Урок Синтаксис.

Пряма мова Пунктуація

5

1. Переглянь презентацію, виконай вправу «Так — Ні».

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні
2. Переглянь презентацію та виконай завдання.
 ¾¾Назви ключові слова, постав запитання за змістом інформації.
¾¾Прочитай речення з творів В. Сухомлинського. Познач пряму мову (П, п) та слова
автора (А, а) за зразком. Побудуй схеми речень.
           П              а
Зразок. «Вони вже скоро прийдуть», — подумав дідусь. «П», — а.
1. Це вона говорить: «Дякую, завтра вранці я знову прилечу». 
2. «Що ж його робити?» — думає Андрійко. 
3. «Небо ласкаве…» — тихо сказала дівчинка й усміхнулась. 
4. «Ага! — подумав він. — Ми, видно, уже прийшли». 
3. Виконай вправу за методикою «Запам’ятовую ефективно».
Пряма мова — це чуже мовлення, передане дослівно.
Пряму мову супроводжують слова автора,
що вказують, кому вона належить.
Слова автора можуть стояти перед прямою мовою,
після неї та в середині.

4. Лінгвістичне дослідження. За допомогою схем сформулюй правила про розділові

знаки в реченнях із прямою мовою. Заповни пропуски, постав розділові знаки в схемах.
Якщо пряма мова стоїть після слів автора, то перед нею ставиться
__________________, пряма мова пишеться з _______________ літери й береться
в _________________: А П
Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то вона з обох боків виділя-
ється _______________, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику або
три крапки), після лапок ставиться ________________, а слова автора починають-
ся з __________________ літери: П а
Зверни увагу! Знак питання, знак оклику, три крапки беруть у лапки разом
із прямою мовою, крапку й кому виносять за лапки.

5. У наведених реченнях визнач слова автора та пряму мову. Постав потрібні розділові знаки.
1. Бат…ко підбад…орював мене Буд… наполегливою, а успіхи не забарят…ся
(Л. Мовчан). 2. Чому ж це про мене забули думає Марійка. 3. Стефан писав
Скіл…ки часу пройшло, а я й досі не маю звістки від вас, мої любі. І це тривожит…
моє серце (М. Івченко). 4. А коли це не зірка, а супутник подумав Пилип (І. Сен-
ченко). 5. Вовки подумав Васил…ко (М. Коцюбинський). 6. Мерщій сюди! гукнув,
а сам лисові навперейми (Зірка Мензатюк). 7. Відімкнув двері, сказав комусь у темні
простори лісу Заход…те! (В. Близнець). 8. Тепер пропав Сіроманец…! подумав Сашко
(М. Вінграновський). 9. Зібравши сина в дорогу, вона мовила Андрію, одягни білу
вишиванку (В. Скуратівський).
¾¾Устав пропущені букви, назви орфограму.
16
 ОРФОГРАФІЯ. ПУНКТУАЦІЯ
6. Пригадай орфограму «Уживання м’якого знака». Устав м’який знак, де потрібно.
Полтавс…кий, познач…те, осипаєт…ся, піч…, вічніст…, календар…, молод…,
брен…кіт, бояз…кий, ніч…, верф…, кіл…це, любов…, їдал…ня, суміш…, вісім…,
стан…те, сип…те, дріб…, майбут…нє, школярс…кий, слиз…ко, ручен…ка, близ…ко,
нал…лємо, гнет…ся.
¾¾Якщо виконаєш завдання правильно, то за виділеними літерами слів, які вживаються
з м’яким знаком, прочитаєш початок вислову ірландського драматурга Бернарда Шоу.
Життя — це не пошук себе.
Життя — це ___________________________ ______________.
7. Прочитай правило, відтвори з пам’яті.

М’який знак пишемо в буквосполученнях -льц-, -ньц-, -льч-,

-ньч-, які походять із буквосполучень -льк-, -ньк-: Гальці, Гальчин
(бо Галька), неньці, неньчин (бо ненька).
НЕ пишемо м’який знак після л у буквосполученнях -лц-, -лч-,
якщо вони походять із -лк-: веселці (бо веселка), рибалці, рибалчин
(бо рибалка).

¾¾Запиши наведені іменники у формі давального відмінка однини. Обґрунтуй уживання

м’якого знака.
калинонька хатинка
дитинка голка
бурулька скринька
долонька краплинка

8. Устав м’який знак, де потрібно.

Сніжин…ці, нен…чин, вишен…ці, в ополон…ці, дон…чин, сопіл…ці, нян…чин,
стеблин…ці, у шкатул…ці, у бал…ці, гіл…ці, черешен…ці, таріл…ці, видел…ці,
зозул…ці.
¾¾Виділені слова запиши фонетично.

9. Перепиши речення в робочий зошит, уставляючи пропущені букви та розділові знаки.
1. Щас…ливого лову кивала вона головою рибал…ці (М. Коцюбинський). 2. Може
дівчин…ці потрібна допомога подумав я. 3. Недарма в народi говорит…ся синку
Козац…кiї конi не топчут… барвiнку (Д. Білоус). 4. А як би всі мені позаздрили
дізнавшис… про це подумала Ул…янка (Зірка Мензатюк). 5. Листочки на вишен…ці
ш…потіли Скоро осін… . 6. Олена подумала Що се сталося з наш…ю Марус…ю?
(Г. Квітка-Основ’яненко). 7. Я не скажу Хв…лино сп…нис… ! (Л. Костенко).
10. Склади речення за наведеними схемами.
«П», — а.

А: «П».

«П?» — а.


17
 КОНКУРС «НАЙРОЗУМНІШИЙ»

Умови конкурсу. Потрібно за 4 хвилини виконати всі завдання.

Якщо в сумі набереш 12 балів, ти — найрозумніший!

1. Із м’яким знаком потрібно писати всі слова в рядку

А ручен…ці, шкатул…ці, стіл…чик, чес…кий
Б вишен…ці, сніжин…ці, здаєт…ся, сяд…мо
В нен…чин, дон…ка, таріл…ці, вуз…ко
Г гіл…ці, неволен…ці, нац…кувати, стіл…ц і
Д лял…чин, винос…те, долен…ці, винян…чити

2. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А Гілки дерев мокро блищали, зволожені по-весняному.
Б Прибитий горем, згадками я забився в садок, упав на траву, заплакав.
В На горах за шпилями, вкритими лісом, пишно горів вечірній світ сонця.
Г Озвучене піснями, бринить моє перо.
Д Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли.

3. НЕПРАВИЛЬНО утворено дієприкметник у варіанті

А посаджений навесні
Б посивівша від туману
В виготовлений із глини
Г вироблені віками
Д обважнілі від плодів
4. Установи відповідність.
Приклад Член речення
1 Сидів заціпенівши. А додаток
2 Мова — це характер народу. Б присудок
3 Кабінет відремонтовано. В обставина
4 Ласкавий промінь сонця торкнувся моєї щоки. Г підмет
Д означення
А Б В Г Д
1
2
3
4

5. «Я — редактор». Відредагуй словосполучення. Запиши правильні варіанти.

вірна думка — 
на сьогоднішній день — 
хочу привести приклад — 
оточуюче середовище — 
моє відношення до цього — 

18
 ВИСНОВКИ

1. У процесі спілкування в мовців виникає потреба

передавати чи відтворювати висловлювання інших. Існує
пряме передавання чужої мови (пряма мова, діалог,
цитата) та непряме (непряма мова).

2. Пряма мова — це чуже мовлення, передане

дослівно.
Пряму мову супроводжують слова автора, що
вказують, кому вона належить.
Слова автора можуть стояти перед прямою мовою,
після неї та в середині.

3. Якщо пряма мова стоїть після слів автора, то перед нею ставиться двокрапка,
пряма мова пишеться з великої літери й береться в лапки. У кінці речення ставиться
потрібний за змістом розділовий знак (знак питання, знак оклику або три крапки):
А: «П». А: «П?» А: «П!» А: «П…»

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то вона з обох боків
виділяється лапками, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику або три
крапки), після лапок ставиться тире, а слова автора починаються з малої літери:

«П», — а. «П?» — а. «П!» — а. «П…» — а.

Зверни увагу! Знак питання, знак оклику, три крапки беруть у лапки разом
із прямою мовою, крапку й кому виносять за лапки.

4. М’який знак пишемо в буквосполученнях -льц-, -ньц-, -льч-, -ньч-, які походять
із буквосполучень -льк-, -ньк-: Гальці, Гальчин (бо Галька), неньці, неньчин (бо
ненька).
НЕ пишемо м’який знак після л у буквосполученнях -лц-, -лч-, якщо вони походять
із -лк-: веселці (бо веселка), рибалці, рибалчин (бо рибалка).

РОЗРІЗНЯЙ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Чисельний — численний — числовий
 льний — виражений у якій-небудь кількості, кількіс-
Чисе
ний: чисельна перевага.
 нний — який складається з великої кількості
Числе
кого-, чого-небудь; який відбувається часто, проводять,
виконують, здійснюють багато разів: численні випадки.
Числовий — пов’язаний із числом, за допомогою якого
передається кількість, виражається одиничність, подвійність
чи множинність предметів: числовий вираз.

19
 Урок
5 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Оцінка
1. Прочитай, підкресли ключові слова.
Пряма мова — це чуже мовлення, передане дослівно.
Пряму мову супроводжують слова автора, що вказують,
кому вона належить. Слова автора можуть стояти перед прямою
мовою, після неї та в середині.

2. Установи відповідність.
Приклад Схема речення А Б В Г Д
(деякі розділові знаки пропущено)
1 От коли ще раз покличе — вийду! А «П», — а. 1
вирішив Стьопа. Б «П?» — а. 2
2 Тобі допомогти? запитала сестра. В А: «П?»
3 Не запізнюйся попросив тренер. Г А: «П!» 3
4 Підійшли вже до хати, сіли під явором Д «П!» — а. 4
та й думають Що ж мама скаже?
3. Перепиши речення в робочий зошит, уставляючи пропущені букви та розділові знаки.
Розділові знаки в реченнях із прямою мовою
А: «П». А: «П?» А: «П!» А: «П…»
«П», — а. «П?» — а. «П!» — а. «П…» — а.

1. Ось каже чоловiк один В провулок напхано с…огоднi по саму зав’язку машин.
2. Стоїт… гора високая… спiвают… у селi. 3. Двiчi повторив Панько Вареник україн-
с…кий вказiвний займенник i здивовано гукнув до друга Це ж так звет…ся африкан-
с…ка муха! 4. Казав було бат…ко Не кiнь а людина. 5. Часом кажуть про якихсь
друзяк Звикли жити на широку ногу ро…кошує так тепер не всяк! (Д. Білоус).
4. Прочитай правило, відтвори з пам’яті.
М’який знак пишемо в буквосполученнях -льц-, -ньц-, -льч-,
-ньч-, які походять із буквосполучень -льк-, -ньк-: Гальці, Гальчин
(бо Галька), неньці, неньчин (бо ненька).
НЕ пишемо м’який знак після л у буквосполученнях -лц-, -лч-,
якщо вони походять із -лк-: веселці (бо веселка), рибалці, рибалчин
(бо рибалка).

5. Виконай тестові завдання.

1. М’який знак на місці пропуску потрібно 2. М’який знак на місці пропуску НЕ потрібно
писати в слові писати в слові
А русал…ці А зірон…ці
Б бджіл…ці Б стеблин…ці
В таріл…ці В долон…ці
Г зозул…ці Г нен…ці
Д сопіл…ці Д черешен…ці

20
 Синтаксис. Пряма мова. Урок
Пунктуація Розділові знаки при прямій мові 6

1. Пригадай правила, заповни пропуски.

• Пряма мова — це чуже мовлення, передане ________________________________.
• Пряму мову супроводжують _____________________________, що вказують, кому
вона належить.
• Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї та ___________________.
¾¾Прочитай речення. Виправ помилки в оформленні прямої мови.
1. «Я маленька, мені небагато треба» — подумала синичка (О. Іваненко). 2. «Іти
до них чи не йти?», — вагався Іван (А. Копинець). 3. У народі кажуть — «Ранній
приліт граків та жайворонків — до теплої весни» (А. Давидов). 4. «Гарна була
криничка», мовив дідусь (А. Давидов).

 2. Переглянь презентацію, доповни схеми розділовими знаками.

Пряма мова, розірвана словами автора
Якщо на місці розриву не повинно бути жод- «Сьогодні, — зауважи-
ного розділового знака або мала бути кома, П   а   п ла Іринка, — хороша
крапка з комою, двокрапка чи тире, то сло- погода».
ва автора виділяємо з обох боків комою
й тире, а пряму мову продовжуємо з малої
літери.
Якщо на місці розриву мала бути крапка, то «Сьогодні хороша пого-
перед словами автора ставимо кому й тире, П   а   П да, — зауважила Ірин-
а після них — крапку й тире; другу частину ка. — Ходімо до лісу».
прямої мови пишемо з великої літери.
Якщо на місці розриву мав бути знак «Яка хороша погода! —
питання, знак оклику або три крапки, то ці П   а   П зраділа Іринка. — Ході-
знаки зберігаємо і додаємо тире, а після слів мо до лісу».
автора ставимо крапку й тире; другу частину
прямої мови пишемо з великої літери.
Якщо одна частина слів автора стосуєть- «Сьогодні хороша пого-
ся першого речення прямої мови, а дру- да, — зауважила Ірин-
га — другого, що стоїть після слів автора, П   а…а   П ка й запропонувала: —
то перед другою частиною прямої мови Ходімо до лісу».
ставимо двокрапку й тире, а пряму мову
продовжуємо з великої літери.
Зверни увагу! Лапки ставляться тільки перед початком та в кінці прямої мови.

¾¾Постав запитання за змістом інформації.

3. Прочитай/перепиши речення, постав пропущені розділові знаки при прямій мові.
1. Бачте крикнув що за птиця! Чи не встав би ти, небоже? (Леся Українка).
2. Піди кажуть до Тетяни, дізнайся, хто, звідки й що воно… (М. Коцюбинський).
3. Дивно думав хлопець як це могло трапитися? (І. Сенченко). 4. Отак я і здамся
пробубонів під ніс Женька Ми ще побачимо, хто кого обведе круг пальця (І. Сенчен-
ко). 5. Сину, прокидайся лагідно промовила мама й додала Сьогодні важливий день
у твоєму житті.
21
 СИНТАКСИС. ОРФОГРАФІЯ. ФОНЕТИКА
4. Прочитай правило та виконай завдання.
Якщо слова автора розірвані прямою мовою, то розділові
знаки ставимо так:
А: «П», — а. А: «П?(!)(…)» — а.
Оля вигукнула: «Ура! Ми йдемо на екскурсію!» — і, схопивши
рюкзак, вискочила з класу.

¾¾Побудуй схеми наведених речень.

1. Я сказала: «Я згодна, тату», — і поцілувала йому руку (В. Підмогильний).

2. Мене ізмалку люблять всі дерева,
і розуміє бузиновий Пан,
чому верба, від крапель кришталева,
мені сказала: «Здрастуй!» — крізь туман (Л. Костенко). 

5. Пригадай орфограму «Уживання м’якого знака». Устав м’який знак, де потрібно.

Нян…чин, він…чати, дон…чин, ремін…чик, промін…чик, нен…чин, ослін…чик,
матусен…ці, яблун…ці, корін…чик, вишен…ці, склепін…частий, Уман…щина,
брин…чати.
¾¾Якщо виконаєш завдання правильно, то з виділених літер слів, що вживаються без
м’якого знака, складеш слово, пропущене у вислові американського поета й філософа

Ральфа Волдо Емерсона.
За гроші можна купити все, крім __________________ людського серця.

Пригадай! М’який знак НЕ пишемо

• після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ств-(-о), -ськ-(-ий):
камінчик, інший, Слобожанщина, селянство, волинський,
АЛЕ: бриньчати, женьшень, Маньчжурія;
• після приголосних, крім [л′], якщо за ними є інші м’які або
пом’якшені приголосні: радість, свято, кузня, промінці, уман-
ський, АЛЕ: різьбяр, тьмяний та похідні;
• між подовженими приголосними: буття, віддячити, зілля, колос-
ся, пасся, ранній.
М’який знак пишемо після м’якого [л′] перед приголосним:
їдальня, рибальство, ковальський, польський.

6. Устав м’який знак, де потрібно. У кожному рядку підкресли «четверте зайве».

А він…ця, лан…цюжок, кін…цівка, кіл…це;
Б тайван…ський, ірпін...ський, португал…ський, велетен…ський;
В поділ…ський, сімферопол…ський, консул…ський, волин…ський;
Г Коцюбин…ський, пол…ський, іран…ський, карпат…ський;
Д учител…ський, хорол…ський, тернопіл…ський, прип’ят…ський.

¾¾Виділені слова запиши фонетично.




22
 КОНКУРС «НАЙРОЗУМНІШИЙ»
Умови конкурсу. Потрібно за 4 хвилини виконати всі завдання.
Якщо в сумі набереш 12 балів, ти — найрозумніший!
1. Із м’яким знаком потрібно писати всі слова рядка
А волен…ці, яблун…ці, дитин…ці
Б нян…чин, вишен…ці, русал…чин
В кишен…ці, річен…ці, лял…чин
Г черешен…ці, хатин…ці, голівон…ці
Д голубон…ці, рибон…ці, колис…ці
2. Правильно вжито розділові знаки при прямій мові в реченні
А Я не скажу — «Хвилино, спинись!»
Б «А Марко в дорозі?», — Ганна діда питалася.
В «Свята правда», подумки згодилася Марія.
Г У старих спитаю: «Чого, батьки, сумуєте?»
Д «Це синій птах щастя» — не раз казав Ярослав.
3. Відокремленою обставиною ускладнене речення
А Радісні, збуджені, діти попрямували до лісництва.
Б Окрім бібліотеки, ця неосяжна будівля містила аудиторії для лекцій
із медицини, фізики й хімії.
В Я йшла вгору, перестрибуючи через каміння.
Г Частина експозиції Музею космосу присвячена Герою України, першому і поки
що єдиному космонавту незалежної України Леонідові Каденюку, родом
з Буковини.
4. Односкладним неозначено-особовим є речення
А Сьогодні враз потепліло.
Б Купаюся в річці поміж лататтям.
В А ось і джерельце.
Г Весною в селі встають рано.
5. НЕ потребує редагування словосполучення
А більш цікавіші розповіді
Б давай купимо цю книжку
В яскравих ярмарків
Г два з половиною грама
Д рекламують найнові гаджети
6. Установи відповідність.
Слово іншомовного Український А Б В Г Д
походження відповідник
1 превентивний А запобіжний 1
2 легітимний Б руйнівний
2
3 деструктивний В цілковитий
4 ідентичний Г законний 3
Д однаковий
4
7. Постав пропущені розділові знаки.
На них усе і кожухи й шапки й рукавиці і навіть обличчя запорошене
снігом…
8. Поясни значення фразеологізмів.
П’яте колесо до воза — 
Скуштувати березової каші — 

23
 ВИСНОВКИ
1. Слова автора можуть стояти перед прямою
мовою, після неї та в середині.
Якщо слова автора розривають пряму мову,
тоді лапки ставляться тільки перед початком
та в кінці прямої мови й застосовуються такі
правила:
• якщо на місці розриву прямої мови не повинно
бути жодного розділового знака або мала бути
кома, крапка з комою, двокрапка чи тире, то
слова автора виділяємо з обох боків комою
й тире, а пряму мову продовжуємо з малої
літери: «П, — а, — п». Наприклад: «Сьогод-
ні, — зауважила Іринка, — хороша погода»;

• якщо на місці розриву мала бути крапка, то перед словами автора ставимо
кому й тире, а після них — крапку й тире; другу частину прямої мови пишемо
з великої літери: «П, — а. — П». Наприклад: «Сьогодні хороша погода, — заува-
жила Іринка. — Ходімо до лісу»;

• якщо на місці розриву мав бути знак питання, знак оклику або три крапки, то
ці знаки зберігаємо й додаємо тире, а після слів автора ставимо крапку й тире;
другу частину прямої мови пишемо з великої літери: «П?(!)(…) — а. — П».
Наприклад: «Яка хороша погода! — зраділа Іринка. — Ходімо до лісу»;

• якщо слова автора складаються з двох частин («сказав і додав», «промовив

і докинув» тощо), при цьому одна частина стосується першого речення прямої
мови, а друга — другого, що стоїть після слів автора, то перед другою частиною
прямої мови ставимо двокрапку й тире, а пряму мову продовжуємо з великої
літери: «П, — а…а: — П». Наприклад: «Сьогодні хороша погода, — зауважила
Іринка й запропонувала: — Ходімо до лісу».

2. Якщо слова автора розірвані прямою мовою, то розділові знаки ставимо так:
А: «П», — а. А: «П?(!)(…)» — а.
Наприклад: Оля вигукнула: «Ура! Ми йдемо на екскурсію!» — і, схопивши рюкзак,
вискочила з класу.

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
вірна думка слушна, правильна думка
моє відношення до цього моє ставлення до цього
на сьогоднішній день на сьогодні
оточуюче середовище навколишнє середовище, довкілля
хочу привести приклад хочу навести приклад

24
 Урок
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 6
Оцінка

1. Пригадай правила. Постав пропущені розділові знаки в схемах.

Пряма мова, розірвана словами автора
Якщо на місці розриву не повинно бути жодного розділового знака
або мала бути кома, крапка з комою, двокрапка чи тире, то слова П   а   п
автора виділяємо з обох боків комою й тире, а пряму мову продов-
жуємо з малої літери.
Якщо на місці розриву мала бути крапка, то перед словами автора
ставимо кому й тире, а після них — крапку й тире; другу частину П   а   П
прямої мови пишемо з великої літери.
Якщо на місці розриву мав бути знак питання, знак оклику або три
крапки, то ці знаки зберігаємо і додаємо тире, а після слів автора П   а   П
ставимо крапку й тире; другу частину прямої мови пишемо з великої
літери.
Якщо одна частина слів автора стосується першого речен-
ня прямої мови, а друга — другого, що стоїть після слів автора,
то перед другою частиною прямої мови ставимо двокрапку й тире, П   а…а   П
а пряму мову продовжуємо з великої літери.
Пряма мова в середині слів автора
А П а. А П?(!)(…) а.
2. Перепиши речення з прямою мовою в робочий зошит, ураховуючи правила їхнього
оформлення.
1. Щодо мене, то я пам’ятаю навіть непомітні бурі подав голос професор Бо
вони іноді ще страшніші (П. Загребельний). 2. Рідна земле, плането наша! з любов’ю
подумав я Наша окриленість і могуть — від тебе, з долоні твоєї материнської
щедрості й доброти… (Л. Тендюк). 3. Нам необхідно зайти до класу зауважив Петро
Миколайович і загадково додав Там чекає на вас сюрприз! 4. Та мені-то віщун каже
н ічого боятись… (С. Руданський). 5. Мати сердито промовила Хіба так можна чинити?
і, не дочекавшись відповіді, пішла на кухню.
3. Виконай тестові завдання.
1. М’який знак на місці пропуску потрібно 2. М’який знак на місці пропуску НЕ
писати в обох словах варіанта потрібно писати в обох словах варіанта
А волин…ський, сіл…ський А волен…ці, камін…чик
Б їдал…ня, громадян…ський Б мен…ший, яблун…ці
В сімферопол…ський, уман…ський В ослін…чик, дівчинон…ці
Г хорол…ський, трипіл…ський Г брин…чати, ремін…чик
Д селян…ський, купал…ський Д красун…чик, Луган…щина
4. Підкресли словосполучення, які потребують редагування. З правильними варіантами цих
словосполучень склади по одному реченню з прямою мовою.
Слушна думка, хочу привести приклад, навколишнє середовище, моє відношення
до цього. 



25
 Урок Непряма мова. Заміна прямої мови
Синтаксис.
непрямою. Цитата як спосіб передавання
7 Пунктуація
чужої мови
1. Пригадай правила, постав розділові знаки в реченнях лівої колонки.
І скаже світ Ти крихта у мені (Л. Костенко). І скаже світ, що ти крихта
в ньому.
Кажу йому Заходь мерщій! (М. Луків). Кажу йому, щоб заходив мерщій.
До якого села тобі треба? спитала Дівчина спитала, до якого села
дівчина (І. Нечуй-Левицький). йому треба.
А Марко в дорозі? Ганна діда питалася Ганна діда питалася, чи Марко
(Т. Шевченко). в дорозі.

¾¾Лінгвістичне дослідження. Прочитай речення правої колонки. Чим вони відрізняються

від речень лівої колонки? Як у них передано слова автора та пряму мову? Ці речення
прості чи складні? Як змінилася форма дієслова, особа займенника? Які розділові знаки
вжито в цих реченнях?
2. Переглянь презентацію, заповни пропуски в таблиці.
 Заміна прямої мови непрямою
Пряму мову
Сполучники,
виражено Приклад
сполучні слова
реченням
Не раз казав Ярослав, що це синій птах
розповідним ____ щастя (за М. Стельмахом).
А листя просить, щоб вишила їх зеленим
спонукальним ____ (за Л. Костенко).
Ольвія запитала, де його мати (за В. Че-
хто, що,
мерисом).
питальним який, чий, котрий,
Питаю в мами, чи то льони цвітуть (за
___, куди, ___
О. Гончаром).
¾¾Прочитай речення, поясни вживання розділових знаків. Визнач вид речення, яким ви-
ражено пряму мову, за метою висловлювання. Запиши речення, замінивши пряму мову
непрямою.
1. «Хто б це міг бути?» — запитувала себе Зоя (О. Гончар). 2. «Одчини перше
ворота», — озвався Шрам (П. Куліш). 3. «Хто там грюкає, наче у свої ворота?» —
питає Василь Невольник (П. Куліш). 4. «Неодмінно буде буря», — із жахом думала
Раїса (М. Коцюбинський). 5. «А йдіть, діточки, полуднувать», — крикнула Кайдашиха
(І. Нечуй-Левицький).
3. Виконай вправу за методикою «Запам’ятовую ефективно».
Непряма мова — це чуже мовлення,
передане не дослівно,
а тільки зі збереженням основного змісту.

4. Перепиши речення, ставлячи пропущені розділові знаки при прямій мові та розкриваючи
дужки. Визнач вид за будовою речень з непрямою мовою.
1. Я недалеко, не плач (С/с)казав Ярко Ганнусі (Б/б)уду навідуватись (В. Шкляр).
2. Згодом дід розповідав, що він раптом забув, про що хотів говорити (В. Нестайко).
3. Ти (К/к)аже й покірлива, ти й роботяща… (А. Тесленко). 4. Запитав, чи справді
вона Дорош Алла… (А. Кокотюха). 5. Мати казали, щоб не барилась (Панас Мирний).
26
 СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. ОРФОГРАФІЯ. ОРФОЕПІЯ
5. Прочитай текст, поясни значення виділених слів. Устав, де потрібно, м’який знак.
Історичною основою роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» є події, що від-
булися після Переяславс…кої угоди 1654 року.
Усі історичні персонажі роману, крім Сомка, владні й користолюбні. Автор ста-
вит…ся до них з неприхованою антипатією: «Мізерна пиха розгорнулас… усюди
по гет…манщині. Запобігаючи цар…ської ласки, кожен себе глядить, аби йому
було добре».
Брюховецький — це безчесна людина, яка давно втратила елементарну
гідніс…ть і ловит… у свої сіті простаків, удаючись до лукавства й демагогії*: «Усі
будемо рівні!»; «Хліб та вода — козац…ка їда» тощо…
Батько і син Шрами, Сомко щиро засмучені долею рідного краю, усе роблять,
аби не допустити брюховецьких та їм подібних до влади.
Якима Сомка виведено як продов­жувача справи Б. Хмельницького. Про це свід-
чать Сомкові слова: «Зло­жити до купи обидва береги Дніпрові, щоб обидва… при-
клонились під од­ну булаву!» З любов’ю зображений паволоц…кий полковник Шрам,
палкий поборник об’єднання України… Чесний і скромний, він не терпить людей, які
продалися шляхтичам за «лакомство нещасне» й зли­галися з поневолювачами народу.
За Б. Степанишиним
¾¾Знайди речення з цитатами, наведеними в лапках. Поміркуй, чим вони схожі й чим
відрізняються від речень із прямою та непрямою мовою.

 6. Перевір свої міркування за презентацією. Виконай завдання.

Оформлення цитати
Якщо цитату введено за допомогою слів автора, як пряму мову, то розділові
знаки ставимо, як і при прямій мові.
Якщо цитата є частиною речення і стоїть не на його початку, то її беремо
в лапки й записуємо з малої літери.
Якщо цитату з поезії наведено у вигляді строфи, у лапки її не беремо,
а вказівку на джерело записуємо в дужках.
Якщо цитату наведено не повністю, пропуск слів у ній позначаємо трьома крапками.
Якщо вказівка на джерело стоїть безпосередньо після цитати, то її беремо
в дужки, а крапку ставимо після них.
¾¾Упиши номери речень до правил, за якими в них оформлено цитати.
1. С. Єфремов писав, що «Чорна рада» «завжди буде посідати почесне місце
в історії українського письменства». 2. Як відзначав літературознавець В. Неділько,
«Куліш написав… самобутній твір, у якому… відтворено… національний дух народу».
3. «Найперше діло в отця-матері повинно бути, щоб дитину своєю рідною мовою до
розуму довести» (П. Куліш). 4. Звертаючись до прийдешніх поколінь, П. Куліш писав:
«Ой рятуйте-визволяйте ще раз Україну». 5. Мало не в усіх збірках П. Куліш часто
звертається до кобзи чи бандури як символу своєї творчості:
Ой бандуро, рідна сестро,
Золотії струни!
Вложи в неї моє серце,
Високії думи («Святиня», зб. «Досвітки»).
7. Виконай вправу «Фотоапарат».
проміжок маркетинг
заробіток тризуб
індустрія бюлетень
 гія — обман привабливими, але брехливими обіцянками й лозунгами.
* Демаго
27
 КОНКУРС «НАЙРОЗУМНІШИЙ»

Умови конкурсу. Потрібно за 4 хвилини виконати всі завдання.

Якщо в сумі набереш 12 балів, ти — найрозумніший!
1. М’який знак на місці пропуску потрібно писати в усіх словах рядка
А нен…чин, дон…чин, дитин…ці, нян…чин
Б корін…чик, пал…чик, камін…чик, лял…ка
В вишен…ці, промін…чик, русал…чин, матусен…ці
Г рибал…ство, ремін…чик, різ…блений, склепін…частий
Д яблун…ці, брин…чати, пол…ський, недбал…ство
2. Називним є речення
А На галявині суниці.
Б Сьогодні чарівна ніч.
В У дворі веселий гамір.
Г Ясноока ніч.
Д Наді мною зорі й небо.
3. Односкладним узагальнено-особовим є речення
А Починало світати.
Б Чекали недовго.
В Лежачого не б’ють.
Г Тиха ніч.
Д Іду назустріч новому дню.
4. Одиничний дієприслівник потрібно відокремити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Могутні дуби стоять замислившись.
Б Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи.
В Маріанна повернулась і пішла не озираючись.
Г Уранці прокинувшись ми побігли до озера вмитись.
Д Пташки в саду щебетали не затихаючи.
5. З’ясуй, якою частиною мови є кожне з виділених слів
(цифра в дужках позначає наступне слово).
Автор (1)ставиться (2)до (3)них з неприхованою А Б В Г Д
(4)антипатією.
А іменник 1
Б прикметник 2
В дієслово
Г прийменник 3
Д займенник 4
6. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А «Орел, а не козак! — каже знову Василь Невольник. — Що, якби таких друзяк
припливло хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі?»
Б «Враг його. — каже. — Знає, який тепер люд настав!»
В Хлопчик радісно вигукує: «Приїхали!» — і біжить до воріт.
Г А Наум їй, було, i каже: «Чоловiковi треба трудитися до самої смертi».
Д Народ став кричати: «Дай нам води, щоб ми напилися!»
7. Поясни значення фразеологізмів.
Утратити совість — 
Пускати туман у вічі — 
Серцем приймати — 

28
 ВИСНОВКИ
1. Непряма мова — це чуже мовлення, передане
не дослівно, а тільки зі збереженням основного змісту.
«Я в інституті вчусь», — сказала дівчина (Є. Гуцало).
Дівчина сказала, що вона в інституті вчиться.
2. Речення з непрямою мовою за будовою є склад-
ним. Здебільшого перша його частина — це слова автора,
а друга — непряма мова, що приєднується за допомогою
сполучника чи сполучного слова (займенника або прислів-
ника).
3. Коли пряму мову замінюють на непряму, то можуть змінюватися форми дієслів,
а також займенники.
4. Щоб замінити пряму мову непрямою, потрібно визначити вид речення, яким
виражено пряму мову, за метою висловлювання.
Пряму мову
Сполучники,
виражено Приклад
сполучні слова
реченням
Не раз казав Ярослав, що це синій птах
розповідним що
щастя (за М. Стельмахом).
А листя просить, щоб вишила їх зеленим
спонукальним щоб
(за Л. Костенко).
хто, що, який, чий, Ольвія запитала, де його мати (за В. Че-
питальним
котрий, де, куди, чи мерисом).
5. Замінюючи пряму мову непрямою, звертання пропускають чи перетворюють
на члени речення. «Мамо, — питаю, — то льони цвітуть?» (О. Гончар). Питаю
в мами, чи то льони цвітуть. Непряма мова приєднується сполучником чи, якщо
пряма мова виражена питальним реченням без питальних слів.
6. Цитата — це дослівний уривок тексту, що використовують в іншому тексті
для підтвердження чи пояснення якоїсь думки. Цитата обов’язково супроводжується
вказівкою на її джерело (автора).
«Без поваги, без любові до рідного сло-
Якщо цитату введено за допомогою слів
ва не може бути ні всебічної людської
автора, як пряму мову, то розділові знаки
вихованості, ні духовної культури», —
ставимо, як і при прямій мові.
стверджував В. Сухомлинський.
Якщо цитата є частиною речення і стоїть
І отоді-то вже «розлилась козацька слава
не на його початку, то її беремо в лапки
по всій Україні…» (П. Куліш).
й записуємо з малої літери.
Якщо цитату наведено не повністю, про- О. Потебня писав: «Правильна, єдина
пуск слів у ній позначаємо трьома крап- прикмета, за якою ми пізнаємо народ...
ками. є єдність мови…»
Ідея свободи хвилювала мислителів про-
тягом багатовікової історії людства:
Якщо цитату з поезії наведено у вигляді Що є свобода? Добро в ній якеє?
строфи, у лапки її не беремо, а вказівку Кажуть, неначе воно золотеє?
на джерело записуємо в дужках. Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото (Г. Ско-
ворода).
Зверни увагу! Якщо вказівка на джерело «Наша дума, наша пісня Не вмре, не заги-
стоїть безпосередньо після цитати, то її бе- не... От де, люде, наша слава, Слава Укра-
ремо в дужки, а крапку ставимо після них. їни!» (Т. Шевченко, «До Основ’яненка»).

29
 Урок
7 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Оцінка

1. Прочитай, підкресли ключові слова інформації.

Непряма мова — це чуже мовлення, передане не дослівно, а тільки
зі збереженням основного змісту.

Цитата — це дослівний уривок тексту, що використовують в іншому

тексті для підтвердження чи пояснення якоїсь думки. Цитата обов’язково
супроводжується вказівкою на її джерело (автора).

Пряму мову
Сполучники,
виражено Приклад
сполучні слова
реченням
Не раз казав Ярослав, що це синій птах
розповідним що
щастя (за М. Стельмахом).
А листя просить, щоб вишила їх зеленим
спонукальним щоб
(за Л. Костенко).

хто, що, Ольвія запитала, де його мати (за В. Чеме-

рисом).
питальним який, чий, котрий,
Питаю в мами, чи то льони цвітуть (за
де, куди, чи О. Гончаром).

2. Перепиши речення, ставлячи пропущені розділові знаки.

1. А дерево ж яке рясне та веселе! говорила Антоніна дивлячись з любов’ю
на грушу (О. Довженко). 2. Гарно хату прибрала похвалила Ольга двоюрідну сестру
Яких же ти гостей ждеш? (А. Шиян). 3. Писанка ще мало досліджена говорить уче-
ний і додає Але є переконливі докази, що вона була відома ще задовго до нашої
ери (В. Скуратівський). 4. Чи гарна ж сину хата у твоєї Мелашки? питала мати
в Лавріна (І. Нечуй-Левицький). 5. У народі кажуть Лелека селиться біля добрих
людей. 6. Ой казала мені мати Будеш сину бідувати (н. тв.).
¾¾У виділених реченнях заміни пряму мову непрямою.
3. Наведений вислів уведи в речення як цитату, запиши його,
ставлячи потрібні розділові знаки.
Зразок. Зрештою, горе держави, природи — особисте горе
кожного свідомого громадянина:
А вже така згорьована душа —
Мов цілий світ себе в ній переплакав (О. Пахльовська).
Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло (Г. Сковорода).

30
 Непряма мова — це
чуже мовлення, передане
Пряма мова — це чуже
____________________, а тільки
мовлення, передане
зі збереженням _____________
_________________________.
____________________________.

СПОСОБИ ПЕРЕДАВАННЯ
ЧУЖОЇ МОВИ

Діалог — це ______________ Цитата — це ____________

відтворена розмова двох або уривок тексту, що використо-
кількох осіб. Слова кожного вують в іншому тексті для
зі співрозмовників називають підтвердження чи пояснення
реплікою. якоїсь думки.

31