Untitled

Науково-педагогічний проєкт
«Інтелект України»
І. В. Гавриш, Н. В. Семихат,
С. М. Дроф’як, Н. М. Новожилова
Українська мова
7 клас
Частини 8–9
Зошит з друкованою основою
Харків
2022
УДК [811.161.2:373.5](076)
У45
«Схвалено для використання в освітньому процесі»
(протокол № 5 засідання експертної комісії з української мови від 30.06.2021;
зареєстровано в Каталозі надання грифів навчальній літературі
та навчальним програмам за № 3.0200-2021)
Ч. 8–9 / І. В. Гавриш, Н. В. Семихат, С. М. Дроф’як, Н. М. Новожилова. —

Харків : Інтелект України, 2022. — 56 с.
ISBN 978-966-447-538-6
УДК [811.161.2:373.5](076)
Гавриш Ірина Володимирівна

Семихат Наталія Вікторівна
Дроф’як Світлана Михайлівна
Новожилова Наталія Миколаївна
7 клас
Відповідальний редактор О. В.  Сидор
Комп’ютерне макетування С. О.  Марченко
Підп. до друку 17.12.2021. Формат 60×90 / 8.
Друк офсетний. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 7.
Наклад 4 920 прим. Зам. № 1236.
Видавництво ТОВ ВБ «Інтелект України»,

а/с 11899, м. Харків, 61037.
Тел.: (057) 757-09-40. E-mail: office@intellect-ukraine.org
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 4508 від 19.03.2013 р.
Адреса для листування: 61037, м. Харків, а/с 11899, ТОВ ВБ «Інтелект України»
Віддруковано з готових форм у друкарні ПП «Модем»,

вул. Восьмого березня, 31, м. Харків, 61052. Тел.: (057) 758-15-80.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ХК № 91 від 25.12.2003 р.
© Т
ОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ISBN 978-966-447-538-6 «НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ», 2022
Морфологія. Частка Урок
Синтаксис як службова частина мови 1
1. Переглянь презентацію, виконай вправу «Так — Ні».

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні

2. Переглянь презентацію та виконай завдання.
¾¾ Назви ключові слова інформації.
¾¾ Прочитай крилаті вислови, виділи маркером (олівцем) частки.
1. Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать. 2. Нехай
процвітають благополуччя та мир! 3. Не кидайте перли перед свинями.
4. Довгим язиком тільки полумисок лизати. 5. Ні в чому не помилятися
можуть лише боги.
¾¾ Підкресли головні та другорядні члени в реченнях 2, 3, 5.
¾¾ Виконай вправу за методикою «Запам’ятовую ефективно».
Частка — службова частина мови,

що надає словам чи реченням додаткових відтінків значення
або служить для творення слів і форм слів.

¾¾ Заповни пропуски в таблиці.
Розряди часток
Модальні
утворюють форми надають додаткових утворюють нові слова;
дієслів умовного та відтінків значення виконують роль префіксів
наказового способів і суфіксів
би (б), хай, нехай так, навіть, не, ні, аби-, де-, -сь, будь-,
лише, ото, як, чи, -небудь, казна-, хтозна-,
саме, аж, же, ж -би (-б)
¾¾ Назви ключові слова інформації. Постав запитання за її змістом.
¾¾ Прочитай давньогрецькі крилаті вислови. Знайди частки, визнач розряд.
1. Один дурень кине камінь у море, і навіть десять розумних не витяг-
нуть його. 2. Хто може вмістити — нехай умістить. 3. Я знаю, що нічого
не знаю. 4. Він міг би розсердити навіть камінь. 5. Нехай буде кинуто
жереб. 6. За послугу хай буде послуга.
¾¾ Склади свій крилатий вислів, використавши частки.
4. Перебудуй наведені речення, доповнивши їх частками.
Ми поїхали на екскурсію.
На клумбі посадили троянди.
Засяяло сонечко.
3
ОРФОГРАФІЯ
5. Прочитай правило, постав запитання за його змістом.
Разом пишуть:
• частки аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як-, -ся (-сь) у складі
будь-якої частини мови: абияк, аніскільки, деякий, чимдалі, когось,
колись, умиватися;
• частки би (б), же, ж, то, що в складі сполучників або
інших частин мови: неначеб, мовби, аякже, атож, тож,
нібито, немовбито, щоправда.
З дефісом пишуть:
• частки казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь, які стали
префіксами або суфіксами в прислівниках і займенниках: казна-що,
хтозна-куди, бозна-де, будь-коли, хто-небудь.
Окремо пишуть:
• формотворчі частки би (б), хай, нехай: переглянув би, хай буде;
• частки в сполуках слів: поки що, навряд чи, дарма що, т ільки що,
хіба що, що ж до;
• частки, які надають словам смислових чи емоційних відтінків:
аж, ж, ще, саме, хоч, коли ж, адже ж, хіба ж.
¾¾ Перепиши в робочий зошит, знімаючи риску.

Аби/куди, будь/який, що/правда, ані/хто, де/який, який/небудь,
чим/швидше, нехай/прийде, немов/би, що/години, що/сь, казна/який,
хіба/що, написав/би, хіба/ж, хто/небудь, будь/коли, дарма/що, аби/хто,
казна/що, навряд/чи, хтозна/чий, хай/говорить.
6. Від запропонованих інфінітивів утвори дієслова умовного способу за допомогою часток
би (б) та дієслова наказового способу за допомогою часток хай, нехай. Чому ці част
ки назвали формотворчими?
Зразок. Малювати — малювала б; нехай малює.
Читати — ;
мріяти — ;
говорити — .
7. Перепиши речення в робочий зошит, знімаючи риску та ставлячи розділові знаки.
1. Кажуть начеб/то араби перші вміли ро-
бити дзиґарі * (М. Коцюбинський). 2. Що/хви-
лі що/миті, як птиця в блакиті, співай моє
серце співай! (В. Сосюра). 3. Навряд/чи десь
по інших країнах співають так гарно й го-
лосисто, як у нас на Україні (О. Довженко).
4. У балці було вже зовсім темно і впізна-
ти кого/небудь було важко, хіба/що по голосу (П. Панч). 5. Ніч тільки/що
огорнула небо й будинок і двір і сад і ставок і тополі (О. Довженко).
* Дзиґар і — годинник.
4
КОНКУРС «НАЙРОЗУМНІШИЙ»
Умови конкурсу. Потрібно за 4 хвилини виконати всі
завдання. Якщо в сумі набереш 12 балів, ти — найрозумніший!
1. Усі слова написано правильно в рядку
А тонна, хобі, піца, буддист, голландський, іновація
Б тонна, хобі, піцца, буддист, голландський, інновація
В тонна, хобі, піца, буддист, голландський, інновація
Г тонна, хоббі, піца, буддист, голландський, інновація
Д тонна, хобі, піца, будист, голландський, інновація
2. Сурядний протиставний сполучник є в реченні
А Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
Б Сумний грудень і в свято, і в будень.
В Від козла ні шерсті, ні молока.
Г Не лінуйся рано вставати та змолоду більше знати.
Д То снідаю, то обідаю — і погуляти ніколи.
3. Прийменник виділено в реченні
А Вона жила неподалік. Г Дівчина йшла назустріч.
Б Поблизу села був ліс. Д Навколо було тихо.
В До міста вже близько.
4. Правильною є відмінкова форма числівника
А п’ятидесяти восьми
Б п’ятистами трьома
В сімдесятьма чотирьома
Г шістдесятьма сімома
Д (на) сороках п’ятьох
5. Букву е на місці пропуску потрібно писати в дієслові
А вар…мо В ход…мо Д біж…мо
Б кол…мо Г сид…мо
6. Визнач, якою частиною мови є кожне з виділених слів у реченні (цифра в дужках
позначає наступне слово).
Книжка — (1)маленьке віконце, А Б В Г Д
(2)та (3)через нього (4)весь світ видно.
1
А прикметник
Б прислівник 2
В сполучник 3
Г прийменник 4
Д займенник
7. Поясни значення фразеологізмів.
І вдень і вночі —
Ні риба ні м’ясо —
Служити вірою і правдою —
5
ВИСНОВКИ
1. Частка — службова частина мови, що на-
дає словам чи реченням додаткових відтінків зна-
чення або служить для творення слів і форм слів.
2. Частки не мають самостійного лексичного
значення і не є членами речення.
Формотворчі частки підкреслюють разом із
дієсловом, з яким вони утворюють форму умов-
ного або наказового способу. Частки не, ні (ані) підкреслюють разом
зі словами, з якими вони пов’язані за змістом. Інші модальні частки не
підкреслюють.
3. За призначенням частки поділяють на розряди.
Формотворчі Модальні Словотворчі
утворюють форми надають додаткових утворюють нові слова;
дієслів умовного та відтінків значення виконують роль префік-
наказового способів сів і суфіксів
би (б), хай, нехай так, навіть, не, ні, ані, аби-, де-, -сь, будь-,
лише, ото, як, чи, аж, -небудь, казна-, хтозна-,
же, ж -би (-б)
4. Разом пишуть:
• частки аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як-, -ся (-сь) у складі будь-
якої частини мови: абияк, аніскільки, деякий, чимдалі, когось, колись,
умиватися;
• частки би (б), же, ж, то, що в складі сполучників або інших частин
мови: неначеб, мовби, аякже, атож, тож, нібито, немовбито, щоправда.
• частки казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь, які стали префіксами
або суфіксами в прислівниках і займенниках: казна-що, хтозна-куди,
бозна-де, будь-коли, хто-небудь.
• частки в сполуках слів: поки що, навряд чи, дарма що, тільки що,
• частки, які надають словам смислових чи емоційних відтінків: аж, ж,
ще, саме, хоч, коли ж, адже ж, хіба ж.
Частки у фразеологізмах
Аж очі вбирає — вабить своєю красою, яскравістю кольорів.
Тієї ж миті — негайно.
Тільки пташиного молока бракує — усього є вдосталь.
Хай буде гречка, аби не суперечка — згодний хтось із кимось.
Хоч трава не рости — абсолютно байдуже.
6
Урок
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1
Оцінка
1. Прочитай, підкресли ключові слова інформації.

Частка — службова частина мови, що надає словам
чи реченням додаткових відтінків значення або служить
для творення слів і форм слів. За призначенням частки
поділяють на модальні, словотворчі, формотворчі.
Разом пишуть:
• частки аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як-, -ся (-сь) у складі
будь-якої частини мови: абияк, аніскільки, деякий, чимдалі, когось,
колись, умиватися;
• частки би (б), же, ж, то, що в складі сполучників або інших
частин мови: неначеб, мовби, аякже, атож, тож, нібито, немовбито,
щоправда.
• частки казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь, які стали
префіксами або суфіксами в прислівниках і займенниках:
казна-що, хтозна-куди, бозна-де, будь-коли, хто-небудь.
• частки у сполуках слів: поки що, навряд чи, дарма що, т ільки що,
• частки, які надають словам смислових чи емоційних відтінків:
аж, ж, ще, саме, хоч, коли ж, адже ж, хіба ж.
2. Перепиши речення в робочий зошит, уставляючи пропущені букви, розділові знаки
та знімаючи риску.
1. На клумбах горіли маки а ран…і левкої тільки/що ро…пускались
(М. Коцюбинський). 2. Прикрашаймо/ж землю свою юні друзі що/дня
що/години (М. Рильський). 3. Не втирайте/ж мої сльози нехай собі
ллют…ся чуже поле поливают… що/дня і що/ночі (Т. Шевченко). 4. А він
коня пог…няє ніби/то й не/бачить (Т. Шевченко). 5. Батьківс…ке надбан…я
не аби/що (Леся Українка). 6. Снігу випало хтозна/скільки (О. Донченко).
7. Хай/смієт…ся всім блакить! (Б. Грінченко). 8. Як/же за нього я маю
від…ячити вам? (Леся Українка). 9. Та чого/ж ти плетеш казна/що? Кажи
діло і часу не/гай (Панас Мирний).
3. Виконай тестові завдання.
1. Частку вжито в реченні 2. Обидві частки є формотворчими у варіанті
А Літо збирає, а зима з’їдає. А навіть, авжеж
Б По роботі пізнають майстра. Б лише, таки
В Літо на зиму робить. В нехай, би
Г Запас людини не псує. Г же, навряд чи
Д Без труда нема плода. Д хіба, невже
7
Урок Особливості написання та вживання
2 Морфологія
часток. Модальні частки
1. Пригадай правила, заповни пропуски.
• Частка — це _________________ частина мови, що надає словам
чи реченням додаткових відтінків значення або служить для
___________________ слів і форм слів.
• Частки _________________ самостійного лексичного значення та не
бувають членами речення.
• Частки поділяють на словотворчі, формотворчі та .


2. Переглянь презентацію, заповни пропуски в таблиці.
Групи модальних часток за _____________________
Група Роль у мовленні Приклади
оформлення запитання чи, невже, хіба
______________________ так, авжеж, атож, аякже, еге
Стверджувальні
думки
підсилення думки і, й, та, таки, аж, ж, же, бо,
Підсилювальні
то, навіть, ну
виділення окремих слів тільки, лиш, лише, лишень,
_____________
хоч, хоча, хоч би, саме
вказівка на предмет, це, оце, ось, ото, то, от, ген,
_____________
дію, місце ось
увиразнення значення мало не, трохи не, майже,
Означальні
слів ледве, саме, справді, точно
Спонукальні вираження ___________ бодай, -бо, -но, годі, ну
надання відтінку радос- як, який, що за, що то за
Окличні
ті, захоплення
Власне внесення сумніву, при- мов, мовби, мовляв, наче,
модальні пущення ніби, навряд чи, чи не
вираження заперечення не, ні (ані)
¾¾ Назви ключові слова інформації. Постав запитання за її змістом.
3. Прочитай речення. Користуючись таблицею, усно визнач, до якої групи за значенням
належать виділені модальні частки.
1. Була ще майже дитиною, бо числила ледве шістнадцять років
(О. Кобилянська). 2. Степ простелявся перед ним, як чарівна долина, на
якій пахне трава, пахнуть квіти, навіть сонце пахне, як жовтий віск (ось
візьміть лишень потримайте на сонці руку й понюхайте її!) (Ю. Янов-
ський). 3. За такий короткий термін вона навряд чи могла на щось наді-
ятись (В. Підмогильний). 4. Невже ти народився, чоловіче, щоб зазирати
в келію мою? Невже твоє життя тебе не кличе? (В. Стус). 5. Авжеж,
він добре пам’ятає, що саме за цим виярком, від цього старезного дуба
починалася дорога… (Г. Тарасюк). 6. Хмелій, Хмельницький! Де ж твої
клейноди? Де корогви? (Л. Костенко).
8
МОРФОЛОГІЯ. ПУНКТУАЦІЯ. ОРФОГРАФІЯ. ОРФОЕПІЯ
4. Підкресли модальні частки.
Нехай, справді, ото, хіба, хай, лишень, тільки, би, трохи не.
¾¾ Якщо правильно виконаєш завдання, то з виділених букв підкреслених часток прочитаєш
завершення вислову Волта Д існея.
Кращий спосіб почати робити —
перестати говорити і почати _______________________.
5. Прочитай правило Мудрої Сови, постав запитання за його змістом.
Частки бо, но, то, от, таки
• пиши з дефісом, якщо ці частки стоять безпосередньо
після слів, яких стосуються (іди-бо, неси-но, тому-то, так-
от, будуємо-таки);
• пиши окремо, якщо ці частки стоять не одразу після
того слова, якого стосуються (таки знайшов), а також
якщо між частками та словом, якого стосуються, стоїть
інша частка (написав же таки, скажи ж бо).
¾¾ Перепиши речення в робочий зошит, знімаючи риску та ставлячи розділові знаки.
1. Глянь Богдане квітка в’яне. Дай/но січі, дай/но грому! (А. Малишко).
2. І все/таки до тебе думка лине мій занапащений, нещасний краю…
(Леся Українка). 3. Такий/то вдався собі навіжений циган! (П. Куліш).
4. Яка/ж/бо то мій синочку година настала, щоб чужая дитиночка за
рідную стала? (Маруся Чурай). 5. Здавалося їй що не поміж трав вона
лежить а знову/таки йде (В. Шевчук).
6.
 Переглянь презентацію, заповни пропуски в таблиці.
Ні (ані) пишемо
_________________ ___________________
• з іменниками, прикметниками • якщо ні вжито для заперечення
та прислівниками, що без ні чогось (ні кроку далі);
не вживаються (нісенітниця); • у складі займенника, якщо
• із заперечними займенниками ні відділяється від нього
та прислівниками (ніхто, нічого, прийменником (ні до кого);
ніколи, ніде) • у фразеологізмах (ні тут ні там)
¾¾ Прочитай прислів’я, запиши виділені слова, знімаючи риску.
1. Мудрим ні/хто _____________ не вродився, а навчився. 2. Люди
часто стрічаються, але гори — ні/коли ______________. 3. Ледареві
й ні/кчемі _______________ завжди свято. 4. Своїх багато, а як при-
йшлось топитися, то ні/за/кого _______________________ й ухопитися.
5. Гарна година, та ні/з/ким _____________ полаятись.


7. Виконай вправу «Фотоапарат».
9
А самовіданий, орлиний, екстренний, статей
Б самовідданий, орлиний, екстрений, статей
В самовідданий, орлинний, екстренний, статей
Г самовідданий, орлинний, екстрений, статтей
Д самовідданний, орлиний, екстрений, статтей
2. Формотворчу частку виділено в прислів’ї
А Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
Б Без діла жить — тільки небо коптить.
В Зустрічний вітер навіть вороні заважає.
Г Їв би кіт рибку, а в воду не хоче.
Д За один раз не зітнеш дерева враз.
3. З дефісом потрібно писати обидві частки у варіанті
А дарма/що, будь/коли Г таки/прийшов, будь/чого
Б казна/коли, аби/що Д як/небудь, все/таки
В хтозна/що, навряд/чи
4. Граматично правильно побудовано словосполучення
А поїхати по справах Г відпочити після обіду
Б олімпіада по математиці Д відповідно наказу
В трапилося по вашій вині
5. Разом потрібно писати обидва прислівники у варіанті
А по/українському, в/третє Г з/висока, до/речі
Б на/швидкуруч, що/вечора Д на/взнак, на/відмінно
В на/жаль, на/вшпиньки
Буряк не дурак: (1)на дорозі (2)не росте, (3)а все на (4)городі.
А прислівник А Б В Г Д
Б іменник
1
В частка
Г сполучник 2
Д прийменник 3
7. Постав розділові знаки в реченні. 4
На озері туман то лежить пеленою то хвилює од вітру то розри-
вається одкриваючи блідо-блакитну воду.
Брати на кпини —
Горобина ніч —
10
ВИСНОВКИ
1. Модальні частки надають додаткових відтінків у значенні. Їх поді-
ляють на групи.
Група Роль у мовленні Приклади
Питальні оформлення запитання чи, невже, хіба
так, авжеж, атож, аякже,
Стверджувальні ствердження думки
еге
і, й, та, таки, аж, ж,
Підсилювальні підсилення думки
же, бо, то, навіть, ну
тільки, лиш, лише, лишень,
Видільн і виділення окремих слів
хоч, хоча, хоч би, саме
вказівка на предмет, дію, це, оце, ось, ото, то, от,
Вказівні
місце ген, ось
увиразнення значення мало не, трохи не, майже,
Означальні
слів ледве, саме, справді, точно
вираження спонукання бодай, -бо, -но, годі, ну
Спонукальні
до дії
надання відтінку радості, як, який, що за, що то за
Окличні
захоплення, здивування
внесення сумніву, припу- мов, мовби, мовляв, наче,
Власне модальні
щення ніби, навряд чи, чи не
Заперечні вираження заперечення не, ні (ані)
2. Частки бо, но, то, от, таки

• пиши з дефісом, якщо ці частки стоять
безпосередньо після слів, яких стосуються
(іди-бо, неси-но, тому-то, так-то, будуємо-таки);
• пиши окремо, якщо ці частки стоять не одразу
після того слова, якого стосуються (таки знай-
шов), а також якщо між частками та словом,
якого стосуються, стоїть інша частка (написав
же таки, скажи ж бо).
3. Частку ні (ані)
• пиши разом з іменниками, прикметниками та прислівниками, що без
ні не вживаються (нісенітниця); із заперечними займенниками та при-
слівниками (ніхто, нічого, ніколи, ніде);
• пиши окремо, якщо вжито ні для заперечення чогось (ні кроку далі);
у складі займенника, якщо ні відділяється від займенника прийменни-
ком (ні до кого); у фразеологізмах (ні тут ні там).
4. Слід запам’ятати наголошування слів абищо, 
абиде, 
абиколи,

абикуди, 
абичий, 
абияк.
11
Урок
2 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Оцінка
Частки бо, но, то, от, таки

• пиши з дефісом, якщо ці частки стоять безпосередньо
після слів, яких стосуються (іди-бо, неси-но, будуємо-
таки);
• пиши окремо, якщо ці частки стоять не одразу після
того слова, якого стосуються (таки знайшов), а також
якщо між частками та словом, якого стосуються, стоїть
інша частка (написав же таки, скажи ж бо).
Частку ні (ані)
• пиши разом з іменниками, прикметниками та при-
слівниками, що без ні не вживаються (нісенітниця);
із заперечними займенниками та прислівниками
(ніхто, нічого, ніколи, ніде);
• пиши окремо, якщо ні вжито для заперечення
чогось (ні кроку далі); у складі займенника, якщо
ні відділяється від нього прийменником (ні до кого);
у фразеологізмах (ні тут ні там).
2. Перепиши речення в робочий зошит, знімаючи риску.

1. Отакий/то був щасливий наш Павлусь! (О. Стороженко). 2. І гукає
так, щоб усі почули, щоб ні/хто не/спав, щоб усі прокинулись… (М. Коцю-
бинський). 3. Хоч і не зовсім Маруся повеселішала, та усе/таки не/наче
стала потроху оживати (Г. Квітка-Основ’яненко). 4. Ні/як його не/могли
впіймати, а він лише з того насміхався (І. Франко). 5. Чого/ж/бо й досі
твій поріг високий ані/відчув, ані/переступив (В. Стус). 6. Небо бачить,
садок бачить, але ж вони ні/до/кого не/промовляють і ні/кому не/скажуть
(І. Нечуй-Левицький).
3. Визнач, до якої групи за значенням належать наведені модальні частки, упиши їх у відпо
відні колонки. За потреби скористайся таблицею на с. 11.
Тільки, чи, не, ледве, ні, невже, хоча, майже, хіба, ані, трохи не,
лише.
Заперечні Питальні Означальні Видільні
12
Особливості написання та вживання Урок
Морфологія.
Орфографія
часток. Правопис не 3
з різними частинами мови
1. Допиши пропущене, усно наведи приклади.
• Модальні частки не, ні (ані) належать до групи ______________ часток.
• Ні (ані) пишемо ________________ з іменниками, прикметниками та
прислівниками, що без ні не вживаються, та із заперечними займен-
никами й прислівниками: _________________________________________.

2. Переглянь презентацію, заповни пропуски в таблиці.
Правопис не з іменними частинами мови та прислівниками
Разом Окремо
якщо слово ___________ із ________________________, займенниками:
________ без не: негода, не другий, не твій, не абиякий, але неабия-
невпинний, несамовито кий (прикметник)
якщо слово з не означає якщо в реченні є протиставлення,
одне поняття (до нього _________________: Не довіра, а сумнів
здебільшого можна дібра- і підозра панують у їхніх стосунках. Його
ти ____________ без не): цікавила не слава, а вдячність людей.
недовіра (підозра); якщо не стосується _______________:
неволя (рабство); Ця річка не широка (не є широка).
нелегкий (важкий);
недалеко (близько) якщо прикметник з не має _______________
_____________ (займенники чи прислівники):
зовсім не холодний сік
¾¾ Розкажи, як потрібно писати слова з не. Обґрунтуй свою відповідь.
1. Не/щадно, не/самовитий, не/ук, не/робство. 2. Не/безпека (загроза),
не/спокійно (тривожно), не/доброзичливий (ворожий). 3. Робота не/важка,
а цілком посильна; селище було не/далеко, а близько. 4. Урожай із цього
поля зовсім не/багатий.
3. Повтори правила правопису не з дієсловами (дієприслівниками).
Не з дієсловами пишемо разом, якщо:
• дієслово не вживається без не: незчутися, нехтувати, ненавидячи;
• не входить до складу префікса недо-, який указує на неповноту
дії: недобачати, недоїдаючи, недовиконала.
Розрізняй: нездужати (хворіти) — не здужати (не змогти);
неславити (ганьбити) — не славити (не прославляти).
4. Поясни правопис не зі словами. Підкресли тільки ті, які пишемо з не разом.
1. Мсьє Жак трішки не/дочував, та й мало що розумів українською,
тому ми нічим не/ризикували (К. Бабкіна). 2. Вона була дуже заклопотана,
що зосміливилася не/покоїти Мотчуків у такій не/звичайній порі (Л. Мар-
тович). 3. Першим узяв батьків лук старший син, але не/здужав натягнути
тятиву. I молодший не/впорався (за В. Чемерисом).
¾¾ Якщо виконаєш завдання правильно, то з виділених букв підкреслених слів складеш
пропущені в прислів’ї службові частини мови.
_____ кажи «_____ вмію», _____ кажи «навчуся».
13
Морфологія. Орфографія. Синтаксис

Правопис не з дієприкметниками
якщо дієприкметник є якщо дієприкметник має _______________
_______________________ слова: Чорніло не засіяне ніким поле.
і не має залежних слів: якщо є ___________________________________:
Чорніло незасіяне поле. Виднілося не засіяне, а зоране під пар поле.
якщо дієприкметник є _____________________:
Поле не засіяне.
¾¾ Перетвори наведене речення за зразком так, щоб дієприкметник із не писався окремо.
Зразок. Поклав до валізи непрочитану книгу. 1. Поклав до валізи
не прочитану, а нашвидку переглянуту книгу. 2. Книга не прочитана.
3. На столі лежала ніким не прочитана книга.
Виднілися непофарбовані паркани.

6. Виконай вправу за методикою «Запам’ятовую ефективно».
Заперечну частку не пишемо зі словами окремо.
Префікси не-, недо- пишемо зі словами разом.
7. Перепиши, знімаючи риску. Підкресли орфограму «Написання не з різними частинами
мови».
1. Товаришем назвати його Сивоок не/міг, а Родим ні/кого ні/як
не/називав, отож третій був не/товариш, а просто третій (П. Загребель-
ний). 2. То мусять бути коні не/абиякі вправні і не/абияк гостро ковані,
щоби не/порозбивали собі копита об гостре креміння (І. Франко). 3. Вiн
i заснув, навiть не/доївши фiнiкiв (Ю. Логвин). 4. Я сорок літ не/доїдав,
не/допивав, не/досипав (І. Карпенко-Карий). 5. Кінь натужно дихав під
ним, несучи не/легку ношу (В. Малик). 6. Через не/довіру може зруйну-
ватися дружба. 7. Ця ноша анітрохи не/легка. 8. Питання про походження
назви «гуцул» ще остаточно не/з’ясоване (В. Паращич).
¾¾ У двох останніх реченнях підкресли члени речення.
8. Пригадай правило. Поясни правопис не зі словами.
Слід розрізняти присудкове слово немає (нема): Нема в цілому
світі красивішої землі! і дієслово із заперечною часткою не: Він не
має ні часу, ні можливості приїхати.
1. Без муки не/має науки. 2. Хто знань не/має, той мур не/зламає.
3. Без труда не/має плода. 4. Розум ціни не/має.
¾¾ За бажання поясни, як ти розумієш зміст наведених прислів’їв.
14
А зрання, спаніель, ієрогліф, феєрверк, все-таки
Б зраня, спанієль, ієрогліф, феєрверк, все таки
В зрання, спанієль, ієрогліф, фейєрверк, всетаки
Г зрання, спанієль, ієрогліф, феєрверк, все-таки
Д зрання, спанієль, ійєрогліф, феєрверк, всетаки
2. Букву на позначення наголошеного голосного НЕПРАВИЛЬНО підкреслено у варіанті
А посередині Г злегка
Б насамперед Д затемна
В вроздріб
3. Обидва прийменники написано правильно у варіанті
А з-під, з-метою
Б щодо, відповідно-до
В у зв’язку з, з-над
Г у продовж, навколо
Д згідно з, по-під
4. Установи відповідність. А Б В Г Д
Частина мови Виділене слово
1
1 займенник А стояти за деревом
Б тісно, зате швидко 2
2 прислівник
3 прийменник В хотів би 3
4 сполучник Г сидіти поруч 4
5 частка Д вдячна за те свято 5
5. Умовний сполучник підрядності виділено у варіанті
А Хоч малий, та вправний.
Б Чи то дощ, чи то сніг?
В Нехай і мене беруть із собою.
Г Сонце світить, та не гріє.
Д Якби мені черевики, то пішла б я на музики…
6. З дефісом потрібно писати обидві частки у варіанті
А пишемо/таки, де/який
Б ні/де, іди/бо
В почекай/но, казна/як
Г таки/пишемо, отакий/то
Д будь/де, іди/ж/бо
Аж очі вбирає —
Ні тут ні там —
15
ВИСНОВКИ
1. Потрібно розрізняти заперечну частку не, яку пи-
шемо зі словами окремо (не прийшла), і префікс не-,
який пишемо разом (незабутній).
2. Запам’ятай!
Правопис не з іменними частинами мови та прислівниками
якщо слово не вжива- із числівниками, займенниками: не другий,
ється без не: негода, не твій, не абиякий, але неабиякий (при
невпинний, несамовито кметник)
якщо слово з не означає якщо в реченні є протиставлення, запере-

одне поняття (до нього чення: Не довіра, а сумнів і підозра панують
здебільшого можна у їхніх стосунках. Його цікавила не слава,
дібрати синонім без не): а вдячність людей.
недовіра (підозра); якщо не стосується присудка: Ця річка
неволя (рабство); не широка (не є широка). У квітні не холод-
нелегкий (важкий); но (не є холодно).
недалеко (близько)
якщо прикметник з не має підсилювальні
слова (займенники чи прислівники): зовсім
не холодний сік
Зверни увагу! Протиставлення в реченні може бути невираженим,

проте його легко домислити: У своїх невдачах ми маємо звинувачу-
вати не долю (а власну бездіяльність, лінь тощо).
Порівняй: Мовчав батько добру хвилину, згадуючи свої літа і свою
недолю (В. Малик).
Пригадай!
Не з іменником пишемо окремо, якщо між не та іменником можна
вставити означення: не (справжня) воля; не (твоя, омріяна) доля.
Порівняй: Неволя гірша за смерть. Його спіткала недоля.
Правопис не з дієприкметниками
якщо дієприкметник є якщо дієприкметник має залежні слова:
означенням і не має Чорніло не засіяне ніким поле.
залежних слів: якщо є протиставлення:
Чорніло незасіяне поле. Виднілося не засіяне, а зоране під пар поле.
якщо дієприкметник є присудком:
Поле не засіяне.
16
РОЗРІЗНЯЙ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Неабиякий — не абиякий

Неабиякий (прикметник) — великий, значний; видатний; незвичний:
Голову клопотали неабиякі думки (Панас Мирний). Надя побачила в ро-
боті Ступакової неабияку майстерність (Д. Ткач). Через кілька хвилин уже
не було сумніву, що починається неабиякий бій (О. Соколовський). Неаби-
який козак колись вийде з нього (Б. Лепкий). Ці факти можуть відіграти
неабияку роль (Г. Тютюнник).
Не абиякий (частка із займенником) — не будь-який, не звичайний:
Осьде пряничок чудовий, не абиякий — медовий (Л. Глібов). Коня сторгу-
вав у іванівського попа, ще й не абиякого, а за сто карбованців (М. Ко-
цюбинський). Не протягли і трьох тоней *, як повнісіньку повозку наклали,
і риба не абияка — усе вирезуб **, коропи, карасі (О. Стороженко).
Зі Словопедії
ЦІКАВА ФРАЗЕОЛОГІЯ
Фразеологізми з не
Глянути недобрим оком — за народними уявлен-
нями, поглядом пошкодити, спричинити нещастя, при
нести кому-небудь горе, невдачу тощо; зурочити.
За холодну воду не братися — ледарювати.
І в ступі не втовкти — складно, неможливо в чо-
мусь розібратися.
Не бачити лісу за деревами — не помічати го-
ловного.
Не вартий дірки з бублика — нічого не вартий.
Не знаходити собі місця — хвилюватися, бути стурбованим.
Немає кебети — у когось не вистачає вміння, хисту, здібності до
чого-небудь.
Бути не у своїй тарілці
Мабуть, тобі не раз доводилося чути цей фразео
логізм. А от з’явився він у нашій мові завдяки…
помилці. Багатозначне французьке слово «assiette»
означає і «настрій», і «стан душі», і «тарілка». Отож
хтось колись словосполучення «бути не в настрої»
переклав як «бути не у своїй тарілці», що й прижи-
лося в українській мові як фразеологізм у значенні
«почуватися непевно, незручно, ніяково».
* Тоня — тут: невід з рибою; улов риби, добутий під час одного закидання
невода.
** Вирезуб — велика промислова риба з родини коропових, яка водиться
в річках і лиманах на півдні України.
17
Урок
3 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Оцінка
Заперечну частку не пишемо зі словами окремо.

Префікси не-, недо- пишемо зі словами разом.
Ні (ані) пишемо
• з іменниками, прикметниками • якщо ні вжито для заперечення
та прислівниками, що без ні чогось (ні кроку далі);
не вживаються (нісенітниця); • у складі займенника, якщо ні
• із заперечними займенниками відділяється від нього приймен-
та прислівниками (ніхто, нічого, ником (ні до кого);
ніколи, ніде) • у фразеологізмах (ні тут ні там)
2. Перепиши речення, знімаючи риску.
1. Слухаєш мамину пісню і не/одмінно відчуваєш її не/перевершену
поетику (В. Скуратівський). 2. Домашня робота не/виконана. 3. Не/виконана
робота псує настрій. 4. Івасеві про все те було байдуже; він не/тільки
не дослуха  вся до того, він не/примічав і того, як не/милосердно сонце
пекло-палило (Панас Мирний). 5. Крисі заважали його фізичні вади: він
не/добачав і не/дочував (Б. Антоненко-Давидович). 6. Шукаю вже не/щастя,
а поради (В. Грінчак). 7. Не/весела була та вечеря у вологій одежі. Обсуши-
тися було ні/де, і господар не/має ні/чого, аби дати на заміну (Ю. Мушкетик).
1. Не потрібно писати разом з наступним 2. Не потрібно писати окремо з наступним
словом у варіанті словом у варіанті
А улітку тут не/спекотно А не/перевірені факти
Б не/глибока, але швидка річка Б відчувати не/нависть
В досі не/написаний твір В зовсім не/цікавий фільм
Г не/покоїтися про доньку Г не/досипати ночей
4. Запам’ятай значення фразеологізмів. Склади й запиши речення з двома з них (на вибір).
Бути не у своїй тарілці — почуватися непевно, незручно, ніяково.
Глянути недобрим оком — за народними уявленнями, поглядом пошко-
дити, спричинити нещастя, принести кому-небудь горе, невдачу; зурочити.
За холодну воду не братися — ледарювати.
І в ступі не втовкти — складно, неможливо у чомусь розібратися.
Не бачити лісу за деревами — не помічати головного.
Не вартий дірки з бублика — нічого не вартий.
Не знаходити собі місця — хвилюватися, бути стурбованим.
Немає кебети — у когось не вистачає вміння, хисту, здібності до чого-
небудь.
18
Морфологія. Розрізнення сполучників, часток Урок
Орфографія та однозвучних слів 4
1. Установи відповідність.
Частина мови Виділене слово А Б В Г Д
1 займенник А розказав про себе 1
2 прислівник Б сказав би 2
3 прийменник В стомлені, проте щасливі 3
4 сполучник Г Як ти почуваєшся? 4
5 частка Д думає про те завдання
5

¾¾ Підпиши колонки: де приклади зі сполучниками, а де — з однозвучними словами.
Важко знання добувати, зате/проте Чого не доглянеш очима, за

(але, однак) легко носити. (за що?) те відповіси плечима.
Щоб (аби) інших учити, треба само- (що?) Що б ти не робив, докла-
му вміти. дай багато зусиль.
Якби (коли б) мед, та ще й ложкою. (як?) Як би лютий не злився,
а весна переможе.
У книгах — мудрість, тож (тому) Наша мова — то ж перлина.
багато читай.
¾¾ Перепиши речення. Поясни, як потрібно писати слова з дужок.
1. Треба нахилиться, (що/б) з криниці води напиться (н. тв.). 2. (Що/б)
ти зробив, (як/би) в тебе раптом з’явилось багато грошей? (С. Жадан).
3. (При/тому) зоряному світлі, на пришерхлій землі спішно шикувалась
колона (Іван Багряний). 4. Обід принесли до кімнат, (при/тому) не служ-
ка, а сам господар (В. Шевчук). 5. Ось (як/би) снігопади почалися рано,
то й весна (те/ж) була б ранньою (В. Скуратівський). 6. (Як/би) я хотіла
пташечкою стати і у синім небі високо літати (н. тв.).
3. Підкресли слова з рискою, які потрібно писати разом.
З/поміж; ані/скільки; поважаю за/те, що мудрий; ні/кому; піднявся
на/гору Говерла; по/над; квіти — то/ж окраса саду; по/під; що/б мати,
слід працювати; іди/бо; як/би не/старався, але ні/чого не/вийшло.
¾¾ Якщо виконаєш завдання правильно, то з виділених букв цих слів складеш пропущене
у вислові Володимира Мономаха слово.
____________________ — це мати всьому дурному:
хто що й знав, те забуде, а чого не вміє, того не навчиться.
¾¾ Назви частки, які є у вислові, поясни їхній правопис.
19
Морфологія. Орфоепія
4. Переглянь презентацію, заповни пропуски в таблиці.

Частка Інші частини мови
Лінивому і в будень І (_______________) в будень, і (______________)
неділя. в неділю ледарю все безділля.
Лінощі — це мати Це (займенник) дерево ми посадили минулого року.
всьому дурному.
Чи вже закінчився На уроці ми вчимо правила чи (____________)
урок? виконуємо вправи.
Як у нас велично А як (прислівник) ви це (___________) робите?
та пишно! Кругом поле, як (сполучник) те море широке, синіє.
Це було просто Приготувати яєшню дуже просто (_____________).
якесь диво!
5. Перепиши речення, знімаючи риску й уставляючи пропущені букви. Визнач, до яких
частин мови належать виділені слова. Відповідь обґрунтуй.
1. Ні/чого не/робити — це жахлива і не/легка робота (О. Вайльд).
2. Як же тут гарно, як же тут тихо!.. (Леся Українка). 3. Хоч сяд… та
плач…, хоч стояч… реви (н. тв.). 4. Це було просто маленьке не/поро-
зуміння (В. Винниченко). 5. Жит…я своє влаштувати те/ж просто (Марина
і Сергій Дяченки). 6. Поезія співає в серці, хоч її й не/витягнеш на па-
пір (Олесь Досвітній). 7. Як/би в роті і гриби росли (н. тв.). 8. Ох, як/би
я тепер хотіла кинуть отрутними словами їм в облич…я! (Леся Українка).
¾ Виконай тестові завдання.
1. Виділене слово є прийменником у рядку

А Собака хоч і розумів команди, однак робив усе наперекір.
Б Наперекір усім проблемам і незгодам йду до мети своєї я завжди.
В Позаду залишилися зелені поля і курні дороги.
Г Крейсер зайшов до гавані і став десь посередині (Ю. Яновський).
2. Виділене слово є сполучником, і його потрібно писати разом у варіанті
А Море розповіло мені про/те, як милуватися чужими берегами, але
не переставати любити свої.
Б За/те люблю я світанки, що можна побачити, як прокидається від
сну природа.
В Хоч до вокзалу було й недалеко, про/те я поспішив сісти до авто
й поїхати (Ю. Яновський).
Г Як/би мені хотілося весь час проводити в подорожах.
6. Виконай вправу «Фотоапарат».

20
А будь-що-будь, віч на віч, хоч-не-хоч, коли-не-коли
Б будь що будь, віч-на-віч, хоч-не-хоч, коли-не-коли
В будь-що-будь, віч-на-віч, хоч не хоч, коли-не-коли
Г будь-що-будь, віч-на-віч, хоч-не-хоч, коли-не-коли
Д будь-що-будь, віч-на-віч, хоч-не-хоч, коли не коли
2. Букву на позначення наголошеного голосного НЕПРАВИЛЬНО підкреслено у варіанті
А годячи В здичавілий Д затемна
Б зубожілий Г посередині
3. Граматично НЕПРАВИЛЬНО побудовано словосполучення
А ліки проти артриту Г згідно з розкладом
Б плисти за течією Д надіслати поштою
В підручник по математиці
4. Не потрібно писати разом з наступним словом у варіанті
А узимку тут не/холодно Г тяжко не/здужає бабуся
Б не/солодкий, а кислий Д серце не/камінь
В досі не/прочитаний роман
5. Ні потрібно писати окремо з наступним словом у варіанті
А ні/вроку В ні/кроку назад Д ні/сенітниця
Б ні/трохи Г ні/кчема
6. Частки НЕМАЄ в реченні
А Наша слава не загине. Г Чи вже почалося свято?
Б Книга — це ключ до знань. Д Працьовитий, як бджола.
В Як мені весело!
7. Значення дуже втомлений має фразеологізм
А стоїть мов укопаний Г стріляний птах
Б ледве ноги волочить Д як заведений
В як облитий холодною водою
(1)Як (2)правильно (3)це сказано: «Наука А Б В Г Д
в ліс не веде, (4)проте (5)з лісу виводить». 1
А прислівник
2
Б займенник
В прийменник 3
Г сполучник 4
Д частка 5
21
ВИСНОВКИ
1. Важливо вміти розрізняти складні сполучники, які
пишуть разом, та однозвучні слова, які пишуть окремо.
Однозвучні
Ознаки Сполучники
слова
мають лексичне значення ні так
є членами речення ні так
відповідають на питання ні так
можна замінити так ні
сполучником-синонімом
Сполучник Однозвучні слова
Щоб (аби) інших учити, треба са- (що?) Що б ти не робив, докладай
мому вміти. багато зусиль.
Якби (коли б) мед, та ще й лож- (як?) Як би лютий не злився,
кою. а весна переможе.
2. Потрібно розрізняти частки та інші співзвучні частини мови.
Лінивому і в будень І (сполучник) в будень, і (сполучник) в неділю
неділя. ледарю все безділля.
Лінощі — це мати Це (займенник) дерево ми посадили минулого
всьому дурному. року.
Чи вже закінчився На уроці ми вчимо правила чи (сполучник) ви-
урок? конуємо вправи.
Як у нас велично та А як (прислівник) ви це (займенник) робите? Кру-
пишно! гом поле, як (сполучник) те море широке, синіє.
Це було просто Приготувати яєшню дуже просто
якесь диво! (прислівник).
Водою не розіллєш (нерозлийвода)
Цей фразеологізм упродовж існування змінив своє значення на проти-
лежне. У давнину биків, що билися, можна було розняти, лише обливши
їх холодною водою. Так само чинили і з невгамовними, задерикуватими
парубками, яких доводилося розбороняти. Тож спочатку вислів «розлити
водою» вживали на позначення способу подолання агресії. Із часом тих,
хто пройшов випробування холодною водою і при цьому зберіг дружні
стосунки, почали називати «нерозлийвода».
Водою не розіллєш — так і тепер кажуть про дружних, нерозлучних
людей.
22
Урок
Оцінка
1. Повтори інформацію.
Сполучник Однозвучні слова
Щоб (аби) інших учити, треба (що?) Що б ти не робив, докладай
самому вміти. багато зусиль.
Якби (коли б) мед, та ще й лож- (як?) Як би лютий не злився,
кою. а весна переможе.
2. Склади й запиши речення з наведеними словами.
Проте, про те.
3. Пригадай, як розрізняємо частку й інші частини мови.

Лінивому і в будень І (сполучник) в будень, і (сполучник) в неділю
неділя. ледарю все безділля.
Лінощі — це мати Це (займенник) дерево ми посадили минулого
всьому дурному. року.
Чи вже закінчився На уроці ми вчимо правила чи (сполучник) ви-
урок? конуємо вправи.
Як у нас велично А як (прислівник) ви це (займенник) робите? Кру-
та пишно! гом поле, як (сполучник) те море широке, синіє.
Це було просто Приготувати яєшню дуже просто
якесь диво! (прислівник).
1. Виділене слово є сполучником, і його потрібно писати разом у варіанті
А Що/б не вродило, усе буде нам.
Б Як /би не опиралася зима, а весна прийде.
В Вибач мені за /те непорозуміння.
Г Як /би раніше встав, то більше встиг би.
2. Частки немає в реченні
А Як тут тепло! Г Восени може бути дощ чи сніг.
Б Хто міг би виконати завдання? Д Чи любиш ти сніг?
В Слово — це зброя.
23
5. Перепиши вірш Грицька Бойка, знімаючи риску
та вставляючи пропущені букви. Визнач і надпиши
частину мови виділених слів.
От як/би ми під в…рбою
Не/зустрілися з тобою,
І як/би не/роздягались,
І як/би ми не/купались,
І як/би на гл…бині
Не/було пенька на дні,
І як/би про/те ми знали,
І як/би ми не/пірнали,
І як/би не/всі як/би,
Не/набили/б ми лоби!
¾ Напиши, де б ти хотів / хотіла провести літо.
ЦЕ ЦІКАВО!
***
Граматикою спершу називали стислий елемен-
тарний підручник, за яким навчали читати
й писати. Тепер таким підручником є буквар.
Із часом поняття граматики розширювалося.
Колись граматика охоплювала морфологію,
орфографію, синоніміку, орфоепію і навіть
літературознавство та деякі розділи філософії.
Приблизно до другої половини XIX ст. граматику
визначали як науку, що навчає лише правильно
писати й правильно говорити певною мовою.
Нині граматика вивчає будову мови й склада-
ється з морфології та синтаксису. Від часу сво-
го виникнення термін граматика не змінювався.
Єдину спробу дати цій науці нову назву зробили українські мовознавці
Михайло Левченко та Петро Єфименко 1861 року. Вони назвали грама-
тику так: мовниця і письменниця.
***
Частки, як відомо, надають різних смислових відтінків значення сло-
вам, словосполученням і реченням, а також беруть участь у формо- та
словотворенні. Стародавні латиняни називали частку partikula.
У нашій мові термін «частка» з’явився тільки 1926 року. Закріпив його
«Український правопис» того ж року.
24
Морфологія. Урок
Орфографія
Вигук як особлива частина мови 5
1. Допиши пропущене.
• Мають лексичне значення, відповідають на питання і є членами речен-
ня _____________________ частини мови.
• Прийменник, ____________________, ___________________ належать
до службових частин мови.

Групи вигуків
Звуконасліду-
За походженням За значенням
вальні слова
• непохідні: а-а-а! ич! о! • емоційні: ах! Боже мій! ого! кукуріку!
овва! • волевиявлення: алло! геть! ш-ш-ш!
• ___________________: жах! нумо! гулі-гулі! ха-ха-ха!
цур тобі! прощавай! по- • __________________________: дзень-дзень!
магайбі! боронь Боже! бий будь ласка! перепрошую!
тебе грім! киць-киць-киць! прощавайте!
Правопис
Окремо З дефісом
на _____________, будь _____________, ай-ай-ай, їй-богу, їй-бо, їй-право,
до _____________________ ку-ку, ня-а-ав, тьох-тьох-тьох
¾¾ Прочитай речення. Назви вигуки та визнач групу за походженням, поясни правопис.
1. Так що відійдіть, будь ласка, хто боїться бути збитим, наче в кег-
лі (Л. Костенко). 2. Овва! Такого короля іще не бачила земля (І. Малкович).
3. — А! Бий його лиха година! — скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою
об землю (М. Коцюбинський). 4. — Ай-ай-ай!.. Не буду!.. — злякано верескнуло
білоголове хлоп’я (О. Довженко). 5. На світі безліч таких, як я, але я, їй-богу,
один (В. Симоненко). 6. Алея Тиші, Боже мій! Але ж — ну що із того, що йому
із того… (Л. Костенко).
3. Виконай вправу за методикою «Запам’ятовую ефективно».
Вигук — це особлива незмінна частина мови,

що виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх.
4. Перепиши, знімаючи риску. Підкресли вигуки.
Де/не/де, о/го/го, хіба/ж, а/гов, на/добраніч, аби/як, му/у, до/побачення,
не/хай пише, ну/ну, хіба/що, люлі/люлі, їй/право, будь/що.
¾¾ Якщо виконаєш завдання правильно, то з виділених букв підкреслених слів складеш
слово, пропущене у вислові українського поета П. Тичини.
Ах, скільки радості, коли ти любиш землю,
коли _________________ шукаєш у житті!
¾¾ Зверни увагу на розділовий знак після вигука у вислові.
25
МОРФОЛОГІЯ. СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. ОРФОГРАФІЯ
5. Прочитай правило Мудрої Сови, постав запитання за його змістом.
Вигук у вимові виділяють паузою, а на письмі комою / ко-
мами або знаком оклику: О, як люблю я рідну землю…
(П. Воронько). Ах! Яка ти, лисичко, довірлива (Остап Вишня).
Чорніла рілля зорана, гей! (В. Сосюра).
Увага! Не відокремлюють слова ой, о, якщо вони вико-
нують роль підсилювальних часток. Здебільшого такі слова
стоять перед звертанням і тісно пов’язані з ним інтонаційно.
Підсилювальна частка Вигук

Ой Славуто-Дніпре! Біг твій дужий
Ой, як хороше співають… (І. Цюпа).
пробиває гори кам’яні (Н. Забіла).
О земле втрачена, явися бодай О, не журися за тіло (Леся Укра-
у зболеному сні… (В. Стус). їнка).
6. Перепиши речення, ставлячи, де потрібно, розділові знаки.
1. Ой поперед мене гори сині… (С. Вакарчук). 2. Овва Гм хіба вже
жінка навчить… (І. Нечуй-Левицький). 3. О земле рідна знаєш ти свій
шлях… (М. Рильський). 4. О скільки буде вас без краю та без ліку, таких
хороших днів… (В. Сосюра). 5. Про який перепрошую вчинок ви кажете?
6. Ой ти місяцю я зіронька ясная… (Народна пісня).


¾¾ Прочитай / перепиши речення, знімаючи риску. Обґрунтуй ужиті розділові знаки.
¾¾ Визнач синтаксичну роль виділених слів.
1. Став. Серце тьох/тьох/тьох (Остап Вишня). 2. Якщо зайти в якусь
ущелину й гукнути «агов!», то за пів хвилини ми почуємо те саме «агов!»
(Х. Ріцці). 3. Й оте «на/добраніч» було б ними не пізнане (А. Дімаров).
4. «Соловейку, будь/ласка, заспівай. Ох, твоє «тьох/тьох/тьох» мене
заспокоїть!» — сказала дівчина.
1. З’ясуй, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне
слово).
А Б В Г Д
(1)Ей, я лиха (2)не боюся, 1
З ним ночую я і днюю, 2
Ти втікай, (3)бо я, мосьпане, 3
(4)На (5)таких, як ти, полюю (Леся Українка). 4
А частка В сполучник Д вигук 5
Б прийменник Г займенник
2. Виділене слово виконує синтаксичну роль присудка в реченні
А Те «хха» зупинило його серед хати (М. Коцюбинський).
Б Заридала Катерина та бух йому в ноги (Т. Шевченко).
В З ними, качко, в очеретах заведеш своє «ках-ках»! (За Г. Бойком).
Г Не співа на добраніч пташина (Леся Українка).
26
ВЕЛИКІ ПЕРЕГОНИ
Умови конкурсу. Потрібно за 3 хвилини виконати
всі завдання. Якщо в сумі набереш 24 бали, то станеш
лідером мовних перегонів!
1. У перших двох колонках познач варіанти, у яких слова з рискою
пишуться окремо; у третій за потреби виправ помилки.
не/той, а інший зробив/би скажиж-бо

не/легкий шлях немов/би нідокого
цей розділ не/опрацьований до/побачення незчутися
зовсім не/смачний обід а/гов ов-ва!
лежало не/зібране сіно ну/мо ого-го!
2. Визнач, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в дужках позначає
наступне слово).
(1)О, знаєм ми, що так не буде. А Б В Г Д
А зараз день, (2)їй день поблід, 1
(3)і тяжко гупають (4)у груди
2
удари кованих чобіт.
А займенник 3
Б прийменник 4
В сполучник
Г частка
Д вигук
3. З дефісом потрібно писати обидва слова у варіанті
А коли/небудь, мов/би
Б дарма/що, бозна/що
В навряд/чи, все/таки
Г тому/то, хто/небудь
Д неси/но, поки/що
4. Букву на позначення наголошеного голосного НЕПРАВИЛЬНО підкреслено в слові
А абиде Г абичий
Б абиколи Д абищо
В абияк
Бути не у своїй тарілці —

Хоч трава не рости —

Не бачити лісу за деревами —

27
ВИСНОВКИ
1. Вигук — це особлива незмінна частина мови, що виражає почуття
і волевиявлення, не називаючи їх.
Групи вигуків
Звуконасліду-
За походженням За значенням
вальні слова
• непохідні: а-а-а! ич! о! • емоційні: ах! Боже мій! ого! кукуріку!
овва! • волевиявлення: алло! геть! ш-ш-ш!
• похідні: жах! цур тобі! нумо! гулі-гулі! ха-ха-ха!
прощавай! помагайбі! • мовного етикету: будь дзень-дзень!
боронь Боже! бий тебе ласка! перепрошую! проща-
грім! киць-киць-киць! вайте!
2. Запам’ятай! Слова будь ласка, до побачення,
на добраніч пишуть окремо.
3. З дефісом пишуть вигуки, які передають по
вторювані або протяжні звуки: ай-ай-ай, ку-ку, ня-а-ав,
тьох-тьох-тьох. Також слід запам’ятати правопис слів
їй-богу, їй-бо, їй-право.
4. Вигук у вимові виділяють паузою, а на письмі комою / комами або
знаком оклику: О, як люблю я рідну землю… (П. Воронько). Ах! Яка ти,
лисичко, довірлива (Остап Вишня). Чорніла рілля зорана, гей! (В. Сосюра).
Увага! Не відокремлюють слова ой, о, якщо вони виконують роль
підсилювальних часток. Здебільшого такі слова стоять перед звертанням
і тісно пов’язані з ним інтонаційно.
ЦІКАВЕ МОВОЗНАВСТВО
Ось ми підходимо до табору слів-крикливців. Вони зовсім
не схожі на інші слова. Бо… кричать.
Прислухаймося до крику й галасу цих маленьких слів.
Що за диво? Це не просто крик. Слова і вигукують, і за
хоплюються, і сумують, і страждають, і лякаються, і докоря-
ють, і прохають, і стверджують… У них уся гама переживань,
почуттів і волевиявлень людини. За неспокійну вдачу ці слова
й названо вигуками.
Постійне місце роботи вигуків — у тексті. Упродовж віків у співпраці
з нерозлучною інтонацією й сусідніми реченнями, мімікою та жестами вигуки
спішать розповісти, що їх схвилювало. Щоб не здаватися в мовленні непоміт-
ними та не загубитися серед інших (кількаслівних!) речень, вигуки вимушені
постійно вимовлятися з видільно  ю інтонацією (за І. Вихованцем).
28
Урок
Оцінка
Вигук — це особлива незмінна частина мови, що виражає почуття

і волевиявлення, не називаючи їх.
Вигук у вимові виділяють паузою, а на письмі комою / комами або
знаком оклику: О, як люблю я рідну землю… (П. Воронько). Ах! Яка
ти, лисичко, довірлива (Остап Вишня). Чорніла рілля зорана, гей!
(В. Сосюра).
Увага! Не відокремлюють комами слова ой, о, якщо вони викону-
ють роль підсилювальних часток. Здебільшого такі слова стоять перед
звертанням і тісно пов’язані з ним інтонаційно.

2. Перепиши речення, знімаючи риску й ставлячи пропущені розділові знаки. Підкресли
члени речення в шостому реченні.
1. От тобі й на Був — та нема (н. тв.). 2. Ой Дніпре мій Дніпре широ-
кий та дужий! (Т. Шевченко). 3. Ах як стогнали ми, як плакали в вигнан-
ні… (Олександр Олесь). 4. Отакої Йому ще ведмедя бракувало (В. Рутків-
ський). 5. Ой лишечко як страшно Ха/ха/ха! (Леся Українка). 6. На ваше
«дякую» завжди знайдеться «будь/ласка». 7. «Ого/го/го!» — кричали яко-
мога дужче (Є. Гуцало).
1. Вигук виділено у варіанті 2. Частка є в реченні
А пасибі, земле, за твої щедроти!
С А О земле, велетнів роди!
Б Запам’ятай ці слова! Б Ну-ну! Чого ти замовк?
В Буде вам! Годі!
В Хай буде день прославлений. Г Ой, стережися, невелич-
Г Ви знаєте, як липа шелестить? кий горобчику!
Д Боже мій! Що ж це ви наробили! Д Ет, вигадки!
4. За бажання добери українські вигуки до англійських.
Ouch — Oh-oh —
Wow —
Oops —
29
ЦЕ ЦІКАВО!
Виявляється, що й тварини… вміють «розмовляти» різними мовами!
Скажімо, англійською рохкання свині передають як «оінк», японською —
«бу», німецькою — «оінк» та «ґрунц», а шведською — «неф». Звуко-
наслідування голосів тварин у різних мовах відрізняється. При цьому
говоримо по-різному ми, люди, а не тварини. Те, як ми сприймаємо їхні
звуки, указує на своєрідність мов світу. Так, корова видає щось близьке
до «му-у-у» в усіх мовах світу, крім урду, де тварина «говорить» «бає».
Те ж саме з кішкою: вона всюди «вимовляє» щось близьке до «мяу»
і лише в японській — «ня».
За матеріалами інтернет-видання
Вигуки-мандрівники
Алло — вигук, який уживають під час розмови як відповідь на телефон-
ний виклик. Походить від англ. hello — «привіт», «вітаю».

Апорт — команда для собаки, що означає «принеси!», «подай!». Похо-
дить від французького aporter «принести».
Біс — вигук, яким глядачі запрошують повторити виступ. Запозичене
із французької: bis «біс, ще раз», що походить від латинського bis
«двічі».

Браво — запозичення з італійської мови; оклик схвалення в опері, який
утворився на основі слова bravo «добре».
Гайда — заклик до початку руху, роботи; давньоруське запозичення
з тюркського ajda «гнати».
Марш — команда для початку руху строєм. Походить від французького
la marche «хід, ходіння».
30
Морфологія. Узагальнення вивченого про частку Урок
Розвиток і вигук. Усний твір-роздум 6
мовлення дискусійного характеру
1. Допиши речення, заповни пропуски. За потреби скористайся відповідними картами знань.
1. Частка — _________________ частина мови, що надає сло-
вам чи реченням додаткових відтінків значення або служить
для творення ________________ і форм __________________.
2. За призначенням частки поділяють на такі розряди:
_________________, __________________, ____________________.
3. ________________________ частки утворюють форми дієслів
умовного та наказового способів.
4. Слова ані/скільки, чим/далі, немов/би/то, а/як/же пишемо
____________________.
5. Формотворчі частки би (б), хай, нехай пишемо зі словами
___________________.
6. Слова казна/хто, хтозна/коли, бозна/що, будь/який пишемо
__________________________________.
7. Частки бо, но, то, от, таки пишемо _________________,
якщо вони стоять безпосередньо після слів, яких стосуються.
8. Якщо прикметник з не має підсилювальні слова (займенники
чи прислівники), то його пишемо з не ___________________.
9. Клумба не/впорядкована. У наведеному реченні не з дієпри-
кметником пишемо ________________.
10. У словах абиде, абиколи, абичий, абикуди наголошений
____________________ склад.
11. Вигук — це _______________ _______________ частина мови,
що виражає _____________ і волевиявлення, не називаючи їх.
12. У реченні О рідне слово, хто без тебе я? кому після
о ______________________.
¾¾ Перевір свої знання, переглянувши презентацію. За кожну

правильну відповідь ти отримаєш 1 бал.
Оцінка ____________
Освіта — скарб, а праця — ключ до нього.

П’єр Буаст
31
Самодіагностика знань
Я добре Слід Не знаю
це знаю повторити і не розумію.
Вивчений матеріал
і розумію матеріал Потребую
(+) (+) допомоги (+)
1. Особливості частки як служ-

бової частини мови
2. Розряди часток за призначен-
ням
3. Написання часток (разом,
окремо, з дефісом)
4. Групи модальних часток
5. Правопис часток бо, но, то,
от, таки

6. Наголошування слів абищо,

абиде, 
абиколи, 
абикуди,

абичий, 
абияк
7. Правопис не з різними части-
нами мови
8. Розрізнення сполучників, час-
ток та однозвучних слів
9. Вигук як особлива незмінна
частина мови
10. Правопис вигуків
11. Розділові знаки в реченнях
з вигуками
12. Розрізнення вигука та підси
лювальної частки (слова ой, о)
Висновок. Після проведеної самодіагностики мені слід:

ЦЕ ЦІКАВО!
Ономатопея (грецьк. onomatopoeia — звуконасл ідування) — імітація
засобами мови різних позамовних звукових явищ (дзижчання, гавкання,
кудкудакання, туркотіння тощо). Прямий вияв цього прийому спостеріга-
ється в казках, загадках, скоромовках.
Словник літературознавчих термінів
32
розвиток Мовлення
2. Допиши пропущене.
• Сфера вживання ________________________ стилю — це суспільне
життя, а основні жанри — промова, газетна чи журнальна стаття,
виступ, репортаж, нарис.
• Роздум (міркування) — твір або частина твору, де автор висловлює
свої думки, передає переживання, почуття.
• Роздум обов’язково включає три частини: ___________, доведення,
висновок.
• _______________ — це коротко й чітко сформульована думка твору,
те, що потрібно довести.
• Доведення — установлення правильності будь-якого судження
на підставі інших суджень, уже перевірених практикою.
• Висновок — остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок,
зроблений на основі спостережень, міркувань.
• _________________ — це публічне обговорення, метою якого є з’ясу
вання різних точок зору на спірне питання, пошук істини.
3. Прочитай. Підкресли вигуки. Уживання яких висловів доречне під час дискусії?
1. Ні! Ти зовсім не правий! 2. Цить! Я тебе вже почув. 3. Годі! Мені
набридло чути твою думку! 4. Будь ласка, висловіть свої думки. 5. Даруй-
те, але я вважаю інакше.
¾¾ Прочитай уривок поезії Л. Костенко. Поясни, як ти розумієш ці слова.
¾¾ Як, на твою думку, слід вести дискусію?
І в житті, як на полі мінному,

Я просила в цьому сторіччі
Хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі! —
І якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!
4. Порівняй наведені речення. Які з них, на твою думку, можуть викликати дискусію?
Я люблю носити тільки брен- Брендові речі допомагають
дові речі. людям почуватися впевненіше.
Ми з друзями граємо в комп’ю- Чи корисно грати в комп’ю
терні ігри. терні ігри?
Мені краще переглянути фільм, У наш час читати художні
ніж читати художній твір. твори не актуально.
33
5. Прочитай текст. Чи можна вважати його тему дискусійною?
Розумна людина — поганий споживач і загроза виробникам
Нині точиться багато суперечок серед науковців, освітян, батьків про
те, як не вистачає нашому суспільству розумних людей, що робити, аби
цьому зарадити. Проте якщо розібратися, то насправді не всі зацікавлені
в інтелектуальному розвитку населення.
На мою думку, розумна людина — це насамперед поганий споживач
і потенційна загроза багатьом виробникам.
По-перше, людині самодостатній, розумній не потрібні дорогі смартфо-
ни тільки задля підтримки свого статусу. Вона обиратиме такий товар
перш за все за функціональністю, виходячи з власних потреб, технічних
характеристик тощо, а не з нав’язаних рекламою «трендів». Це ж саме
стосується й безлічі інших товарів.
По-друге, ця людина буде вживати овочі та фрукти, замість чипсів
та газованих солодких напоїв, незважаючи на розкрученість і «крутість»
шкідливих продуктів. Вона стежитиме за власним здоров’ям, а не за
модним у цьому сезоні розміром губ та інших частин тіла.
По-третє, така людина, замість постійних відпочинків у нічних клубах,
займатиметься саморозвитком, спілкуватиметься з однодумцями, друзя-
ми, тобто буде поза зоною потужної сфери розваг, яка нині приносить
купу грошей її власникам.
Отож і виходить: що вища за рівнем розумового розвитку людина,
то менше вона залежить від нав’язаних стереотипів і споживацького
мислення. І, відповідно, на такій людині складніше заробити.
За матеріалами інтернет-видання
¾¾ Знайди в цьому висловленні тезу, аргументи, висновок.
¾¾ Чи переконлива аргументація автора? Чи погоджуєшся ти з ним?
6. Пригадай особливості структури тексту-роздуму.
Структура розгорнутого роздуму

1. Теза, яку потрібно довести.
2. Доведення (або кілька доведень) на підтвердження тези.
3. Висновок.
Зверни увагу! Перед тезою може бути вступ, у якому автор
підводить до обговорення. Аргументи, доведення можна підсилити
прикладами, зокрема з художньої літератури.
7. Склади усний твір-роздум на одну із запропонованих тем або на тему, обрану

самостійно.
1. Чи потрібна сьогодні ввічливість під час дискусій?
2. Соціальні мережі — це підміна реального життя гонитвою за
лайками *.
* Лайк — умовний вираз схвалення матеріалу, фотографії, профілю користу-
вача соцмережі через клік чи натискання.
34
Урок
Оцінка
¾¾ Виконай тестові завдання.
1. Частку вжито в реченні
А Гарно влітку в лісі!
Б Далеко, та легко, а близько, та слизько. А Б В Г Д
В На гору йти важко, зате звідти видніше.
Г В інші місця я полину, але ці буду згадувати.
Д Ліси наче світилися наскрізь.
2. Обидві частки є формотворчими в рядку
А не, хай
Б нехай, лише А Б В Г Д
В навіть, б
Г нехай, би
Д би, -небудь
3. Частки немає в реченні
А Чи закінчились уже заняття?
Б А серце таки страждає. А Б В Г Д
В Бабуся завжди читає чи вишиває.
Г Хай буде сонце золоте!
Д Справжню дружбу за гроші не купиш.
4. З дефісом потрібно писати обидва слова у варіанті
А аби/як, бозна/як
Б хтозна/скільки, ані/скільки А Б В Г Д
В мов/би, бозна/де
Г будь/коли, хто/небудь
Д таки/знайшла, будь/як
5. Разом потрібно писати обидва слова у варіанті
А дарма/що, аби/хто
Б а/як/же, хіба/що А Б В Г Д
В що/правда, хтозна/що
Г коли/ж, де/який
Д ані/трохи, ніби/то
6. Окремо потрібно писати всі слова у варіанті
А бозна/що, хай/прийдуть
Б тільки/що, написав/би А Б В Г Д
В адже/ж, аби/який
Г не/наче/б, навряд/чи
Д саме/так, як/небудь
35
7. Правопис часток бо, но, то, от, таки порушено в рядку
А іди-бо, усе ж таки
Б напишемо-таки, чекай-но А Б В Г Д
В так-от, таки перемогли
Г тримай-но, зробіть-бо
Д таки-прийшов, тому-то
8. Не потрібно писати разом з наступним словом у варіанті

А Ця річка не/глибока.
Б Не/жаль, а гнів охопив дівчину. А Б В Г Д
В Через не/прочитане вчасно повідомлення
я запізнилася на зустріч.
Г Не/завершена робота досі чекала на мене.
Д Басейн був не/далеко, а близько.
9. Ні (ані) потрібно писати разом з наступним словом у варіанті

А ні/проїхати, ані/пройти
Б ні/яково А Б В Г Д
В ні/до/чого
Г ні/світ ні/зоря
Д ні/з/чим
10. Виділене слово є сполучником, і його потрібно писати разом у реченні

А Що/б не сталося, залишайся завжди людиною.
Б Вона мені подобається за/те, що завжди усміхнена.
В Та/ж сама думка промайнула і в мене.
А Б В Г Д
Г Я тільки/що, друже, була на Дніпрі.
Д Як/би всі турбувалися про землю,
то не було б стільки лиха.
11. Вигука немає в реченні (розділові знаки пропущено)

А Ой які високі гори!
Б Ах скільки радості в мене у серці! А Б В Г Д
В Хлопці Геть звідси!
Г Вибачте я запізнилася.
Д Ой доню ти ж мене послухай!
12. Правильно підкреслено наголошений голосний у слові

А догмат
Б лате А Б В Г Д
В люстро
Г експерт
Д піцерія
36
Складання анотації на книжку Урок
Розвиток
мовлення
з використанням вивчених 7
частин мови
1. Прочитай та поясни, як ти розумієш вислів Ярослава Мудрого.
Книги — це ріки, що напоюють моря.
2. Назви свої улюблені художні твори. Як вони потрапили тобі до рук?
¾¾ Розкажи, як ти обираєш книгу в магазині чи в бібліотеці. Як дізнаєшся про її тему, жанр?

¾¾ Прочитай інформацію.
Анотація — це стисла характеристика змісту книжки. Мета анота-

ції — зацікавити читача.
¾¾ З якою метою створюють анотації?
¾¾ Прочитай зразки анотацій. Чи правильно, на твою думку, їх складено?
Зверни увагу! Перед текстом анотації подають бібліографічний

опис — сукупність відомостей про книгу: прізвище та ім’я автора,
назву, видавництво, місце й рік видання.
Воронина Леся. Таємне Товариство Ботанів, або

Екстрим на горі Підстава. — К. : Знання, 2017. —
141 с. : іл.
На світі є люди, котрі не уявляють свого життя без
драйву *. От і герой нової фантастичної повісті Лесі
Ворониної «Таємне Товариство Ботанів» миттєво відгу-
кується на запрошення взяти участь в екстремальних
пригодах, що відбудуться на горі з дивною назвою
Підстава. Адже після неймовірних подій, які довелося
пережити Климові Джурі, рятуючи людство від хижих
прибульців-синьомордів, він, здається, назавжди позбувся страху і гото-
вий сторчголов кинутися у вир найнебезпечніших випробувань.
Хіба ж хлопець міг запідозрити, що листа із запрошенням йому при-
слали не його побратими з Таємного Товариства Боягузів — Жук і За-
єць, а в таборі «Екстремал» його підстерігає пастка? Що ж насправді
відбувається на вершечку Підстави? Невже синьоморди залишили на
Землі свої секретні бази? І врешті — що заховано в «місцях сили» серед
прадавніх кам’яних мегалітів-кромлехів?
Для дітей віком 9–15 років.
* Драйв — почуття піднесеності, натхнення; велика емоційна напруженість.
37
Рибалко (Товстенко) Марина. Марічка і Черво-
ний Король. Подорож туди, де сніг. — Львів :
Видавництво Старого Лева, 2016. — 272 с.
Будьте обережнішими зі своїми бажаннями! Адже
коли дуже-дуже захотіти, можна потрапити поза межі
Реальності! А там… поруч зі звичайними людьми жи-
вуть дракони, розбійники, королі природних стихій, кот
рим притаманні людські почуття. Повернення можливе
тільки тоді, коли сила дружби здолає всі випробування
і з’єднає в єдине ціле амулет «Скіфське сонце».
Для дітей віком 9–13 років.
¾¾ Для чого тобі може знадобитися вміння складати анотації?
4. Склади анотацію на свою улюблену книжку, за потреби скориставшись довідковою
інформацією. Не забувай про те, що анотації передує бібліографічний опис, а після
анотації має бути вказано, на якого читача розрахована книга.
Як скласти цікаву анотацію

Анотацію слід писати, як і рекламний текст, лаконічно, яскраво,
цікаво. В анотації, що зазвичай складається не більш ніж із п’яти-
шести речень, потрібно зазначити, про що розповідає книга, у чому
полягає її особливість. Важливо зацікавити потенційного читача персо-
нажем, подією чи порушеною в книзі проблемою. При цьому не варто
переказувати зміст чи давати оцінку творові.
¾¾ За бажання з групою зацікавлених однокласників / однокласниць можете влаштувати в

шкільній бібліотеці рекламну акцію, щоб зацікавити учнів школи вашими улюбленими
книгами.
ДЛЯ НОТАТОК

38
Складання та розігрування Урок
Розвиток
Мовлення
діалогів дискусійного характеру 8
з використанням вивчених частин мови
1. Пригадай, які особливості мають висловлення дискусійного характеру.
¾¾ З яких частин складається текст-роздум?
2. Як ти розумієш слова видатного іспанського письменника Мігеля де Сервантеса?
Ніщо не коштує так дешево і не цінується так дорого,
як увічливість.
3. Ознайомся з тлумаченням слова. Поміркуй, як слід вести дискусію.
Толерантність — це здатність без агресії сприймати думки, поведінку,
форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються
від власних.
4. Яка мета дискусії?
¾¾ У парі / групі сформулюйте правила ведення дискусії, обговоріть їх і прийміть спільні для
всього класу пункти, щоб дотримуватися їх під час уроку.
5. Складіть і розіграйте діалог, який міг би відбутися між двома семикласниками, на одну
із запропонованих тем чи вибрану на власний розсуд тему.
1. Соціальні мережі: більше користі чи шкоди?
2. Чи потрібні сучасним людям паперові книги?
3. Чи під силу окремій людині розв’язувати еко-
логічні проблеми?
Примітка. Можете провести дискусію в такий
спосіб: поставте стільці, утворюючи два кола (внут
рішнє і зовнішнє). Учні з внутрішнього кола до-
тримуються одного погляду на проблему, а учні
зовнішнього — протилежного. Учасники внутрішнього кола сидять об-
личчям до учасників зовнішнього. Зовнішнє коло — рухоме. За певним
сигналом його учасники пересідають на стілець праворуч та опиняються
перед новим опонентом, з яким слід дискутувати. Решта учнів класу
спостерігає за ходом дискусії, а потім бере участь у її аналізі.
Допоміжний матеріал
Підбиття
Підготовчий етап Дискусія
підсумків
1. Формулювання проблеми 1. Оголошення теми, мети, Аналіз дискусії
й мети, якої прагнуть до- ключових понять
сягти учасники дискусії
2. Збирання інформації 2. Висування й захист тези
3. Добирання аргументів 3. Спростування тези
й аргументів опонента
4. Формулювання запитань 4. Висновки
до опонентів
39
Основні правила ведення дискусії
1. Чітко визначити свій погляд та аргументи на його підтвердження.
2. Починати заперечувати тільки тоді, коли є впевненість, що думка
співрозмовника дійсно суперечить твоїй.
3. Стежити за тим, щоб у міркуваннях не було логічних помилок.
4. Поважати точки зору всіх учасників дискусії.
5. Під час обговорення намагатися переконати, а не образити опонента.
Під час дискусії можна використовувати такі слова: я не можу пого-

дитися з тим, що…; дозвольте заперечити; мій погляд на цю проблему
не збігається з Вашим; Ваші аргументи мене не переконали, тому що…;
поміркуймо ось про що; припустімо, що…; ось чому я не можу погоди-
тися; така моя позиція.
¾¾ Ознайомся з уривком статті, який можна обговорити під час дискусії.
Через десятиліття після розквіту соціальних мереж навряд чи вдасться
назвати будь-який інший фено  мен, що сформував би масову культуру
так само, як соціальні медіа.
Вони змінюють те, як ми спілкуємося, впливають на перемогу пре-
зидентів, поміщають нас в інформаційні бульбашки, які спотворюють
реальність, виробляють у нашому мозку щось на зразок звикання й за-
грожують знищити традиційні ЗМІ.
Займатися перерахуванням усіх аспектів нашого життя, на які впли-
нули соцмедіа, — марна справа, але є один аргумент, який я спробую
довести: соціальні мережі перетворили ціле покоління в нудних нарцисів.
Красномовним свідченням цього процесу є і селфі під хитромудрими
кутами, які перетворюють звичайних людей у красенів / красунь, і режи-
сирування стрічки новин так, щоб вона здавалася стрічкою успішної лю-
дини. Усі соціальні мережі змагаються за фоло  верів *, лайки, тв іти ** чи
будь-які інші ознаки схвалення, а не дбають про спільні цілі.
Це, звичайно, не єдина їхня мета. У мережах зароджується багато по-
зитивних починань, та все ж безліч людей використовують їх винятково
для того, щоби проєктувати в зовнішній світ ідеалізовану версію себе:
аватар людини, якою вони хотіли б стати, а не тієї, яка є насправді.
Логічно, що таке зосередження на собі неминуче призводить до са-
мозамилування. Соцмережі створили покоління самозакоханих нарцисис-
тів — нас. Реєстрація в мережі може бути безкоштовною, але довготри-
вале її використання має свою ціну.
За матеріалами сайту ***: https://uamodna.com/articles/yak-
socmerezhi-vyhovaly-pokolinnya-samozakohanyh-narcysiv/
* Фоловер — користувач соцмережі, який стежить за оновленнями статусу
чи стрічкою новин іншого користувача.
** Твіт — термін сервісу мережі «Твіттер», що позначає запис, опублікований
користувачем у його мікроблозі.
*** Усі посилання, наведені в зошиті, перевірено на момент друку.
40
Групи слів (лексикологія)
За емоційним
За походженням За ___________________
забарвленням
Власне українська Загальновживані слова: Нейтральна лексика:

лексика: мереживо, вулиця, повітря, будинок вітер, хмара, дівчина
хист, мрія
Професійні слова: Емоційно забарвлена
анальгетики, адвокатура лексика: вітрище,
Запозичена лексика:
хмаринонька, дівча
атмосфера, шосе, Терміни: суфікс, аксіома
____________
_____________________:

ґаздиня (господиня), Активна лексика

маржина (худоба)
За значенням
1. Пригадай інформацію, заповни пропуски.
Неологізми: айпад,
кіберзлочинець
Однозначні слова: Авторські неологізми:
Київ, лексикологія гучнодзвонний, _______________ лексика
яблуневоцвітно
Багатозначні слова:
голова, журавель Застарілі слова
Синоніми: Історизми: кріпацтво, соцький

Повторення вивченого
дорога, магістраль,
шосе, траса, Архаїзми: зигзи  ця (зозуля),
автострада, шлях берез іль (березень)
Стилістично Суспільно-політична:
__________________: забарвлені слова парламент, преса
вузький — широкий
Розмовна лексика: Наукова: інфінітив,
Омоніми: _________, телепень мікроорганізм
сходи ________________, Офіційно-ділова:
Книжна лексика
41
бетонні сходи протокол, ____________
2. Добери український відповідник до іншомовного слова.

Аргумент — ; кулінарія — ;
арбітр — ; толерантність — ;
дефект — ; аплодисменти — ;
конкурс — ; компенсація — ;
дискусія — ; гуманність — .
3. Закресли НЕПРАВИЛЬНИЙ варіант.
охочі поїхати в музей бажаючі поїхати в музей
оточуюче середовище навколишнє середовище
вільне місце; вакансія вільна вакансія
завдяки підтримці друзів дякуючи підтримці друзів
прийнявши міри уживши заходів
по праву сторону праворуч
принаймні; щонайменше по крайній мірі
у більшості випадків здебільшого
4. Повтори правило, заповни пропуски та виконай тестові завдання.
У словах іншомовного походження пишемо
М’який знак Апостроф
після д, __, з, __, л, н перед я, __, є, __
перед я, ю, є, ї, йо: після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: прем’єр,
рельєф, мільйон, інтерв’ю, __________________________________
_______________________ якщо префікс закінчується приголосним:
_______________________ к e он’юнктура, кe он’юнктивіт, д e из’юнкція, _____
_______________________ ___________________________________________
1. М’який знак на місці пропуску потрібно писати в усіх словах варіанта
А біл…ярд, фл…юс, кан…йон
Б вол…єр, порт…єра, модел…єр
В міл…ярд, кур…йоз, лос…йон
Г міл…йон, бракон…єр, р…юш
Д бал…зам, сен…йорита, куп…юра
2. Апостроф на місці пропуску потрібно ставити в усіх словах варіанта
А п…єдестал, ін…єкція, грав…юра
Б т…юль, кур…єр, комп…ютер
В кеш…ю, прем…єра, ад…юнктура
Г кар…єра, р…юкзак, пап…є-маше
Д б…юро, миш…як, бар…єр
42
5. Повтори правило, виконай завдання.

Творення активних дієприкметників
Теперішній час недоконаний вид Минулий час доконаний вид
творимо від основи теперішнього творимо від основи інфінітива не-
часу дієслів недоконаного виду перехідних дієслів доконаного виду
за допомогою суфіксів за допомогою суфікса -л-:
-уч- (-юч-) (від дієслів I дієвідміни): посивіти — посивілий.
в’януть — в’янучий; Суфікс -ну- за творення
-ач- (-яч-) (від дієслів II дієвідміни): дієприкметників випадає:
лежать — лежачий засохнути — засохлий.
Зверни увагу! Від дієслів на -ся дієприкметники не утворюються.
¾¾ Перепиши речення, замінивши дієслова з дужок активними дієприкметниками.

1. Перехожі милувалися (розквітнути) тюльпанами.
2. (Квітують) сади гуділи тисячами бджіл.
3. (Засохнути) гілки навесні обрізують.

¾¾ Знайди помилки. Запиши правильний варіант.
Пануючі ідеї — ;
заіржавівша деталь — ;
ріжучий інструмент — ;
миючі засоби — ;
діючий закон — ;
посивівша бабуся — .
6. Повтори правила.
Пасивні дієприкметники творяться від основи

інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфіксів -н-,
-ен- (-єн-), -т-: написати — написаний, принести —
принесений, клеїти — клеєний, розбити — розбитий.

43
Під час творення пасивних дієприкметників за до-

помогою суфікса -ен- може відбуватися чергуван-
ня приголосних звуків: об’їздити — об’їжджений,
пекти — печений, крутити — кручений, запрягти —
запряжений, вразити — вражений, скосити — скоше-
ний, узгодити — узгоджений, мостити — мощений,
робити — роблений, купити — куплений, зловити —
зловлений, зломити — зломлений, графити — граф-
лений.
¾¾ Утвори пасивні дієприкметники.
Об’їздити — ;
погодити — ;
зломити — ;
скосити — ;
мостити — ;
пекти — .
7. Повтори правило.
Дієприкметниковий зворот відокремлюють комою, якщо він стоїть
після означуваного слова.
Якщо дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова
в середині речення, то його відокремлюють комами з обох боків.
Дієприкметниковий зворот комою не відокремлюють, якщо він
стоїть перед означуваним словом.
¾¾ Перепиши, уставляючи пропущені букви та розділові знаки. Підкресли дієприкметникові

звороти.
1. Г…роїзм волонтерів осмисл…ний на-
ступними поколін…ями стане моральним
взірцем для молоді (з газети). 2. На воді
…крізь були ро…кидані з…лені острів-
ці оброслі в…соким оч…ретом та лозою
(І. Нечуй-Левицький). 3. Десь далеко
на морі оповитому темрявою світив
вогн…ками пароплав (Микола Трублаїні).
4. Край моря сонце золотить укриті лісом гори (Н. Забіла). 5. Жагучи-
ми пахощами дихала ро…палена сонцем земля (за З. Тулуб). 6. Теплий
літній вітер настояний на сонці ласкаво ро…чісував його русяве волос…я
(за Ю. Збанацьким).
44
8. Заповни пропуски в таблиці.

Ознаки дієприслівника
Дієслівні ознаки Прислівникові ознаки
___________
не змінюється
(доконаний і недоконаний)
час
(теперішній і _________________) синтаксична роль:
___________________
може мати залежні слова
9. Повтори правило та утвори дієприслівники недоконаного виду.
Дієприслівники недоконаного виду творяться від

основ дієслів теперішнього часу недоконаного виду
за допомогою суфіксів -учи (-ючи) — І дієвідміна,
-aчи (-ячи) — II дієвідміна.
Палають — ;
пишуть — ;
бачать — ;
клеять — ;
кидають — ;
стоять — ;
лежать — .
10. Повтори інформацію за картою знань 11 «Дієприслівник». Перепиши, уставляючи
пропущені букви та знімаючи риску. Постав, де потрібно, коми при дієприслівниках
чи дієприслівникових зворотах.
1. Понуривш… голову конячина тюпала
степом провалююч…сь у сніг ледь не/по
груди (Г. Тютюнник). 2. Я йшов не/поспіша-
юч… (Л. Первомайський). 3. Усяка пташечка
радіюч… співала (Л. Глібов). 4. Діти працю-
вали не/покладаючи рук. 5. Не/змигнувш…
оком Юрко далі продовжував відповідати.
6. Шуміло море виграюч… на сонці вабляч…
зір заспокійливим синім простором (О. Гончар). 7. Птах уночі забиваєт…ся
до кімнати, не/дає себе упіймати, сторожко завмирає зібравшись із си-
лами (С. Жадан).
¾¾ Підкресли дієприслівники та дієприслівникові звороти як члени речення.
45
11. Повтори інформацію за картою знань 12 «Прислівник». Перепиши речення, знімаючи

риску, уставляючи пропущені букви та апостроф.
1. Що/день тумани, що/ніч багно, і з хмар
навислих над плацдармом низ…ко л…ють
холодні, якісь ніби ч…рні дощі (О. Гон-
чар). 2. Хочеш чаю по/слов’янськи? За/раз
дам тобі у/досталь (А. Кіссо). 3. На/дворі
морозно, а в рукавичці затишно (н. тв.).
4. І по/заячому сліду інколи ведмедя знахо-
дять (н. тв.). 5. З/гори лине пісня солов…я.
6. З/гори спускатися ле…ше, ніж на/гору підніматися (н. тв.). 7. Від/коли
на/світі пісні гомоніли, такої не/чуто ні/коли (Леся Українка).
¾¾ Підкресли прислівники як члени речення.
1. Помилки в утворенні ступеня порівняння НЕ допущено в слові
А швидко — швидкіше
Б краще — кращіше
В високо — вижче
Г близько — ближче
Д низько — нище
2. З дефісом потрібно писати обидва прислівники рядка
А всього/на/всього, раз/у/раз
Б по/двоє, по/перше
В горі/лиць, з діда/прадіда
Г по/вірменськи, що/сили
Д не сьогодні/завтра, коли/не/коли
13. Перепиши прислівники, знімаючи риску.
На/вздогін, по/нашому, віч/на/віч, на/швидкуруч, поза/вчора, на/жаль,
всього/на/всього, з/ранку/до/вечора, по/десятеро, до/смаку, по/десяте,
мимо/хідь, бозна/як, тишком/нишком, на/вкруги.

46
¾¾ Пригадай інформацію, заповни пропуски.
ЧАСТКИ
ПИШЕМО
частки аби-, ані-, де-, чи-, чим-, формотворчі частки би (б), хай,
нехай: переглянув би, хай буде;
що-, як-, -ся (-сь) у складі будь-
якої частини мови: абияк, аніскільки, частки в сполуках слів: поки що,
деякий, чимдалі, когось, колись навряд чи, дарма що, тільки що,
хіба що, що ж до
частки казна-, хтозна-, бозна-,
будь-, -небудь, які стали
частки б, би, же, ж, то, що префіксами або суфіксами частки, які надають словам
в складі сполучників або інших в прислівниках і займенниках: смислових чи емоційних відтінків:
частин мови: неначеб, мовби, казна-що, хтозна-куди, бозна-де, аж, ж, ще, саме, хоч, коли ж,
аякже, атож, тож, нібито, будь-коли, хто-небудь адже ж, хіба ж
немовбито, щоправда
частки бо, но, то, от, таки

частки бо, но, то, от, таки,
частку ні (ані) якщо вони стоять безпосередньо
після слів, до яких відносяться:
іди-бо, неси-но, тому-то, так-от,
з іменниками, будуємо-таки якщо стоять якщо між частками
із заперечними не одразу після та словом, до якого
прикметниками
займенниками того слова, до якого вони відносяться,
та прислівниками,
та прислівниками: відносяться: стоїть інша частка:
що без ні якщо ні
ніхто, нічого, таки знайшов написав же таки,
не вживаються: якщо ні вжито відділяється від
ніколи, ніде скажи ж бо
нісенітниця для заперечення займенника
чогось: ні кроку прийменником:
далі; у складі ні до кого;
займенника: у фразеологізмах:
ніхто, ніякий ні тут ні там заперечну частку не з різними
частинами мови: не прийшла
частку не- в ролі префікса:
неправда, незначний
частку ні (ані)
47
¾¾ Пригадай інформацію, заповни пропуски.
48
Обставина Суфіксальний:
У лісі тихо
. . шелестить листя. високий — високsо
____________________________:
Ознака дії Присудок мало — замало
e
Надворі холодно.
жити (як?) щасливо Префіксально-суфіксальний:
український — по-українськ
e о
s му
_______________________
Ознака іншої ознаки Уранці я полюбляю пити каву по-віденськи. Складання основ / слів:
більш-менш, ліворуч
дуже (якою мірою?) глибоко
синтаксична роль
способи творення
Вставні слова Перехід з інших частин мови:

Ознака предмета Синички, певно, весну кличуть. 
зимою, бігом
загальне значення

кава (яка?) по-турецьки
ПРИСЛІВНИК — це самостійна незмінна частина Прислівник —
мови, що виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої незмінна частина
ознаки або предмета і відповідає на питання мови, тому не має
як? де? куди? звідки? коли? чому? тощо ____________________
Якісно-означальні
Ступені порівняння
Кількісно-означальні
Вищий ступінь Найвищий ступінь
Мети
Проста форма Проста форма
Причини звичайна форма + -ш-, -іш-: най-, щонай-, якнай- + проста форма вищого ступеня:
швидше, успішніше найшвидше, щонайуспішніше
розряди
Часу
_______________________ форма Складена форма
_________________
більш / менш + звичайна форма: найбільш / найменш + звичайна форма:
більш швидко, менш успішно найбільш швидко, найменш успішно
Способу дії
ДЛЯ ТВОРЧИХ, АКТИВНИХ І ДОПИТЛИВИХ
Сучасне життя ставить нові завдання. Для того щоб

бути успішним / успішною в умовах глобальних викликів
і пріоритетів ХХІ століття, потрібно критично мислити,
бути обізнаним / обізнаною в інформаційно-комунікацій-
них технологіях, уміти застосовувати здобуті знання
на практиці.
Тож навчайся мислити, учитися, діяти!
1. Прочитай тексти та виконай завдання.

Текст А
Інтернет уже давно став технологією, яка надає користувачам великі
можливості. Він змінює спосіб спілкування, відкриває безліч шляхів для
набуття нових навичок, розвитку творчості, активізації діяльного життя.
Окрім очевидних переваг, з появою інтернету виникло і безліч завдань
щодо гарантування безпеки користувачів: питання їхньої конфіденційності
та захист від неправомірного використання персональних даних. Адже
в мережі можуть створювати та розповсюджувати неприйнятний чи амо-
ральний контент, застосовувати кібербулінг (навмисне цькування), хейт
(невиправдану критику), займатися інтернет-шахрайством.
Згідно з проведеними дослідженнями,
понад 60 % дітей та підлітків щодня спіл-
куються в інтернет-чатах. І троє із чо-
тирьох дітей, які перебувають в онлайн,
готові відверто поділитися інформацією
про себе і свою сім’ю в обмін на товари
чи послуги. Але цього не слід робити
ні в якому разі — цими даними можуть
скористатися злодії.
Варто пам’ятати, що під час використання інтернету або мобільних
телефонів не слід розголошувати стороннім особам (у чатах, листуванні)
своє місцеперебування, адресу проживання, номер та пін-код банківської
картки, надсилати на прохання незнайомців свої фотографії.
Розміщуючи фото в мережі «Інтернет», пам’ятай про метадані (служ-
бову інформацію, доступну в кожному файлі, яка вказує, коли, як, ким
його було створено).
Фотографія також може містити географічні координати, де її було
зроблено (аналогом є геотеги в соціальних мережах). Геолокація може
розповісти про те, де людина любить снідати чи обідати, у який спорт-
зал ходить, де відпочиває, де проводить дозвілля. Це значно спрощує
хакерам завдання з пошуку та аналізу інформації, яку вони потім вико-
ристають у злочинних цілях.
49
Іринка прочитала інформацію та пригада

ла: нещодавно вона додала в друзі незна
йомого хлопця. У листуванні він одразу по
чав розпитувати, де вона живе та вчиться,
о котрій годині закінчуються уроки. Нічого
не підозрюючи, Іринка відповіла йому, адже
подумала, що це просто дружні запитання.
Але через деякий час Іринка все ж занепокоїлась, чи не трапиться
чогось. Проте розповісти про цей випадок батькам вона не наважи
лася, а вирішила поговорити з Петриком. Він дуже здивувався, навіщо
незнайомому хлопцю така інформація.
«Я б ніколи не відповідав на такі запитання і одразу ж видалив таку
людину з друзів», — резюмував однокласник.
¾¾ Поміркуй, до яких наслідків могло призвести таке листування. Чому Іринка не розпо-
віла про цей випадок батькам? Чи правильно вона вчинила в цій ситуації? Як би вчи-
нив / учинила ти?
¾¾ Чи траплялися з тобою подібні ситуації? Як ти тоді вчинив / учинила? Які ще загрози,
на твою думку, можуть виникати в інтернеті?
¾¾ На основі тексту А та власного досвіду сформулюй свої правила безпечного користу-
вання інтернетом. Запиши основні тези в зошит.
¾¾ Продовж речення:
• У соцмережах я б ніколи не…

• Якщо мені почнуть надходити повідомлення від незнайомця
з дивними запитаннями, я…

• У мережі під виглядом нового знайомого може ховатися…

• Лише дотримання…

¾¾ Чи використав / використала ти в реченнях частки? Якщо так, то до яких розрядів за
призначенням вони належать?

50
Текст Б
Щоб захистити електронні
пристрої від інфікування шкід-
ливим програмним забезпечен-
ням та можливого викрадення
конфіденційної інформації, по-
трібно дотримуватися певних
заходів безпеки. Їх ще назива-
ють кібергігієною. Вони такі ж
обов’язкові, як мити руки пе-
ред їжею.
Для захисту електронних
пристроїв від сторонніх втру-
чань слід встановлювати на-
дійні паролі. Важливо створити
складну комбінацію, яка містить не менш ніж 12 символів: великі та малі
букви, цифри та знаки. Крім цього, для кожного акаунта варто вико-
ристовувати унікальний пароль.
Завантажуючи мобільні додатки сайтів чи магазинів, слід бути уваж-
ним / уважною до дозволів, які ти надаєш цьому додатку. Часто шкідливі
програми надсилають запит на отримання великої кількості дозволів, які
не відповідають їхньому функціоналу. Це дозволяє збирати багато інфор-
мації про користувача з метою отримання прибутку.
Щоб запобігти інфікуванню шкідливими програмами, потрібно своєчас-
но та регулярно оновлювати операційну систему. Для додаткового рівня
захисту, покращення безпеки облікових записів використовуй двофактор-
ну автентифікацію. Вона передбачає наявність кількох рівнів захисту під
час входу до свого облікового запису: паролі, PIN-коди, графічні ключі,
підтвердження електронною поштою та SMS-коди, відбитки пальців, ска-
нування сітківки ока та обличчя. Така багатоетапна система ускладнює
хакерам доступ до даних, навіть за наявності пароля.
Необхідним кроком для уникнення втрати важливих даних з при-
строю є регулярне резервне копіювання інформації на зовнішній жор-
сткий диск або в хмару. Це допоможе відновити потрібні дані в разі
їх шифрування програмою-вимагачем або видалення шкідливим про-
грамним забезпеченням.
За матеріалами* https://eset.ua/ua/blog/view/38/
osnovnyye-pravila-zashchity-dannykh-kibergigiyena-dlya-aktivnogo-Internet-
polzovatelya, https://www.osce.org/files/f/documents/5/1/492667.pdf
51
Текст В
Щороку на початку лю-
того у світі відзначають
День безпечного інтерне-
ту. Із часу його заснуван-
ня (з 2004 року) він став
знаковою подією у кален-
дарі онлайн-безпеки корис-
тувачів майже з 200 країн
світу.
В Україні День безпеч-
ного інтернету запровадже-
ний 2009 року. Цього дня
за участі експертів прово-
дяться різноманітні конференції, круглі столи, спрямовані на популяри-
зацію механізмів безпечної роботи в мережі, обговорюються питання
інтернет-етики, загроз протизаконного контенту, а також ведуться дис-
кусії та діалоги з пошуку компромісу між ефективністю та безпечністю
використання інтернету.
З урахуванням швидких темпів розвитку технологій батькам не вар-
то забувати про активну участь у житті дітей. Дуже часто недогляд
дорослих чи їхня байдужість до того, що саме шукає підліток у ме-
режі та що він може там побачити, призводить до серйозних загроз:
від недоброзичливого коментаря під постом до кібербулінга або навіть
фізичного насильства.
За інформацією ООН, 70,6 % користувачів інтернету від 15 до 24 ро-
ків піддаються небезпеці залякування та переслідувань. Тому дорослі
мають розповідати про правильне користування доступом до інформації,
роз’яснювати наслідки тих чи інших дій у мережі.
За матеріалами https://uacrisis.org/uk/den-bezpechnogo-internetu-2021
¾¾ Згідно з текстом Б кібергігієна — це
А правила особистої гігієни
Б правила безпеки в громадських місцях
В заходи для захисту електронних пристроїв від незаконних втручань
Г геотеги в соцмережах
Д різновид наукової фантастики
¾¾ Найбільш точно виражено головну думку текстів А та Б у варіанті
А геолокація може розповісти про те, де людина любить снідати чи
обідати
Б пароль має містити не менш ніж 12 символів
52
В дотримання кібергігієни допоможе захистити електронні пристрої від

інфікування шкідливим програмним забезпеченням та можливого
викрадення конфіденційної інформації
Г згідно з проведеними дослідженнями, понад 60 % дітей та підлітків
щодня спілкуються в інтернет-чатах.
Д для уникнення втрати важливих даних потрібно регулярно робити
резервне копіювання інформації
¾¾ Як видно з тексту В, автор передусім звертається до
А експертів у галузі технологій
Б батьків
В підлітків
Г виробників контенту
Д користувачів інтернету з 200 країн світу
2. «Моя проєктна діяльність».
¾¾ На основі прочитаних текстів склади власний шорт-лист (короткий список) най-

важливіших порад, які здалися тобі найбільш корисними. Запиши їх по мірі важ-
ливості (від більш важливого до менш важливого).
1.
2.
3.
4.
5.
¾¾ Склади письмовий текст-розповідь на тему «У чому мені допомагає інтернет».
Використай переконливі аргументи для доведення своєї думки.
53
ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ
1. Прочитай текст, знімаючи риску та вставляючи пропущені букви. Виконай

завдання.
(1) (З/с)тиха ш…почуться білі берізки, жовтавим, прив’ялим листям
наче прохають поради у вітр…, у сонця, у гаряче-синього неба.
(2) Бе(з/с)помічно тремтить прив’яле листячко, бе(з/с)порадне, — ні/хто
не зглянеться, — і падає з легким стогнанням додолу.
(3) А сонце, як і літом, радісно-блискуче, а небо — ще синіш.
(4) А люди, як і літом, мов комашня, ворушаться на дачній платформі,
по/між двома лавами струнких беріз, чекаючи.
(5) Розкішно пахне матіола, ся нічна, непомітна навіть удень квітка.
(6) І (з/с)дається, що всі ці пахощі линуть від усіх квіток: від прекрас-
них червоних маків, від ніжних айстр, від граціозних гвоздик, від сих
квіток, які лише око чарують своєю красою, а нахились, понюхай — не
пахнуть вони, (з/с)дається, ці пахощі хвилями підіймаються від землі,
несуться поволеньки в/гору і хочуть досягти місяця. (7) А місяць усе
тікає з хмарки в хмарку, і ніяк не доженеш його. (8) Ось нарешті ви-
плив у чисте бе(з/с)хмарне повітряне море і посувається — срібний,
прозорий — усе наперед, усе наперед. (9) Ось тепер він без перешкод
ллє своє проміння на сей садок на горбочку, на квітник, на широку
круглу запашну клумбу.
За Н. Романович-Ткаченко
¾¾ Частку виділено в реченні
А
А 1
Б 4 Б
В 5 В
Г 6 Г
Д 7 Д
¾¾ Простий непохідний прийменник виділено в реченні

А 1 А
Б 4 Б
В 5 В
Г 6 Г
Д 7 Д
¾¾ Букву з слід писати в словах, що є в реченнях

А 1, 2, 6 А
Б 1, 6, 8 Б
В 1, 2, 8 В
Г 2, 6, 8 Г
54
ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ
2. Прочитай речення.
… на те, що до заходу … було ще …, його золотаве … вже втра
чало силу.
¾¾ Граматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків
А не зважаючи, соньця, далеченько, проміння
Б незважаючи, соньця, даличенько, проміння
В незважаючи, сонця, даличенько, проміня
Г незважаючи, сонця, далеченько, проміння
3. Завдання стосується речень, що первісно, в іншій послідовності, становили зв’язний
текст. Прочитай речення і виконай завдання.
По-перше, пам’ятайте, що під час відпочинку на природі потрібно
захиститися від кліщів.
Коли перевірите одяг та обстановку загалом, можете починати пікнік.
У цьому допоможе одяг з довгими рукавами, який щільно при-
лягає до тіла, адже кліщі можуть повзти лише вверх, а не знай-
шовши місця для прикріплення — знову падають на землю.
Мийте руки, фрукти та овочі, ножі та поверхні, на яких нарі-
затимете та подаватимете їжу, захищайте їжу від комах.
Нарешті прийшла довгоочікувана пора — період, коли люди почи-
нають планувати туристичні та екскурсійні поїздки на відпочинок
або оздоровлення чи просто виїзд на природу.
За матеріалами https://vl.nmc.dsns.gov.ua//
¾¾ Зміст первісного тексту буде відновлено, якщо речення розмістити в такій послі-
довності
А Г
Б Д
В
¾¾ Вставним словом ускладнено речення, позначене
А Г
Б Д
В
¾¾ Дієприслівник вжито в реченні, позначеному
А Г
Б Д
В
¾¾ Яких правил поводження на природі дотримуєшся ти? Напиши шорт-лист із цими
правилами.
55
ГОТУЄМОСЯ ДО ЗНО
1. Готуємося до ЗНО (https://zno.osvita.ua).

3’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне
слово).
(1)Навіть не дивлячись на годинник, знаю, А Б В Г Д
(2)що зараз (3)чверть (4)на восьму. 1
А іменник Г сполучник 2
Б числівник Д частка 3
В прийменник
4
Правильно вжито прийменник у всіх рядках, ОКРІМ
А
А тричі на місяць, на знак нашої дружби Б
Б модне пальто по коліна, по останній моді В
В виконати за наказом, за всіма правилами Г
Г близько п’ятої години, близько двох тонн Д
Д ласий до меду, беручкий до науки

Окремо з часткою не треба писати виділене слово в рядку А
А не/підписані договори підряду Б
Б не/спростовані факти В
В не/збалансований бюджет Г
Г не/налагоджені зв’язки Д
Д не/витрачені ще кошти

Окремо треба писати частку не у варіанті А
А очікуючи не/відомого в майбутньому Б
Б не/добудований завод у Львові В
В не/виконавши домашнього завдання Г
Г будматеріалів не/має на складах Д
Д не/даремно ми сюди повернулися

Виділене слово НЕ є часткою в реченні А
А Тільки в праці відчуваєш себе окриленим, необхідним людям. Б
Б Не знаю, чи доведеться мені ще раз побувати в Києві. В
В Як хочеться почути ще хоч раз ніжну українську пісню. Г
Г Хай завжди сіється добро на полі людського життя. Д
Д Дерева і трави наче світилися наскрізь.
56
ЗМІСТ
Урок 1. Частка як службова частина мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Домашнє завдання до уроку 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Урок 2. Особливості написання та вживання часток.

Модальні частки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
Домашнє завдання до уроку 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
Урок 3. Особливості написання та вживання часток.

Правопис не з різними частинами мови . . . . . . . . . . . . . . . 13
Урок 4. Розрізнення сполучників, часток та однозвучних слів . . . . 19

Урок 5. Вигук як особлива частина мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

Урок 6. Узагальнення вивченого про частку і вигук.

Усний твір-роздум дискусійного характеру . . . . . . . . . . . . . . 31
Самодіагностика знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
Урок 7. Складання анотації на книжку

з використанням вивчених частин мови . . . . . . . . . . . . . . . 37
Урок 8. Складання та розігрування діалогів дискусійного

характеру з використанням вивчених частин мови . . . . . . 39
Повторення вивченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Для творчих, активних і допитливих . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Тренувальні вправи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
Готуємося до ЗНО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56

Науково-педагогічний проєкт «Інтелект України»
І. В. Гавриш, Н. В. Семихат, С. М. Дроф’як, Н. М. Новожилова
7 клас
Харків
2022

Untitled

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Untitled

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Науково-педагогічний проєкт

Ч. 8–9 / І. В. Гавриш, Н. В. Семихат, С. М. Дроф’як, Н. М. Ново­жилова. —

Гавриш Ірина Володимирівна

Видавництво ТОВ ВБ «Інтелект України»,

Адреса для листування: 61037, м. Харків, а/с 11899, ТОВ ВБ «Інтелект України»

Віддруковано з готових форм у друкарні ПП «Модем»,

1. Переглянь презентацію, виконай вправу «Так — Ні».

Частка — службова частина мови,

¾¾ Перепиши в робочий зошит, знімаючи риску.

1. Прочитай, підкресли ключові слова інформації.

2. Частки бо, но, то, от, таки

1. Прочитай, підкресли ключові слова інформації.

Частки бо, но, то, от, таки

2. Перепиши речення в робочий зошит, знімаючи риску.

якщо слово з не означає якщо в реченні є протиставлення, запере-

Зверни увагу! Протиставлення в реченні може бути невираженим,

Заперечну частку не пишемо зі словами окремо.

Важко знання добувати, зате/проте Чого не доглянеш очима, за

1. Виділене слово є прийменником у рядку

3. Пригадай, як розрізняємо частку й інші частини мови.

Вигук — це особлива незмінна частина мови,

Підсилювальна частка Вигук

не/той, а інший зробив/би скажиж-бо

1. Прочитай, підкресли ключові слова інформації.

Вигук — це особлива незмінна частина мови, що виражає почуття

Підсилювальна частка Вигук

¾¾ Перевір свої знання, переглянувши презентацію. За кожну

Освіта — скарб, а праця — ключ до нього.

1. Особливості частки як служ-

І в житті, як на полі мінному,

Структура розгорнутого роздуму

7. Склади усний твір-роздум на одну із запропонованих тем або на тему, обрану

8. Не потрібно писати разом з наступним словом у варіанті

9. Ні (ані) потрібно писати разом з наступним словом у варіанті

10. Виділене слово є сполучником, і його потрібно писати разом у реченні

11. Вигука немає в реченні (розділові знаки пропущено)

12. Правильно підкреслено наголошений голосний у слові

Анотація — це стисла характеристика змісту книжки. Мета анота-

Зверни увагу! Перед текстом анотації подають бібліографічний

Воронина Леся. Таємне Товариство Ботанів, або

* Драйв — почуття піднесеності, натхнення; велика емоційна напруженість.

Як скласти цікаву анотацію

¾¾ За бажання з групою зацікавлених однокласників / однокласниць можете влаштувати в

Під час дискусії можна використовувати такі слова: я не можу пого-

Власне українська Загально­вживані слова: Нейтральна лексика:

Синоніми: Історизми: кріпацтво, соцький

2. Добери український відповідник до іншомовного слова.

5. Повтори правило, виконай завдання.

¾¾ Перепиши речення, замінивши дієслова з дужок активними дієприкметниками.

Пасивні дієприкметники творяться від основи

Під час творення пасивних дієприкметників за до-

¾¾ Перепиши, уставляючи пропущені букви та розділові знаки. Підкресли дієприкметникові

8. Заповни пропуски в таблиці.

Дієприслівники недоконаного виду творяться від

11. Повтори інформацію за картою знань 12 «Прислівник». Перепиши речення, знімаючи

частки бо, но, то, от, таки

Вставні слова Перехід з інших частин мови:

Сучасне життя ставить нові завдання. Для того щоб

1. Прочитай тексти та виконай завдання.

Іринка прочитала інформацію та пригада­

В дотримання кібергігієни допоможе захистити електронні пристрої від

¾¾ На основі прочитаних текстів склади власний шорт-лист (короткий список) най-

1. Прочитай текст, знімаючи риску та вставляючи пропущені букви. Виконай

¾¾ Простий непохідний прийменник виділено в реченні

Ч. 8–9 / І. В. Гавриш, Н. В. Семихат, С. М. Дроф’як, Н. М. Новожилова. —

Власне українська Загальновживані слова: Нейтральна лексика:

Іринка прочитала інформацію та пригада