-бридко, зроду-віку, любо-дорого.
 Вписати у кожний рядочок по радіусах букву так, щоб читалися
прислівники на "о”, які можуть подвоюватися.

Відповідь.
Довго, хитро, часто, давно, темно, тяжко, ніжно, синьо.

 Які слова треба вписати у порожні клітинки, щоб утворилися подвоєні

прислівники?

Відповідь.
Коли-не-коли, десь-не-десь, хоч-не-хоч, де-не-де, як-не-як.
 Вписати першу частину подвоєних прислівників і прочитати по вертикалі назву старовинної срібної моне-
ти, яку вперше почали карбувати в Чехії.
 Відповідь.
От-от, так-сяк, пліч-о-пліч, ледве-ледве, врешті-решт (Талер).

ПОГРАЄМОСЬ У... ПРИСЛІВНИКИ

 Вузлики на пам'ять

Поясність лексичне значення і правопис прислівника «напам'ять» і

сполучення «на пам'ять». Розкривши дужки, зав'яжіть «вузлики» на пам'ять про це
правило.
П р й м і т к а. Якщо слово пишеться разом, заповнюємо «вузлик» по горизонталі, якщо
окремо — по вертикалі. ,
1. Вузлик без: (без) ладу, (без) ладно, (без) упину, (без)упинно.
2. Вузлик в: (в)цілому, (в)купі, (в)разі, (в)раз.

3. Вузлик до: (до)речі, (не) (до)речно, (до)поба-чення, (до)дому.

4. Вузлик на: (на)жаль, (на)решті, (на)самоті, (на)одинці.
5. Вузлик як: (як)слід, (як)найкраще, (як)треба, (яко)мога.
 Зразок з а п о в н е н н я «в у з л и к а»:

 П'ять «вередливих» прислівників

Згадайте п'ять прислівників, які виражають значення впертості,

вередливості і починаються з на-. Поясніть правопис кожного з них,

НА

І
НА

Відповіді: наперекір, навмисне, на зло, навпаки, навиворіт.

 Наголос у прислівниках

Напишіть прислівники впорожні, злегка, зопалу, наосліп, передовсім,

позаторік, принагідне так, щоб наголошений голосний стояв у заштрихованій
клітинці:

Н
А
Г
О
Л
О
С
 Відповідь: впорожні, позаторік, принагідне, наосліп, злегка, зопалу, передовсім.

 Твір-мініатюра «Туристи»
Доповніть речення прислівниками і запишіть прислівники. Визначте розряди прислівників за значенням. Назвіть орфограму.

в т

в у

в р

в и

в с

в т

в и

1. Вирушають (коли?)...
2. Простують (куди?)...
3. Переходять річку (яким способом?)...
4. З вершини поглядають (куди?)...
5. На привалі обідають (як?)...
6. Повертаються, сповнені враженнями (якою мірою?)..,
7. Згадують про подорож навіть (коли?)...
Відповідь: вдосвіта, вгору, вбрід, вниз, всмак, вщерть, взимку.

 Розплутай клубочок

Користуючись «клубочком», запишіть усі можливі прислівники й

прислівникові сполучення зі словами край, кінець.

Поясніть їх правопис.
  Прислівники на «н»
Замініть словосполучення прислівниками, що починаються на «н». У
заштрихованих клітинках прочитайте прислівник-відгадку і поясніть його лексичне значення.

н
н

н
н
н
н

Примітка. Апостроф займає окрему клітинку.

1. Перебувати в скрутній ситуації.

2. Користуватися речами по черзі.
3. Випереджаючи один одного.
4. Вивчати з метою дослівного відтворення.
5. Найкоротшим шляхом.
6. Залишити без нагляду, без допомоги.
Відповіді: 1. Непереливки. 2. Наперемінку. 3. Наввипередки. 4. Напам'ять. 5.
Навпростець. 6. Напризволяще.
Прислівник-відгадка: навприсядки.

 Гра-переклад «Анітелень»
Поясніть лексичне значення прислівника «анітелень», підберіть до нього синоніми. Перекладіть подані слова і словосполучення
українською мовою, спростувавши звинувачення в незнанні.

1А
2 Н
3 І
 4 Т
5 Е
6 Л
7 Е
8 Н
9 Ь

1. Ни слова.
2. Неожиданно, внезапно.
3. Снизу, из-под чего-нибудь.
4. Наутек.
5. Изнутри.
6. Осуждающе, с у кором.
7. На четьіре части.
8. По крайней мере.
9. Отовсюду.
Відповіді: анічичирк, зненацька, спідсподу, навтікача, зсередини, докірливо, начетверо,
принаймні, звідусіль.

 Лабіринт
Знайдіть і прочитайте шість прислівників, що не вживаються без не-.
Примітка. Можна рухатися в будь-якому напрямку, тільки не по діагоналі. Деякі слова мають по два варіанти прочитання.

К І П О П В Е
К І Л А Д Е З Н
Е Д О О Н Н А Б
Н Е Р Е Ч І Р А
Н Е О Д М О Р

Відповіді: недоладно, недоречно, неодмінно, незабаром, невпопад, неподалік.

 ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА

 Гра “Заміни речення словосполученням”

Звертаючись по черзі до кожного з учасників гри, ведучий читає
наведені нижче речення (особові займенники з дієсловами) і пропонує
швидко замінити їх на словосполучення дієприкметників з іменниками.
Дієприкметник повинен бути такого самого часу, виду і стану (активного або
пасивного), як і дієслово, і такого самого роду, числа, як і займенник.
Наприклад: воно палає — палаюче вогнище; вони доспіли — доспілі яблука; її
виконують — виконувана робота; її виконали — виконана робота.

 Речення для гри. Вона працює (працююча молодь). Вони засмаглі

(засмаглі діти). Воно прив'яле (прив’яле листя). Її скопали (скопана грядка),
їх розв'язують (розв'язувані задачі). Його розв'язали (розв'язане рівняння).
Вона діє (діюча модель). Воно загасло (загасле багаття), її покинули
(покинута хатинка). Його занедбали (занедбане подвір'я). Вони існують
(існуючі правила). Вони розквітли (розквітлі тюльпани). Його розгорнули
(розгорнутий, розгорнений зошит), її прочитали (прочитана книга). Він
прохолов (прохололий сніданок), її нагріли (нагріта вечеря). Його провели
(проведений суботник). Його впорядкували (впорядковане подвір'я). Вони
змужніли (змужнілі юнаки). Вона зніяковіла (зніяковіла дівчина).

 Гра «Своє» словосполучення

Ведучий повільно читає наведені нижче дієслова, від яких учасники
гри повинні утворити пасивні дієприкметники і записати з ними
словосполучення з 3-4 слів. Наприклад: виростити - вирощена у ящику
розсада. Або: Розсада, вирощена у ящику. Потім один з учасників гри читає
записані словосполучення, і всі викреслюють у себе ті з них, які
повторюються. Виграє той, у кого залишилося найбільше “своїх”
словосполучень.
 Спорудити, оздобити, полагодити, заподіяти, навантажити,
надрукувати, опублікувати, помітити, виготовити, надіслати,
підготувати, виголосити, виконати, перебудувати, влаштувати,
зацікавитись, упевнитись, сконструювати.
 Вікторина.
1. Назвіть форми дієприкметників, написання яких, повністю збігається
з дієсловами.
2 Пригадайте кілька спільнокореневих дієприкметників пасивного
стану із синонімічними суфіксами.
3. Наведіть кілька фразеологізмів (сталих словосполучень, прислів'їв,
приказок), до складу яких входять дієприкметники або іменники, що
походять від дієприкметників.

Відповіді 1. Дієприкметники на -ла: зраділа зблідла та ін.

2. Розвинутий — розвинений, одягнутий — одягнений тощо.
3. Ділити шкуру невбитого ведмедя. Ламаного гроша не вартий. Не
в тім'я битий. Добрий кожух, та не на мене шитий. За
одного битого двох небитих дають. Вітром підбитий. Змова
приречених. Напружені стосунки. Насиджене місце (гніздо) та ін.
 Лексикологія
 Січень січе, лютий лютує,
Березень плаче, квітень квітує.
Травень під ноги стеле травицю,
Червень збирає сіно в копиці...
Вересень трусить груші в садочку,
Жовтень гаптує клену сорочку.
Йде листопад, застеля килими.
Грудень надходить — початок зими

Липень медовий бджілок чарує, .

Серпень чудовий булки дарує. (Ф. Петров.)

Усім вам ще з дитинства відомий цей віршик, у якому пояснюється

походження назв місяців в українській мові. Так, травень — місяць буйного
розвитку трав, жовтень — час жовтого листя. Назви місяців прозорі,
зрозумілі. Але чи все тут так просто? За одну хвилину спробуйте пояснити
назви перших місяців літа та осені.
Відповідь. Більшість дослідників вважає, що червень одержав свою назву у давніх
слов'ян як місяць появи червця—черв'яка, з якого виготовляли червону фарбу для
тканини. У давнину це було дуже поширеним заняттям на Україні і в Польщі, червця
вивозили і за кордон. У діалектах цей місяць називався ще червець, тобто так само, як
черв'як-фарбник.
Назву вересень пов'язують з вересом, рослиною-медоносом. Вересень— місяць
найбільшого цвітіння вересу.

 Управитель одного маєтку в Ірландії, англійський капітан, жорстоко

ставився до орендарів-ірландців. Коли сутички з місцевим населенням
загострилися, капітан викликав поліцію. Розлючений натовп накинувся на
поліцаїв, і ті змушені були втекти. Наступного дня всі робітники І слуги
пішли від капітана; крамарі відмовилися продавати йому товар, листоноші
перестали носити йому пошту. Ніхто не спілкувався з капітаном, він
змушений був виїхати з Ірландії.
Яке слово з'явилося після цих подій? До якої групи лексики (із сти-
лістичного погляду) воно належить?
Ім'я жорстокого капітана — Бойкот. Як загальна назва бойкот означає
припинення стосунків з державними установами, особами, ігнорування їх. Слово є
інтернаціоналізмом, належить до суспільно-політичної лексики.

 Цей чоловік народився на Україні, в місті Луганську, а став відомим

російським лексикографом, етнографом, письменником (виступав під
псевдонімом Козак Луганский). Був морським офіцером, закінчив
Дерптський університет, став хірургом, захоплювався археологією, бо-
танікою, але справою свого життя вважав збирання... слів. Бував у Києві,
Одесі, Миколаєві; мав дружні стосунки з Пушкіним і Гоголем, Шевченком і
Квіткою-Основ'яненком, Жуковським, Одоєвським, Крилевим, Нахімовим,
Пироговим, Гребінкою, Максимовичем. Т. Г. Шевченко написав його
акварельний портрет. Саме він «подарував» Гулаку-Артемов-ському сюжет
опери «Запорожець за Дунаєм». Хто ця людина?
Відповідь. Володимир Іванович Даль (1801—1-872).

 Назвати слово, яке об'єднує ці предмети (на столі — карта зоряного

неба та іграшковий собачка). Дві підказки: 1) це слово латинського
походження; 2) те, що воно означає, дуже люблять учні й студенти.
Відповідь. Період з 22 липня до 23 серпня у стародавніх римлян називався
канікулами, тобто часом, коли Сонце перебуває у сузір'ї Пса («собака» по-латині сапіз,
сузір'я Пса — Сапіз; зірха Сіріус із сузір'я Пса називалася Сапісиїа). Цей період
відзначався настанням великої спеки, і з цієї причини робилася перерва в засіданнях
римського сенату. Згодом канікулами почали називати перерви в роботі навчальних
закладів.

 Перед вами — зразок давньої грамоти. Яким алфавітом користувався

її автор? Чому цей алфавіт так називається?
Відповідь. Кирилицею. Назва походить від імені просвітителя слов'ян Кирила,
який разом із братом Мефодієм у середині IX ст. розробив на основі грецького алфавіту
слов'янську азбуку.

 Завдання для знавців фонетики і літератури: за хвилину прочитати

слово і назвати двох письменників, які так назвали свої твори. Звуки
встановіть за їх характеристиками, поданими на плакаті:
Перший звук — приголосний, шумний, передньоязиковий, щілинний,
дзвінкий, свистячий, твердий; другий — голосний, переднього ряду,
середнього піднесення,не-лабіалізований, ненаголошений; і т. ін.
Відповідь. [зеимл'а] — «Земля» (назва повісті О. Кобнлянської та кіноповісті О.
Довженка).
 Назвати слово, яке об'єднає ці три предмети: таблицю хімічних
елементів, картку (47Аr) і «Атлас світу» (карта Латинської Америки) . Це
слово є на карті.
Відповідь. Аргентіна латинською мовою означає «срібна». Іспанські завойовники,
ступивши на цю землю, сподівалися знайти тут скарби. У індійців племені гуарані вони
побачили багато прикрас із срібла. Однак, за іронією долі, знайти срібло в «срібній»
Аргентіні не вдалося. Срібні рудники знаходилися далеко, в Болівії.

 На сцену під мелодію сіртакі піднімаються учні, одягнені, як древні

греки. В руках у кожного таблички зі словами: вінок, життя, морська, мир.
У одного з хлопців у руці камінь, у дівчини — факел. Завдання: назвати
імена «гостей», пояснити походження цих імен.
Відповідь. Усі ці імена давньогрецького походження: Степан, Зоя, Марина, Ірина,
Петро, Олена.

 На столі лежать чотири картки зі словами у такому порядку:

перехід, будую, лісовий, зима. Завдання: з'ясувати, чому ці слова розта-
шовані саме так, і утворити з частин цих слів п'яте слово. Але це ще не все:
розкласти за цим принципом ще чотири картки зі словами ліс, руки, прохід,
книжка та утворити з частин цих слів нове слово.
Відповідь. Від першого слова слід взяти префікс, від другого—• корінь, від
третього — суфікс, від четвертого — закінчення. Одержимо слово перебудова. Інші слова
треба розташувати так: прохід, ліс, книжка, руки — нове слово проліски.

 Сім славнозвісних подвигів здійснив цей герой давньогрецької

міфології. Греки називали його... А втім, скажіть краще, як називали його
древні римляни. Бо саме з латинським іменем цього героя пов'язано те, що
знаходиться в чорному ящику. Отож, за хвилину вам належить назвати
героя і предмет з чорного ящика, а також пояснити, яке вони мають
одне до одного відношення.
Відповідь. Геркулес — латинське ім'я грецького міфічного героя Геракла, який
відзначався дивовижною силою. У переносному значенні «геркулес» — богатир, силач,
атлет; «Геркулес» — назва вівсяних пластівців (грунтується на переносному значенні
слова). У чорній скриньці — пачка вівсяних пластівців «Геркулес».

 У чорному ящику предмет, що по-різному називається українською і

російською мовами, хоч обидва слова походять від одного давнього кореня.
З'явилося це слово в давньоіндійській мові, звучало приблизно як шаккара і
означало «пісок». Згодом воно потрапило до Персії, потім до Аравії, звідти—
до Італії. Потім його було запозичено німцями. Від німців слово потрапило
до поляків, а вже від поляків запозичили його ми, українці. Що ж у чорному
ящику?
Відповідь. Українського мовою—цукор, російською—сахар. В українську мову
слово потрапило через польську (цукер) з німецької, а німці, в свою чергу, запозичили
його в італійців (цуккеро), до яких воно потрапило з Аравії (суккар). До російської мови
слово йшло коротшим шляхом: від персів —до греків (сакхарон), а потім через Візантію
на Русь.

 У чорному ящику лежать три «яблука». Перше «яблуко» було за-

везене до Росії у XVII ст. з Голландії за наказом Петра І, а в Голландію
потрапило з Америки. Його називали «земляне» або «чортове яблуко». Друге
«яблуко» було завезене з Південної Америки. Французи та італійці називали
його «яблуком кохання», «золотим яблуком». Перша згадка про це «яблуко»
в Росії датована 1781 роком. У цей час його вирощували тільки в приватному
ботанічному саду Демидова в Москві. Третє «яблуко» — китайське,
батьківщина його — Південно-Східна Азія. Воно так і називається
—«китайське яблуко». Завдання: назвіть «яблука», що лежать у чорному
ящику.
Відповідь. Перше «яблуко» — картопля. «Пом де тер» (франц.) —«земляне
яблуко». Друге «яблуко»—помідор. «Пом д' ор» (франц.), «помми ди оро» (італ.)
—«золоте яблуко». Третє «яблуко»— апельсин (голл. арреізіеп—з франц. ротте сіє СЬіпе
—«китайське яблуко»).
  За часів Київської Русі ця місцевість являла собою вкриту лісом
долину, якою протікав струмок. У давні часи вона була місцем полювання, де
кияни розвішували (і перевішували) сітки для вилову диких звірів (звідси й
найдавніша назва—Перевісище). Долину цю перетинали, перехрещували
яри. Яка назва цієї місцевості в наш час?
Відповідь. Вулиця Хрещатик у Києві.

 Росіянка за походженням, вона стала класиком української і

французької дитячої літератури. Писала твори трьома мовами. Назвіть цю
письменницю.
Відповідь. Марко Вовчок писала українською, російською, французькою мовами.

 Назвіть «найпасивнішу», тобто найрідше вживану букву україн-

ського алфавіту. Відповідь обгрунтуйте.
Відповідь. Буква «ф». В українській мові звук, що позначається цією буквою,
зустрічається тільки у небагатьох запозичених словах.
 Один англійський лорд, завзятий картяр, не бажаючи ні на хвилину
відриватися од улюбленої гри, «винайшов» спосіб швидко повечеряти, не
забруднивши пальців під час гри: шматочки шинки чи сиру були покладені
між двома скибками хліба. Назвіть прізвище цього лорда.
Відповідь. Сендвіч. Від прізвища англійця одержав свою назву і «винайдений»
ним різновид бутерброда— сендвіч.

 Чи є «родичами» слова корова і коровай?

Відповідь. Так, зв'язок між цими словами безпосередній, ритуальний. Первісне
значення слова корова — «рогата», раніше корів вирощували не заради молока, а для
жертвоприношень. Пізніше, коли корову оцінили по-справжньому, почали реальну
тварину заміняти символом:
випікали з тіста фігурку корови. Згодом жертовний пиріг прикрашали частиною
тварини, приміром, рогами. Звідси й назва коровай — жертовний «рогатий» пиріг.
Під час гри в залі не було жодного байдужого обличчя. Глядачі гаряче вболівали за
результати змагань, самі брали участь у вікторині —їм було надано право запропонувати
свій варіант відповіді в спірних ситуаціях, коли жодна команда не змогла правильно
відповісти. Враховуючи активність, зацікавленість аудиторії, організатори в перервах між
турами гри провели кілька конкурсів спеціально для глядачів.
 ЛЕКСИЧНІ ВПРАВИ
 Поясніть, яка відмінність у значеннях слів, поданих парами.
Нагорі, на горі; нажива, пожива; на протязі, протягом;
напруженість, напруження; населеність, населення; навчальний, учбовий;
покажчик, показник; попереджувальний, попередній;
порівняльний, порівняний; фамільний, фамільярний; фігурний,
фігуральний; хід, хода; хутровий, хутряний; циклічний, цикловий; цитатний,
цитований: цінний, ціннісний; чудний, чудовий.
 Подані словосполучення перекладіть українською мовою.

Личньш состав, личньїй листок по учету кадров, порядок, образования,

по своєму назначеною, справочно-информационньш материал, наи-более
часто используемьій, определять'порядок, по указанию руководителя
учреждения, руково-дитель структурного подразделения, с целью решения
основних задач, определение категории, право издания.3. Поясніть, яка
відмінність у значенні поданих слів.
Адрес, адреса; адресний, адресний; брифінг, пресконференція;
відмічати, відзначати, зазначати; відносини, стосунки, відношення,
ставлення; галузь, сфера, ділянка; економічний, економний;загальний,
спільний; заслухати, прослухати, вислухати; зачитати, прочитати;
комунікабельний, комунікативний, комунікаційний; наголосити, підкреслити.
 До поданих слів доберіть антоніми.
Спростувати, суттєвий, стверджувати, тривалий, погоджувати,
починати, розлучення, спільний, незначний, скорочувати, заперечувати, без-
помилковий.
 З поданих синонімів виберіть ті, які можне використати в діловому
мовленні.
Ввіз, імпорт; вихідний, початковий; відхиля тися, заперечувати;
вручати, давати; гречний ввічливий; дбайливий, ощадливий; завершувати,
закінчувати; доказувати, доводити; засуджувати, звинувачувати;
збавляти, зменшувати; нестача, бідність; спільний, колективний;
розлучення, розлука.
 Поясніть відмінність у значеннях слів, поданих парами.
Корисливий, корисний; криз, криза; кулінарний, кулінарський;
листопадовий, листопадний; лікувати, лічити; літний, літній; любий,
улюблений; масовий, численний; місто, місце; мова, мовлення;
монополістичний, монопольний; мотив, мотивація; нагода, пригода.
 . З'ясуйте за «Словником труднощів української мови» значення
поданих слів.
Поступальний, поступливий, поступовий; потоковий, поточний;
походити, походити; пояснювальний, пояснюваний, пояснюючий; приростан-
ня, прирощення; присмаглий, присмажений; проблема, проблематика;
прошу, прошу; розсильний, розсильний; сам, самий, самий.
 КОНКУРСИ
1. Конкурс на кращу шараду (проводиться після запитання про бу-
дову слова). Зачитується кілька шарад про будову слова, наприклад:
«Корінь у слові вихідний, там і перший префікс мій, другий—в слові
набуття, разом —родич відкриття».
Глядачам пропонується самим скласти шараду про будову слова.
Автора кращої шаради нагороджують в кінці вікторини.
2. Конкурс знавців крилатих висловів про мову. Переможцем стає
той, хто правильно назве всіх авторів наведених висловлювань про мову
(висловлювання заздалегідь написані па плакатах і розвішані на стінах).
3. Конкурси-аукціони. Переможцем став той, хто останнім назве по-
трібне слово чи вираз.
Назвати синоніми до слова говорити.
Назвати синоніми до слова іти.
Назвати іменники, що вживаються тільки у множині.
Назвати невідмінювані іменники іншомовного походження.
Назвати фразеологізми зі словом язик. (Тримати язика за зубами, язик
до Києва доведе, чесати язика, вигострити язика, язик як лопата, прикусити
язика, проковтнути язика, молоти язиком, висолопити язика тощо).
Назвати фразеологізми зі словом ніс. (Втерти носа, крутити носом,
задерти носа, повісити носа, тримати ніс за вітром, не показувати носа,
совати носа тощо).
Назвати українські прислів'я та приказки, де вживаються числівники.
(У семи господинь хата не метена. Один у полі не воїн. Семеро одного не
ждуть. Це діточок сім, там доля всім. Ледачий два рази робить, а скупий
два рази платить. Не хвалися жінкою в сім день, а в сім літ і т. ін.).
Назвати українські та російські імена слов'янського походження.
(Людмила, Світлана, Віра, Надія. Любов, Володимир, Ярослав, Святослав,
Станіслав, Владислав, Ростислав, Мирослав, Мстислав, Всеволод, Борис
тощо).
Назвати українські прізвища, утворені лексико-синтаксичним спо-
собом. (Кожум'яка, Затуливітер, Нетудихата, Добривечір, Непийпиво
тощо).
Назвати твори або рядки з творів українських письменників, де зга-
дуються назви річок. («Реве та стогне Дніпр широкий» Т. Шевченка,
«Зачарована Десна» О. Довженка, «Десну перейшли батальйони» О. Дес-
няка, «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та...» П. Тичини тощо).

4. Конкурс скоромовок (Ти, малий, скажи малому, хай малий малому

скаже, хай малий теля прив'яже. Не клюй, курко, крупку, не кури, коте,
люльку. Хитру сороку впіймати морока, а на сорок сорок — сорок морок. Ніс
Гриць пиріг через поріг, став на горіх—упав на поріг).
 ОРФОГРАФІЯ
ІМЕННИК
 Прочитайте віршик, правильно вимовляючи закінчення.
Спишіть, дописуючи закінчення.
В час нічної тиш...
Чутно голос миш...:
«Що дістать для їж...?
Чи зернинку груш...,
Чи крупинку каш...?
З'ївши, стануть дужі
Мишенята наші".
 Спишіть віршик. Вживайте іменники, що в дужках, у правильній
формі.
Не виходить у (Даша) (задача),
Та вона не ледачої (вдача).
«Побіжу, — каже Даша, — до (Маша),
Може, вже розв'язала (задача),
А не вийде — заскочу до (Саша),
Ой, забула. Та ж Саша — на (дача)".
Мабуть, довше дістатись до (дача),
Ніж самій розв'язати (задача).
 Допишіть у закінченнях и чи і.
Сніг... розтали. Від сніг...в
Осичк..., вільх..., ясенк...,
Виходять рік... з берег...в
Дубк..., берізк... та кленк...,
Вода, заливши берег....
Докупи збившись край дорог...,
Простує далі, на луг...
В воді холодній миють ног...
 При вивченні відмінкових форм іменників II відміни
Для закріплення можна використати одну-дві з наведених нижче вправ.
1. Спишіть текст, поданий на кодокарті. Допишіть закінчення. Поясніть
значення фразеологічного звороту «не ховаються в кущі».

В нашім класі є морж... Не ховаються в кущ...

Віктор і Василь Корж... Цілий рік купаються.
Чи морози, чи дощ... Сили набираються.

2. Перекладіть українською мовою і запишіть. З підкресленими

словами складіть речення.
Ключи, пахари, докладчики, сеятели, глаза, в фамилии, на плече, на
кусте.

3. Прочитайте речення. Слова, що в дужках, поставте в правильній

формі. Речення спишіть.
Дзвенить весна, і сонце сяє.
Колгоспне поле засівають
І кида промені-(меч)
Іскристим зерном (сівач)
П.МОСТОВИЙ

4. Допишіть закінчення іменників, зверніть увагу на значення слів.

Картини із скла люди звуть вітраж...
Уявні зображення — це міраж...
Рвучкі повороти машин — віраж...
Споруди для автомашин — гараж...
 5. Спишіть текст, вставляючи з довідки слова у формі множини.
Запам'ятайте значення невідомих слів.

Ресорні візки люди звуть — ...

Героі казок і байок — ...
Прикраси із пір'я у коней — ...
Картини чи зміни природи — ...

Довідка: пейзаж, екіпаж, плюмаж, персонаж.

Вправи на закріплення правопису відмінкових форм

іменників III відміни.
1. Перепишіть речення, дописуючи потрібні закінчення.
З політехніки зі Львова гостювать прибув синок. На обід прибув до
реч... (Стіл накрили в акурат). Мати вийняла із печ... двоє смажених. курчат
(С.Олійник). Повіяв з півноч... холодний вітер... Коротші дні тепер і довші
ноч... (М.Познанська).
2. Спишіть віршовані рядки. Слова, що в дужках, поставте в потрібній
формі. Підкресліть закінчення. Визначте відмінки, в яких стоять іменники III
відміни.
А (ніч) у нас короткі. Виймає мати хлібини.
А (далеч) наші сині. У (Свіслоч) очі сині.
А з (піч) такі солодкі На (Свіслоч) люди сильні.

3. Спишіть, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі.

Підкресліть закінчення.
1. Для веселої (малеча) бублик викотився з (піч) (В.Крищенко). 2. Я
бачив тут, як жайворонки з (ніч) росою чистою вмивають (око)
(М.Сингаївський). 3. Прибіг котик із лугу, ліг собі серед (піч), муркотів дивні
(річ) (М.Підгірянка).
 4. Варіант І. До поданих слів за зразком доберіть з довідки синоніми-
фразеологізми. У складі фразеологізмів є слова з пропущеними
закінченнями. Допишіть їх.
З р а з о к: Не можна домовитися — каші не звариш.

Бити когось прутом — Недоцільно витрачатися —

Бути помітним — Зовсім пусто —
Пильно дивитись на когось — Улесливі слова —
Довідка. Впадати в оч..., грош... на вітер пускати, ані рудої миш..., медові реч...,
всипати березової каш..., впитися в оч...

Варіант II. Поясніть значення фразеологізмів. Спишіть їх, ставлячи

слова, що в дужках, у потрібній формі. Підкресліть у цих словах закінчення.
Минулися (калач); називати (річ) своїми іменами; на (душа)
просвітліло; муляти (око); не носити за (плече).

5. До поданих слів доберіть із довідки фразеологізми-синоніми.

Допишіть пропущені закінчення.
Зразок: Діяти рішуче, енергійно — брати бика за роги.

Набиратися сил — Вилікувати —

Перебільшувати — Тікати —
Щось вимріяне, нереальне — Недоцільно, даремно —

Довідка: молочні рік... і кисільні берег...; з мух... слона робити; на ног... поставити;
не варта шкурка вичинк...; вбиратися в колодочк...; брати ног... в рук...
 6. Прочитайте віршик. (Текст подати на кодокарті). Випишіть рядки, в
яких розкривається значення запозичених слів. Зверніть увагу на вимову і
правопис цих слів.
Знайко з Незнайком з музею ідуть,
Знайко з Незнайком розмову ведуть:
"Що таке триптихи, знаєш, мій друже?"
Каже Незнайко: «Та, мабуть, не дуже».
"Триптихи — це не звичайні картини,
Триптих — картина, в якій три частини.
Диптихи — теж незвичайні картини,
Це дві картини із змістом єдиним.
Фрески — картини на вогкій стіні,
Фарби на фресках завжди водяні".

7. Спишіть іменники, що в дужках, поставте в потрібній формі.

Поясніть правопис закінчень.
Дощ холодний аж січе.
Мокне зайчик під (кущ).
Не може зігрітись.
А з гілок вода тече,
Та куди подітись?
Додому не близько.
Був би плащ, хоч би (плащ)
Укривавсь зайчисько.

8. Спишіть речення, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі.

Хочеш бути (силач) — подружи із спортом: з ковзанами і (м'яч),
стадіоном, кортом (О.Пархоменко). Жито-житечко поливає дощик через
ситечко, а малий хлопчина під (дощ) мріє швидше стати (сівач)
(Л.Забашта).
 9. До поданих слів доберіть із довідки фразеологізми-синоніми,
дописуючи пропущені закінчення.
Підлабузнюватися — Гірко плакати —
Небажання щось робити — Бурхливо проявлятися —
Напасти на когось — Настирливо чогось вимагати —
Довідка: бити ключ..., калач... не заманити, заходитися плач..., вуж... звиватися,
пристати з нож... до горла, прийти з меч...

10. Знайдіть помилки, допущені в оголошеннях:

а) Заняття гуртка «Умілі руки» відбуваються по середам.
б) Заняття клубу «Юних шахістів» відбуваються по п'ятницям.

11. Перекладіть словосполучення українською мовою:

Ходить по врачам, искать по карманам, ездить по дорогам, лазить по
скалам.
 ПЕРЕХІДНІСТЬ ДІЄСЛІВ. КЕРУВАННЯ
УТВОРИ ПЕРЕХІДНЕ ДІЄСЛОВО
 Вчитель записує на дошці наведені нижче неперехідні дієслова 1
пропонує за допомогою різних префіксів утворити від них перехідні та
підібрати до утворених дієслів відповідні іменники (можна з
прикметниками). Наприклад: дихати — вдихати свіже повітря. За кожне
вдало складене словосполучення зараховується бал.
Думати (обдумати виступ, придумати гру, задумати слово),
працювати (опрацювати, допрацювати статтю), ходити (сходити,
обходити півміста). Іти (обійти калюжу, перейти площу), їхати (переїхати
міст), літати (налітати тисячу кілометрів), спати (проспати всю ніч),
жити (прожити сто років, пережити однолітків), кричати (перекричати
один одного), дбати (придбати кролів), стежити (простежити розвиток
характеру, обстежити хворого) тощо.

 Вчитель диктує наведені нижче словосполучення неперехідних

дієслів з непрямими додатками. Завдання учасників гри — замінити а них
дієслова близькими або однаковими за змістом перехідними дієсловами з
прямими додатками без прийменників. Наприклад: захоплюватися спортом
— любити спорт.
Володіти мовою (знати мову), готуватися до виступу (готувати
виступ), займатися астрономією (вивчати астрономію), розповісти про
недоліки (виявити недоліки), бесідувати про прочитану книжку
(обговорювати прочитану книжку), написати про своє життя (описати
своє життя, написати автобіографію). привітатися з товаришем,
подругою (привітати товариша, подругу), навідатися до хворого (відвідати,
провідати хворого), стежити за затемненням Місяця (спостерігати
затемнення Місяця), міркувати над розв'язанням задачі (обмірковувати
розв'язання задачі), бавитися з дитиною (бавити дитину), братися до
роботи (розпочинати роботу).
 ПОЯСНИ ЗМІСТ ДІЄСЛІВ
Вчитель пропонує пояснити зміст наведених нижче спільнокореневих
дієслів, назвати перехідні і неперехідні та скласти з ними невеликі речення.
1. Жити, оживати, оживляти, підживлювати. 2. БІЛІТИ, білити,
забілювати. 3. Молодіти. молодити, молодитися. 4. Твердішати,
твердити, підтверджувати.

ХТО БІЛЬШЕ?
 Завдання. Записати якнайбільше дієслів, які керують непрямими
відмінками (з прийменниками або без них), та скласти з деякими з них
словосполучення. Наприклад: родовий відмінок — домагатися (успіхів),
неперехідний.
Слід звернути увагу учнів на те, що деякі дієслова можуть потребувати
після себе кількох різних відмінків, а тому, наприклад, дієслово дарувати
(кому) в перехідним, бо керує ще й знахідний відмінник без прикметника
(дарувати що).
Родовий. Без прийменників: боятися. дожидатися, домагатися, дотримуватися, за-
вдавати, зазнавати, уникати, цуратися, З прийменниками: залежати (від кого-чого).
захищатися, оборонятися (від кого-чого), закликати (до чого), кепкувати (з кого),
призводити (до чого), протестувати (проти кого-чого).

Давальний. Без прийменників: вірити, довіряти, дарувати (кому що), докоряти, до-
помагати, доручати (кому що), заздрити, надокучати, обіцяти (кому що), потурати,
присвячувати (кому що), пропонувати (кому що), сприяти.
Знахідний. З прийменниками: відповідати (за що), заступатися (за кого),
надихати(на що кого), нарікати (на кого, на що), ображатися (на кого), претендувати (на
що), рівнятися (на кого), сподіватися (на кого, на що), дбати (про кого, про що),
нагадувати (про кого, про що).

Орудний. Без прийменників: годувати (чим кого), володіти, дорожити,

забезпечувати (чим кого), завідувати, задовольняти (чим кого), ласувати, нагороджувати
(чим кого), обирати (ким кого), цікавитися, частувати. З прийменниками: побиватися,
сумувати (за ким), уболівати (за ким), дружити (з ким), квапитися (з чим), знайомити (з
ким кого), погоджувати (з ким. з чим), сваритися, миритися (з ким), міркувати (над чим).

Місцевий. Грати (на чому), наполягати (на чому), запевняти (у чому кого),
обвинувачувати (у чому кого), упевнюватися (у чому), зневірятися (у чому), переконувати
(у чому кого), сумніватися (в чому), нишпорити (по чому).
 ПРИКМЕТНИК
ЛІНГВІСТИЧНІ ІГРИ
СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
 Сховані слова
Впишіть у порожні клітинки прикметники відповідно до коротких тлумачень, і у виділених вертикальних рядках прочитаєте:
«Словотвір прикметника».

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

11
12

13
14
15
16
17
18
19
20

1. Такий, що розташований у Поліссі. 2. Який дбає, піклується про когось,

про щось. 3. Якого шанують, поважають. 4. Такий, що містить у собі багато
соку. 5. Який має вагу; змістовний, переконливий. 6. Який має хвіст. 7. Досить
їдкий. 8. Який підпорядкований ритму, повторюється через рівні проміжки часу.
9. Антонім слова тьмяний. 10. Який розташований у степу. 11. Виготовлений з
хутра. 12. Який має відношення до лексики. 13. Який любить багато говорити.
14. Дуже густий, непрохідний (про ліс). 15. Дуже старий. 16. З широким, великим
листям. 17. Кольору ягоди малини. 18. Який відбувається по жнивах, після жнив.
19. Кольору оливи. 20. Який має стосунок до гончарства.
  Гра “Змоделюй слово”
Вчитель вивішує на дошці зображення моделей прикметників, у яких
тильда (~) означає твірну основу або корінь.
Завдання. За певний час записати по одному прикметнику до кожної
моделі. За кожний правильно записаний прикметник зараховується один бал.
Пояснити спосіб творення того або іншого прикметника, визначити його
форму, склавши з ним словосполучення, тощо.
Моделі для гри:
Префіксальний спосіб: най~ий, пре~ий, над~ий, все-~ий, пра~ій, за~ий, не~
~ий, а~ий, про~ський, при~ий, анти~ ~ий.
Суфіксальний спосіб: ~авий, ~явий, ~атий, -~астий, ~анний, ~ енний,
~ивний, ~истий, ~ичний, ~ічпий, ~кий, ~ливий, ~лявий, ~ний, ~овитий, ~уватий,
~учий, ~ альний, ~аний, ~ яний, ~евий, ~овий, ~ильний, ~ичний, ~ський, ~цький,
~зький, ~шній.

 Скажи без затримки

Вчитель записує на дошці пари прикметників: вапняний—вапняковий,
душовий — душевний, громадський — громадянський, звичний—звичайний,
ідеальний— ідеалістичний, ігровий — іграшковий, карний — каральний,
кістковий — кістлявий, кріпацький — кріпосницький, корисний —
 корисливий, пуховий — пухнастий, рушниковий — рушничний, рухливий
— рушійний, смішливий — смішний.
Далі вчитель викликає по черзі учнів, пропонуючи швидко назвати
слова, від яких утворені вказані прикметники (наприклад, вапняний — вапно,
вапняковий — вапняк), або вказати різні значення суфіксів {кістковий — суф.
-ов- означає стосунок до кістки; кістлявий — суф. -ляв- вказує на якість:
велику кількість кісток).

 «Свої» словосполучення
Вчитель записує на доїнні слова, подані нижче, і пропонує утворити від
них якісні або відносні прикметники, склавши з ними словосполучення.
Наприклад: геній—геніальний. Геніальні твори Т. Г. Шевченка.
Далі один з учнів читає свої словосполучення, і всі викреслюють ті з
них, які в когось повторюються. Виграє той, у кого залишилося найбільше
«своїх» словосполучень.
Слова для гри:
Геній, ласка, крило, візерунок, правда, прогрес, мускули, відвага, мир,
праця, зоря, рубін, історія, космос, ювілей. Жовтень, комуніст.
Дбати, жартувати, сприяти, тривати, працювати, хазяйнувати,
освітлювати, тренувати.
Давно, дома, колись, учора, пізно.

 Будь уважний
Вчитель записує на дошці подані нижче пари співзвучних другими
частинами прикметників і, викликаючи по черзі учнів, пропонує вголос
назвати слово, від якого утворено цей прикметник, і суфікс, за допомогою
якого він утворений. Наприклад: квартальний — квартал, суф. -н-;
преміальний—премія, суф. -альн-.
Дзеркальний — суфіксальний, бюрократичний — граматичний,
курсивний — прогресивний, колючий — гадючий, мускулистий —
гостролистий, канікулярний — перпендикулярний, спортивний —
колективний, легендарний — прегарний, крилатий — завзятий, ласкавий —
цікавий, плечистий — нечистий, національний — оригінальний.

 Утвори прикметник
Кожний з учнів заздалегідь виготовляє з цупкого паперу 24 смужки
розміром 1 на б см і стільки ж смужок розміром 1 на 3 см. Далі вчитель
диктує для запису на довгих смужках такі корені прикметників: чорн-, чуб,
срібл; робот-, правд-, пород-, прогрес, тяж-, ввіч-, худор-, надій-, талан-,
піск.-, ріш-, кошт-, знай-центр, африк-, весн-, початк-, суш-, практ-.
На коротких смужках записуються суфікси із закінченнями: ~явий, -
атий, -ястий,-ящий, -ивчй, -истий, -ивний, -ічний, -кий,-ливий, -лявий, -ний, -
овитий, -уватий, -учий,-овний, -омий, -альний. -анський. -яний, -овий. -ильний,
-ичний, -ський.
Виграє той, хто правильно і швидше за всіх складе всі 24 прикметники й за ви-
бором вчителя зможе визначити значення деяких з них.

 Півслова за тобою
Звертаючись по черзі до кожного з учнів, вчитель голосно читає
початковий елемент складного прикметника.
Завдання. Швидко закінчити його і скласти з ним словосполучення.
Наприклад: багато- -— багаторічна рослина.

Багато-, босо-, високо-, військова-, вогке-, вузько-, глибоко-, гостро-,

густо-, дерево-, десяти; дорого-, життє-, залізо-, зву-ко; зерно-, коротко-,
легко-, метало-, миро-, одно-, рівно-, само-, своє-, смерто-, сонце-, твердо-,
трудо-, хлібо-, червона; швидко-, широко-, яскраво-.

 Вікторина

Завдання:
 1. Поясніть смислову різницю між прикметниками безкорисний і
безкорисливий, ефектний і ефективний, громадський і громадянський,
особовий і особистий, цегляний і цегельний.
2. Перекладіть українською мовою російські словосполучення
натянутые отношения. почтенньй возраст, вещєственное доказательство.
крайняя необходимость, платная бумага.
3. Поясніть різні наголоси у прикметниках відповідний і відповідний,
лікарський і лікарський.
4. Пригадайте кілька прикметників, які вживаються лише з одним чи
кількома іменниками.
5. Доберіть кілька прислів'їв і приказок, у яких прикметники перейшли
в іменники.
 ВПРАВИ НА РОЗВИТОК ОРФОЕПІЧНИХ УМІНЬ
1. Поставте наголос у поданих словах. Прочитайте, додержуючи
орфоепічних норм.
Вимова, винахід, винятково, високо, вичерпний, відгук, управоруч,
дебет, діалог, дійовий, договірний, до середини, житловий, завдання,
завершити, завжди, загальнокорисний, залишковий, заняття, занести,
затвердити, звести, змістовий, змістовний.
2. Прочитайте, дотримуючись орфоепічних норм,
Завершується, виконується, з'ясовується, ставиться, дивується,
відображається, відкривається, знаходиться, задовольняється, дотри-
мується, виховується, відвідується, приймається, слухається,
виробляється, погоджується, телеграфується, виключається, ставиться.
3. Прочитайте, дотримуючись орфоепічних норм.
Дізнаєшся, цікавишся, торкаєшся, признаєшся. розраховуєшся,
висловлюєшся, дотримуєшся, погоджуєшся, слухаєшся, задовольняєшся,
зштовхуєшся, визначаєшся, домовляєшся.

4. Поставте наголос у словах, звірте за словником. Прочитайте,

дотримуючись норм орфоепії.
Визнання, принести, псевдонім, регент, роздрібний, розрахунковий,
розукрупнити, розхідний, розцінковий, рукопис, семестровий, сільський,
сільськогосподарський, скісний, скрутний, смикнути, сміливий, сміття,
співдоповідач, спілковий, спокій, спотворити, статут, тісний, товстий,
фірмовий, цифровий, читання.
5. Прочитайте, дотримуючись норм орфоепії. Виконання, визнання,
вилучення, завдання, знання, знаходження, вилучення, дотримання,
висловлювання, обчислення, дізнання, ходіння, проектування, вживання,
відвідування, приймання, спілкування.
6. Прочитайте, правильно вимовляючи кінцевий приголосний.
Вихід, винахід, наказ, розклад, розпис, напад, слюсар, касир, підряд.
 Іменник

1. Подані іменники поставте у родовому відмінку.

Документ, папір, термін, реквізит, звіт, виклад, стиль, список,
аркуш, перелік, протокол, вибір, виступ, формуляр, контроль, орган,
заголовок, текст, індекс, підпис, керівник, лист, заклад, адресат, бланк,
факт, адрес, адреса.
2. Утворіть словосполучення, додавши до поданих дієслів іменники
у потрібній відмінковій формі.
Корисний (для кого?)..., корисний (кому?)..., набрати (чого?)...,
набрати (що?).,., набути (що?)..., набути (чого?)..., навчитися (чого?)...,
навчитися (чому?)..., згідно (з чим?),.., зрадіти (чому?)..., навчати
(кого?)..., навчати (чого?)..., нав'язати (що?)..., нав'язати (чого?)....
3. Подані слова поставте у родовому відмінку.
Знак, інструктор, інтерес, інцидент, календар, карниз, касир,
каталог, квартал, кермо, кіловат, кілограм, клас, колір, комітет,
контраст, конференц-зал, коректор, корм, край, крамар, куб, купівля-
продаж, кур'єр, ландшафт, лист, літр, магазин, магазин-салон, маневр,
мартен, мебляр, мікроклімат.
4. Утворіть словосполучення, поставивши замість крапок потрібні
іменники.
Написати (на чому?)..., написати (чим?)..., на противагу (кому?)...,
насипати (чого?)..., насипати (що?)..., наголошувати (що?)..., наго-
лошувати (на чому?)..., наготувати (чого?)..., наготувати (що?)...,
нагромадити (то?)..., нагромадити (чого?}..., надавати (що?)..., надавати
(чого?)..., надбавити (що?)..., надбавити (чого?)....
5. Від поданих слів утворіть кличну форму.
Хлопець, батько, мати, бабуся, дідусь, добродійка, добродій,
дівчина, громадянин, пан, пані, директор, кондуктор, водій, редактор,
хазяйка, друг. продавець, покупець, лікар, Микола Петрович, Іван
Семенович, Галина Дмитрівна, Валентина Василівна.
 6. Подані слова поставте у родовому відмінку.
Ордер, оригінал, паспорт, підзаголовок, підкуп, підпис, підряд, підхід,
платіж, пленум. погляд, позивач, портрет, прем'єра, рахунок, рукопис,
статут.
 Прикметник

1. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис.

Матеріально (вигідний), матеріально (виробничий), матеріально
(забезпечений), матеріально (зацікавлений), матеріально (побутовий),
матеріально (фінансовий), метало( вироби), молочно(товарний),
морально(психологічний), навчальне (педагогічний),
національно(самобутній), високо (дохідний), високо (оплачуваний),
(вказаний) вище, (згаданий) вище. військове (зобов'язаний),
внутрішньо(відомчий), водоочисний), водно(спортивний), дно (річний),
довго(строковий), дрібно(товарний). експериментально(дослідний),
експериментально (перевірений), електронне (обчислювальний).
2. З поданими словами утворіть словосполучення, добираючи
необхідні за значенням слова.
Перекладний…, переконливий..., письмовий..., письменний....
плановий..., планомірний..., ілюстративний..., інструкційний…,
інструктивний.., інформативний..., інформаційний...
3. Подані слова перекладіть українською мовою. Перевірте
правильність перекладу за словником.
Бытовой, управленческий, своевременный, унифицированный,
образцовый, печатный, безналичный. действенный, исчерпывающий,
содержательный. одновременный, необычный, исключительный,
дополнительный, материально-бытовой, организационно-
распорядительный.
4. Поставте наголос у поданих прикметниках. Перевірте за
словником. Прочитайте, дотримуючись норм орфоепії.
Зручний, їстівний, клейовий, кооперативно-житловий, корисний,
кредитно-грошовий, кукурудзяний, кухарський, лагідніший, численний,
розсильний, характерний, порядковий, обрядовий, оптовий, оптово-
роздрібний, понівечений.
5. Від поданих прикметників утворіть якщо це можливо вищий і
найвищий ступені порівняння.
Тривалий, навчальний, довгий, далекий, загальний, активний, власний,
результативний, населений, напружений, вимогливий, категоричний,
ввічливий, важливий, громадянський, економний. економічний.
 Числівник

1. Подані числа запишіть словами.

4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 14; 235, 357, 598, 2456, 56 693.
2. Подані числа запишіть словами, поставте у родовому, давальному
і місцевому відмінках.
6, 8, 11, 18, 38, 40, 67, 235, 1462.
3. Поставте наголос у поданих числівниках. Звірте за словником.
Прочитайте, дотримуючись норм орфоепії.
Одинадцять, чотирнадцять, тринадцятьох, п'ятнадцятьох,
дев'ятнадцятьох, шістдесятьох, шістдесятьом, сімдесяти, сімдесятьом,
сімдесятьох, вісімдесят, вісімдесятьома, вісімдесятьох.
4. Використовуючи подані мовны формули, складіть речення.
Правильно використовуйте числівники.
У відповідь на Ваш лист від 11 січня повідомляємо, що ....
Підтверджуємо одержання Вашого листа за № 58 від 26 листопада і ...
Підтверджуючи одержання Вашого листа від 13 грудня, повідомляємо,
що ... ..Згідно з наказом № 569 від 24 жовтня повідомляємо... .
5. Запишіть словосполучення, замінивши числа словами.
Прочитайте, дотримуючись орфоепічних норм.
14 лютого і 993 року, 156 особам, 11 кілограмів, 4 номерами, у 40
кімнатах, 26 березня, реєстраційний номер 1276, у протоколі № 57, у 18
школі, 1954 року народження, з 16 серпня 1985 року, у 3 цитаті, 29
сторінками, на 27 сторінках, за номером 697, 573 карбованцями, у 9
пунктах, з 26 квітня до 17 липня, 7 година 40 хвилин.
 Дієслово
1. Поставте наголос у поданих дієслівних формах.
Боремось, боїмося, боїтеся, беремо, везеш, везла, відгукнемося,
відгукнетеся, віддала, від'їздимо, від'їздиш, відповімо, відповісте, відпові-
дять, доллємо, завершу, завершить, завершимо, задовольнимося, зазнаю
(від зазнати), зазнаю (від зазнавати), зайняла, закуплю, залишу.
2. До поданих дієслів доберіть синоніми. Які з них можна
використати у діловому мовленні?
Ни в коем случае — ні в якому разі, в жодному разі
В большинстве случаев — здебільшого
При случае — при нагоді
При удобном случае — при слушній нагоді
По случаю болезни — через хворобу, у зв'язку з хворобою
3. Прочитайте речення, доповнивши їх. Поясніть, якій ситуації
спілкування відповідає кожне з них.
1. Вибачте, я давно хотів у Вас спитати.... .
2. Пробачте. Мені треба у Вас запитати, ....
3. Мені потрібна довідка, коли...
4. Вибачте, я хотів би дізнатися, ... .
5. Вибачте, я хочу з'ясувати, ... .
6. Вибачте, я повинен уточнити,... .
7. Я хочу у вас запитати, ....
8. Мені цікаво було б дізнатися, ....
9. Мене цікавлять такі питання: по-перше, .... по-друге,... .
4. Складіть невелику розповідь про те, як треба правильно слухати
співрозмовника.
5. Складіть діалоги з поданими формами відмови.
На жаль; боюсь, що не зможу; я, звичайно, виконав би, але...; я не в
змозі дати Вам відповідь; я не можу Вам дати відповідь на це питання.
6. Дайте люб'язну відповідь на такі прохання.
1. Запросіть, будь ласка, до телефону Миколу. 2. У Вас не
знайдеться для мене трохи часу? 3. Чи не погодився б ти зі мною піти
сьогодні в кіно? 4. Якщо Вам не важко, передайте моє прохання. 5.
Дозволь мені привітати тебе.
 ЕЛЕМЕНТИ НАРОДОЗНАВСТВА НА УРОКАХ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 7 КЛАСІ

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 5-6 КЛАСАХ

Завдання 1. Прочитайте. Яка історична спільність назв Русь,

Україна? Випишіть прикметники, поясніть їх способи творення. Розберіть
слова золотоверхий, Київ за будовою.
Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою промовляє
кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близькість до
землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас
трагічної історії.
Ось уже понад 15 століть височіє на дніпровських схилах
золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір'ю міст
руських», відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших
держав середньовічної Європи — Київської Русі (Р. Радишевський).
Завдання 2. Прочитайте. Про що свідчать ці факти, який вплив вони
мали на майбутнє української мови, культури? Виділені дієслова розберіть
як частини мови.
Цар Петро 1720 р. заборонив друкувати книжки українською
мовою. До того визначено осібних наглядачів, «цензорів», аби переглядали
книжки.
І пізніше так було. За цариці Катерини лавра Київська просила
дозволити їй українські букварі надрукувати,— то й того не дозволено. По
школах почали вчити по-російськи, і хлопцям учителі мали виправляти
мову, аби говорили й вимовляли так, як великороси. Навіть по церквах
велено, читаючи або служачи, так слова вимовляти, як великороси
вимовляють (За М. Грушевським).
Завдання 3. Прочитайте текст. На які роздуми вас наштовхнули
слова видатного українського письменника? Знайдіть і поясніть
орфограми: «Букви з, ц, с, ж, ч, ш на позначення приголосних, що
чергуються». Поясніть зміст останнього речення. Вкажіть у ньому
дієслова. Розберіть їх письмово.
Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається
рідної мови; щаслива, праведна. людина, що в радості й горі будує слово
своєї землі.
Наша мовна традиція сягає далеких, докняжих часів, а в період
держави Київської Русі наше слово сягнуло державного творення: було
відкрите не лише для близьких сусідів, а й для найвіддаленіших земель,
збагачувалося іншими мовами й збагачувало їх. Його розвитку не могли
зашкодити чвари й уособиці, феодальна роздробленість і навіть
багатовікове монгольсько-татарське іго. Гідне подиву, що його не стяла
шабля, що його не затоптали в болото кінські копита, що воно не
розвіялося у вихорі навальних орд, а залишилося сіллю землі й народу.
Горіли хроніки, храми і святі книги, а слово вийшло з вогню, як
заповіт (За Б. Харчуком).

ДІЄПРИКМЕТНИК

Завдання 4. Прочитайте. В яких відомих вам художніх творах

розповідається про запорозьких козаків? Випишіть прикметники й
дієприкметники. Поясніть, як вони утворилися. З'ясуйте значення
виділених слів (за допомогою Словника української мови Б. Грінченка).
Велично їхав Сагайдачний з гетьманською булавою в руці. За ним
ішли хорунжі з військовими корогвами та з турецькими й татарськими
бунчуками, здобутими під час походу.
За ними ішли козаки курінями. Попереду кожного ішов курінний
отаман.
Гордо виступало козацьке військо, знати було, що люди почувають
себе ні від кого на світі не залежними і вільними робити, що схочуть і як
схочуть.
(М. Загірня).
Завдання 5. Прочитайте текст. Згадайте народні пісні, в яких
опоетизовано барвінок. Випишіть дієслова, утворіть від них, якщо це
можливо, дієприкметники.
Коли скресали сніги, розливалися весняні води, дівчата на Україні
починали співати веснянки. Наставала радісна бентежна пора — пора
оновлення в природі, воскресіння зелен-квіту, пора пробудження нових
почуттів у людських серцях, пора надій і сподівань. І серед пісень цієї пори
— чимало про барвінок.
У народі живе чудова легенда про походження рослини. Діялося це
тоді, коли турки і татари нападали на українську землю. Увійшли якось
вороги в одне село й винищили там усіх людей. Лише один нарубок та
дівчина сховалися в лісі. Але їх знайшли бусурмани. Ото з парубочої крові й
виріс барвінок у лісі, а з губ дівчини полилася чиста вода (За
А.Кондратюком).
Завдання 6. Прочитайте текст. Знайдіть дієприкметники, поясніть, як
вони утворені. Доведіть, що дієприкметник узгоджується з іменником у
роді, числі, відмінку,
А спробуйте-но опустити варене чи порожнє видуте яєчко в
розтоплений віск. Після охолодження прокресліть по ньому вістрям олівця
або загостреної палички простенький візерунок, Опустіть у фарбу, і ті
місця, на яких шар воску був знятий, зафарбуються, а ті, що були під
воском, залишаться білими. Знову занурюйте у розтоплений віск, і знову в
суцільній восковій плівці продряпуйте нові лінії і плямки для нового
кольору, іншої фарби. Колір за кольором — і писанка готова (З журн.).

ДІЄПРИСЛІВНИК
Завдання 7. Знайдіть дієприслівникові звороти, поясніть правопис
розділових знаків. Поясніть значення слів Різдво, Коляда.
 Малим хлопцем ходив я з товаришами від хати до хати, співаючи
колядки. Бачив і відчував те, що, мабуть, побачите і відчуєте ви,
перегортаючи сторінки цієї книжки. Пречиста Діва Марія і сам Господь
уявлялись мені як живі люди, зодягнені в наші гуцульські байбараки та
кожухи. Тільки мали вони чудодійну силу і хотіли, щоб усі люди були
щасливими та добрими. Колядка вчила мене вірити в справедливість і
показувала, що світ дуже гарний. Сьогодні наш народ повертається до
золотих традицій українського Різдва. Вчіться і ви колядувати — це
допоможе вам увійти у світ краси і духовного щастя (Д. Павличко).
Завдання 8. Що ви знаєте про діяльність товариства «Просвіта» за
наших днів? Випишіть дієслова, утворіть, де можна, дієприслівники
недоконаного й доконаного виду; поясніть, яким способом вони утворені.
Культура. Насамперед вона дала змогу Україні стати Україною.
Творчість таких духовних велетнів, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся
Українка, Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський та ще багато-
багато самовідданих високообдарованих синів і дочок нашого народу,
сформували нас як націю, забезпечили їй гідне місце у сім'ї європейських
народів. Правда, розвиток національної культури великою мірою
гальмувався тим, що змушена вона була виявляти себе в умовах, по суті,
колоніальних, бездержавних, де навіть українська школа була заборонена
як щось кримінальне. Але й у роки самодержавства прогресивні сили нації
робили багато, щоб уможливити духовний поступ українського народу,
піднести його освіченість і культуру. Скажімо, неоціненну роботу
здійснювало товариство «Просвіта», яке ще діяло на Україні і в перші
пореволюційні роки. Навіть у невеликих українських містечках воно
створювало видавництва, рік у рік друкувало популярні книжечки для
народу, ставило українські п'єси, всюди гуртуючи до праці національні
народні таланти. «Просвіта» мала на Україні розгалужену мережу, їй
віддавали свої зусилля такі благородні люди, як Борис Грінченко, Михайло
Коцюбинський, Микола Лисенко, в низових осередках виростало ціле
покоління ентузіастів, щирих культурних діячів, котрі виходили з самих
глибин народу (Олесь Гончар).
Завдання 9. У яких народних обрядах використовувалися рушники?
Прочитайте текст. Випишіть речення з дієприкметниками та
дієприслівниками. Підкресліть дієприкметникові та дієприслівникові зво-
роти, поясніть вживання розділових знаків. Які прикметники переважають
у тексті — якісні чи відносні? Чому?

Рушник!
Як багато промовляє нам це слово. Скільки зворушливих спогадів
пов'язано з ним!
Без рушника ніде не обходились. Ним витирали руки й обличчя, з ним
ходили до корови, поралися біля посуду, він завжди був при руці і від слова
«рука» прибрав собі ймення.
Задля певної мети люди готували спеціальні рушники. А найчастіш
вживані, певна річ, були простіш декоровані, виткані з грубішого полотна
— скромніші, але ніколи не позбавлені мистецької вартості!
Без рушника не відбувалася жодна важлива подія в житті народу.
Родини і хрестини, заручини і весілля, проводи в дорогу та зустріч
бажаних гостей, навіть труну спускали в могилу на рушниках. А
поховавши небіжчика, пов'язували рушником хреста.
Ще за язичницьких часів, коли наші предки обожнювали природу і
вірили, що в лісах по дуплах живуть божества, віддаючи їм шану—
обвішували дупла рушниками-обрусами (О. Гончар).
Довідка: обрус — скатерть (діалектне).
Завдання 10. Прочитайте текст. Знайдіть дієприслівники й
дієприкметники. Поясніть особливості їх творення й правопису. Доберіть
синоніми до виділених слів.
Дорослі завжди дбали не лише про прищеплення поваги до хліба як
основи людського життя, а й про душу дитини. Виховання здійснювалось
у такий неординарний спосіб: «А це для тебе, Миколко, і тобі, Васильку.
Хоч гарних дітей маю, але замовляю. Ділю хліб навпіл, щоб був у кожного
свій наділ. Не вмієте в злагоді жити, то навчіться хоч хліб один їсти».
Такі повчання при хлібі, «присмачені» гумором, у своєрідних
небуденних обставинах справляли на дітей належне виховне враження.
Малі засвоювали й моральні настанови, пов'язані з хлібом: «Не кидайся
хлібом — він святий», «Хто хлібом кидається, того щастя цурається»,
«Де хліб на землі, там немає злагоди в сім'ї»
У святкові дні хліб ділили, примовляючи: «Скориночка малесенька —
для горобчика, а вже друга скибочка — для дідусенька, третя — для
бабусеньки, четверта — для батечка, п'ята — для неньки, а решта — для
діток, яких багатенько» (З журн.).
 ПРИСЛІВНИК
Завдання 11. Прочитайте. Що ви знаєте про запорозьких козаків і
Запорозьку Січ? Спишіть вправу, підкресліть прислівники. Поясніть
особливості Їх творення та правопис.

Задумавши похід проти ворогів, татар, турків та поляків,

запорозькі козаки вхолосту били на Січі з найбільших гармат, затим
посилали кругову повістку козакам-зимівчакам, які жили по хуторах,
слободах та землянках-бурдеях. На такий поклик поспішали, як бджоли до
своїх вуликів, звідусіль козаки до збірного пункту, хто пішки, хто верхи, із
зброєю та продовольчими припасами (Д. Яворницький).

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

Завдання 12. Про який обряд йдеться в цьому тексті? Що ви про
нього знаєте? Переписуючи текст, підкресліть прийменники. Поясніть їх
правопис. •
Молодиці вкрили увесь піл і лежанку шишками, повиробляли
паляниці. Коровай поклали на віці од діжі й обліпили віко навкруги
восковими свічечками, на котрих ледве було примітне білі плями огню. З
печі вигребли жар.
Поклали на припічок дві лопати й з піснями понесли на віці серед
свічок коровай, приспівуючи до печі, як живої людини:
«Пече наша, пече, спечи нам коровай грече!» (І. Нечуй-Левицький).
Завдання 13. Прочитайте текст, порівняйте, чим нагадувала школа на
Січі сучасну школу і чим відрізнялася. Назвіть спочатку прийменники, а
потім — сполучники. Запишіть числа словами.
У січовій школі навчалися хлопчики або силою привезені звідкись
козаками і потім усиновлені ними в Січі, або ті, що самі приходили до них
з України й Польщі, або ж спеціально привезені багатими батьками в Січ
для навчання грамоти й військового мистецтва; на Запорожжі їх
звичайно звали «молодиками». Таких школярів, за свідченням одних
сучасників, було в Січі понад 30; за свідченням інших, до 80, з них 30
дорослих і 50 дітей; січові школярі вчилися читання, співів і письма; мали
особливий, але схожий на все військо громадський устрій; мали спільні
шкільні кошти, що зберігалися завжди у старшого; обирали зі свого
середовища двох отаманів—одного для дорослих, другого—для дітей, і на
власний розсуд або залишали їх на цих посадах, або скидали після
закінчення року. Вони отримували прибутки частково від «наказних»
батьків, частково за дзвоніння у дзвони й читання псалтиря по вмерлих
козаках, за продаж ладану в січовій церкві, за колядку під вікнами січового
товариства й привітання його у свята Різдва Христового, Нового року й
світлого Воскресіння Христового; крім того всього січові школярі
отримували певну частку бойових припасів — свинцю й пороху, які щороку
присилали зі столиці в Січ на все Запорозьке Військо низове (Д.
Яворницький).
Завдання 14. Чим була піч для селянина? Коли вчиняли тісто?
Перепишіть вправу. Підкресліть службові частини мови. Поясніть їх
граматичні ознаки. Доберіть антоніми до виділених слів. Знайдіть сино-
німи в тексті.
А дівчинку змалку виховували господинею. Нею здебільшого
опікувалась бабуся — передавала секрети свого жіночого мистецтва: і
господарству ради дати, і пісні заспівати, і на городі впоратись, і танець
станцювати і в горі вчасно прийти на поміч, і чужому щастю порадіти.
Дбайливість, охайність, майстерність майбутньої господині часто
залежали від бабусиної науки. Мала вчилась і рушник вишивати, і цілющі
трави збирати. А найголовніше як хліб спекти. Коли в четвер мати
вчиняла тісто, дівчинка з бабусею неодмінно їй допомагали — борошно
просіяти, процідити узвар з хмелю, прикрити діжу рушником. У
п'ятницю, коли мама вимішувала хліб, дівчинка готувала капустяне листя,
мила разом з бабусею ясенову лопатку та допомагала розкладати
вироблені буханці на листки й подавати їх для висаджування у піч (3
журн.).
Завдання 15. Що ви чули на уроках з історії про Запорозьку Січ та
про запорожців? Чому службові частини мови називаються
«службовими»? Назвіть повнозначні й службові частини мови в
останньому реченні. Списуючи, розкрийте дужки, поясніть правопис
частки не.
Січ — то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці
(потім на Базавлуці і Томаківці). Зо всіх боків омивала цей острів глибока
вода Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів,
наповнений водою, та й поставлено високий, гострий частокіл (паркан) з
міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й
козацька сторожа. І хоча (не) раз пробували здобувати Січ турки,
татари й інші вороги, та це їм (не) вдавалося (А. Потоцький).
Завдання 16. Прочитайте текст. Що ви знаєте про це народне свято?
Переписуючи, підкресліть службові частини мови, поясніть їх правопис.

Вербна Неділя
Свято квітучої верби, в цілющу силу якої здавна вірили східні
слов'яни, буває в останню неділю перед Великоднем. Цього дня в церкві
освячували заздалегідь зрізані вербові гілки. Повсюди на Україні побутував
звичай ритуального биття нею. При цьому бажали людині здоров'я,
достатку і вірили у чудодійну силу живої верби, котра розвивається
найраніше:
Не я б'ю — верба б'є,
Не будь сонливий,
До роботи лінивий,
Будь здоров, як вода,
Рости, як верба
Освячену вербову гілку зберігали увесь рік і використовували як засіб
від дитячих хвороб. Брали її, коли вперше після зими корову виганяли на
пашу, щоб добре паслася. Вважалося, посаджена у будь-якому місці
освячена верба прийметься і гарно ростиме (3 календ.).
Завдання 17. Перевірте названі прикмети. Випишіть службові
частини мови, назвіть їх. Яку граматичну роль вони виконують?
Осінній ранок сіренький — чекай ясного дня.
Білка мостить гніздо високо — на теплу зиму, низько — на люту.
Подивіться на ялину: якщо рясно шишок унизу, будуть ранні морози,
якщо вгорі — зима буде коротка.
Польові мурашки витягли високі купини — і осінь, і наступна весна
будуть дощові.
Грім у вересні — на теплу осінь.
Вересневий дощ, що почався зранку, йтиме недовго.
Якщо вдень з'являються потужні й високі купчасті хмари, якщо
була гроза, а після неї не похолодало, то вночі знов чекай грозу.
Перед нічною грозою туман увечері не з'являється, не випадає й
роса.
У лісі багато горобини — осінь буде дощовою, якщо мало — сухою.
11 вересня гримить грім — на довгу й теплу весну.
Урожай на горіхи — на врожай хліба наступного року.
Яка погода 16 вересня, така буде й у наступні два тижні.

Розробка уроку з української мови для 6 класу.

Тема уроку. Узагальнення і систематизації знань до тем: “Назви
істот-неістот”, “Назви власні і загальні”, “Рід, число, відмінки
іменників”.
Мета уроку: повторення та закріплення вивченого матеріалу;
формувати вміння визначати лексико-семантичні та граматичні
категорії іменника.

Ярмарок.
 1. Вступна частина.
Чи знаєте ви, що таке ярмарок? От зараз ми туди поїдемо. А як
раніше на ярмарок їздили? Так, кіньми. А ще? Волами. Ще?.. А ще пішки...
Отже, вмощуйтесь, щоб зручно було. Поїхали!
Учитель читає текст, з'ясовує всі незрозумілі поняття, назви.
Ярмарок
Благословилося на світ. Виткнуло заспаний писок сонце, стьобнуло
промінням по луках, по степах, по садках, по левадах...
І видко: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози
потяглися... І кіньми, і волами, і коровами... І гарби, і вози, і возенята... З
кучами, з сіном, з соломою... А на возах і кури, і вівця скручена, і теля
мекає, і порося верещить... А за возами і стригунці, і бузівки, і корівки з
телятками.
— Гей! Цоб! Цабе! Н-н-но!
На ярмарок!
І їдуть, і їдуть, і їдуть, і їдуть... І дорога вже не дорога, а строката
величезна гадюка, жива й покручена, що за отой лісок, не поспішаючи,
полізла... І де її голова, і де її хвіст — невідомо...
А наш віз вискакує з тої гадюки, торохтить по грудках, шелестить
травою... (Остап Вишня).
2. Записати останню репліку, визначити власні та загальні назви,
пояснити написання («розібратися з ковалями»).

Діалог-гумореска.
— Гей, дядьку, куди їдете?
— На ярмарок, куди ж іще...
— А звідки ви?
— З Ковалів.
— Та я не питаю, якого ви роду. Село ваше як зветься?
— Я й кажу: Ковалі.
 — А самі ж ви хто будете?
— Коваль.
— Хе-хе. Щось ви, дядьку, маленький та плохенький, як на коваля...
— Та я не коваль, а Коваль. У нас у Ковалях усі Ковалі, а ковалів
тільки троє.
3. От приїхали ми, врешті, на ярмарок. І кого ж тут тільки немає! І
чого ж тут тільки не побачиш! І не протовпишся: той купує, той торгує,
той божиться, той прицінюється... Але ми з вами таки якось проберемося
крізь натовп і все-все роздивимось. А дорогою ще й запишемо кого і що
побачили.
Завдання: За ілюстраціями на дошці та попереднім текстом записати
«Хто що продає?» (Виписати по 10 іменників — назв істот, неістот.)
4. А тепер давайте подивимось, які звичаї були на ярмарку.
Випишемо іменники спільного роду.
На ярмарку кожен має своє місце. Он натовп зібрався: божого
старця слухають. Сидить сивий дід-каліка та на кобзі грає. А поруч нього
малий хлопець-сирота, худий та босий, шапчину тримає для мідяків. А он
далі циган до дядька причепився, божиться, шельма, і жінкою, і дітьми
та проклина свою душу, і батька, і матір, щоб стару, сліпу, з вибитою
ногою кобилу продати замість молодої, здорової. А отам знов галас
учинився: якийсь волоцюга потяг у баби мішок з грушами.
А он, дивіться, поспішають перекупки з паляницями, з бубликами, з
пиріжками, з печеним м'ясом. А перед веде Явдоха Колупайчиха —
мордата, рум'яна молодиця. А балакуча вона яка! Де таке базікало і
вродиться?! Над усіма бабами верховода. І всі її слухають. Та нехай би не
послухала її яка, зараз же нещастя на бідолаху нашле: або свиня бублики
похвата, або собака м'ясо вкраде, або п'яниця якийсь спіткнеться та олію
виверне, а вже даром не пройде. От Явдоха взяла з чужої коробки
паляницю, стала на схід сонця лицем, тричі перехрестилася, а тоді
покотила ту паляницю проти сонця. Котилася тая паляниця, котилася, а
де впала, так там Явдоха сама з своїм товаром сіла, а молодиць
розсадила, де якій по черзі припало. А чужу паляницю, що нею ворожила,
Явдоха-ледащо тихцем підняла та між свої булки положила... (Г.Квітка-
Основ'яненко).
Так багато всього на ярмарку, і не перелічиш! До речі, деякі
іменники — назви великої кількості предметів хоч і означають, що цих
предметів багато, однак вживаються не у множині, а в однині. Як вони
називаються? (Збірні.) А які іменники завжди вживаються тільки в
множині? (Множинні.)
Виписати в дві колонки іменники збірні і множинні.
Ярмарок починається ще за воротами. Продається тут усе: коні,
корови, вівці, вози, сани, горшки, миски, хустки, спідниці, штани, гвіздки,
молотки, ножиці. І таке все смачне, свіже та гарне на ярмарку: садовина,
городина, ковбаса, риба, мед. Аби ваші гроші!
А гомін який стоїть! Такого ніде не почуєш, тільки на ярмарку.
Жіноцтво щебече, усі разом розказують, і ні одна не слуха. Собаки
скавучать. Музики грають. Парубоцтво витинає гопака. Малеча,
погубивши матерів, пищить. Мабуть, і на тому світі той галас чути!
5. От скрізь ми побували, всього покуштували. І спродалися, і
скупилися. Час і додому!
Диктант
Повертався Петро додому з ярмарку. Попродав городину, добрі
гроші вторгував. Не пропив, накупив усього! Господині купив гарну хустку,
молодій доньці везе коралі та червоні чобітки, а меншим — солодкі
цукерки «від зайчика». Хай дітвора радіє!
Поволі бредуть воли, порипує віз, а Петро пахкає люлькою та
посміхається у вуса.
Підкреслити у тексті іменники як члени речення.
Домашнє завдання. Визначити рід, число, відмінок іменників у
записаному тексті.
 Література
- Вишня Остап. Ярмарок // Остап Вишня. Твори: У 5 т. — К., 1974. —
Т. 2.
- Квітка-Основ'яненко Г. Салдацький патрет // Г. Квітка-Основ'яненко.
Твори: У 7 т.—К., 1981.—Т. 3.
- Народні оповідання. — К., 1986.
 ПОЗАКЛАСНІ ЗАХОДИ
Тема. Вивчення самостійних частин мови з використанням
ігрових моментів.
Мета: повторити й закріпити знання про частини мови та їх
граматичні ознаки; удосконалити вміння учнів правильно визначати
та писати різні частини мови; розвивати мовлення, пам’ять;
виховувати в учнів любов і повагу до української мови.
Обладнання: музичний супровід, костюми, декорації.
Тип уроку: узагальнення матеріалу.

НЕСЛУХНЯНІ ДІТИ

(Інсценівка за мотивами граматичних казок І. Вихованця)

Дійові особи: Дієсловиха, Неслухнянко, Лінивко, Дієсловенята, Прикмет-

ничиха, Прикметничата, Прислівничиха, Прислівничата, Іменничиха, Іменничата,
Займен-ничата, Числівничиха, Числівничата (1, 2, 3, 4), Числівнича П'ять, Ведучий.
Кількість дітей (Прикметничат, Іменничат і т. д.) довільна, залежно
від розмірів шкільної сцени. Костюми представників кожної частини мови
різняться кольорами. Можна зробити стилізацію під народні костюми,
але обов'язково кольористично розрізнити частини мови.
На сцені — подвір'я хати Дієсловихи. Можна поставити частину гарно
розмальованої хати з вікном. Біля хати — кущі, квіти. Бажано, щоб учні самі
виготовили декорації.
Ведучий. Добрий день, любі друзі! Я розповім вам граматичну
казку. Цю казку мій дідусь розповів моєму татові. А тато — мені. І дуже
хотів, щоб я розповів її вам. Тож слухайте.
Давно це було. Жили собі Дієслово і Дієсловиха. І було в них багато
діток. Дієслово працював у реченні присудком, а Дієсловиха поралась по
господарству та навчала дітей дієслівної роботи.
('3 піснею на слова П. Воронька «Зайчика злякались» виходять
Дієсловенята.)
Дієсловиха Діти! Годі пустувати! Ви вже великі, пора за роботу
братися. Станьте в рядок!
(Дієсловенята стають у рядок, останніми — Неслухнянко та
Лінивко.)
Дієсловиха. Дітки, весь наш рід виконує важку, але дуже цікаву
працю. Ми працюємо в реченні. Я вам уже розповідала про наші обов'язки.
Тепер спробуйте виконувати їх самостійно. Але спершу я задам вам кілька
запитань. Отже, хто скаже:
з ким ми найчастіше працюємо разом?
1-ше Дієсловеня. З іменниками.
Дієсловиха. Правильно, синку! А в яких особах ми стоїмо?
2-е Д і є с л о в е н я. То у першій, то у другій, а то й у третій особі.
Дієсловиха. Молодці! Не забули маминої науки! А щоб пригадати,
коли ми буваємо перехідними, а коли — ні, пограємось у цікаву гру. Але
для цього запросимо Іменничат. Вони вже закінчили свою науку, тепер
можуть погратися з вами і заодно допомогти вам.
(Дієсловенята кличуть Іменничат. Ті прибігають. Усі стають у два кола.
Іменники будуть рухатися за годинниковою стрілкою. Дієслова — проти. Дієсловиха
просить дітей у залі називати дієслова у початковій формі. Якщо дієслово перехідне,
то Іменник. з Дієсловом беруться за руки і обходять навколо себе, якщо ні —
розминаються. Музичний супровід — народні мелодії. Під час гри на авансцену
виходить Неслухнянко.)
Неслухнянко. А мені не цікаво! Сотні разів роби те саме! То ти
стоїш у першій особі, то у другій, то у третій! А ще думай, чи ти
перехідний, чи ні. Сил уже немає. Так усе набридло! От подамся навтьоки,
куди очі бачать. (Виходить.)
Лінивко (теж відстає від гри, на першому плані). А мені взагалі
немає до цього діла. Я стомився. Відпочити хочу. Хай вони там і за
особами, і за числами, і за часами. Подумаєш — перехідні, неперехідні А я
відпочину.
(Тихенько відходить і лягає на призьбі.)
Дієсловиха. Молодці, діти! Гарно все запам'ятали. Та й Іменники
вам допомогли. А де ж це Неслухнянко? Куди він зник? Неслухнянку!
(Всі шукають Неслухнянка.)
Лінивко (крізь сон). А в минулому часі — ще й за родами! Хай їм
грець!
Дієсловиха. Ніде не видно. Знову пропав. Ох, біда мені з ним! Діти,
пошукайте братика, а я тим часом вечерю готуватиму. (Усі розбігаються.
Неслухнянко вертається на подвір'я, сумний.)
Неслухнянко. От і погуляв, от і відпочив, а все одно нудьга. Так
хочеться якоїсь цікавої роботи! (З'являється Прикметничиха з дітьми.)
Прикметничиха. От, дітки, як ми з вами сьогодні гарно
попрацювали! Ви вже завтра зможете самостійно виконувати роль
означення в реченні. Молодці!
1-ше Прикметнича. Але ж, мамо, ти так добре все пояснила, що ми
зрозуміли з першого разу. Іменник нами керує, ми повинні його слухати.
Ось і вся мудрість!
Прикметничиха. Та ні, не вся, діти! Досить часто вам треба буде
родичатися з іменниками, навіть переходити в них. Ви думаєте, це легко?
Ви станете одним із головних членів речення, будете самостійними,
незалежними. Ану, хто скаже мені, що в такому випадку не дасть вам
забути, звідкіля ви родом?
1-шеПрикметнича. Число!
Прикметничиха. Ні, донечко!
2-ге Прикметнича. Рід.
Прикметничиха. І ти помиляєшся. (До залу). Діти! А може, хтось з
вас скаже? (Якщо глядачі мовчать або відповідають неправильно, то 3-тє
Прикметнича каже, що відмінювання. Субстантивовані прикметники
відмінюються як. відповідні прикметники. Можна запропонувати залу чи
одному з Прикметничат провідміняти іменник «ланкова» («учительська»,
«Хмельницький»). Тоді Прикметничиха запитує: «Ну, і як цей іменник
відмінюється?» Прикметничата: «Як і ми!» Під час розмови Неслухнянко
прислухається, йому стає цікаво.)
Прикметничиха. Це ж Неслухнянко! Чого тобі, хлопче?
Неслухнянко. Сил уже немає. Обридло все. Втік я.
Прикметничиха. А знаєш, що, Неслухнянку, приставай до нас.
Якщо тобі нецікаво зі своїми, то, може, у нас сподобається. Ми, в
основному, залежимо від іменників. Вони кажуть, що робити. Якого роду
іменник — ми того роду теж. Якщо вони змінюють число і відмінок — ми
теж це робимо. Робота цікава і не дуже складна, я впевнена, що тобі
сподобається. А з мамою твоєю я поговорю. Думаю, вона не буде проти,
що ти до нас пристав. (Прикметничата оточують Неслухнянка,
забирають його в танець.)
Неслухнянко. Я пішов би з вами, але тільки тепер я зрозумів, як я
люблю свою матусю, татка, братиків і сестричок. Вони мене вже багато
чому навчили. Я не можу відцуратися свого роду!
Прикметничиха. Про це не журись! Якщо засвоїв мамину науку, то
ніхто Її в тебе не одніме. А навчитися ще чомусь—добра справа. (З хати
виходить Дієсловиха, запрошує всіх завітати до неї. З піснею і танцем усі
заходять у хату. Лінивко продовжує спати. На сцену виходить Ведучий.)
Ведучий. Пройде час. Дієсловиха навчить Дієсловенят усього. Вони
вмітимуть виконувати в реченні всю дієслівну роботу. Вмітимуть стояти в
першій, другій і третій особах, в однині і множині, в теперішньому,
минулому і майбутньому часі, в наказовому, дійсному і умовному способі,
добре знатимуть, де вони перехідні, а де ні. А Неслухнянко навчиться, крім
цього, ще й прикметникової роботи. Тітка Прикметничиха подарує йому
гарний капелюшок (кольору прикметників). Неслухнянко стане дуже
слухняним хлопчиком, і його почнуть називати Дієприкметником. А ви,
діти (до глядачів), зустрічали дієприкметники? Знаєте, як вони
утворюються? Які ознаки вони мають дієслова і прикметника? А можете
утворити дієприкметники від цих дієслів? (Показує табличку. на якій
написано 5—6 слів.) Ми працюємо, а Лінивко все спить собі на призьбі, не
цікавиться ніякою роботою. (За кулісами шум, крик) О, а це що за шум?
(На сцену вибігають Числівник П'ять та Іменнича, вони щосили
чубляться.)
П'я т ь. Я не хочу тобі підкорятися! Мене не обходять ніякі традиції!
Іменнича. Але ж. П'ять! Так уже повелося! Е-е-е! Пусти мого чуба,
не я це видумав! Мені все одно, але я повинен тобою командувати.
П'я т ь. Ти молодший і мусиш слухатись мене!
(Входять Іменничиха і Числівничиха.)
Числівничиха. П'ять! Ти чого сварку затіяв? Неслухняний
хлопчисько, як тобі не соромно?
П'я т ь. Я хочу керувати! Я старший від цього Іменничати, він
повинен мене слухатись! Чому я повинен стояти в тому самому відмінку,
що й іменник? Це ж виховує пасивність, а я — особистість! Я хочу
керувати іменником. Два олівці, три олівці, чотири олівці... Що, і п'ять
олівці? Нізащо! Я хочу, щоб було п'ять олівців! Я люблю родовий відмінок
множини! Маю я право що-небудь любити, врешті-решт?
Числівничиха. Не кричи, П'ять! Ти ж прекрасно знаєш нашу
традицію. Іменники завжди пропускали вперед представників нашого
роду. А ми, з чемності, надали їм право керувати собою. Своєю
поведінкою ти ламаєш усі наші традиції.
П'я т ь. Я — особистість! Невже заради традиції ви знищите талант?
Іменничиха. Почекайте, зараз я вас помирю. Заради нашої дружби я
трохи поступлюся. П'ять, якщо ти так дуже хочеш керувати нами, то керуй,
але не в усіх відмінках. Хочеш керувати у називному?
П'я т ь. Хочу!
Іменничиха (синові). Синочку, слухайся від сьогодні П'ять у
називному відмінку.
П ' я т ь. А в інших? Дайте ще хоча б один)
Іменничиха. Ну, гаразд! Можеш командувати іноді ще й у
знахідному. Ти задоволений?
 П'я т ь. Так, Але з умовою, що всі мої брати, які народяться після
мене, користуватимуться цим правом.
Іменничиха. Буде по-твоєму!
П'я т ь. Спасибі вам, тітко.
Іменничиха. А тепер помиріться з Іменничам. (П'ять та його друг
обнімаються. танцюють. Прокидається Лінивко.)
Лінивко. Мамо! Я їсти хочу! О, а де ж це всі наші? І Неслухнянка не
видно. Двоюрідні всі тут, а рідних — катма.
Іменничиха. Лінивку! Що ти Тут робиш?
Лінивко. Нічого. Я спав, а тепер хочу їсти.
Числівничиха. А чи ти заробив на вечерю? Чого ти навчився за
день?
Лінивко. Мені не подобається наша робота. Я хочу спокою.
Іменничиха. Але ж не можна жити без праці. Треба мати роботу,
любити її. Стривай, ми покличено тітку Прислівничиху. Може, вона візьме
тебе в науку. (Іменничата біжать за Прислівничихою.) А так, то соромно
батьку-матері на очі показуватись.
Лінивко. А як же Неслухнянко? Він теж не любить нашої роботи.
Числівничиха. Проспав ти все, Лінивку, Неслухнянко вже не
Неслухнянко, а Дієприкметник. І працює він за двох. Так натомився за
день, що он (виглядає у вікно) за двох і їсть.
Лінивко. Ой, це ж він, мабуть, мою порцію їсть! Я теж їсти хочу!
Прислівничиха. Що тут сталося? А, Лінивко знову нічого не робив!
Ану, діти, допоможіть Лінивкові!
(Прислівничата оточують Лішвка, надягають на нього свій
капелюшок, танцюють. Під час танцю хлопчик час від часу вигукує
дієприслівники: танцюючи, співаючи, допомагаючи, розповівши,
підбадьоривши, застергаючи тощо).
Дієсловиха. Що я чую! Лінивко почав працювати! Сьогодні у нас
справжнє свято. Неслухнянко добре навчається у тітки Прикметиичихи і
став слухняним Дієприкметником. Як же ми тебе наречемо, Лінивку?
Прислівничиха. Він також не забуде маминої науки, дієслівної
роботи. Давайте назвемо його Дієприслівником.
У с і. Дієприслівником!
Дієсловиха. Треба запросити всіх родичів на свято. Здається тут
немає ще Займенничат. Лінивку, ой, вибач, Дієприслівнику, збігай, запроси
їх! Я саме пшоно з яблуками випекла. (Дієприслівник вибігав і невдовзі
повертається із Займенничатами, які навперебій повторюють
скоромовку, в якій багато займенників.)
Дієсловиха. Грайтеся, діти! Я зараз винесу вам ласощі. І пам'ятайте,
що ми всі — одна сім’я. Всі ми — повнозначні частини мови, самостійні
слова. Всі ми працюємо в реченні. Всі—брати і сестри. І наше основне
завдання— працювати так, щоб розквітала і багатіла наша прекрасна
країна — РІДНА МОВА!
(Усі діти водять “Подоляночку”, її текст варто розподілити між
групами дітей, які виконують ролі різних частин мови).
 Урок у 6-му класі

Тема уроку. Незмінювані іменники.

Мета уроку: поновити в пам'яті учнів усе вивчене про незмінювані
іменники, повправляти у виділенні таких іменників з тексту, вживанні у
зв'язному мовленні, у визначенні їх роду, заохотити до роботи із
словником; прищеплювати несприйнятливе ставлення до хуліганства та
байдикування.
Обладнання: кодоскоп.
Хід уроку
Вчитель. Уже тиждень школярі розбігалися після уроків не з
радісним галасом і жартами, а із сльозами. Поспішали додому,
притримуючи пальтечка, кожушки й курточки руками. Бо не було на них...
ґудзиків.
Так-так, усі ґудзики хтось щодня ретельно зрізав на всіх одяганках,
залишених у шкільнім гардеробі. Уже й чергові у роздягалці пильнували і
прибиральниця чатувала з віником — нічого не допомагало. Ґудзики
продовжували зникати, а зловмисник гуляв на волі.
Аж ось у гардеробі було знайдено записку.

Якщо ви, зубрилки-відмінники, не будете підказувати на уроках

бідолашним двієчникам, я поріжу всі ваші пальто, а з кашнів зв'яжу
довжелезну боу.
З вас усіх натовчу такого пюра, якого ще не зазначали в жодному
мені. Не шукайте мене. Бігаю я швидко, не наздоженете мене ні автом, ні
таксою, ні на метрі.
Ховаюсь так, що не побачите мене ні в окулярах, ні в пенсні.
Фантомас з кіна
Завдання 1. Вказати допущені помилки у спроектованому через
кодоскоп тексті (усно). Які іменники вжито неправильно? Як потрібно
сказати?
 Записати до зошитів незмінювані іменники у правильній формі.
Пояснити значення кожного із слів, у разі потреби звертаючись до
словника.
Вчитель. Цей «документ», поцяцькований масними плямами й
кляксами, потрапив до рук чергових.
— Тепер ми того поганця розшукаємо! — зраділи вони.
— Але як? — здивувалася старенька прибиральниця. — За
відбитками пальців? За почерком? За запахом?
— Простіше! — пояснили чергові. — Шукатимем того, хто не знає
незмінюваних іменників!
Учителька охоче згодилася допомогти черговим. У 6-А вона
продиктувала учням таке речення:
Київ радісно шумить над шахтами метро.
Завдання 2. Визначити відмінок іменника метро.
Завдання 3. Списуючи заздалегідь записаний на дошці або
спроектований через кодоскоп текст, ввести замість крапок іменник
метро. Визначити відмінок іменника метро у кожному з речень.
Ми приїхали у Дарницю на ... . Вийшовши з ..., попрямували зеленими
вулицями. Нашим ... неможливо не милуватися.
Вчитель. Усі шестикласники із завданням упоралися. Тому пошуки
зловмисника були продовжені у 6-Б.
Завдання 4. Ввести у речення словосполучення українське кіно,
швидке таксі, запашне какао. Прочитати складені речення.
Учителька ходила між рядами парт і перевіряла написане. Раптом
вона зупинилась і виразно озирнулася у бік чергових-слідчих.
— Ану, Вікторе, читай свої речення.
— Після кіна я поїхав автом додому пити какау... Увесь клас
вигукнув в один голос:
— Нарешті упіймався! Гудзикоріз! Злодій ґудзиковий!
Оточивши Віктора, діти почали його соромити. Той, спаленівши від
сорому, розштовхав однокласників і дременув геть.
Швидко біг хлопець, аж вітер свистів у вухах. Захекавшись, влетів у
під'їзд, на одному подиху вибіг крутими сходами нагору. Бадьоро
попрямував до кухні і... закляк на порозі.
Біля стола, простягнувши довгі ноги з кутка в куток, сиділо синє
страховисько. Голова лиса й кругла, як ополоник, вуха товсті й блискучі,
як вареники, очі — як фари мотоцикла.
— В-в-ви хто? А т-т-т-тут що? — затинаючись промовив Вітя.
— Я «Фантомас з кіна», як ти мене обізвав. Хто ж це всидить «у
кінЬ, якщо його так ганьбитимуть? Ти прикриваєш своє ґудзикове
розбійництво моїм ім'ям — це ще куди не йшло. Але писати від мого імені
листи з граматичними помилками!..
— Я... н-не хотів,—затинався Віктор.—Я н-н-не знав...
— Отож бо, що не знав! — гримнула синя потвора. — Зараз
знатимеш! Ану неси підручника! Зараз усе вивчиш, я тобі не вчителька... я
тобі... Далі Вітя вже не чув, бо з жахом кинувся до портфеля за
підручником.
— Параграф двадцять четвертий! — пролунав з кухні розкотистий
бас. Хлопець, нетямлячись, гортав сторінки. Чоло зросив холодний піт.
Ось він, нарешті, параграф двадцять четвертий...
— Читай! — прогарчало над вухом!
Завдання 5. Робота з підручником. Читання правила. Бесіда за
змістом параграфа. (Учні записують тему уроку-повторення). Синюще
ручисько сунуло Віті під носа зошит.
— Пиши! — прогримів.
Завдання 6. Спроектовані через кодоскоп словосполучення солодке
ситро, дзвінке сопрано, жвавий поні поставити у формі місцевого
відмінка, пояснити значення іншомовних слів, у разі потреби звернутися
до словника.
Завдання 7. Поставити у формі давального відмінка: Олена
Коваленко, Іван Коваленко, Софія Ротару, Семен Олійник., Тетяна
Олійник.
— Це вже краще,— заплямкало синіми губами страховисько, переві-
ривши написане. — Тепер вгадуй та записуй відповіді.
Завдання 8. Написати назви столиці Грузії та Японії. Написати, як
зветься поїздка за кордон, стоянка паровозів або вагонів, автомобіль з
лічильником для проїзду за плату, теплий шарф, перелік страв, найменша
пташка, кольорові нитки для вишивання. (Відповіді: Тбілісі, Токіо, турне,
депо, таксі, кашне, меню, колібрі, муліне). Як дізнатися про походження
того чи іншого слова? З яких мов запозичені слова таксі, депо? (Робота із
словником.)
Віктор закінчив писати. Ручка в пальцях напружено тремтіла. Піт
краплями стікав з чола.
— Так,— процідив крізь зуби Фантомас. — Іди до школи. Хлопець
кулею вилетів у коридор.
— Стій! — почулося з кухні. — Сьогодні ж запишися до спортивної
секції. Чув? Щоб без діла мені не тинявся. Дома книжки читай! Мамі
допомагай! Чув?
Вітя кинувся до дверей.
— Де? — прогриміло з кухні. — Ґудзики де?
Вітя похапцем витяг з-під ванни картонну коробку.
— Стій! — почулося навздогін. — Запиши домашнє завдання.
(Учитель задає та коментує завдання.)
Попришивавши на школярський одяг у гардеробі всі вкрадені
ґудзики, Віктор записався відразу в три спортивні секції. Наступного дня
він одержав найпершу в своєму житті дванадцятку з мови. За такі вправи.
Завдання 9. До іменників Баку, Золя, Дефо, журі, пюре дібрати
означення-прикметники.
Домашнє завдання. Поставити у формі родового відмінка такі
словосполучення:
просторе фойє, здоровенний шимпанзе, тепле кашне.
 (VII клас)
Тема. Написання «не» та «ні» з прислівниками.
Мета: використовуючи знання учнів про написання «не» та
«ні» з різними частинами мови, формувати знання про написання
«не» та «ні» з прислівниками; вдосконалювати вміння правильно
визначати частини мови, робити морфемний та синтаксичний розбір.
Розвивати в учнів уміння порівнювати, робити висновки та
узагальнення; виховувати бережне ставлення і повагу до символів,
оберегів нашого народу, зокрема до українського рушника.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.
Обладнання. Таблиця: «Написання «не» з прислівниками»,
українські рушники, магнітофон.
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина.
II. Повторення вивченого матеріалу про прислівник.
1. Бесіда з метою виявлення рівня засвоєння учнями раніше
вивченого матеріалу:
— над якою частиною мови працюємо зараз; навести приклади
прислівників;
— чому прислівник відноситься до самостійних частин мови;
— якщо прислівник — незмінна частина мови, то про що
можемо твердити.
2. Морфемний розбір прислівника «влітку».
3. Продовження бесіди на виявлення знань учнів:
— які ознаки виражає прислівник;
— яка синтаксична роль прислівників у реченні;
— прислівники яких розрядів виступають у реченні
обставинами, означеннями.
4. Бесіда про рушник.
Учитель. Здавна символом гостинності є рушник. Отже, сьогод-
ні він застелений на столі не випадково: на нашому уроці присутні
гості. Рушник — це один з оберегів українського народу. Наші предки
вірили, що він оберігає від усього недоброго, злого. Саме тому
рушники в сільських оселях вішали над вікнами, над дверима, на
покуті. А що ви можете розповісти про рушник?
1-й учень. Рушник — це символ любові та незрадливості. Най-
більше обрядових сюжетів, пов'язаних із рушником, збереглося у ве-
сільних обрядах. В кожній родині, де підростала дівчина, скриня
мала повнитися рушниками. «Дати рушники» традиційно означало
погодитися на шлюб. Рушники подавали і брали на сватанні, ними
пов'язували молодих, прикрашали гільце за дівич-вечорі, на рушник
ставали під час вінчання, з рушником проводжали в дорогу та
зустрічали бажаних гостей.
2-й учень. Рушники бувають вишивані та ткані. Кожен район Ук-
раїни має свою кольорову гаму. Для Західної України властиві
яскраві, барвисті відтінки. А на Київщині, Полтавщині, Чернігівщині
переважали рослинні орнаменти червоного, чорного та синього
кольорів. Корінне населення Полісся здебільшого використовувало
чорний колір.
5. Запис речень (під диктовку), виконання завдань.
Український рушник пройшов крізь віки і нині символізує
чистоту почуттів до всіх, хто не черствіє душею. (Знайти прислівник,
вказати, на яке запитання він відповідає, зазначити розряд за
значенням, синтаксичну роль у реченні). Він щедро простелений
близьким і далеким друзям, гостям, (Пояснити розділові знаки,
визначити прислівник, зробити синтаксичний розбір речення).
III. Перевірка домашнього завдання.
Учитель. На минулому уроці ми почали з вами вивчати тему:
«Правопис прислівників» і дізналися про написання «н» та «нн» у
прислівниках. Як ви це зрозуміли, дізнаємось, перевіривши домашнє
завдання. Прочитайте три прикметники з однією буквою «н» і
утворені від них прислівники. Прочитайте три прикметники з двома
буквами «нн» і утворені від них прислівники.
Яка закономірність виявлена при творенні прислівників від
прикметників?
IV. Повідомлення теми та мети уроку.
Учитель. Сьогодні ми продовжимо тему «Правопис
прислівників» і дізнаємось про написання «не» та «ні» з
прислівниками. (Учні записують тему уроку в зошити.) Для цього нам
знадобляться знання про написання «не» з іншими частинами мови.
V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.
1. Розподільний диктант.
Учитель. А зараз я читатиму слова з «не», які належать до
різних частин мови, а ви їх будете розподіляти таким чином:
1-й ряд — приклади іменників з «не» ;
2-й ряд — приклади прикметників з «не»;
3-й ряд — приклади дієслів з «не». Приклади на кожне інше
правило потрібно записувати в іншому рядочку. Будьте уважні,
думайте, де потрібно писати «не» разом зі словом, а де — окремо:
негода, невтомний, нездужати, нещастя, невеликий, не співає,
нероба, непорушний, неволити, неволя, невеселий, не знає; не
добро, а зло; не веселий, а сумний.
2. Перевірка диктанту: які іменники записали в 1-й ряд?
(негода, нероба, нещастя, неволя; не добро, а зло). За яким
правилом? Чи можна навести приклади застосування цього правила
для інших частин мови? Знайдемо на таблиці приклади прислівників,
написання яких відповідає цьому правилу. Які прикметники
згрупували в 2-й ряд? (невтомний, непорушний, невеселий,
невеликий; не веселий, а сумний). За яким правилом вони
пишуться? Знайдемо на таблиці приклади прислівників на це ж
правило. Які дієслова записали у 3-й ряд? (нездужати, неволити, не
співає, не знає). Яким правилом ви керувались при їх написанні? Чи
стосується це правило прикметників, іменників, прислівників?
Прочитайте записаний приклад роздільного написання «не» з
прикметниками. Чому ми так пишемо? Яких ще частин мови
стосується це правило? Прочитайте приклади. Отже, які частини
мови однаково пишуться з «не»?
А тепер ми з вами дізнаємося ще про один випадок
роздільного написання «не» з прислівниками.
3. Заучування правила з підручника.
Учитель. Відкрийте підручник на с. 82, вгорі прочитайте
правило. (Перевірка правила). Розглянемо приклади, наведені після
правила (вправа 222 на с. 82 підручника). То коли ще «не» з
прислівниками пишеться окремо?
VI. Вправи на закріплення.
1. Виконання вправи 223 на с. 82 підручника:
а) перше речення записують і розбирають — один учень біля
дошки, решта — в зошитах.
(Пояснити написання «не» з прислівником; зробити
морфологічний розбір речення);
б) третє і четверте речення учні записують і розбирають
самостійно. 2. Перевірка самостійної роботи.
VII. Формування знань про написання «ні» з
прислівниками.
1. Самостійне опрацювання учнями правил на с. 83 підручника.
2. Перевірка засвоєння матеріалу:
— як пишеться «ні» з прислівниками;
— коли «ні» з прислівниками пишеться окремо. (Навести
приклади).
3. Вибірковий диктант (виписати прислівники з «ні», поставити
наголос): Людина ніколи не зможе жити без праці. Праця виховує,
формує характер. А головне, робота дає людині щастя творчості,
без якої кожен з нас нізащо не відчує себе особистістю. Без праці
людині ніяк перевірити себе на витриманість і відповідальність. Без
роботи їй ніде показати свої здібності, розкрити свій талант.
4. Перевірка вибіркового диктанту: Які прислівники з «ні»
виписали; як пояснити наголоси в словах: ніколи, нізащо, ніяк, жде.
VIII. Підсумки уроку:
— що нового дізналися на уроці;
— коли «не» з прислівниками пишеться разом, окремо;
— з якими частинами мови «не» пишеться за однаковими
правилами, чи є з них винятки;
— як пишеться «ні» з прислівниками.
Виставлення оцінок за роботу на уроці.
IX. Домашнє завдання. Вивчити правила на с. 82-83
підручника, виконати вправу 231.
Учитель. З яким оберегом, символом українського народу сьо-
годні ви ознайомились? Рушник оспіваний у піснях. Одну пісню ми
зараз послухаємо. Ця пісня так і називається — «Пісня про рушник».
Слова до неї написав український поет Андрій Малишко, а музику —
Платон Майборода. В пісні розповідається, як мати, проводжаючи
сина в далеку дорогу, дає йому вишитий рушник. А для чого вона це
робить, ви скажете, прослухавши пісню.
X. Прослуховування першого куплету пісні.
Учитель. То для чого мати дає сину в далеку дорогу вишитий
рушник?
 БІНАРНИЙ УРОК З УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРИ ТА МУЗИКИ
(V клас)
Тема. Взаємозв'язок та взаємовплив музики і літератури.
Поезія Т.Шевченка та народна пісня.
Мета. Домогтися усвідомлення учнями тісного взаємозв'язку
музики і літератури. На прикладах народної пісні та поезії
Т.Шевченка показати, що музика і література мають ряд спільних
рис. Засобами поетики Т.Шевченка та народними піснями впливати
на розвиток емоційної сфери учнів, збуджувати інтерес до музики і
поезії. Виховувати любов до народної пісні, до поезії Т.Шевченка, до
музики та вітчизняної літератури.
Обладнання. Портрет Т.Шевченка, виставка збірок його
творів. Програвач і платівки з піснями на вірші Т.Шевченка.

ХІД УРОКУ

Вступне слово
(Повідомлення теми та мети уроку).
Актуалізація опорних знань
Учитель літератури. Протягом другої чверті на уроках музики
ми говорили про численні літературні твори — від дитячих казок до
великих літературних полотен, — де музика є активною дійовою
особою, справляє вплив на розвиток описуваних подій. Пригадайте,
в яких літературних творах музики або музичні інструменти є
героями творів?
Відповіді дітей (можливі): «Котигорошко», народні казки.
Учитель літератури. А як музика підкреслює особливості
характеру літературних героїв? Як допомагає зрозуміти їхній
душевний стан?
Відповіді учнів (можливі). Настрій музики має відповідати
настрою героя. Навіть коли герой мовчить, а грає музика чи лунає
пісня, ми можемо здогадатись про його настрій. Іноді, навпаки,
можемати місце контраст між музичним фоном і настроєм героїв.

Монологічний виклад учителя літератури

Сьогодні ми з вами детально ознайомимось з музикою, піснями
на вірші Тараса Григоровича Шевченка.
Весна-весняночка... Це вона, привітна і щедра, подарувала
Україні Пророка. Ім'я Тарас, що означає бунтар, дала йому рідна
мати. На уроках літератури ми читали з вами багато поезій, в яких
основною темою був заклик до боротьби проти панського свавілля.
Яким же чином народилося в душі маленького Тарасика глибоке
бачення світу? Ось послухайте уривок «Про хлопчика Тараса та його
золоте перо» (читає):
«... Тарасик далі сидів непорушно на могилі і стежив за
химерними хмаринками, що починали збиратись на небі. Коли глянь
— а знизу, немов із-під могили, хтось іде вгору, до нього.
Вийшов він на могилу, став перед Тарасиком та й каже:
— Здоров був, хлопче! Ти хто такий?
— Я Тарас, а по батькові Шевченком звуть.
— Бачу, хлопче, що ти той, кого я вже довгенько шукаю!
Ходи зо мною!
Взяв дід Тарасика за руку, і глянь! — кругом них уже не лопухи
та бур'яни, а золоті ворота — на самому вершечку могили. Вийняв
дід криву шаблю з піхов і вдарив нею щосили у ворота. Раз, вдруге і
втретє. Ворота золоті самі перед ним відчинилися. Повів дід
Тарасика вузькими та темними ходами кудись глибоко, під землю.
Промовив дідуган до Тараса:
— Оце, хлопче, давня воля спить. Це — давня слава в землю
закопана. Міцно заснула вона, та не навіки! На те я й шукаю по всій
нашій землі хлопчини, що розбудить її! І знайшов тебе, мій сину...
Знову вийняв дід криву шаблю і вдарив нею тричі об стіну. І
глянь — уже не шабля, а перо золоте в нього в руці. Промовив дід:
— Ось тобі, дитино, золоте перо! Бо не шаблею, не гаківницею
будеш давню славу, волю козацьку будити, а цим пером.
Виріс Тарасик, пішов у світ і почав писати золотим пером із
козацької шаблі пісні-вірші про давню славу. Почав малювати
картини, що звеличували красу України...»
І справді, Шевченкове слово написане золотим пером, воно —
серце української поезії, одне з найвизначніших явищ у її
мистецькому доробку.
До творів мистецтва ми відносимо й пісні. Зараз послухаємо
одну з пісень на вірші Т.Шевченка у виконанні Львівського хору
хлопчиків. Мабуть, усім знайомі ці рядки: «Сонце заходить, гори
чорніють, Пташечка тихне, поле німіє». (Слухання платівки).
Шевченко і народна пісня — одна з «одвічних» проблем
шевченкознавства. Тарас Григорович вихований на народній пісні,
тому і в своїх творах часто імпровізує в народному дусі, цитує пісенні
фрази, використовує пісенні мотиви, фольклор. А хто нам нагадає,
що ми називаємо фольклором?
Учні. Фольклор — це усна народна творчість.
Учитель літератури. А які види народної творчості ви знаєте?
Учні. Загадки, прислів'я, казки, легенди, пісні.
Учитель літератури. Які народні пісні ви знаєте?
Учні (називають відомі їм пісні): «Ой на горі два дубки», «Ой у
лузі червона калина» та інші.
Учитель літератури. Подумайте, які символи, які образи
найчастіше зустрічаються в народних піснях?
Учні. Верба. Калина.
Учитель літератури. Так, кажуть «Без верби й калини нема
України». Хто може пригадати поезії Шевченка, де згадується
калина?
 (Учні декламують відомі їм поезії, в тому числі «Тече вода з-під
явора...», «Зацвіла в долині червона калина»).
Учитель літератури. Молодці! Прислухайтесь до цієї пісні на
слова Т.Шевченка.
(Учитель музики під акомпанемент учителя літератури виконує
пісню «Зацвіла в долині червона калина»).
Учитель літератури. Чому більшість пісень, написаних на вірші
Т.Шевченка, спокійні, сумні, серйозні?
Учні (можливі відповіді). Тому, що поезії Т.Шевченка мають
серйозний характер, сумний настрій, а настрій мелодії і вірша мають
відповідати один одному.

Повторення і аналіз основних понять

Учитель літератури: Хто може згадати, які поняття є і в музиці, і
в літературі?
Учні. Темп. Пауза. Інтонація. Ритм. Мелодія. Такт.
Учитель літератури. Що ми називаємо темпом?
Учні (правильна відповідь). Швидкість виразного читання або
мовлення називається темпом.
Учитель музики. А що є темпом у музиці?
Учні (правильна відповідь). Швидкість руху мелодії називається
темпом. Це один із засобів виразності, залежить від змісту музичного
твору.
Учитель літератури. А що ми називаємо паузою?
Учні (правильна відповідь): Пауза — це зупинка голосу під час
читання. Робиться пауза в місцях, де стоять розділові знаки.
Учитель музики. А пауза в музиці?
Учні (правильна відповідь). Перерва в звучанні є паузою.
Учитель літератури. А що таке такт?
Учні (правильна відповідь). Частина речення між паузами.
Учитель музики. Частина мелодії між сильними долями
називається тактом. У музиці пауза може бути і в середині такту,
якщо закінчується музична фраза або музичне речення.
Учитель літератури. Що ви можете сказати про мелодику та
інтонацію?
Учні (правильна відповідь). Точно, правильно, яскраво
передати зміст і настрій твору допомагає інтонація. Інтонацією
можна передати різні почуття. Є різні відтінки інтонації. Шляхом
добору звуків поет може передати шепіт трав, гудіння моторів тощо,
тобто створити певну мелодику вірша. На мелодику також
впливають віршові розміри.
Учитель музики. В музиці теж є поняття розміру, мелодії,
інтонації. Хто нам їх нагадає?
Учні (правильна відповідь). Мелодія — це послідовність звуків.
Мелодійний склад пісень відповідає їх сюжетному змісту. Пісні різних
видів відрізняються характерними мелодійними зворотами,
колоритом. Відповідно до темпу в музиці є розміри. Відповідність між
нотними знаками і виконанням мелодії — це інтонування.
Учитель літератури. Ми з вами побачили, як багато спільних
понять існує в музиці і літературі. Відкрийте підручник з літератури
на с. 118. Подивіться на партитуру, тобто тексти, де розмічені паузи
й логічні наголоси, визначені інтонації і темп читання поезії «Реве та
стогне Дніпр широкий», звірте цю партитуру зі звучанням платівки.
(Звучить запис пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»),
Учитель музики. Ви звернули увагу, що настрій мелодії
збігається з настроєм поезії. Відповідають один одному темп і логічні
паузи. Зараз ми з вами теж поспіваємо. (Разом з учителем учні після
розспівки повторюють пісню «Не щебечи, соловейку» на слова
Т.Шевченка та розучують пісню «Думи мої»).

Систематизація і узагальнення знань.

Учитель літератури. Молодці! Гарно співали. Сподіваюсь, ви не
забули, яка в нас сьогодні тема уроку? Так, музика і література, їх
взаємовплив та взаємозв'язок.
(Учитель літератури проводить коротку підсумкову бесіду про
спільне в музиці, літературі, поезії)

Домашнє завдання
Учитель літератури. Вдома спробуйте придумати мелодію на
улюблену поезію Шевченка. Дізнайтесь і запишіть в зошит, які вірші
поета стали народними піснями.
 УРОК ЗАХИСТУ ЗНАНЬ УЧНІВ
(VII клac)
Тема. Захист знань з теми «Прислівник».
Мета: закріпити знання і вміння учнів з теми «Прислівник»;
розвивати зв'язне мовлення, логічне мислення та уяву школярів.
Основна частина уроку проходить у вигляді судового процесу, на якому
присутні суддя (вчитель), прокурор (один з учнів), адвокати (всі інші учні). Прокурор
висуває звинувачення проти Невідомого «X». Адвокати ведуть захист, наводять свої
аргументи. Суддя уточнюй відповіді й виносить остаточне рішення.
Друга частина уроку — конкурси.

ХІД УРОКУ

Вступне слово вчителя.

Прислівник — цікава і складна частина мови. Вона охоплює
незмінювані повнозначні слова, які виражають ознаку дії (стану) або
ознаку іншої ознаки. Характерною особливістю прислівників є різно-
манітність і строкатість їх морфемної будови. Це пояснюється тим, що
протягом багатьох віків прислівники формувалися й формуються тепер із
різних частин мови. Найбільша їх кількість утворилася від прикметників та
іменників, значно менше прислівників числівникового, займенникового та
дієслівного походження. Прислівники можуть втрачати своє лексичне
значення й вживатися в ролі службових слів.
Зараз ми спробуємо захистити наші знання з цієї частини мови.
Звинувачення і захист.
Прокурор. Звинувачення перше.
Невідомий «X» у реченнях, які були йому дані, визначив, що слова
«найкраще» і «ранком» є прислівниками. Але ж слово «найкраще» —
прикметник, а слово «ранком» — іменник у орудному відмінку. Це
помилка. .
Суддя. Якщо в адвокатів немає заперечень, то суд може визнати
особу винною згідно із законами про частини мови,
 А д в о к а т и. Ці слова можуть бути і прислівниками. Треба
подивитися, в якому контексті вони вжиті. У мові є явище переходу слів з
різних частин мови у прислівник.
Суддя. Введіть ці слова у речення і доведіть це.
(Виконується завдання.)
А які ж речення були в Невідомого «X»?
Прокурор (диктує, учні записують). Друзі вирушили ранком у далеку
дорогу. Ми написали, оповідання найкраще.
С у д д я. Доведіть, що ці слова у наведених реченнях дійсно
прислівники.
(Адвокати доводять, визначаючи лексичне значення, граматичні
ознаки і синтаксичну роль слів у реченнях.)
Суддя. Отже, перше звинувачення є безпідставним.
П р о к у р о р. Звинувачення друге.
Невідомому «X» були запропоновані такі речення:
У нього добре серце, їм добре жилося. Сказати добре слово. У цих
реченнях, виділяючи закінчення у слові «добре», Невідомий допустив
помилку, не виділивши у другому реченні в слові «добре» закінчення.
(Адвокати доводять, що у другому реченні слово «добре» е
прислівником, а не прикметником, а отже, в ньому немає закінчення, а -е-
—суфікс.)
Суддя. І друге звинувачення є безпідставним.
Прокурор. Звинувачення трете.
Невідомий «X» однозвучні слова записав по-різному в реченнях:
Йти по новому шляху. Зробив усе по-новому. Вивчив вірш напам'ять.
Подарував книжку на пам'ять. Так не може бути. Потрібно було написати
однаково.
Суддя. Чи є заперечення в адвокатів?
(Адвокати доводять, що слова «напам'ять» і «по-новому» е
прислівниками, а «на пам'ять» і «по новому» — сполученнями прийменника
з іменником і прикметником; кожна частина мови має свої закони. Отже,
тут записано все правильно.)
Прокурор. Звинувачення четверте.
Невідомий «X» в одному випадку сказав «ніколи», а у другому —
«ніколи». І це помилка,
Адвокати. Ні, тут можливі два варіанти наголосу, залежно від
лексичного значення.
С у д д я. Доведіть це, ввівши слова в речення. (Виконується
завдання.) А які речення були в Невідомого «X»?
Прокурор (диктує). Цього ніколи не буде. Ледачому завжди ніколи.
Суддя (виносить рішення) • Визнати всі звинувачення проти
Невідомого «X» безпідставними,
Конкурсна частина уроку.
Клас ділиться на дві команди.
Завдання 1. Замінити словосполучення прислівником.
Слова для першої команди: кожного дня (щодня), у три рази (утроє),
по праву руку (праворуч), як ти •(по-твоєму), на швидку руку
(нашвидкуруч), дуже рідко і (коли-не-коли), у призначену годину (вчасно),
кожний раз (раз у раз).
Слова для другої команди: кожний рік (щороку), перший раз
(вперше), по ліву руку (ліворуч), як я (по-моєму), босими ногами (босоніж),
дуже тихо (тихо-тихо), при всіх людях (привселюдно), своїми руками,
(власноруч). ^
Завдання 2, Записати правильно слова на Дошці. (З кожної команди
виходять учні один. за одним і записують слова.)
Височенно, недалеко, вперше, по-батьківськи, тишком-нишком, хоч-не-
хоч, куди-небудь, нікуди, кінець кінцем, день у день, споконвіку.
Підведення підсумків уроку.
 ІГРОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ ЗНАНЬ З
ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ
Як використовувати «Літературні прямокутники» на уроці
/. Учитель малює на дошці, а учні — в зошитах прямокутник, ставлять
номери в першому вертикальному рядочку, виділяють всередині вертикальний
рядок. у якому теж читатиметься слово-поняття.
2. Учитель читає визначення, а учні вписують слова (якщо знають їх) до
горизонтальних рядків відповідно до номерів.
3. Якщо всі слова вписані правильно, то у виділеному вертикальному рядку
прочитується слово. Той, хто назвав його першим, е переможцем гри.
4. Коли всі визначення прочитані, а слова по вертикалі ніхто не вгадав, гра
повторюється, але з деякими підказками й роз'ясненнями вчителя.
5. У будь-якому разі необхідна перевірка всіх слів.

І (для 9—11-х класі в)

1
2
3
4
5

1. Невеликий алегоричний твір повчального характеру.

2. Великий розміром, складний за побудовою епічний твір, в якому широко охоплені
життєві події та багатогранне змальовано персонажів.
3. Літературні твори, написані розмовною мовою.
4. Жанр японської поезії, трирядковий вірш.
5. Частина тексту, в якій перший рядок починається відступом вправо, і яка становить
певну тематичну і змістову закінченість.
Відповіді: 1. Байка. 2. Роман. 3. Проза. 4, Хайку (хокку). 5. Абзац. Слово по вертикалі:
казка.
 II (для 8—11-х класів)

1
2
3
4
5
6

1. Невеликий ліричний вірш, що співається.

2. Особа, яка написала твір художньої літератури.
3. Найважливіша складова художнього твору, завдяки якій письменник переконливо
правдиво відтворює життя.
4. Літературні твори, написані розмовною мовою.
5. Почуття особливого піднесення, великого захоплення.
6. Один з основних родів художньої літератури, призначений для сценічного втілення.
Відповіді: 1. Пісня. 2. Автор. 3. Образ. 4. Проза. 5. Пафос. 6. Драма. Слово по вертикалі:
строфа.

III (для 8—11-х кл а с і в)

1
2
3
4
5

1. Трискладова стопа з наголосом на першому складі.

2. Промова вголос чи подумки однієї дійової особи.
3. Розділ літературознавства, який дає оцінку і аналіз творів сучасної художньої
літератури.
4. Популярний жанр фольклору, який виявляє кмітливих і спостережливих.
5. Метод літератури, що передбачає правдиве відображення дійсності.
 Відповіді: 1, Дактиль. 2. Монолог. 3. Критика. 4 Загадка. 5. Реалізм. Слово по вертикалі:
книга.

VII (для 8 — 1 1-х класів)

Г
2
3
4
5

1. Жанр ліро-епічного твору більший за обсягом, ніж вірш.

2. Той, хто створив літературний, художній або інший твір.
3. Закінчення літературного твору.
4. Найважливіша складова художнього твору, завдяки якій письменник яскраво і
правдиво відтворює життя.
5. Повторювана частина віршованого рядка, яка складається з одного наголошеного та
одного або двох ненаголошених складів.
Відповіді: 1. Поема.-2, Автор. 3. Фінал. 4. Образ. 5. Стопа. Слово по вертикалі: пафос.