Українська Мова 5 Клас І Частина

1
«Українська мова. 5 клас»
І частина
Книга для вчителя
Навчально-методичний посібник
2022
2
Книга для вчителя «Українська мова. 5 клас»: навчально-методичний посібник у
двох частинах. Перша частина / За заг. ред. Н.В. Химери. Харків, 2022. – 262 с. +
мультимедійні додатки до 65 уроків.
Авторський колектив навчально-методичного посібника з української мови для 5 класу:

Бабенко Л.Д. (80, 133), Богуненко Т.В. (83, 140), Вегерінська С.Я. (29–38, 65, 84),
Володарська С.О. (51–61, 64), Волошина Л.А. (86–87, 90–97, 101–102, 131), Герасименко І.Г.
(112–123), Заломська С.В. (76–79, 124, 132, 134–137), Караулан М.В. (125–128, 130),
Мирончук В.М. (20–26, 28), Почерніна І.М. (66–75, 81–82, 85, 129), Семенець Л.П. (103–106,
138–139), Соловей О.П (1–13), Стефанович Т.В. (14–19, 27), Ткаченко Н.Л. (62–63, 88–89, 98–
100, 107–111), Черненко Т.Б. (39–50).
Рецензенти:
К.В. Плівачук, доцент кафедри суспільно-гуманітарної освіти Комунального навчального

закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти
педагогічних кадрів», кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений учитель України;
О.Б. Лященко, завідувачка відділом української мови і літератури, зарубіжної літератури,
викладачка кафедри суспільно-гуманітарної освіти Комунального навчального закладу
Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних
кадрів».
Книга для вчителя «Українська мова. 5 клас» – навчально-методичний посібник, що

містить у собі календарно-тематичне планування (4 години на тиждень), укладене на основі
Модельної навчальної програми «Українська мова. 5–6 класи» для закладів загальної
середньої освіти (автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В.,
Попова Т.Д.) та навчальної програми «Українська мова. 5 клас» для закладів загальної
середньої освіти (укладачі: Химера Н.В., Боярчук О.А., Черненко Т.Б., Почерніна І.М.).
Також до видання включено методичні розробки 140 уроків української мови та QR-коди з
відеоматеріалами, текстовими документами й іншими додатками.
Книга для вчителя «Українська мова. 5 клас» спрямована на розвиток професійної
майстерності вчителів-філологів і їх підготовку до роботи в інноваційному освітньому
просторі за концепцією НУШ у 5 класі.
У запропонованих методичних матеріалах реалізуються особистісно зорієнтований,
компетентнісний, діяльнісний підходи, спрямовані на формування та розвиток предметних і
ключових компетентностей здобувачів освіти.
Для вчителів-словесників, студентів вищих навчальних закладів педагогічного
спрямування.
 Н.В. Химера, 2022

 М.В. Буза, художнє оформлення, 2022
3
ЗМІСТ
Зміст 3
Передмова 7
Орієнтовне календарно-тематичне планування (І семестр) 8
ВСТУП
Значення мови в житті людини й суспільства. Українська мова – державна мова
України
Урок № 1. Мова як основний засіб спілкування. Інші функції мови: формування 38
думки, пізнавальна, об’єднувальна. Мовні й немовні засоби спілкування, які люди
використовують у повсякденному житті. Значення української мови як державної в
житті Української держави та її громадян. Зміст статті 10 Конституції України.
Урок № 2. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Загальне уявлення про мовлення як діяльність. 40
Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), їхні
особливості. Читання мовчки тексту, аналіз прочитаного, відповіді на запитання за
змістом прочитаного та виконання тестових завдань.
Урок № 3. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Різновиди мовленнєвого спілкування: усне й 43
писемне, монологічне й діалогічне. Мета спілкування та адресат мовлення. Основні
правила спілкування: ввічливість, привітність, доброзичливість, уважність до
співрозмовника, стриманість, тактовність (практично). Складання висловлення з
урахуванням ситуації спілкування за ілюстрацією (або коміксом).
Урок № 4. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Різновиди мовленнєвого спілкування: усне й 46
писемне, монологічне й діалогічне. Мета спілкування та адресат мовлення. Основні
правила спілкування: ввічливість, привітність, доброзичливість, уважність до
співрозмовника, стриманість, тактовність (практично). Складання висловлення з
урахуванням ситуації спілкування за ілюстрацією (або коміксом).
Урок № 5. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Складання та розігрування діалогів, зокрема: в 48
онлайн-середовищі відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з
життєвим досвідом учнів із використанням етикетних формул; телефонних розмов, що
передбачають уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння
маніпулятивним впливам; за ілюстрацією (або коміксом).
ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
Текст. Речення. Слово.
Урок № 6. Текст. Заголовок тексту. Поділ тексту на речення. Інтонація речень, різних 52
за метою висловлювання.
Урок № 7. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Текст. Змістова й композиційна єдність, 55
зв’язність тексту. Тема, основна думка тексту, мікротема, тематичне речення. Простий
план тексту. Колективне складання простого плану прослуханого або прочитаного
тексту.
Урок № 8. Слово як компонент речення. Лексичне значення слова. Робота зі 57
словниками та довідковими джерелами. Обмін враженнями щодо здобутої в них
інформації.
Урок № 9. Слово як частина мови. Роль слів різних частин мови. Граматичні форми 60
слів різних частин мови (практично). Мовленнєвий експеримент (наприклад, заміна
іменників займенниками для уникнення небажаного повтору слів).
Урок № 10. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Будова тексту (зачин, основна частина, 64
кінцівка). Ключові слова в тексті. Складання висловлення за поданими чи дібраними
самостійно опорними словами.
Урок № 11. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Усна й письмова форми тексту (висловлення). 65
Типи мовлення: розповідь, опис, роздум.
4
Урок № 12. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості будови опису предмета. Усний 68
вибірковий переказ художнього тексту, що містить опис предмета, за колективно
складеним простим планом. Редагування переказу.
Урок № 13. Діагностична робота (тест 1). Повторення та узагальнення вивченого 71
в початкових класах. Текст. Речення. Слово.
ЛЕКСИКОЛОГІЯ
Групи слів за значенням
Урок № 14. Лексичне значення слова. Тлумачення лексичного значення слова. 74
Зіставлення лексичного та граматичного значення слова.
Урок № 15. Однозначні й багатозначні слова (повторення). 78
Урок №16. Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях 82
(повторення). Роль слів у переносному значенні в художньому стилі мовлення.
Аудіювання і читання тексту, у якому використано слова, ужиті в переносному
значенні.
Урок № 17. Синоніми (повторення і поглиблення). Синонімічний ряд. Роль синонімів у 87
мовленні. Використання синонімів як засобу зв’язку речень у тексті та для уникнення
невиправданих повторів слів.
Урок № 18. Антоніми (повторення і поглиблення). Роль антонімів у мовленні. 92
Антоніми в прислів’ях і приказках. Складання і розігрування діалогу-розпитування
про корисність різних видів спорту (правила користування смартфоном та ін.) з
використанням синонімів, антонімів.
Урок № 19. Омоніми (повторення і поглиблення). Розрізнення омонімів і 97
багатозначних слів.
Урок № 20. Пароніми. Розв’язання ситуаційних завдань, пов’язаних з неправильним 101
уживанням слів.
Урок № 21. Лексична помилка (практично). Редагування речень і текстів (зокрема 106
оголошень), у яких допущено лексичні помилки, з коментуванням.
Урок № 22. Тлумачний словник, словники антонімів, синонімів, омонімів, паронімів 110
(практично). Робота зі словниками та іншими джерелами інформації. Обмін
враженнями щодо здобутої в них інформації.
Урок № 23. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості будови опису тварини. 113
Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису
тварини, що містить синоніми та антоніми (за колективно складеним простим планом).
Урок № 24. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Діагностична робота. Докладний письмовий 117
переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета (або тварини), що
містить синоніми та антоніми (за самостійно складеним простим планом). Редагування
переказу.
Урок № 25. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Діагностична робота. Докладний письмовий 119
переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета (або тварини), що
містить синоніми та антоніми (за самостійно складеним простим планом). Редагування
переказу.
Урок № 26. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Аналіз письмового переказу. Робота з 121
деформованим текстом (заміна повторюваних слів синонімами, використання
синонімів як засобу зв’язку речень у тексті).
Урок № 27. Узагальнення вивченого з розділу «Лексикологія. Групи слів за 125
значенням».
129
Урок № 28. Діагностична робота (тест 2). Лексикологія. Групи слів за значенням.
БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ
5
Урок № 29. Основа слова й закінчення. Незмінні й змінні слова (повторення і 132
поглиблення). Виділення в слові значущих частин.
Урок № 30. Корінь слова. Спільнокореневі слова та форми слова (повторення і 136
поглиблення). Спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті.
Урок № 31. Префікс і суфікс (повторення і поглиблення). Суфікси та префікси, які 139
надають словам емоційного забарвлення та виразності. Аудіювання і читання текстів,
що містять слова із суфіксами, які надають слову значень зменшуваності й
пестливості.
Урок № 32. Правопис значущих частин слова (повторення). Визначення в слові 143
орфограм, обґрунтування написання значущих частин слова, записування правильно
слів з вивченими орфограмами.
Урок № 33. Написання префіксів пре-, при-, прі-. Складання «хмари слів» до теми 146
«Правопис префіксів».
Урок № 34. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості твору-опису тварини (предмета). 150
Написання твору-опису тварини (або предмета) з використанням слів із суфіксами та
префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення і виразності (у художньому
стилі). Редагування твору-опису.
Урок № 35. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості твору-опису тварини (предмета). 153
Написання твору-опису тварини (або предмета) з використанням слів із суфіксами та
префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності (у художньому
стилі). Редагування твору-опису.
Урок № 36. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Аналіз письмового твору-опису. Редагування 155
речень і текстів, що містять спільнокореневі слова й форми одного слова (з
коментуванням).
Урок № 37. Узагальнення вивченого з розділу «Будова слова. Орфографія». 158
Урок № 38. Діагностична робота (тест 3). Будова слова. Орфографія. 162
ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Урок № 39. Звуки мови і звуки мовлення. Відмінність їх від інших звуків, які створює 166
людина (кашляння, свист), звуків природи, фізичних явищ тощо.
Урок № 40. Голосні і приголосні звуки. Записування слова фонетичною 170
транскрипцією.
Урок № 41. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі, шиплячі (повторення). 172
Напівпом’якшені (пом’якшені) приголосні.
Урок № 42. Визначення належності звуків до певної групи: голосних і приголосних, 176
твердих і м’яких, дзвінких і глухих, шиплячих. Фонетичний розбір слова.
Урок № 43. Вимова звуків, які позначаємо буквами ґ і г. Орфоепічний тренінг 178
(удосконалення вимови звуків відповідно до правил орфоепії).
Урок № 44. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). 181
Упорядкування за алфавітом прізвищ письменників (співаків, імен героїв улюблених
мультфільмів та ін.).
Урок № 45. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ 185
(повторення). Складання електронної мапи (малюнка) звуків української мови.
Урок № 46. Склад. Визначення складів у слові. 188
Урок № 47. Основні правила переносу. Перенесення слів із рядка в рядок. 190
Урок № 48. Наголос. Визначення наголосу в слові. Логічний наголос для виділення 193
слів зі смисловим навантаженням. Складання та розігрування діалогів з
використанням слів, у вимові яких часто трапляються помилки (черговий, новий,
випадок, вимова, запитання, завдання, разом та ін.).
6
Урок № 49. Орфоепічний словник і словник наголосів. Робота з орфоепічним 196
словником і словником наголосів. Запис аудіопривітання з дотриманням правил
орфоепії.
Урок № 50. Орфоепічна помилка (практично). Виправлення орфоепічних помилок. 199
Орфоепічний тренінг (удосконалення вимови звуків відповідно до правил орфоепії).
Урок № 51. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості будови розповіді. Написання 202
твору-розповіді на основі власного досвіду в художньому стилі (за планом).
Редагування твору.
Урок № 52. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Аналіз твору-розповіді. Підготовка 205
аудіоповідомлення для соцмереж про поширені помилки в наголошуванні слів.
Урок № 53. Вимова голосних звуків. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. 208
Позначення на письмі ненаголошених голосних [е], [и] в коренях слів (повторення і
поглиблення). Записування слова фонетичною транскрипцією.
Урок № 54. Орфографічний словник. Робота з орфографічним словником. 211
Урок № 55. Орфограма (практично). Визначення в слові орфограм, обґрунтування 213
написання слів, записування правильно слів з вивченими орфограмами. Орфографічна
помилка (практично).
Урок № 56. Вимова приголосних звуків. Орфоепічний тренінг (удосконалення вимови 215
звуків відповідно до правил орфоепії).
Урок № 57. Уподібнення приголосних звуків. Написання слів із сумнівними 218
приголосними.
Урок № 58. Вимова та правопис префіксів з- (зі-, с-), роз- (розі-), без-. 221
Урок № 59. Спрощення в групах приголосних. 225
Урок № 60. Розпізнавання в словах явищ уподібнення звуків, спрощення, 228
ненаголошених голосних звуків. Добирання слів з уподібненням звуків, спрощенням,
ненаголошеними голосними звуками.
Урок № 61. Діагностична робота (тест 4). Фонетика. Графіка. Орфоепія. 231
Орфографія (І частина).
Урок № 62. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості складання есе. Написання есе 235
про красу й милозвучність української мови (про транспорт майбутнього, воду в
природі тощо). Редагування есе.
Урок № 63. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості складання есе. Написання есе 238
про красу й милозвучність української мови (про транспорт майбутнього, воду в
природі тощо). Редагування есе.
Урок № 64. Діагностична робота (семестровий диктант № 1). 240
Урок № 65. Повторення та узагальнення вивченого. 243
Список використаних джерел 246
7
ПЕРЕДМОВА
Шановні колеги! Книга для вчителя «Українська мова. 5 клас» – навчально-методичний
посібник, який допоможе вам у роботі з п’ятикласниками при впровадженні нового
Державного стандарту. Посібник створено на основі Модельної навчальної програми
«Українська мова. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори:
Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.) та
навчальної програми «Українська мова. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти
(укладачі: Химера Н.В., Боярчук О.А., Черненко Т.Б., Почерніна І.М.).
До видання входить орієнтовне календарно-тематичне планування уроків, методичні
розробки навчальних занять з української мови, а також QR-коди з відеоматеріалами,
текстовими документами й іншими додатками до кожного уроку.
У календарно-тематичному плануванні автори пропонують рубрики: «Зміст навчального
матеріалу», «Компоненти ключових та предметних компетентностей» і «Види навчальної
діяльності учнів», що допоможе вчителю окреслити обсяг програмового матеріалу,
структурувати його, комплексно підійти до підготовки навчального заняття.
У запропонованих методичних матеріалах реалізуються особистісно зорієнтований,
компетентнісний, діяльнісний підходи, спрямовані на формування та розвиток предметних і
ключових компетентностей, формування рис громадянина України, виховання любові до
рідного слова, батьківщини, природи, утвердження гуманістичних цінностей.
Створюючи уроки, автори прагнули віднайти ті методи, прийоми й форми роботи, які б
сприяли досягненню мети вивчення української мови: навчити вільно й комунікативно
доцільно користуватися засобами рідної мови, виховати свідоме прагнення до вивчення
української мови, сформувати духовний світ учнів, ціннісні орієнтири, розвинути мислення,
творчі здібності, уяву, естетичні смаки, самоповагу. У книзі для вчителя запропоновано
широку палітру інтерактивних вправ, дидактичних ігор, творчих і ситуаційних завдань, що
дозволить зацікавити учнів і залучити до активної навчальної діяльності, вибудувати урок
згідно з вимогами нового Державного стандарту. До кожного уроку створено QR-коди, за
якими розміщено додатки (відеовправи для фізкультхвилинок, ребуси, «хмари тегів», опорні
схеми, таблиці, ілюстративний матеріал, інформаційні картки для самостійного опрацювання
учнями матеріалу, пам’ятки та алгоритми роботи для написання творчих робіт, роздавальний
матеріал для поточного формувального оцінювання, тести для діагностичних робіт тощо). У
конспектах уроків запропоновано компетентнісно спрямовані, проблемно-пошукові,
дослідницькі завдання для досягнення різноманітних навчальних цілей через такі елементи
засвоєння: знання, розуміння, застосування, аналіз, оцінювання, синтез.
Зміст навчально-методичного посібника орієнтує вчителя на творення сучасних уроків
різних типів: розвитку компетентностей, формування компетентностей, корекції основних
компетентностей, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей, комбінований
(урок розвитку та формування компетентностей, урок формування та корекції основних
компетентностей). Особливу увагу приділено таким етапам навчального заняття: мотивація
навчальної діяльності; визначення очікуваних результатів; цілереалізація, що передбачає
актуалізацію та корекцію опорних знань, застосування знань під час виконання системи
практичних завдань різного рівня складності; рефлексія; цінування, оцінювання.
У навчально-методичному посібнику подано конспекти уроків розвитку мовлення, а
також діагностичних уроків, які передбачають не стільки контроль, скільки діагностику
рівня навченості учнів з метою подальшої корекції та побудови індивідуальної освітньої
траєкторії для кожного здобувача освіти.
Особливу увагу приділено визначенню домашнього завдання, для якого обов’язковим є
індивідуальний підхід та врахування кола інтересів п’ятикласників.
Автори сподіваються, що посібник сприятиме розвитку фахової майстерності вчителів
української мови, збагатить їхню методичну палітру, допоможе при підготовці до роботи в
інноваційному освітньому просторі з урахуванням засад Нової української школи.
8
ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ 5 КЛАС
ЗА МОДЕЛЬНОЮ НАВЧАЛЬНОЮ ПРОГРАМОЮ
«УКРАЇНСЬКА МОВА. 5–6 КЛАСИ»
(автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.)
та НАВЧАЛЬНОЮ ПРОГРАМОЮ «УКРАЇНСЬКА МОВА. 5 КЛАС»
для закладів загальної середньої освіти (укладачі: Химера Н.В., Боярчук О.А., Черненко Т.Б., Почерніна І.М.).
Усього – 140 год.

На тиждень – 4 год.
Розвиток мовлення – 24 год.
І семестр ІІ семестр
Фронтальні види діагностичних робіт
Діагностичні роботи (тести)
4 4
Письмо:
Переказ 1 1
Есе - -
Правопис:
Диктант 1 1
Індивідуальні види діагностичних робіт
Говоріння:
діалог -
1
усний переказ 1 -
усний твір - 1
читання вголос
- 1
9
№ Дата Зміст навчального Компоненти ключових та Види навчальної
матеріалу
з/п предметних компетентностей діяльності учнів
І СЕМЕСТР
ВСТУП
Значення мови в житті людини й суспільства. Українська мова – державна мова України
1. Мова як основний засіб Знання • Міркування та відповіді на
спілкування. Інші функції Знати, що мова є основним засобом спілкування. Інші функції запитання за змістом висловлень
мови: формування думки, мови: формування думки, пізнавальна, об’єднувальна. Мовні відомих людей про значення мови в
пізнавальна, об’єднувальна. й немовні засоби спілкування, які люди використовують у житті людини й суспільства (усно).
Мовні й немовні засоби повсякденному житті. • Записування речень, висловлень.
спілкування, які люди Значення української мови як державної в житті Української • Колективне складання ланцюжка-
використовують у держави та її громадян. продовження твердження «Мова
повсякденному житті. Зміст статті 10 Конституції України. необхідна людям, щоб...» (наприклад,
Значення української мови Уміння спілкуватися, формувати думки,
як державної в житті Міркувати та відповідати на запитання за змістом висловлень пізнавати світ, передавати досвід,
Української держави та її відомих людей про значення мови в житті людини й об’єднуватися в спільноту).
громадян. Зміст статті 10 суспільства (усно).
Конституції України.
• Пояснення функцій мови та змісту
Записувати речення та висловлення. статті 10 Конституції України.
Порівнювати мовні й немовні (звукові і світлові сигнали, • Порівняння мовних і немовних
символіка, дорожні знаки тощо) засоби спілкування, які люди (звукові і світлові сигнали,
використовують у повсякденному житті. символіка, дорожні знаки тощо)
Формулювати правила спілкування на основі прочитаних засобів спілкування, які люди
крилатих висловів. використовують у повсякденному
Колективно складати словник найпоширеніших етикетних житті.
формул (привітання, прощання, вибачення, висловлення
вдячності та ін.). Складати усно висловлення, пов’язане з
• Виконання проєкту (участь у
теле- чи радіопередачі, інтерв’ю про
конкретною життєвою ситуацією.
значення української мови в житті
Ставлення
нашого народу).
Обмінюватися думками на теми, пов’язані з ціннісними
10
орієнтирами.
Виконувати свою роль у проєкті (брати участь у теле- чи
радіопередачі, інтерв’ю про значення української мови в
житті нашого народу). Розуміти роль читання для власного
інтелектуального зростання; бути готовими активно
послуговуватися українською мовою в усіх царинах життя;
прагнути дотримуватися етичних норм у віртуальному
інформаційному просторі.
Усвідомлювати необхідність вільного володіння державною
мовою.
Усвідомлювати мовні обов’язки громадянина держави.
2. РОЗВИТОК Знання • Обмін думками на теми, пов’язані
МОВЛЕННЯ. Загальне Мати загальне уявлення про мовлення як діяльність. Види з ціннісними орієнтирами.
уявлення про мовлення як мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, • Формулювання правил
діяльність. Види письмо), їхні особливості. спілкування на основі прочитаних
мовленнєвої діяльності Знати, як виконувати тестові завдання під час виконання крилатих висловів.
(аудіювання, читання, такого виду роботи, як читання тексту мовчки. • Складання усного висловлення,
говоріння, письмо), їхні Уміння пов’язаного з конкретною життєвою
особливості. Читання Читати тексти різних функціональних стилів і мовленнєвих ситуацією.
мовчки тексту, аналіз жанрів у різний спосіб (оглядово, вибірково тощо).
прочитаного, відповіді на Аналізувати прочитане.
запитання за змістом Характеризувати порушені в тексті проблеми.
прочитаного та виконання Знаходити в тексті відому й нову інформацію, формулювати
тестових завдань. тему та основну думку тексту. Виокремлювати в тексті
мікротеми відповідно до мети читання.
Формулювати висновки відповідно до поставленого завдання
на основі аналізу опрацьованого тексту.
Давати відповіді на запитання за змістом прочитаного та
виконувати тестові завдання.
Ставлення
Проєктувати власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих,
що зображено в тексті.
Висловлювати власні почуття, враження, викликані
прочитаним, своє ставлення до зображених у тексті людей,
11
подій, ситуацій, явищ тощо.
Обґрунтовувати значення інформації, здобутої в прочитаному
тексті.
3– РОЗВИТОК Знання • Складання висловлення з
4. МОВЛЕННЯ. Різновиди Знати різновиди мовленнєвого спілкування: усне й писемне, урахуванням ситуації спілкування за
мовленнєвого спілкування: монологічне й діалогічне. ілюстрацією (або коміксом).
усне й писемне, Мати уявлення про мету спілкування та адресатів мовлення. • Обмін думками на теми, пов’язані
монологічне й діалогічне. Знати основні правила спілкування. з ціннісними орієнтирами.
Мета спілкування та Уміння • Записування речень, висловлень.
адресат мовлення. Основні Складати та оформлювати власне висловлення згідно з
правила спілкування: усталеними мовними нормами з урахуванням ситуації
• Формулювання правил
спілкування на основі прочитаних
ввічливість, привітність, спілкування за ілюстрацією (або коміксом).
крилатих висловів.
доброзичливість, уважність Аналізувати прочитане.
до співрозмовника, Характеризувати порушені в тексті проблеми.
стриманість, тактовність Ставлення
(практично). Складання Толерантно реагувати, використовуючи формули мовного
висловлення з урахуванням етикету, етично висловлювати власне ставлення до почутого.
ситуації спілкування за Бути ввічливим, привітним, доброзичливим, уважним до
ілюстрацією (або співрозмовника, стриманим, тактовним.
коміксом). Поважати історію та культурне надбання українського
народу, розуміти ментальність народу.
Усвідомлювати потребу в спілкуванні, знанні правил
спілкування та вмінні дотримуватися їх.
5. РОЗВИТОК Знання • Формулювання правил
МОВЛЕННЯ. Складання Знати, що таке діалог, специфіку його створення. спілкування на основі прочитаних
та розігрування діалогів, Знати основні етикетні формули та основні правила крилатих висловів.
зокрема: в онлайн- спілкування. • Колективне складання словника
середовищі відповідно до Мати уявлення про маніпулятивні та небажані впливи на найпоширеніших етикетних формул
запропонованої ситуації людину. (привітання, прощання, вибачення,
спілкування, пов’язаної з Уміння висловлення вдячності та ін.).
життєвим досвідом учнів із Взаємодіяти з іншими особами в цифровому середовищі, • Розв’язання ситуаційних завдань,
використанням етикетних дбаючи про безпеку. пов’язаних з неврахуванням умов
формул; телефонних Дотримуватися норм етикету під час онлайн-спілкування. спілкування.
розмов, що передбачають Розрізняти маніпулятивні впливи.
12
уникання небажаного й Складати та розігрувати діалоги, зокрема в онлайн- • Складання та розігрування
небезпечного спілкування, середовищі відповідно до запропонованої ситуації діалогів, зокрема в онлайн-
протистояння спілкування, пов’язаної з життєвим досвідом із середовищі відповідно до
маніпулятивним впливам; використанням етикетних формул. запропонованої ситуації спілкування,
за ілюстрацією (або Складати діалоги (телефонні розмови), що передбачають пов’язаної з життєвим досвідом із
коміксом). уникання небажаного й небезпечного спілкування. використанням етикетних формул.
Ставлення
Доброзичливо висловлювати своє ставлення до думок інших
осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої
Використовувати доречні вербальні та невербальні засоби для
збагачення міжособистісної комунікації позитивними
емоціями.
Прагнути етично взаємодіяти у віртуальному просторі.
Розпізнавати маніпулятивне спілкування та оцінювати його як
небезпечне й небажане.
Протистояти маніпулятивним впливам.
ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
Текст. Речення. Слово
6. Текст. Заголовок тексту. Знання • Аналіз та оцінювання прочитаного
Поділ тексту на речення. Знати, що таке текст, заголовок тексту, частини тексту. чи прослуханого тексту.
Інтонація речень, різних за Знати, як здійснити поділ тексту на частини. • Добирання заголовка тексту.
метою висловлювання. Знати, на які види поділяються речення за інтонацією та • Визначення мікротем і тематичних
метою висловлювання. речень.
Уміння
Вичерпно відповідати на запитання за змістом почутого
• Визначення ключових слів у тексті.
повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту). • Аналіз будови тексту, виділення
Вибірково переказувати зміст почутого повідомлення. зачину, основної частини та кінцівки.
Добирати заголовок тексту. • Редагування речень, у яких
Формулювати тему й основну думку тексту. допущено помилки в слововживанні.
Визначати ключові слова в тексті. • Складання висловлення за
Аналізувати будову тексту, виділяти зачин, основну частину поданими чи дібраними самостійно
та кінцівку. опорними словами.
Ставлення • Складання висловлення за
13
Відчувати любов до рідного краю, гордість за свій народ. коміксом (малюнком).
• Усний опис малюнка, за
допомогою якого можна
проілюструвати прочитаний текст.
• Мовленнєвий експеримент
(наприклад, заміна іменників
займенниками для уникнення
небажаного повтору слів).
7. РОЗВИТОК Знання • Формулювання теми й основної
МОВЛЕННЯ. Текст. Знати, що таке текст. думки тексту.
Змістова й композиційна Мати уявлення про змістову й композиційну єдність, • Колективне складання простого
єдність, зв’язність тексту. зв’язність тексту. плану прослуханого або прочитаного
Тема, основна думка Знати, що таке тема, основна думка тексту. тексту.
тексту, мікротема, Мати уявлення про мікротему, тематичне речення. • Добирання заголовка тексту.
тематичне речення. Знати, що таке простий план тексту.
Простий план тексту. Уміння
• Складання висловлення з
особовими займенниками з
Колективне складання Аналізувати та оцінювати прослуханий чи прочитаний текст.
урахуванням змісту.
простого плану Визначати ключові слова в почутому повідомленні.
прослуханого або Визначати мікротеми й тематичні речення. • Складання усного висловлення,
прочитаного тексту. Формулювати тему та основну думку тексту. пов’язаного з конкретною життєвою
Виокремлювати в тексті мікротеми. ситуацією.
Колективно складати простий план прослуханого або • Зіставлення прочитаного.
прочитаного тексту. • Усний опис малюнка, за
Визначати головну і другорядну інформацію в прочитаному допомогою якого можна
тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті). проілюструвати прочитаний текст.
Ставлення
Виховувати здатність протистояти виявам несправедливості,
жорстокості, неприйняття агресії.
Бути готовим робити добрі справи, діяти правильно в ситуації
вибору.
8. Слово як компонент Знання • Тлумачення лексичного значення
речення. Лексичне значення Знати, що таке слово та його лексичне значення. слова.
слова. Робота зі словниками Розуміти й пояснювати відмінності між словом і реченням. • Добирання синонімів і антонімів.
та довідковими джерелами. Уміння
14
Обмін враженнями щодо Тлумачити лексичне значення слова. • Доповнення речень словами в
здобутої в них інформації. Добирати синоніми й антоніми. правильних граматичних формах.
Працювати зі словниками та довідковими джерелами. • Визначення в слові орфограм,
Визначати в слові орфограми, записувати правильно слова з записування правильно слів з
вивченими орфограмами. вивченими орфограмами.
Урізноманітнювати власне мовлення завдяки роботі зі • Розв’язання ситуаційних завдань,
словниками та довідковими джерелами. пов’язаних із неправильним
Ставлення уживанням слів.
Обмінюватися враженнями щодо здобутої в словниках та
довідкових джерелах інформації.
• Робота зі словниками та
довідковими джерелами. Обмін
Розв’язувати ситуаційні завдання, пов’язані з неправильним
враженнями щодо здобутої в них
9. Слово як частина мови. Знання • Добирання синонімів і антонімів.
Роль слів різних частин Знати вивчені частини мови, їхні граматичні форми. • Обґрунтування ролі слів різних
мови. Граматичні форми Уміння частин мови.
слів різних частин мови Наводити приклади слів – різних частин мови. • Визначення в слові орфограм,
(практично). Мовленнєвий Визначати належність слова до певної частини мови. записування правильно слів з
експеримент (наприклад, Розрізняти граматичні форми слів різних частин мови. вивченими орфограмами.
заміна іменників Доповнювати речення словами в правильних граматичних
займенниками для формах.
• Розв’язання ситуаційних завдань,
пов’язаних із неправильним
уникнення небажаного Редагувати речення, у яких допущено помилки в
повтору слів). слововживанні. Замінювати іменники займенниками для
уникнення небажаного повтору слів. • Робота зі словниками та
Виокремлювати та розрізняти мовні одиниці різних рівнів довідковими джерелами. Обмін
(текст, речення, слово, форми слова). враженнями щодо здобутої в них
Ставлення інформації.
Обґрунтовувати роль слів різних частин мови. • Ігри зі словами (вікторини,
Складати висловлення з особовими займенниками з кросворди, ребуси).
урахуванням змісту.
10. РОЗВИТОК Знання • Аналіз та оцінювання прочитаного
МОВЛЕННЯ. Будова Знати й пояснювати поняття текст. чи прослуханого тексту.
тексту (зачин, основна Знати будову тексту (зачин, основна частина, кінцівка). • Добирання заголовка тексту.
частина, кінцівка). Ключові Знати, які слова називають ключовими. • Визначення мікротем і тематичних
15
слова в тексті. Складання Уміння речень.
висловлення за поданими Аналізувати та оцінювати прочитаний чи прослуханий текст. • Визначення ключових слів у тексті.
чи дібраними самостійно Добирати заголовок тексту. • Аналіз будови тексту, виділення
опорними словами. Формулювати тему й основну думку тексту. зачину, основної частини та кінцівки.
Визначати мікротеми й тематичні речення. • Редагування речень, у яких
Колективно складати простий план прослуханого або допущено помилки в слововживанні.
прочитаного тексту.
Визначати ключові слова в тексті.
• Складання висловлення за
поданими чи дібраними самостійно
Аналізувати будову тексту, виділяти зачин, основну частину
опорними словами.
та кінцівку.
Ставлення • Усний опис малюнка, за
Усно описувати малюнок, за допомогою якого можна допомогою якого можна
проілюструвати прочитаний текст. проілюструвати прочитаний текст.
Складати висловлення за поданими чи дібраними самостійно
Виявляти готовність до успішної діяльності в технологічному
швидкозмінному середовищі.
МОВЛЕННЯ. Усна й Знати форми тексту (висловлення). думки тексту.
письмова форми тексту Знати типи мовлення та їх ознаки. • Добирання заголовка тексту.
(висловлення). Типи Уміння • Аналіз будови тексту, виділення
мовлення: розповідь, опис, Розрізняти тексти різних стилів і типів, переказувати зміст зачину, основної частини та кінцівки.
роздум. тексту в різний спосіб відповідно до завдання.
Ставлення
Складати усне висловлення, пов’язане з конкретною
життєвою ситуацією.
Складати висловлення за коміксом (малюнком).
МОВЛЕННЯ. Особливості Знати типи мовлення. думки тексту.
будови опису предмета. Знати особливості будови опису предмета. • Колективне складання простого
Усний вибірковий переказ Уміння плану прослуханого або прочитаного
художнього тексту, що Формулювати тему та основну думку тексту. тексту.
містить опис предмета, за Виокремлювати в тексті мікротеми Колективно складати • Аналіз та оцінювання прочитаного
простий план тексту. Визначати ключові слова в почутому
16
колективно складеним тексті. Визначати головну і другорядну інформацію в тексті. чи прослуханого тексту.
простим планом. Усно переказувати художній текст, що містить опис предмета, • Добирання заголовка тексту.
Редагування переказу. за колективно складеним простим планом. • Аналіз будови тексту, виділення
Складати власне висловлення згідно з усталеними зачину, основної частини та кінцівки.
лексичними, граматичними нормами. • Редагування речень, у яких
Ставлення допущено помилки в слововживанні.
Аналізувати та оцінювати прочитаний чи прослуханий текст.
13. Діагностична робота (тест Знання • Записування речень, висловлень.
1). Повторення та Знати мовні одиниці різних рівнів (текст, речення, слово, • Тлумачення лексичного значення
узагальнення вивченого в форми слова). слів.
початкових класах. Текст. Знати, як виконувати тестові завдання. • Виконання тестових завдань.
Речення. Слово. Уміння
Застосовувати здобуті знання, уміння під час виконання
• Складання висловлення з
урахуванням ситуації спілкування.
тестових завдань.
Порівнювати та зіставляти мовні одиниці різних рівнів за • Визначення в слові орфограм,
визначеними ознаками. записування правильно слів з
Ставлення вивченими орфограмами.
Складати та оформлювати власне висловлення згідно з
усталеними лексичними, граматичними, орфографічними
нормами.
ЛЕКСИКОЛОГІЯ
Групи слів за значенням
14. Лексичне значення слова. Знання • Тлумачення лексичного значення
Тлумачення лексичного Знати, що таке лексичне і граматичне значення слова. слова.
значення слова. Зіставлення Уміння • Зіставлення лексичного та
лексичного та граматичного Тлумачити лексичне значення слова. Зіставляти лексичне та граматичного значення слова.
значення слова. граматичне значення слова. Працювати зі словниками та • Лінгвістичне мінідослідження.
іншими джерелами інформації.
Ставлення
Обмінюватися враженнями щодо здобутої в словниках та
інших джерелах інформації.
• Ігри зі словами (вікторини;
17
наприклад, відгадування за
лексичним значенням тощо).
15. Однозначні й багатозначні Знання • Тлумачення лексичних значень
слова (повторення). Знати, що таке однозначні й багатозначні слова. багатозначних слів з урахуванням
Уміння контексту.
Тлумачити лексичні значення багатозначних слів з • Ігри зі словами (вікторини;
урахуванням контексту. наприклад, відгадування за
Доповнювати речення словами з урахуванням контексту. лексичним значенням тощо).
Ставлення • Розв’язання ситуаційних завдань,
Розв’язувати ситуаційні завдання, пов’язані з неправильним пов’язаних із неправильним
уживанням слів. уживанням слів.
16. Використання Знання • Аудіювання і читання тексту, у
багатозначних слів у Знати, що таке пряме й переносне значення багатозначних якому використано слова, ужиті в
прямому й переносному слів. переносному значенні.
значеннях (повторення). Уміння • Тлумачення лексичних значень
Роль слів у переносному Розрізняти пряме й переносне значення багатозначних слів. багатозначних слів з урахуванням
значенні в художньому Слухати й читати тексти, у яких використано слова, ужиті в контексту.
переносному значенні. • Ігри зі словами (вікторини;
стилі мовлення.
Читати тексти різних функціональних стилів і мовленнєвих наприклад, відгадування за
Аудіювання і читання
жанрів у різний спосіб (оглядово, вибірково тощо) відповідно лексичним значенням тощо).
тексту, у якому до мети читання.
використано слова, ужиті в Ставлення
• Аналіз, оцінювання, інтерпретація
переносному значенні. тексту.
Усвідомлювати роль слів у переносному значенні в
художньому стилі мовлення. • Відповіді на запитання за змістом
Указувати на окремі особливості, що сприяють або заважають прочитаного чи почутого.
ефективній комунікації в конкретній ситуації спілкування. • Порівнювання текстів щодо
Складати опис природи з використанням слів у переносному наявності в них багатозначних слів.
значенні, а також епітетів і порівняння. • Складання речень з опорними
словами та певного змісту.
17. Синоніми (повторення і Знання • Добирання синонімів.
поглиблення). Синонімічний Знати, що таке синоніми, синонімічний ряд. • Доповнення речень словами з
ряд. Роль синонімів у Уміння урахуванням контексту.
мовленні. Використання Добирати синоніми, створювати синонімічні ряди. • Робота зі словниками та іншими
18
синонімів як засобу зв’язку Використовувати синоніми як засіб зв’язку речень у тексті та джерелами інформації. Обмін
речень у тексті та для для уникнення невиправданих повторів. враженнями щодо здобутої в них
уникнення невиправданих Працювати з деформованим текстом (замінювати інформації.
повторів слів. повторювані слова синонімами, використовувати синоніми як • Лінгвістичне мінідослідження.
засіб зв’язку речень у тексті). • Робота з деформованим текстом
Ставлення (заміна повторюваних слів
Усвідомлювати роль синонімів у мовленні. синонімами, використання синонімів
Складати речення з опорними словами та певного змісту. як засобу зв’язку речень у тексті).
Складати усне висловлення, пов’язане з конкретною • Ігри зі словами (вікторини;
життєвою ситуацією. наприклад, відгадування за
Складати й розігрувати діалог етикетного характеру з лексичним значенням, добирання
використанням синонімічних етикетних формул вітання, синонімів тощо).
прохання, вдячності (у музеї, бібліотеці, магазині, спортзалі
та ін.) з урахуванням віку та статусу співрозмовника.
18. Антоніми (повторення і Знання • Добирання антонімів.
поглиблення). Роль Знати, що таке антоніми, антонімічні пари. • Доповнення речень словами з
антонімів у мовленні. Уміння урахуванням контексту.
Антоніми в прислів’ях і Визначати антоніми в прислів’ях і приказках. Добирати • Складання і розігрування діалогу-
приказках. Складання і антоніми. розпитування про корисність різних
розігрування діалогу- Ставлення видів спорту (правила користування
Усвідомлювати роль антонімів у мовленні. смартфоном та ін.) з використанням
розпитування про
Складати й розігрувати діалог-розпитування про корисність
синонімів, антонімів.
корисність різних видів
різних видів спорту (правила користування смартфоном та ін.)
спорту (правила з використанням синонімів, антонімів.
• Ігри зі словами (вікторини;
користування смартфоном наприклад, добирання антонімів
Складати діалог про погоду з використанням запропонованих
та ін.) з використанням тощо).
або дібраних самостійно антонімів.
синонімів, антонімів. • Складання діалогу про погоду з
використанням запропонованих або
дібраних самостійно антонімів.
19. Омоніми (повторення і Знання • Добирання омонімів.
поглиблення). Розрізнення Знати, що таке омоніми та в чому різниця між омонімами й • Доповнення речень словами з
омонімів і багатозначних багатозначними словами . урахуванням контексту.
слів. Уміння • Розрізнення омонімів і
Тлумачити лексичні значення багатозначних слів і омонімів з
19
урахуванням контексту. багатозначних слів.
Розрізняти омоніми й багатозначні слова. • Ігри зі словами (вікторини;
Ставлення наприклад, відгадування за
Творчо використовувати лексичні засоби, обираючи доречні лексичним значенням, добирання
нестандартні рішення. омонімів тощо).
• Робота зі словниками та іншими
джерелами інформації.
20. Пароніми. Розв’язання Знання • Добирання паронімів.
ситуаційних завдань, Знати, що таке пароніми. • Доповнення речень словами з
пов’язаних з неправильним Уміння урахуванням контексту.
уживанням слів. Тлумачити лексичні значення паронімів з урахуванням • Ігри зі словами (вікторини;
контексту. наприклад, відгадування за
Дотримуватися норм у виборі мовленнєвих засобів. лексичним значенням, добирання
Ставлення омонімів, паронімів тощо).
Розв’язувати ситуаційні завдання, пов’язані з неправильним
Виявляти готовність до налагодження контактів з іншими
особами з використанням різноманітних мовних засобів та з
дотриманням норм мовленнєвого етикету. • Робота зі словниками та іншими
джерелами інформації.
21. Лексична помилка Знання • Редагування речень і текстів
(практично). Редагування Знати, що таке лексична помилка. (зокрема оголошень), у яких
речень і текстів (зокрема Уміння допущено лексичні помилки, з
оголошень), у яких Редагувати речення і тексти (зокрема оголошення), у яких коментуванням.
допущено лексичні допущено лексичні помилки, з коментуванням. • Доповнення речень словами з
помилки, з коментуванням. Ставлення урахуванням контексту.
Усвідомлювати важливість дотримання лексичних норм. • Підготовка аудіо- чи
Підготувати аудіо- чи відеорекомендації (постер, слайди, відеорекомендацій (постер, слайди,
відеоролик) для соцмереж про поширені лексичні помилки. відеоролик) для соцмереж про
поширені лексичні помилки.
22. Тлумачний словник, Знання • Робота зі словниками та іншими
словники антонімів, Знати, що таке тлумачний словник, словник синонімів, джерелами інформації.
синонімів, омонімів, антонімів, омонімів, паронімів, їхнє призначення. • Обмін враженнями щодо здобутої
20
паронімів (практично). Уміння в них інформації.
Робота зі словниками та Працювати з тлумачним словником, словниками синонімів, • Ігри зі словами.
іншими джерелами антонімів, омонімів, паронімів та іншими джерелами • Розв’язання ситуаційних завдань,
інформації. Обмін інформації. пов’язаних із неправильним
враженнями щодо здобутої Урізноманітнювати власне мовлення завдяки роботі зі уживанням слів.
в них інформації. словниками та довідковими джерелами. • Висловлення міркувань щодо
Ставлення проблемних питань, пов’язаних з
Усвідомлювати значення словників. мовними явищами.
Обмінюватися враженнями щодо здобутої в словниках
Виконати проєкт (наприклад, скласти рекламний текст з
метою спонукати правильно добирати слова,
урізноманітнювати своє мовлення тощо).
23. РОЗВИТОК Знання • Складання висловлення,
МОВЛЕННЯ. Особливості Знати типи мовлення та їхні особливості. пов’язаного з конкретною життєвою
будови опису тварини. Знати особливості будови опису тварини. ситуацією.
Докладний усний переказ Знати, що таке докладний усний переказ тексту. • Добирання заголовка тексту.
розповідного тексту Уміння • Формулювання теми й основної
художнього стилю з Відповідати на запитання за змістом прочитаного чи думки тексту.
елементами опису тварини, почутого.
що містить синоніми та Формулювати тему та основну думку тексту.
• Колективне складання плану
прослуханого тексту.
антоніми (за колективно Колективно складати простий план тексту.
складеним простим Добирати доречні засоби мовної виразності для оформлення • Аналіз будови тексту.
планом). власного висловлення.
Розпізнавати основні виражальні засоби, використовувати
окремі з них.
Усно переказувати розповідний текст художнього стилю з
елементами опису тварини, що містить синоніми та антоніми.
Вирізняти лексичні явища у своєму та чужому мовленні,
пояснювати їх суть.
Ставлення
Аналізувати, оцінювати, інтерпретувати текст.
21
24– РОЗВИТОК Знання • Складання висловлення,
25 МОВЛЕННЯ. Знати, що таке докладний письмовий переказ тексту. пов’язаного з конкретною життєвою
Діагностична робота. Знати типи мовлення. ситуацією.
Докладний письмовий Знати особливості розповіді, опису предмета (або тварини). • Добирання заголовка тексту.
переказ тексту Знати, що таке синоніми й антоніми. • Формулювання теми й основної
розповідного характеру з Уміння думки тексту.
елементами опису предмета Формулювати тему та основну думку тексту.
(або тварини), що містить Самостійно складати простий план почутого тексту.
• Складання плану прослуханого
тексту.
синоніми та антоніми (за Розпізнавати основні виражальні засоби, використовувати
самостійно складеним окремі з них. • Аналіз будови тексту.
простим планом). Переказувати текст розповідного характеру з елементами
Редагування переказу. опису предмета (або тварини), що містить синоніми та
антоніми. Оформлювати текст переказу згідно з усталеними
лексичними нормами.
Знаходити й виправляти недоліки та помилки в змісті, будові
й мовному оформленні власного висловлення. Пояснювати
окремі виправлення з урахуванням вивчених правил.
Ставлення
Аналізувати, оцінювати, інтерпретувати текст.
26. РОЗВИТОК Знання • Робота з деформованим текстом
МОВЛЕННЯ. Аналіз Знати типи мовлення. (заміна повторюваних слів
письмового переказу. Знати особливості розповіді, опису предмета (або тварини). синонімами, використання синонімів
Робота з деформованим Знати, що таке синоніми й антоніми. як засобу зв’язку речень у тексті).
текстом (заміна Знати різні типи помилок та їх умовні позначення. • Формулювання теми й основної
повторюваних слів Уміння думки тексту.
синонімами, використання Виправляти недоліки та помилки в змісті, будові й мовному • Аналіз переказу
синонімів як засобу зв’язку оформленні власних висловлень.
речень у тексті). Пояснювати окремі виправлення з урахуванням вивчених
• Ігри зі словами.
правил.
Працювати з деформованим текстом (заміняти повторювані
22
слова синонімами, використовувати синоніми як засіб зв’язку
речень у тексті).
Ставлення
Усвідомлювати необхідність удосконалення власного
мовлення, зокрема збагачення словникового запасу.
27. Узагальнення вивченого з Знання • Тлумачення лексичного значення
розділу «Лексикологія. Знати, що вивчає лексикологія. Знати групи слів за значенням:
слова.
Групи слів за значенням». синоніми, антоніми, омоніми, пароніми. Знати призначення • Зіставлення лексичного та
тлумачного словника, словників синонімів, антонімів, граматичного значення слова.
омонімів, паронімів. • Лінгвістичне мінідослідження.
Уміння
Добирати синоніми, антоніми, наводити приклади омонімів,
паронімів. Тлумачити лексичні значення багатозначних слів,
омонімів і паронімів з урахуванням контексту.
Використовувати для розв’язання завдань актуальні та • Добирання синонімів, антонімів,
достовірні текстові/медіатекстові джерела інформації. паронімів, омонімів.
• Редагування речень і текстів, у
Порівнювати тексти щодо наявності в них багатозначних слів,
синонімії, антонімії. яких допущено лексичні помилки, з
Виокремлювати та розрізняти мовні одиниці різних рівнів коментуванням.
(слова, речення, тексти). • Ігри зі словами (вікторини;
Ставлення кросворди, ребуси).
Складати речення з опорними словами та певного змісту. • Складання і розігрування діалогу
Висловлювати міркування щодо проблемних питань, етикетного характеру з
пов’язаних з мовними явищами. використанням синонімічних
етикетних формул вітання, прохання,
мовлення, зокрема збагачення словникового запасу. вдячності (у музеї, бібліотеці,
магазині, спортзалі та ін.) з
урахуванням віку та статусу
співрозмовника.
2). Лексикологія. Групи Знати, що вивчає лексикологія. Знати групи слів за значенням: • Тлумачення лексичного значення
слів за значенням. синоніми, антоніми, омоніми, пароніми. Знати призначення слова.
тлумачного словника, словників синонімів, антонімів, • Виконання тестових завдань.
омонімів, паронімів.
23
Знати, як виконувати тестові завдання. • Складання висловлення з
Уміння урахуванням ситуації спілкування.
Розрізняти пряме й переносне значення багатозначних слів, • Робота з деформованим текстом
доречно використовувати синоніми, антоніми, омоніми, тощо.
пароніми.
Застосовувати здобуті знання під час виконання тестових
завдань.
Уміти правильно розподілити час на виконання завдань.
Ставлення
Обґрунтовувати значення знань і вмінь, набутих під час
вивчення теми «Лексикологія». Усвідомлювати необхідність
удосконалення власного мовлення, зокрема збагачення
словникового запасу.
БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ
29. Основа слова й закінчення. Знання • Добирання спільнокореневих слів,
Незмінні й змінні слова Знати, що таке значущі частини слова. слів з певними префіксами та
(повторення і поглиблення). Знати різницю між змінними й незмінними словами. суфіксами, слів за схемами.
Виділення в слові значущих Уміння • Виділення в слові значущих
частин. Уміти виділяти в слові значущі частини. частин.
Знаходити в тексті відому й нову інформацію. • Визначення в слові орфограм,
Ставлення обґрунтування написання значущих
Створювати розповідь про відвідування зоопарку з частин слова, записування правильно
використанням незмінних слів (назв тварин). слів з вивченими орфограмами.
• Робота зі словником.
• Ігри зі словами (кросворди, ребуси,
вікторини тощо).
30. Корінь слова. Знання • Добирання спільнокореневих слів,
Спільнокореневі слова та Знати, що таке корінь слова. слів з певними префіксами та
форми слова (повторення і Знати, у чому різниця між спільнокореневими словами та суфіксами, слів за схемами.
поглиблення). формами слова. • Виділення в слові значущих
Спільнокореневі слова як Уміння частин.
засіб зв’язку речень у Виділяти в словах значущі частини. • Визначення в слові орфограм,
Порівнювати тексти щодо наявності в них спільнокореневих обґрунтування написання значущих
тексті.
24
слів. частин слова, записування правильно
Виокремлювати та розрізняти мовні одиниці різних рівнів слів з вивченими орфограмами.
(частини слова, слова, форми слова). Добирати • Робота зі словником.
спільнокореневі слова та форми слова. • Ігри зі словами (наприклад,
Порівнювати та зіставляти мовні одиниці різних рівнів за добирання слів, відгадування тощо).
визначеними ознаками.
Вирізняти окремі мовні явища (спільнокореневі слова тощо) у
своєму та чужому мовленні, пояснювати їх суть.
Ставлення
Усвідомлювати роль спільнокореневих слів як засобу зв’язку
речень у тексті.
Складати усне висловлення, пов’язане з конкретною
31. Префікс і суфікс Знання • Добирання спільнокореневих слів,
(повторення і поглиблення). Знати значущі частини слова. слів з певними префіксами та
Суфікси та префікси, які Знати роль суфіксів і префіксів у словах. суфіксами, слів за схемами.
надають словам емоційного Уміння • Виділення в слові значущих
забарвлення та виразності. Пояснювати спільне/відмінне між суфіксом і префіксом. частин.
Аудіювання і читання Добирати спільнокореневі слова, слова з певними префіксами • Лінгвістичне мінідослідження
та суфіксами, слова за схемами. (наприклад: «Фемінітиви – це
текстів, що містять слова із
Визначати в реченнях (текстах) і добирати слова, що містять прекрасно», «Найуживаніші суфікси
суфіксами, які надають
антонімічні префікси. для творення фемінітивів»).
слову значень Слухати і читати тексти, що містять слова із суфіксами, які
зменшуваності й надають слову значень зменшуваності й пестливості.
• Визначення в реченнях (текстах) і
пестливості. добирання слів, що містять
Відповідати на запитання за змістом прочитаного чи
антонімічні префікси.
почутого. Обґрунтовувати значення інформації, здобутої в
прочитаному чи почутому тексті. • Аудіювання і читання текстів, що
Аналізувати, оцінювати, інтерпретувати текст. містять слова із суфіксами, які
Розпізнавати основні виражальні засоби, використовувати надають слову значень
окремі з них. зменшуваності й пестливості.
Ставлення • Складання «хмари слів» до теми
Складати мікротекст зі словами, що мають суфікси та «Правопис префіксів».
префікси, які надають їм емоційного забарвлення і виразності. • Робота зі словником.
Створювати казку, текст якої містить слова з префіксами й • Ігри зі словами (наприклад,
25
суфіксами, що надають їм значення збільшеності та добирання слів, відгадування тощо).
згрубілості.
32. Правопис значущих частин Знання • Виділення в слові значущих
слова (повторення). Знати основні правила правопису значущих частин слова. частин.
Визначення в слові Уміння • Визначення в реченнях (текстах) і
орфограм, обґрунтування Визначати в словах орфограми, обґрунтовувати написання добирання слів, що містять
написання значущих частин значущих частин слова, записувати правильно слова з антонімічні префікси.
слова, записування вивченими орфограмами. • Визначення в слові орфограм,
Працювати з орфографічним словником. обґрунтування написання значущих
правильно слів з вивченими
Ставлення частин слова, записування правильно
орфограмами.
Усвідомлювати важливість правильного написання слів з слів з вивченими орфограмами.
вивченими орфограмами. Висловлювати міркування щодо
проблемних питань, пов’язаних з мовними явищами.
• Складання «хмари слів» до теми.
Виступати з усним повідомленням на лінгвістичну тему • Робота зі словником.
(наприклад, «Префікси-антоніми»). • Ігри зі словами (наприклад,
добирання слів, відгадування тощо).
33. Написання префіксів пре-, Знання • Виділення в слові значущих
при-, прі-. Складання Знати правила написання префіксів пре-, при-, прі-. частин.
«хмари слів» до теми Уміння • Визначення в реченнях (текстах) і
«Правопис префіксів». Уміти правильно писати слова з префіксами пре-, при-, прі-, добирання слів, що містять
складати «хмару слів» до теми «Правопис префіксів». антонімічні префікси.
Працювати зі словником. • Визначення в слові орфограм,
Урізноманітнювати власне мовлення завдяки роботі зі обґрунтування написання значущих
словниками та довідковими джерелами. частин слова, записування правильно
Ставлення слів з вивченими орфограмами.
Складати речення-компліменти з використанням слів із
префіксом пре- (наприклад, для привітання з днем
• Складання «хмари слів» до теми
«Правопис префіксів».
народження).
Підготувати відеопам’ятку (постер, слайди, відеоролик) про • Робота зі словником.
написання префіксів. • Складання речень-компліментів з
використанням слів із префіксом пре-
(наприклад, для привітання з днем
народження).
34– РОЗВИТОК Знання • Складання висловлення,
26
35. МОВЛЕННЯ. Особливості Знати особливості твору-опису тварини (предмета). пов’язаного з конкретною життєвою
твору-опису тварини Уміння ситуацією.
(предмета). Написання Складати твір-опис тварини (або предмета) з використанням • Добирання заголовка тексту.
твору-опису тварини (або слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту • Формулювання теми й основної
предмета) з використанням емоційного забарвлення і виразності (у художньому стилі). думки тексту.
слів із суфіксами та Складати та оформлювати власне висловлення згідно з • Складання плану твору-опису.
усталеними словотвірними, орфографічними, стилістичними
префіксами, що надають
нормами.
• Аналіз будови тексту.
тексту емоційного
Знаходити й виправляти недоліки та помилки в змісті, будові
забарвлення і виразності (у й мовному оформленні власних висловлень.
художньому стилі). Пояснювати окремі виправлення з урахуванням вивчених
Редагування твору-опису. правил.
Ставлення
МОВЛЕННЯ. Аналіз Знати особливості твору-опису тварини (предмета).(заміна повторюваних слів
письмового твору-опису. Знати різні типи помилок та їх умовні позначення.синонімами, використання синонімів
Редагування речень і Уміння як засобу зв’язку речень у тексті).
текстів, що містять Виправляти недоліки та помилки в змісті, будові й мовному
• Формулювання теми й основної
спільнокореневі слова й оформленні власних висловлень. думки тексту.
Пояснювати окремі виправлення з урахуванням вивчених
• Аналіз твору-опису.
форми одного слова (з
правил.
Ставлення
• Ігри зі словами.
Усвідомлювати необхідність удосконалення • Редагування речень і текстів, що
власного
мовлення. містять спільнокореневі слова й
форми одного слова (з
37. Узагальнення вивченого з Знання • Лінгвістичне мінідослідження.
розділу «Будова слова. Знати значущі частини слова. • Добирання спільнокореневих слів,
Орфографія». Знати правопис значущих частин слова. слів з певними префіксами та
Уміння суфіксами, слів за схемами.
Визначати значущі частини слова. Розрізняти незмінні й • Виділення в слові значущих
змінні слова, спільнокореневі слова й форми слова. частин.
27
Редагувати речення і тексти, що містять спільнокореневі • Визначення в слові орфограм,
слова й форми одного слова (з коментуванням). обґрунтування написання значущих
Ставлення частин слова, записування правильно
Обґрунтовувати значення знань і вмінь, набутих під час слів з вивченими орфограмами.
вивчення теми «Будова слова. Орфографія». Усвідомлювати • Робота зі словником.
необхідність удосконалення власного мовлення. • Ігри зі словами (кросворди,
ребуси, вікторини тощо).
3). Будова слова. Знати значущі частини слова. • Виконання тестових завдань.
Орфографія. Знати правопис значущих частин слова. • Складання висловлення з
Знати, як виконувати тестові завдання. урахуванням ситуації спілкування.
Уміння
Розрізняти змінні й незмінні слова, спільнокореневі слова й
• Робота з деформованим текстом
тощо.
форми слова. Уміти визначати значущі частини слова,
правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Застосовувати здобуті знання під час виконання тестових
завдань.
Ставлення
вивчення теми «Будова слова. Орфографія». Усвідомлювати
необхідність удосконалення власного мовлення, зокрема
збагачення словникового запасу.
ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ
39. Звуки мови і звуки Знання • Визначення належності звуків до
мовлення. Відмінність їх Знати, що вивчає фонетика, графіка, орфоепія, орфографія. певної групи: голосних і
від інших звуків, які Знати, що таке звуки мови і звуки мовлення. Знати, у чому приголосних, твердих і м’яких,
створює людина (кашляння, відмінність звуків мови від інших звуків, які створює людина дзвінких і глухих, шиплячих.
свист), звуків природи, (кашляння, свист), звуків природи, фізичних явищ тощо. • Лінгвістичне мінідослідження.
фізичних явищ тощо. Уміння • Орфоепічний тренінг
Розрізняти звуки мови і звуки мовлення. Відрізняти звуки (удосконалення вимови звуків
мови і звуки мовлення від інших звуків, які створює людина, відповідно до правил орфоепії).
звуків природи, фізичних явищ тощо. • Виправлення орфоепічних помилок.
28
Ставлення • Робота з орфоепічним словником і
Усвідомлювати роль звуків мови і звуків мовлення у творенні словником наголосів.
слів і розрізненні їх значень. • Ігри зі словами (вікторини).
40. Голосні і приголосні звуки. Знання • Записування слова фонетичною
Записування слова Знати голосні і приголосні звуки. Знати, що таке фонетична транскрипцією.
фонетичною транскрипція. Знати основні правила фонетичного запису. • Визначення належності звуків до
транскрипцією. Уміння певної групи: голосних і
Визначати голосні і приголосні звуки, пояснювати різницю приголосних, твердих і м’яких,
між ними. дзвінких і глухих, шиплячих.
Записувати слова фонетичною транскрипцією. • Фонетичний розбір слова.
Ставлення
Записувати власні міркування або інформацію з інших
• Лінгвістичне мінідослідження.
• Ігри зі словами (вікторини).
джерел.
41. Приголосні тверді і м’які, Знання • Записування слова фонетичною
дзвінкі і глухі, шиплячі Знати приголосні тверді і м’які, напівпом’якшені транскрипцією.
(повторення). (пом’якшені), дзвінкі і глухі. • Визначення належності звуків до
Напівпом’якшені Уміння певної групи: голосних і
(пом’якшені) приголосні. Визначати належність звуків до певної групи: голосних і приголосних, твердих і м’яких,
приголосних, твердих і м’яких, напівпом’якшених дзвінких і глухих, шиплячих.
(пом’якшених), дзвінких і глухих, шиплячих. • Фонетичний розбір слова.
Ставлення
42. Визначення належності Знання • Записування слова фонетичною
звуків до певної групи: Знати приголосні тверді і м’які, напівпом’якшені транскрипцією.
голосних і приголосних, (пом’якшені), дзвінкі і глухі. Знати, що таке фонетичний • Визначення належності звуків до
твердих і м’яких, дзвінких і розбір слова. певної групи: голосних і
глухих, шиплячих. Уміння приголосних, твердих і м’яких,
Фонетичний розбір слова. Визначати належність звуків до певної групи: голосних і дзвінких і глухих, шиплячих.
приголосних, твердих і м’яких, дзвінких і глухих, шиплячих. • Фонетичний розбір слова.
Виконувати фонетичний розбір слова.
Ставлення
Висловлювати міркування щодо проблемних питань, • Виправлення орфоепічних помилок.
пов’язаних з мовними явищами. • Робота з орфоепічним словником і
29
Виявляти відкритість до інновацій, готовність продукувати словником наголосів.
нові ідеї. • Ігри зі словами (вікторини).
43. Вимова звуків, які Знання • Удосконалення вимови звуків
позначаємо буквами ґ і г. Знати різницю між вимовою звуків, які позначаємо літерами ґ відповідно до правил орфоепії.
Орфоепічний тренінг і г. • Виразне читання текстів з
(удосконалення вимови Уміння дотриманням правил орфоепії.
звуків відповідно до правил Розрізняти у вимові звуки [ґ] і [г]. Удосконалювати вимову • Визначення належності звуків до
орфоепії). звуків відповідно до правил орфоепії. Виразно читати тексти з певної групи: голосних і
дотриманням правил орфоепії. Аналізувати, оцінювати приголосних, твердих і м’яких,
тексти. Відповідати на запитання за змістом прочитаного та дзвінких і глухих, шиплячих.
почутого.
Ставлення
• Орфоепічний тренінг
(удосконалення вимови звуків
відповідно до правил орфоепії).
Усвідомлювати необхідність дотримання правил орфоепії.
44. Позначення звуків Знання • Записування слова фонетичною
мовлення на письмі. Знати, як позначають звуки мовлення на письмі. Знати транскрипцією.
Алфавіт (абетка, азбука). значення слів алфавіт, абетка, азбука. Знати українську • Визначення належності звуків до
Упорядкування за абетку. певної групи: голосних і
алфавітом прізвищ Уміння приголосних, твердих і м’яких,
письменників (співаків, Уміти пояснювати різницю між звуками і буквами. Уміти дзвінких і глухих, шиплячих.
імен героїв улюблених застосовувати абетку. Упорядковувати за алфавітом прізвища• Фонетичний розбір слова.
мультфільмів та ін.). письменників (співаків, імена героїв улюблених мультфільмів
та ін.).
• Упорядкування за алфавітом
Ставлення
прізвищ письменників (співаків, імен
Обґрунтовувати необхідність знання абетки.
героїв улюблених мультфільмів
та ін.).
• Виправлення орфоепічних помилок.
45. Співвідношення звуків і Знання • Записування слова фонетичною
букв. Звукове значення Знати співвідношення між звуками і буквами. Знати звукове транскрипцією.
букв я, ю, є, ї та щ значення букв я, ю, є, ї, щ. • Визначення належності звуків до
(повторення). Складання Уміння певної групи: голосних і
30
електронної мапи Порівнювати та зіставляти мовні одиниці за визначеними приголосних, твердих і м’яких,
(малюнка) звуків ознаками. Пояснювати співвідношення між звуками й дзвінких і глухих, шиплячих.
української мови. буквами. Пояснювати звукове значення букв я, ю, є, ї та щ. • Фонетичний розбір слова.
Складати електронну мапу (малюнок) звуків української • Лінгвістичне мінідослідження.
мови. • Складання електронної мапи
Ставлення (малюнка) звуків української мови.
Складати усне висловлення, пов’язане з конкретною • Ігри зі словами (вікторини).
46. Склад. Визначення складів Знання • Лінгвістичне мінідослідження.
у слові. Знати, що таке склад слова. Знати правила поділу слів на • Визначення складів у слові.
склади. • Ігри зі словами.
Уміння
Виокремлювати та розрізняти мовні одиниці різних рівнів
(звуки, склади слова, слова). Поділяти слова на склади.
Ставлення
Висловлювати міркування щодо проблемних питань,
пов’язаних з мовними явищами.
47. Основні правила переносу. Знання • Записування слова фонетичною
Перенесення слів із рядка в Знати основні правила переносу слів з рядка в рядок. Знати транскрипцією.
рядок. різницю між правилами складоподілу та правилами переносу • Фонетичний розбір слова.
слів з рядка в рядок. • Лінгвістичне мінідослідження.
Уміння • Визначення складів у слові.
Поділяти слова на склади. Правильно переносити слова з Перенесення слів із рядка в рядок.
рядка в рядок.
Ставлення
Обґрунтовувати важливість засвоєння правил переносу слів з
48. Наголос. Визначення Знання • Мовленнєвий експеримент
наголосу в слові. Логічний Знати, що таке словесний і логічний наголос. (наприклад, зсув наголосу в слові).
наголос для виділення слів Знати особливості наголошування слів в українській мові. • Орфоепічний тренінг
зі смисловим Уміння (удосконалення вимови звуків
навантаженням. Складання Визначати наголос у слові. Вимовляти слова, правильно їх відповідно до правил орфоепії).
та розігрування діалогів з наголошуючи. • Визначення наголосу в слові.
використанням слів, у Використовувати логічний наголос для виділення слів зі • Використання логічного наголосу
31
вимові яких часто смисловим навантаженням. Проводити мовленнєвий для виділення слів зі смисловим
трапляються помилки експеримент (наприклад, дослідити зсув наголосу в слові). навантаженням.
(черговий, новий, випадок, Ставлення • Виправлення орфоепічних помилок.
вимова, запитання, Складати та розігрувати діалоги з використанням слів, у • Робота з орфоепічним словником і
завдання, разом та ін.). вимові яких часто трапляються помилки (черговий, новий, словником наголосів.
випадок, вимова, запитання, завдання, разом та ін.). • Складання та розігрування діалогів
Обґрунтовувати необхідність засвоєння наголошування слів. з використанням слів, у вимові яких
часто трапляються помилки.
49. Орфоепічний словник і Знання • Фонетичний розбір слова.
словник наголосів. Робота з Знати, для чого слугує орфоепічний словник та словник • Лінгвістичне мінідослідження.
орфоепічним словником і наголосів. • Визначення наголосу в слові.
словником наголосів. Запис Уміння • Використання логічного наголосу
аудіопривітання з Помічати й виправляти орфоепічні помилки, керуючись для виділення слів зі смисловим
дотриманням правил вивченими правилами. Користуватися орфоепічним навантаженням.
орфоепії. словником і словником наголосів. Записувати • Робота з орфоепічним словником і
аудіопривітання з дотриманням правил орфоепії. словником наголосів.
Урізноманітнювати власне мовлення завдяки роботі зі • Запис аудіопривітання з
словниками та довідковими джерелами. дотриманням правил орфоепії.
Ставлення
Усвідомлювати красу, милозвучність, мелодійність
української мови. Обґрунтовувати необхідність дотримання
правил орфоепії для взаєморозуміння в спілкуванні.
50. Орфоепічна помилка Знання • Виправлення орфоепічних
(практично). Виправлення Знати, що таке орфоепічна помилка. помилок.
орфоепічних помилок. Знати опрацьовані правила орфоепії. • Лінгвістичне мінідослідження.
Орфоепічний тренінг Уміння • Визначення наголосу в слові.
(удосконалення вимови Удосконалювати вимову звуків у словах відповідно до правил • Орфоепічний тренінг
звуків відповідно до правил орфоепії. Виявляти та аналізувати орфоепічні помилки (удосконалення вимови звуків
орфоепії). (зокрема в наголошуванні слів, вимові шиплячих) у своєму відповідно до правил орфоепії).
мовленні та мовленні інших людей. Виправляти орфоепічні • Робота з орфоепічним словником і
помилки, керуючись вивченими правилами та користуючись словником наголосів.
орфоепічним словником і словником наголосів. Вирізняти
фонетичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснювати їх
суть.
32
Ставлення
Складати речення і мікротексти, що містять слова, у вимові
яких трапляються помилки. Усвідомлювати красу,
милозвучність, мелодійність української мови.
Обґрунтовувати необхідність дотримання правил орфоепії для
взаєморозуміння в спілкуванні.
51. РОЗВИТОК Знання • Складання висловлення,
МОВЛЕННЯ. Особливості Знати типи й стилі мовлення. пов’язаного з конкретною життєвою
будови розповіді. Знати особливості будови розповіді. ситуацією.
Написання твору-розповіді Уміння • Добирання заголовка тексту.
на основі власного досвіду Розрізняти тексти різних стилів і типів. • Формулювання теми й основної
в художньому стилі (за Створювати письмовий текст-розповідь на основі власного думки тексту.
планом). Редагування досвіду в художньому стилі (за планом).
твору. Дотримуватися норм у виборі мовленнєвих засобів.
• Складання плану твору-розповіді.
Знаходити й виправляти недоліки та помилки в змісті, будові • Аналіз будови тексту.
й мовному оформленні власних висловлень.
Ставлення
орієнтирами (співпереживання, взаємоповага і
взаємодопомога).
МОВЛЕННЯ. Аналіз Знати особливості будови розповіді. (заміна повторюваних слів
твору-розповіді. Підготовка Знати різні типи помилок та їх умовні позначення. синонімами, використання синонімів
аудіоповідомлення для Уміння як засобу зв’язку речень у тексті).
соцмереж про поширені Виправляти недоліки та помилки в змісті, будові й мовному • Формулювання теми й основної
помилки в наголошуванні оформленні власних висловлень. Пояснювати окремі думки тексту.
слів. виправлення з урахуванням вивчених правил. • Аналіз твору-розповіді.
Ставлення
Створювати аудіоповідомлення для соцмереж про поширені
• Редагування речень і текстів.
помилки в наголошуванні слів. • Аудіоповідомлення для соцмереж
Усвідомлювати необхідність удосконалення власного усного і про поширені помилки в
писемного мовлення. наголошуванні слів.
53. Вимова голосних звуків. Знання • Записування слова фонетичною
Ненаголошені голосні [е], Знати особливості вимови наголошених і ненаголошених транскрипцією.
33
[и], [о] в коренях слів. голосних звуків. Знати, як позначають на письмі • Визначення належності звуків до
Позначення на письмі ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. певної групи: голосних і
ненаголошених голосних Уміння приголосних, твердих і м’яких,
[е], [и] в коренях слів Записувати слова фонетичною транскрипцією. дзвінких і глухих, шиплячих.
(повторення і поглиблення). Удосконалювати вимову звуків у словах відповідно до правил • Фонетичний розбір слова.
Записування слова орфоепії. • Визначення складів у слові.
фонетичною Вимовляти й записувати слова з ненаголошеними голосними Перенесення слів із рядка в рядок.
транскрипцією. [е], [и], [о]. • Визначення наголосу в слові.
Читати слова вголос із дотриманням норм орфоепії. Виявляти • Виправлення орфоепічних помилок.
й виправляти орфоепічні помилки (з коментуванням і без). • Робота з орфоепічним словником і
Ставлення словником наголосів.
Обґрунтовувати необхідність засвоєння правил орфоепії та
орфографії.
54. Орфографічний словник. Знання • Визначення складів у слові.
Робота з орфографічним Знати, що таке орфографічний словник. Перенесення слів із рядка в рядок.
словником. Уміння • Визначення наголосу в слові.
Працювати з орфографічним словником. • Виправлення орфографічних
Урізноманітнювати власне мовлення завдяки роботі зі помилок.
словниками та довідковими джерелами. • Робота з орфографічним словником
Ставлення і словником наголосів.
Обґрунтовувати необхідність засвоєння правил орфографії. • Ігри зі словами (вікторини).
55. Орфограма (практично). Знання • Визначення в слові орфограм,
Визначення в слові Знати, що таке орфограма. обґрунтування написання слів,
орфограм, обґрунтування Знати вивчені орфограми. Знати, яку помилку називають записування правильно слів з
написання слів, орфографічною. вивченими орфограмами.
записування правильно слів Уміння • Ігри зі словами (ребуси, кросворди
з вивченими орфограмами. Визначати в слові орфограми, обґрунтовувати написання слів, тощо).
Орфографічна помилка записувати правильно слова з вивченими орфограмами.
(практично). Ставлення
Висловлювати міркування щодо проблемних питань,
пов’язаних з мовними явищами.
56. Вимова приголосних Знання • Виправлення орфоепічних
звуків. Орфоепічний Знати правила вимови приголосних звуків. помилок.
тренінг (удосконалення Уміння • Лінгвістичне мінідослідження.
34
вимови звуків відповідно Удосконалювати вимову звуків відповідно до правил • Визначення наголосу в слові.
до правил орфоепії). орфоепії. Виявляти та аналізувати орфоепічні помилки • Орфоепічний тренінг
(зокрема у вимові дзвінких) у своєму мовленні та мовленні (удосконалення вимови звуків
інших людей. відповідно до правил орфоепії).
Ставлення • Робота з орфоепічним словником і
Обґрунтовувати необхідність засвоєння орфоепічних правил. словником наголосів.
57. Уподібнення приголосних Знання • Розпізнавання в словах явищ

звуків. Написання слів із Знати, що таке уподібнення. уподібнення звуків.
сумнівними приголосними. Знати правила написання слів із сумнівними приголосними. • Лінгвістичне мінідослідження.
Уміння • Добирання слів з уподібненням
Розпізнавати в словах явище уподібнення звуків. звуків.
Правильно писати слова із сумнівними приголосними.
Виразно читати тексти вголос із дотриманням правил
орфоепії. Аналізувати, оцінювати, інтерпретувати тексти.
Відповідати на запитання за змістом прочитаного.
Розпізнавати основні виражальні засоби, використовувати • Читання слів уголос із
окремі з них. дотриманням норм орфоепії.
Ставлення • Визначення в слові орфограм,
Складати речення з опорними словами та певного змісту. обґрунтування написання слів,
записування правильно слів з
вивченими орфограмами.
• Робота з орфографічним
словником.
58. Вимова та правопис Знання • Лінгвістичне мінідослідження.
префіксів з- (зі-, с-), роз- Знати правила вимови та написання слів із префіксами з- (зі-, • Читання слів уголос із
(розі-), без-. с-), роз- (розі-), без-. дотриманням норм орфоепії.
Уміння • Визначення в слові орфограм,
Правильно вимовляти та записувати слова з префіксами з- (зі-, обґрунтування написання слів,
с-), роз- (розі-), без-. записування правильно слів з
Виразно читати тексти вголос із дотриманням правил вивченими орфограмами.
орфоепії.
Відповідати на запитання за змістом прочитаного.
• Робота з орфографічним
35
Розпізнавати основні виражальні засоби, використовувати словником.
окремі з них. • Ігри зі словами (вікторини).
Ставлення
Записувати аудіоповідомлення для соцмереж зі зразками
правильної вимови.
59. Спрощення в групах Знання • Розпізнавання в словах спрощення
приголосних. Знати, що таке спрощення в групах приголосних. Знати слова, звуків.
у яких спрощення не позначається на письмі. • Лінгвістичне мінідослідження.
Уміння • Добирання слів зі спрощенням,
Розпізнавати в словах явище спрощення. Правильно чергуванням звуків.
вимовляти й писати слова зі спрощенням. Правильно писати
слова, у яких спрощення не позначається на письмі.
Розв’язувати ситуаційні завдання, пов’язані з уживанням слів.
Ставлення
Складати висловлення про дружбу чи людські чесноти з • Читання слів уголос із
використанням слів, у яких відбувається спрощення дотриманням норм орфоепії.
(наприклад, щасливий, чесний, совісний, безкорисливий, • Визначення в слові орфограм,
заздрісний, улесливий). обґрунтування написання слів,
записування правильно слів з
60. Розпізнавання в словах Знання • Розпізнавання в словах явищ
явищ уподібнення звуків, Знати, що таке уподібнення, спрощення, наголошені й уподібнення звуків, спрощення.
спрощення, ненаголошених ненаголошені голосні. • Лінгвістичне мінідослідження.
голосних звуків. Уміння • Добирання слів з уподібненням
Добирання слів з Розпізнавати в словах явища уподібнення звуків, спрощення. звуків, спрощенням.
уподібненням звуків, Добирати слова з уподібненням звуків, спрощенням.
спрощенням, Правильно вимовляти й записувати слова з уподібненням
ненаголошеними звуків, спрощенням у групах приголосних, ненаголошеними
голосними звуками. [е], [и], [о] в коренях слів.
Помічати й виправляти орфоепічні й орфографічні помилки, • Читання слів уголос із
керуючись вивченими правилами. Вирізняти фонетичні явища дотриманням норм орфоепії.
у своєму та чужому мовленні, пояснювати їх суть. • Визначення в слові орфограм,
Ставлення обґрунтування написання слів,
Висловлювати міркування щодо проблемних питань, записування правильно слів з
36
пов’язаних з мовними явищами. Усвідомлювати красу, вивченими орфограмами.
естетичну довершеність української мови, зокрема її
милозвучність і мелодійність.
4). Фонетика. Графіка. Знати звуки і букви української мови, їхнє співвідношення. • Виконання тестових завдань.
Орфоепія. Орфографія (І Знати правила вимови голосних і приголосних звуків. Знати, • Складання висловлення з
частина). що таке уподібнення приголосних звуків та спрощення в урахуванням ситуації спілкування.
групах приголосних.
Знати опрацьовані правила правопису.
• Добирання слів з уподібненням
звуків, спрощенням.
Уміння
Записувати слова фонетичною транскрипцією, виконувати • Розпізнавання в словах явищ
фонетичний розбір слів. уподібнення звуків, спрощення.
Вимовляти звуки відповідно до правил орфоепії. Правильно
записувати слова з вивченими орфограмами.
Застосовувати знання під час виконання тестових завдань.
Ставлення
вивчення теми «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія».
мовлення.
62– РОЗВИТОК Знання • Написання есе про красу й
63. МОВЛЕННЯ. Особливості Знати особливості складання есе. милозвучність української мови (про
складання есе. Написання Уміння транспорт майбутнього, воду в
есе про красу й Створювати есе про красу й милозвучність української мови природі тощо).
милозвучність української (про транспорт майбутнього, воду в природі тощо). Добирати • Редагування есе (виправлення
мови (про транспорт доречні засоби мовної виразності для оформлення власного недоліків та помилок у змісті, будові
майбутнього, воду в висловлення. Складати та оформлювати власне висловлення й мовному оформленні власних
природі тощо). Редагування згідно з усталеними орфографічними нормами. висловлень).
есе. Дотримуватися норм у виборі мовленнєвих засобів. • Пояснення окремих виправлень з
Знаходити й виправляти недоліки та помилки в змісті, будові урахуванням вивчених правил.
й мовному оформленні власних висловлень. Пояснювати
окремі виправлення з урахуванням вивчених правил.
Ставлення
37
Усвідомлювати красу, естетичну довершеність української
мови, зокрема її милозвучність і мелодійність.
64. Діагностична робота Знання • Написання диктанту.
(семестровий диктант Знати правила написання диктанту. Знати вивчені впродовж • Здійснення самоперевірки
№1). семестру орфограми. написаного.
Уміння • Дотримання пунктуаційних та
Слухати й розуміти почуте. Записувати текст диктанту, орфографічних норм.
дотримуватися правил орфографії та пунктуації. Здійснювати
самоперевірку написаного.
Ставлення
Обґрунтовувати необхідність знання української мови та
вміння писати грамотно.
65. Повторення та Знання • Тлумачення лексичного значення
узагальнення вивченого. Знати поняття слово, речення, текст. Знати групи слів за слова.
значенням, значущі частини слова, звуки і букви української • Добирання синонімів, антонімів,
мови. омонімів та паронімів.
Уміння • Визначення в слові орфограм,
Добирати синоніми, антоніми, омоніми, пароніми. Розрізняти записування правильно слів з
пряме й переносне значення багатозначних слів, доречно вивченими орфограмами.
використовувати їх у мовленні. Виділяти в слові значущі
частини. Розрізняти форми слова та спільнокореневі слова,
• Розв’язування ситуаційних
завдань, пов’язаних із неправильним
змінні й незмінні слова. Записувати слова фонетичною
транскрипцією, виконувати фонетичний розбір слів.
Добирати слова з уподібненням приголосних звуків, зі • Робота зі словниками.
спрощенням у групах приголосних. Записувати правильно • Ігри зі словами (ребуси,
слова з вивченими орфограмами, обґрунтовувати їх написання вікторини, кросворди тощо).
правилами.
Ставлення
Записувати власні міркування або інформацію з інших
джерел. Усвідомлювати багатство виражальних засобів
української мови. Обґрунтовувати важливість вдосконалення
власного усного і писемного мовлення.
38
39
Урок № 1
Тема. Вступ. Мова як основний засіб спілкування. Інші функції мови: формування
думки, пізнавальна, об’єднувальна. Мовні й немовні засоби спілкування, які люди
використовують у повсякденному житті. Значення української мови як державної в
житті Української держави та її громадян. Зміст статті 10 Конституції України.
Мета: знати й пояснювати значення мови в житті кожної людини й суспільства та її функції,
ознайомити зі змістом статті 10 Конституції України, розуміти й відтворювати зміст
почутого повідомлення; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, комунікативні вміння;
цінувати мову свого народу.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: усвідомлювати значення мови в
житті суспільства й кожної окремої особистості, знати функції мови, розуміти та
відтворювати зміст почутого повідомлення, сприймати й аналізувати текст, що містить нову
інформацію, добирати заголовок, визначати тему; структурувати інформацію, перетворювати
текстову інформацію про мову в графічну (опорний конспект).
Ключові компетентності, що формуються на уроці: сприймати, розуміти, перетворювати,
аналізувати, інтерпретувати та оцінювати інформацію; визначати власні комунікативні
потреби, цілі та способи їх досягнення; формулювати визначення, логічно обґрунтовувати
висловлену думку; аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію.
Обладнання: word-документи: «Розгадай ребус», вправи «Смайл», «Кольорова мозаїка»,
«Віднови прислів’я», «Відновити пропуски», «Робота з таблицею», «Хмара слів»; відеофайл
«Фізкультхвилинка»; файл PNG «QR».
Тип уроку: урок розвитку компетентностей.
Перебіг уроку
І. Орієнтація, мотивація діяльності.
Вправа «Таємні вітання».
Методичний коментар: учні пишуть на аркушах вітання, не зазначаючи, кому й від кого, і
складають їх у «чарівний капелюх». Потім по черзі дістають записки й читають уголос.
ІІ. Цілепокладання.
1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
Вправа «Розгадай ребус» (word-документ).
Методичний коментар: учні розгадують ребуси та роблять висновки про тему уроку.
Відповіді. Слова. Мова. Україна.

2. Визначення очікуваних результатів.
Вправа «Смайл» (word-документ).
Методичний коментар: учитель пропонує дітям обрати смайлик, який пов’язаний з їхніми
очікуваннями на уроці.
3. Мотивація навчальної діяльності.
 Слово вчителя. Послухайте казку. Давно колись жили три брати. І от якось, полюючи,
вони потрапили у володіння злого чарівника. Той жорстоко повівся з ними: одного осліпив,
другого зробив глухим, а третьому відібрав мову. Але чари його діяли тільки доти, доки
брати не дістануться додому. Отак познущався чарівник із братів і відпустив їх порізно.
Першим додому прийшов сліпий брат і знову став зрячим, другим дістався глухий і почав
чути, а третій, німий, так і не повернувся (Народна творчість).
– Чому третій брат не зміг дістатися додому, а два інші змогли?
 Вправа «Мозковий штурм».
– Чому українською мовою варто пишатися?
– Чи можна без мови побудувати собор, подолати стихійне лихо чи провести Олімпійські
ігри?
– Як за допомогою мови людина пізнає світ?
40
– Чому суспільству було б важко без мови?
– Чому потрібно берегти українську мову?
– Чи обов’язково знати мову того народу, серед якого живете?
ІІІ. Цілереалізація.
1. Актуалізація та корекція опорних знань.
Вправа «Хмара слів» (word-документ).
Методичний коментар: виписати прикметники до слова «мова».
Орієнтовна відповідь. Милозвучна, рідна, солов’їна, дзвінкоголоса,
материнська, чарівна, веселкова, розумна, ділова, пісенна, мелодійна,
душевна, калинова, ніжна, кольорова, багатозначна.
2. Сприйняття та первинне усвідомлення навчального матеріалу, осмислення зв’язків і
співвідношень в об’єктах вивчення.
 Вправа «Кольорова мозаїка» (word-документ).
Методичний коментар: записати текст. Підібрати назву. Епітети до слова «мова»
зафарбувати улюбленим кольором.
 Слово вчителя. Мова – це найскладніша система. Вона виникла з потреб комунікації, і
вся її організація підпорядкована цим потребам. Функції мови (від лат. functio – виконання,
здійснення) – призначення, роль, завдання, що їх виконує мова в суспільному житті.
Оскільки мова – явище системне, усі її функції виступають не ізольовано, а проявляються в
тісній взаємодії. Відмінність чи неповнота використання якоїсь із них згубно впливає на
мову в цілому, а це, у свою чергу, відбивається на долі народу.
 Робота з таблицею (word-документ).
Методичний коментар: учні заповнюють таблицю, пояснюючи основні функції мови.
Орієнтовна відповідь.
Основнi функцiї мови Що робимо за допомогою мови
Комунiкативна (спілкувальна) Спiлкуємося мiж собою, обмiнюємося
iнформацiєю
Номiнативна (називна) Називаємо предмети, поняття, явища
Пiзнавальна Завдяки мовi людина пiзнає свiт, дiзнається про те,
що було ранiше, переймає досвiд iнших людей
Мислеформуюча Людина формує і виражає думку за допомогою
слова
Об’єднувальна Завдяки мовi люди вiдчувають себе єдиним
народом, об’єднуються в певну спільноту
 Вправа «Відновити пропуски» (word-документ, файл PNG).
Методичний коментар: перейти за QR-кодом та ознайомитися зі статтею 10
Конституції України. Відновити пропуски в тексті.
Відповідь. Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує
всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на
всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист
російської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні
гарантується Конституцією України та визначається законом.
 Слово вчителя. Обмін інформацією під час спілкування забезпечується за допомогою
мови – головного, специфічно людського знаряддя спілкування, а також немовними
засобами. Вербальна комунікація за допомогою слова – головна й найбільш досконала форма
людського спілкування. Рівень володіння мовою, багатство та культура мовного
висловлювання визначають можливості та ефективність спілкування кожної конкретної
особистості.
Паралельно з мовою як засобом спілкування за допомогою слова широко
використовуються немовні засоби – жести, міміка, інтонація, паузи, манери, зовнішність.
41
Невербальна комунікація – це особлива мова, «мова почуттів». Вона – продукт
суспільного розвитку людей, що значно посилює змістовий ефект вербальної комунікації, а
за певних обставин може її замінювати.
 Вправа в групах.
Методичний коментар: висловити побажання своїм однокласникам: 1-а група – за
допомогою слів усно, 2-а група – за допомогою письма, 3-а група – за допомогою жестів.
3. Фізкультпауза (відеофайл).
4. Узагальнення та систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях,
наближених до життєвих.
 Вправа «Сенкан».
Скласти сенкан до слів «Україна», «мова», «рідна мова».
Методичний коментар: перший рядок – тема (іменник).
Другий – опис теми (два прикметники).
Третій – називає дію, пов’язану з темою, складається з трьох дієслів.
Четвертий рядок – фраза, переважно з 4-х слів, висловлює ставлення до теми, почуття.
Останній рядок – одне слово – синонім до слова (теми), ніби висновок вірша.
 Вправа «Віднови прислів’я» (word-документ).
Птицю знати по пір’ю, як риба без води.
Слово до слова – а розум.
Азбука – то а людину по мові.
Слово – вітер, зложиться мова.
Не перо пише, до мудрості дорога.
Людина без книги що весняний день.
Ласкаве слово – письмо – ґрунт.
 Вправа «Реклама».
Методичний коментар: зробити рекламу українській мові.
5. Повідомлення домашнього завдання.
Для всіх учнів.
1. Виписати прислів’я і приказки про мову.
2. Створити малюнок про спілкування.
Індивідуальні завдання.
1. Написати вірш про мову.
2. Виписати синоніми до слова «говорити».
ІV. Рефлексивно-оцінюючий.
1. Підбиття підсумків уроку.
Вправа «Поетична сугестія».
Рідна мова
Спитай себе, дитино, хто ти є, Та в рідній мові буде вся душа
І в серці обізветься рідна мова; І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
І в голосі яснім ім’я твоє У просторах, яким немає меж,
Просяє, наче зірка світанкова. Не згубишся, як на вітрах полова.
З родинного гнізда, немов пташа, Моря перелетиш і не впадеш,
Ти полетиш, де світу далечизна, Допоки буде в серці рідна мова.
Дмитро Павличко
2. Рефлексія.
Методичний коментар: учитель пропонує дітям обрати смайлик про роботу на уроці та
пояснити, чому обрали саме його.
3. Цінування, оцінювання.
Вправа «Незакінчене речення».
Серед однокласників хочу відзначити роботу…, тому що…
Урок № 2
42
Тема. Розвиток мовлення. Загальне уявлення про мовлення як діяльність. Види
мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), їхні особливості.
Читання мовчки тексту, аналіз прочитаного, відповіді на запитання за змістом
прочитаного та виконання тестових завдань.
Мета: ознайомити з видами мовленнєвої діяльності та їхніми особливостями, читати тексти
різних функціональних стилів і мовленнєвих жанрів відповідно до мети читання,
характеризувати порушені в тексті проблеми, формувати відповідні комунікативно-
мовленнєві вміння; розвивати навички володіння різними видами мовленнєвої діяльності;
збагачувати словниковий запас школярів.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: знати види мовленнєвої діяльності
та їхні особливості, висловлювати власну думку щодо важливості мови в житті людини;
сприймати й аналізувати текст, що містить нову інформацію, аналізувати прочитане,
відповідати на запитання за змістом, добирати заголовок до тексту, переказувати,
виконувати тестові завдання; складати зв’язне висловлювання на пропоновані теми.
аналізувати, інтерпретувати та оцінювати інформацію; ефективно використовувати різні
комунікативні стратегії для розв’язання життєво важливих проблем; використовувати різні
види сприймання текстів для пошуку, обробки, аналізу та добору інформації.
Обладнання: word-документи: вправа «Скринька передбачень», «Вислів», «Відповідності»,
«Читання мовчки», «Палітра емоцій», текст для аудіювання «Про короля і мудрого шевця»,
тестові завдання до тексту «Про короля і мудрого шевця»; відеофайл «Руханка».
Вправа «Скринька передбачень» (word-документ).
Методичний коментар: учитель тримає в руках коробку й говорить, що вона не звичайна,
а чарівна, бо в ній є передбачення. Учні по черзі дістають аркуш і зачитують вголос своє
передбачення:
– Тобі сьогодні пощастить!
– На тебе чекатиме гарна новина!
– Наполегливість принесе тобі успіх!
– У тебе дуже гарна усмішка!
– Тобі личить цей образ!
– Твоя мрія обов’язково здійсниться!
– Усе буде якнайкраще!
– Те, про що ти зараз думаєш, матиме успіх!
 Вправа «Банани».
Методичний коментар: знайти серед літер зашифроване слово.
Вомпровквлдуецвнбчнйдякр
Відповідь. Мовлення.
 Слово вчителя. Мова – система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні
розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; правила мови нормалізують
використання знаків та їх функціонування як засобів людського спілкування. Мова – це
найважливіший засіб спілкування та пізнання. Мовлення – це процес вираження думки
засобами мови. Мовленнєва діяльність – це процеси «говоріння» та «слухання-розуміння».
Мовлення неможливе без мови. Завдяки мовленню мова розвивається та збагачується. Без
мовлення мова стає мертвою. Сьогодні на уроці ми ознайомимося з видами мовленнєвої
діяльності.
Вправа «Очікування».
Методичний коментар: учні висловлюють свої очікування від уроку, продовживши речення.
43
– Я очікую, що на уроці буде …
– Я дізнаюся про …
– Я навчуся…
– Я допоможу…
– Цей урок навчить мене робити…
– Я буду складати…
Слово вчителя (word-документ). Прочитайте вислів В. Сухомлинського: «Мова – це…
, через які бачить .

– Як ви його зрозуміли?
Відповідь. «Мова – це віконця, через які людина бачить світ».
Вправа «Кластер».
Методичний коментар: учні на стікерах пишуть свої
відповіді на запитання «Для чого людям потрібне
мовлення?». Прикріплюють їх на дошці та озвучують.
2. Сприйняття та первинне усвідомлення
навчального матеріалу, осмислення зв’язків і
 Робота з текстом.
Методичний коментар: прочитати текст. Дати
відповіді на питання та виконати завдання.
Мова визначається як засіб спілкування, пізнання та мислення. Мов на світі є дуже багато.
Кожна нація, народність має свою рідну мову. Є мови державні, міжнародні, іноземні.
Мовлення – це спосіб досягнення мети в спілкуванні та пізнанні. Це мовленнєва
діяльність. Коли ми говоримо про культуру мовлення, удосконалення свого мовлення, то це
передбачає діяльність. Мовленнєва діяльність здійснюється в чотирьох видах: два з них – це
сприйняття мовлення – слухання й читання, а два – говоріння і письмо – це творення
мовлення.
– Що ви можете сказати про мову й мовлення?
– Які існують мови?
– Назвіть види мовленнєвої діяльності.
– Складіть схему «Мовленнєва діяльність».
 Читання мовчки (word-документ). .
Прочитати текст та виконати тестові завдання за змістом
прочитаного. Дати назву тексту. Переказати прочитане.
Ключ. 1–Б, 2–А, 3–Б, 4–В, 5–А, 6–В.
 Скласти та записати п’ять речень, щоб передати зміст
 Аудіювання тексту «Про короля і мудрого шевця» (word-
документ).
 Робота з тестовими завданнями (word-документ).
Методичний коментар: прослухавши текст «Про короля і мудрого шевця», учні працюють
із тестовими завданнями.
Ключ. 1–В, 2–Б, 3–В, 4–В, 5–Б, 6–Б.
 Прочитати та виписати прислів’я, які розкривають основну думку прослуханого
тексту.
Всякий свого щастя коваль. Не родись багатий та вродливий, а родись при долі й щасливий.
Що буває, те й минає. Будеш трудиться – будеш кормиться. Лежачого хліба ніде нема.
44
Справжнє щастя завжди попереду. Щастя не в повітрі в’ється, а руками дістається ( Народна
творчість).
 Пояснити значення прислів’я, яке сподобалося.
3. Фізкультпауза. Руханка (відеофайл).
 Вправа «Відповідності» (word-документ).
1 Почерк, зміст висловлювання, писемне мовлення, писати зі А Говоріння
скороченнями, записувати, рукопис
2 Голос, мовлення, слово, виступ, план мовлення, зміст Б Письмо
висловлювання, думка
3 Читати мовчки, читати вголос, підкреслювати, робити виписки, В Аудіювання
конспект, зміст висловлювання
4 Слухати, зміст висловлювання, запам’ятовувати, Г Читання
співрозмовник, значення
Ключ. 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.
 Робота в групах.
1-а група. Довести, що говоріння важливіше за письмо й аудіювання.
2-а група. Довести, що письмо важливіше за говоріння та аудіювання.
3-а група. Довести, що аудіювання важливіше за говоріння та письмо.
Дібрати народні прислів’я про мову й мовлення.
Індивідуальне завдання.
Поміркувати й скласти коротке висловлювання на тему «Що легше – слухати, читати,
говорити чи писати?»
Вправа «Хвилинка творчості».
Методичний коментар: скласти мінітвір про важливість мовлення.
Вправа «Палітра емоцій» (word-документ).
Методичний коментар: із поданого переліку потрібно вибрати три слова, які
відповідають настрою в цю хвилину.
Вправа «Світлофор».
Методичний коментар: учитель пропонує дітям оцінити свою діяльність на уроці за
допомогою світлофора («зелений» – усе зрозуміло, «жовтий» – є труднощі, «червоний» –
багато незрозумілого). Картки цих кольорів видано учням до початку уроку.
Урок № 3
Тема. Розвиток мовлення. Різновиди мовленнєвого спілкування: усне й писемне,
монологічне й діалогічне. Мета спілкування та адресат мовлення. Основні правила
спілкування: ввічливість, привітність, доброзичливість, уважність до співрозмовника,
стриманість, тактовність (практично). Складання висловлення з урахуванням ситуації
спілкування за ілюстрацією (або коміксом).
Мета: ознайомити з різновидами мовленнєвого спілкування та їхніми особливостями, дати
поняття про ситуацію спілкування, мету й адресата мовлення, опрацювати основні правила
спілкування; розвивати культуру мовлення, навички монологічного та діалогічного
мовлення; формувати вміння говорити правильно, культурно, розумно та ввічливо;
45
Предметні компетентності, що формуються на уроці: знати різновиди мовленнєвого
спілкування та їхні особливості, аналізувати прочитане, визначати мету спілкування та
адресата мовлення, дотримуватися основних правил під час спілкування.
комунікативні стратегії для розв’язання життєво важливих проблем, висловлювати думки,
почуття, погляди в усній та письмовій формі рідною мовою, комунікувати грамотно й
безпечно в інформаційному просторі.
Обладнання: word-документи: «Мовна математика», «Ребус», «Аналітики», «Деформований
текст»; відеофайл «Фізкультхвилинка».
Вправа «Абетка гарних слів».
Методичний коментар: учитель називає одну літеру абетки. Дітям потрібно по черзі
назвати гарне слово, що починається на цю літеру.
 Вправа «Мовна математика» (word-документ).
Методичний коментар: додати або відняти цифри за алфавітом. Прочитати зазначені
слова.
пс а ї а ксваи нк змксадокщ
––+ + ++–++– +++––++––++
3 3 2 3 434524 452 10225133
Відповідь. Мовленнєве спілкування.
 Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми ознайомимося з різновидами мовленнєвого
спілкування. Адже саме спілкування може забезпечити всі сфери життя людини й саме
вміння спілкуватися допоможе досягнути всього бажаного.
Вправа «Дерево очікувань».
Методичний коментар: учні на стікерах записують очікування від уроку, а потім
прикріплюють їх на плакаті із зображенням дерева.
Вправа «Ребус» (word-документ).
Методичний коментар: розгадати ребус та пояснити поняття-відгадки.
Відповіді. Мовлення. Спілкування. Мова.

 Слово вчителя. Мовлення – це спілкування за допомогою мови, тобто її мовних засобів
(слів, словосполучень, речень, текстів). Види мовленнєвого спілкування – форми передачі
своїх думок, почуттів (усне та писемне, монологічне та діалогічне). Висловлення – усе те, що
промовлено, почуто, прочитано або записано засобами мови (словами, реченнями, текстами).
Почуті та сказані вами слова й речення є усними висловленнями. Записані та прочитані
вами й іншими людьми слова й речення є письмовим висловленням. Ситуація спілкування –
умови, за яких відбувається спілкування. Адресант мовлення – той, хто висловлюється.
46
Адресат мовлення – той, кому адресують мовлення.
Люди в процесі праці чи відпочинку спілкуються між собою. Це сприяє розвитку людини,
дає можливість формувати свою майстерність, ставати кращою. Спілкуються люди й за
допомогою жестів, міміки, музики, співу, танців, але найбільше значення для спілкування
має мова та мовлення.
Необхідно розвивати в собі не лише вміння говорити (усне мовлення) і писати (писемне
мовлення), а й уміння слухати (сприймати усне мовлення) та читати (сприймати писемне
мовлення).
 Бесіда.
– Яка тема тексту?
– Назвіть особливості усного та писемного мовлення.
– У якій формі ви частіше спілкуєтеся – в усній чи писемній?
 Вправа «Інтерв’ю».
Методичний коментар: учні беруть інтерв’ю усно в сусіда по парті про свої плани на
найближчі вихідні.
 Вправа «Побажання».
Методичний коментар: написати побажання своїм друзям.
 Вправа «Структура висловлення».
Методичний коментар: учні в групах складають схему та представляють її класу.
 Вправа «Монолог».
Методичний коментар: учні складають монолог на тему «Моя улюблена телепередача».
 Вправа «Діалог».
Методичний коментар: учні в парах складають діалог на тему «Моя улюблена
телепередача».
 Вправа «Аналітики» (word-документ).
Методичний коментар: охарактеризувати подану ситуацію за схемою:
Адресант (мовець).
Адресат (слухач).
Форма мовлення (усна/писемна).
Вид мовлення (монолог/діалог).
Мета спілкування.
Умови спілкування.
1. Дорогі друзі! Вітаю вас зі святом Першого дзвоника. Бажаю вам міцного здоров’я,
мирного чистого неба, веселих днів, щирих друзів. Ваш однокласник Сашко.
2. – Марійко, ти повчила уроки?
– Так, але залишилося вивчити вірш. А що ти, мамо, хотіла?
– Мені потрібна твоя допомога. Але я можу почекати, доки ти вивчиш вірш.
– Я допоможу тобі зараз, а потім буду вчити. Вірш невеликий і легенький.
 Вправа «Деформований текст» (word-документ).
47
Методичний коментар: один учень читає деформований текст, другий – переказує, а
третій – записує.
– Привіт, Максиме! Як поживаєш? Чим займається твій брат? Куди це ти поспішаєш? Котра
година? Ти виконав домашнє завдання з математики? Даси списати? Як зіграли «Шахтар» –
«Динамо»?
– Дякую. Добре. До школи. Привіт. Восьма тридцять. Грає на комп’ютері. Виконав. Два –
два. Нічия. Так.
Скласти монолог та діалог.
Підготувати картки зі схемами ситуацій спілкування.
Вправа «Ти мені – я тобі».
Методичний коментар: учні один одному ставлять питання за темою уроку.
Вправа «Три – два – раз».
Методичний коментар: висловити думки з трьох позицій:
 Три факти, які були новими, цікавими, несподіваними.
 Два факти, які здалися нецікавими або вже відомими.
 Один факт, який хотілося б вивчити детально.
Вправа «Кольорова феєрія».
Методичний коментар: учні оцінюють свою роботу на уроці. Вони прикріплюють
смайлики чи стікери в колонки «добре» або «незадовільно».
Урок № 4
Тема. Розвиток мовлення. Різновиди мовленнєвого спілкування: усне й писемне,
монологічне й діалогічне. Мета спілкування та адресат мовлення. Основні правила
спілкування: ввічливість, привітність, доброзичливість, уважність до співрозмовника,
стриманість, тактовність (практично). Складання висловлення з урахуванням ситуації
спілкування за ілюстрацією (або коміксом).
Мета: ознайомити з різновидами мовленнєвого спілкування та їхніми особливостями, дати
поняття про ситуацію спілкування, мету та адресата мовлення, опрацювати основні правила
спілкування; розвивати культуру мовлення, навички монологічного та діалогічного
мовлення; формувати вміння говорити правильно, культурно, розумно та ввічливо;
Предметні компетентності, що формуються на уроці: знати різновиди мовленнєвого
спілкування та їхні особливості, виокремлювати особливості текстової, графічної, числової
інформації; аналізувати прочитане, визначати головну та другорядну інформацію, мету
спілкування та адресата мовлення; формулювати тему та складати власне висловлювання з
урахуванням ситуації спілкування; дотримуватися основних правил спілкування.
комунікативні стратегії для розв’язання життєво важливих проблем; висловлювати думки,
почуття, погляди в усній та письмовій формі рідною мовою, комунікувати грамотно і
безпечно в інформаційному просторі.
Обладнання: word-документ «Дешифратор»; відеофайли: «Фізкультхвилинка», «Етика
спілкування»; pdf-документ «Комікс».
48
Вправа «Коло компліментів».
Методичний коментар: учні стають у коло, беруться за руки; по черзі говорять
комплімент сусіду праворуч, а потім у зворотному напрямку.
Вправа «Дешифратор» (word-документ).
Методичний коментар: визначити тему уроку,
розгадавши шифр за допомогою коду-підказки.
6716366313 77465811660
Відповідь. Мовленнєве спілкування.
Вправа «Кошик ідей».
Методичний коментар: учні записують на аркушах свої очікування від уроку, усі аркуші
кладуть у кошик, потім вибірково вчитель зачитує думки та колективно обговорюють
відповіді.
Слово вчителя. Перше враження про людину може бути помилковим. І воно зміниться тоді,
коли починаєш спілкуватися з людиною. Недаремно говорять: «Заговори, щоб я тебе
побачив». Слово належить наполовину тому, хто говорить, і наполовину тому, хто чує.
Слухай, щоб зрозуміти й запам’ятати. Ввічлива людина вміє не лише говорити, а й слухати.
Навчися слухати! Природа дала людині один язик і два вуха для того, щоб вона слухала
інших удвічі більше, ніж сама говорить. Це незначна частинка порад для ефективного
спілкування. Ми спробуємо написати кілька правил, які допоможуть спілкуватися з іншими
людьми.
Гра «Наскельний малюнок». Робота в групах.
Методичний коментар: учні класу об’єднуються у 2–3 команди. Учасники кожної з них
мають по черзі вигадати та намалювати на дошці змістовну піктограму щодо теми
вивчення, а команди-суперники якнайшвидше розшифрувати її зміст.
 Перегляд відео «Етика спілкування» (відеофайл).
 Вправа в групах.
Методичний коментар: працюючи в групах, учні виконують завдання. 1-а група: розробити
правила усного спілкування; 2-а група: розробити правила писемного спілкування.
Орієнтовні відповіді.
Основні правила спілкування
– Будь уважним, доброзичливим, люб’язним, виявляй увагу до співрозмовника. Під час
розмови дивися співрозмовникові у вічі.
– Ретельно обмірковуй кожне своє слово. Будь чесним, чуйним і справедливим. Ніколи не
хвались.
– Обов’язково вживай доречні слова ввічливості.
– Уважно вислуховуй співрозмовника, ніколи його не перебивай. Поважай думку
співбесідника, навіть якщо ти з нею не згоден. Говори про те, що цікаво співрозмовникові.
Ніколи не виявляй свого поганого настрою.
– Не говори надто голосно. Говори зрозуміло, чітко, точно. Не вживай грубих слів.
 Вправа «Творче моделювання».
Методичний коментар: створити висловлення відповідно до ситуації спілкування,
дотримуючись правил спілкування.
49
1. Адресант (мовець) – учитель, 2. Адресант (мовець) – учень,
адресат (слухач) – учень, адресат (слухач) – учень,
форма мовлення – усна, форма мовлення – писемна,
вид мовлення – монолог, вид мовлення – монолог,
мета спілкування – з’ясування, мета спілкування – допомога,
умови спілкування – після уроків. умови спілкування – урок української
мови.
 Вправа «Комікс» (pdf-документ).
Методичний коментар: скласти висловлення з урахуванням ситуації спілкування за
коміксом.
Скласти монолог та діалог на тему «Ввічливість».
Створити комікс на тему «День народження друга».
Вправа «Правила етикету».
Методичний коментар: дібрати етикетні формули такого змісту:
– Вибачення за власну помилку.
– Вислів-самозахист від несправедливого звинувачення.
– Вислів-протест, адресований старшій за віком людині.
– Вислів-співчуття для товариша.
Методичний коментар: учні записують на аркушах свою думку про урок, усі аркуші
відповіді.
Вправа «Три – два – один».
Методичний коментар: учні дають відповіді на короткі запитання.
– Три речі, які я дізнався.
– У мене два запитання.
– Одна річ, яку я не зрозумів.
– Що мені було найцікавішим.
Урок № 5
Тема. Розвиток мовлення. Складання та розігрування діалогів, зокрема: в онлайн-
середовищі відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з життєвим
досвідом учнів із використанням етикетних формул; телефонних розмов, що
передбачають уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння
маніпулятивним впливам; за ілюстрацією (або коміксом).
Мета: навчити складати, розігрувати діалоги відповідно до запропонованої ситуації
спілкування, досягаючи комунікативної мети; дотримуватися при складанні діалогу теми
висловлювання та норм української літературної мови, використовувати формули
мовленнєвого етикету; збагачувати словниковий запас; розвивати комунікативні
компетентності учнів, культуру спілкування; виховувати любов до рідного слова.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: читати й аналізувати тексти,
знаходити в них діалоги, редагувати їх; складати та розігрувати діалоги відповідно до
запропонованої ситуації, дотримуватися норм літературної мови, використовувати етикетні
формули; знаходити й виправляти недоліки та помилки в змісті, будові й мовному
оформленні власного висловлювання.
50
Ключові компетентності, що формуються на уроці: враховувати культурні та особистісні
відмінності співрозмовників, розрізняти емоції інших осіб у контексті комунікації,
розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм; висловлювати думки, почуття,
погляди в усній та письмовій формі рідною мовою; комунікувати грамотно й безпечно в
інформаційному просторі.
Обладнання: word-документи: «Сходинки успіху», «Порівняй», «Прочитай-обіграй»,
«Деформований діалог», «Установи відповідність», «Деформовані речення», «У
фотосалоні»; відеофайл «Фізкультхвилинка».
Емоційне налаштування на урок. Вправа «Ланцюг довіри».
Методичний коментар: учитель пропонує дітям об’єднатися в коло. Далі учні по черзі
мають назвати спільну рису із сусідом праворуч і взяти його за руку, створивши «ланцюг
довіри».
Слово вчителя. Життя вимагає таких форм спілкування людини з людиною, які поєднують
високу вимогливість і повагу до неї: доброзичливість, ввічливість, делікатність, уміння
зрозуміти й поспівчувати, радіти й сприяти успіхам іншого, творити атмосферу морально-
психологічного об’єднання людей, а не навпаки. Ці вимоги забезпечує нам діалог як засіб
обміну думками, як спільне знаходження істини. Діалог – це відкритий і сповнений поваги
обмін поглядами та думками. Доки людина вступає в контакти з іншими людьми, доки буде
відбуватись діалог, доти людина буде жива, буде відчувати себе потрібною в суспільстві.
Діалог – двосторонній обмін інформацією (розмова, спілкування) між двома або більше
людьми у вигляді питань та відповідей. Монологічний текст – це усне чи писемне мовлення
однієї особи.
Сьогодні на уроці ми навчимося вести розмову, дотримуючись норм мовлення.
Вправа «Передбачення».
Методичний коментар: на партах лежать стікери, на яких учні пишуть очікування від
уроку.
Вправа «Деформоване речення» (word-документ).
Методичний коментар: переставити слова, щоб утворилося речення. Пояснити значення
вислову.
Мова її, а тому не інші зникає, що не ті тому знає, що нею, хто її вчать не говорять.
Відповідь. Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її
знає.
Прийом «Снігова грудка».
Методичний коментар: учитель указує на школяра і говорить: «Слово!», учень називає
слово, яке стосується вивченої теми. Далі вчитель звертається до іншого школяра й
говорить: «Речення!» Цей учень складає речення з названим словом. Третій формулює
запитання до цього речення, четвертий дає відповідь на запитання і т. д.
 Вправа «Порівняй» (word-документ).
Методичний коментар: прочитати обидва тексти. Указати, у якому з них використано
діалог. Свою думку довести.
1. Вітрисько
51
– Чом, вітриську, розходився, хазяйнуєш у саду?
– Це я в листі заблудився і дороги не знайду.
– А навіщо трусиш сливи у некошену траву?
– Бо удався нелінивим, без роботи не живу!
– Ой вітриську, робиш шкоду! Угамуйся хоч на мить!
– Краще геть піду з городу, в чистім полі буду жить!
Звісив з тину босі ноги, свиснув – листя полягло.
І за мить впродовж дороги покурівся за село.
Тамара Коломієць
2. Сорока-ворона
Дітям кашу варила.
– Тому дам, тому дам, тому дам, тому дам,
А тому не дам,
Бо він ледар: дров не рубав,
Печі не палив, каші не варив,
Діток гулять не водив – іди собі геть!
Народна творчість
 Вправа «Прочитай-обіграй» (word-документ).
Методичний коментар: прочитати діалог; перший раз читає один учень; другий раз – за
ролями кілька учнів.
– Здорова була, лисичко-сестричко!
– Здоров, вовчику-братику!
– А де це ти взяла бичка-третячка та саночки?
– От, де ж там? Бичка заробила, саночки зробила та й їду!
– Ну, то підвези ж і мене!
– Куди я тебе візьму? Ти мені й саночки поламаєш!
– Ні, не поламаю, я тільки одну лапку покладу.
– Та клади вже, ніде тебе діти.
От вовк і поклав лапку. Від’їхали трохи, вовк і каже:
– Покладу я, лисичко-сестричко, і другу лапку.
– Е, вовчику-братику, ти мені санки поламаєш!
– Ні, не поламаю.
– Ну, клади.
Народна творчість
 Вправа «Деформований діалог» (word-документ).
Методичний коментар: учні діляться на групи. Розташувати репліки так, щоб утворився
діалог. Прочитати за ролями утворений діалог.
Орієнтовна відповідь І групи.
– Алло! Це Наталка Іванченко. Можна Олену до телефона?
– Привіт, Наталко, це ж я!
– О, вибач не пізнала твій голос. Ти сьогодні ввечері вільна? Я хотіла запросити тебе до себе
– буде невеличка вечірка.
– Як цікаво! О котрій годині?
– Починаймо о шостій. Я приготую дещо смачненьке, а потім подивимося нове кіно.
– Думаю, я зможу прийти. А багато гостей ще буде?
– Ні, ще Тетянка та Оксана з братом. Ти його знаєш?
– Миколу? Знаю. Ми з ним разом до музичної школи ходимо.
– От і добре, усі одне одного знають, тож має бути цікаво. То ти прийдеш?
– Так, із задоволенням. Тобі потрібна якась допомога в приготуваннях?
– Ні, дякую, усе буде просто й невимушено. Впораюсь! Чекаю на тебе о шостій! Бувай!
– Дякую! До вечора!
Орієнтовна відповідь ІІ групи.
52
– Добривечір, Катю!
– Добрий вечір, Галю! Як ся маєш?
– Я повертаюся з чудової прогулянки!
– О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла.
– Сьогодні мої дядько й тітка взяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
– Чудово! А як воно там, у лісі?
– Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже,
молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
– А квіти, квіти там зараз є?
– Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не
знаю, як вони всі називаються.
– А що тобі сподобалося найбільше?
– Конвалії, звісно! Ці квітки я точно ні з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
– Я щиро заздрю тобі, подруго!
– А як ти провела день? Ти ходила кудись на прогулянку?
– Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
– Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково попрошу, щоб тобі теж
дозволили піти з нами!
– Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!
– Та нема за що!
 Слово вчителя. Мовний етикет – це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу
поведінку в процесі мовлення. Він формується історично в культурних верствах народу й
передається від покоління до покоління як еталон мовленнєвої поведінки мовця, виразник
загальнолюдської культури, гідності й честі. Структуру мовного етикету визначають такі
основні елементи комунікативних ситуацій, які властиві всім мовцям: звертання, привітання,
прощання, вибачення, подяка, побажання, прохання, знайомство, запрошення, пропозиція,
порада, згода, відмова, співчуття, комплімент, присяга, похвала тощо. З-поміж них
вирізняють ті, що вживаються при зав’язуванні контакту між мовцями, – формули звертань і
вітань; при підтриманні контакту – формули вибачення, прохання, подяки та ін.; при
припиненні контакту – формули прощання, побажання тощо.
Названі елементи мовного етикету покликані репрезентувати ввічливість співрозмовників.
Вислови мовленнєвого етикету закріплені за певними ситуаціями. У результаті численних
повторів вислови стають стійкими формулами спілкування, стереотипами, типовими,
повторюваними конструкціями, що використовуються практично в усіх ситуаціях
спілкування.
 Вправа «Установи відповідність» (word-документ).
Методичний коментар: установити відповідність між етикетними формулами та
назвами груп.
 Вправа «У фотосалоні» (word-документ).
Методичний коментар: уявити ситуацію: ви завітали до фотосалону. Скласти й
розіграти діалог з товаришем по парті, використавши подані тематичні слова:
сфотографуватися на пам’ять, кольорові фотографії, чорно-біле зображення, фотографії
на документи, сфотографуватися всім класом, термінова фотографія, якісне зображення.
 Вправа в парах.
Методичний коментар: скласти й розіграти діалог на одну з тем: «Знайомство на вулиці»,
«Прохання про допомогу», «Біля каси в кінотеатрі», «Розмова по телефону з мамою друга».
Скласти й записати діалог на тему «У бібліотеці».
53
1. Виписати діалог з улюбленої казки.
2. Намалювати комікс на тему «Знайомство на вулиці».
Вправа «Акрослово».
Методичний коментар: на кожну літеру слова «діалог» підібрати характеристику
поняття.
Методичний коментар: учні записують на аркушах свою думку про урок, усі аркуші
відповіді.
Вправа «Сходинки успіху» (word-документ).
Методичний коментар: учні розміщують на сходинках свої імена. Нижня сходинка – у
мене нічого не вийшло; середня сходинка – у мене були складнощі; верхня сходинка – мені все
вдалося.
54
55
56
Урок № 6
Тема. Текст. Заголовок тексту. Поділ тексту на речення. Інтонація речень, різних за
метою висловлювання.
Мета: формувати поняття про текст, заголовок тексту, удосконалювати вміння добирати
заголовок відповідно до змісту тексту; поглибити знання про види речень за метою
висловлювання; збагачувати словниковий запас; розвивати комунікативні компетентності
учнів, культуру спілкування, виховувати любов до рідного слова.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: працювати з різними видами
тексту, добирати заголовок до тексту; розрізняти та пояснювати види речень, інтонувати
речення відповідно до розділових знаків; працювати з різноманітною інформацією;
застосовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: сприймати (зокрема читати рідною
мовою), розуміти, перетворювати, аналізувати та інтерпретувати, оцінювати інформацію;
установлювати причиново-наслідкові зв’язки; виокремлювати головну та другорядну
інформацію; формулювати визначення, логічно обґрунтовувати висловлену думку;
використовувати мову для духовного, культурного та національного самовираження.
Обладнання: word-документи: «Логічний диктант», «Конструктор речень», «Експерти»,
«Диктор», «Інтелектуальний тест», «Деформований текст», «Фізкультхвилинка», «Тести»,
«Втрачений рукопис», «Робота з QR-кодом у групах».
Тип уроку: урок формування компетентностей.
Вправа «Ім’я з малюнком».
Методичний коментар: намалювати своє ім’я (діти малюють асоціації зі своїм ім’ям і
пояснюють, чому вони так уважають).
Слово вчителя. З початкових класів ви пам’ятаєте, що речення в тексті пов’язуються за
змістом (у кожному наступному реченні використана попередня інформація), лексико-
граматичними засобами (узгодження форм часу і способу дієслів, використання займенників,
споріднених чи синонімічних слів тощо). Сьогодні на уроці ми маємо на практиці
підтвердити ці судження.
Вправа «Якби я був чарівником».
Методичний коментар: на дошці написана фраза «Якби я був чарівником, то сьогодні б на
уроці я...» та дієслова:
 Розповів…
 Зробив...
 Написав...
 Похвалив...
 Побажав…
Учні продовжують незакінчені речення.
Слово вчителя. Слово може все. Воно може звеселити, запечалити, може ранити, а може
вилікувати. Воно робить людину сильною або слабкою. Усе залежить від того, наскільки
людина володіє мистецтвом слова. Тож ми будемо вивчати мову, щоб стати всесильними.
1. Перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань,
практичного досвіду учнів.
 Перевірка домашнього завдання.
Методичний коментар: учні представляють свої комікси та діалоги.
– Що таке речення?
57
– Чим речення відрізняється від окремих слів?
– Які бувають речення за інтонацією?
– Як виділяються речення в усному мовленні?
– Як виділяються речення на письмі?
 Вправа «Логічний диктант» (word-документ).
Методичний коментар: поділити текст на речення і записати їх. Кожне речення
починати з великої букви, у кінці ставити крапку.
Відповідь. Волинь. Родина Косачів була знана своїми літературними традиціями. Леся
виділялася здібностями й старанністю. Вона була слухняною дитиною. Любила співати й
танцювати. Весела й жвава дівчина вигадувала різні забави. Характером і вродою вдалася в
батька. Вони обоє однаково були лагідні та добрі.
2. Поглиблення навчального матеріалу, ознайомлення з правилами, алгоритмами
виконання певних дій (ввідні, вступні вправи).
Робота з QR-кодом у групах (word-документ).
Методичний коментар: поділитись на групи, ознайомитись із матеріалами та
представити їх на клас. Перша група – що таке текст, друга група – ознаки тексту, третя
група – речення за метою висловлювання.
3. Первинне застосування знань (пробні вправи).
 Вправа «Конструктор речень» (word-документ).
Методичний коментар: скласти й записати речення .
1. Рідний, матуся, у, найкращий, світі. 2. Немає, ніж, усмішка, мама, найкраща, в. 3. Вона,
сонце, промінь, мій.
1. Рідна матуся найкраща у світі. 2. Немає найкращого, ніж усмішка в мами. 3. Вона мій
промінь сонця.
 Вправа «Експерти» (word-документ).
Методичний коментар: прочитати та порівняти записи. Текст записати. Свій вибір
обґрунтувати.
1. Найдорожча у світі людина – мама.
2. Найдорожча у світі людина – мама. Чоловіки з лісу принесли маленьке лисеня. Діти весело
гралися на галявині. Хмари затягли небо.
3. Найдорожча у світі людина – мама. Вона дбає про мене, привчає до роботи, хвилюється за
мене. Нема ближчої людини за рідну маму.
 Вправа «Інтелектуальний тест» (word-документ).
Сонце несе на своїх промінцях тепло. Воно вливається у твою душу. Візьми іскринку
цього тепла й зігрій ту людину, якій холодно й сумно. Тепло твого серця розтопить лід її
душі. Прокинувшись уранці, усміхнися сонечку й усьому рідному на землі.
– Який із запропонованих заголовків найточніше передає головну думку тексту?
А Теплий ранок
Б Сонечко
В Іскринка тепла
 Вправа «Диктор» (word-документ).
Методичний коментар: прочитати, правильно інтонуючи, речення.
4. Фізкультхвилинка (word-документ).
5. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою засвоєння навичок
(тренувальні вправи).
 Вправа «Деформований текст» (word-документ).
Методичний коментар: розташувати речення так, щоб вийшов текст. Дати йому
заголовок.
Моя мама – найкраща, бо вона мене народила на цей світ. Я дуже вдячний їй. Мама
завжди підтримає мене у важку хвилину та знайде вихід з важкої ситуації. Моя мама
58
любить мене, і я її люблю. Якщо я зробив щось не так, то можу покластися на маму. Ніколи
не можна засмучувати й ображати маму.
Дякую тобі, мамо, за все!
 Тести (word-документ).
Методичний коментар: учні виконують тестові завдання.
Ключ. 1–Б, 2–Б, 3–Г, 4–Г, 5–А, 6–Б.
2. Творче перенесення знань і навичок у нові чи змінені умови з метою формування
вмінь (творчі вправи).
 Вправа «Втрачений рукопис» (word-документ).
Методичний коментар: дописати від імені автора втрачену частину тексту.
Як цікаво в лісі!
Зійшло сонечко. Розбудило все довкола. Раненько прокинулися діти, адже сьогодні вони
збираються в ліс ……………………………………………………………………………………..
А сонечко вже сідає. Дітям час повертатися додому.
 Вправа «Я – письменник».
Методичний коментар: написати коротку розповідь на тему «Найближча мені людина»,
використовуючи різні за метою висловлювання речення.
Гра «Плюс – мінус».
Методичний коментар: позначити «+» правильні твердження.
1. Текст – це речення, взаємопов’язані за змістом.
2. У тексті завжди про щось повідомляється, розповідається.
3. Текст – це речення, що виражають закінчену думку.
4. Текст виникає в процесі спілкування або мовлення.
5. Текст – це окремі речення, кожне з яких про щось (когось) повідомляє.
6. У тексті можна визначити тему і мету.
7. До тексту можна дібрати заголовок.
Виписати з творів художньої літератури по три різних за метою висловлювання речення.
Скласти тести на тему «Речення за метою висловлювання».
Методичний коментар: на дошці написана фраза «Якби я був чарівником, то сьогодні б
я...» та дієслова:
 Виправив...
 Зробив...
 Додав...
Продовжити незакінчені речення.
Вправа «Дерево успіху».
Методичний коментар: на макет дерева учні прикріплюють листочок: зелений листочок –
справився із завданнями, жовтий – не всі завдання виконав, червоний – не справився.
Урок № 7
Тема. Розвиток мовлення. Текст. Змістова й композиційна єдність, зв’язність тексту.
Тема, основна думка тексту, мікротема, тематичне речення. Простий план тексту.
Колективне складання простого плану прослуханого або прочитаного тексту.
Мета: поглибити знання учнів про текст, основні ознаки тексту; формувати відповідні
комунікативно-мовленнєві вміння: визначати тему та основну думку тексту, складати
59
простий план тексту; розвивати навички володіння різними видами мовленнєвої діяльності;
збагачувати словниковий запас школярів; цінувати рідну мову.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: знати ознаки тексту, уміти
визначати тему та основну думку тексту, мікротеми й тематичне речення; складати простий
план тексту, аналізувати прочитане.
оцінювати інформацію; ефективно використовувати різні комунікативні стратегії для
розв’язання життєво важливих проблем; використовувати різні види сприймання текстів для
пошуку, обробки, аналізу та добору інформації; читати, аналізувати й інтерпретувати тексти;
формулювати визначення, логічно обґрунтовувати висловлену думку; працювати в групах, у
парах.
Обладнання: word-документи: «Ребуси», «Хмара слів», «Заповнити пропуски», «Коректор»,
«Вправа з QR-кодом», «Робота з текстом», «Ключові слова», «Експерти», «Конструктор
тексту»; відеофайл «Руханка».
Поетична хвилинка.
Буду я навчатись мови золотої В леготі шовковому пісні колискової;
У трави-веснянки, у гори крутої, Щоб людському щастю дбанок свій надбати,
В потічка веселого, що постане річкою, Щоб раділа з нами Україна-мати;
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. Щоб не знався з кривдою, не хиливсь під
Буду я навчатись мови-блискавиці скрутою,
В клекоті гарячім кованої криці, В гніві бився блисками, а в любові – рутою!
В корневищі пружному ниви колоскової Андрій Малишко
 Вправа «Ребуси» (word-документ).
Методичний коментар: розгадати ребуси та сформулювати тему уроку.
Відповіді. Текст. Тема тексту. План тексту.

 Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з одиницею мовлення –
текстом. Навчимося визначати тему тексту та складати план тексту.
Вправа «Скринька очікувань».
Методичний коментар: учні на стікерах пишуть свої очікування від уроку та
прикріплюють їх на плакаті із зображенням скриньки.
Вправа «Формула уроку».
Методичний коментар: розв’язати задачу та записати формулу уроку.
(У+О)×(В+С)×Р=З
(У – увага, О – організованість, В – взаємодопомога, С – спілкування, Р – робота, З – знання).
 Вправа «Хмара слів» (word-документ).
Методичний коментар: виписати вивчені слова-терміни, дати
визначення цим термінам.
 Вправа «Мовний ланцюжок».
60
Методичний коментар: відповісти на питання та скласти мовний ланцюжок.
– Найменша одиниця мови. (Звук).
– Що позначає звук на письмі? (Буква).
– У що поєднуються звуки? (Склад).
– У що поєднуються склади? (Слова).
– У що поєднуються слова? (Словосполучення).
– Яка одиниця мови виражає завершену думку? (Речення).
– Що складають кілька пов’язаних за змістом речень? (Текст).
Відповідь. Звук → Буква → Склад → Слово → Словосполучення → Речення → Текст.
 Вправа «Заповнити пропуски» (word-документ).
Методичний коментар: вставити пропущені слова з довідки в текст.
Відповідь.
Текст – це висловлювання, яке складається з кількох речень, має певну змістовну й
структурну завершеність. Усі речення в тексті зв’язані за змістом і за будовою тексту.
Кожен текст, висвітлюючи якусь тему, містить певний обсяг фактів, певну інформацію.
Текст і створюється заради передання інформації. Те, про що говориться в тексті,
називається темою. Тема може ділитися на підтеми або мікротеми.
 Вправа «Конструктор тексту» (word-документ).
Методичний коментар: розташувати речення в такому порядку, щоб утворився текст.
Відповідь.
Були собі дід та баба. Пішли вони в поле жати та й узяли глечик молока. Баба поставила
глечик під кущем.
Підбігла лисичка до глечика. Випила з нього молоко, а голови не витягне.
Розсердилася лисиця на глечик. Вирішила його втопити в річці.
Побігла вона до річки. Устромила голову у воду. Наповнився глечик і потягнув за собою
лисицю.
 Вправа «Коректор» (word-документ).
Методичний коментар: зі слів кожного рядка скласти речення. Записати їх, щоб вийшов
текст. Дати заголовок.
Хитра лисиця
На снігу лежить хитра лисиця. Над нею кружляють ворони. Лисиця ноги витягнула, очі
заплющила. Одна ворона клюнула лисицю у хвіст. Тут лисиця спіймала ворону й побігла в ліс.
 Вправа з QR-кодом (word-документ).
Методичний коментар: відсканувати QR-код та прочитати пам’ятку.
 Вправа «Експерти» (word-документ).
Методичний коментар: прочитати речення. Розставити абзаци так, щоб зміст тексту
відповідав поданому плану.
План (простий)
1. Колір неба.
2. Колір слова «мама».
3. Колір осені.
4. Колір весни.
5. Чорний колір.
Відповідь. Г, Б, А, Д, В.
 Вправа «Ключові слова» (word-документ).
Методичний коментар: прочитати текст. Дати йому назву. Визначити головну думку
тексту. Поділити текст на абзаци та записати його. Підкреслити ключові слова в тексті.
61
В Україні вірили, що лелека приносить щастя оселі, біля якої він збудував гніздо. Господаря
такої оселі шанували в селі. Якщо лелече гніздо поруйнують, у родині могла статися біда.
Тому гнізда лелек оберігали. Щодо походження лелеки існувало чимало легенд. Одна з них
стверджує, що колись лелека був чоловіком. Бог позбирав у мішок усіх гадів і послав лелеку
кинути лантух у море. Дорогою лелека поцікавився, що ж він несе. Гади вислизнули на волю
й порозлазилися землею. Бог перетворив чоловіка на лелеку й наказав збирати жаб, гадюк та
вужів. Лелека має чимало народних назв. У різних місцевостях його називають чорногузом,
бусолом, веселиком.
 Робота з текстом «Легенда про материнські сльози» (word-документ).
Методичний коментар: прочитати текст, поділити на частини та скласти план.
Для всіх учнів
Скласти й записати план улюбленої казки.
Намалювати комікс та скласти за ним розповідь.
Прийом «Три – два – один».
 У першому рядочку пишемо три факти, які були новими, цікавими, несподіваними на
уроці.
 У другому – два факти, які здалися нецікавими, некорисними або вже були відомі учням.
 У третьому – один факт, який хотілось би вивчити детальніше, поглибити знання.
Урок № 8
Тема. Слово як компонент речення. Лексичне значення слова. Робота зі словниками та
довідковими джерелами. Обмін враженнями щодо здобутої в них інформації.
Мета: формувати поняття про слово як компонент речення, навчати пояснювати лексичне
значення слів, користуватися словниками та довідковими джерелами; удосконалювати
мовленнєві, правописні компетентності учнів; збагачувати словниковий запас дітей,
розвивати комунікативні компетентності учнів, культуру спілкування; виховувати любов до
рідного слова.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: відрізняти слово від речення,
пояснювати відмінності між словом і реченням, конструювати речення певного змісту,
пояснювати лексичне значення слова, користуватися словниками та довідковими джерелами,
знаходити інформацію в словниках.
висловлювати думки, почуття, погляди в усній та письмовій формі рідною мовою;
формулювати визначення, логічно обґрунтовувати висловлену думку; використовувати різні
види сприймання текстів для пошуку, обробки, аналізу та добору інформації; структурувати
та перетворювати текстову інформацію в графічну (колаж, модель, кластер, опорний
конспект, карта, малюнок).
Обладнання: word-документи: «Редактор», «Розсипи мудрості», «QR-код», «Анкета»;
відеофайл «Фізкультхвилинка».
62
Вправа «Абетка гарних слів».
Методичний коментар: учитель називає одну літеру абетки. Дітям потрібно по черзі
назвати гарне слово, що починається на цю літеру.
Вправа «Збери слово».
Методичний коментар: з літер скласти слово та оголосити тему.
1. с, о, в, л, о. (Слово).
2. к, е, с, л, ч, е, и, н з, а, ч, е, н, я, н, н. (Лексичне значення).
Вправа «Кошик очікувань».
Методичний коментар: учні записують на аркушах свої очікування від уроку, усі аркуші
відповіді.
Слово вчителя.
До гарного слова нам треба звикати, Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,
Щоб мова була як дзвінке джерело. Напоєне ласкою завжди було,
Подумай сім раз перед тим, як сказати, З добром і любов’ю від серця летіло
Щоб слово твоє людям радість несло. Й до іншого серця зі щирістю йшло.
 Вправа «Збери слово».
Методичний коментар: утворити з літер слова й записати їх. З утвореними словами
скласти речення.
Зразок: р, а, в, п, а, д – правда.
о, в, о, л, с;
і, с, л, в, и, а, т, н;
д, о, а, р, и,н;
а, м, о, в.
Відповіді. Слово, світлина, родина, мова.
 Гра «Впізнай слова».
З однією парою слів скласти речення.
 Здавна ця тваринка мила  У нім – три літери, та ба –
Між людей живе, Іде на ньому молотьба.
А як І на И змінити, А прочитай з кінця – і вмить
Морем попливе. (Кіт – кит). Почне тобі мишей ловить. (Тік – кіт).
 Гуде собі, літає,  Коли я з Д –
З квіток нектар збирає, Росту на гілці.
А якщо дж зітерти – Коли ж із Т –
Вмить стане одяг жерти. (Джміль – міль). Пливу по річці. (Плід – пліт).
 Вправа «Редактор» (word-документ).
Методичний коментар: скласти і записати речення, розташувавши подані слова в
потрібній послідовності. Зробити висновок: що є «будівельним матеріалом» для речень?
1. Зложиться, слово, до, мова, слова. 2. Словечко, сердечко, коле, гостре. 3. На, кидай, вітер,
слова, не. 4. Говорити, а, багато, слухати, мало. 5. Менше, більше, діла, слів.
Відповідь. 1. Слово до слова – зложиться мова. 2. Гостре словечко коле сердечко. 3. Не
кидай слова на вітер. 4. Говори мало, а слухай багато. 5. Більше діла, менше слів.
 Вправа «Асоціації».
63
Методичний коментар: скласти асоціації до
слова «слово».
 Слово вчителя. Слово – це основна мовна
одиниця, яка через комплекс звуків відображає
свідомість, несе інформацію, виконує
номінативну функцію, має лексичне та
граматичне значення і виконує синтаксичну
роль.
Отже, щоб мова могла виконувати свої основні функції, щоб можна було правильно
будувати речення, висловлювання, необхідно, щоб слова відображали відношення, у яких
перебувають явища дійсності. У зв’язку з цим у словах виділяють два види значень –
лексичне й граматичне.
Лексичне значення – це історично закріплена у свідомості народу співвіднесеність слова з
певним явищем.
Граматичне значення – це здатність слова вступати в різні відношення з іншими словами
за законами граматики певної мови.
Слово виникає тільки у зв’язках із певним предметом або явищем і спочатку має одне
лексичне значення, але поступово в цьому лексичному значенні під впливом різних мовних
ситуацій виникають зміни, що ведуть до формування нових значень. Наука, що вивчає
походження слів і їхні первісні значення, називається етимологією, а дослідити походження
слів можна, скориставшись етимологічним словником.
 Вправа «Розсипи мудрості» (word-документ).
Методичний коментар: з’єднати частини речень лівої колонки з частинами речень правої
колонки.
Відповіді. Яке прекрасне рідне слово! Воно – не світ, а всі світи.
Мова рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько, тільки камінь має.
Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова.
Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя.
Нападати на мову народу – це означає нападати на його серце.
 Вправа «QR-код» (word-документ).
Методичний коментар: відсканувати QR-код та ознайомитися з інформацією.
 Дослідження-конструювання.
Назвати слова за поданими лексичними значеннями.
1. Багаторічна кущова рослина з великими запашними квітами різного кольору, з колючками
на стеблах, а також – квітка цієї рослини. (Троянда).
2. Фруктове дерево, садове й лісове, з кулястими плодами. (Яблуня).
3. Трав’яниста запашна лікарська рослина з білими або яскраво-жовтими квітками, зібраними
у великі плоскі парасольки. (Деревій).
4. Вічнозелена трав’яниста рослина з тонким стеблом, темно-зеленим листям овальної форми
й невеликими квітками синього кольору. Цвіте ранньою весною. (Барвінок).
5. Кущова рослина з білими невеликими квіточками та гіркими чи кисло-солодкими ягодами,
зібраними в кетяги, а також – ягоди цієї рослини. (Калина).
 Робота зі словником.
Визначити лексичне значення слів радість, повага, чесність, людяність.
Виписати зі словника лексичні значення 5 слів.
64
Скласти текст-розповідь про свою школу (клас) із використанням самостійно дібраних
прислів’їв.
Притча «Погані слова».
Двоє друзів посварилися. І один з них почав усім знайомим говорити погані слова про
свого друга.
Але потім він заспокоївся і зрозумів, що був неправий. Він прийшов до свого друга і
попросив вибачення.
Тоді другий друг сказав:
– Добре! Я тобі прощу. Тільки за однієї умови.
– Якої умови?
– Візьми подушку і випусти все пір’я на вітер.
Перший друг так і зробив. Він розірвав подушку. А вітер розніс пір’я по всьому селу.
Задоволений друг прийшов до іншого і сказав:
– Виконав твоє завдання. Я прощений?
– Так, якщо ти збереш усе пір’я назад у подушку.
Але, самі розумієте, неможливо зібрати все пір’я назад. Так і погані слова, які вже
розлетілися по всьому селу та які почули інші люди, не можна забрати назад.
Вправа «Анкета» (word-документ).
Урок № 9
Тема. Слово як частина мови. Роль слів різних частин мови. Граматичні форми слів
різних частин мови (практично). Мовленнєвий експеримент (наприклад, заміна
іменників займенниками для уникнення небажаного повтору слів).
Мета: формувати поняття про слово як частину мови, його значення, морфологічні ознаки;
систематизувати знання про особливості слів і функціонування в українській мові;
удосконалювати навички використання самостійних та службових частин мови;
удосконалювати мовленнєві, правописні, комунікативні компетентності учнів, розвивати
вміння аналізувати мовний матеріал, культуру спілкування, виховувати любов до рідного
слова.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: розрізняти слова різних частин
мови, їх значення та морфологічні ознаки, використовувати самостійні та службові частини
мови, знати особливості функціонування частин мови в українській мові; добирати слова, що
належать до певної частини мови; розрізняти граматичні форми слів різних частин мови.
висловлювати думки, почуття, погляди в усній та письмовій формі рідною мовою;
формулювати визначення, логічно обґрунтовувати висловлену думку; використовувати різні
види сприймання текстів для пошуку, обробки, аналізу та добору інформації; працювати в
групах, у парах.
Обладнання: word-документи: «Смайл», «Морський бій», «Хмара слів», «Робота з
таблицею», «Тести», «Кольорові слова», «Я – редактор»; відеофайл «Фізкультхвилинка».
Вправа «Таємні вітання».
65
Методичний коментар: учні пишуть на аркушах вітання, не зазначаючи, кому й від кого, і
складають їх у «чарівний капелюх». Потім по черзі дістають записки й читають уголос.
Вправа «Морський бій» (word-документ).
Методичний коментар: учитель пропонує прочитати
зашифровану тему уроку.
И–4, Б–4, Е–3, А–4, З–8; И–2, Г–6; Е–9, Д–10, Б–9, И–7,
Є–8, Ж–3, З–4; Б–5, Е–3, Д–8, Ж–9.
Відповідь. Слово як частина мови.
Методичний коментар: учитель пропонує дітям обрати смайлик, який пов’язаний з
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми пригадаємо частини мови та будемо вдосконалювати
вміння використовувати їх у мовленні.
 Вправа «Хвилинка поезії».
Методичний коментар: учні слухають вірш та виписують назви частин мови.
Злитки золоті
Чи ти задумувавсь, відкіль оті замінювать числівник і прикметник).
у нашій мові злитки золоті? Прислівник звик, незмінюваний в мові,
Як намистини, диво калинове – ознаки різні виражать при слові.
частини мови! Сполучник каже: скромну роль я маю,
Який співець, поет, який письменник але слова я в мові сполучаю.
уперше слово вигадав – іменник? І частка мовить: слово я службове,
Іменник! Він узяв собі на плечі але людині чесно я служу.
велике діло – визначати речі, – І, будьте певні, в інтересах мови
ім’я, найменування і наймення: і так і ні, де треба, я скажу.
робота. Біль. І радість. І натхнення. А вигук може пролунать, як дзвін,
Ну а візьмімо назву – дієслово, у мові, мабуть, найщиріший він!
само підказує, що діє слово! «Ура! – гукнеш ти друзям неодмінно. –
Ще й прикладу на нього не навів, Сьогодні з мови я дістав «відмінно»!»
а вже до пів десятка дієслів! Частини мови! Назви наче й звичні,
Прикметник дасть іменнику – предмету полюбиш їх – красиві, поетичні!
якусь його ознаку чи прикмету. «Відмінно» заслужив ти. Знав – чудово.
Числівник може визначить тобі Це за любов найвища з нагород.
число речей, порядок при лічбі. Хто ж так назвав оці частини мови?
А поспитай звичайного займенника, Назвали вчені.
за кого він у мові? За іменника! Й підхопив народ!
(Хоч може цей наш скромний Дмитро Білоус
посередник
– Скільки в українській мові частин мови?
– Скільки самостійних частин мови?
– Чому ці частини мови називаються самостійними? Чим вони характеризуються?
– Скільки ми виділяємо змінних частин мови і чому?
– Яка роль службових частин мови?
– Чому вигук відокремлений від усіх інших частин мови?
66
Назва частини мови Що означає На які питання відповідає
Іменник предмет хто? що?
Прикметник ознаку предмета який? яка? яке? які? чий? чия? чиє?
чиї?
Займенник указує на особу або предмет хто? що? чий? який? котрий?
скільки?
Числівник кількість, порядок предметів скільки? котрий? котра? котре?
при лічбі котрі?
Дієслово дію предмета що робити? що зробити?
Прислівник ознаку дії як? де? куди? звідки? коли?
 Вправа «Хмара слів» (word-документ).
Методичний коментар: користуючись таблицею, подані слова виписати в такій
послідовності: іменники, прикметники, займенники, числівники,
дієслова, прислівники.
Читати, перший, ми, день, школа, прагнути, оцінка, клас, сьогодні,
канікули, підручник, уперше, учень, п’ятий, веселий, подвір’я,
уважно, дванадцять, вони, навчатися, тридцять, ви, день, старанно,
осінній, працювати, зранку, шкільний, ти, допомагати.
 Вправа «Кольорові слова» (word-документ).
Методичний коментар: списати речення. Розфарбувати слова кольоровими олівцями:
іменник – червоним кольором, прикметник – зеленим, займенник – блакитним, числівник –
жовтим, дієслово – коричневим, прислівник – рожевим.
 Вправа «Відгадай».
Методичний коментар: картками, на яких написано «Ч», «Ж», «С», учні показують рід
іменників.
Земля, осінь, бригади, комбайни, календар, медалі, моря, річка, метелики, лимони, кишеня,
портрети, коридори, черевик, очерет, хвилини, тривоги, помідори, портфелі, ясен, неділі,
редиска, вікна.
 Вправа «Хто швидше».
Методичний коментар: учитель пропонує дітям утворити від іменників прикметники.
Осінь, радість, колір, холод, мороз, зима, вітер, дощ, сніг, залізо, поле, город, жито.
Відповідь. Осінь – осінній, радість – радісний, колір – кольоровий, холод – холодний, мороз
– морозний, зима – зимовий, вітер – вітряний, дощ – дощовий, сніг – сніговий, залізо –
залізний, поле – польовий, город – городній, жито – житній.
 Вправа «Спіймай займенник».
Методичний коментар: учитель читає речення, а учні, почувши займенник, плескають у
долоні.
1. Хороші друзі в мене є.
2. І той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою.
3. Приколю свою картинку над столом у мами я.
4. Ми для тебе з татом подарунок шукаємо весь день.
5. Ти ж бо гідна дарунку такого, що лиш в казці бува золотій.
 Вправа «Математичний диктант».
Методичний коментар: записати подані математичні вирази, використовуючи
прийменники від, до.
50 + 45 = 95; 60 – 18 = 42;
80 + 20 = 100; 70 – 10 = 60.
67
 Вправа «Голоси тварин».
Методичний коментар: підібрати дієслова, як тварини подають голос.
Собака (гавкає);
кішка (нявчить);
кінь (ірже);
ведмідь (реве);
корова (мукає);
вовк (виє);
коза (мекає);
свиня (хрюкає);
курка (кудкудакає);
ворона (каркає);
півень (співає);
сорока (стрекоче);
гусак (гогоче);
горобець (цвірінькає);
голуб (воркує, туркоче);
ластівка (щебече);
жаба (квакає).
 Вправа «Я – редактор» (word-документ).
Методичний коментар: відредагувати текст. Замінити, де потрібно, іменники
займенниками, щоб не було повторів.
1. Повторити всі частини мови.
2. Виписати 5 речень з підручника «Українська література». Над кожним словом надписати
частину мови.
Скласти казку про частини мови.
Тести (word-документ).
Методичний коментар: учні виконують тестові завдання за темою уроку, здійснюють
самоперевірку.
Ключ. 1–В, 2–Б, 3–Б, 4–Б, 5–В, 6–В.
Методичний коментар: учитель пропонує дітям обрати смайлик про роботу на уроці та
пояснити, чому обрали саме його.
Серед однокласників хочу відзначити роботу…, тому що…
Урок № 10
Тема. Розвиток мовлення. Будова тексту (зачин, основна частина, кінцівка). Ключові
слова в тексті. Складання висловлення за поданими чи дібраними самостійно
Мета: поглибити знання учнів про текст, будову тексту, ключові слова; формувати
відповідні комунікативно-мовленнєві вміння; розвивати навички володіння різними видами
мовленнєвої діяльності; збагачувати словниковий запас школярів.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: знати будову тексту, аналізувати
будову тексту, виділяти зачин, основну частину й кінцівку; уміти визначати мікротеми та
68
тематичне речення, ключові слова, складати висловлення за поданими чи дібраними
самостійно опорними словами.
оцінювати інформацію; ефективно використовувати різні комунікативні стратегії для
розв’язання життєво важливих проблем; використовувати різні види сприймання текстів для
пошуку, обробки, аналізу та добору інформації; читати, аналізувати та інтерпретувати
тексти.
Обладнання: word-документи: «Квітка побажань», «Галерея», «Кодування», «Будиночок»,
«Аналітики», «Втрачений рукопис», «Робота в групах»; відеофайл «Руханка».
Вправа «Квітка побажань» (word-документ).
Методичний коментар: на квіточках учні пишуть побажання сусіду по
парті й дарують їх.
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми поглибимо знання про текст, а також пригадаємо, з
яких частин він складається.
Вправа «Долонька передбачень».
Методичний коментар: учні обводять свою долоньку. Потім на кожному пальчику пишуть
очікування від уроку.
Вправа «Формула уроку».
Методичний коментар: учні складають формулу своєї майбутньої роботи на уроці,
використовуючи умовні позначення всіх якостей, що необхідні для досягнення результату.
Наприклад, (у+о)* (в+с)*р=з, де у – увага, о – організованість, в – взаємодопомога, с –
спілкування, р – робота, з – знання.
 Вправа «Кодування» (word-документ).
Методичний коментар: пронумерувати речення, щоб вийшов текст. Дібрати заголовок.
__ Багато я бачив гарних людей. __ Голова в нього була темноволоса. __ Тільки в очах
завжди повно смутку. __Скільки землі він виорав! __ Який був дужий і чистий! __ Але
такого, як батько, не бачив. __ Великі розумні сірі очі. __ Скільки хліба викосив!
 Вправа «Галерея» (word-документ).
Методичний коментар: розташувати картинки так, щоб вийшла розповідь.
 Слово вчителя (word-документ). Текст – немов будинок, він має свій початок. Як
будинок починають зводити з фундаменту, так і в тексті є одне або й
більше речень, які становлять його початок, або зачин. У зачині коротко
повідомляється те, про що буде розповідатися. Як і в будинку є стіни, у
тексті є основна частина. З основної частини ми дізнаємося головне, про
що автор хотів повідомити в тексті. Будинок завершується дахом. І в тексті
має бути завершення, воно називається кінцівка.
Кожна частина тексту починається з нового рядка – це нова думка, абзац.
 Вправа «Аналітики» (word-документ).
Методичний коментар: визначити в тексті «Легенда про дівчину-Україну» зачин, основну
частину, кінцівку. Дати назву кожній частині та записати план.
 Вправа «Втрачений рукопис» (word-документ).
Методичний коментар: дописати від імені автора втрачену частину тексту.
69
Зійшло ясне сонечко. Розбудило все довкола. Раненько прокинулися діти, адже сьогодні
вони збираються в зоопарк………………………………………………………………………
Уже й вечір настав. Дітям час повертатися додому.
Робота в групах (word-документ).
 Завдання для І групи.
За зачином скласти розповідь.
Не за горами, не за лісами, а в славному місті (селі)… жив Велетень. Усі його боялися, але
він був дуже добрий.
 Завдання для ІІ групи.
За кінцівкою скласти розповідь.
Жив той чоловік заможно й щасливо до кінця своїх днів. І діти його були щасливі, й
онуки, бо ніколи не кривдили нічого живого.
Визначити частини улюбленої казки.
Намалювати комікс та скласти за ним розповідь.
Прийом «Три – два – один».
 У першому рядочку пишемо три факти, які були новими, цікавими, несподіваними на уроці.
 У другому – два факти, які здалися нецікавими, некорисним або вже були відомі учням.
 У третьому – один факт, який хотілось би вивчити детальніше, поглибити знання.
Урок № 11
Тема. Розвиток мовлення. Усна й письмова форми тексту (висловлення). Типи
мовлення: розповідь, опис, роздум.
Мета: поглибити знання учнів про усну й письмову форми тексту, сформувати в учнів
загальне уявлення про типи мовлення, їхні функції; удосконалювати вміння визначати тему й
основну думку висловлення, його належність до певного стилю та типу мовлення; складати
тексти; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати аналіз текстів; на основі
мовленнєво-комунікативного матеріалу виховувати моральні та естетичні якості учнів.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: розрізняти усну та письмову
форми тексту; знати та розрізняти типи мовлення; уміти визначати тему й основну думку
тексту, аналізувати тексти, уміти складати тексти різних типів мовлення.
комунікативні стратегії для розв’язання життєво важливих проблем; використовувати різні
види сприймання текстів для пошуку, обробки, аналізу та добору інформації; читати,
аналізувати й інтерпретувати тексти.
70
Обладнання: word-документи: «Картка самооцінювання», «Два в одному», «Словограй»,
«Хмаринки відповідностей», «Таблиця», «Тренувальна вправа», «Ребуси», «Сенкан»,
«Мікрофон»; відеофайл «Фізкультхвилинка».
Вправа «Цукерниця».
Методичний коментар: покласти до уявної цукерниці будь-що солоденьке, смачненьке,
що починається на першу літеру вашого імені.
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми спробуємо передавати інформацію усно й письмово,
ознайомимося з типами мовлення, а також спробуємо складати різні за типом мовлення
тексти.
Методичний коментар: учні, використовуючи передбачення, відповідають на питання:
«Що ви очікуєте від вивчення нової теми?»
Вправа «Хвилинка поезії».
Ну, як це правильно сказати? І душу відкривай охоче
Які слова вживати нам? Ти для добра з маленьких літ.
Відкрити що? Що відчиняти? Вікно до сонця відчиняєш,
Як дати лад усім словам? Для друзів двері відчиняй.
Що треба просто розгортати? Замок у дверях відмикаєш.
Що відкупорить, відімкнуть? Ти добре це запам’ятай!
Коли слова які вживати? Що закупорене тісненько,
І як дитині це збагнуть? Відкупорити треба нам.
Все просто, в нас багата мова, Запам’ятай і це гарненько
Для всього є свої слова. І раду всім даси словам.
Уважно прислухайсь до слова А книжку треба розгортати
І зрозумієш ці дива. Й перегортати сторінки.
Розплющуєш, прокинувшися, очі Щоб у житті все добре знати,
І відкриваєш дивний світ. Бо ж світ цікавий і дзвінкий.
Надія Красоткіна
 Вправа «Словограй» (word-документ).
Методичний коментар: використавши всі запропоновані слова, скласти свою історію.
Іменники Прикметники Дієслова

Лелека Неймовірний Погоджуватися
Стадіон Районний Планувати
Рахунок Крутий Чекати
 Вправа «Два в одному» (word-документ).
Методичний коментар: прочитати текст «Сосонка», після цього прослухати його у
виконанні вчителя.
– Складіть план тексту та перекажіть його.
– Як краще сприймається текст – коли ви його читаєте чи слухаєте?
2. Сприйняття та первинне усвідомлення матеріалу, осмислення зв’язків і
71
 Слово вчителя. Залежно від особливостей висловлювання тексти можуть належати до
різних типів мовлення: опису, розповіді чи роздуму (міркування). Тексти цих типів мовлення
відрізняються один від одного структурою, засобами зв’язку між складовими частинами.
В описі йдеться про ознаки предмета, особи, місцевості, явища природи тощо, у розповіді
– про послідовні в часі дії, у роздумі – про причини ознак і подій.
Зверніть увагу! Текст рідко буває однотипним, у ньому можуть поєднуватися різні типи
мовлення. Наприклад: розповідь з елементами опису, розповідь з елементами роздуму та
інше.
 Вправа «Хмаринки відповідностей» (word-документ).
Методичний коментар: учні читають тексти і міркують, яке з поданих у «хмаринках»
запитань можна поставити до кожного з них.
 Вправа в групах «Таблиця» (word-документ).
Методичний коментар: спираючись на сказане про типи мовлення, заповнити таблицю:
Орієнтовне виконання.
Назва типу На яке питання Про що йдеться у висловлюванні
мовлення відповідає
Розповідь Що відбулося? Про дії особи або предмета, про події
Опис Який? Яка? Яке? Які? Про ознаки предмета або особи
Роздум Чому? Про причиново-наслідкові зв’язки між явищами,

діями, ознаками
 Тренувальна вправа (word-документ).
Методичний коментар: учитель пропонує дітям прочитати тексти та знайти серед них
текст-розповідь, текст-опис і текст-міркування.
 Гра «Визнач тип мовлення».
Методичний коментар: один учень називає ознаки типів мовлення, інші – визначають тип
мовлення.
 Вправа «Дослідники».
За поданими уривками з’ясуйте тип мовлення кожного висловлювання.
1. Квітка соняшника – це своєрідний кошик, корзинка. Суцвіття її складається з півтори й
більше тисячі маленьких квіточок.
2. Чи є щось виразніше, красивіше, коли соняшник цвіте? «Стоїть гарний, як соняшник у
цвіту», – кажуть у народі.
3. Соняшник з’явився в наших краях, як і в Європі, не так уже й давно. Батьківщина
соняшника – далека Америка.
 Вправа « Ребуси» (word-документ).
Відповідь. Роздум. Опис. Розповідь.

 Вправа «Сенкан» (word-документ).
Методичний коментар: скласти сенкан зі словом-відгадкою ребуса з попередньої вправи.
 Вправа «Мікрофон» (word-документ).
72
Методичний коментар: учні обирають відповіді на запропоновані запитання.
– Який тип мовлення використаєте?
Виписати тексти різних типів мовлення з художньої літератури.
Укласти пам’ятку-алгоритм, як відрізнити тексти за типами мовлення.
Вправа «Три – два – раз».
Методичний коментар: висловити думки з трьох позицій.
 Три факти, які були новими, цікавими, несподіваними.
 Два факти, які здалися нецікавими або вже відомими.
 Один факт, який хотілося б вивчити детально.
Заповнення карток самооцінювання (word-документ).
Методичний коментар: учні мають оцінити себе за кожним з визначених напрямків від 0
до 2 балів.
Урок № 12
Тема. Розвиток мовлення. Особливості будови опису предмета. Усний вибірковий
переказ художнього тексту, що містить опис предмета, за колективно складеним
простим планом. Редагування переказу.
Мета: формувати вміння будувати текст описового характеру, переказувати тексти
описового типу, будувати зв’язні висловлювання на задану тему, викладати матеріал логічно,
послідовно; дотримуватися норм літературної мови, вдало користуючись її лексичним та
граматичним багатством; учити складати план і переказувати за планом; розвивати, пам’ять,
уяву, спостережливість, увагу, уміння встановлювати логічні зв’язки; виховувати
дисциплінованість та відповідальність.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: вибірково переказувати зміст
почутого повідомлення; виокремлювати в тексті мікротеми; складати простий план
почутого; визначати ключові слова в почутому повідомленні; визначати головну й
другорядну інформацію в прочитаному тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті).
аналізувати, інтерпретувати та оцінювати інформацію; діяти за алгоритмом у процесі
складання плану для розв’язання комунікативних завдань; установлювати причиново-
наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію; здійснювати
самооцінку результатів діяльності, рефлексію.
Обладнання: word-документи: вправа «Смайл», пам’ятка для складання вибіркового
переказу, текст переказу; відеофайл «Фізкультхвилинка».
Слово – це найтонший різець. Вміти
користуватися ним – велике мистецтво.
В. Сухомлинський
Вправа «Ім’я з малюнком».
Методичний коментар: учитель пропонує намалювати своє ім’я (діти малюють асоціації
зі своїм ім’ям) і пояснити, чому вони так уважають.
73
Слово вчителя. Ми одержали в спадок сучасну українську літературну мову – багату,
розвинену, гнучку. Нею можна висловити все: від найскладніших і найновіших наукових
відкриттів до найвеселіших віршів, пісень і оповідань. Але вона легко, без зусиль сама в руки
не дається.
Ви бачили, мабуть, великий концертний рояль – красивий, блискучий. Ось до нього
підходить хтось із вас, несміливо доторкається до клавіші. Лунає глибокий, м’який звук. Як
хочеться, щоб це був не окремий звук, а мелодія, хочеться заграти щось красиве, але... Якщо
ви не вчилися грати – нічого у вас не вийде. Треба довго вчитися, наполегливо тренуватися,
щоб з-під пальців легко й плавно полилася мелодія.
Отак і з мовою. Постає вона перед нами в усій своїй красі й принадності в піснях і віршах,
казках і оповіданнях майстрів. А от коли доводиться самому щось переказати або розповісти,
то виходить щось схоже на оту невправну гру на роялі – звуки є, а мелодії немає. Щоб
вільно, невимушено, красиво розмовляти, треба вчитися. Вчитися довго й наполегливо:
вивчати правила, бо це закони мови, завчати нові слова й цілі речення (прислів’я і приказки),
бо це збагачує вашу мову, вчити напам’ять вірші, бо це розвиває пам’ять. І тоді, послухавши
вас, хтось скаже: «Як прекрасно звучить українська мова!»
За Аллою Коваль
– Сьогодні на уроці ми ознайомимося з особливостями створення опису предмета та
вдосконалимо навички переказування тексту.
Методичний коментар: учитель пропонує дітям обрати смайлик, який пов’язаний з
Робота з епіграфом.
– Як ви розумієте вислів В. Сухомлинського?
– Для чого людині вміти висловлювати свої думки?
 Відгадування загадок.
Що допомогло вам знайти відгадки?
На які особливості предмета вказують у загадках?
Є у мене дивне скельце, Дерев’яний
що з усіх кривляється: Та довгенький,
як до нього усміхнешся, Маю носик я
воно теж всміхається. Гостренький.
(Дзеркало). На білому
Не каструля і не миска,не кружка, не горщик. Слід лишаю
Насипають в неї кашу, насипають борщик. І всіх діток
(Тарілка). Потішаю. (Олівець).
На чотирьох ногах стою, Маю чотири ноги
Ходити я зовсім не можу: ще й чотири роги,
Коли втомишся ти гуляти, в полотно мене вбирають,
Ти можеш сісти і відпочивати. їсти й пити заставляють.
(Стілець). (Стіл).
Два кінці, два кільця,
Посередині цвяшок.
(Ножиці).
 Інтелектуальна розминка.
 Які є стилі мовлення? (Художній, науковий, публіцистичний, розмовний, офіційно- діловий).
 Які типи мовлення вам відомі? (Опис, розповідь, роздум).
74
 Що таке опис? (Опис – це один з типів мовлення, за допомогою якого ми характеризуємо
предмет, називаючи найбільш важливі для нього ознаки).
 3 яких частин складається опис? (Вступ, основна частина, висновок).
 Що повинно бути в основній частині? (Опис).
 Вправа «Який предмет?».
Методичний коментар: підібрати по кілька прикметників до іменників.
Огірок, букет, книжка, ручка, подушка.
 Гра «Хто Я?».
Методичний коментар: учні на папері пишуть назву предмета. Учень, на дивлячись на
напис, повинен відгадати, хто він є. Можна ставити питання, на які відповідь «так» чи
«ні».
 Пам’ятка для складання вибіркового переказу (word-документ).
Методичний коментар: учні опрацьовують пам’ятку.
1. Уважно прочитай або прослухай текст. У процесі читання за необхідності роби виписки,
закладки, що стосуються події, персонажа.
2. Визнач, про що говориться в кожному фрагменті, обраному тобою.
3. Розташуй уривки за порядком; подумай, як їх можна об’єднати .
4. Склади план тексту.
5. Перевір за текстом, чи не пропущене щось важливе.
6. Визнач власне ставлення до того, що будеш переказувати.
7. Розповідай, користуючись планом.
 Прослуховування або читання тексту (word-документ).
 Словникова робота.
З’ясуйте лексичне значення слів та складіть із ними речення.
Методичний коментар: учні виписують незнайомі слова та з’ясовують їхнє лексичне
значення за словником.
Цупкий, нашкрябаний напис, пакунок.
 Складання плану вибіркового переказу.
Методичний коментар: учні ділять текст на частини та добирають назву до кожної з
них.
Орієнтовний план тексту.
1. Різдвяні подарунки.
2. Подарунок від дядька й тітки.
3. Светр фірми Візлі.
4. Плащ із сяйливої сріблистої матерії.
5. Примірка плаща.
6. Записка в подарунку.
7. Батьків плащ.
 Повторне прослуховування або читання тексту.
 Самостійне виконання завдань під контролем і за допомогою вчителя (враховуючи
індивідуальні можливості).
Методичний коментар: усний переказ тексту учнями.
Зробити опис будь-якого предмета, не називаючи його.
75
1. Пригадати один із фантастичних предметів, які згадано в казках, мультфільмах чи
кінофільмах (чарівну паличку, шапку-невидимку, меч тощо). Зробити опис цього предмета
та намалювати ілюстрацію.
2. Скласти загадки.
Вправа «Кубування».
Методичний коментар: описати будь-який предмет різнобічно (з позицій шести граней
куба) за алгоритмом.
Алгоритм
1. Опишіть це.
2. Порівняйте це.
3. Установіть асоціації.
4. Проаналізуйте це.
5. Знайдіть застосування цьому.
6. Запропонуйте аргументи «за» і «проти».
Методичний коментар: на дошці написана фраза, яку треба продовжити: «Якби я був
чарівником, то сьогодні б я...», та дієслова:
 Виправив...
 Зробив...
 Додав...
Вправа «Кольорова феєрія».
Методичний коментар: учні оцінюють свою роботу. Вони прикріплюють смайлики чи
стікери в колонки «добре» або «незадовільно», які написані на дошці або на ватмані.
Урок № 13
Тема. Діагностична робота (тест 1). Повторення та узагальнення вивченого в
початкових класах. Текст. Речення. Слово.
Мета: перевірити рівень знань учнів про слово, речення. текст; рівень засвоєння основних
текстотворчих умінь (визначення теми та головної думки тексту, самостійного добору до
змісту виражальних засобів мови, реалізації задуму); удосконалювати навички самостійної
роботи, грамотно й охайно оформляти письмові висловлювання; збагачувати словниковий
запас учнів; цінувати й берегти природу.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: розрізняти мовні одиниці;
визначати ознаки типів мовлення; утворювати текст із запропонованих речень;
використовувати власний мовленнєвий досвід для створення тексту; удосконалювати власне
писемне мовлення; розпізнавати частини мови.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: сприймати, розуміти, перетворювати
інформацію; установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та
другорядну інформацію; розвивати мовну інтуїцію; здійснювати самооцінку результатів
Обладнання: word-документ: різнорівневі тестові завдання для діагностичної роботи у двох
варіантах, фізкультхвилинка.
Тип уроку: урок перевірки та оцінювання досягнення компетентностей.
Слово вчителя. Ми опрацювали розділ «Повторення та узагальнення вивченого в
початкових класах. Текст. Речення. Слово». Сьогодні ви маєте можливість перевірити власні
досягнення з теми.
76
Слово вчителя. Ви будете виконувати діагностичну роботу за завданнями з вивчених тем.
Слово вчителя. Виконуючи завдання діагностичної роботи, ви матимете змогу перевірити
свої знання, скористатися набутими вміннями й навичками.
– Що ви очікуєте від уроку?
1. Перевірка знань фактичного матеріалу (word-документи).
І варіант
І. Початковий та середній рівні (0,5 бала).
1. Текст – це
А декілька частин мови, зібраних в одне речення
Б група речень, які розповідають про різні події, явища
В група речень, об’єднаних між собою темою, головною думкою та граматично
2. Тема тексту – це
А мета тексту, заради якої його створено: повідомити, з’ясувати, спонукати
Б те, про що йдеться в тексті, його зміст
В добір виражальних засобів мови залежно від мети висловлювання
3. Розрізняють такі типи мовлення:
А розповідь, повість, опис
Б опис, оповідання, роздум
В розповідь, опис, роздум
4. Укажіть прикметник
А ощасливити
Б щастя
В щасливо
Г щаслива
5. Укажіть іменник
А осінній
Б село
В вона
Г учора
6. З яких частин складається текст?
А зачин, розповідь, роздум
Б зачин, кінцівка, висновок
В зачин, основна частина, кінцівка
Г зачин, опис, кінець
ІІ. Достатній рівень (2 бали).
1. Установіть відповідність між частиною мови та визначенням.

Частина мови Визначення
1 числівник А означає дію предмета
2 прийменник Б слугує для зв’язку слів
3 іменник В визначає порядок при лічбі
Г означає предмет
2. Установіть відповідність між типами мовлення та їхніми ознаками.
Тип Ознаки
мовлення
1 розповідь А Чому? Про причиново-наслідкові зв’язки між явищами, діями,
77
ознаками
2 опис Б Що відбулося? Про дії особи або предмета, про події
3 роздум В Який? Яка? Яке? Які? Про ознаки предмета або особи
Ключ. 1–В, 2–Б, 3–В, 4–Г, 5–Б, 6–В; 7: 1–В, 2–Б, 3–Г; 8: 1–Б, 2–В, 3–А.
9. Переставте мiсцями речення, щоб утворився текст, доберіть заголовок.
А цей кущ прикрасив себе червоним листям. Погляньте, який кольористий стоїть ліс! А зараз
осінь, і листя пожовкле. А підійдіть ближче: одне дерево жовтувате, інше темніше. Влітку
він був зелений. Ніби хтось пофарбував ліс у таку світло-жовту фарбу.
За О. Копиленком
Відповідь.
Погляньте, який кольористий стоїть ліс! Влітку він був зелений. А зараз осінь, і листя
пожовкле. Ніби хтось пофарбував ліс у таку світло-жовту фарбу. А підійдіть ближче: одне
дерево жовтувате, інше темніше. А цей кущ прикрасив себе червоним листям.
ІІІ. Високий рівень (3 бали).
10. Опишіть свою улюблену тварину.
ІІ варіант
І. Початковий та середній рівні (0,5 бала).
1. Текст – це
А група речень, об’єднаних темою та головною думкою
Б висловлювання, що складається з кількох речень
В група слів, словосполучень та речень
2. Тема тексту – це
А те, чого текст навчає, що схвалює або засуджує
Б оцінка предмета чи явища
В його зміст, те, про що в ньому розповідається
3. Розрізняють такі типи мовлення:
А науковий, публіцистичний, художній
Б розповідь, опис, роздум
В оповідання, казка, вірш
4. Укажіть прикметник
А добрий
Б добро
В добре
Г добріти
5. Укажіть іменник
А він
Б писати
В осінь
Г сьогодні
6. З яких частин складається текст?
А зачин, основна частина, кінцівка
Б зачин, опис, кінець
В зачин, розповідь, роздум
Г зачин, кінцівка, висновок
ІІ. Достатній рівень (2 бали).
7. Установіть відповідність між частиною мови та визначенням.
Частина мови Визначення
1 прикметник А означає дію предмета
2 займенник Б означає ознаку предмета
3 дієслово В вказує на особу і предмет, не називаючи їх
Г означає предмет
78
8. Установіть відповідність між типами мовлення та їхніми ознаками.
Тип мовлення Ознаки
1 розповідь А Чому? Про причиново-наслідкові зв’язки між явищами, діями,
ознаками
2 опис Б Що відбулося? Про дії особи або предмета, про події
3 роздум В Який? Яка? Яке? Які? Про ознаки предмета або особи
Ключ. 1–А, 2–В, 3–Б, 4–А, 5–В, 6–А; 7: 1–Б, 2–В, 3–А; 8: 1–Б, 2–В, 3–А.
9. Переставте мiсцями речення, щоб утворився текст, доберіть заголовок.
А цей кущ прикрасив себе червоним листям. Погляньте, який кольористий стоїть ліс! А зараз
осінь, і листя пожовкле. А підійдіть ближче: одне дерево жовтувате, інше темніше. Влітку
він був зелений. Ніби хтось пофарбував ліс у таку світло-жовту фарбу.
Відповідь.
Погляньте, який кольористий стоїть ліс! Влітку він був зелений. А зараз осінь, і листя
пожовкле. Ніби хтось пофарбував ліс у таку світло-жовту фарбу. А підійдіть ближче: одне
дерево жовтувате, інше темніше. А цей кущ прикрасив себе червоним листям.
ІІІ. Високий рівень (3 бали).
10. Опишіть свою улюблену тварину.
2. Фізкультпауза (word-документ).
Бесіда.
– Як вважаєте, чи впоралися ви із завданням?
– Яке завдання виявилося найважчим?
– Яке завдання виконали найшвидше?
– Чи виникла потреба повторити вивчений матеріал?
2. Повідомлення домашнього завдання та інструктаж щодо його виконання.
Скласти опис улюбленої тварини.
Вправа «Незакінчені речення».
– Сьогодні я зуміла (зумів)…
– Мені варто повторити…
79
80
Урок № 14
Тема. Лексичне значення слова. Тлумачення лексичного значення слова. Зіставлення
лексичного та граматичного значення слова.
Мета: повторити розділ науки про мову «Лексикологія», сформувати поняття про лексику,
лексичне та граматичне значення слова; ознайомити п’ятикласників із тлумачним
словником; навчити їх зіставляти та розмежовувати лексичне та граматичне значення слова;
творчо використовувати довідкові матеріали, тлумачні словники, працювати з
інформаційними джерелами, проводити лінгвістичне мінідослідження; сприяти розвитку
навичок дослідницької діяльності, роботи в групах; заохочувати до ефективної комунікації в
конкретних ситуаціях спілкування; спонукати учнів удосконалювати власне мовлення та
збагачувати словниковий запас; цінувати українську мову як чинник національної та
громадянської ідентичності.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: уміти тлумачити зміст слова;
уживати слова відповідно до їхнього лексичного значення; вирізняти лексичні явища у
своєму та чужому мовленні, пояснювати їхню суть; тлумачити та зіставляти лексичне й
граматичне значення слова; самостійно виявляти й виправляти помилки, допущені в тексті, з
урахуванням засвоєних мовних норм; будувати усне й письмове висловлювання на певну
тему в доцільному стилі й жанрі.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: розуміти, перетворювати,
аналізувати, інтерпретувати та оцінювати інформацію; висловлювати думки, почуття,
погляди в усній та письмовій формі; дотримуватися культури мовлення та норм
мовленнєвого етикету; постійно збагачувати власний словниковий запас через використання
словників і довідкових ресурсів, зокрема цифрових; формулювати визначення, логічно
обґрунтовувати висловлену думку; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст,
графік, таблиця, схема) для вирішення комунікативних завдань; використовувати ефективні
комунікативні стратегії для співпраці в групі.
Обладнання: word-документи: схема «Хвилинка ерудита»», вправа «Навчаючи – учуся»,
лексикологічний практикум, «Картка самооцінювання», «Правила роботи в групах», «Карта
знань», ребус, завдання з QR-кодом «Не бійтесь заглядати у словник...», слайд
«Лексикологія», ілюстративний матеріал з відкритого доступу мережі «Інтернет»
(www.google.com.ua); відеофайл «Весела руханка».
 Створення сприятливої емоційної атмосфери.
Пролунав уже дзвінок, У країну знань чудову
Нас покликав на урок Пізнавати рідну мову!
 Слово вчителя. Добрий день, діти! Я радо вітаю вас на уроці. Усміхніться один одному,
побажайте успіхів і гарного дня!
 Термінологічна хвилинка із завданням.
Методичний коментар: на дошці записані терміни, що стосуються розділу
«Лексикологія»: лексичне та граматичне значення слова, тлумачний словник, багатозначні й
однозначні слова, пряме і переносне значення слів, антоніми, синоніми, омоніми, пароніми.
– Прочитайте слова, обговоріть у парах, що означає кожне з них.
– Спрогнозуйте, який розділ мовознавства ми вивчатимемо.
 Слово вчителя. А підтвердити чи спростувати правильність ваших відповідей допоможе
ребус, у якому прихована назва розділу, який вивчатимемо
(word-документ).
Відповідь. Лексикологія.
2. Визначення очікуваних результатів (слайд).
81
Методичний коментар: учитель знайомить п’ятикласників із путівником по розділу
«Лексикологія», називає ті теоретичні поняття, які вони мають засвоїти, оголошує тему,
мету та завдання уроку.
 Слово вчителя. Так, діти, сьогодні ми відвідаємо незвичайну країну Лексикологію, у якій
володарює королева Лексика, а мешканцями цієї держави є Слова – Однозначні та
Багатозначні, з Прямим і Переносним значенням, Синоніми, Антоніми, Омоніми, Пароніми.
Сподіваюся, що кожен тут поповнить свою духовну скарбничку новими знаннями, глибше
пізнає таку важливу одиницю мови, як слово, що є основним джерелом збагачення словника,
навчиться розрізняти групи слів за значенням, грамотно формулювати й висловлювати свої
думки. Чого ви очікуєте від уроку?
 Вправа «Незакінчені речення».
 Мені цікаво дізнатися про…
 Я хочу зрозуміти…
 Я прагну навчитися…
Слово вчителя. Діти, королева Лексика приготувала для вас багато завдань, які допоможуть
глибше пізнати її незвичайну країну, познайомитися із законами та правилами, за якими
живуть усі мешканці Лексикології. Тож сьогодні ви працюватимете у двох групах. Оберіть
собі спікерів та ознайомтеся з правилами роботи в групах (word-документ).
Методичний коментар: учитель одразу наголошує, що групи на підсумковому етапі уроку
заповнюють карти-схеми здобутих знань. Спікери озвучують результати спільної роботи,
роблять висновки-узагальнення.
 «Поетична п’ятихвилинка».
А зараз уважно прослухайте уривок із поезії Т. Шевченка «Ну що б, здавалося, слова...» та
дайте відповіді на поставлені запитання.
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!..
 Слово вчителя. Над таємницею слова Тарас Шевченко розмірковував у багатьох поезіях,
але найточніше сформулював його внутрішню силу саме в цих поетичних рядках.
 Бесіда.
– Чому Великий Кобзар так високо поціновував слово?
– Яке воно має значення в житті людини? У чому його сила?
– Чи може слово вилікувати людину? А поранити?
– Які прислів’я та приказки про слово ви знаєте? Озвучте їх.
– Чи пов’язані, на вашу думку, слова геніального Кобзаря з темою уроку? Відповідь
обґрунтуйте.
– Пригадайте, що вам відомо про слово як одиницю мовлення.
 Вправа «Анаграми».
Методичний коментар: учитель пропонує дітям скласти слова із запропонованих букв.
ОВАМ ИДРПАРО АКЩАВБІНИТЬ
Відповідь. Мова, природа, батьківщина.
 Евристична бесіда.
– Поясніть, за якої умови сполучення звуків може стати словом.
Методичний коментар: діти роблять висновок про те, що слово – це основна мовна
одиниця, яка складається зі звуків і називає певні предмети, процеси, ознаки, явища.
 Слово вчителя. Так, діти, наша мова – це сукупність певних поєднань звуків, букв, яким
конкретною людською спільнотою (найчастіше – етносом, народом) присвоєно певне
значення. А без такої важливої одиниці мови, як слово, ми не мали б можливості виражати
82
свої почуття, думки, власне бачення світу, не могли б спілкуватися одне з одним. Тож воно
має вагоме значення в нашому житті.
 Інтерактивна вправа «Хвилинка ерудита» (word-документ).
Уважно розгляньте схему «Ознаки слова». Доберіть до кожної ознаки власні приклади, що
проілюструють її. На основі опрацьованого матеріалу зробіть висновки про те, які нові
знання про слово ви додали до своєї мовної скарбнички на цьому етапі уроку-подорожі.
 Інтерактивна вправа «Навчаючи – учуся» (word-документ).
Опрацюйте теоретичний матеріал. З’ясуйте, що вам уже відоме з цієї теми, а що – нове.
Поділіться своїми знаннями з однокласниками. Поясніть, у чому полягає відмінність між
лексичним і граматичним значенням слова. Доповніть таблицю «Лексичне та граматичне
значення слова» власними прикладами.
 Слово вчителя. Отже, ви переконалися, що, окрім лексичного значення, слово має ще й
граматичне, що вказує на належність до певної частини мови та на його граматичні ознаки –
рід, число, відмінок тощо. А зараз пропоную відгадати загадку. Слово-відгадка підкаже, до
якого мудрого порадника потрібно звернутися, щоб пояснити лексичне значення слова.
 Відгадайте загадку.
Незчисленна ми родина, І сусід сусіду рад.
В нас на всіх – одна хатина, Ну, а хто із нас щось значить –
Але в ній і мир, і лад, Кожен сам вам розтлумачить.
Відповідь. Тлумачний словник.
Так, справжнім нашим помічником стає тлумачний словник, до якого ми звертаємося,
коли виникають труднощі під час пояснення лексичного значення слова.
 Завдання з QR-кодом «Не бійтесь заглядати у словник...» (word-документ).
Відскануйте QR-код та перейдіть за покликанням. Ознайомтеся з інформацією про словник.
Зверніть увагу на такі відомості: прізвища укладачів, рік видання, кількість уміщених у
ньому слів, з яких частин складається, на зміст передмови.
3. Фізкультпауза. «Весела руханка» (відеофайл).
 Вправа «Юний дослідник-мовознавець».
Методичний коментар: учитель пропонує дітям з’ясувати лексичне та граматичне
значення поданих слів за тлумачним або онлайн-словником за покликанням
http://slovopedia.org.ua. ; із двома словами (на вибір) скласти речення.
Суржик, лексика, мова, екологія, мовознавець.
 Вправа «Лексична скарбничка».
Прочитайте текст. Витлумачте письмово лексичне значення виділених слів, з’ясуйте їхнє
граматичне значення (укажіть, якою частиною мови вони є, назвіть їхні граматичні ознаки –
рід, число, відмінок тощо). Усно зіставте лексичні та граматичні значення проаналізованих
слів.
Собор святої Софії було збудовано в часи, які визначають як період розквіту держави з
центром у Києві. Володарював тоді син Володимира Великого князь Ярослав, який до
книжок виявляв завзяття, читаючи їх і вдень і вночі, за що й був пошанований іменням
Мудрий.
Із книжки «Визначні пам’ятки України»
 Лексикологічний практикум (word-документ).
Установіть відповідність між словами та лексичними значеннями їх.
Ключ 1. 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д, 5–Г.
Ключ 2. 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б, 5–В.
Ключ 3. 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–Г, 5–А.
83
 Слово вчителя. Прослухайте уважно уривок із поезії Надії Красоткіної «Ну, як це
правильно сказати?». Чи стосується він розділу мовознавства, який ми розпочали вивчати?
Свою відповідь обґрунтуйте.
Які слова вживати нам? Що відкупорить, відімкнуть?
Відкрити що? Що відчиняти? Коли слова які вживати?
Як дати лад усім словам? І як дитині це збагнуть?
Що треба просто розгортати?
 Слово вчителя. Сподіваюся, ви зможете дати повні відповіді на поставлені авторкою
вірша запитання наприкінці знайомства з країною Лексикологією. А королева Лексика
підготувала для вас наступні завдання, які допоможуть навчитися грамотно висловлювати
думки, уникати лексичних помилок.
 Вправа «Не проґав помилки».
Виправити помилки, з’ясувати їх вид. Чому їх називають лексичними?
Учні нашого класу приймали активну участь в озелененні селища. Діти рахують, що зелені
насадження є легенями планети. Тому вони є активними учасниками екологічних
міроприємств.
 Твір-п’ятихвилинка.
Оберіть тему та напишіть висловлення. У роботі сформулюйте 2–3 поради щодо
необхідності вивчення рідної мови.
 «Немає магії сильнішої, ніж магія слів» (А. Франс).
 «Слово – то мудрості промінь, слово – то думка людська» (Леся Українка).
 «Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і дзвенить» (Олександр Олесь).
1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника з теми.
2. Написати лінгвістичну казку про країну Лексикологію та її жителів.
За допомогою довідників та інтернету розтлумачити лексичне значення запропонованих слів:
національність, народ, патріот.
 Слово вчителя. Ось і настав час підбивати підсумки нашої спільної роботи, але захоплива
мандрівка по незвичайній країні Лексикології ще не закінчена. Ми продовжимо її на
наступних уроках. А зараз слово надаємо спікерам обох груп для представлення заповнених
протягом уроку карт знань.
 Презентація карт знань (word-документ).
Методичний коментар: учитель пропонує спікерам творчих груп озвучити результати
спільної роботи за картами-схемами здобутих знань.
 Слово вчителя. Великий шанувальник рідного слова Дмитро Григорович Білоус
зворушливо і з любов’ю оспівав його неповторність і красу. На думку поета-словолюба,
кожна лексема має глибоке наповнення та віддає нам природні скарби народної мудрості:
Ти постаєш в ясній обнові,
як пісня линеш, рідне слово.
Тому ми, українці, повинні любити, шанувати, вивчати рідну мову – «золотий запас душі
народу, з якого виростаємо, яким живемо, завдяки якому маємо право милуватися й
пишатися рідним краєм».
Інтерактивна вправа «П’ять відкриттів уроку».
Методичний коментар: учитель пропонує учням обрати і продовжити лише одну фразу.
 На уроці я відкрив (-ла) для себе…
 Сьогодні я навчився (-лася)…
 Під час опрацювання теми несподівано виникли думки про...
 Найбільше мене сьогодні вразило…
84
 Під час уроку я зрозумів (-ла) , що … стане в пригоді мені в подальшому житті…
3. Цінування, оцінювання (word-документ).
Методичний коментар: учні заповнюють картку самооцінювання.
Урок № 15
Тема. Тема. Однозначні й багатозначні слова (повторення).
Мета: повторити вивчене про багатозначні й однозначні слова; формувати вміння
розпізнавати однозначні слова, пояснювати їхнє лексичне значення, виокремлювати та
розрізняти значення багатозначних слів; порівнювати тексти щодо наявності в них
багатозначних слів; урізноманітнювати власне мовлення завдяки роботі зі словниками та
довідковими джерелами; добирати доречні засоби мовної виразності для оформлення
власного висловлення; сприяти розвитку навичок дослідницької діяльності, роботи в групах;
цінувати українську мову.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: уміти тлумачити лексичне
значення багатозначних слів з урахуванням контексту; виокремлювати та розрізняти
значення багатозначних слів; уживати слова відповідно до їхнього лексичного значення;
проводити лінгвістичне мінідослідження; порівнювати тексти щодо наявності в них
Ключові компетентності, що формуються на уроці: формулювати визначення, логічно
обґрунтовувати висловлену думку; презентувати власні ідеї, бачення, інноваційні погляди;
дотримуватися культури мовлення та норм мовленнєвого етикету; постійно збагачувати
власний словниковий запас через використання словників і довідкових ресурсів, зокрема
цифрових; використовувати ефективні комунікативні стратегії для співпраці в групі;
розрізняти емоції інших осіб у контексті комунікації; презентувати власні ідеї, бачення,
інноваційні погляди зрозуміло, грамотно, креативно, використовуючи доцільні засоби
увиразнення мовлення; здійснювати самооцінку результатів діяльності, рефлексію.
Обладнання: word-документи: схема «Однозначні та багатозначні слова», вправи
«Дослідження-обґрунтування», «Намисто», «Школа тітоньки Сови», «Робота з
медіатекстом»; листок оцінювання результатів вивчення теми, ілюстративний матеріал із
відкритого доступу мережі «Інтернет» (www.google.com.ua).
Тип уроку: комбінований урок (розвитку та формування компетентностей).
 Слово вчителя. Добрий день, шановні п’ятикласники. Вітаю вас на уроці. Усміхніться
один одному, побажайте гарного настрою, успіхів і потиском руки передайте імпульс
гарного настрою своєму сусідові по парті!
 З’ясування емоційної готовності до уроку. Прийом «Імпульс потиску».
Слово вчителя. Сьогодні продовжуємо розпочату на попередньому уроці віртуальну
мандрівку країною Лексикологією. Цього разу ви знову зустрінетеся з її мешканцями –
Однозначними та Багатозначними словами, з якими вже познайомилися в початковій школі,
довідаєтесь про них щось нове. Під час вивчення цієї теми навчитеся розпізнавати
однозначні слова, пояснювати їхнє лексичне значення, виокремлювати та розрізняти
значення багатозначних слів, використовувати їх у своєму мовленні. Сподіваюся, що
наприкінці уроку ви знатимете, чому так важливо розрізняти слова однозначні й
багатозначні.
Слово вчителя. Українське прислів’я вчить: «Ніколи не кажи «не вмію», а кажи –
«навчуся»». Нехай цей урок збагатить вас новими знаннями, які знадобляться в дорослому
житті.
85
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». Висловіть свої очікування від уроку,
продовживши фрази:
– Я очікую, що на уроці буде...
– Я хочу більше дізнатися про...
– Я хочу отримати...
– Я хочу навчитися...
– Я хочу зрозуміти, усвідомити...
– Я сподіваюся, що здобуті знання знадобляться мені в житті, бо...
1. Перевірка виконання домашнього завдання.
«Інтелектуальна розминка».
– Розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови, називається... (лексикологія).
– Лексика – це... (сукупність усіх слів мови, її словниковий склад).
– Лексичне значення слова – це те, що... (воно означає).
– Лексичне значення мають усі слова, крім... ( службових).
– На належність слова до певної частини мови та на його граматичні ознаки вказує...
(граматичне) значення.
– Лексичне значення слова пояснюють у словниках, які називають... (тлумачними).
– Словник складається зі... (словникових статей).
2. Усебічна перевірка ступеня раніше засвоєних знань.
Виразне читання лінгвістичних казок про країну Лексикологію та її жителів (за бажанням
озвучують декілька учнів).
3. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
 Дослідження-обґрунтування. Робота в групах (word-документ).
 Завдання для І групи (за І. Ющуком).
Пояснити всі можливі значення слова на розі («ріг кози, корови, барана, носорога», «місце,
де сходяться дві стіни будинку», «місце, де перетинаються дві вулиці», «гострий
прямокутний край стола»).
Методичний коментар: учні роблять висновок, що це слово багатозначне, поза
контекстом чи ситуацією його можна розуміти по-різному.
 Завдання для ІІ групи (за І. Ющуком).
Пояснити значення слова чорний у різних словосполученнях: чорна хустка, чорна хмара,
чорна кава, чорний хліб, чорний ліс («листяний»), чорний хід, чорна безнадія, чорний день. Чи
те саме значення має слово чорний у різних словосполученнях?
Методичний коментар: учні роблять висновок, що слово «чорний» у поданих
словосполученнях має різне значення, тому воно багатозначне. Потрібне нам значення слова
розкривається в поєднанні з іншими словами, у контексті.
 Слово вчителя. Чи багато значень мають слова хризантема, відеокамера, суфікс,
фіолетовий? (Слова, які мають одне лексичне значення, називаються однозначними).
 Робота з підручником.
 Слово вчителя. Зіставте свої висновки з матеріалом підручника та поділіться з членами
групи новою інформацією. З’ясуйте, що з цієї теми вам відоме, а що – нове. Зробіть спільні
висновки-узагальнення, заповніть схему «Однозначні та багатозначні слова» (word-
документ).
 Інтерактивна вправа «Намисто» (word-документ).
Методичний коментар: учитель пропонує п’ятикласникам із намистин, розкиданих
хаотично, нанизати два разки намиста: одне має складатися лише з однозначних слів, а
інше – з багатозначних. Перша група нанизує однозначні слова-намистини, а друга –
багатозначні. Спікери команд обґрунтовують результати роботи.
4. Осмислення, первинна перевірка розуміння та корекція засвоєння нових знань.
 Дослідження-пошук.
86
Методичний коментар: учні простежують за допомогою тлумачного словника, скільки
значень мають слова гострий, крило, добрий, молодий, хвіст, ходити, солодкий; з’ясовують,
які значення цих слів є основними.
 Дослідження-обґрунтування.
Розкрийте значення слова теплий у кожному реченні. Доведіть, що воно багатозначне.
Доберіть синоніми та утворіть синонімічні ряди.
1. Був теплий дощ, в траві стоїть вода (М. Рильський). 2. День був ясний, сонячний та
теплий (І. Нечуй-Левицький). 3. Тепле... світло виповнило хату, і глянула у вікна широка
блакить неба (М. Коцюбинський). 4. Наповнюймо цей холодний всесвіт теплими словами
нашої мови! (В. Голобородько). 5. Налетіли птахи з теплих країв, заспівали й защебетали
(Марко Вовчок).
Орієнтовна відповідь. Синоніми до слова «теплий» (переносне значення) – доброзичливий,
привітний, задушевний, приязний, щирий, щиросердний, душевний, прихильний.
5. Фізкультпауза.
Слово вчителя. Запорукою успішної роботи на уроці є поєднання фізичної та розумової
праці. Тож запрошую вас потренувати і розум, і тіло. Коли я називатиму багатозначне слово,
піднімайте руки вгору, коли промовлятиму однозначне – опускайте вниз.
Похмурий, земля, горіти, ходити, Харків, бузок, світлий, префікс, автомобіль, море, гравюра,
Україна, великий, лексика, природа, журавель, ніс, українець.
6. Закріплення знань і способів дій.
 Школа тітоньки Сови (word-документ).
Укажіть, які з поданих слів належать до однозначних, а які – до багатозначних. З
багатозначними словами складіть і запишіть кілька речень.
Калина, лінія, Стрий, дятел, Карпати, мова, сміється, важкий, буква, ясен, чорнобривці,
вушко, будинок.
 Робота з медіатекстом (word-документ).
Запрошую вас відвідати майстерню слів Макара Макаровича та стати його помічниками, як
Порфирій.
Прочитайте текст із журналу «Пізнайко» «Майстерня слів. Порфирій стає підмайстром» Лесі
Мовчун та виконайте поставлені завдання. Поясніть значення слів добродій, хутчіш.
Доберіть до них синоніми.
7. Узагальнення та систематизація знань.
 Розподільний диктант.
Розподіліть слова на групи й запишіть: у першу колонку – однозначні, а в другу –
багатозначні слова. З виділеними словами складіть словосполучення таким чином, щоб
показати всі можливі лексичні значення.
Стіна, крило, числівник, сосна, Дніпро, хвіст, вівторок, важкий, перо, корінь, вантажівка,
підмет, синонім, глибокий, ручка, борщ, зірка, книжка, капелюх, летіти, м’який.
1. Контроль і самоперевірка знань.
Що я знаю?
1. Слова бувають однозначні й ...
2. Однозначне слова має тільки... значення, а багатозначне – ... значень.
3. Одне зі значень багатозначного слова – ... , воно виникло разом зі словом.
4. Багатозначне слово означає предмети, дії, явища, які в чомусь .... між собою.
Що я вмію?
1. Слово голова однозначне чи багатозначне? Доведи свою думку.
2. Склади і запиши зі словами місяць, корінь словосполучення так, щоб кожне з них було
вжите в різних значеннях.
Слово вчителя. Наш урок добігає кінця. Дайте відповідь на поставлене на початку уроку
запитання: чому важливо розрізняти слова однозначні й багатозначні?
87
 Слово вчителя. Сподіваюся, що кожен із вас чогось навчився, здобув нові знання.
 «Мікрофон».
Методичний коментар: кожен учень обирає для себе одне запитання і дає на нього
відповідь.
– Цей урок допоміг мені усвідомити...
– Здобуті сьогодні знання мені знадобляться в житті, бо…
– Найцікавішим на уроці для мене було...
– З уроку взяв(-ла) для себе...
– Я хотів би висловити такі побажання собі: ...
– Я хотів би висловити такі побажання однокласникам: ...
– Я хотів би висловити такі побажання вчителеві: ...
4. Інформування про домашнє завдання.
Вивчити теоретичний матеріал у підручнику.
1. Виконати вправу (на вибір учителя).
2. Скласти діалог між двома однокласниками про однозначні та багатозначні слова.
Методичний коментар: учні проводять самооцінювання та взаємооцінювання. Учитель
аргументовано оцінює роботу учнів протягом уроку.
Урок № 16
Тема. Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях
(повторення). Роль слів у переносному значенні в художньому стилі мовлення.
Аудіювання і читання тексту, у якому використано слова, ужиті в переносному
значенні.
Мета: поглибити вивчене про багатозначні слова, зокрема про пряме й переносне значення
слів; показати на прикладі цих лексичних одиниць багатство виражальних можливостей
української мови; удосконалювати аудіативні навички учнів; формувати вміння сприймати
на слух незнайомий текст, у якому використано слова, ужиті в переносному значенні, та
оцінювати мовленнєве повідомлення; висловлювати власну думку щодо сприйнятого;
розвивати вміння творчо використовувати лексичні засоби, обираючи доречні нестандартні
рішення; висловлювати власні почуття, враження, викликані прочитаним, своє ставлення до
зображених у тексті людей, подій, ситуацій; цінувати та берегти природу.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: розуміти після прослуховування
фактичний зміст тексту; відповідати на запитання за змістом почутого; визначати тему,
основну думку; знаходити виражально-зображувальні засоби твору, зокрема слова, ужиті в
переносному значенні.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: сприймати й читати інформаційні,
художні тексти класичної та сучасної літератури; розуміти, перетворювати, аналізувати,
інтерпретувати й оцінювати інформацію; висловлювати думки, почуття, погляди в усній та
письмовій формі; установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та
другорядну інформацію; формулювати визначення, логічно обґрунтовувати висловлену
думку; презентувати власні ідеї, бачення, інноваційні погляди зрозуміло, грамотно,
креативно, використовуючи доцільні засоби увиразнення мовлення; дотримуватися культури
мовлення та норм мовленнєвого етикету; постійно збагачувати власний словниковий запас
через використання словників і довідкових ресурсів, зокрема цифрових; використовувати
ефективні комунікативні стратегії для співпраці в групі; здійснювати самооцінку результатів
діяльності, рефлексію.
Обладнання: word-документи: схема «Пряме й переносне значення слова», рубрика
«Ерудит», пам’ятка «Вимоги до успішного аудіювання», текст для аудіювання «Косарі»,
тестові завдання до тексту «Косарі», інтерактивна вправа «Я – дослідник»/«Я – дослідниця»,
88
лінгвістичне спостереження, текст «Відлітають лебеді»; ілюстративний матеріал з відкритого
доступу мережі «Інтернет» (www.google.com.ua).
 Слово вчителя. Добрий день, шановні п’ятикласники! Сьогодні ми знову здійснимо
віртуальну мандрівку до країни Лексикології, продовжимо вивчати її закони та правила. А
налаштуватися на плідну роботу нам допоможе аутотренінг. Сядьте зручно, заплющіть очі й
повторюйте за мною.
 Аутотренінг.
Ми любимо вчитися, пізнавати світ, досліджувати!
Ми хочемо здобути нові знання.
Ми слухаємо, міркуємо, аналізуємо, відповідаємо.
Ми здібні, творчі, розумні, кмітливі та креативні.
Ми це доведемо сьогодні собі та іншим!
 Слово вчителя. Переконана, що ви всі дружно співпрацюватимете в команді для
досягнення поставлених цілей.
Слово вчителя. Сьогодні ми пригадаємо й поглибимо вивчене про багатозначні слова,
зокрема про їх пряме й переносне значення. З’ясуємо, яку роль виконують слова, ужиті в
переносному значенні, у художньому стилі мовлення. Опрацюємо текст та зробимо
відповідні висновки на прикладі цих лексичних одиниць про багатство виражальних
можливостей української мови.
Інтерактивна вправа «Очікування».
– Мені цікаво було б з’ясувати...
– Хочу навчитися правильно використовувати...
– Хочу поглибити свої знання про...
– Сподіваюся відкрити для себе щось нове про...
«Поетична хвилинка».
– Уважно вслухайтеся в поетичні рядки.
– Які картини виникли у вашій уяві?
– Озвучте свої думки, поділіться враженнями.
– Чи є у вірші слова, вжиті в переносному значенні? Назвіть їх. Поясніть, якого забарвлення
вони надають поезії.
Краса природи – справжнє диво
Краса природи – справжнє диво. Навколо височіють гори,
Все неповторне і живе. Між горами дзюрчить вода.
Де не поглянь, скрізь так красиво: А ліс зелений, наче море,
По небу сонечко пливе, І всюди казка ожива!
Інтерактивна вправа «Що я знаю та вмію».
– Я знаю, що багатозначні слова – це… (слова, що мають декілька значень).
– Одне зі значень багатозначного слова... (основне, пряме), а інші – (переносні).
– Ці слова означають предмети, дії, явища, які... (в чомусь подібні між собою).
– Пряме значення – це властиве слову ... (звичайне значення).
– Переносне значення – це значення... (образне, пов’язане за смислом із прямим).
– Я вмію... (розпізнавати однозначні та багатозначні слова, використовую їх у мовленні).
89
 Проблемні запитання.
– Чи може слово збагатитися новим значенням? Якщо так, то коли це відбувається?
– Як виникають переносні значення слів?
– Як розрізнити слова з прямим і переносним значенням?
 Робота з підручником та схемою «Пряме й переносне значення слова» (word-
документ).
Зіставте свої міркування з теоретичним матеріалом підручника про пряме й переносне
значення слова. Розгляньте та прокоментуйте схему «Пряме й переносне значення слова»
Якщо виникне потреба, проконсультуйтесь із сусідом по парті або вчителем.
 «Поміркуй !» (за І. Ющуком).
Порівняйте два словосполучення: синє море та море вражень. У якому з них ідеться про
справжнє море, а в якому це слово означає «багато», тобто має не своє пряме значення?
Орієнтовна відповідь. У словосполученні море вражень значення слова море як чогось
багато ми перенесли на враження, тому таке значення слова й називаємо переносним.
 Рубрика «Ерудит» (word-документ).
Ознайомтеся з цікавою та пізнавальною інформацією про типи переносних значень слів.
Поділіться нею з однокласниками.
 Розумова розминка.
Відгадайте загадки. Зверніть увагу на вживання слів у прямому й переносному значенні.
Сумно у гаях блукає, На городі восени Чарівник прийшов у ліс,
Жовті шати одягає. Лежать жовті кабани, Фарби, пензлика приніс.
Золотисту стелить постіль – Прив’язані за хвости, У діброві та садочку
Жде сестрицю білу в гості. Щоб не здумали втекти. Стали жовтими
(Осінь) (Гарбузи) листочки. (Жовтень)
 Гра «Аукціон».
Назвіть якнайбільше прислів’їв, загадок, до складу яких входять слова, ужиті в переносному
значенні.
 Дослідження на основі роботи з текстом «Відлітають лебеді» (word-документ).
 Прочитайте текст. Визначте тему та основну думку.
 Поясніть лексичне значення слів пурпурове, заграва.
 Укажіть, до якого типу та стилю мовлення належить текст.
 Які художні засоби використовує автор?
 Назвіть яскраві епітети, метафори, персоніфікації.
 Однозначними чи багатозначними є слова в наведених вами прикладах?
 Чи вживаються тут багатозначні слова у своєму первинному (прямому) значенні?
 Як з’явилися в мові слова в переносному значенні?
 Вправа «Я – дослідник»/«Я – дослідниця» (word-документ).
Досліди, як утворюється переносне значення слова.
 Спостереження над мовним матеріалом.
Прочитайте прислів’я та приказки. Знайдіть слова, ужиті в переносному значенні. Поясніть
їхнє значення в реченні. Обґрунтуйте, з якою метою ми вживаємо їх в усному та писемному
мовленні. Витлумачте зміст поданих висловів. Вставте пропущені літери.
Пр...рода одному мати, другому – мачуха. 2. Заступи природу дв...рима, то вона тобі вікном
ввійде. 3.Н...ма тієї драбини, щоб до неба дістала. 4. Рада б мати до дітей небо прих...лити та
зорями вкрити. 5. Чисте небо не/боїться ні блискавки, ні грому. 6. Гора з горою не сходи...я, а
людина з людиною зійде...я. 7. Поле бач...ть, а ліс чує. 8. Як листя жовтіє, то поле смутніє
(Народна творчість).
 Робота в парах «Лінгвістична хвилинка».
90
Утворіть словосполучення, визначте слова, що вжиті в переносному значенні. Здійсніть
взаємоперевірку. Уведіть у речення одне зі словосполучень.
Мріє (людина, гай). Сміється (дитина, сонечко). Крапля (дощу, надії). Сталевий (ніж, нерви).
4. Фізкультхвилинка.
Слово вчителя. Поверніться праворуч, якщо я називаю слова, ужиті в переносному
значенні, ліворуч – якщо в прямому. Підніміть праву руку вгору, коли промовляю
однозначні слова, а ліву – коли багатозначні.
Похмура людина, шовкова сукня, калинова мова, летить сокіл, усміхається осінь, солодкий
сон, залізна воля, золотий ланцюжок, лимонний сік, малиновий шарф; троянда, берег,
тиждень, суфікс, зошит, гніздо, зелений, цирк, присудок.
 Розподільний диктант.
Запишіть слова у дві колонки: 1 – ужиті в прямому значенні, 2 – у переносному. Із двома
словосполученнями (на вибір) складіть речення.
Золоті руки, золота каблучка, іде людина, іде час, залізний меч, залізний характер, промінь
світла, промінь надії, глибока криниця, глибокі знання, м’який характер, м’яка подушка,
шепоче трава, шепоче людина, пливе думка, пливе човен.
Складіть зі словами «теплий», «крило» словосполучення, які б пояснювали їхню
багатозначність.
 Лінгвістичне спостереження (word-документ).
Прочитайте текст «Як починається осінь». Знайдіть і підкресліть персоніфікації та епітети,
виражені за допомогою прикметників, ужитих у переносному значенні. Поясніть, яку роль ці
тропи виконують у художньому творі.
 Мовний експеримент.
Уявіть, що ви письменник-початківець. Візьміть участь у мовному експерименті. Спробуйте
кількома реченнями описати красу осіннього лісу, уживаючи слова лише в прямому
значенні. З’ясуйте, чи буде складений вами текст образним, емоційним та виразним. Додайте
до свого опису слова, ужиті в переносному значенні. Зробіть висновок про їхню роль у
мовленні. У якому стилі мовлення вони найчастіше вживаються?
 Інтерактивна вправа «Коло ідей».
Давньогрецький філософ Скилеф висловив таку думку: «Красномовство починається з
уміння слухати».
– Чому вміння слухати є таким важливим?
– Чи погоджуєтеся ви з думкою, що аудіювання є основою спілкування? Відповідь
– У чому полягають особливості цього виду мовленнєвої діяльності?
– Чи знадобиться вам це вміння в житті? Де ви зможете його застосувати?
Методичний коментар: учитель наголошує на тому, що аудіювання – це вид мовленнєвої
діяльності, який об’єднує три складові: слухання, сприймання та розуміння.
 Пам’ятка «Вимоги до успішного аудіювання» (word-документ).
Пропоную ознайомитися з пам’яткою, уважно прослухати текст та виконати поставлені
завдання.
1. Уважно прослухати текст.
2. Сконцентрувати увагу на змісті висловлювання.
3. Визначити його тему та основну думку.
4. Висловити думку про прослухане, аргументувати свою оцінку.
 Аудіювання тексту, у якому використано слова, ужиті в переносному
значенні (word-документ).
 Завдання 1 для обох груп.
91
Слово вчителя. Запрошую вас узяти участь у роботі творчої лабораторії юних мовознавців-
дослідників, майбутніх ораторів. Прошу уважно прослухати текст та виконати тестові
завдання.
 Тестові завдання (word-документ).
Методичний коментар: учні виконують тестові завдання за змістом прослуханого
тексту.
Ключ. 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Б, 5– Б, 6–В, 7–Б, 8–А, 9–Г, 10–Г, 11–Б, 12–В.
 Бесіда.
– Про кого цей текст?
– Що нового для себе ти дізнався (дізналася)?
– Чи є в оповіданні слова, значення яких ти не розумієш? Назви їх.
– Чи буде корисною для тебе ця інформація? Чим саме?
 Завдання 2 для першої групи. Виписати з тексту слова та словосполучення, ужиті в
переносному значенні. Пояснити, з якою метою автор їх уживає. Із трьома словами (на вибір)
скласти речення.
Простелився лан; хилить колос пшениця; височить небо; котиться розпечене коло сонця;
сонце зупинилося і палить; усе потомилося; доріжка лягла; мерехтять хвилі, стрибають;
хвилі невтомні, безупинні; колос нахилився; колос не шелесне вусом; стеблом вітер не
колихне; не проспіває птиця; закосичені колосом; має добре вухо (замість слух); краса
завелася; лягає пшениця; принишкло гніздо тощо.
Слова й словосполучення, ужиті в переносному значенні (епітети, порівняння, метафори),
надають тексту образності, емоційності й неповторності, «олюднюють» природу.
 Завдання 2 для другої групи.
Виписати слова, що потребують пояснення. Розтлумачити їхнє значення. За потреби
скористатися тлумачним словником. Із трьома (на вибір) скласти речення.
Орієнтовні відповіді. Обрій – лінія позірного зіткнення неба з землею чи водною
поверхнею; горизонт, небокрай; лан – безліса рівнина, рівний, широкий простір, поле;
пломінь – те саме, що полум’я; легіник – парубок; плугатар – той, хто оре землю плугом;
орач; косар – той, хто косить траву, збіжжя тощо; толочити – приминати, надломлювати
трав’янисті рослини, пошкоджувати посіви, городину і т. ін., ходячи, їздячи, пасучись на них
тощо; стерня – поле, на якому зібрані хлібні рослини й залишилися лише зрізані біля кореня
їх стебла; джбан – глекоподібний глиняний, дерев’яний або металевий посуд для води,
молока, квасу і т. ін.; валка – група людей, підвід, машин і т. ін., які рухаються одне за одним
або стоять в одному ряду; нива – ділянка або смуга землі, на якій ростуть хлібні культури
або яка призначена для їх вирощування; поле.
 Слово вчителя. Наш урок добігає кінця. Сподіваюся, що пізнавальна мандрівка в країну
Лексикологію збагатила вас новими знаннями.
 Інтерактивна вправа «Упіймай помилку».
– Багатозначні слова можуть уживатися лише в переносному значенні. (Ні, вони
вживаються і в прямому, і в переносному значеннях).
– Пряме значення – це властиве слову звичайне значення. (Так).
– Переносне значення – це значення основне, первинне. (Ні. Переносне значення – це
значення образне, пов’язане за смислом із прямим).
– Слово промінь у словосполученні промінь надії має пряме значення. (Ні. Це слово вжито в
переносному значенні).
– Переносне значення виникло внаслідок перенесення назви одного предмета (ознаки, дії,
явища) на інший на основі схожості форми, кольору, функції тощо. (Так).
Опрацювати теоретичний матеріал (за підручником), вивчити правила.
92
1. Виконати вправу (на вибір учителя).
2. Написати твір-опис осіннього краєвиду в художньому стилі, використовуючи слова, ужиті
в переносному значенні.
3. Скласти невелику казку про осінь, використавши слова в переносному значенні, дібрати
заголовок.
«Рефлексійний лист».
Опишіть у довільній формі свої враження від уроку, відповівши на поставлені запитання. Чи
задоволені ви своєю роботою?
Що вам сподобалося, а що – ні?
Що ви хотіли б змінити?
Що найбільш запам’яталося?
Що нового ви дізналися?
Як на вас вплинув урок?
Які є побажання?
Що не вдалося і чому?
Методичний коментар: учитель пропонує дітям оцінити свою роботу на уроці за такими
критеріями:
 Я активно працював/працювала на уроці (0–3).
 Я самостійно робив/робила висновки (0–3).
 До моєї думки дослухалися члени групи (0–3).
 Я ефективно використовував/використовувала час на уроці (0–3).
Урок № 17
Тема. Синоніми (повторення і поглиблення). Синонімічний ряд. Роль синонімів у
мовленні. Використання синонімів як засобу зв’язку речень у тексті та для уникнення
невиправданих повторів слів.
Мета: поглибити знання учнів про синоніми та їхню роль у мовленні; формувати вміння
визначати цю групу слів у реченнях і текстах; утворювати синонімічні ряди; вибирати з
синонімічного ряду й використовувати зі стилістичною настановою найвідповідніше слово;
самостійно добирати синоніми, доречно вживати їх у власному мовленні, використовувати
як засіб зв’язку речень у тексті для уникнення невиправданих повторів слів; розрізняти
відому і частково нову для себе інформацію; уживати слова відповідно до їхнього
лексичного значення; виявляти і виправляти лексичні помилки, допущені в тексті, з
урахуванням засвоєних мовних норм; самостійно працювати зі словниками; використовувати
для розв’язання завдань актуальні та достовірні медіатекстові джерела інформації; робити
висновки та оцінювати цю інформацію; удосконалювати власне мовлення, зокрема
збагачувати словниковий запас; цінувати мову свого народу.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: уміти тлумачити зміст слова;
уживати слова відповідно до їхнього лексичного значення; вирізняти синоніми у своєму та
чужому мовленні, пояснювати їхню суть, тлумачити значення; утворювати синонімічні ряди;
використовувати синоніми як засіб зв’язку речень у тексті та для уникнення невиправданих
повторів слів.
аналізувати, інтерпретувати та оцінювати інформацію; формулювати визначення, логічно
обґрунтовувати висловлену думку; презентувати власні ідеї, бачення, інноваційні погляди
зрозуміло, грамотно, креативно, використовуючи доцільні засоби увиразнення мовлення;
постійно збагачувати власний словниковий запас через використання словників і довідкових
ресурсів, зокрема цифрових; використовувати різні види сприймання текстів (зокрема
художніх текстів, медіатекстів) для пошуку, обробки, аналізу та добору інформації;
93
використовувати ефективні комунікативні стратегії для співпраці в групі; здійснювати
самооцінку результатів діяльності, рефлексію.
Обладнання: word-документи: таблиця «Синоніми», вправи «Вилучи «зайве» слово»,
«Колір, що єднає», «Працюй творчо!», «Творче спостереження», «Квітка уроку»,
лінгвістичне спостереження, «Працюємо з медіатекстом»; картка «Оцінка учнем власної
участі в роботі малої групи», індивідуальні домашні завдання; ілюстративний матеріал із
відкритого доступу мережі «Інтернет» (www.google.com.ua); відеофайл «Руханка».
 Прийом «Комплімент».
– Добрий день, діти! Чи приємно, коли вас хвалять? (Прогнозована відповідь: «Так»).
Саме тому ми сьогодні вчитимемося говорити добрі, щирі слова один одному. Поверніться
обличчям кожен до свого сусіда по парті та скажіть йому щось приємне, починаючи речення
такими словами: «Ти мені подобаєшся, бо...»
Методичний коментар: розпочинає робити компліменти вчитель, промовляючи фразу:
«Діти, ви мені дуже подобаєтеся, бо ви привітні, щирі, тактовні, уважні, розумні,
старанні, творчі, креативні, ініціативні».
 Вправа «Творчо мислимо».
Слово вчителя. Уважно прослухайте поезію Дмитра Білоуса та прокоментуйте її.
Спрогнозуйте, яку тему ми сьогодні вивчатимемо.
Які чудесні барви у нашій рідній мові,
Які відтінки різні від Сейму і до Сян!
У Києві говорять інакше, ніж у Львові,
І чорногуз, і бусол, лелека і боцян.
Відповідь. Синоніми.
 Слово вчителя. Так, сьогодні ми опрацьовуватимемо тему «Синоніми». Наше завдання –
поглибити знання про синоніми, з’ясувати їхню роль у мовленні; навчитися визначати ці
лексичні одиниці в реченнях і текстах, самостійно добирати та утворювати синонімічні ряди,
доречно вживати їх у власному мовленні.
– Чого кожен із вас очікує від уроку?
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
– Я очікую, що …
– Цей урок збагатить мене …
– Я зможу...
Слово вчителя. Саме синоніми є окрасою нашої мови, культурним надбанням українського
народу. Ця група слів допомагає точніше висловити думку, уникнути повторів, зв’язати
речення в тексті, зробити мовлення багатобарвним, виразним, образним. За словами відомого
мовознавця Олександра Авраменка, «синонімічне багатство нашої мови є одним із
невичерпних джерел урізноманітнення вислову». Так, наприклад, у «Короткому словнику
синонімів української мови», що містить 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість
синонімів має слово «бити», аж 45. До слова «завірюха» дібрано близько 40 синонімів. Цей
факт підтверджує, що українська мова є однією з найбагатших мов світу.
 «Наша творчість».
Методичний коментар: учитель вибірково заслуховує творчі роботи учнів.
 Бліцопитування.
94
– Розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови, називається... (лексикологія).
– Сукупність усіх слів мови, її словниковий склад називають... (лексикою).
– Слова, які мають одне лексичне значення, називають... (однозначними).
– Слова, які мають кілька лексичних значень, називають... (багатозначними).
– Властиве слову звичайне значення називають... (прямим).
– Значення образне, пов’язане за смислом із прямим, називають...(переносним).
 Інтерактивна вправа «Триступеневе інтерв’ю».
Методичний коментар: на поставлені запитання вчителя учні шукають відповіді
спочатку самостійно, потім у парах, а далі пари об’єднуються в четвірки, у яких кожен
озвучує міркування свого партнера. Після цього переходять до колективного обговорення
остаточного висновку.
Запитання.
– Які слова називаються синонімами?
– Що таке синонімічний ряд?
– Що виражає опорне (стрижневе) слово в синонімічному ряду?
– Яка роль синонімів у мовленні?
 Колективне заповнення таблиці «Синоніми» (word-документ).
 Лінгвістична задача.
П’ятикласниці Тетянка й Іринка, працюючи зі словником, виписали в зошит іменники обрій,
видноколо, виднокрай, виднокруг, виднокіл, пруг, записані в рядочок через кому. Назвіть вид
словника, яким послуговувалися дівчатка. Як ви думаєте, чому вони до нього звернулися?
 Слово вчителя. Так, дівчатка скористалися словником синонімів. Цей надійний помічник
стає в пригоді, коли потрібно урізноманітнити мовлення, уникнути повторів. Він містить
перелік найуживаніших слів, до яких дібрано синонімічні відповідники.
 Робота зі словником.
Доберіть синоніми до слова вередливий. Зверніться до словника синонімів, щоб перевірити
правильність виконання завдання. Складіть із цим словом речення.
 Хвилинка ерудита.
Існують слова і словосполучення, що можуть зближуватися в конкретному контексті. Їх
також слід використовувати, щоб уникнути одноманітного повторення. Такі замінники
синонімів називають перифразами. Вони широко вживані в поезії, в усному урочистому
мовленні. У перифразі намагаються відобразити якусь головну, провідну рису предмета чи
особи.
Перифраз – описовий зворот, за допомогою якого явище, предмет, особа називаються не
прямо, а описово, через їх характерні риси.
Наприклад: пухнасте диво (кішка); лицарі гачка та наживки (рибалки).
До наведених перифразів дібрати відповідники. У разі потреби скористатися довідкою.
Пояснити функцію перифраз.
95
Другий хліб, біле золото, легені планети, чорне золото, мандрівні Гомери, інженери
людських душ, майстри пера.
Довідка: картопля, ліс, вугілля, бавовна, поети, кобзарі, письменники.
Відповідь. Перифраз – засіб передачі ставлення автора до висловленого.
 Лінгвістичне спостереження. Виразне читання. Спостереження за виражальними
можливостями синонімів (word-документ).
Завдання. Виразно прочитайте речення. Знайдіть синоніми, розтлумачте їхнє значення.
Простежте, як вони сприяють відтворенню найтонших почувань. Поясніть роль синонімів у
художньому творі. Підкресліть однорідні члени в реченнях.
1. Небо гуготіло, ревло, клекотало, біснувалося, сліпуче розверзало свої нетрі (Є. Шморгун).
2. Над ставком, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте мариво (І. Нечуй-
Левицький). 3. Величезні, гігантські кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах
(М. Коцюбинський).
 Робота в групах. Гра «Хто більше».
Доберіть якнайбільше синонімів до запропонованих слів.
Перша група добирає синоніми до слова хоробрий (мужній, сміливий, безстрашний,
відважний), а друга – до слова йти (ходити, рушати, сновигати, сунути, дибати,
чимчикувати, швендяти, плестися, чвалати, брести, шкандибати, чесати, вештатися,
рухатися).
 Гра «Вилучи «зайве» слово» (word-документ).
Методичний коментар: з кожної групки слів учні вилучають «зайве», коментують свій
вибір.
 Вправа «Колір, що єднає» (за Денисенко Н.В., Рубаник В.Ф.) (word-документ).
Складіть з поданих слів синонімічні ряди. Підкресліть кожну групу одним кольором.
Дружити, тодішній, приятелювати, сьогоднішній, ладити, брататися, сучасний, минулий,
нинішній, модерний, теперішній, найновіший, дотеперішній, попередній, товаришувати,
колишній, пережитий.
 Вправа «Працюй творчо!» (за Чаговець Л.Б.) (word-документ).
Перепишіть текст, добираючи з дужок найбільш влучні слова серед синонімів.
 Вибірковий диктант.
Прочитайте поезію. Виберіть синонімічні ряди слів. Що свідчить про багатство
словникового складу української мови?
Ой яка чудова українська мова! І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Де береться все це, звідкіля і як? Можна «звідкіля» і «звідки», можна і
Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, «звідкіль».
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще байрак. Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
О. Підсуха
4. Фізкультхвилинка. Руханка (відеофайл).
 Робота в групах. Працюємо з медіатекстом (word-документ).
 Слово вчителя. Відомий персонаж Лепетун та члени його родини цікаво й доступно
пояснюють правила української мови, зокрема й ті, що стосуються теми нашого уроку.
Перегляньте 1 серію мультфільму «Лепетуни», дослідіть це медіа, дайте відповіді на
запитання та виконайте завдання.
– З якою метою створено цей мультфільм?
– Чим він привертає вашу увагу?
– Чи подобається? Чим саме?
– Що буде корисним для вас?
96
Простежте, які синоніми вживають члени родини Лепетунів. Запишіть їх, утворивши
синонімічний ряд. Проаналізуйте мовлення персонажів, зробіть висновки.
Орієнтовна відповідь Поспілкуватися, порозмовляти, поговорити, побазікати, полепетати,
побалакати, потеревенити, пощебетати, погуторити, погомоніти. Матусенько,
мамулечко.
 Завдання для ІІ групи «Збагачуємо своє мовлення».
Поясніть значення слів гостина, родина, смаколики. За потреби зверніться до тлумачного
словника. Доберіть по 2–3 синоніми до кожного з поданих слів. Утворіть синонімічні ряди,
запишіть. Визначте відмінність у відтінках лексичного значення (якщо вони є) синонімів
одного з рядів. Із двома синонімами одного ряду (на вибір) складіть речення.
 Вправа «Виправ помилки!» (word-документ).
 Завдання для І групи «Вчимося редагувати».
Сашко написав своєму другові Олегу в системі обміну повідомленнями «Телеграм». Уважно
прочитайте текст та з’ясуйте, чи не допустив хлопчик помилок. За потреби зредагуйте
написане.
– Привєт! Як дєла? Ти сьогодні прийматимеш участь у спортивних змаганнях? Це буде
круте міроприємство. Його організовує місцева влада вже на протязі десяти років.
Повідом, чи придьош.
Іринка написала твір і здала вчительці на перевірку. Валентина Петрівна переглянула роботу
й повернула дівчинці на доопрацювання. З’ясуйте, які помилки допустила учениця, яку тему
не засвоїла. Зредагуйте написане.
Рідна мова – душа кожного народу, тому кожна людина повинна вивчати, плекати рідну
мову. Це означає, що людина повинна стежити за чистотою своєї мови, викорінювати мовний
бур’ян, постійно вдосконалювати своє мовлення, ретельно вчити правила, постійно
розмовляти на рідній мові.
Методичний коментар: діти, редагуючи написане, указують, що в учениці виникли
труднощі з добором синонімів, влучних і доречних слів, тому вона допустила такі лексичні
помилки.
 Словесне малювання.
Прочитайте виразно поезію Тереня Масенка «Краса рідної мови», визначте тему та головну
думку. Спробуйте словами «намалювати» картину, яку зродили у вашій уяві ці поетичні
рядки. Доберіть до слів звучання, ніжна, злих, з’єднує синоніми. Зробіть висновок про їхню
роль у мовленні.
Краса рідної мови
Любіть красу своєї мови, Всі каравани знайдуть воду
Звучання слів і запах слів. В краю пустель і злих негод.
Це квітка ніжна і чудова Як річка, з роду і до роду,
З широких батьківських степів. Так мова з’єднує народ.
 Робота в групах. Творче спостереження (word-документ).
Поясніть, якими відтінками значень відрізняються слова в кожному рядку. Укажіть, до яких
частин мови належать. Чи можуть вони взаємозамінюватися в одному контексті?
Використовуйте словник синонімів.
 Синонімічна хвилинка.
Подані слова згрупуйте в синонімічні ряди, підкресліть опорні слова. Поясніть, чим відмінні
слова в синонімічних рядах.
Верткий, доброзичливий, рухливий, минулий, прудкий, прихильний, жвавий, дотеперішній,
моторний, добрий, поблажливий, колишній, приязний, тодішній, швидкий, тогочасний,
меткий, прожитий, проворний.
97
 Інтерактивна вправа «Мікрофон».
– Які знання ви здобули сьогодні на уроці?
– Для чого потрібні синоніми?
– Які завдання виявилися складними, а які виконувати було легко?
– Чи досягли ви поставлених цілей уроку?
 Слово вчителя. А закінчити наш урок я хочу поетичними рядками з вірша Надії
Красоткіної:
Ми часу не марнували,
А синоніми вивчали.
Щоб була у всіх чудова,
Повсякденна наша мова.
Опрацювати теоретичний матеріал з теми «Синоніми» за підручником.
1. Переглянути 2 та 3 серію мультсеріалу «Лепетуни» (word-документ).
Завдання до 2 серії.
Указати назви посуду, яким користуються члени родини Лепетунів. Пояснити лексичне
значення цих слів. Чи можна їх назвати синонімами? Свою відповідь обґрунтувати.
Завдання до 3 серії.
Простежити, які синоніми вживають у своєму мовленні члени родини Лепетунів. Записати їх
у зошити та з’ясувати лексичне значення
2. Написати казку про синоніми. Самостійно дібрати заголовок.
«Квітка уроку» (word-документ).
Методичний коментар: із поданих прикметників учні вибирають ті, які, на їхню думку,
найбільш вдало охарактеризували б урок, та записують їх на пелюстках квітки.
Методичний коментар: учень оцінює власну участь у роботі малої групи, заповнює картку.
Урок № 18
Тема. Антоніми (повторення і поглиблення). Роль антонімів у мовленні. Антоніми в
прислів’ях і приказках. Складання і розігрування діалогу-розпитування про корисність
різних видів спорту (правила користування смартфоном та ін.) з використанням
синонімів, антонімів.
Мета: поглибити знання учнів про антоніми, показати їхню роль у мовленні, зокрема й у
фольклорі; формувати вміння доречно і правильно використовувати антоніми та синоніми в
усному й писемному монологічному та діалогічному мовленні для увиразнення, чіткого
окреслення висловленої думки; навчити самостійно добирати антоніми до слів; доповнювати
речення словами з урахуванням контексту; сприяти формуванню вмінь правильно, точно й
образно використовувати лексику під час висловлювання власних думок, розвитку творчих
здібностей, зокрема уміння складати та розігрувати діалог-розпитування про корисність
різних видів спорту (правила користування смартфоном та ін.) з використанням синонімів,
антонімів згідно з усталеними лексичними нормами; добирати доречні засоби мовної
виразності для оформлення власного висловлення; працювати в парах; збагачувати й
увиразнювати словник учнів; цінувати власне життя та здоров’я, прагнення бути фізично й
духовно здоровою людиною.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: уміти доречно і правильно
використовувати антоніми та синоніми в усному й писемному монологічному та
діалогічному мовленні для увиразнення, чіткого окреслення висловленої думки; самостійно
добирати з-поміж синонімів, антонімів найбільш відповідні контексту; виявляти й
виправляти помилки, допущені в тексті, з урахуванням засвоєних мовних норм; складати
діалог на певну тему в доцільному стилі.
98
Ключові компетентності, що формуються на уроці: установлювати причиново-наслідкові
зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію; висловлювати думки, почуття,
мовленнєвого етикету; сприймати та осмислювати цінності, актуалізовані в текстах (зокрема
художніх текстах, медіатекстах) українських і зарубіжних авторів; формулювати визначення,
логічно обґрунтовувати висловлену думку; використовувати ефективні комунікативні
стратегії для співпраці в групі; здійснювати самооцінку результатів діяльності, рефлексію.
Обладнання: word-документи: вправи «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», «Навчаючи
– учуся», «Досліджуємо медіапродукт», «У школі тітоньки Сови», «Досліджуємо прислів’я
та приказки», «У творчій майстерні», «Вилучи зайве слово», картка «Оцінка учнем власної
участі в роботі малої групи», ілюстративний матеріал із відкритого доступу мережі
«Інтернет» (www.google.com.ua).
Гра «Вітер дме».
–Доброго ранку, діти! Розпочнімо наш урок із гри «Вітер дме». Я промовлятиму фразу, яка
розпочинається словами «Вітер дме для того, хто...». Ті з вас, хто може відповісти на
висловлювання «так», підводяться, а інші сидять на місцях.
– Вітер дме для того, хто вже прокинувся.
– Вітер дме для того, хто не снідав.
– Вітер дме для того, хто зробив зарядку.
– Вітер дме для того, хто хоче вчитися, пізнавати щось нове.
– Вітер дме для того, хто хоче спілкуватися та працювати в команді.
1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчальної діяльності.
 «Поетична хвилинка».
Прослухайте уривок з вірша А. Свашенка. Знайдіть у ньому протилежні за значенням слова і
випишіть їх. Здогадайтеся, як звати братів. Спрогнозуйте, яку тему сьогодні вивчатимемо.
Два брати жили на світі, Той розумний, той дурний,
Був один з них працьовитий, Той великий, той малий.
А другий ледачий дуже. День і ніч брати сварились
Слухай казку про них, друже. І ніколи не мирились,
Якщо перший брат вставав, Все, що перший будував,
Другий спать мерщій лягав. Другий миттю руйнував...
Той стоїть, а той сидить. Дуже горді, незалежні,
Той мовчить, а той кричить. Абсолютно протилежні.
Той хоробрий і правдивий, В мові ці слова живуть,
Той брехливий, полохливий, їх ... (антонімами) звуть.
 Слово вчителя. Сьогодні на уроці ви поглибите свої знання про антоніми, з’ясуєте, яку
роль ці слова відіграють у мовленні, зокрема й в усній народній творчості; навчитеся
доречно і правильно використовувати ці лексичні одиниці в усному й писемному мовленні з
метою увиразнення, чіткого окреслення висловленої думки.
Інтерактивна вправа «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися» (word-документ).
Методичний коментар: учні разом зі вчителем заповнюють таблицю: на початку уроку
перші дві колонки.
Знаємо Хочемо дізнатися Дізналися, що Навчилися
Які слова Для чого потрібні слова з
називаються протилежним значенням.
антонімами.
99
 Вибіркова перевірка домашніх завдань.
Прослуховування казок про синоніми, досліджень медіатексту.
 Досліджуємо медіапродукт (word-документ).
Методичний коментар: учні досліджують медіатекст із пізнавально-розважального
журналу для дітей «Крилаті», дають відповіді на запитання.
 Слово вчителя. Поетеса Надія Красоткіна так визначила роль антонімів у нашому житті.
От антонім – дивна річ! На війну є добрий мир,

День пройшов – настала ніч. Є рівнини серед гір.
І завжди отак було, Грішниця є і свята.
Що на холод є тепло. А на зло є доброта.
Чуєте про це щодня, І від слів цих ми залежні –
Що на правду є брехня. Значення в них – протилежні.
А на світло – темнота, Нам їх добре треба знати,
Є на мудрість – простота. Щоб в житті хорошим стати.
 Бесіда.
– Чи погоджуєтеся ви з авторкою? Свою думку аргументуйте.
– Випишіть з вірша антоніми. Поясніть, яку роль вони виконують у мовленні.
– Пригадайте, що ви вже знаєте про цю групу слів.
 «Навчаючи – учуся» (word-документ).
Методичний коментар: заздалегідь самостійно підготовлені учні виступають із
повідомленнями про антоніми та їхню роль у мовленні, інші п’ятикласники роблять
нотатки в зошитах, заповнюють під керівництвом учителя схему «Антоніми. Роль у
мовленні».
 «У школі тітоньки Сови». Робота в групах (word-документ).

І. Чи може одне й те саме слово входити до різних синонімічних рядів? Чи можуть в одного
й того самого слова бути різні антоніми?
Орієнтовні відповіді. Тихий спів (неголосний, слабкий, приглушений). Тихий чоловік
(сумирний, слухняний, лагідний, спокійний, мовчазний). Тихий сон (мирний, безтурботний,
солодкий, легкий).
До поданих словосполучень добери антонімічні ряди.
Старий рік; старий дуб; тиха погода; тиха вулиця.
Орієнтовні відповіді. Старий рік (новий рік); старий дуб (молодий дуб); тиха погода
(вітряна погода); тиха вулиця (гомінка вулиця).
Багатозначне слово може входити до різних синонімічних рядів і може мати кілька
антонімів на кожне значення.
ІІ. Пошукова робота «Я – дослідник/дослідниця».
100
Автор словника антонімів вважає, що антонімічними є суфікси -еньк- та -елезн-. Чи згодні ви
з таким твердженням? Свою відповідь аргументуйте.
Орієнтовні відповіді. Товстий (товстенький, товстелезний); довгий (довгенький,
довжелезний); великий (величенький, величезний).
Ці суфікси є антонімічними самі по собі, бо вказують на меншу (-еньк-) чи більшу (-елезн-)
міру якості (тобто протилежну), але антонімічних слів вони не утворюють.
 Робота в парах. Вправа «Досліджуємо прислів’я та приказки» (word-документ).
Прочитайте прислів’я, прокоментуйте зміст. Знайдіть антоніми та підкресліть їх. Поясніть,
яку роль вони виконують у нашому мовленні.
 Інтерактивна вправа «У творчій майстерні» (за М. Вашуленком) (word-документ).
Прочитайте і відгадайте загадку. Відгадку поясніть.
Буває кругленький,
з ріжками буває,
уночі його видно,
а вдень він зникає.
(Місяць)
 Назвіть антоніми, ужиті в загадці. Які з них мають протилежне значення тільки в цьому
тексті?
 Складіть загадку, у якій уживаються антоніми.
 Гра «Вилучи зайве слово» (word-документ).
сміятися дружба веселий важко
плакати сум сумний добре
стояти радість хороший легко
З будь-якою парою антонімів складіть та запишіть речення.
 Вправа «Пригадай прислів’я!».
Доповніть наведені висловлювання антонімами.
1. Праця чоловіка годує, а лінь... (марнує). 2. Більше друзів – більше і... (ворогів). 3. Менше
базікай, а більше... (слухай). 4. День довгий, а вік... (короткий). 5. Краще своє віддати, ніж
чуже... (взяти).
 Творчий диктант із лексичним завданням.
До поданих слів доберіть антоніми. Прочитайте перші літери дібраних слів. Яке слово
вийшло? Поясніть лексичне значення таких слів: пасивний, песиміст, оптиміст, імпортний.
Пасивний – активний; день – ніч; голосно – тихо; песиміст – оптиміст; учений – неук;
вітчизняний – імпортний; багато – мало.
Відповідь. Антонім.
3. Фізкультпауза. Антонімічна фізкультхвилинка «Навпаки».
Методичний коментар: учні виконують рухи, протилежні до тих, які називає вчитель.
Сядьте. Нахиліть голову вперед. Нахиліть голову назад. Нахиліть голову ліворуч. Нахиліть
голову праворуч. Поверніться праворуч. Поверніться ліворуч. Опустіть руки. Піднесіть руки
догори. Опустіть ліву руку. Опустіть праву руку. Опустіть обидві руки. Відведіть їх вперед.
Відведіть їх назад. Підведіться.
 Комунікативний практикум. Учімося культури мовлення (робота в парах).
Складіть та розіграйте за особами діалог (5–6 реплік), можливий в окреслених ситуаціях,
уживаючи синоніми та антоніми (на вибір).
Ситуація 1. Ви розмовляєте з другом чи подругою про корисність різних видів спорту.
Ситуація 2. Ви обговорюєте з батьками чи друзями правила користування смартфоном чи
комп’ютером.
101
Ситуація 3. Розмова з батьками чи вчителем про безпечне спілкування в соціальних мережах.
Зразок діалогу на тему «Безпечне спілкування в інтернеті».
Методичний коментар: учитель може прочитати цей діалог як зразок. Але п’ятикласники
складають діалог менший за обсягом, лише з 5–6 реплік.
– Мамо, я знайшла в інтернеті нову подругу. Ми з нею дуже гарно поспілкувалися,
обговорили багато новин, а завтра домовилися зустрітися після школи. Її звати Маринка, і
вона живе в нашому мікрорайоні.
– Дякую, що розповіла мені, доню. Але чи впевнена ти, що ця дівчинка добра, а не зла?
– Не впевнена, але на її сторінці є багато світлин із сімейного альбому. Усі фотографії
здаються справжніми.
– Доню, інколи в соціальних мережах під виглядом звичайної дитини може ховатися
дорослий із недобрими намірами, шахрай, злочинець. Таких прикладів, на жаль, сьогодні
багато. Можливо, ця дівчинка відверта та щира, але завжди треба бути обережною, бо
нечесні люди такі сторінки можуть підробити.
– Який жах, мамо! Мені й справді стало страшно наодинці з нею зустрічатися.
– Так, дитино, треба завжди дбати про свою безпеку, бо інколи зайва довірливість
призводить до біди. Тому дуже прошу тебе завжди бути пильною, уважною та обачною під
час спілкування в інтернеті, пам’ятай про існування небезпеки. Але вихід є. Я сьогодні
вдома, тому запроси її до нас на чай. Тут ви поспілкуєтеся під моїм наглядом.
– Дякую, матусю, за турботу, мудру та добру пораду.
Скористайтеся опорними етикетними формулами звертання: Доброго ранку; привіт; Як
справи?; на все добре; бувайте здорові; скажіть, будь ласка; дозвольте мені; чи не могли б
Ви; будьте ласкаві, допоможіть; дозвольте потурбувати Вас; перепрошую; дякую від
щирого серця; я Вам дуже вдячний(-на) за; радий (-а) був зустрітися тощо.
 Гра «Хто швидше».
Методичний коментар: учитель чітко називає заздалегідь дібрані слова, що мають
антоніми. Представники груп по черзі називають відповідні антоніми. У разі затримки –
відповідає представник команди-суперника. Перемагає та команда, у якої було найбільше
правильних відповідей і найменше пауз.
Щастя (біда), старий (молодий), любити (ненавидіти), пасивний (активний), там (тут),
близько (далеко), оптиміст (песиміст), шкідливий (корисний), радіти (сумувати), працювати
(відпочивати), чистий (брудний), щедрість (скупість), чорний (білий), працьовитий
(лінивий), сучасне (минуле), свобода (рабство), зайти (вийти), завжди (ніколи), північ
(південь), дружба (ворожнеча), уранці (увечері), літо (зима), темний (світлий), сварити
(хвалити), заснути (прокинутися).
Опрацювати теоретичний матеріал з теми «Антоніми» за підручником.
Індивідуальні авдання.
1. Написати казку про добро і зло, увівши до неї двох цілковито протилежних персонажів.
Самостійно дібрати заголовок. У своєму висловлюванні використовувати антоніми.
2. Скласти невеличкий діалог (7–8 реплік) на теми «Як ми говоримо» або «Для чого потрібні
слова з протилежним значенням?». У роботі використати антоніми.
 Заповнення таблиці «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися» (word-документ).
Методичний коментар: учні заповнюють третю та четверту колонки таблиці.
Знаємо Хочемо дізнатися Дізналися, що Навчилися
Які слова Для чого потрібні  Антонімами можуть бути • Розпізнавати
називаються слова з протилежним слова тієї самої частини мови. антоніми.
антонімами. значенням  Багатозначні слова мають • Доречно
різні антоніми відповідно до вживати їх у
102
свого конкретного значення. мовленні.
• Слова з протилежним
значенням потрібні для того,
щоб висловлювати протилежні
думки, вони сприяють точності
й виразності мовлення.
 Бесіда.
– Чи досягли ми поставленої мети?
– Чи зрозуміли ви, яку роль виконують антоніми в нашому мовленні?
– Чи задоволені результатами власної діяльності?
– Допомогла чи завадила вам досягти успіхів робота в парах?
– Зробіть висновки про те, чому ми постійно повинні поповнювати свій словниковий запас,
удосконалювати культуру усного й писемного мовлення, дбати про чистоту й красу рідного
слова.
Вправа «Діамант».
Методичний коментар: учні по черзі оцінюють урок, наголошуючи на тому, що, на їхню
думку, було найбільш цікавим і корисним: «Справжній діамант уроку сьогодні – це…».
Методичний коментар: учні проводять самооцінювання, заповнюють картку. Учитель
аргументовано оцінює роботу учнів протягом уроку.
Урок № 19
Тема. Омоніми (повторення і поглиблення). Розрізнення омонімів і багатозначних слів.
Мета: поглибити знання учнів про омоніми; ознайомити з роллю омонімів у мовленні;
навчити розрізняти омоніми й багатозначні слова; формувати вміння визначати омоніми в
реченнях, пояснювати їхнє лексичне значення, доречно вживати в мовленні; складати
речення з опорними словами певного змісту; редагувати речення і тексти, у яких допущено
лексичні помилки, з коментуванням; сприяти ефективній комунікації учнів у конкретних
ситуаціях спілкування, готовності до налагодження контактів з використанням
різноманітних мовних засобів та з дотриманням норм мовленнєвого етикету; спонукати
збагачувати словниковий запас; урізноманітнювати власне мовлення завдяки роботі зі
словниками, медіаджерелами; цінувати рідне українське слово.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: уміти розрізняти омоніми та
багатозначні слова; тлумачити лексичне значення омонімів та багатозначних слів з
урахуванням контексту; складати речення з опорними словами та певного змісту; редагувати
словосполучення, речення, у яких допущено лексичні помилки, з коментуванням;
використовувати для розв’язання завдань актуальні й достовірні текстові та медіатекстові
джерела інформації, творчо використовувати лексичні засоби, зокрема омоніми, обираючи
доречні нестандартні рішення.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: висловлювати думки, почуття,
погляди в усній та письмовій формі; розуміти, перетворювати, аналізувати, інтерпретувати
та оцінювати інформацію; сприймати (зокрема читати рідною мовою); формулювати
визначення, логічно обґрунтовувати висловлену думку; використовувати сучасні цифрові
технології для розширення читацького досвіду та кола читацьких інтересів; використовувати
комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій і рішень; презентувати
власну ідею та ініціативи зрозуміло, грамотно, з використанням доцільних виражальних
засобів; використовувати ефективні комунікативні стратегії для співпраці в групі;
здійснювати самооцінку результатів діяльності, рефлексію.
Обладнання: word-документи: «Навчаючи, учуся», вправи «Подаруй однокласникові
смайлик», «Добери влучні антоніми та синоніми», «Лабіринт каламбурів», «У школі тітоньки
Сови. Інформація для допитливих», «Розпізнай!», «Працюємо з медіатекстом»,
103
«Лексикологічний практикум», ілюстративний матеріал з відкритого доступу мережі
«Інтернет» (www.google.com.ua); відеофайл «Фізкультпауза».
 Інтерактивна вправа «Подаруй однокласникові смайлик» (word-документ).
Методичний коментар: п’ятикласники працюють у попередньо сформованих групах.
Учитель пропонує учням кожної з груп обмінятися заздалегідь підготовленими смайликами,
на яких відображений певний настрій. Обрані спікери груп прикріплюють їх на дошці.
 Слово вчителя. Діти, погодьтеся, що настрій впливає на нашу працездатність, на бажання

щось творити. Сподіваюся, що наприкінці уроку всі будуть задоволені результатами своєї
роботи. Поділіться думками, які види діяльності на уроці зможуть покращити ваш емоційний
стан або підтримають гарний настрій.
Слово вчителя. Давньогрецький математик Піфагор говорив: «Добре засвоєна мудрість не
забувається ніколи». Саме ці слова будуть девізом нашого уроку. Сподіваюся, що, здобувши
нові знання з теми «Омоніми», ви стане трішечки мудрішими: навчитеся розрізняти омоніми
й багатозначні слова, тлумачити їхнє значення, визначати ці лексичні одиниці в реченнях,
доречно вживати в мовленні, складати з ними речення.
Методичний коментар: учні озвучують свої очікування від уроку, продовживши фрази.
 Я очікую, що …
 Хочу навчитися...
 Сьогодні я...
 Удосконалю вміння...
Вправа «Читаємо – мислимо – аналізуємо».
Методичний коментар: учитель пропонує дітям прочитати уривок із поезії Д. Білоуса та
виконати завдання.
З коси бузько летів на балку
(косар косу там брав на брус),
І сів бузько в дворі на балку,
На довгий дерев’яний брус.
 Визначте лексичне значення виділених слів.
 Доберіть синоніми до лексеми бузько.
 Поміркуйте, до якої групи слів за значенням належать слова балка, брус. Це слова
багатозначні чи омоніми?
 Чи вистачає вам знань, щоб пояснити відмінність між омонімами та багатозначними
словами?
Отже, щоб дати чітку відповідь на ці запитання, потрібно ґрунтовно опрацювати тему та
виконати поставлені завдання.
 Гра «Лінгвістичний футбол».
Методичний коментар: гру проводять на основі домашнього завдання. Один з учнів
«забиває м’яча» своєму однокласникові, називаючи поняття лексикології, а той має
104
«відбити м’яча», сформулювавши визначення цього поняття. Гол можна вважати забитим,
якщо учень неправильно сформулював визначення.
 Вправа «Добери влучні антоніми та синоніми» (word-документ).
До поданих слів добери і запиши відповідні синоніми та антоніми.
 Лінгвістична задача.
Двоє учнів прочитали на уроці вірш та засперечалися. Один із них доводив, що слово ключ є
омонімом, інший наполягав на тому, що воно багатозначне. Хто з однокласників, на вашу
думку, має слушність? Свою відповідь обгрунтуйте. Які слова ми називаємо омонімами?
Чим вони відрізняються від багатозначних слів?
Ключ журавлиний у небі ширяє,
Ключ металічний замок відчиняє.
Гайковий ключ слюсар міцно тримає.
Ключ є й джерельний. Кожен це знає.
 Інтерактивна вправа «Навчаючи, учуся» (word-документ).
Виконання завдань за алгоритмом.
1. Уявіть, що ви – учитель.
2. Зіставте свої міркування про омоніми та багатозначні слова з матеріалом підручника.
3. Розгляньте таблицю, порівняйте та зробіть висновки.
4. Сформулюйте щонайбільшу кількість запитань за темою уроку, поставте їх членам іншої

групи. Якщо відповіді не отримаєте, поясніть матеріал самостійно.
 Слово вчителя. Ця група слів посідає належне місце в скарбниці нашої мови. Омоніми
допомагають увиразнити думку, а часом надають мовленню іронічного, гумористичного чи
сатиричного забарвлення. Досить часто їх уводять у контекст зі спеціальною метою –
створення дотепності, гострослів’я. Як приклад можна навести каламбур, дотеп, який
побудований на обігруванні багатозначності та омонімії. Майстрами каламбурів були Ігор
Січовик, Олекса Різниченко, Сергій Павленко, Віктор Плахотников, Анатолій Гарматюк.
 Вправа «Лабіринт каламбурів» (word-документ).
Прочитайте каламбури, побудовані на омонімії. Доведіть, що однозвучні в кожному з них
слова – омоніми. Поясніть лексичне значення омонімів. До яких частин мови вони належать?
Здібність Дитяча цікавість Ти клубочок не коти,

Досягнення чужих Скажіть, цю іграшку з Бо збіжаться всі коти.
умів вати (І. Січовик)
За власні видати умів. Коровою чи вовком
(А Гарматюк) звати?
(А. Гарматюк)
 Слово вчителя. Крім повних, у мові є ще й неповні омоніми. Їх називають омоформи. Ці
слова належать до різних частин мови та звучать однаково лише в певних формах.
 Проблемно-пошукове завдання «Я – дослідник/дослідниця».
Як можна дізнатися про лексичне значення омоніма? До чого призводить неточне вживання
омонімів?
105
Пошукова робота. Кран – ?
Відповідь. Значення омоніма розкривається тільки у фразі: Підйомний кран стоїть на
будівельному майданчику. Мій тато відремонтував у ванній кімнаті кран.
Зміст його в окремо вжитому слові визначити не можна. Іноді для цього навіть одного
речення не досить, тоді потрібно орієнтуватися на широкий контекст.
 «У школі тітоньки Сови». Інформація для допитливих (word-документ).
Запам’ятайте, що слово «кран» (механізм для підіймання і переміщення
вантажів») у першому реченні походить із німецької мови, де воно, до
речі, означає журавель (як наш колодязний журавель), а в другому –
«трубку із закривкою, якою перекривають воду, газ тощо» та має
голландське походження.
 «Загадка».
Прочитайте загадку. Доведіть, що відгадане вами слово є омонімом. Складіть речення з цією
лексемою.
Зійшлися троє.
– Яка я гарна,– сказала одна. – Мене вкриває шовкова трава і змивають хвилі.
– Зате я дуже гостра і можу знищити твою шовкову траву,– відповіла друга.
– Чим ви хвалитесь? – промовила третя. – Ось я буваю і чорною, і русою, і золотавою, а маю
однакове з вами ім’я (А. Свашенко).
Розпустила дівчина густу та довгу косу. Івась і Василько вибігли на піщану косу. У дідусевих
руках виблискувала гостра коса.
 Вправа «Збагачуємо своє мовлення». Знайомство з міжмовними омонімами.
Омоніми вживаються не тільки в межах однієї мови. Існує таке явище, як міжмовна
омонімія.
Доберіть до виділених слів омоніми та з’ясуйте їх значення. Поясніть, що означає
виділений фразеологізм. Із дібраними омонімами складіть речення.
Словечко підвело
Яка чудесна кожна мова! Та з різним значенням вони.

Але слова мотай на вус. І дуже легко помилиться –
Як не уважний ти до слова, Суцільні рифи навкруги:
То може трапитись конфуз. Болгарська булка – молодиця,
Бо є омоніми міжмовні, Бонявка в Чехії – духи,
Відомі вченим з давнини: А білоруська бульба – й зроду
Слова однакові назовні, Картопля... Он які діла!
Д. Білоус
4. Фізкультхвилинка. Релаксація (відеофайл).
 Вправа «Розпізнай!» (word-документ).
Визнач, у яких парах словосполучень є багатозначні слова, а в яких – омоніми. За потреби
скористайся тлумачним словником. У першу колонку запиши словосполучення, у яких є
багатозначні слова, а в другу – словосполучення з омонімами.
Морська чайка, козацька чайка. Теплий чай, тепла зустріч. Дерев’яна лава, вулканічна лава.
Крило птаха, крило літака. Лютий звір, місяць лютий. Чиста совість, чиста кімната.
Маленький ніс, ніс книжку. Часу не гай, березовий гай. Гостра голка, гострий погляд.
 Працюємо з медіатекстом (word-документ).
Уважно перегляньте десяту серію мультсеріалу «Лепетуни». З’ясуйте, до яких слів можна
підібрати омоніми. Витлумачте лексичне значення омонімів. Складіть із ними речення.
Орієнтовна відповідь. Котики, ключ.
 Лексикологічний практикум (за Ю. Кучинською) (word-документ).
106
Установіть відповідність між групами слів та назвами їх.
Група слів Назва
1 відомість (документ) – відомість (інформація) А омоніми
2 поле (у зошиті) – поле (капелюха) Б багатозначні слова
3 поле (прополює) – поле (город)
 Вправа «Майстерня слів».
Зредагуйте словосполучення, уведіть їх у речення.
Розмовляти на українській мові, музичний слух, хворий грипом, на протязі двох років.
Хвилинка творчості.
Завдання 1. Уведіть у речення слова-омоніми, розкриваючи їхнє лексичне значення.
Бал (шкільна оцінка) – бал (вечір відпочинку).
Лисичка (тварина) – лисичка (їстівний гриб).
Завдання 2. Уявіть, що ви – поет-початківець. Складіть каламбур зі словами гай – гай, ласка
– ласка.
 Інтерактивна вправа «Мікрофон».
– Які знання ви здобули за урок?
– Що було для вас складним?
– Що далося легко?
– Що сподобалося вам на уроці, а що – ні? Чому?
 Інтерактивна вправа «Займи позицію».
Чи погоджуєтеся ви з думкою, що омоніми, на відміну від інших груп слів, зокрема
синонімів та антонімів, не відіграють важливої ролі в нашому мовленні? Свою позицію
 Слово вчителя. Закінчити наш урок хочу словами української поетеси Антоніни
Каніщенко:
Вивчайте мову українську –
дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,
прекрасну, милу і чудову,
як материнську пісню колискову.
Опрацювати теоретичний матеріал з теми «Омоніми» за підручником.
1. Скласти самостійно каламбури зі словами ніс (іменник) і ніс (дієслово), мати (іменник) і
мати (дієслово), три ( числівник) і три (дієслово).
2. Скласти казку «Омоніми – слова-близнюки».
Вправа « Три – два – один».
Методичний коментар: кожна дитина обирає та продовжує лише одну фразу.
 Три факти, які були новими, цікавими, несподіваними на уроці.
 Два факти, які здалися нецікавими, некорисними або вже відомі.
 Один факт, який хотілося б вивчити детально, поглибити знання про нього.
Вправа «Руки вгору».
Методичний коментар: учні оцінюють свою роботу на уроці за допомого вправи «Руки
вгору»: своєю роботою на уроці я задоволений (задоволена) – учні підносять обидві руки; не
зовсім задоволений (задоволена) – підносять одну руку; не задоволений (не задоволена) – не
підносять руки.
107
Урок № 20
Тема. Пароніми. Розв’язання ситуаційних завдань, пов’язаних з неправильним
Мета: навчитися розуміти лексичні та граматичні особливості паронімів, правильно вживати
пароніми в усному й писемному мовленні; складати з ними речення; порівнювати та
зіставляти мовні явища, самостійно здобувати інформацію з теми за додатковими
джерелами, робити висновки та оцінювати навчальну інформацію; розвивати усне та
писемне мовлення учнів, здатність до аналізу своєї діяльності на уроці; виховувати уважне
ставлення до рідної мови.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: уміти знаходити в тексті та
розрізняти пароніми; пояснювати їхнє лексичне значення; наводити приклади вживання в
реченнях та словосполученнях; формулювати визначення паронімів, розуміти їхню
відмінність від омонімів, синонімів.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: застосовувати набуті знання для
виконання завдань різного рівня складності; висловлювати думки, почуття в усній та
письмовій формі; установлювати причиново-наслідкові зв’язки; удосконалювати власне
мовлення через збагачення словникового запасу; логічно обґрунтовувати висловлену думку;
здійснювати самооцінку результатів діяльності.
Обладнання: word-документи: «Робота з таблицею»; роздавальні картки до вправ «Заповни
таблицю», «Добери пару», «Лабораторія дослідника», «Угадай слова-пароніми»; ілюстрації
«Хвилинка мудрості від Лепетуна»; відеофайл «Руханка».
 Поетична хвилинка (виразне читання вчителем поезії А. Малишка «Буду я
навчатись мови золотої…»).
– Прослухайте поезію та визначте, яку головну думку висловлено в ній.
Буду я навчатись мови Буду я навчатись мови- Щоб людському щастю
золотої блискавиці дбанок свій надбати,
У трави-веснянки, у гори В клекоті гарячім кованої криці, Щоб раділа з мене
крутої, В корневищі пружному ниви Україна-мати.
В потічка веселого, що колоскової,
постане річкою, В леготі шовковому пісні
В пагінця зеленого, що зросте колискової;
смерічкою. А. Малишко
 Бесіда.
– Як ви розумієте слова: «Щоб людському щастю дбанок свій надбати…»?
– Чи залежить від кожного з нас щастя народу, України?
– Яка ваша думка щодо того, як сучасний учень дбає про поповнення власного словника,
особистісний мовний ріст?
 Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми дізнаємося про дуже цікаві слова, знання і
розуміння яких допоможе правильно будувати речення та вживати їх у мовленні, збагатить
ваш словниковий запас, навчить мислити, бути уважним до мовлення. Але спочатку
пограймося.
 Гра «Добери пару» (word-документ).
До поданих слів доберіть антоніми. Запишіть перші літери дібраних антонімів та додайте
літеру И. Яке вийшло слово? Це й буде темою нашого уроку.
Оптиміст – песиміст,
пасивний – активний,
кривий – рівний,
центр (села) – околиця,
108
учений – неук,
колективний – індивідуальний,
багато – мало.
Відповідь. Пароніми.
Вправа-мотиватор «Мікрофон».
Методичний коментар: учні висловлюють свої очікування від уроку.
 Я хочу дізнатися …
 Я хочу навчитися …
 Я зможу …
Ми – команда, і разом досягнемо успіху.
Бесіда.
– Прокоментуйте, як ви розумієте вислів Василя Голобородька: «Мова вмирає, коли
наступне покоління втрачає розуміння значення слів».
– Чи так важливо розуміти точне лексичне значення слова?
– Хто головні помічники в оволодінні знаннями з розділу «Лексикологія»?
Вправа «Заповни таблицю» (word-документ).
– Пригадайте, які терміни з розділу «Лексикологія» ви вже засвоїли.
– Заповніть таблицю «Лексикологія», доповнивши праву колонку прикладами до вивчених
термінів. Чи всі рядки таблиці ви можете заповнити?
Терміни Приклади
1. Лексичне значення слова Паркан – стіна, огорожа, споруда для
захисту певної території
2. Переносне значення слова Співає соловейко
3. Синоніми Горизонт – небокрай – небосхил
4. Антоніми Чорний – білий; ніч – день
5. Омоніми Бал – оцінка успішності;
бал – танцювальний вечір
6. Омографи Сонце – сон це
7. Омоформи Мати (ім.) – мати (дієсл.)
8. Пароніми Дружний – дружній
 Дослідження-спостереження «Проблемне питання».
– Прочитайте подані речення, знайдіть у них схожі слова та самостійно (або за допомогою
словника) поясніть їхнє значення.
1. Дехто вважає себе дуже освіченим, бо обманювати надто досвідчений.
2. Кристал виблискував на сонці, як дорогоцінний кришталь.
3. Ми провели цілу кампанію, шукаючи веселу, кмітливу компанію для співпраці.
Освічений – який має освіту, здобув знання.
Досвідчений – який має життєвий досвід.
Кристал – тверде тіло, що має форму правильного багатогранника.
Кришталь – скло високого ґатунку, вироби з нього.
Кампанія – сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання.
Компанія – група осіб, пов’язаних певними інтересами, або торговельне чи промислове
товариство.
 Бесіда.
109
– Спробуйте сформулювати, які слова називаємо паронімами.
– Чим вони подібні, а чим відмінні?
– Чим близькі до омонімів, а чим відрізняються від синонімів?
– До якої частини мови належать пароніми, утворюючи пари?
Опрацювання теоретичного матеріалу.
Розгляньте поданий матеріал та перевірте правильність власних висновків.
Пароніми – це слова, подібні між собою звучанням і написанням, але різні за
значенням.
Ознаки:
 належать до однієї частини мови, мають однакові граматичні ознаки;
 близькі до омонімів, але не тотожні з ними;
 від синонімів відрізняються неможливістю заміни одного слова іншим;
 їх об’єднують у пари, рідко це можуть бути три і більше слова.
 Робота в групах. Вправа «Лабораторія дослідника» (word-документ).
Розгляньте поданий матеріал, доберіть приклади (власні або з вправи підручника) паронімів
кожної групи.
Групи паронімів за характером смислових зв’язків:
синонімічні важкий – тяжкий, привабливий - принадливий
антонімічні прогрес – регрес, адресат – адресант;
тематичні абонент – абонемент, пам’ятка – пам’ятник
За матеріалами книги «Знай українську!»
Прочитайте подані слова. Підкресліть спільну частину слова. Зробіть висновок про те, чим
вони відрізняються. Визначте лексичне значення слів (самостійно або за допомогою
словника).
Уява – уявлення; вимисел – домисел; гривня – гривна; адрес – адреса; дружний – дружній;
дефектний – дефективний.
Пароніми часто мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом,
закінченням, наявністю чи відсутністю частки -ся.
Уява – здатність уявити (плід уяви).
Уявлення – знання, розуміння чогось (помилкове уявлення).
Вимисел – те, що вигадане.
Домисел – здогад, заснований на припущенні, міркуваннях.
Гривня – грошова одиниця.
Гривна – металева шийна прикраса у вигляді обруча.
Дружний – згуртований, одностайний (дружний клас).
 Вправа «Творче конструювання».
За матеріалом попередньої вправи складіть два речення.
 Слово вчителя. Незначна різниця у вимові паронімів спричинює труднощі в засвоєнні їх,
призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Тому треба
особливо уважно стежити за вживанням малознайомих слів і завжди звертатися до
відповідних словників, щоб уточнити значення, правопис і вимову потрібного слова.
Послухаємо про словники.
 Мініпроєкт учня про джерела інформації щодо значення слів-паронімів (з демонстрацією
словників та посібників).
110
Інформацію про пароніми можна знайти в Словнику паронімів української мови. Автори –
Дмитро Гринчишин, Олександра Сербенська. У словниковій статті описується паронімічна
пара. Основна увага звертається на розкриття лексичного значення паронімів. Із цією метою
дається коротке тлумачення, причому наводяться ті значення, які допомагають розрізнити
слова-пароніміи. Наприклад, повстати на боротьбу, проти гніту, але: постати перед
очима; адрес вітальний, гарно оформлений, але: адреса домашня, постійна.
Значення паронімів можна простежити в комплексних довідниках, а також авторських
книгах Антоненка- Давидовича.
 Вправа «Не бійтесь заглядати у словник…».
За допомогою словника в підручнику (онлайн-словника) з’ясувати значення паронімів:
абонемент – абонент, горластий – горлатий, звичай – звичка.
 Гра «Угадай слова-пароніми» (word-документ).
Методичний коментар: на основі запропонованих лексичних значень учні мають назвати
слова-пароніми.
 Коментоване письмо.
Перепишіть речення, добираючи з дужок потрібне слово. Обґрунтуйте свій вибір.
1. В акціонерному товаристві посада голови правління (виборча, виборна).
Проведення виборів до Верховної Ради забезпечують (виборчі, виборні) комісії.
2. Мій товариш охоче виконує різні (громадські, громадянські) доручення.
(Громадський, громадянський) мотив є одним із провідних у творчості В. Сосюри.
3. Між учнями та вчителем були дружні (відношення, відносини).
На сьогоднішньому занятті ми вчилися розпізнавати типи синтаксичних (відносин,
відношень).
4. Дівчина була в складному матеріальному (стані, становищі).
Катя була в поганому (стані, становищі) і не могла йти далі.
 Вправа з культури мовлення «Хвилинка мудрості від Лепетуна» (word-документ).
Методичний коментар: учні ознайомлюються з матеріалом, складають речення з 2–3
запропонованими словами (усно).
 Творча робота. Презентація роботи.
Намалюйте власну ілюстрацію з теми /складіть сенкан до слова «паронім».
 Вправа «Знайди пару».
Поєднайте кожний прикметник із відповідним іменником, що в дужках. Запитайте в
товариша по парті, як називаються близькі за звучанням, але різні за значенням слова.
1. Димовий, димний, димучий, димчастий (порох, труба, камінь, вулкан).
2. Водний, водянистий, водяний (чорнило, шлях, жук).
3. Діловий, діловитий (людина, розмова).
4. Особливий, особовий, особистий (присутність, займенник, випадок).
 Робота в парах. Вправа « Я перекладач».
Перекладіть українською мовою. Перевірте за словником (за аркушем перевірки)
правильність вибору вами паронімів.
Домашний адрес – поздравительный адрес; военная кафедра – военный конфликт;
дружеский визит – дружный коллектив; первоочередная задача – математические задачи;
книжный магазин – книжные выражения; музыкальный слух – музыкальный колледж.
Аркуш перевірки: домашня адреса – вітальний адрес, військова кафедра – воєнний
конфлікт, дружній візит – дружний колектив, першочергове завдання – математична
задача, книжковий магазин – книжні вирази, музикальний слух – музичний коледж.
 Вправа «Лексична пастка».
Прочитайте подані речення. Виправте помилки. Відредаговані речення запишіть правильно.
1. Зачекай пару минуток, я запишу її адрес і телефон.
2. Лікар назначив мені лікарство, але воно оказалось неефектним.
3. Він не мав ніякої уяви про те, що сталося.
4. Громадяни України називають свої гроші гривнами.
5. Виконуючи домашнє завдання, я мимохідь згадав про літній відпочинок.
111
6. Надія купила для своєї бабусі сердешні ліки.
7. Голова виборної дільниці повідомив про порушення.
8. Нещодавно в моєму місці відкрилася музикальна крамниця.
1. Повторити матеріал за підручником, підготувати питання з теми.
2. Виписати 2–3 словникові статті зі словами-паронімами.
1. Створити хмаринку слів-паронімів. Підготувати захист своєї роботи.
2. Написати твір-каламбур, використовуючи явище парономазії.
Слово вчителя. Ви молодці! Упевнена, що вам цікаво було дізнатися про пароніми. Тому
закликаю до активної роботи над удосконаленням власного мовлення, збагаченням свого
словникового запасу.
Вправа «Закінчи речення».
 На уроці я дізнався (дізналася) …
 Особливо цікавою була інформація …
 Тема уроку корисна тим, що …
Методичний коментар: учні оцінюють свою роботу на уроці за допомогою вправи «Руки
Урок № 21
Тема. Лексична помилка (практично). Редагування речень і текстів (зокрема
оголошень), у яких допущено лексичні помилки, з коментуванням.
Мета: ознайомитися з поняттям лексична помилка, відрізняти помилкове вживання слова від
правильного, редагувати речення та тексти з лексичними помилками, порівнювати та
зіставляти мовні явища, самостійно працювати з додатковими джерелами інформації;
формувати вміння користуватися тлумачним словником, розвивати усне та писемне
мовлення; виховувати шанобливе ставлення до рідної мови, бажання вивчати її,
удосконалювати власне мовлення.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: розуміти особливості лексичних
помилок, відрізняти їх від орфографічних та інших, уміти знаходити в реченнях і тексті та
виправляти помилки; уживати слова відповідно до їхнього лексичного значення.
виконання практичних завдань; грамотно й логічно висловлювати думки; установлювати
причиново-наслідкові зв’язки; удосконалювати власне мовлення через збагачення
словникового запасу; логічно обґрунтовувати висловлену думку; здійснювати самооцінку
результатів діяльності.
Обладнання: word-документи: таблиця «Лексичні помилки», роздавальні картки до вправ
«Навіщо мові бур’яни?», «З народної мудрості», «Хто швидше?», «Навчає Лепетун»; картка
самооцінювання; відеофайл «Руханка».
Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив.
Сократ
 Забезпечення емоційної готовності. Аутотренінг.
112
Налаштуватися на урок допоможуть слова аутотренінгу. Промовляємо всі разом.
Я – учень.
Я – творча особистість.
Я думаю, аналізую, творю.
Я не боюся висловлювати власні думки.
Я хочу багато знати, оволодіти тонкощами мови.
Я сьогодні буду активно працювати.
Тому мої результати нині будуть високими.
 Гра «Відгадай ключове слово».
Заповніть клітинки кросворда та прочитайте перші літери.
1. Плід із родини цитрусових, кислий на смак.
2. Наука про мораль і поведінку людей.
3. Вид усної народної творчості, яку особливо полюбляють діти.
4. Воно – не горобець, вилетить – не впіймаєш.
5. Буква, з якої починається найменше слів.
6. Найбільша смугаста солодка ягода.
7. Приміщення для стоянки й ремонту літаків.
Л И М О Н
Е Т И К А
К А З К А
С Л О В О
И
К А В У Н
А Н Г А Р
 Бесіда.
– Що розуміємо під поняттям лексика? Як воно стосується кожного з вас? Чи важливим є
правильне мовлення для сучасної людини?
– Як ви розумієте епіграф уроку?
– Чи можна вважати основою культури мовлення людини знання з лексикології? Чому?
Орієнтовна відповідь. Вислів Сократа говорить про те, що свій характер, інтелектуальний
рівень людина виявляє завдяки мовленню. Працювати над удосконаленням його допомагають
словники. Уміння будувати висловлення, користуватися лексичним багатством мови,
культура мовлення – ті ознаки, які характеризують сучасну освічену мовну особистість.
Слово вчителя. Важливим для кожної людини є бажання працювати над культурою
власного мовлення. А для цього треба вміти аналізувати своє мовлення, розуміти, які є види
мовленнєвих помилок, та навчитися виправляти їх. Сьогодні це будуть наші завдання на
уроці.
 Сьогодні на уроці я хочу довідатися про…
 Я хочу навчитися визначати…
 Я люблю вправу «Редактор», тому хочу вдосконалювати…
 Мені цікаво працював з текстом, тому…
Бесіда.
– Які основні питання теми ви визначите?
– Які з вивчених тем були найцікавішими?
– Що треба повторити, які вміння вдосконалити?
Вправа «Акваріум».
113
Методичний коментар: 2 учні виходять до дошки, опиняючись у центрі уваги
(«акваріумі»), однокласники ставлять їм питання з теми. Учень-«експерт» слідкує за
правильністю відповідей, виправляє, коментує.
Орієнтовні питання:
– Що вивчає розділ «Лексикологія»?
– Поясніть поняття лексичне значення слова на конкретних прикладах.
– Що таке пряме і переносне значення слова? Складіть речення зі словом у переносному
значенні.
– Що називаємо омонімами? Які види омонімів ви знаєте?
– Дайте визначення синонімам. Наведіть приклад синонімічного ряду.
– Антонімічну пару введіть у речення.
– Чому треба бути уважними зі словами-паронімами?
– Обґрунтуйте, чому важливо розуміти лексичне значення слів та правильно застосовувати
знання з розділу «Лексикологія».
 Дослідження – спостереження – відновлення.
Прочитайте текст. Чи відповідає він нашій темі? А що в тексті вам не подобається? Як би ви
запропонували змінити його?
Я рахую, що нам треба слідити за своїм власним мовленням. Воно багато в чім залежить від
нашого образу життя. Якщо людина багато читає, то її лексичний запас зростає. Добре, коли
людина веде пошук значення непонятних слів. У цьому всьому процесі справжніми
помічниками являються словники. Давайте користатися лексичними словниками.
Орієнтовна відповідь. Я вважаю,що нам потрібно слідкувати за своїм мовленням. Воно
багато в чому залежить від способу життя. Якщо людина багато читає, то її словниковий
запас збільшується. Добре,коли людина з’ясовує значення незрозумілих слів. У цьому процесі
справжні помічники – словники. Користуймося тлумачним словником.
 Слово вчителя. Лексична помилка – це помилка в слововживанні, яка полягає в
неправильному виборі слова, у недоречному вживанні просторічних слів. У зошитах
лексичну помилку підкреслюємо хвилястою лінією та позначаємо на берегах великою
літерою Л.
 Робота з таблицею «Лексичні помилки». Вправа «Я – учитель» (word-документ).
Розгляньте поданий матеріал, запам’ятайте кожну позицію. Уявіть себе в ролі вчителя і
підкресліть помилкові написання та позначте їх на берегах.
Суть помилки Приклади
Уживання слова в невластивому йому Від імені колективу вручаю вам вітальну
значенні адресу.
Порушення лексичної сполучуваності На свята мама завжди виготовляє смачну
їжу.
Невиправдане повторення слова або Письменник створив багато цікавих творів.
спільнокореневих слів (тавтологія)
Дублювання змісту у двох словах Мама написала свою автобіографію.
Уживання слова, не властивого описуваній Солдати князя Ігоря були відважними.
епосі
Використання слів, не властивих Прийняли участь у змаганнях.
українській літературній мові
Уживання русизмів На городі росли арбузи.
За С. Омельчуком
 Робота з підручником.
Ознайомтеся зі статтею підручника. Чи є доповнення до інформації, яку ви вже опрацювали?
Сформулюйте по два питання за теоретичним матеріалом та поставте своїм однокласникам.
 Вправа з культури мовлення «Навіщо мові бур’яни?» (word-документ).
114
Опрацюйте поданий матеріал. Складіть два речення із
запропонованими виразами. Запам’ятайте й уживайте правильно.
 Гра « Упіймай помилку».
З двох варіантів записаних сполучень слів виберіть правильний.
Поспішати до їдальні; поспішати до столової. Ходімо додому; пашлі
додому. Я так вважаю; я так рахую. Заразний сміх; заразливий сміх.
Зустрічаються помилки; трапляються помилки. Знепритомніти;
втратити свідомість.
 Творче редагування.
Прочитайте висловлювання п’ятикласників і знайдіть недоліки. Визначте суть лексичної
помилки за допомогою узагальнювальної таблиці «Лексичні помилки».
1. Наш клас приймав участь у різних міроприємствах. 2. Класним керівником нашого класу
являється Тетяна Ніколаєвна. 3. Сьогодні я получу гарну оцінку. 4. Школярі прибирали
подвір’я перед школою. 5. Треба не забувати виключати утюг.
 Робота в парах «Вибери потрібне слово».
Виберіть із дужок потрібне слово. Складіть речення зі словами адрес – адреса. Як
називаються такі слова? Здійсніть взаємоперевірку.
(Відкрити, відчинити) двері. (Відкрити, розгорнути) книжку. (Виключити, вимкнути) світло.
(Перевернути, перегорнути) сторінку. (Піднести, підняти) руку. (Здавати, складати) іспит.
(Слідуюче, наступне) питання. (Закрити, заплющити) очі. Зазначити (адрес, адресу).
 Дослідження-конструювання «З народної мудрості» (word-документ).
Відновіть прислів’я, поєднавши вислови лівої та правої колонок. Слова, що в дужках,
поставте в правильній формі.
 Гумористична хвилинка.
Прочитайте в особах діалоги. Що допомогло створити гумористичний ефект?
1. – Іванку, ти вже хвилин десять роздивляєшся цю ілюстрацію. Що ж там такого цікавого?
– Та ось тут написано: «Князь із дружиною вирушає в похід». Я все шукаю, де ж та жінка
намальована, і ніяк не знайду.
2. – Ти чув коли-небудь, Володю, як співає вівсянка?
– Таке придумав, Миколко, хіба ж каша вміє співати?!
3. – Знову ти списав приклад у Петрика?
– Ви ж казали, Маріє Іванівно, що з Петрика треба приклад брати. От я і взяв у нього.
За О. Рудницькою.
 Робота в малих групах. Гра «Хто швидше?» (word-документи).
Із поданих у дужках слів виберіть доречний варіант відповіді.
 Вправа з культури мовлення «Навчає Лепетун» (word-документ).
Уважно прочитайте оголошення, написані учнями. Знайдіть і виправте лексичні помилки. За
потреби скористайтеся порадами Лепетуна.
Оголошення
На протязі жовтня місяця буде проходить
прийом макулатури.
Звертатися до активу бібліотеки.
Оголошення
25 жовтня відбудеться КВН серед 5–7 класів.
Готовте назви команд і вірні поради для соперників.
Початок в 14 годин дня. Ждемо з нетерпінням.
Оргкомітет
115
1. Повторити матеріал за підручником, підготувати 5 речень для редагування.
2. Скласти оголошення з лексичними помилками (записати відредагований варіант).
1. Створити малюнок-рекомендацію в стилі Лепетуна.
2. Підготувати мініпроєкт про один із тлумачних словників.
Бесіда.
– Зробіть висновок про потрібність роботи над власними помилками.
– Яке значення в цьому процесі належить словникам?
 На уроці я навчився (навчилася) …
 Особливо цікавими були види роботи: …
 Аби запобігти лексичним помилкам, потрібно…
Методичний коментар: учні заповнюють картку самооцінювання.
Урок № 22
Тема. Тлумачний словник, словники антонімів, синонімів, омонімів, паронімів
(практично). Робота зі словниками та іншими джерелами інформації. Обмін
враженнями щодо здобутої в них інформації.
Мета: повторити, узагальнити, систематизувати навчальну інформацію з теми
«Лексикологія», застосовувати набуті знання та вміння практично, удосконалювати навички
самостійної роботи зі словниками різних типів, спонукати до обміну враженнями щодо
здобутої в них інформації; розвивати усне та писемне мовлення; виховувати шанобливе
ставлення до рідної мови, бажання вивчати її; удосконалювати власне мовлення.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: розуміти особливості роботи зі
словниками різних типів; самостійно працювати з різними джерелами інформації; уживати
слова відповідно до їхнього лексичного значення; логічно обґрунтовувати висловлену думку.
виконання практичних завдань; грамотно й логічно висловлювати думки; установлювати
причиново-наслідкові зв’язки; удосконалювати власне мовлення через збагачення
словникового запасу; здійснювати самооцінку результатів діяльності.
Обладнання: word-документи: роздавальні картки до вправ «Поради Лепетуна», «Робота в
групах», «Лексична скарбничка», «Паронімійна лихоманка»; картка самооцінювання.
… Не бійтесь заглядати у словник…
... Не лінуйтесь доглядать свій сад.
М. Рильський
 Забезпечення емоційної готовності.
Бесіда.
– Як ви розумієте епіграф уроку?
– Що для вас означає «доглядать свій сад»?
– Що знаєте про автора цих рядків?
 Вправа «Розгадай загадку».
Незчисленна ми родина, Ну а хто із нас що значить –
У нас на всіх – одна хатина, Кожен сам вам розтлумачить.
Але в ній і мир, і лад, (Тлумачний словник).
І сусід сусіду рад.
116
 Поетична хвилинка.
Як парость виноградної лози, Це пишний яр, а не сумне провалля;
Плекайте мову. Пильно й ненастанно збирайте, як розумний садівник,
Політь бур’ян. Чистіша від сльози достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Вона хай буде… Не майте гніву до моїх порад
…Не бійтесь заглядати у словник: І не лінуйтесь доглядать свій сад.
М. Рильський
 Слово вчителя. Видатний український поет і мовознавець Максим Рильський у вірші
«Мова» звертається до нас усіх. Вирази з цього твору давно стали крилатими. Автор згадує
відомих лексикографів – укладачів тлумачних словників – Бориса Грінченка і Володимира
Даля, які своє життя присвятили праці створення словників рідної мови.
 Бесіда за поетичним твором.
– Які слова вірша особливо вразили вас?
– Про який бур’ян говорить автор?
– Що називає поет образними синонімами достиглий овоч, сад?
– Знайдіть у тексті антоніми. Як ви їх розумієте?
– Яку роль у вашому житті відіграють словники?
Вправа «Мікрофон».
Методичний коментар: учні висловлюють свої сподівання від уроку.
Працюватимемо разом – і досягнемо успіху!
 Я дізнаюся...
 Я навчуся…
 Я зможу…
Слово вчителя. У народі кажуть: «Як розумом не дійду, то в словнику знайду». Сьогодні на
уроці ми будемо працювати зі словниками різних типів, учитимемося знаходити потрібну
інформацію та будемо вдосконалювати усне й писемне мовлення.
 Бліцопитування.
– Охарактеризуйте слово як мовну одиницю.
– Що таке лексичне значення слова?
– Яка наука вивчає слова, їхнє лексичне значення?
– Що означає слово лексикографія?
– Які види словників вам відомі?
 Презентація учнівських мініпроєктів про словники.
 Кросвордний акродиктант.
Назвіть слова, що мають подані лексичні значення.
Художнє означення; вихователька, яку наймали до дітей у дворянських родинах; ділянка
суші, оточена з усіх боків водою; документ про закінчення загальноосвітньої школи; розділ
науки про мову, що вивчає розділові знаки; людина, яка сприймає світ позитивно, вірить у
краще.
Відповіді. Епітет, бонна, острів, атестат, пунктуація, оптиміст (За О. Рудницькою)
Поясніть орфограми в словах-відповідях.
Підкресліть другу літеру в кожному слові. Яке слово утворилося? (Поступ).
Сформулюйте його лексичне значення. Що робити, коли лексичне значення слова вам
невідоме? Поступ – 1) хода, манера ходити; 2) поступальний розвиток, прогрес.
 Робота з тлумачним словником.
– Знайдіть у словнику слова достеменно, ковила, строкатий, серпанок.
117
– Які з цих слів багатозначні?
За потреби скористайтеся онлайн-версією Словника української мови в 11 томах
(http://sum.in.ua/)
Відповідь.
Достеменно – уживається для вираження впевненості в чому-небудь.
Ковила – багаторічна рослина, степова трава.
Строкатий – 1) укритий, розписаний різнобарвними смужками, плямами, забарвлений у
різні кольори, пістрявий; 2) перен. який складається з різних елементів, неоднорідний,
різноманітний; 3) перен. який постійно вередує, вередливий, примхливий.
Серпанок – 1) легкий прозорий туман, помутніння повітря; 2) легка прозора тканина;
3) перен. те, що заважає бачити, сприймати щось чітко, виразно.
 Слово вчителя. В українській мові понад170 тисяч слів. Тарас Шевченко у своїх творах
використовував до 20 тисяч слів. Словниковий запас десятирічної дитини становить
приблизно 7 тисяч слів.
Лексикон, тобто словниковий запас, залежить від того, яку людина має освіту, культурні
вподобання, що і скільки вона читає і, звісно, як працює над удосконаленням свого
мовлення. А в цьому значною мірою допомагає робота зі словниками, довідниками, різними
інформаційними джерелами.
 Ознайомлення з перекладним словником.
Ознайомтеся з будовою перекладних словників – українсько-російського й російсько-
українського. Чимало лексичних помилок трапляється внаслідок невмотивованого вживання
росіянізмів або ж кальок із російської мови. Щоб запобігти їм, треба користуватися
словниками.
 Вправа «Я – редактор».
Відредагуйте речення з учнівського зошита.
На слідуючій неділі в школі відбудеться цікаве міроприємство. Сьогодні я получила добру
оцінку. Корисливо на сніданок їсти вівсяну кашу. У мене є маленька собака. Собачку звати
Рексик. Це слово є виключенням із правила.
 Вправа з культури мовлення «Поради Лепетуна» (word-документ).
Опрацюйте поданий матеріал. Складіть два речення із запропонованими виразами.
Запам’ятайте й уживайте правильно.
3. Фізкультхвилинка «Антоніми».
Методичний коментар: учні виконують рухи, протилежні до тих, які називає вчитель.
Сядьте. Опустіть руки. Відведіть їх назад. Опустіть праву руку. Опустіть ліву руку. Піднесіть
руки догори. Поверніться праворуч. Поверніться ліворуч. Підведіться.
 Кросвордний акродиктант.
До вказаних слів доберіть близькі за значеннями та підкресліть у них третю букву –
прочитаєте їхню загальну назву. За потреби скористайтеся словником синонімів.
Доволі – досить, випадок – пригода, ровесник – одноліток, кетяг – гроно, офіс – контора,
напівсон – дрімота, допомога – поміч. (Синонім).
– Пригадайте, які слова називаємо синонімами. Яка їхня роль у мові?
 Робота в групах. Виконання завдань різних рівнів (word-документ).
 Завдання для 1-ї групи.
Подані слова згрупуйте в синонімічні ряди, підкресліть опорні слова.
Чванитися, сумувати, думати, пишатися, мислити, дрімати, гордувати, тужити, печалитися,
міркувати, спати, куняти.
Доберіть синоніми до поданих слів. Поясніть відмінності у відтінках лексичних значень або
стилістичні відмінності. Назвіть абсолютні синоніми.
Увічливий, небокрай, лінгвістичний, пес, охайно, працювати, орфографія.
118
Упорядкуйте синонімічні ряди, записуючи слова в порядку наростання дії чи ознаки.
Підкресліть ключове слово.
Здібний, геніальний, видатний, талановитий; мчати, плестись, іти, шкандибати; мініатюрний,
невеликий, мізерний, малий; чимало, безліч, сила-силенна, багато (За О. Рудницькою).
 Вправа «Лексична скарбничка» (word-документ).
Створіть синонімічний ряд до слова розумний. За потреби скористайтеся словником
синонімів або хмаринкою. Складіть два речення, уживаючи слова-синоніми з різними
стильовими відтінками.
 Робота зі словником антонімів.
Згрупуйте слова в антонімічні пари. У разі потреби зверніться до словника.
Оптимісти, егоїсти, «жайворонки», нудьгувати, «сови», песимісти, сльози, альтруїсти,
веселитися, сміх.
– Чи можна об’єднати в антонімічні пари назви птахів – сова і жайворонок?
– Коли ж ці слова стають антонімами? Щоб дати правильну відповідь на запитання,
ознайомтеся з поданою інформацією.
Жайворонками називають тих людей, які прокидаються на світанку, при цьому починають
енергійно займатися домашніми справами. Люди-жайворонки засинають рано. Уже о 20–21-
ій годині їм хочеться спати.
Люди-сови ведуть інший спосіб життя. Прокидаються здебільшого після 9–10-ї години,
лягають спати дуже пізно, часом аж під ранок.
Запам’ятайте! Слова сова і жайворонок у переносному значенні є контекстуальними
антонімами, тобто становлять антонімічну пару лише в контексті (За О. Рудницькою).
 Хвилинка поезії. Конкурс на кращий каламбур.
Прочитайте вірш-каламбур. Пригадайте, на основі чого побудовані каламбури. Знайдіть
омоніми, укажіть, які з них є словоформами. Назвіть слова, ужиті в переносному значенні.
Дарма часу ти не гай: Хай летить туди, де бурі,
Через поле, ліс і гай, Де ведмеді ходять бурі,
Де упав осінній лист, Де обличчя не пісні,
Віднеси на пошту лист. А в серцях звучать пісні.
Складіть невеликі каламбури зі словами такса, ласка, бал (на вибір) (За О. Рудницькою).
 Робота зі словником паронімів.
Лінгвістична гра «Паронімійна лихоманка» (word-документ).
Виписати дві-три пари паронімів, дати тлумачення їхніх значень. Зробити
висновок про розрізнення, утворити речення з парою паронімів.
1. Повторити матеріал з розділу «Лексикологія».
2. Скласти 8–10 тестових завдань за матеріалом теми.
1. Створити хмаринку слів-синонімів.
2. Підготувати лепбук «Не бійтесь заглядати у словник…».
Бесіда.
– Ми сьогодні активно попрацювали з різними словниками української мови. Чи цікавою і
плідною була наша робота?
– Робота з яким зі словників вам особливо сподобалася і ви б хотіли продовжити її вдома чи
на наступному уроці?
Дайте вашу відповідь на пораду М. Рильського: «Не лінуйтесь доглядать свій сад…»
119
Методичний коментар: учні аналізують свою діяльність на уроці за визначеними
критеріями та заповнюють картку самооцінювання.
Урок № 23
Тема. Розвиток мовлення. Особливості будови опису тварини. Докладний усний
переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису тварини, що
містить синоніми та антоніми (за колективно складеним простим планом).
Мета: перевірити рівень засвоєння учнями основних текстотворчих умінь (визначення теми
та головної думки тексту, складання його плану, самостійного добору до змісту виражальних
засобів мови, реалізації задуму); ознайомити учнів з особливостями будови опису тварини;
удосконалювати навички самостійної роботи, усно переказувати запропонований текст;
збагачувати словниковий запас учнів через використання словників і довідкових ресурсів;
піклуватися про тварин, берегти природу.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: визначати ознаки стилів і типів
мовлення; ознайомити учнів з особливостями будови опису тварини, складати простий план
тексту; докладно усно переказувати текст розповідного характеру, що містить опис тварини.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: розуміти, аналізувати інформацію;
виокремлювати головну та другорядну інформацію; діяти за алгоритмом у процесі складання
плану для розв’язання комунікативних завдань; збагачувати власний словниковий запас;
Обладнання: word-документи: вправи «Ребус», «Повтори стилі мовлення», «Мозковий
штурм», «Дослідження-обґрунтування», «Робота з ілюстративним матеріалом»; картки
самооцінювання; відеофайл «Руханка».
Тип уроку: урок перевірки/оцінювання досягнення компетентностей.
Любіть травинку, і тваринку,
і сонце завтрашнього дня...
Ліна Костенко
 Бесіда.
– Чи любите ви тварин?
– Чи доводилося спостерігати за ними?
– Чи маєте домашніх улюбленців? Кого саме? Чому саме цю тваринку/пташку обрали?
 Орфоепічна хвилинка «Промов скоромовку».
 Прала перепілка пелени щодня
Перепеленати перепеленят.
 Всім сподобалось це куце цуценя.
 Цікавий цапок цок-цок зачепився за ціпок.
 Робота з епіграфом.
– Прочитайте епіграф уроку. Визначте ключові слова. Як ви розумієте ці рядки поезії Ліни
Костенко?
– Які думки викликає епіграф? (Любов до всього живого, захоплення явищами природи).
– Чи можете сказати, про що йтиме мова на уроці?
 Вправа «Ребус» (word-документ).
Розгадайте ребус.
,, л=п
Відповідь. Опис.
 Вправа «Повтори стилі мовлення» (word-документ).
120
Методичний коментар: учні виконують завдання на встановлення відповідностей.
1Ключ. 1: 1–В, 2–Б, 3–Г, 4–А; 2: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Б.
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми попрацюємо з текстами, що містять опис тварини,
визначимо особливості будови такого опису, а також учитимемося докладно переказувати
художній текст та визначати в ньому опис тварини. Звичайно, кожному варто бути уважним
до власного мовлення, удосконалювати його, працюючи зі словниками. А також пам’ятати,
що ми відповідальні «за тих, кого приручили», що природа – це ми, тому треба охороняти й
берегти все живе.
 Я дізнаюся...
Працюватимемо разом – і досягнемо успіху!
1. Перевірка знань фактичного матеріалу.
 «Мозковий штурм» (word-документ).
Розгляньте схему. Назвіть основні типи мовлення. На які питання відповідає кожен із них?
Для чого складається текст певного типу?
 Бесіда.
– Які ви знаєте типи мовлення? (Розповідь, опис, роздум).
– Яка функція опису? (Дати словесне зображення предмета, істоти, явища природи).
– Яке питання можна поставити до опису? (Який предмет? Які його частини?)
– Який переказ називають докладним?
2. Перевірка знань основних понять.
Дослідження-обґрунтування. Робота в парах (word-документ).
Дослідіть матеріал, запропонований на картках. Визначте в описах «відоме» та «нове»
(картка 1), оцінні слова (картка 2).
Матеріал картки 1 (з можливою відповіддю).
Усе, що відповідає на питання Хто? Що?, у Телятко («відоме») крихітне («нове»), про
граматиці розглядається як предмет. Тому таких кажуть, що воно завбільшки з
опис тварини – це різновид опису предмета. рукавицю («нове») (Ю. Яновський).
«Відоме» (В) в реченнях опису тварини – це Мордочка (В) в теляти чорнява (Н), мокра
її назва та назви частин її тіла, «нове» (Н) – (Н) й прилизана (Н) (В. Близнець).
назви ознак.
Матеріал картки 2
Часто опис тварин супроводжується Качечка сіра-сіресенька, непоказна
оцінкою їхнього вигляду або внутрішніх (Є. Гуцало). Чудесний, червоний красень
якостей. Такі оцінки виражаються фазан, із хвостом дугою, почав клювати
оцінними словами. зерно (Остап Вишня).
За О. Глазовою
3. Перевірка глибини усвідомлення знань.
Прослухайте уважно текст, визначте, зі скількох частин він складається. З’ясуйте тему та
основну думку тексту.
Голуб
Якось близнята Івашко та Любка йшли безлюдною вузькою вулицею. Раптом у бур’яні під
парканом щось сильно затіпалося. Це був голуб з перебитим крилом, що заплутався в
будяках.
Івашко підповз під будячиння. Коли він устав на ноги, пазуха йому випиналася наперед, і
з неї стирчав кінчик голубиного хвоста.
121
У хаті Любка позачиняла вікна й двері. Івашко пустив голуба додолу. Птах схилився на
один бік, похнюпив голову і застиг. Одне крило без сил розпустилося.
Голуб був чудесний – чистої сірої масті, тільки кінці пір’їн на хвості та крилах лишилися
чорні, як у чорнило вмочені. Голівка маленька, витончена, не кругла, а довгастенька.
Дзьобик – як пшеничне зернятко, ніжне, рожеве, тупеньке. Шийка горда, спина вигнута,
хвіст трубою, а пір’їн у ньому не менше тридцяти шести. Крила легкі та сильні.
Голуба вирішили залишити в хаті, допоки в нього не заживе крило.
За В. Винниченком
З’ясуйте лексичне значення слів «близнята», «будяки», «паркан», «пазуха», «масть».
Відповідь.
Близнята (близнюки), мн. – дві, або зрідка більше, особи, народжені від тієї ж вагітності.
Будяк, -а, ч. (будячиння) – колюча рослина-бур’ян (слово «будяк» походить від
праслов’янського «бодак», що означає «колоти»).
Паркан, -а, ч. (огорожа, палісад) – стіна, огорожа, зазвичай дерев’яна, споруда для захисту
певної території.
Пазуха, -и, ж.- простір між грудьми й одежею, яка до них прилягає.
Масть, -і, ж. – забарвлення волосяного покриву у тварин; розм. – колір, забарвлення чого-
небудь.
 Бесіда за змістом прочитаного.
– До якого стилю мовлення належить поданий текст?
– Визначте тему та основну думку тексту. Що виражає заголовок? (Тема – розповідь про те,
як діти порятували пораненого птаха. Основна думка – усе живе треба берегти,
допомагати слабшим, охороняти природу).
– Доведіть, що текст містить опис тварини/птаха.
 Аналіз структури тексту.
– Чи можна стверджувати, що поданий текст належить до якогось одного типу мовлення?
Свою думку доведіть.
– На які частини можна поділити текст? Виділіть мікротеми, проаналізуйте, як вони
взаємопов’язані.
– У якій частині тексту міститься опис? Перекажіть його.
 Робота з ілюстративним матеріалом (word-документ).
Доберіть із запропонованих ілюстрацію, яка, на вашу думку, близька до опису голуба в
тексті.
5. Застосування знань у стандартних умовах.
 Повторне читання вчителем тексту.
 Колективне складання плану.
Орієнтовний план тексту.
1. Знахідка під парканом.
2. У пазусі хлопчика був голуб.
3. Пораненого птаха забрали додому.
4. Голуб був чудесний /Опис пернатого.
5. Пташку залишили в хаті до одужання.
6. Застосування знань у нестандартних умовах.
 Лексична робота.
1. Доберіть синоніми до слів:
чудесний – чудовий, незвичайний;
перебите (крило) – пошкоджене, поламане, поранене;
устати (на ноги) – підвестися, піднятися із землі;
похнюпити (голову) – опустити, схилити;
заживе (крило) – загоїться, зростеться.
122
2. Прослухайте опис птаха. Доберіть з тексту ознаки до слів: пір’їни (чорні, як у чорнило
вмочені), голівка, дзьобик, шийка, крила.
3. Знайдіть в описі оцінні слова (птах чудесний, голівка витончена, шийка горда, крила легкі,
сильні).
 Лексико-орфоепічна робота.
 Вимовте слова: будячиння, чудесний, кінчик, позачиняла, чистої, чорні, чорнило.
Пам’ятайте, що шиплячі звуки в українській мові тверді, зверніть увагу на вимову слів з
такими звуками.
 Поясніть лексичне значення слів, за потреби скористайтеся словником.
 Усний переказ тексту за планом.
 Редагування виступів однокласників. Удосконалення усного мовлення.
ІV. Рефлексивно-оцінюючий етап.
Бесіда.
– Що сподобалося на уроці?
– Які завдання були цікавими?
– Поставте своїм однокласникам запитання з теми уроку.
Підготувати усний переказ тексту.
1. Дібрати інший заголовок до тексту.
2. Створити ілюстрації до тексту.
3. Написати власне продовження оповідання.
 Чим я можу допомогти природі?
 Як я пізнаю природу?
 Мене природа надихає на…
– Чи були ви активними на уроці? Заповніть картку самооцінювання.
Урок № 24
Тема. Розвиток мовлення. Діагностична робота. Докладний письмовий переказ тексту
розповідного характеру з елементами опису предмета (або тварини), що містить
синоніми та антоніми (за самостійно складеним простим планом). Редагування
переказу.
засобів мови, реалізації задуму); удосконалювати навички самостійної роботи, грамотно й
охайно оформляти письмові висловлювання; збагачувати словниковий запас учнів через
використання словників і довідкових ресурсів; виховувати ціннісне ставлення до природи.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: письмово докладно відтворювати
зміст прослуханого тексту художнього стилю з елементами опису предмета (або тварини);
складати простий план, виділяти в ньому зазначений опис, самостійно працювати з
лексичним матеріалом (добирати синоніми, антоніми); визначати та виправляти помилки в
процесі редагування тексту.
другорядну інформацію; використовувати власний мовленнєвий досвід для створення тексту;
удосконалювати власне писемне мовлення, розвивати мовну інтуїцію; здійснювати
самооцінку результатів діяльності.
123
Обладнання: word-документи: «Робота в парах», «Робота з ілюстрацією», текст «Мужня
пташина», текст для фізкультпаузи «Діти в лісі»; відеофайл «Прогулянка в лісі».
Тип уроку: урок перевірки досягнення компетентностей.
Поїдемо поговорити з лісом,
А вже тоді я можу і з людьми.
Вправа «Гронування» (відеофайл «Прогулянка в лісі»).
Методичний коментар: учні переглядають відеофільм, пропонують свої асоціації до слова
«ліс» та створюють «гроно». Стисло пояснюють вибір лексичного матеріалу.
Орієнтовна відповідь. Ліс, природа, тиша, краса, натхнення, зелень, зелене царство,
музика, пташиний щебет, квітковий килим.
– Прокоментуйте вислів Ліни Костенко. Як ви розумієте це твердження?
– Чи доводилося вам бувати в лісі з батьками, із друзями?
– Якого відпочинку шукають люди в лісі? Як про це сказано в поетичних рядках?
Слово вчителя. Справді, природа – чудове місце відпочинку, а ще джерело натхнення, де
люди поповнюють свої моральні сили, надихаються енергією живої стихії – співом вітру в
кронах дерев, перешіптуванням листя, пташиним щебетом.
Сьогодні на уроці ми будемо писати переказ тексту, що розповідає про такий похід у ліс і
зустріч з пернатими мешканцями. Ваше завдання – докладно переказати текст, що містить
опис тварини/птаха. Ви продемонструєте свої вміння складати простий план та письмово
переказувати прослуханий текст. Обов’язково треба бути уважним до мовленнєвого
оформлення переказу, тому слід ретельно перевірити та відредагувати текст на чернетці.
 Вправа «Знаю. Умію. Продемонструю».
Методичний коментар: учні продовжують речення, коментуючи завдання, що мають
бути реалізовані в процесі уроку.
 Знаю...
 Умію…
 Створю…
 Напишу…
 Уважно перевірю…
Успіх кожного – наш спільний успіх!
«Мозковий штурм».
– Які стилі мовлення ви знаєте?
– Які мовні особливості характерні для художнього стилю мовлення?
– Назвіть відомі вам типи мовлення.
– Яку будову мають тексти-описи? Які види описів трапляються в художніх текстах?
Робота в парах (word-документ).
Увідповідніть терміни з їхнім значенням.
Ключ.1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.
 Робота з текстом переказу «Мужня пташина» (word-документ).
Читання тексту «Мужня пташина» вчителем .
 Бесіда за змістом прочитаного.
124
– Визначте тему й основну думку тексту. (Тема – розповідь про цікаву зустріч людей із
пташиним сімейством. Основна думка: любити природу – це берегти її, насолоджуватися її
дарами, уміти надихатися лісовою красою).
– До якого стилю мовлення належить поданий текст? Які засоби є ознакою цього стилю?
(Використання художніх засобів – слів у переносному значенні, контекстуальних синонімів).
– Який тип мовлення лежить в основі тексту? Які частини тексту містять елементи опису
тварини/птаха?
4. Фізкультпауза «Діти в лісі» (word-документ).
 Мовностилістичний аналіз тексту.
 Словникова робота.
З’ясуйте лексичне значення слів «куріпка», «курява», «легківка», «кювет», «гальма»,
«осока».
Відповідь.
Куріпка, и, ж. – народна назва кількох видів птахів ряду курячих.
Курява, и, ж. – дрібні тверді частинки, що нависають у повітрі або осідають на поверхні
чого-небудь.
Легківка, и, ж. – легковий автомобіль.
Кювет, а, ч. – водостічна канава вздовж шляху чи залізничного полотна.
Гальмо, а, с. – пристрій для сповільнення руху або зупинки.
Осока, и, ж. – багаторічна болотна трава з довгими гострими листками.
 Робота з ілюстрацією (word-документ).
– Якою ви уявляли собі куріпку?
– Чи опис автора тексту схожий на зображення на світлині?
– У якій частині тексту є опис пташки?
 Лексико-фразеологічна робота.
– Які синоніми автор добирає до слова куріпка?(Пташка, пташина, мати).
– Записати слова-синоніми на позначення дітей куріпки. (Курчата, малята, пташенята,
малюки, сірі клубочки, пухнасті грудочки).
– Визначити антонімічні пари, використані в тексті. (З’явилася перед нею – розчинилися в
болітці, зникла).
– Пояснити значення виразу світитися радістю. (Виражати сильне почуття радості,
щастя, захоплення).
 Лексико-орфографічна робота. Пунктуаційний практикум.
Словниковий диктант (запис слів на дошці/під диктовку вчителя, визначення орфограм,
запам’ятовування правопису).
Довкола, спросоння, непомітно, неподалік, беззахисний, розчинитися, останній, пташеня,
схвильована.
– Пригадайте, які речення за емоційним забарвленням є в тексті. Які розділові знаки треба
поставити після них?
– Пояснити учням розділові знаки в реченнях.
Будь, людино, обережна. «Що трапилося?» – допитувалися ми у водія.
Бесіда.
– Чи цікавим для вас був запропонований текст? Чим?
– У чому труднощі написання докладного переказу?
Дібрати художній текст, який містить опис тварини. Виписати опис.
1. Знайти інформацію про птахів України. Підготувати повідомлення про одного з них.
125
2. Створити сенкан про куріпку чи іншу пташку.
Вправа «Продовжити речення».
Сьогодні цікавим для мене був такий етап уроку:…
Урок № 25
Тема. Розвиток мовлення. Діагностична робота. Докладний письмовий переказ тексту
розповідного характеру з елементами опису предмета (або тварини), що містить
синоніми та антоніми (за самостійно складеним простим планом). Редагування
переказу.
використання словників і довідкових ресурсів; виховувати ціннісне ставлення до природи.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: виявити та оцінити рівень
сформованості в учнів умінь та навичок письмово докладно відтворювати зміст
прослуханого тексту художнього стилю з елементами опису предмета (або тварини);
складати простий план, виділяти в ньому зазначений опис, самостійно працювати з
лексичним матеріалом (добирати синоніми, антоніми); визначати та виправляти помилки в
процесі редагування тексту.
Обладнання: word-документи: текст «Мужня пташина», текст для фізкультпаузи «Діти в
лісі».
Поїдемо поговорити з лісом,
А вже тоді я можу і з людьми.
Вправа «Подаруй настрій».
Методичний коментар: учні створюють смайлик, пропонують його однокласникам із
побажанням гарного настрою та плідної роботи на уроці.
– Ще раз уважно прочитайте вислів Ліни Костенко. Спробуйте прокоментувати ці слова,
опираючись на текст переказу, опрацьований на попередньому уроці.
– Якими, на вашу думку, були люди, що їхали в автомобілі лісом?
– Чи випадок з куріпкою створив їм настрій на весь день?
Слово вчителя. Природа – справжній учитель. Вона навчає бути уважним до довкілля й до
людей, бути спостережливим. Якщо особа вміє бачити, чути, відчувати природу, то вона
обов’язково розумітиме ближнього, дбатиме про своїх рідних, цінуватиме природні
багатства рідної землі, духовні надбання свого народу.
Сьогодні ми продовжимо діагностичну роботу, розпочату на попередньому уроці. Ваше
завдання – докладно переказати текст, що містить опис птаха куріпки. Ви продемонструєте
свої вміння складати простий план та письмово переказувати прослуханий текст. Варто бути
126
уважним до мовленнєвого оформлення переказу, ретельно перевірити та відредагувати текст
на чернетці.
 Вправа «Мікрофон».
Методичний коментар: учні висловлюють своє бачення виконання завдань, що мають бути
реалізовані в процесі уроку.
– Осмислюю тему...
– Продемонструю вміння…
– Створю опис…
– Допоможу товаришеві…
– Уважно перевірю…
Успіх кожного – наш спільний успіх!
 Повторне читання вчителем тексту «Мужня пташина» (word-документ).
 Самостійне складання плану.
Орієнтовний план переказу.
1. Ліс довірився нам.
2. Машина різко спинилася.
3. Стурбована куріпка.
4. Малята під надійним захистом.
5. Материнський обов’язок.
6. Світла радість на душі.
2. Фізкультпауза «Діти в лісі» (word-документ).
 Вправа «Особливі слова» (лексика для опису куріпки).
Визначте особливі слова, які стосуються опису куріпки (сіре рябеньке крапчасте пір’я,
голосно квоктала, тримала свою бойову позицію) та пташенят (десятеро, кумедні сірі
клубочки на дрібних ніжках, пухнасті грудочки).
 Робота в парах. Вправа «Опиши пташину».
Усний опис куріпки , редагування усних висловлень однокласниками.
 Самостійна робота учнів над письмовим переказом.
 Робота в чернетках. Редагування створених текстів.
 Написання переказів у зошитах для діагностичних робіт.
 Перевірка написаних робіт.
Бесіда.
– Чи важливо працювати над подібними текстами? Чому?
– Які види роботи були для вас цікавими?
Написати мінітвір (есе) на тему «Природа – джерело натхнення».
1. Створити проєкт «Друзі з пернатого царства». Підготувати повідомлення про одного з
птахів України.
2. Написати моновірш про куріпку (іншу пташину).
Методичний коментар: моновірш – це вірш з одного рядка, строфа-рядок. Наприклад:
Перепілонька мала у пшениченьку втекла.
Вправа «Продовжити речення».
Мій внесок у збереження природи –…
127
Урок № 26
Тема. Розвиток мовлення. Аналіз письмового переказу. Робота з деформованим текстом
(заміна повторюваних слів синонімами, використання синонімів як засобу зв’язку
речень у тексті).
Мета: підсумувати рівень засвоєння учнями основних текстотворчих умінь, указати на
типові помилки в письмових переказах, проаналізувати їх; розвивати вміння відрізняти
помилкове вживання слова від правильного, редагувати речення з помилками, працювати
над запобіганням їх; удосконалювати навички роботи з деформованим текстом,
використовувати синоніми як засіб зв’язку речень у тексті; збагачувати словниковий запас
учнів через використання словників; виховувати уважне ставлення до мови, бажання
вдосконалювати власне мовлення.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: удосконалювати навички роботи з
текстом, визначати й виправляти помилки в процесі аналізу власних переказів, самостійно
працювати з лексичним матеріалом (добирати синоніми для заміни повторюваних слів);
редагувати тексти з помилками різного типу.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: сприймати, розуміти, аналізувати
інформацію; виокремлювати головну та другорядну інформацію; використовувати власний
мовленнєвий досвід для аналізу тексту; здійснювати самооцінку результатів діяльності.
Обладнання: word-документи: текст «Мужня пташина»; вправи «Я знаю вимоги до
мовлення», «Я – редактор», «Навчаючи – учуся», «У майстерні слова»; відеофайл для
фізкультпаузи.
Тип уроку: урок формування та корекції основних компетентностей.
Інтерактивна вправа «Гроно асоціацій».
Методичний коментар: учням пропонується записати на аркушах 4–5 слів-асоціацій до
виразу «Культура мовлення». Презентуючи, діти налаштовуються на роботу.
Слово вчителя. На минулому уроці ми написали переказ тексту, який містить опис тварини.
Сьогодні наше завдання – проаналізувати творчі роботи, удосконалити вміння редагувати
тексти. Варто повторити, які існують види помилок у письмових роботах, бути уважними й
уміти їх виправити.
Робота з текстом.
Прочитайте текст. Продовжіть висловлену думку власними міркуваннями.
Немає такої сфери людської діяльності, у якій не знадобилися б знання мови. Важливо
при цьому навчитися говорити й писати не тільки грамотно, а й змістовно, правильно,
влучно, яскраво, виразно і переконливо… (З журналу).
Вправа «Калейдоскоп думок».
Методичний коментар: учитель використовує метод передбачень; учні висловлюють
власні думки, даючи коротко відповідь на запитання: «Що я очікую від сьогоднішнього
уроку?». Школярі самостійно визначають цілі та разом з учителем формулюють очікувані
результати.
1. Актуалізація опорних знань, навичок і вмінь.
«Мозковий штурм».
– Які стилі мовлення ви знаєте?
– Які мовні особливості характерні для художнього стилю мовлення?
– Назвіть відомі вам типи мовлення.
 Вправа «Я знаю вимоги до мовлення» (word-документ).
128
Прочитайте слова лівої колонки. Вони характеризують ідеальне, зразкове мовлення.
Установіть відповідність між характеристикою мовлення і поясненням її.
Ключ. 1–Е, 2–Г, 3–А, 4–Б, 5–В, 6–Д.
2. Вивчення нового матеріалу, його сприйняття, усвідомлення та осмислення.
 Робота в парах «Навчаючи – учуся» (word-документ).
Ознайомтеся з таблицею «Види помилок у письмовій роботі»
Змістові (З) Не розкрито тему тексту. Нечітко передано головну думку тексту.
Про щось сказано недостатньо. Додано щось зайве. Спотворено
інформацію. Порушено послідовність викладу.
Лексичні (Л) Слово вжито в невластивому йому значенні. Невиправдано
повторюється одне й те саме слово або спільнокореневі слова.
Ужито зайве слово. Ужито росіянізм (російське слово замість
українського).
Граматичні (Г) Ужито неправильно утворене слово. Слово вжито в спотвореній
формі. Неправильно поєднано слова між собою. Неправильно
побудовано речення.
Орфографічні (І) Слово записано з порушенням правил написання літер.
Пунктуаційні (V) Неправильно розставлені розділові знаки.
 Дослідіть позначки помилок на берегах у ваших зошитах.
 Обговоріть з товаришем по парті можливі варіанти виправлення помилки.
 Загальна характеристика учнівських робіт.
3. Первинне застосування отриманих знань (пробні вправи).
Робота з текстом переказу «Мужня пташина» (word-документ).
Методичний коментар: оскільки роботу проводимо на основі тексту «Мужня пташина»,
варто забезпечити учнів текстами переказів.
 Подивіться, яким балом оцінив учитель зміст вашого переказу. Знайдіть на берегах
позначки З. Спробуйте пояснити, що мав на увазі вчитель, виносячи цю позначку.
Прочитайте оригінальний текст переказу. Порівняйте з написаним вами текстом.
 Дайте відповіді на запитання.
– Чи вдалося вам докладно й повно передати зміст тексту?
– Чи не пропустили ви якоїсь важливої для розуміння змісту інформації?
– Чи не написали щось зайве, чого не було в тексті переказу?
– Чи є ваш переказ логічним і послідовним? (За О. Рудницькою).
4. Застосування навичок і вмінь на готовому матеріалі в стандартних умовах (вправи за
зразком, інструкцією).
 Лексична робота.
Проаналізуйте, наскільки багатим і різноманітним є ваше писемне мовлення порівняно зі
взірцевим.
– Як у тексті «Мужня пташина» названо пташку та її малят? (Куріпка, мати; курчата, дітки,
малюки, десятеро сірих клубочків, пташенята).
– Знайдіть у тексті синоніми, у тому числі й контекстуальні, до слова пташенята. З якою
метою вони використані? (Курчата, малюки, сірі клубочки, десятеро сірих клубочків,
пухнасті грудочки).
– Яким чином, крім уживання синонімів, автор уникає повторів? Знайдіть приклади
використання займенників для зв’язку речень у тексті. (Водій – той, діток – їх, куріпка –
вона, перед нею).
– Знайдіть слова в переносному значенні. Що надають вони тексту? (Ліс довірився, куріпка
просила почекати й попереджала, тримала бойову позицію, малюки розчинялися).
– Чи вдалося вам правильно передати опис птаха в переказі? Зверніть увагу на авторські
засоби, порівняйте зі своїми.(В описі куріпки: сіре рябеньке крапчасте пір’я, голосно
квоктала, тримала свою бойову позицію; пташенят: десятеро, кумедні сірі клубочки на
дрібних ніжках, пухнасті грудочки).
129
– Прочитайте останнє речення. Поясніть значення виразу світитися радістю. (Виражати
сильне почуття радості, щастя, захоплення).
– Зробіть висновок, чи вдалося вам передати все багатство мови тексту переказу «Мужня
пташина». Якій помилці відповідає кожна позначка на берегах: повтор слова, слово в
невластивому значенні, порушення сполучуваності слів, уживання росіянізмів?
 Орфографічно-пунктуаційний практикум.
 Випишіть із тексту переказу слова, важкі для написання, укладіть словниковий диктант,
визначте орфограми, запам’ятайте правопис. (Довкола, спросоння, непомітно, неподалік,
беззахисний, розчинитися, останній, пташеня, схвильована).
 Випишіть питальні та окличні речення. Які розділові знаки треба поставити після них?
 Робота в парах. Редагування робіт.
Дослідіть позначки помилок на берегах у ваших зошитах.
Обговоріть з товаришем по парті можливі варіанти виправлення помилки.
6. Застосування узагальнених умінь у нестандартних ситуаціях.
 Робота в парах. Вправа «Я – редактор» (word-документ).
 Прочитайте фрагмент учнівського переказу. Знайдіть у ньому лексичні помилки.
Обговоріть у парах, у чому полягає суть кожної з них.
 Підкресліть слово з помилкою і винесіть на береги позначку Л.
 Перевірка виконання роботи в парах.
 Записування зредагованого тексту
Маргаритки
Мала вдова трьох синів. Підросли діти. Та ось чорною хмарою насунулася на село орда.
Сини пішли боронити рідну землю. Благословила їх мати.
Мужньо боролися сини, та сили були нерівними. Принесли матері гірку звістку, що
загинули діти. З розпачу вдова бігала по полю й голосила.
На місці її сліз розквітли квіти, які назвали маргаритками.
З народної творчості
 Назвіть помилки, які виникли внаслідок незнання чи нерозрізнення лексичного значення
слова. (Синоніми померли – загинули, пароніми голосити – галасувати) (За О. Рудницькою).
7. Самостійна робота: творче застосування знань, навичок і вмінь, перевірка
результатів роботи.
 Творча робота «У майстерні слова» (word-документ).
Слово вчителя. Як відомо, одне з джерел збагачення власного мовлення – художня
література. Письменників називають майстрами слова, бо шліфують кожне речення,
добираючи найбільш точні та образні слова. Запишіть запропоновані речення образно,
використовуючи синоніми, переносні значення та інші засоби виразності. Після виконання
роботи порівняйте свої варіанти з авторськими.
1. Довго не було дощу – і квітка зів’яла. (Випив суховій увесь нектар із квітки (І. Калинець)).
2. Крізь побілені штахети видно кропиву. (Крізь навапновані зуби штахетин показує жалючі
язики кропива (М. Клец)).
3. Багато людей проходило цією стежкою, але боровика вдалося знайти лише тобі. (Чекав
боровик понад стежкою, щоб тобі лише датися в руки (І. Качуровський)).
4. Вечір настав непомітно. (Навшпиньках підійшов вечір (П. Тичина)).
За О. Рудницькою
Бесіда.
– Чи продуктивною була робота на уроці?
– У чому труднощі редагування деформованих текстів?
– Чим сподобалися тексти, з якими працювали на уроці?
130
Вправа «Продовжте речення».
На уроці я зрозумів(ла)… , навчився (лася)…, усвідомив (ла)…
3. Інформування про домашнє завдання.
1. Повторити матеріал із теми «Лексикологія».
2. Скласти Програму вдосконалення власного мовлення.
Підготувати тестові завдання або блок запитань для повторення теми «Лексикологія».
Прийом «Смайлик».
Методичний коментар: учні, оцінюючи свою роботу на уроці, показують смайлик, який
усміхається, якщо все сподобалося, якщо робота була плідною, цікавою, усе було зрозумілим,
усе вдалося, а якщо ні – тоді смайлик зажурений.
Урок № 27
Тема. Узагальнення вивченого з розділу «Лексикологія. Групи слів за значенням».
Мета: систематизувати, узагальнити та поглибити знання учнів із теми «Лексикологія»;
удосконалювати вміння аргументовано доводити належність слова до певної лексичної
групи; формувати вміння застосовувати здобуті знання на практиці, зокрема тлумачити
лексичне значення однозначних і багатозначних слів, омонімів і паронімів з урахуванням
контексту, добирати синоніми й антоніми, розв’язувати ситуаційні завдання, пов’язані з
неправильним уживанням слів; працювати зі словниками та іншими джерелами інформації;
сприяти розвитку творчих здібностей, уваги, пам’яті; заохочувати до ефективної комунікації
під час роботи в групах; спонукати учнів удосконалювати власне мовлення та збагачувати
словниковий запас; цінувати українську мову.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: уміти застосовувати набуті знання
з теми «Лексикологія» на практиці, зокрема використовувати в усному та писемному
мовленні вивчені групи слів і словосполучень; розпізнавати вивчені мовні одиниці та явища;
формувати вміння робити лексичний аналіз слова; вирізняти лексичні явища у своєму та
чужому мовленні, пояснювати їхню суть; самостійно виявляти й виправляти помилки,
допущені в тексті, з урахуванням засвоєних мовних норм; будувати усне й письмове
висловлювання на певну тему в доцільному стилі й жанрі.
аналізувати, інтерпретувати та оцінювати інформацію; висловлювати думки, почуття,
мовленнєвого етикету; використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних
пропозицій і рішень; презентувати власну ідею та ініціативи зрозуміло, грамотно, з
використанням доцільних виражальних засобів; постійно збагачувати власний словниковий
запас через використання словників і довідкових ресурсів, зокрема цифрових; формулювати
визначення, логічно обґрунтовувати висловлену думку; використовувати ефективні
комунікативні стратегії для співпраці в групі; здійснювати самооцінку результатів
діяльності, рефлексію.
Обладнання: word-документи: опорна карта-схема «У країні Лексикології», вправи «Робота
з медіатекстом. Конкурс синонімів», «Логічний диктант», «Кодовий диктант», «З’єднай
пари», «Лексикологічний практикум», «Знайди зайве», «Поверни додому»; гра «Мовна
лікарня», пам’ятка «Порядок виконання лексичного розбору слова»; картка оцінювання
результатів вивчення теми «Лексикологія»; ілюстративний матеріал із відкритого доступу
мережі «Інтернет» (www.google.com.ua); відеофайл «Вверх і вниз».
Тип уроку: урок корекції основних компетентностей.
І. Орієнтація, мотивація діяльності (підготовка до активної навчальної діяльності).
131
Слово вчителя. Перед початком якоїсь справи українці традиційно зичать один одному
успіхів. Тому і я вам бажаю сьогодні отримати задоволення від наслідків своєї роботи. Нехай
успіх супроводжує вас протягом усього уроку, дня та життя. Будьте всі завжди
 усміхненими;
 самостійними;
 позитивними;
 ініціативними;
 хоробрими.
Слово вчителя. Ось і добігає кінця наша захоплива мандрівка до незвичайної країни
Лексикології. Сьогодні ми систематизуємо, узагальнимо та поглибимо ваші знання з теми,
яку вивчали протягом багатьох уроків; удосконалимо вміння аргументовано доводити
належність слова до певної групи, тлумачити лексичне значення однозначних і
багатозначних слів, омонімів і паронімів з урахуванням контексту, добирати синоніми й
антоніми, розв’язувати завдання, пов’язані з неправильним уживанням слів, редагувати
тексти.
Слово вчителя. Ви багато чого навчилися, усвідомили та запам’ятали. Але для успішного
завершення подорожі потрібно отримати від королеви Лексики ключ знань, який забезпечить
безперешкодний доступ до її країни. Отримають його лише ті учні, які правильно виконають
усі поставлені володаркою королівства завдання. Запрошую до роботи та бажаю успіхів!
Інтерактивна вправа «Очікування».
Озвучте вголос свої очікування від уроку, продовживши запропоновані фрази.
 На уроці я зможу... .
 На уроці я спробую... .
 На уроці я застосую... .
 На уроці я вдосконалю... .
1. Відтворення та коригування опорних знань, умінь, навичок.
Складання творчої розповіді на лінгвістичну тему за опорною
картою-схемою «У країні Лексикології» (word-документ).
Слово вчителя. Діти, пропоную вашій увазі перше завдання, поставлене
королевою. Уявіть, що ви жителі країни Лексикології. Розкажіть про себе
та про своє королівство, зокрема й про закони та правила, яких
дотримуєтеся та якими послуговуєтеся. Скористайтеся поданим початком та опорною
картою «У країні Лексикології».
– У нашій незвичайній країні живуть слова...
2. Узагальнення та систематизація понять, засвоєння системних знань і їхнє
застосування для пояснення нових фактів і для виконання практичних завдань.
 Бліцтурнір (робота в групах-командах).
Методичний коментар: для роботи учні об’єднуються у дві групи (команди).
Представники однієї команди ставлять чітко сформульовані запитання з вивченої теми
«Лексикологія» іншій та навпаки. Якщо учасники не знають відповіді чи дають неправильну,
допомагають учні класу. Кожна команда ставить іншій 7 запитань.
Орієнтовні запитання.
– Розділ науки про мову, що вивчає її словниковий склад... (лексикологія).
– Сукупність усіх слів мови, її словниковий склад називають...(лексикою).
– Лексичне значення – це те, що слово... (означає).
– Граматичне значення слова вказує на... (частиномовну належність слова та на його
граматичні ознаки (рід, число, відмінок тощо)).
132
– Слова, які мають одне лексичне значення, називають ... (однозначними).
– Слова, які мають два (і більше) лексичних значення, називають... (багатозначними).
– Властиве слову звичайне значення називають... (прямим).
– Образне значення слова, пов’язане за смислом із прямим, називають... (переносним).
– За значенням слова поділяються на такі групи... (синоніми, антоніми, омоніми).
– Слова, різні за звучанням, але однакові чи близькі за лексичним значенням, – це...
(синоніми).
– Синоніми утворюють... (синонімічні ряди).
– Слова з протилежним лексичним значенням називаються ... (антонімами).
– Слова, які однакові за звучанням, але різні за лексичним значенням, називають...
(омонімами).
– Слова, які близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням, називають...
(паронімами).
 Робота з медіатекстом. Конкурс синонімів (word-документ).
Слово вчителя. Увага! Журнал «Пізнайко» проводить конкурс синонімів! Запрошую взяти в
ньому участь.
Словникова робота.
Торнадо, або смерч – це вихор, що утворюється в грозовій хмарі й опускається на землю.
Він, начебто пилосос, всмоктує все, що зустрічається йому на шляху.
 Логічний диктант (word-документ).
До слів, розміщених у колонці ліворуч, доберіть відповідні тлумачення, розташовані в
колонці праворуч. Правильні відповіді запишіть у зошити.
Ключ. 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Д, 5–Е, 6–Ґ, 7–Б.
 Робота в групах. Гра «Всезнайко».
 Завдання для І групи. Дібрати й записати 6 прислів’їв, у складі яких є синоніми.
 Завдання для ІІ групи. Дібрати й записати 6 прислів’їв, у складі яких є антоніми.
 Добери синоніми.
Продовжіть синонімічні ряди.
Хоробрий, мужній... (сміливий, безстрашний, відважний).
Духмяний, ароматний... (запашний, пахучий, духовитий).
Байдикувати, ледарювати,... (лінуватися, лінитися).
Іти, крокувати...(прямувати, чимчикувати, ступати).
 «Порадьте!»
Допоможіть персонажу поезії Д. Білоуса Тарасику знайти потрібну книжку. Виправте
помилку в його щоденнику. Поясніть, для чого потрібен цей словник.
Тарасик набігавсь, «Принести до школи
примчав із двора. клумачний словник».
Уже й за уроки Завдання у класі
сідати пора. він сам записав.
Ось віршика вивчив, А що за словник то –
задачі зробив. і досі не взнав.
В щоденник заглянув – Прибіг до бабусі,
тривогу забив. що прала рушник:
Гласить неодмінний –А що таке,– каже, –
шкільний записник: клумачний словник?
(Відповіді учнів)
– А тепер послухайте, що відповіла Тарасикові бабуся:
Буває, що слово І тут у пригоді
відоме давно, стає визначник
а знає не кожен, скарбів наших мовних –
що значить воно. тлумачний словник.
133
 Гра «Мовна лікарня» (word-документ).
Відредагуйте словосполучення. Назвіть вид помилок і поясніть їх причину.
Неправильно Правильно
Розкрити зошит Розгорнути зошит
У любому випадку У будь-якому випадку
З наступаючими святами Із прийдешніми святами
На слідуючій зупинці На наступній зупинці
Через дві неділі Через два тижні
Я рахую, що... Я вважаю, що...
Говорити на українській мові (говорити українською мовою).
Відношення до людей (ставлення до людей).
Закрити двері (зачинити двері).
Вірна відповідь (правильна відповідь).
Приймати участь (брати участь).
Попередити хворобу (запобігти хворобі).
 Кодовий диктант (за Ю. Кучинською) (word-документ).
Методичний коментар: кожній парі слів відповідає певний «код». Учитель пропонує
«закодувати» ці групи слів: якщо це антоніми, треба поставити цифру 0, пароніми – 9,
синоніми – 1.
 Вправа «З’єднай пари» (word-документ).
Поєднайте прикметники-пароніми з іменниками, узгодивши їх у роді, числі й відмінку.
 Вправа «Знайди «зайве»» (за Ю. Кучинською) (word-документ).
 Лексикологічний практикум (за Ю. Кучинською) (word-документ).
1 синоніми А Лисичка – лисичка
2 пароніми Б Музикальний – музичний
3 омоніми В Заборона – дозвіл
4 антоніми Г Вродливий, миловидний
Д Журавель, веселик
Е Феноменальний – банальний
Ж Професійний – професіональний
К Дисципліна – дисципліна
 Гра «Хто більше».
До поданих словосполучень підібрати словосполучення, у які входять слова з переносним
значенням.
Зразок: золота обручка, золота осінь.
Залізний цвях; солодкий пиріг; усміхається дитина; танцює дівчинка; гострий спис.
4. Засвоєння провідних ідей і теорій на основі широкої систематизації знань.
 Вправа «Поверни додому» (word-документ).
Допоможіть мешканцям Лексикології повернутися додому.
 Слово вчителя. Діти, якщо ви успішно виконаєте останнє завдання, поставлене
королевою Лексикою, отримаєте в подарунок символічний ключ від країни Знань.
 «У науковій лабораторії. Ми – дослідники слова». Робота в групах.
Пропоную вам побувати в ролі дослідників-мовознавців. Кожна група має зробити
лексичний аналіз поданих слів, дотримуючись певного алгоритму дій. Перша група аналізує
слова глибокий, завірюха, а друга – мудрий, поле.
Порядок виконання лексичного аналізу слів (word-документ).
1. Пояснити лексичне значення слова.
2. Визначити, багатозначне воно чи однозначне. Якщо багатозначне – у прямому чи
переносному значенні вжите.
3. Дібрати до слова синоніми, антоніми (якщо можливо), назвати його омоніми (якщо є).
134
 Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Продовжіть думку.
Я вважаю, що здобуті знання з теми «Лексикологія» знадобляться мені в житті, бо/для того
щоб....
 Слово вчителя. Переконана, що, опрацювавши розділ «Лексикологія», ви знайшли
відповіді на запитання, озвучені на початку вивчення теми в поезії Надії Красоткіної «Ну, як
це правильно сказати?».
Методичний коментар: учні по черзі висловлюють свої думки.
А зараз послухайте відповідь самої поетеси.
Все просто, в нас багата мова, Замок у дверях відмикаєш.

Для всього є свої слова. Ти добре це запам’ятай!
Уважно прислуха́йсь до слова Що закупорене тісненько,
І зрозумієш ці дива. Відкупорити треба нам.
Розплющуєш, прокинувшися, очі Запам’ятай і це гарненько
І відкриваєш дивний світ. І раду всім даси словам.
І душу відкривай охоче А книжку треба розгортати
Ти для добра з маленьких літ. Й перегортати сторінки,
Вікно до сонця відчиняєш, Щоб у житті все добре знати,
Для друзів двері відчиняй. Бо ж світ цікавий і дзвінкий.
2. Повідомлення домашнього завдання, успішне виконання якого потребує системних
знань, навичок, умінь.
Повторити теоретичний матеріал з теми «Лексикологія» за підручником, підготуватися до
діагностичної роботи.
1. Підготувати аудіо- чи відеорекомендації (постер, слайди, відеоролик) для соцмереж про
поширені лексичні помилки.
2. Підготувати дослідницький мініпроєкт «Найпоширеніші лексичні помилки в мовленні
моїх однолітків»).
«Скринька вражень».
Наповніть символічні скриньки враженнями від уроку та побажаннями.
– Я навчив (-ла)ся…
– Я запам’ятав (-ла) …
– Мені дуже сподобалось…
– Я хочу подякувати…
– Мене схвилювало...
– Мені було цікаво дізнатися...
– Я з цього уроку йду з бажанням...
Методичний коментар: учні заповнюють картки самооцінювання.
Урок № 28
Тема. Діагностична робота (тест 2). Лексикологія. Групи слів за значенням.
Мета: створити умови для якісного діагностування рівня знань, умінь і навичок учнів із
метою визначення рівня навченості з теми «Лексикологія. Групи слів за значенням»
здобувачів освіти та подальшого планування освітнього маршруту кожного; сприяти
135
розвитку уваги, логічного й образного мислення, зв’язного писемного мовлення, пам’яті,
навичок раціонального використання навчального часу; заохочувати до виховання почуття
відповідальності, наполегливості, пунктуальності, інтересу до наслідків власної праці.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: застосовувати здобуті знання з
теми «Лексикологія» для розв’язання завдань різного виду та складності; використовувати
вивчені групи слів та словосполучень; удосконалювати вміння розпізнавати мовні одиниці та
явища.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: застосовувати здобуті знання на
практиці; формувати вміння виокремлювати головну та другорядну інформацію; працювати
з тестами різної складності; розвивати навички раціонального планування часу на виконання
завдань.
Обладнання: word-документи: різнорівневі тестові завдання для контрольної роботи у двох
варіантах; відеофайл для фізкультпаузи.
Тип уроку: урок перевірки/оцінювання досягнення компетентностей.
Слово вчителя. Опрацювавши розділ «Лексикологія», ви маєте можливість перевірити
власні досягнення. Бажаю вам наполегливості, упевненості, натхнення та творчої
самореалізації.
Слово вчителя. На уроці ви зможете перевірити власний рівень засвоєння матеріалу з
розділу «Лексикологія», розвиватимете вміння застосовувати набуті знання на практиці,
удосконалюватимете навички роботи з тестами різного рівня складності, раціонального
розподілу часу на виконання завдань. Ви маєте бути уважними, наполегливими,
відповідальними за результати своєї праці.
1. Повідомлення критеріїв оцінювання робіт.
Слово вчителя. Кожна правильна відповідь початкового та середнього рівнів (завдання 1–
6), а також правильно виконане завдання на встановлення відповідності оцінюється в 0,5
бала (7 завдання – 2 бали); 8 завдання –1 бал. Правильне виконання завдання достатнього
рівня – 3 бали. Завдання високого рівня – 3 бали. Максимальна кількість балів за всі завдання
– 12.
2. Письмова перевірка знань фактичного матеріалу, основних понять, глибини
усвідомлення знань та застосування їх.
Виконання учнями системи завдань (word-документи).
Варіант І
Початковий і середній рівні.
1. Укажіть, якому слову відповідає лексичне значення важливий для даного часу
А давній
Б актуальний
В теперішній
Г майбутній
2. Знайдіть рядок, у якому всі слова багатозначні
А лист, срібний, спати
Б яблуня, хата, голова
В префікс, долоня, Варвара
Г комп’ютер, розмова, цікавий
3. Визначте рядок, у якому всі слова вжито в прямому значенні
А горить вогонь, плаче дитина, шатро неба
Б бентежити душу, теплі стосунки, плекати мову
В мармурова скульптура, вовча голова, читати казку
136
Г голова колони, джерело знань, тонка натура
4. Виберіть антонімічну пару
А безпечний – шкідливий
Б ніжний – добрий
В чесний – правдивий
Г старий – дорослий
5. Усі слова є паронімами в рядку
А ефектний – ефективний, ясний – темний
Б адрес – адреса, музичний – музикальний
В пам’ятка – пам’ятник, день – денний
Г вимисел – вигадка, компанія – кампанія
6. Установіть, до якої групи належать виділені в реченнях слова.
У хаті під вікном стояла лава. Гаряча лава заповнила долину вогнями.
А синоніми
Б омоніми
В антоніми
Г пароніми
7. Увідповідніть синоніми.
1 бовваніти А лякатися
2 сахатися Б виднітися
3 кумекати В набридати
4 дошкуляти Г міркувати
Ґ говорити
Ключ. 1–Б, 2–А, 3–В, 4–А, 5–Б, 6–Б; 7: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.
8. Продовжте речення.
Тлумачним є словник, у якому…
Достатній рівень.
Знайдіть лексичні помилки. Запишіть речення правильно.
Олег дуже тактичний у висловлюваннях.
У творчої людини багате уявлення.
У лютому місяці відбудеться наша зустріч.
Високий рівень.
Напишіть творчу роботу (5–7 речень) на тему «Мій улюблений куточок природи»,
використавши в ній слова в переносному значенні та синоніми.
Варіант ІІ
1. Яке значення має слово гаптувати?
А малювати
Б плести
В вишивати
Г в’язати
2. Укажіть рядок, у якому всі слова багатозначні
А епітет, левада, земля
Б світлий, поле, берег
В горизонт, яскравий, кисень
Г перо, сонце, відмінок
3. У якому рядку всі виділені слова в словосполученнях ужито в переносному значенні?
А золота пшениця, гіркий полин, солодкий шоколад
Б читати книгу, сімейне гніздо, крапля надії
В теплий погляд, тихий вечір, золоте серце
Г міцний сон, холодний вітер, теплий одяг
4. У якому реченні вжито антоніми?
А Не лукав, не хитруй, а добре працюй.
Б Весна красна квітами, а осінь – пирогами.
137
В Серце чесної людини на дзеркало схоже.
Г Згода дім будує, а незгода – руйнує.
5. Усі слова є паронімами в рядку
А мимохідь – мимохіть, тактовний – тактичний
Б людяний – людний, веселий – сумний
В високий – височина, усмішка – посмішка
Г богатир – багатир, пошана – повага
6. Установіть, до якої групи належать виділені в реченнях слова
У цьому слові перший склад наголошений. На склад завезли товари.
А синоніми
Б антоніми
В омоніми
Г пароніми
7. Увідповідніть синоніми.
1 вишуканий А незграбний
2 вихований Б ґречний
3 вайлуватий В розлогий
4 крислатий Г елегантний
Ґ швидкий
Ключ. 1–В, 2–Б, 3–В, 4–Г, 5–А, 6–В; 7: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.
8. Продовжте речення.
Граматичне значення слова – це…
Знайдіть лексичні помилки. Запишіть речення правильно.
Наш клас дуже дружній.
Ти мені мішаєш, виключи музику.
У нашому місті побудували багато будинків.
Напишіть творчу роботу (5–7 речень) на тему «Моя улюблена пора року», використавши в
ній слова в переносному значенні та синоніми.
3. Фізкультпауза. Гімнастика для очей (відеофайл).
Бесіда.
– Як уважаєте, чи впоралися ви із завданнями?
– Чи цікавим було творче завдання?
– Які завдання викликали складнощі?
– Який матеріал з розділу треба переглянути ще раз?
Пригадати відомості про будову слова.
1. Дібрати спільнокореневі слова до слів школа, пташка.
2. Створити ряд спільнокореневих слів у малюнках.
3. Створити ілюстрації до власних творчих робіт.
 Сьогодні я зумів (зуміла)…
 Мені варто повторити…
 Цей розділ науки про мову було вивчати цікаво, бо…
Урок № 29
138
Тема. Основа слова й закінчення. Незмінні й змінні слова (повторення і поглиблення).
Виділення в слові значущих частин.
Мета: повторити й поглибити знання про основу як частину слова, що виражає лексичне
значення, і закінчення, яке вказує на граматичне значення; формувати загальнопізнавальні
вміння знаходити основу слова й закінчення, визначати їхню роль у словах; навчити
розрізняти змінні й незмінні слова, сприяти зміцненню навичок визначати їх у тексті,
використовувати у власному мовленні; виховувати повагу до історичного минулого
українського народу.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: уміти виділяти в слові основу й
закінчення; пояснювати відмінність між змінними й незмінними словами; наводити
приклади.
думку; удосконалювати власне писемне мовлення; здійснювати самооцінку результатів
Обладнання: word-документи: «Ребуси», «Загадки», «Я – редактор», «Вправа з ключем»;
відеофайл «Як козаки закінчення в словах шукали».
 Вправа «Редактор».
Складіть прислів’я з поданих слів, змінивши, де потрібно, форму слова.
1. Золото, без, розум, болото.
2. І сила, перед, розум, никне.
 Бесіда.
– Як ви розумієте зміст прислів’їв?
– Чи погоджуєтеся з твердженням, що прислів’я та приказки ввібрали в себе народну
мудрість? Чому?
– Форму яких слів змінили?
– Яка частина слова змінилася?
– Поясніть, чому нам довелося змінювати деякі слова.
Розгадайте ребуси. Поясніть, що означають слова-відгадки.
Відповіді. Корінь. Закінчення. Префікс. Суфікс. Основа.

 Бліцбесіда.
– Про що будемо говорити на уроці?
– Чого очікуєте від уроку?
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми поглибимо знання про значущі частини слова,
закріпимо вміння виділяти закінчення та основу слова; дізнаємося про змінні й незмінні
слова, навчимося розрізняти їх та використовувати у власному мовленні.
139
 Робота в парі. «Загадки» (word-документ).
Відгадайте загадки, провідміняйте в однині й множині відгадки (де можливо).
Прокоментуйте виконане завдання – зробіть висновок, яка частина слова допомагає
визначити відмінок і число іменників. Яке слово-відгадку не змогли провідміняти?
Обґрунтуйте свою відповідь.
1. Довгі ноги – довгий ніс. 2. Друзі, гей, мерщій сюди,
Прилетів – обід приніс. Що за красень у воді?
Смачних жабеняток Він рожевий і стрункий,
Для своїх маляток. (Лелека). А погляньте – дзьоб який!
Птах цей довгі ноги має
Й величаво походжає.(Фламінго).
Виправте помилки в листі.
Прийми привіт, дорогий друже, від рідного брата із кавказького курорту поблизу Сухума!
Був я вчора в питомнику, здєшнім зоопарку… Я на фоті получився разом з шимпанзою. Не
наплутай: я спереді, шимпанза – за мною! (за П. Глазовим).
Гра «Так або ні».
– Слова складаються з основи та закінчення або тільки з основи. (Так).
– Основа – частина слова без закінчення, яка виражає лексичне значення слова. (Так).
– Корінь – значуща частина слова, яка стоїть після основи. (Ні).
– Префікс – значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення нових
слів.(Ні).
– Суфікс – значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення нових
слів. (Так).
– Слова вода, водний, водій, водити спільнокореневі. (Ні).
– Закінчення – це змінна частина слова. (Так).
– Закінчення мають усі слова. (Ні).
 Вправа « Навчаючи – учуся». Робота в групі.
Методичний коментар: учні опрацьовують теоретичний матеріал підручника. Результат
роботи представляють у вигляді відповідей на запитання.
– Назвіть значущі частини слова.
– Пригадайте, що називається закінченням. Наведіть приклади.
– Узагальніть, для чого служить закінчення.
– Що виражає закінчення?
– Яким буває закінчення? Наведіть приклади слів із нульовим закінченням та зі звуковим
закінченням.
– Як знайти основу слова? Що вона виражає?
– Звірте свої результати з матеріалом підручника. Яку нову інформацію ви дізналися з
підручника?
 Вправа «Коментований диктант».
Запишіть слова під диктовку, позначте основу й закінчення. Назвіть слова, які мають нульове
закінчення. Аргументуйте свою відповідь.
Калина, кущ, зозуля, осінь, сонячний, малюю, пензликом, парк, дерева, день, краса.
 Вправа «Мовленнєві акварелі».
Методичний коментар: учні записують речення, виділяють закінчення й основу в словах із
попереднього диктанту.
Складіть декілька пов’язаних за змістом речень зі словами диктанту. Зробіть висновок, яка
значуща частина виражає граматичні значення цих слів.
140
 Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.
Методичний коментар: після опрацювання теоретичного матеріалу підручника учні
укладають пам’ятку «Змінні й незмінні слова».
Слова бувають:
1) змінні (літо, літом, літа, літу);
2) незмінні (влітку).
Слова складаються:
змінні – з основи і закінчення; незмінні – тільки з основи, закінчення не мають.
Незмінні слова:
1. Запозичені слова (таксі, бюро, міні, максі).
2. Числівник (багато, мало).
3. Неозначена форма дієслова (читати, малювати, пити).
4. Прислівники (посередині, збоку, треба, тричі, можна, восени).
5. Службові частини мови (нібито, при, до, лише, для, невже, таки, мов).
6. Вигуки (Алло! Дякую! Агов!).
 Бесіда.
– Які ключові поняття для себе виокремили?
– Що вам відоме з отриманої інформації, а що – нове?
Руки вгору підняли Сіли – встали,
І на місці всі пішли, Сіли – встали
Руки в кулаки згинаєм, І на місці пострибали.
Руки прямо випрямляєм.
 Вправа з ключем (word-документ).
Згрупувати подані слова в три колонки: 1) із звуковим закінченням; 2) із нульовим
закінченням; 3) без закінчень.
Гілка, рагу, охайно, букет, орбіта, екзамен, легка, опера, зухвало, ваза, земляк, увечері,
метро, армія, уважно.
Ключ. Якщо правильно виконане завдання, з перших букв слів складеться початок прислів’я:
«…, як ліхтар без свічки».
 Гра «Четверте зайве».
Знайдіть «зайве» слово, яке не є змінним.
1. Коні, поні, чайки, слава. (Поні).
2. Веселий, відважний, мужньо, хоробрий. (Мужньо).
3. Віз, таксі, повід, шабля. (Таксі).
– Чому ви виділили саме ці слова?
– Що характерне для незмінних слів?
 Перегляд мультфільму «Як козаки закінчення в словах шукали» (відеофайл).
 Бесіда.
– З яких частин побудовані слова коні, таксі?
– Яке з них незмінне? Доведіть свою думку.
– Назвіть форми слів отаман, військо.
– Що вам відомо про історичне минуле нашого народу?
– Що нового дізналися про Івана Сірка?
Від поданих слів утворити різними способами нові, розібрати їх за будовою: звати, мудрий,
добрий, бій.
Дібрати й записати 5 слів, що мають префікс, корінь, суфікс і нульове закінчення.
141
Робота в парах. «Запитання – відповідь».
Методичний коментар: учні об’єднуються в пари і по черзі ставлять один одному
запитання.
– Що називається закінченням? Як його визначити?
– Для чого служить закінчення?
– Які бувають закінчення?
– Що таке основа? Як її визначити?
– Що виражає основа?
– Які слова не мають закінчень?
– Які слова бувають незмінними?
 На уроці я дізнався (дізналася) …
 Найбільше мене зацікавила інформація …
 Я відчув (відчула) труднощі …
Методичний коментар: учні оцінюють свою роботу на уроці за допомогою вправи «Руки
Урок № 30
Тема. Корінь слова. Спільнокореневі слова та форми слова (повторення і поглиблення).
Спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті.
Мета: повторити й поглибити знання про спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у
тексті, про форми одного слова; формувати поняття про спільнокореневі слова на основі
дослідження спорідненості слів, загальнопізнавальні вміння знаходити корінь слова,
визначати його роль у словах; навчити розрізняти спільнокореневі слова та форми одного
слова, сприяти зміцненню навичок визначати їх у тексті, використовувати у власному
мовленні; сприяти усвідомленню важливості активного, здорового способу життя.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: уміти добирати спільнокореневі
слова, визначати корінь у ряді спільнокореневих слів; пояснювати відмінність між
спільнокореневими словами та формами того самого слова; наводити приклади; редагувати
речення, що містять спільнокореневі слова й форми одного слова.
думку; удосконалювати власне писемне мовлення; здійснювати самооцінку результатів
діяльності; працювати в групах, у парах.
Обладнання: word-документи: «Хмаринка слів», «Робота з текстом», «Вибірковий диктант»,
«Я – редактор», «Знайди пару», «Лексична пастка», «Мовленнєві акварелі», «Творче
редагування», «Індивідуальне домашнє завдання», зірочки-смайлики.
Із слова починається людина,
Із мови починається мій рід.
Моя ласкава, мамина, єдина –
Щебече соловейком на весь світ.
142
Н. Рай
 Слово вчителя.
Знову пролунав дзвінок. Подивилися на мене,
Усіх покликав на урок! Усміхнулися усі.
Будемо дружно працювати, Усі готові до роботи?
Знання цікаві здобувати! Усі бадьорі. Молодці!
– Прочитайте епіграф і скажіть, які думки він викликає.
– Поясніть лексичне значення слова рід та доберіть до нього спільнокореневі (їх ще
називають споріднені) слова.
– Чи можете спрогнозувати, про що йтиме мова на уроці?
 Гра «Анаграма».
Методичний коментар: учням пропонується скласти слово із запропонованих літер.
НОРЬКІ
Відповідь. Корінь.
 Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми будемо формувати поняття про спільнокореневі
слова на основі дослідження спорідненості слів, повторимо й поглибимо знання про
спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті, про форми одного слова; навчимося
добирати спільнокореневі слова, визначати корінь у ряді спільнокореневих слів; пояснювати
відмінність між спільнокореневими словами та формами того самого слова; наводити
приклади; редагувати речення, що містять спільнокореневі слова й форми одного слова;
будемо розвивати вміння висловлювати та аргументувати власні судження.
Вправа-мотиватор «Продовж речення».
 Я повторю …
 Я дізнаюся …
 Я вмітиму …
 Вправа «Хмаринка слів» (word-документ).
– Назвіть спочатку слова з нульовим закінченням. (Футбол, хокей, волейбол,
бокс, м’яч, теніс).
– Назвіть слова, у яких є закінчення.(Плавання, гиря, басейни).
– Чи є незмінні слова? (Грати, каное).
– Аргументуйте свій вибір.
 Бесіда.
– З яким поняттям у вас асоціюються слова, записані в хмаринці? (Спорт).
– Якими видами спорту займаються учні вашого класу?
– Чому потрібно вести активний спосіб життя?
 Вправа «Лови помилку».
Знайдіть «зайве» слово в кожному рядку. Обґрунтуйте свій вибір.
Спорт, спорту, спортивний, спортом.
Бокс, боксер, боксувати, боксу.
 Робота з текстом (word-документ).
Запишіть текст. Знайдіть спільнокореневі слова; з’ясуйте, якою частиною мови вони є;
виділіть корінь.
 Бесіда.
– Як ви розумієте вислів « здоровий спосіб життя»?
143
– Навіщо займатися спортом?
– Який ваш улюблений вид спорту?
Методичний коментар: після опрацювання теоретичного матеріалу підручника учні під
керівництвом учителя укладають «Алгоритм (порядок) визначення кореня».
Орієнтовне виконання. Алгоритм визначення кореня
1. Прочитай слово.
2. Добери спільнокореневі слова.
3. Порівняй їх. Визнач спільну частину. Це – корінь.
4.Виділи корінь умовною позначкою.
 Бесіда.
– Чи може існувати слово без кореня?
– Для чого словам різні форми?
– Чим спільнокореневі слова відрізняються від форм слова?
 Гра «Творче конструювання».
Запишіть слова-відповіді, виділіть корінь. Як називаються такі слова? Письмово
провідміняйте останнє слово. Що змінилося? Доведіть, що ви записали форми того самого
слова.
– Як назвати сніг пестливо? (Сніжок).
– Як назвати снігову зірочку? (Сніжинка).
– Як назвати дуже сильний сніг? (Сніжище).
– Як називається героїня казки, дівчина, зліплена зі снігу? (Снігурка, Снігурочка,
Снігуронька).
– Як називається пташка, яка прилітає до нас із холодами, снігами? (Снігур).
 «Вибірковий диктант» (word-документ).
Випишіть спільнокореневі слова, доповніть ряд власними прикладами.
Гуляв травень по стежині – я зустрів біля потоку.
розгубив барвінки сині. Вона квітам щось казала
Кожна квітка барвіночку і в пучечки пов’язала.
там шукала стежиночку. Там гуляє травень з нею
Там Світланку синьооку барвінковою землею.
М. Сингаївський
 Гра «Плутанина».
Знайдіть і випишіть спочатку форми слова, а потім – спільнокореневі слова. Аргументуйте
свій вибір.
Мороз, морозець, на морозі, морозиво, морозом, заморозити, паморозь, морозові,
розморожений, морозу.
 Дослідження-спостереження. Робота в парах.
Запишіть подані слова, згрупувавши їх у ряди спільнокореневих. Обґрунтуйте свій вибір.
Позначте корені. Зробіть висновок.
Безводдя, зневоднити, підводний, водій, водиця, поводитися, водойма, водять, водяний,
водний, заводь, заводити, водити, провідник.
Орієнтовний висновок.
Потрібно відрізняти спільнокореневі слова від слів з омонімічними коренями.
Звірте свої результати з матеріалом підручника. Яку нову інформацію ви дізналися з
підручника?
 Бесіда.
– Чи можуть бути спільнокореневими всі слова, які мають спільну звукову частину?
– Що є недоліком мовлення?
 Гра «Я – редактор» (word-документ).
144
Замініть одне зі спільнокореневих слів, щоб усунути тавтологію.
Улітку запах у троянди запашний.
Восени в саду працюють садівники.
А взимку мороз малює на вікні малюнки.
Навесні з’являються з-під снігу перші підсніжники.
Методичний коментар: учні виконують рухи, які називає вчитель.
Біжимо ми, як спортсмени. Попливемо, погребемо
А тепер пограймо в теніс. І гантелі підіймемо.
У баскетболі м’яч кидаймо, Ще на лижі дружно станьмо
У футболі – забиваймо. І за парти тихо сядьмо.
 Вправа «Знайди пару» (word-документ).
Перейдіть за QR-кодом та знайдіть спільнокореневі слова.
 Гра «Хто швидше?». Робота в парах.
Доберіть до поданих слів спільнокореневі. Підсумуйте виконане завдання.
Гора, гіркий, радість, горе.
 Вправа «Лексична пастка» (word-документ).
Знайдіть і виправте в реченнях тавтологію (уживання спільнокореневих слів в одному
словосполученні чи реченні).
Тарас Шевченко запам’ятався в пам’яті багатьох поколінь.
Він відчув почуття задоволення від виконаної роботи.
Сьогодні ми святкуємо свято всією родиною.
Спорт зміцнює тіло й робить його міцним і здоровим.
 Вправа «Мовленнєві акварелі» (word-документ).
Доберіть і запишіть якомога більше спільнокореневих слів, якими можна
описати фотографію «Осіння велопрогулянка».
 Вправа «Творче редагування». Робота в групі (word-документ).
Методичний коментар: учням пропонується знайти помилки в реченнях,
пояснити їх, увести у відредагований текст складені речення з дібраними
до попередньої вправи спільнокореневими словами та записати його.
На картині зображено осінь. Десь у лісі залишилося мало зелених, а більше жовтих листків.
Пожовкло листя кущів і клену. Опало з дерев жовте листя. Земля вся покрита листям.
Більшість людей любить осінь.
1. Вивчити теоретичний матеріал підручника про спільнокореневі слова та форми слова.
2. Записати словниковий диктант зі спільнокореневих слів та форм одного слова.
1.Написати есе на тему «Мій улюблений вид спорту».
2.Відредагувати текст, замінивши невиправдано повторювані спільнокореневі слова
синонімами (word-документ).
Письменники майстерно описують красу природи. Їхні описи вражають образністю,
емоційністю. Я теж пишу вірші. Нещодавно я написала вірш про квітку сон. Важко описати
її чарівність, але я спробувала – і вийшло.
Бесіда.
– Чому корінь – значуща частина слова?
– Як правильно визначити корінь?
– Чи завжди співзвучні слова є спільнокореневими?
145
Вправа «Продовжте речення».
 Для мене важливим на уроці було…
 Сьогодні я вивчив (-ла)…
 Я вмію…
Методичний коментар: учні оцінюють свою роботу на уроці за допомогою вправи
«Зорепад» –обирають зірочки-смайлики.
Урок № 31
Тема. Префікс і суфікс (повторення і поглиблення). Суфікси та префікси, які надають
словам емоційного забарвлення та виразності. Аудіювання і читання текстів, що
містять слова із суфіксами, які надають слову значень зменшуваності й пестливості.
Мета: повторити й поглибити знання про префікси й суфікси; формувати поняття про
суфікси та префікси, які надають словам емоційного забарвлення та виразності; розвивати
загальнопізнавальні вміння знаходити значущі частини слова, визначати їхню роль у
творенні нових слів; збагачувати словниковий запас; сприяти усвідомленню важливості
інновацій, спонукати до активного способу життя.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: уміти визначати значущі частини
слова; добирати слова з певними префіксами та суфіксами, слова за схемами; визначати в
реченнях (текстах), добирати, пояснювати слова, що містять антонімічні префікси;
працювати зі словником; наводити власні приклади; проводити мінідослідження;
удосконалювати власне писемне мовлення.
думку; працювати в групах, у парах; здійснювати самооцінку результатів діяльності.
Обладнання: word-документи: «Допитливий кубик», «Робота з текстом», «Вибірковий
диктант», «Творче конструювання», «Дослідники», «Перетворення», «Лінгвістичне
мінідослідження»; аудіофайл «Колискова»; відеофайл «Руханка».
Слово вчителя.
Уже дзвінок сигнал подав –
До роботи час настав.
Ось і ми часу не гаймо,
А урок свій починаймо.
 Гра « Допитливий кубик» (word-документ).
Методичний коментар: учням пропонується впіймати кубик, який кидає вчитель,
прочитати запитання, записане на одній із його сторін, та відповісти на нього.
– З яких частин можуть складатися слова?
– Як визначити основу слова?
– Які значущі частини слова можуть входити до основи?
– Як визначити корінь слова?
– Яка частина слова стоїть перед коренем?
– Яка частина слова стоїть після кореня?
 Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми будемо повторювати й поглиблювати знання про
префікси й суфікси; формувати поняття про суфікси та префікси, які надають словам
емоційного забарвлення та виразності; знаходити значущі частини слова, визначати їхню
роль у творенні нових слів; збагачувати словниковий запас та власне мовлення.
146
 На уроці ми дізнаємося… .
 Ми будемо дискутувати… .
 Ми з’ясуємо й переконаємося… .
 Протягом уроку ми доведемо… .
3. Мотивація навчальної діяльності
 Вибірковий диктант (word-документ).
Прочитайте вірш. Випишіть із тексту спільнокореневі слова. Назвіть частину, яка в кожному
слові змінюється. (Префікс). Які додаткові значення вносять префікси в лексичне значення
дієслова? У якому випадку вживаємо той чи той префікс?
 Вправа «Дослідники» (word-документ).
Порівняйте слова. Поясніть, як і чому змінилося їхнє лексичне значення.
Вітер Вітерець Вітрисько
 Цікаво знати.
В українській мові існує понад сто префіксів. А є мови, наприклад китайська, де суфіксів і
префіксів немає. Поміркуйте, як префікси та суфікси допомагають збагатити мову.
 Робота з текстом (word-документ).
Прочитайте вірш. Випишіть із тексту слова з префіксами разом із залежними словами.
Поставте до них запитання. Що вони означають? Виділіть у них префікс. Як довести, що це
префікси? До виділених слів доберіть споріднені.
Відшуміло літо Під вікном берізка
Стиглими хлібами. Розпустила коси,
На пташиних крилах І летять у вирій
Відлетіло вдаль. Сірі журавлі.
С. Федченко
Продається слово казати. Купить його той, хто добере найбільше префіксів. Які додаткові
значення вносять вони в лексичне значення дієслова? У якому випадку вживаємо той чи той
префікс?
Звірте свої результати з матеріалом підручника. Яку нову інформацію ви дізналися з
підручника? Дайте відповідь на питання:
– Скільки префіксів може мати слово? Наведіть приклади.
– Який відтінок може надавати префікс слову? Наведіть приклади.
 Мінідослідження. Робота в парах.
Поясніть, чому можна стверджувати, що лише в першому слові кожної пари слів є префікс.
Розкішний – ростовий; суцвіття – сухостій; пролісок – прогноз; переходити – перечити.
 Гра «Творче конструювання» (word-документ).
За допомогою префіксів утворіть і запишіть нові слова.
 Робота з текстом. Вправа «Перетворення» (word-документ).
Прочитайте вірш. Випишіть слова з префіксами, доберіть до них протилежні за значенням.
Префікси виділіть. Обґрунтуйте, чому змінився текст. Складіть і запишіть мінітекст (2–3
речення) з однією дібраною парою антонімів (на вибір).
147
Гуси пролетіли
Пролетіли знову гуси Пролетіли сумовито
Над долиною. Над озимкою,
Над туманом сивовусим, Понесли на крилах літо
Над калиною. Невидимкою.
П. Сингаївський
 Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу з теми «Суфікс».
Методичний коментар: після опрацювання теоретичного матеріалу підручника учні під
керівництвом учителя укладають «Алгоритм (порядок) визначення суфікса».
Алгоритм визначення суфікса
1. Прочитати слово.
2. Змінити слово (якщо це можливо), визначити закінчення.
3. Дібрати спільнокореневі слова, визначити корінь.
4. Між коренем та закінченням – суфікс.
5. Виділи суфікс умовною позначкою.
 Бесіда.
– Скільки суфіксів може мати слово? Наведіть приклади.
– Як визначити суфікс у незмінних словах? Наведіть приклади.
– Чи однакові суфікси використовують для утворення слів тієї чи тієї частини мови?
 Робота з аудіофайлом. Слухання колискової «Котику сіренький» (аудіофайл).
Послухайте колискову, назвіть слова з відтінками здрібнілості, пестливості, ласкавості,
ніжності. Що надає словам таких відтінків? Обґрунтуйте свою думку.
 Вправа «Плутанина».
Відредагуйте словосполучення. Аргументуйте свій вибір.
Сіренький вовчище, малесенький собацюра, лагідний котище, добрий хлопчисько.
Відповідь. Сіреньке вовченя – сірий вовчище, малесенький собачка – великий собацюра,
лагідне кошенятко – злий котище, добрий хлопчик – зухвалий хлопчисько.
 Лінгвістичне мінідослідження «Найуживаніші суфікси для творення фемінітивів».
Робота в групах (word-документ).
1. Прочитайте текст. Прокоментуйте основні думки тексту. До якого виду належить ця
інформація (звукова, числова, текстова, графічна, відео)? Які слова вам незрозумілі? Що
допоможе дізнатися про лексичне значення слова «фемінітив»?
2. Відскануйте QR-код і перегляньте «Короткий словник фемінітивів».
3. Узагальніть матеріал та визначте найуживаніші суфікси для творення фемінітивів.
4. Спікер групи та один з її учасників мають презентувати результати дослідження.
 Вправа «Графічний диктант».
Доберіть слова відповідно до зазначеної схеми. (Корінь – закінчення; корінь – суфікс –
закінчення; префікс – корінь – суфікс – закінчення).
Пеньок, шишка, хутро, тихесенький, кора, сухому, сніг, жучком, соснова, вилізла, прибігла,
підшукують, превеселенький, норою, прегустенький.
 Гра «Хто швидше?». Робота в парах.
Утворіть слова за схемами. Підсумуйте виконане завдання.
 Вправа «Творче редагування».

Утворіть назви людей за професією, виділіть суфікси. Обґрунтуйте свою думку.
Той, хто навчає, – (учитель).
Той , хто лікує, – (лікар).
148
Той , хто готує їжу, – (повар).
Той, хто прибирає вулиці, – (двірник).
Той, хто керує трактором, – (тракторист).
Той, хто займається будівельною справою, – (будівельник).
Той, хто працює на кораблі, – (моряк).
Той , хто рятує людей від вогню, – (пожежник).
Той, хто рятує людей, – (рятівник).
Той, хто продає ліки, – (аптекар).
У яких випадках доречно вживати кожне з наведених слів? Наведіть приклади
словосполучень, уведіть їх у декілька зв’язаних за змістом речень.
Нога, ніженька, ножище; дівчина, дівчинка, дівчисько; рід, зріднитися, виродження.
1. Вивчити теоретичний матеріал підручника про префікс і суфікс.
2. Від поданих слів утворити різними способами нові, розібрати їх за будовою: ліс, море,
місто, мова.
1. Написати есе на тему «Фемінітиви – це прекрасно».
2. Дібрати 5 слів, що мають префікс, корінь, суфікс і закінчення.
Метод «ПРЕС».
– Яку роль виконують суфікси і префікси в словах?
– Як змінюється значення слова через використання певного префікса чи суфікса?
Вправа «Мікрофон»
– Чи здійснилися очікування, про які ви висловлювалися на початку уроку?
«Сходинки самооцінювання».
Методичний коментар: діти прикріплюють свої позначки на відповідні сходинки.
4 сходинка – Я працював на повну силу!
3 сходинка – Я працював гарно, але відчуваю, що міг би досягти більшого.
2 сходинка – Я намагаюся працювати краще.
1 сходинка – Я працював мало.
Урок № 32
Тема. Правопис значущих частин слова (повторення). Визначення в слові орфограм,
обґрунтування написання значущих частин слова, записування правильно слів з
Мета: повторити й поглибити знання про правопис значущих частин слова; визначати в
слові орфограми, обґрунтовувати написання значущих частин слова; записувати правильно
слова з вивченими орфограмами; розвивати загальнопізнавальні вміння; збагачувати
словниковий запас; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу
виховувати любов до природи рідного краю.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: записувати правильно слова з
вивченими орфограмами в значущих частинах, обґрунтовувати написання їх правилами;
знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила; працювати зі словником;
наводити власні приклади.
другорядну інформацію; удосконалювати власне писемне мовлення; формулювати
149
визначення, логічно обґрунтовувати висловлену думку; працювати в групах, у парах;
Обладнання: word-документи: «Тепломір настрою», «Ребус», «Мовна скарбничка», «Займи
позицію», «Ромашки», «Робота з текстом», «Коментоване списування», «Індивідуальне
домашнє завдання»; відеофайл «Руханка-танець».
Вправа «Тепломір настрою» (word-документ).
Методичний коментар: учням пропонується визначити їхній настрій та
готовність до уроку.
 Гра «Так чи ні».
1. Значущими частинами слова є тільки корінь і основа. (Ні).
2. Носієм лексичного значення в слові є суфікс. (Ні).
3. Префікс – це частина слова, яка стоїть після кореня. (Ні).
4. Основа слова – це частина слова без закінчення. (Так).
5. Закінчення – це незмінна частина слова. (Ні).
6. Корінь слова – це спільна частина споріднених слів. (Так).
7. Суфікс ніколи не змінюється. (Ні).
8. Закінчення слугує для зв’язку слів у словосполученні й реченні. (Так).
9. Закінчення мають усі змінні слова. (Так).
10. Лише з основи складаються незмінні слова. (Так).
11. Спільнокореневі слова не відрізняються за лексичним значенням. (Ні).
12. Форма слова – це коли змінюємо лише закінчення слова, а основа залишається сталою.
(Так).
Відповідь. Орфограма.
 Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми повторимо й поглибимо знання про правопис
значущих частин слова; визначатимемо в слові орфограми, обґрунтовуватимемо написання
значущих частин слова; записуватимемо правильно слова з вивченими орфограмами.
 На уроці ми дізнаємося… .
 Ми з’ясуємо і переконаємося… .
 Протягом уроку ми навчимося… .
 Ми зможемо… .
3. Мотивація навчальної діяльності
Вправа «Займи позицію» (word-документ).
Прочитайте виразно текст. До якого стилю і типу мовлення він належить? Доведіть. Чи
правильно написані виділені слова? Виправте помилки. Обґрунтуйте свою думку.
 Гра «Упізнай слово».
Запишіть слова-відповіді. Яка орфограма об’єднує записані вами слова? Як перевірити
правильність написання цих слів?
 Пора року, що наступає після зими. (Весна).
150
 Письмові послання. (Листи).
 Частина рослини, по якій поживні речовини та вода з ґрунту дістаються від кореня до
квітки. (Стебло).
 «Хвилинка поезії».
Послухайте вірш Дмитра Білоуса «Все важливе в нашій мові».
Все важливе в нашій мові, Щоб уникнуть зайвих мук,
Ось, приміром, річ така: Ти під наголос, мій друже,
Е чи И писати в слові – Зразу став сумнівний звук:
Часто сумнів виника: Село́ – се́ла.
сЕло чи сИло? Звук виразно зазвучить –
Якщо ясно, то не дуже – Як писать тебе навчить.
Дмитро Білоус
– Як перевірити написання сумнівних голосних е, и в корені слова?
 Гра «Ромашки». Робота в парах (word-документ).
Методичний коментар: учням кожної пари пропонується обрати ромашку.
Доберіть і впишіть у пелюстки ромашки слова з відповідними префіксами. Зробіть висновок
про кінцевий приголосний префікса.
Звірте свої результати з матеріалом підручника.
– Яку нову інформацію ви дізналися з підручника?
– Що називають орфограмою?
– З якими групами орфограм ви познайомилися?
– Що потрібно знати, щоб правильно написати слово?
– Яким словником можна скористатися, щоб перевірити правильність написання слова.
 «Навчаючи – учуся». Робота з таблицею.
И пишемо в суфіксах іменників -ик, -иц(я),-чик, братик, вагончик, морозиво, вогнище.
-ив(о),-ищ(е) Але: зарево.
Е пишемо в суфіксах -ечк-, -еньк-, -есеньк- у донечка, рученька, серденько,
словах зі зменшено-пестливим значенням більшенький, малесенький.
 Вправа «Мовна скарбничка» (word-документ).
Розгляньте малюнки, пригадайте правила, наведіть власні приклади.
Є ще такі варіанти для запам’ятовування:
Тихо Ходить Кіт По Фабриці.
Казав Петро: «Треба фарбувати хату».
Коли Підеш Ти Фарбувати Хату?
Коли Ти, Федоре, Перестанеш Хворіти?
Тато Купив Петрику Фотоапарат «Харків».
 Гра «Будь уважний».

Запишіть слова в три колонки залежно від місця орфограми: 1) у префіксі; 2) у корені; 3) у
суфіксі. Підкресліть орфограми. Обґрунтуйте свій вибір.
Підводний, веселий, надходження, полотнище, тихенько, відказати, дивина, ключик.
 Пояснювальний диктант.
Запишіть слова під диктовку, визначте значущі частини слова, поясніть правопис.
151
Родич, горлиця, камінчик, сонечко, білесенький, печиво, кошик, стрічечка, пристанище,
річечка, старшенький.
 Вправа «Перетворення».
До поданих слів дібрати спільнокореневі слова протилежного значення з префіксами роз-,
без-. Записати ці слова, виділити префікси.
Завантажити, зав’язати, зійшлися, засипати, сформований, єднати, сильний, людний,
грамотний, цінний, діяльний.
 Робота з текстом. (word-документ).
Прочитайте текст, визначте стиль і тип мовлення. Придумайте заголовок. Запишіть в окремі
колонки слова з буквами з, с у префіксах та слова з іншими префіксами. Поясніть орфограми.
3. Фізкультпауза. Руханка-танець (відеофайл).
 Коментоване списування (word-документ).
Запишіть текст «Квітка сонця». Підкресліть і поясніть вивчені орфограми. За потреби
скористайтеся орфографічним словником.
Спишіть, вставляючи пропущені букви. Обґрунтуйте написання слів.
Опівночі айстри в саду ро..цвіли, умились росою, вінки одягли. Очі ро..крила конвалія біла.
Дихають важко троянди ро..квітлі. Вечір в срібній млі ро..танув, ніч ..пустилася на землю,
ро..лилася понад нею і взяла в обійми крил. Спи, мій малесенький, спи, мій синок, я ро..кажу
тобі бе..ліч казок!( За Олександром Олесем).
 Вправа «Творче редагування».
Виписати слова, у яких знайшли помилку. Довести правильність свого вибору. Скласти
речення зі словами, які написані правильно. Розібрати 3 слова за будовою.
Бескрайній, беззвучний, роздати, росфарбувати, росв’язати, безшумний, безкрайній,
розкреслити.
1. Вивчити теоретичний матеріал підручника про орфограми в значущих частинах слова.
2. Скласти твір-мініатюру «Чарівна осінь», використовуючи слова з повтореними
орфограмами.
1. Скласти 10 запитань до теми «Орфограми в значущих частинах слова».
2. Відсканувати QR-код і виконати тестові завдання (word-документ).
– Правильне написання за відповідним правилом або за традицією, яке обираємо з кількох
можливих, називають… (орфограмою).
– Префікси перед-, над-, під-, від- завжди пишемо… ( з буквою д).
– Префікси роз-, без- завжди пишемо… ( з буквою з).
Вправа «Фразеологізм або прислів’я».
Доберіть вираз, відповідний вашому сприйняттю уроку.
Слухав від букви до букви.
 Байдики бив.
 Пас задніх.
 Ворушив мізками.
Використання «Лего».
Методичний коментар: учні обирають колір відповідно до свого розуміння
матеріалу.
152
Синій – це було дуже просто.
Блакитний – я це зробив.
Зелений – я це зробив, але з помилками.
Жовтий – я це зробив з допомогою.
Помаранчевий – я хотів, але не вдалося.
Червоний – я не зміг зробити.
Урок № 33
Тема. Написання префіксів пре-, при-, прі-. Складання «хмари слів» до теми «Правопис
префіксів».
Мета: повторити й поглибити знання про значущі частини слова; знаходити префікси пре-,
при-, прі-, визначати їхню роль у словах, правильно писати; розвивати творчі вміння
використання цих префіксів для створення нових слів; збагачувати словниковий запас та
власне мовлення; усвідомлювати важливість здорового способу життя.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: уміти визначати значущі частини
слова; добирати слова з певними префіксами та суфіксами, слова за схемами; визначати в
реченнях (текстах), добирати, пояснювати слова, що містять префікси пре-, при-, прі;
працювати зі словником; наводити власні приклади; складати «хмари слів».
другорядну інформацію; удосконалювати власне писемне мовлення; формулювати
визначення, логічно обґрунтовувати висловлену думку; працювати в групах, у парах;
Обладнання: word-документи: «Вправа з ключем», «Поетична хвилинка», «Орфографічний
практикум», «Мовленнєві акварелі»; відеофайл «Руханка».
 Магія слова (виразне читання вчителем поезії Марійки Підгірянки «Школо наша,
школо...»).
– Прослухайте поезію та визначте, яку головну думку висловлено в ній.
Школо наша, школо, Як зло оминати,
Приголуб нас, мила, Як добро чинити.
Пригорни усіх нас, Бджілоньки – на квіти,
Як голуб під крила. Дітоньки – до школи,
Ти нас всіх научиш, Там збирають мудрість,
Як у світі жити, Як мед в полі бджоли.
Марійка Підгірянка
 Бесіда.
– Як ви розумієте останнє речення поезії?
– Назвіть слова з відтінками здрібнілості, пестливості, ласкавості, ніжності. Що надає словам
такого значення?
– Назвіть слова з префіксами. Поясніть їхнє значення.
– Як визначали значущі частини слів?
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми дізнаємося, яку букву потрібно писати в префіксах
пре-, при-, прі-, будемо визначати їхню роль у словах, розвивати вміння висловлювати та
аргументувати власні судження. А ще складатимемо «хмари слів».
153
 Я дізнаюся …
 Я навчуся …
 Я зможу …
Ми – команда, і разом досягнемо успіху.
Вправа з ключем (word-документ).
Випишіть послідовно слова з префіксом пре-. Якщо ви правильно виконаєте завдання, то з
перших букв кореня цих слів зможете прочитати слово, яке означає похвалу.
Прикрити, прекрасний, преобачний, приморозити, прив’ялий, премилий, препишний,
приписати, преласкавий, прилетіти, притрусити, преімпозантний, припорошений,
премудрий, присолити, преерудований, присвячений, преніжний, претупий.
Ключ. Комплімент.
 Поетична хвилинка (word-документ).
Прочитайте поетичні рядки.
Над прірвою превисоко Як сонечко утомиться –
Летять хмарки прекраснії. Притулиться до хмароньки
Хотять пристать до скель вони Й на постелі м’якесенькій
Й вітати сонце яснеє. Приляже тихо спатоньки.
С. Вегерінська
 Бесіда.
– Яку картину ви уявили?
– Яким настроєм пройнята поезія?
– Що допомогло створити такий настрій?
– Як вимовляються префікси у виділених словах?
– На що вказують префікси пре-, при-?
 Дослідження-спостереження.
Замініть словосполучення одним словом із префіксом пре- чи при-. Зробіть висновок, як
можна перевірити написання префіксів пре-, при-.
Дуже добрий, місцевість біля моря, дуже старанно, повернення птахів, дуже мила, невеликий
мороз, надто хороший, дуже ніжно, лягти на кілька хвилин.
З якою орфограмою познайомилися? Звірте свої результати з матеріалом підручника. Яку
нову інформацію ви дізналися з підручника?
 Вправа «Навчаючи – учуся». Робота в парах.
Запишіть словосполучення зі словами, у яких є префікс при-, у дві колонки. Аргументуйте
свій вибір.
Наближення, приєднання Неповнота дії, чи ознаки
Прикопати щепи, прикріпити деталь, приметати комірець, приколоти до сукні, прикрити

ковдрою, притомитися в поході, приховати запаси, приміські простори, прилетіти вчасно,
приурочити до свята.
 Гра «Я – редактор».
Знайдіть і виправте помилки в словах. Чи в кожному слові є помилка? Обґрунтуйте
орфограми.
Примудрий, примирення, прирва, предовго, привезли, преглушений, прізвисько, претримати,
призлий, призвище, прехитрий, преміський.
 Вправа «Розумне перо».
Запишіть слова, вибравши відповідну букву з дужок. Аргументуйте свій вибір.
154
Пр(е,и)бережний, пр(е,и)кумедний, пр(е,и)клеїти, пр(и,і)звисько, пр(е,и)горіти,
пр(е,и)хилити, пр(е,и)балтійський, пр(е,и)щасливий, пр(и,і)звище, пр(е,и)славний,
пр(е,и)дорогий, пр(е,и)бій.
 Лінгвістична гімнастика «Комплімент».
Замініть виділені словосполучення одним словом із префіксом пре- чи при-.
Ти дуже добрий, пишеш дуже старанно, дуже мила усмішка, надто скромна людина,
виконав дуже гарно, з тобою дуже весело.
 Вправа «Поштова скринька».
Напишіть на аркуші комплімент комусь з однокласників, використовуючи слова з префіксом
пре-
 Вправа «Орфографічний практикум» (word-документ).
Запишіть висловлювання, уставляючи на місці крапок пропущені букви. Свій вибір
аргументуйте.
 Вправа «Знайди інформацію». Робота в парі.
1. Користуючись відповідними технічними засобами, створіть аудіо-, фото- чи
відеорекомендації (постер, слайди, відеоролик тощо) для соцмереж про правила написання
префіксів пре-, при-, прі-. За можливості розмістіть його на своєму каналі, поширте серед
друзів.
2. Створіть «хмару слів» «Слова з префіксами пре-, при-, прі-».
Доберіть якомога більше слів із префіксами при-, пре-, прі-, якими
можна описати зимові забави, зображені на малюнку. Із дібраними
словами складіть і запишіть зв’язний текст (5–7 речень). Придумайте
заголовок.
 Проєкт. Робота в групі.

Методичний коментар: учні об’єднуються в групи, вибирають одне із завдань і після
виконання презентують однокласникам і однокласницям.
1. Випишіть із текстів українських народних казок 40–50 слів з префіксами. Розділіть ці
слова на групи за належністю до тієї чи тієї частини мови. Зробіть висновок про те, слова
якої частини мови найчастіше «користуються» префіксами.
2. Випишіть із текстів українських пісень іменники зі зменшувально-пестливими суфіксами.
Поясніть, якого емоційного забарвлення надають ці слова пісням. Спробуйте скласти пісню
(вірш), використавши іменники зі зменшувально-пестливими суфіксами.
1. Вивчити теоретичний матеріал, запропонований у підручнику.
2. Виписати з додаткових джерел 3–5 прислів’їв , у яких є слова з префіксами пре-, при-, прі-.
1. Написати зв’язне висловлювання в науковому стилі про особливості вживання префіксів
пре-, при-, прі-.
2. Написати лист-привітання рідній мові, використовуючи слова з префіксами пре-, при-.
запитання.
– Що називається префіксом? Наведіть приклади.
– Щоб визначити префікс, треба …
– Коли пишемо префікс пре-? Наведіть приклади.
155
– Коли пишемо префікс при-? Наведіть приклади.
– Коли пишемо префікс прі-? Наведіть приклади.
 Найбільше мене зацікавила інформація …
 Я відчув (відчула) труднощі …
Вправа « Снігова куля».
Методичний коментар: учні ловлять уявну «снігову кульку» й продовжують речення:
– Я знаю..
– Я вмію…
Урок № 34
Тема. Розвиток мовлення. Особливості твору-опису тварини (предмета). Написання
твору-опису тварини (або предмета) з використанням слів із суфіксами та префіксами,
що надають тексту емоційного забарвлення і виразності (у художньому стилі).
Редагування твору-опису.
використання словників і довідкових ресурсів; цінувати й берегти природу, дбайливо
ставитися до тварин, усвідомлювати необхідність їх оберігати.
мовлення; складати твір-опис тварини (або предмета) з використанням слів із суфіксами та
префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення і виразності (у художньому стилі);
знаходити й виправляти недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні
власного висловлювання.
Обладнання: word-документи: «Погода нашого уроку», «Ребус», «Дослідники», «Хто я?»,
«Творче конструювання», пам’ятка «Як описувати тварину».
Вправа «Погода нашого уроку» (word-документ).
Методичний коментар: учням пропонується подивитися на дошку й обрати малюнок, який
символізує їхній настрій та готовність до уроку.
 «Магія слова» (виразне читання вчителем вірша з мережі «Інтернет» «Брати наші
менші…»).
Брати наші менші чи друзі безслівні... Що хтось пожаліє, візьме тебе в хату,
Такі часом милі, довірливі, ніжні. Що, може, служити там будеш багато.
156
Буваєте часом і хижі, і грізні. А в іншого «Віскас», хазяйка заможна,
І долі бувають у кожного різні. Усе в тебе є, усе тобі можна;
Комусь пощастило – порода у тілі: Спідничка картата, ошийник зі срібла,
І ви вже чистенькі, пухнасті та білі, І впевненість є, що ти дуже потрібна.
А хтось просто з двору, без племені-роду, Брати мої менші, я дуже шкодую,
Хоч як би хотів, та не зміниш породу. Що всіх не зігрію, не всіх нагодую.
І доля вже інша, й життя вже собаче, Та знаю, що люди все можуть змінити,
І тільки надія одна – на удачу, Що кожного з вас можна просто любити!
З мережі «Інтернет»
– Прокоментуйте вірш. Визначте його головну думку.
– Чи погоджуєтеся ви з останніми рядками поезії? Чому?
– Як ви гадаєте, чому саме цей вірш узято до початку уроку?
Розгадайте ребус.
Відповідь. Твір-опис.
 Бесіда.
– Які ви знаєте типи мовлення? (Розповідь, опис, роздум).
– Згадайте, на яке питання відповідає опис. (Який предмет?).
– Про що йдеться в описі? (Про ознаки предмета).
 Слово вчителя. Сьогодні в нас урок розвитку мовлення «Твір-опис тварини». Ви маєте
навчитися будувати текст описового характеру в художньому стилі на основі власних
спостережень з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту
емоційного забарвлення і виразності
 Вправа «Проблемна ситуація».
– Про кого так говорять: вірний товариш, брати наші менші, надійний охоронець,
безстрашний сторож, чотирилапий друг?(Про собаку).
– А як правильно сказати: «Мою собаку звати…» чи «Мого собаку звати…»? Якщо виникає
сумнів, тоді вам на допомогу прийдуть вірні друзі – словники.
 Відгадайте загадки.
 І вдень, і вночі у кожусі на печі. (Кіт).
 У лісі вогник рудуватий шишки лускає завзято. (Білка).
– За якими ознаками впізнали тваринок? (Поведінка тварини, зовнішні ознаки).
– У якому стилі було представлено їхній опис? (Художньому).
 Я очікую, що на уроці буде цікаво …
 Я навчусь …
 Я допоможу …
 Цей урок навчить мене робити…, складати…; висловлювати своє ставлення до…
«Інтелектуальна розминка».
– Згадайте, які є стилі мовлення. (Художній, науковий, публіцистичний, розмовний, офіційно-
діловий).
– Що таке опис?(Опис – це один з типів мовлення, за допомогою якого ми характеризуємо
предмет, називаючи найбільш важливі для нього ознаки).
– З яких частин складається опис?( Вступ, основна частина, висновок).
– Що є «відомим» і «новим» у тексті-описі? («Відоме» – назва предмета, «нове» – його
ознаки).
– Який буває опис? (Художній і науковий).
157
– Чим відрізняється художній опис від наукового? (У науковому – точність, лаконічність; у
художньому є епітети, метафори, порівняння).
 Гра «Дослідники». Робота в парах (word-документ).
Прочитайте два тексти. Визначте, який опис художній, а який – науковий. Свою відповідь
 Вправа «Дослідження-спостереження».
Послухайте кілька описів. Знайдіть ознаки, характерні для кожної живої істоти. Які мовні
засоби використано для їх змалювання? Запишіть слова-відгадки й до кожного доберіть по
два нових слова: перше – зі зменшувально-пестливим значенням, друге – зі збільшеним або
згрубілим значенням. Поясніть, які суфікси допомогли вам виконати завдання.
Гребінь – розкішна корона, мов із червоного коралу вирізьблена, очі – зі щирого золота,
шия поблискує жовтогарячим шовком, а хвіст!.. Колесо! Темно-зелене блискуче колесо
виграє проти сонця всіма барвами райдуги.
І носить свого хвоста так гордо, що глянеш на нього й скажеш: ні, рівного йому на світі
немає. (Півень – півник, півнисько).
Наш загальний улюбленець. Кличка Букет. Бурої якоїсь масті, рудий, наче трохи
підсмалений, із хвостиком, бадьоро закрученим догори, він крутиться біля ніг, лащиться,
усміхається своєю тваринною усмішкою. (Собака – собачка, собачище).
 Рольова гра «Хто я?». Робота в групі (word-документ).
Методичний коментар: учні об’єднуються в групи й наосліп обирають завдання,
надруковані на аркуші; виконують та представляють його.
 Вправа «Творче конструювання» (word-документ).
Впишіть назви ознак на місці пропусків. Скористайтеся довідкою.
У білки… тіло, вкрите … шерстю, і … хвіст. На … голівці – два вушка з … китичками. …
очиці нагадують … намистинки. Хвіст і мордочка у звірка…, ніж усе тільце, а черевце – … .
Довідка. Видовжене, рудою, пухнастою, пишний, маленький, темними, маленькі чорні,
блискучі, темніші, світліше.
Методичний коментар:учні виконують рухи, які називає вчитель.
Уранці півник уставав, До млина із ним пішов
Дзвінко голос подавав. І на борошно змолов.
Раз знайшов він колосок Тепер щоранку залюбки
Та поклав його в мішок Випікає пиріжки.
 Ознайомлення з пам’яткою «Як описувати тварину» (word-документ).
1. Розгляньте або пригадайте тварину і визначте її важливі й характерні ознаки.
2. Описуйте в тому порядку, як ми сприймаємо тварину в цілому: форма, величина, колір.
Потім переходьте до деталей.
3. Не слід наводити всі подробиці. Потрібно виділити найважливіші ознаки, якими тварина
різниться від інших.
4. Використовуйте певну лексику: порода, масть (колір тварин: кінь гнідий, а не коричневої
масті, вороний, а не чорної масті), тулуб (а не тіло), морда (а не лице чи обличчя), шерсть (а
не волосся), грива (у коня), дзьоб (а не ніс у птаха), кігті (а не нігті) та ін.
 Колективне складання плану твору-опису.
Орієнтовний план.
1. Яку тварину описуємо?
2. Зовнішній вигляд істоти:
а) розмір, форма тулуба;
б) голівка;
в) колір шерсті.
3. Характерні звички.
158
4. Чим приваблює тваринка?
 Колективна робота над усним твором-описом тваринки (за вибором учнів).
 Самостійна робота в чернетках.
Бесіда.
– Які завдання були складними? Чому?
– З якими завданнями впоралися легко?
Скласти усний твір-опис тваринки (за вибором) за планом.
1. Намалювати тваринку, яку ви описували.
2. Підготувати усну розповідь про неї.
«Обмін враженнями».
 Мені захотілося ...
 Мене надихнуло ...
 Я виконав завдання…
 Я відчув що…
Урок № 35
Тема. Розвиток мовлення. Особливості твору-опису тварини (предмета). Написання
твору-опису тварини (або предмета) з використанням слів із суфіксами та префіксами,
що надають тексту емоційного забарвлення і виразності (у художньому стилі).
Редагування твору-опису.
Мета: перевірити рівень засвоєння учнями основних текстотворчих умінь (складання тексту
за планом, самостійного добору до змісту виражальних засобів мови, реалізації задуму);
удосконалювати навички самостійної роботи, грамотно й охайно оформляти письмові
висловлювання; цінувати й берегти природу, дбайливо ставитися до тварин, усвідомлювати
необхідність їх оберігати.
мовлення; складати твір-опис тварини (або предмета) з використанням слів із суфіксами та
префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення і виразності (у художньому стилі);
знаходити й виправляти недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні
власного висловлювання.
Обладнання: виставка малюнків учнів, word-документи: «Кросворд», «Займи позицію»;
відеофайл «Руханка-танець».
Вправа «Девіз творчих та винахідливих».
Методичний коментар: учитель пропонує дітям перед уроком промовити слова:
Вигадуй, пробуй, твори!
Розум, фантазію прояви!
Активним і уважним будь
159
І про кмітливість не забудь!
 Вправа «Кросворд» (word-документ).
1. Художнє означення, що підкреслює характерну рису,
визначальну якість явища, предмета.
2. Початкова частина літературного твору.
3. Один з типів мовлення.
4. Один зі стилів мовлення.
5. Засіб художньої образності, один з видів тропів, що
полягає в зіставленні одного предмета або явища з
іншим для того, щоб глибше розкрити, яскравіше
змалювати його.
6. Значуща частина слова, що стоїть між коренем і закінченням і служить для творення нових
слів або окремих форм.
7. Тип мовлення,словесне зображення предмета.
8. Художній засіб, що полягає в переносному вживанні слова або виразу на основі схожості.
9. Самостійна шкільна або домашня робота у вигляді письмового викладу учнями своїх
думок на задану тему.
 Бесіда.
– Чи пов’язані запитання кросворда з попереднім уроком?
– На які запитання вам важко було відповісти?
– Чи виникли у вас труднощі в підготовці домашнього завдання?
 Слово вчителя. Сьогодні ми продовжимо вчитися самостійно описувати тварину та
будувати текст описового характеру в художньому стилі на основі власних спостережень з
використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення і
виразності.
Гра « Займи позицію» (word-документ).
Прочитайте тексти й визначте, до якого типу мовлення вони належать. Аргументуйте свою
думку. Придумайте заголовки та виконайте письмові завдання.
 Я очікую, що на уроці …
 Я навчусь…
 Цей урок навчить мене складати…
 Вправа «Пінг-понг».
Методичний коментар: учні ставлять один одному запитання з вивченої теми та
повторюють пам’ятку «Як описувати тварину».
 Гра «Дощик». Робота в парах.
Доберіть антоніми, 2–3 утворених словосполучення введіть у речення (усно).
Меткий рух – Плями темні –
Ноги криві – Куций хвіст –
Шерсть шорстка – Ніс сухий –
Маленька голівка – Вуха обвислі –
Тулуб короткий – Кігті гострі –
Дужа істота – Очі сумні –
 Вправа «Упізнай мене».
160
Методичний коментар: учень представляє опис тваринки, який готував удома.
Однокласники мають упізнати й знайти її зображення серед малюнків, представлених на
виставці, а потім почути розповідь про неї.
 Бесіда.
– Сьогодні ми почули розповіді про багатьох тварин, уявили їх і змогли побачити на
малюнках. Як ви думаєте, чи змогли б люди жити без тварин? Чому?
– Чи потрібно охороняти й бережно ставитися до тваринного світу?
– Як ми можемо допомагати тваринам?
 «Лексична хвилинка».
До поданих слів дібрати зменшувально-пестливі слова з епітетами.
Голова – голівка, голівонька (вузька, красива).
Тварина – тваринка (рідкісна, обережна, сторожка, прудка, малопомітна, агресивна,
похмура).
Хвіст – хвостик (пухнастий, довгий, куценький).
Очі – оченята (сірі, порожні, веселі, розумні).
Лапи – лапки (маленькі, міцні, довгенькі).
Шерсть – гладенька, густа, шовковиста, блискуча, довга.
Шия – шийка (коротка, пряма, довга, гнучка).
Спина – спинка (м’язиста, коротка).
 «Орфографічна хвилинка».
Пояснити написання слів.
Гострі кі…ті, з…лені очі, м…яка хода, киця (Л,л)ізі, китиці на кі…чиках, білен…кі
шкарпеточки, котик (М,м)урчик, товстен…ке черевце, смугастий хв…ст, вус…ки-дротики.
4. Фізкультпауза. Руханка-танець (відеофайл).
 «Творча лабораторія».
Напишіть у чернетках твір-опис тваринки в художньому стилі, використовуючи слова із
суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення і виразності.
Орієнтовні теми.
«Моя подруга білочка», «Веселий Дружок», «У зоопарку», «Моє улюблене кошенятко».
 Взаємооцінювання «Дві зірки й побажання». Робота в парах.
Методичний коментар: учитель пропонує п’ятикласникам перевірити роботи один
одного, але не виставити оцінки, а вказати на два позитивні моменти – «дві зірки» – і на
один момент, який потребує доопрацювання, – «побажання».
 Самостійна робота над твором-описом у зошитах.
Бесіда.
– Чи справдилися ваші очікування від уроку?
– Чи досягли ми поставленої мети?
Повторити теоретичний матеріал підручника про спільнокореневі слова та форми слова.
1. Намалювати тваринку, яку описували на уроці.
2. Дібрати або скласти загадки про тваринку, яку описували на уроці.
«Обмін враженнями».
 Я зрозумів, що…
 У мене вийшло…
 Урок дав мені для життя…
161
Урок № 36
Тема. Розвиток мовлення. Аналіз письмового твору-опису. Редагування речень і
текстів, що містять спільнокореневі слова й форми одного слова (з коментуванням).
Мета: повторити відомості про види помилок у письмових роботах; на основі здобутих
текстологічних знань проаналізувати недоліки та помилки в змісті, будові й оформленні
власного висловлювання; удосконалювати навички самостійної роботи зі словником,
редагування речень, що містять спільнокореневі слова й форми одного слова; розвивати
спостережливість, логічне й образне мислення; усвідомлювати необхідність оберігати
тваринний світ.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: розрізняти види помилок у
письмовій роботі; знаходити й виправляти недоліки та помилки в змісті, будові й мовному
оформленні власного висловлювання; добирати спільнокореневі слова; редагувати речення й
тексти, що містять спільнокореневі слова й форми одного слова; самостійно перевіряти
написання слів за словником.
інформацію; виокремлювати головну та другорядну інформацію, установлювати причиново-
наслідкові зв’язки; використовувати власний мовленнєвий досвід для роботи над помилками;
Обладнання: виставка малюнків учнів; word-документи: «Ребус», «Я – редактор»,
«Розподільний диктант», «Пояснення вчителя. Робота з таблицею», «Робота з
медіаінформацією», «Самооцінка».
«Привітання».
Усі мерщій сідайте, діти,
Домовляймось не шуміти,
На уроці не дрімати,
Руку вчасно підіймати!
Відповідь. Грамотність – запорука успіху.

 Слово вчителя. Сьогодні ми повторимо відомості про види помилок у письмових
роботах, проаналізуємо ваші твори-описи та виконаємо роботу над помилками;
редагуватимемо речення, що містять спільнокореневі слова й форми одного слова.
Бесіда.
– Поясніть значення слова грамотність. За потреби скористайтеся словником.
– Чи потрібно сьогодні бути грамотним?
Методичний коментар: учні висловлюють припущення щодо діяльності на уроці.
 На уроці ми будемо…;
 Ми вчитимемося…;
 Ми добиратимемо…;
 Ми визначатимемо… .
162
 Вправа «Ти мені – я тобі».
Методичний коментар: учні по черзі ставлять однокласникам запитання за теоретичним
матеріалом підручника про спільнокореневі слова та форми слова, які вони готували вдома.
 Вправа «Упізнай мене».
Методичний коментар: учні обирають малюнок, складають загадку й озвучують її
однокласникам, які відгадують предмет, записують слово-відгадку й добирають до нього
спільнокореневі слова.
За малюнком складіть загадку за питаннями.
1. Який це предмет (форма, колір, розмір)?
2. Яка його будова?
3. Для чого він потрібний?
4. Що з ним можна робити?
Орієнтовна відповідь. Картинка – капуста. Загадка. Кругла, біло-зелена, має багато листя,
немов сто суконь одягла. Вона соковита. З нею готують салат і варять борщ.
 Робота в групі. Вправа « Я – редактор» (word-документ).
Знайдіть і замініть в уривку учнівського твору часто повторювані іменники. Мотивуйте свої
дії. Чи став текст кращим?
 Вправа «Мовленнєвий практикум». Робота в парах.
Прочитайте скоромовку, запам’ятайте й розкажіть один одному. Обговоріть і зробіть
висновок, чому потрібно оберігати шпаків та інших птахів і тварин.
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: «Так, як ти, не вмію я, ти не вмієш так, як я».
 Робота з медіаінформацією. «Види помилок» (word-документ).
Перегляньте презентацію «Види помилок» за QR-кодом.
 Бесіда.
– Яка інформація вам була відома?
– Що нового ви дізналися?
 Пояснення вчителя. Робота з таблицею (word-документ).
Види помилок у письмовій роботі
З (змістові) Не розкрито тему твору. Нечітко передано головну думку. Порушено
послідовність викладу.
Л (лексичні) Слово вжите в невластивому йому значенні. Невиправдано
повторюється слово або спільнокореневі слова. Ужите російське
слово замість українського. Ужите зайве слово.
Г (граматичні) Ужите неправильно утворене слово. Використане перекручене або
спотворене слово. Слова неправильно поєднані між собою.
Неправильно побудоване речення.
І (орфографічні) Слово записане з порушенням правил щодо написання літер, які
позначають ненаголошені голосні звуки, приголосні звуки, що
уподібнюються, неправильно вжито м’який знак або апостроф і т.ін.
V (пунктуаційні) Неправильно розставлені розділові знаки.
 Аналіз учнівських творів.
Методичний коментар: учитель указує на типові помилки в учнівських творах, розкриває
алгоритм роботи над помилками, яку мають виконати учні в зошитах після твору-опису.
Самостійна робота над помилками.
4. Фізкультхвилинка.
У дорозі всі стомились, Повернулись вправо, вліво,
Адже добре потрудились. На чотири – всі присіли,
Тож давайте для розрядки Похитали головою
163
Зробим кілька вправ зарядки: Ще й притупнули ногою,
Раз – підняли руки вгору, Пальчиками повертіли
Два – нахилилися додолу І за парти тихо сіли.
(тренувальні вправи ).
 Вправа «Зайве словечко».
Випишіть із кожного ряду зайве слово, складіть із ним речення. Обґрунтуйте свій вибір. У
реченні визначте граматичну основу.
Літечко, влітку, літній, літак, літо, по-літньому.
Водій, водити, заводити, водний, проводити.
Береза, березовий, берег, берізка, підберезник.
 «Розподільний диктант» (word-документ).
Запишіть у дві колонки спільнокореневі слова й форми того самого слова.
У словах першої колонки позначте корінь, а другої – закінчення.
6. Творче перенесення знань і навичок у нові чи змінені умови з метою
формування вмінь (творчі вправи).
 Вправа « Намистинки».
До поданих слів доберіть спільнокореневі, що належать до різних частин
мови. Обґрунтуйте свій вибір.
Веселий – (веселун, весело, веселити).
Холодно – (холодний, холодити, прохолода).
Радіти – (радість, радісно, радісний).
Говір – (говорун, говорити, говіркий).
Усмішка – (усміхнений, сміятися, смішно).
Роса – (росяно, росяний, зросити).
Продається слово бігти. Купить його той, хто добере якомога більше спільнокореневих слів і
визначить їхні значущі частини.
 «Літературна хвилинка».
Складіть і запишіть невеликий текст на тему « Знань за плечима не носити». Використайте
спільнокореневі слова, підкресліть їх.
 Взаємооцінювання «Дві зірки й побажання». Робота в парах.
Методичний коментар: учитель пропонує п’ятикласникам перевірити роботи один
одного, але не виставити оцінки, а вказати на два позитивні моменти – «дві зірки» – і на
один момент, який потребує доопрацювання, – «побажання».
Бесіда.
– Що нового дізналися на уроці?
– Чи будуть потрібні отримані знання у вашому житті? Доведіть свою думку.
Повторити теоретичний матеріал із вивченої теми.
Знайти в підручниках природознавства, української літератури, зарубіжної літератури описи
тварин. Виписати по два зразки описів тварин у науковому й художньому стилях.
«Самооцінка» (word-документ).
Методичний коментар: учні заповнюють таблицю та усно коментують її.
Урок № 37
Тема. Узагальнення вивченого з розділу «Будова слова. Орфографія».
164
Мета: повторити, поглибити, узагальнити й систематизувати засвоєні знання учнів з розділу
«Будова слова. Орфографія»; удосконалювати вміння і навички щодо практичного
використання знань з розділу «Будова слова. Орфографія», сприяти зміцненню навичок
знаходити, виділяти значущі частини слова; розвивати творчі вміння використання префіксів
і суфіксів для утворення слів, що надають висловлюванням емоційного забарвлення та
виразності; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати
любов до природи рідного краю, дбайливе ставлення до мови.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: закріпити відомості про значущі
частини слова, удосконалити орфографічні навички, уміння добирати спільнокореневі слова,
визначати значущі частини слова та їх роль у словах, розрізняти форми слова й
спільнокореневі слова; розвивати творчі вміння правильно використовувати їх у мовленні.
другорядну інформацію; удосконалювати власне усне й писемне мовлення; формулювати
визначення, логічно обґрунтовувати висловлену думку; здійснювати самооцінку результатів
Обладнання: сигнальні картки, конверти; word-документи: «Смайликовий настрій», «Хто
швидше?», «Розумне перо», «Я – редактор», «Критичне читання», «Мовленнєві акварелі»,
«Тестові завдання», листочки для оцінювання; відеофайл «Фізкультпауза».
І. Орієнтація, мотивація навчальної діяльності.
 Вправа «Смайликовий настрій» (word-документ).
Методичний коментар: учням пропонується подивитися на дошку й обрати листочок,
який символізує їхній настрій та готовність до уроку.
Дуже гарно Гарно підготовлені Не підготовлені Посередньо підготовлені

підготовлені
 Слово вчителя. Сподіваюся, що ви всі гарно підготувалися до уроку й маєте чудовий
настрій, тому працюватимете дружно, швидко, творчо й отримаєте задоволення від роботи
на уроці, а друзі-листочки оцінять ваші знання, уміння та навички в кінці заняття.
 «Магія слова» (виразне читання вчителем вірша Н. Красоткіної «Бережімо»).
От прийшли ми у осінь чудову, Щоб хорошими бути людьми,
Душу радує, вабить краса. Пісню мами, її колискову,
Бережімо природу і мову, Що уперше почули дітьми.
Світ навколишній, всі чудеса, Все робіть, щоб річки не міліли,
Що оточують зразу людину, І ліси хай піснями звучать!
Як з’явилася тільки на світ. І щоб мовою рідною вміли
Не зривайте останню-єдину Україну свою описать!
Квітку осені – радості цвіт! Н. Красоткіна
Бережімо природу і мову,
 Бесіда.
– Які думки викликала у вас поезія?
– До чого закликає ліричний герой твору?
Слово вчителя. Ми, українці, споконвіку пишаємося своєю прекрасною природою:
широкими ланами, дрімучими лісами, високими горами та повноводними ріками. Природа –
165
це не лише основа життя, а й джерело натхнення для митців, засіб пізнання світу, скарб, який
потрібно берегти для нащадків. Та найбільшим скарбом кожного народу є його мова. Мова –
це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття. Український народ
оберігає свою мову, її чистоту, мелодійність, багатство. Любов до мови, до Батьківщини
споконвіку живуть у серцях людей. Тож сьогодні на уроці ми будемо милуватися природою
нашої України, описувати її рідною мовою, а також повторимо відомості про значущі
частини слова, удосконалимо вміння добирати спільнокореневі слова, визначати значущі
частини слова та їх роль у словах, розрізняти форми слова й спільнокореневі слова;
розвиватимемо творчі вміння правильно використовувати їх у мовленні.
«Займи позицію».
– Учень п’ятого класу записав як спільнокореневі до слова жовтий такі слова: пожовтів,
жовтуватий, жовтого, жовтому, жовтенький. Чи правильно хлопчик виконав завдання?
Обґрунтуйте свою відповідь.
Відповідь. Жовтий, пожовтів, жовтуватий, жовтенький – спільнокореневі слова. Жовтий,
жовтого, жовтому – форми слова.
– Чому ми присвятимо наш урок, виходячи з уже опрацьованого і прослуханого матеріалу?
 Я дізнаюся… .
 Я навчуся… .
 Я зможу… .
Гра «Незакінчене речення».
Методичний коментар: учитель читає початок речення, а учні доповнюють.
– Найменша частина слова, що має певне значення. (Морфема).
– Розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови. (Лексикологія).
– Змінна частина слова. (Закінчення).
– Головна частина слова, яка виражає його лексичне значення. (Корінь).
– Слова зі спільним коренем, але з різними лексичними значеннями. (Спільнокореневі).
– Частина слова без закінчення. (Основа).
– Слова, які не мають закінчень. (Незмінні).
– Значуща частина слова , що стоїть після кореня і служить для утворення нових слів.
(Суфікс).
 Робота в парах. Гра «Хто швидше?» (word-документ, конверти).
У конвертах, що лежать на ваших партах, переплуталися слова. Розмістіть спільнокореневі
слова й різні форми одного й того ж слова у відповідні конверти. Поясніть свій вибір.
Лісництво, лісник, ліс, лісовий, лісникові, праліс, лісок, лісником, лісника, узлісся, пролісок.
Відповідь. Спільнокореневі слова: лісництво, лісник, ліс, лісовий, праліс, лісок, узлісся,
пролісок. Форми слова: лісник, лісникові, лісника.
 Вправа «Розумне перо» (word-документ).
Уважно прочитайте. Запишіть спочатку слова з нульовим закінченням, а потім – слова без
закінчення. Поясніть, як ви визначаєте слова з нульовим закінченням, а як – слова без
закінчень.
День, весело, ліс, радісно, похмуро, завтра, осінь, дощ, лист, летіти, птах, мало, восени,
туман.
Відповідь. Весело, радісно, похмуро, завтра, летіти, мало, восени – без закінчення; день, ліс,
осінь, лист, птах, туман – нульове закінчення.
166
– Розгляньте репродукції картин сучасного українського художника Олега Щербакова й
поділіться враженнями.
– Які кольори обрав митець для картин?
– Що зобразив художник? На чому акцентував увагу?
– Як називаються зображення картин природи в живописі й літературі?
– А чи могли б ми з описати природу без фарб і пензлика? Що нам у цьому допоможе?
– Складіть декілька пов’язаних за змістом речень про осінь, використовуючи слова з
попередньої вправи та слова з коренем «ліс», «летіти».
Методичний коментар: найкращі речення записати на дошці й у зошити, визначити
граматичну основу, розібрати спільнокореневі слова за будовою.
Орієнтовна відповідь. Настала осінь. Сьогодні ще є на деревах золоте листя, лагідно
світить сонечко, весело щебечуть пташки. Радісно вибігають на прогулянку діти. Восени
добре перебувати на свіжому повітрі в парку, у лісі, на узліссі й милуватися різнобарвною
красою рідного краю. Незабаром опадуть останні листочки, у теплі краї відлетять
перелітні птахи. Потім задощить, настануть туманні похмурі дні, а за ними прийде
білосніжна зима.
 Гра «Світлофор» (сигнальні картки).
Уважно слухайте слова, які називає вчитель. Якщо в префіксі є буква з- , то підніміть картку
зеленого кольору, а якщо є буква с-, то підніміть картку червоного кольору. Поясніть свій
вибір.
Безшумний, спитати, з’єднати, розпалити, сфотографувати, розтривожити, розшитий,
скинути.
 Гра «Я – редактор» (word-документ).
Методичний коментар: учитель роздає аркуші з надрукованими словами.
Виправте, якщо це потрібно, помилки в словах. Обґрунтуйте свій вибір.
ПрЕхилити, прИзвище, прИщасливий, прЕклеїти, прИвисокий, прЕгоріти, прЕлетіти,
прИзвисько, прЕбалтійський.
 «Критичне читання». Робота в групах (word-документ).
Методичний коментар: діти об’єднуються в групи. Кожна група отримує, виконує і
представляє виконане завдання.
 Бесіда.
– Давньокитайська мудрість стверджує: «Скажи мені, і я забуду, покажи мені, і я
запам’ятаю, дай мені діяти самому, і я навчусь».
– Поміркуйте, чому самостійна діяльність – це найкращий шлях у навчанні.
 Тестові завдання (word-документ).
Методичний коментар: учні самостійно працюють з тестовими завданнями, потім
проводять самоперевірку.
Ключ. 1–Г, 2–В, 3–Г, 4–В, 5–В, 6–В.
Бесіда.
– Що найбільше сподобалося на уроці?
– Що нового дізналися?
1. Повторити розділ «Будова слова. Орфографія», підготуватися до діагностичної роботи.
2. Змоделювати вивчений теоретичний матеріал із розділу у вигляді схеми.
Дібрати 7–10 слів, що мають незвичайну будову.
167
Поміркуй, оціни свої знання і дай відповідь на запитання.
– Чи готовий/готова до виконання діагностичної роботи?
– Які правила потрібно повторити?
– Хто на уроці був найактивнішим?
Методичний коментар: діти отримують листочки-смайлики відповідно до оцінки, учитель
оголошує оцінки.
Урок № 38
Тема. Діагностична робота (тест 3). Будова слова. Орфографія.
Мета: створити умови для якісної перевірки рівня знань, умінь і навичок учнів з метою
визначення рівня навченост з теми та планування подальшого освітнього маршруту кожного
учня/учениці; сприяти розвитку уваги, логічного й образного мислення, зв’язного писемного
мовлення, пам’яті, навичок раціонального використання навчального часу; заохочувати до
виховання почуття відповідальності, наполегливості, інтересу до наслідків власної праці,
пунктуальності.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: застосовувати здобуті знання для
розв’язання завдань різного виду та рівня складності; визначати значущі частини слова,
утворювати нові слова , уводити їх у власне висловлювання; знаходити змінні й незмінні
слова; розв’язувати типові завдання, переносити знання і способи діяльності, життєвий
досвід у нову ситуацію.
інформацію; висловлювати думки, почуття, погляди в письмовій формі, спираючись на
власний досвід; здійснювати самооцінку результатів діяльності, рефлексію.
Обладнання: word-документ: різнорівневі тестові завдання для діагностичної роботи у двох
варіантах.
Тип уроку: урок перевірки й оцінювання досягнення компетентностей.
Слово вчителя. Опрацювавши розділ «Будова слова. Орфографія.», ви маєте можливість
перевірити набуті знання, уміння та навички. Бажаю вам наполегливості, натхнення та
творчої самореалізації.
Слово вчителя. На уроці ви зможете перевірити власний рівень засвоєння матеріалу розділу
«Будова слова. Орфографія», розвиватимете вміння застосовувати набуті знання на практиці,
удосконалюватимете навички самостійної роботи; виховуватимете в собі почуття
відповідальності, наполегливості, інтересу до наслідків власної праці, пунктуальності.
– Сьогодні я зможу…
– Мені знадобиться…
Слово вчителя. Кожна правильна відповідь на завдання І рівня оцінюється в 0,5 бала.
Кожна правильна відповідь на завдання ІІ рівня оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість
балів за правильно виконане завдання І та ІІ рівнів – 6 балів. Правильне виконання завдання
ІІІ рівня – 1 бал. Максимальна кількість балів – 3 бали. Завдання ІV рівня виконуються за
вибором. Правильне виконання завдання – 3 бали. Максимальна кількість балів – 3.
Максимальна кількість балів за всі завдання – 12.
168
усвідомлення знань та їх застосування (word-документи).
Варіант І
І рівень
Завдання 1–6 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний.
Виберіть правильний варіант відповіді.
(Кожна правильна відповідь оцінюється в 0,5 бала. Максимальна кількість балів за
правильно виконане завдання – 3 бали).
1. Правильно вказано порядок розташування значущих частини слова в рядку
А пришкільний – корінь, префікс, суфікс, закінчення
Б вітерець – корінь, суфікс
В невеселий – корінь, префікс, закінчення
Г береговий – корінь, суфікс, закінчення
2. Мають однакову будову всі слова рядка
А озеро, метро, село
Б журі, турне, манго
В кіно, вікно, кімоно
Г кашне, серце, купе
3. Префікс при- надає значення наближення, приєднання кожному слову рядка
А припаяти, примотаний, призабути
Б примор’я, прирости, прив’ялений
В прикрикнути, приґрунтовий, приблудитися
Г пригвинтити, приклеїти, прикувати
4. Нульове закінчення є в усіх словах рядка
А автомобіль, шлях, шосе
Б гаманець, портмоне, портфель
В олівець, малюнок, модель
Г портрет, палітра, акварель
5. Усі слова спільнокореневі в рядку
А сталь, сталевий, сталий, усталений
Б коса, косити, косий, косинка
В гудіти, гудок, гудина, загудів
Г губа, губки, губний, огублений
6. Позначте правильне твердження
А закінчення мають лише змінювані слова
Б незмінювані слова мають нульове закінчення
В за допомогою закінчень утворюють нові слова
Г закінчення мають усі слова
Ключ. 1–Г, 2–Б, 3–Г, 4–В, 5–Г, 6–А.
ІІ рівень
Завдання 7–9 мають по п’ять варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть
правильний варіант відповіді.
(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість балів за правильно
виконане завдання – 3 бали).
7. Правильно визначено суфікс у кожному слові рядка
А карпатський, суттєвий, стильовий
Б вічний, всесвітній, власник
В годинник, бригадир, кулачок
Г вершок, містечко, корінець
Д дубовий, туристський, взимку
8. Не є спільнокореневими всі слова рядка
А запам’ятати, пам’ять, пам’ятка, напам’ять
Б вулиця, вуличка, вуличний, провулок
169
В жалібний, жаль, жалити, пожаліти
Г новий, новина, відновлення, обновитися
Д звір, звірок, звіриний, звіринець
9. Не мають закінчення всі слова рядка
А дзюдо, ребро, авто, мито
Б ескімо, метро, небо, трюмо
В надзелень, березень, надголодь, удень
Г убрід, наприклад, назад, схід
Д таксі, поні, журі, ательє
Ключ. 7–Д, 8–В, 9–Д.
ІІІ рівень
(Кожне правильно виконане завдання оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість балів за
правильно виконані завдання – 3 бали).
10. З’ясуйте будову слів, поданих у прикладах
1 слово складається з кореня, суфікса й закінчення А прекрасний
2 слово складається з кореня й нульового закінчення Б весняний
3 слово складається з префікса, кореня, суфікса й В заспів
закінчення
4 слово складається з префікса, кореня і нульового Г ліс
Ключ. 10: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.
11. Укажіть відповідність між рядком слів та їхньою характеристикою.
1 спільнокореневі слова А клас, мить, Іван, ранець
2 слова з нульовим закінченням Б скрізь, вголос, босоніж, стрімголов
3 незмінні слова В казка, казки, казкою, у казці
4 форми одного й того ж слова Г кореневий, викорінювати, коріння,
корінець
Ключ. 11: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.
12. Утворіть від слів трава, іти, ніжний нові слова за допомогою префіксів чи суфіксів.
Виконайте розбір за будовою записаних слів.
IV рівень
(Виконайте одне завдання (за вибором). Максимальна кількість балів за правильно виконане
завдання – 3 бали).
1. Напишіть есе (5–6 речень) «Мій улюблений вид спорту». Використайте в тексті
спільнокореневі слова та слова з суфіксами.
2. Напишіть есе (5–6 речень) «Мій улюблений вид мистецтва». Використайте в тексті
спільнокореневі слова та слова з префіксами.
Варіант ІІ
І рівень
Завдання 1–6 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний.
Виберіть правильний варіант відповіді.
1. Правильно вказано порядок розташування значущих частини слова в рядку
А словечко – корінь, префікс, суфікс
Б безпомилковий – префікс, корінь, суфікс, суфікс, закінчення
В передзвін – корінь, префікс, закінчення
Г незвичайний – корінь, префікс, суфікс
2. Мають однакову будову всі слова рядка
А метро, бюро, Петро
Б поні, пенальті, депо
170
В шимпанзе, шасі, море
Г кафе, трюмо, село
3. Префікс при- надає значення неповноти дії кожному слову рядка
А притінити, прибудова, приношений
Б приколихати, прибережний, примружитись
В пригальмувати, присохлий, прим’ятий
Г присолити, притупити, Прикарпаття
4. Не мають закінчень усі слова рядка
А далеко, готель, мабуть
Б вересень, пюре, вгору
В фрау, мадам, вуаль
Г можливо, вперед, безперечно
5. Не є спільнокореневими слова в рядку
А сила, зусилля, силовий, насилу
Б квітка, квітник, уквітчаний, квіткарка
В підручник, рука, ручний, обіруч
Г спілий, поспілий, спільний, переспіти
6. Позначте правильне твердження.
А основа слова є спільною частиною споріднених слів
Б основа слова надає слову нового значення
В основа слова виражає лексичне значення слова
Г основа слова виражає граматичне значення слова
Ключ. 1–Б, 2–Б, 3–В, 4–Г, 5–Г, 6–В.
ІІ рівень
Завдання 7–9 мають по п’ять варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть
правильний варіант відповіді.
(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість балів за правильно
7. Правильно визначено префікс у кожному слові рядка
А підзвітний, відзиватися, підживлювати
Б відзначатися, зіскочити, обідрати
В підземелля, віджилий, віддзеркалення
Г відігрітися, безіменний, надійти
Д віддзвонити, наділення, передісторія
8. Спільнокореневими є всі слова рядка
А ніжний, ніжність, підніжка, найніжніший
Б дрібний, дрібнити, подрібнення, здрібнілий
В лікувати, лікар, ліктьовий, лікарня
Г струна, струнний, струнко, струмінь
Д корінь, коріння, кора, кореневий
9. Нульове закінчення є в усіх слова рядка
А заметіль, ожеледь, вдень
Б південь, надзелень, джміль
В вересень, осінь, напам’ять
Г вітер, океан, корабель
Д дім, паркан, навздогін
Ключ. 7–В, 8–Б, 9–Г.
ІІІ рівень
(Кожне правильно виконане завдання оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість балів за
10. З’ясуйте будову слів, поданих у прикладах.
1 слово складається з префікса, кореня, суфікса й А сніг
171
2 слово складається з кореня й нульового закінчення Б підвіконня
3 слово складається з префікса, кореня й нульового В доленька
4 слово складається з кореня, суфікса й закінчення Г приліт
Ключ. 10: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.
11. Укажіть відповідність між рядком слів та їхньою характеристикою.
1 незмінні слова А лис, звіт, ґедзь, кисіль
2 форми одного й того ж слова Б швидко, учора, відважно, здавна
3 спільнокореневі слова В співаю, співаєш, співає, співаєте
4 слова з нульовим закінченням Г добро, добрість, задобрювати, добрий
Ключ. 11: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.
12. Утворіть від слів дорога, густий, лити нові слова за допомогою префіксів чи суфіксів.
Виконайте розбір за будовою записаних слів.
IV рівень
(Виконайте одне завдання (за вибором). Максимальна кількість балів за правильно виконане
1. Напишіть есе (5–6 речень) «Мій улюблений вид спорту». Використайте в тексті
спільнокореневі слова та слова з суфіксами.
2. Напишіть есе (5–6 речень) «Мій улюблений вид мистецтва». Використайте в тексті
спільнокореневі слова та слова з префіксами.
Бесіда.
– Як вважаєте, чи впоралися ви на відмінно із завданнями?
– Чи складно було виконувати творчі роботи?
– Чи виникла потреба повторити матеріал ще раз?
Повторити голосні й приголосні звуки.
1. Дібрати 3–5 слів, що мають 7 голосних.
2. Скласти загадку про голосні звуки.
– Сьогодні я зумів (зуміла) …
– Мені варто повторити …
172
173
Урок № 39
Тема. Звуки мови і звуки мовлення. Відмінність їх від інших звуків, які створює
людина (кашляння, свист), звуків природи, фізичних явищ тощо.
Мета: розуміти, що таке звуки мови і мовлення; знати, що вивчають фонетика, графіка,
орфоепія та орфографія; виокремлювати й розрізняти мовні одиниці, зокрема звуки мови і
мовлення; визначати відмінність звуків мови і мовлення від інших звуків, які створює
людина, звуків природи, фізичних явищ; пояснювати роль звуків мовлення, ілюструвати
самостійно дібраними прикладами; зіставляти й порівнювати слова, робити висновки й
узагальнення; розвивати образне мислення, пам’ять, усне й писемне мовлення; цінувати
природу.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: виокремлювати та розрізняти
мовні одиниці, зокрема звуки мови і мовлення; порівнювати та зіставляти мовні одиниці за
визначеними ознаками; розповідати, що вивчають фонетика, графіка, орфоепія, орфографія.
думку, висловлювати гіпотези.
Обладнання: word-документи: вправи «Ребуси», «Чи знаєш ти?», «Перевір себе», сигнальні
картки для вправи «Світлофор»; відеофайл «Руханка».
Бесіда.
– Які звуки ви чули, ідучи вранці до школи?
– Які звуки привертають вашу увагу в осінньому парку?
– Що ви чули на перерві?
– Що ж таке звук?
Слово вчителя. Щодня кожен з нас чує безліч різноманітних звуків. Та для спілкування
мають значення лише звуки, які творяться мовленнєвими органами людини. Ось про них
ітиметься сьогодні на уроці. Ви пригадаєте, що називають звуками мови і мовлення, для чого
вони слугують, чим відрізняються від інших звуків, які створює людина, звуків природи,
фізичних явищ. Повторите, як позначаються звуки мовлення на письмі. Дізнаєтеся про
розділи мовознавчої науки, що вивчають звуки мови і мовлення, букви.
 Сьогодні я повторю…
 Я зрозумію…
Бесіда.
– Що називають звуками мови?
– Чи однаковими є звуки, що позначаються літерою и, у словах зима і зимовий?
– Яких знань вам бракує?
1. Актуалізація і корекція опорних знань.
 Вправа «Інформаційне гроно».
– Складіть інформаційне гроно «Які звуки ми чуємо».
– Чим звуки навколишнього світу відрізняються
від звуків мови?
174
 Гра «Хто швидше й більше?»
– Вимовте вголос звуки.
– Чи означає щось окремий звук?
– Складіть якомога більше слів із запропонованих звуків.
[а], [в], [о], [н], [и], [м], [р], [с].
Як пов’язані між собою слова-відгадки?
Відповіді. Звуки. Букви.

 Бесіда.
– Люди почали користуватися раніше звуками чи буквами? Чому ви так думаєте?
– На які групи поділяють звуки мови?
– Як на письмі умовно позначаємо звуки?
– Як утворюються звуки мовлення?
 Вправа «Чи знаєш ти?» (word-документ).
Методичний коментар: працюючи в парах, учні за
допомогою схеми розказують один одному про
мовленнєві органи людини.
1 верхні зуби 6 голосові зв’язки
2 верхня губа 7 тверде піднебіння
3 нижня губа 8 м’яке піднебіння
4 нижні зуби 9 спинка язика
5 язик 10 кінчик язика
 Слово вчителя. Звуки мови і мовлення досліджує галузь мовознавчої науки фонетика.
Знаки письма вивчає галузь мовознавства, що зветься графіка. Розділ мовознавства, що
вивчає правильну вимову слів, називається орфоепією. Орфографією називають розділ науки
про мову, який вивчає правила передачі усного мовлення на письмі.
 Вправа «Перевір себе» (word-документ).
Установіть відповідності між мовознавчими термінами та їхніми поясненнями.
Ключ. 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.
 Слово вчителя. Щоб передати, як звучить слово, використовують звукопис. У такому
записі кожен звук позначають літерою, узятою у квадратні дужки. Звуків української мови
всього 38 (6 голосних і 32 приголосних), а звуків мовлення набагато більше, адже в процесі
мовлення вони звучать по-різному. Наприклад, у словах вишня і вишневий відмінне звучання
голосних у першому складі. У звуковому записі це обов’язково вказують: [ви́шн'а],
[виешне́вией].
 Вправа «Метаграми».
Відгадайте метаграми Д. Білоуса, слова-відгадки запишіть, а потім прочитайте, не сплутуючи
у вимові звуки. Назвіть приголосні й голосні звуки.
Словничок.
Метаграма – мовна загадка, яка полягає в заміні звука в слові, що зумовлює утворення
слова з іншим лексичним значенням.
Всього чотири літери у слові, Слово є календарне у мові,
А зміст його міняють початкові: Є три звуки у цьому слові.
З ґ – буде чорна птиця дика, Варто перший лиш звук змінити –
З п – інша, горда і велика, Вже напій ми можемо пити.
З к – вже напій пахучий буде, Зміним другий – покаже клешні
Що для гостей готують люди, Й поповзе у води тутешні.
З л – виріб, дошка з стояками, Зміним третій звук для забави –
175
Де спочиваємо ми з вами, Буде вже синонім канави.
Також вибій, на шахтах знаний, Не потрапте туди в пітьмі…
І – вивержень потік вулканний. Дальші зміни робіть самі.
Коли ж там С поставлю я, Назвіть основне слово
То буде вже людське ім’я. І похідні від нього.
Які це слова? (Рік, сік, рак, рів).
(Ґава, пава, кава, лава, Сава).
Букву з поставим між складами –
Буде любий нам фольклорний твір,
С поставим – матимемо з вами
Металевий головний убір.
Що це таке? (Казка, каска).
 Робота в парах.
Від поданих слів утворіть нові, змінюючи лише один звук. Складіть речення з 3–4
утвореними словами. Як впливає заміна одного звука іншим на значення слова?
Дуб, ваза, нора, сир, карта, гілка, коса, тінь, ворона, ласка.
3. Фізкультпауза. Вправа-руханка (відеофайл).
4. Узагальнення і систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених
до життєвих.
 Вправа «Анаграми».
Переставте букви так, щоб утворилися слова; запишіть їх. Вимовте, назвіть усі приголосні
звуки. Що саме об’єднує ці слова? Який звук є спільним для кожного слова? З двома словами
на вибір складіть речення.
К, в, а, б, р, і, о, н; ш, я, н, в, и; а, к, а, н, и, л; л, о, п, т, я, о; е, б, а, в, р; ш, я, н, о, с, и,
н, к.
Відповідь. Барвінок, вишня, калина, тополя, верба, соняшник – це рослини-символи.
 Вправа «Авторська майстерня».
Методичний коментар: учні самостійно обирають завдання та виконують його, потім
презентують свою роботу.
 Складіть метаграму за словами, що різняться лише одним звуком (наприклад, чайка –
байка, злива – слива, кора – нора).
 Складіть загадку про вашу улюблену рослину. Слово-відгадку запишіть у звуковій
транскрипції.
 Складіть загадку про вашу улюблену тварину. Слово-відгадку запишіть у звуковій
транскрипції.
З [ч] я білий або сірий птах, понад морем літаю;
З [б] я твір художній, дорослих і малих повчаю.
(Чайка – байка).
На тоненькому стеблі Я згортаюсь у клубок,
Сяють квіточки малі; Маю сотні голочок,
Серединки жовтенькі, Намистинки-оченята…
Пелюсточки біленькі. Як же звуть мене, малята?
(Ромашка). (Їжачок).
1. Повторити вивчений матеріал про звуки мови і мовлення. Скласти 5 запитань для
однокласників за вивченою темою.
2. Записати 5–6 загадок про природу. Назвати в словах-відгадках голосні звуки.
Записати 10 іменників, які починаються на голосний (лексична тема «Світ природи»).
Дібрати до них спільнокореневі слова.
176
Вправа «Так чи ні».
Методичний коментар: учитель зачитує твердження. Якщо воно правильне, учні
підносять догори обидві руки, якщо помилкове – плещуть у долоні й виправляють.
 Звук – найменша неподільна одиниця мови. (Так).
 Звук слугує для розрізнення значень і форм слів. (Так).
 В українській мові 33 звуки. (Ні).
 Звуки мови і мовлення вивчає орфоепія. (Ні).
 Звуків мови набагато більше, ніж звуків мовлення. (Ні).
 Усі звуки в українській мові поділяються на голосні, приголосні й знак м’якшення. (Ні).
 Звуки ми чуємо й вимовляємо. (Так).
 Сьогодні мені вдалося…
 Тепер я знаю, що…
 Найцікавішим для мене було…
 Труднощі в мене викликає…
Вправа «Світлофор» (word-документ).
Методичний коментар: у кожного учня є картки трьох кольорів світлофора. Учитель
просить дітей показувати карткою відповідного кольору розуміння матеріалу: повністю
зрозумів (зрозуміла) – зелений, неповне розуміння – жовтий, нерозуміння – червоний. Після
сигналу учитель з’ясовує:
– Що зрозуміли?
– Що не зрозуміли?
Урок № 40
Тема. Голосні і приголосні звуки. Записування слова фонетичною транскрипцією.
Мета: поглибити знання про звуки мови і мовлення; виокремлювати та розрізняти мовні
одиниці, зокрема голосні та приголосні звуки; порівнювати та зіставляти мовні одиниці за
визначеними ознаками; вичерпно відповідати на запитання за змістом почутого
повідомлення, аргументуючи свою позицію; ознайомитися з правилами звукопису,
записувати слова фонетичною транскрипцією; розвивати творчі здібності, спостережливість,
увагу; цінувати рідну мову, берегти природу, усвідомлювати взаємозалежність людини та
природи, співпереживати, допомагати іншим.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: уміти розрізняти голосні й
приголосні звуки, пояснювати відмінності між ними, вичерпно відповідати на запитання;
передавати слова звукописом; виразно читати.
Обладнання: word-документи: таблиця «Звуки мови», інформаційна картка «Основні
правила звукопису», вправи «Додай приголосні», «Робота з текстом», «Диктор», «Імітація
звуків».
«Поетична хвилинка».
Послухайте вірш І. Січовика. Чи погоджуєтеся ви з «міркуваннями» Голосних звуків? Чому?
Міркували звуки в алфавіті, Та так звані Приголосні звуки
Ті, яким наймення Голосні, Без серйозних нидіють занять.
Що вони за всі слова в одвіті, Тільки знають шуми, хрипи, грюки
177
Що вони озвучені одні. Та сичать, хлюпочуть, бубонять,
Кожен склад утворюється ними. Їх би гнати – з мови, безумовно,
Завжди ставлять наголос на них. Бо від них пуття немає, ні!
Недаремно ж звуться Голосними! Так приблизно подумки, безмовно
Інші звуки всі при Голосних! Міркували звуки Голосні.
І. Січовик
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ви поглибите знання про звуки мови і мовлення, зокрема
про голосні і приголосні звуки,ознайомитеся з правилами звукопису, удосконалите вміння
передавати слова фонетичною транскрипцією, а також спробуєте свої сили в ролі казкарів.
Методичний коментар: учитель пропонує дітям відповісти на запитання:
– Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
Вправа «Інформаційне гроно».
Запишіть літери, якими позначають голосні звуки.
Перевірка домашнього завдання.
Методичний коментар: учні ставлять запитання за вивченою темою, зачитують загадки
про природу, називають у словах-відгадках голосні та приголосні звуки.
 Робота з таблицею «Звуки мови» (word-документ).
Методичний коментар: діти повторюють за вчителем звуки, а потім пояснюють, на
основі чого їх поділяють на голосні та приголосні, а також на основі спостережень
висловлюють міркування, чому розрізняють приголосні губні, язикові й гортанний.
 Бесіда.
– На основі чого звуки поділяють на голосні та приголосні?
– Чим голосні відрізняються від приголосних?
– Які правила звукопису ви пам’ятаєте?
 Робота з інформаційною карткою «Основні правила звукопису» (word-документ).
Методичний коментар: працюючи в парах, учні знайомляться з правилами звукопису.
 Вправа «Інтерв’ю».
Методичний коментар: користуючись інформаційною карткою «Основні правила
звукопису», учні відповідають на запитання.
– Для чого використовують звукопис?
– Як позначають звуки у фонетичній транскрипції?
– Чи потрібно ставити наголос у словах?
– Як позначають м’які, пом’якшені, подовжені звуки?
– Чи використовують у звукописі апостроф? Чому?
– Чи використовують у звукописі велику літеру?
– Чи вживають у звуковому записі знак м’якшення? Чому?
– Як передають у транскрипції звуки, що позначаються двома літерами?
– Як у звукописі позначають злиту вимову звуків [ ], [ ]?
 Гра «Диктор» (word-документ).
Прочитайте текст з різною інтонацією, виражаючи нове ставлення до того, про що ви
читаєте: радість, співчуття, захоплення, здивування. Який варіант інтонації, на вашу думку,
178
відповідає задумові автора? Назвіть усі голосні звуки, що є в першому реченні. Усі дієслова
передайте звукописом.
Сходить взимку сонце Принесла Марічка
Й до ріки ступає, Для малого брата.
В синій ополонці Лесик до сестрички
Промені купає. Вискочив на ґанок –
Промінців із річки Принесла Марічка
У відрі до хати У відерці ранок.
Г. Усач
 Вправа «Десять голосних».
Знайдіть рядок слів, у якому є 10 голосних звуків. Запишіть кожне слово такого рядка
фонетичною транскрипцією.
А льон, смерічка, узгір’я, зозуля, джміль
Б зірка, шпак, об’їзд, соловей, світанок
В весна, струмок, явір, щавель, оса
Г бджола, клен, сорока, шипшина, стежина.
 Гра «Хто швидше?»
Відтворіть і запишіть прислів’я, вставивши букви, що позначають голосні звуки.
Прокоментуйте їхній зміст. Одне з прислів’їв передайте звукописом.
З..мл.. н..йб..г..тш.., в..д.. н..йс..льн..ш...
Ч..рн.. з..мл.. б..л..й хл..б р..д..ть.
Відповідь. Земля найбагатша, вода найсильніша.
Чорна земля білий хліб родить.
4. Фізкультхвилинка (релаксація). Вправа «Імітація звуків» (за методикою
А.І. Богосвятської, М.В. Кіби) (word-документ).
 Вправа «Робота з текстом» (word-документ).
Прочитайте уважно текст. Придумайте заголовок, який би виражав головну думку. Випишіть
5 слів, у яких однакова кількість голосних і приголосних, та 5 слів, у яких приголосних
більше, ніж голосних. Назвіть слова, ужиті в переносному значенні. Виділені слова
передайте звукописом.
 Вправа «Додай приголосні» (word-документ).
Впишіть букви, що позначають приголосні звуки, щоб вийшли слова-іменники. Складіть з
ними усну розповідь.
Відповіді. Солома. Корона. Корова. Ворона. Ворота. Сорока. Морока. Погода. Дорога.
Комора.
 Вправа «У світі казки».
Складіть лінгвістичну казку за поданим початком, враховуючи особливості жанру (трикратні
повтори, чарівні предмети, традиційна кінцівка тощо).
Не за горами високими, не за морями глибокими, не за лісами дрімучими, а в країні
Фонетиці жили собі Голосні й Приголосні звуки. Та тільки от біда: не могли вони між собою
порозумітися, тому Голосні утворювали свої слова, а Приголосні – свої…
 Звук мови – це…
 Усі звуки мови поділяються на…
 Я знаю такі голосні звуки:…
 Голосні творяться за допомогою…
179
 Приголосні творяться за допомогою…
 Фонетична транскрипція – це…
1. Уміти розрізняти голосні й приголосні звуки.
2. Зробити звуковий запис 3 прислів’їв про природу.
Скласти пам’ятку для однолітків «Бережи природу!». Підкреслити слова з однаковою
кількістю голосних і приголосних.
«Однохвилинне есе».
Методичний коментар: протягом хвилини учні записують, чого вони навчилися на уроці та
над чим треба ще попрацювати.
Вправа «Намалюй смайлик».
Методичний коментар: на березі свого зошита учні малюють смайлики: усміхнений –
повністю задоволені своєю роботою на уроці; байдужий – мають деякі сумніви, виникли
труднощі; сумний – потребують допомоги.
Урок № 41
Тема. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі, шиплячі (повторення).
Мета: поглибити знання про звуки мови, їх класифікацію, засвоїти поняття про дзвінкі й
глухі, тверді, м’які й пом’якшені, шиплячі приголосні; удосконалювати вміння розрізняти
вивчені групи звуків, пояснювати відмінності між ними; передавати звучання слова
фонетичною транскрипцією; розвивати фонематичний слух, зорову пам’ять, логічне
мислення; формувати орфоепічні навички; цінувати рідну мову, виховувати прагнення
пізнати її закони, усвідомлювати себе як невід’ємну частину природи.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: розрізняти й характеризувати
тверді й м’які, дзвінкі та глухі, шиплячі приголосні звуки; пояснювати відмінності між
глухими та дзвінкими, твердими, м’якими й пом’якшеними приголосними; вимовляти звуки
в словах відповідно до орфоепічних норм.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: сприймати, розуміти інформацію;
установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну
перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (таблиця, схема).
Обладнання: word-документи: вправи «Літерний тайнопис», «Фонетичні підказки», «Валіза
– м’ясорубка – кошик»; відеофайл «Роби, як Лорі».
Вправа «Добре слово».
Методичний коментар: щоб створити гарний настрій, доброзичливу атмосферу, учні
запишуть добрі слова побажань у зошит сусіда по парті.
Слово вчителя. Як ви вже знаєте, приголосними називають звуки, у творенні яких бере
участь голос і шум або тільки шум. Сьогодні ви поглибите свої знання про приголосні звуки,
навчитеся розрізняти тверді, м’які й пом’якшені приголосні, дзвінкі й глухі, пояснювати
відмінності між ними, потренуєтеся записувати слова фонетичною транскрипцією та
вимовляти їх відповідно до орфоепічних норм.
180
 Я хочу дізнатися…
 Я хочу навчитися…
Вправа «Загадка».
Послухайте загадку. Слова-відгадки передайте звукописом та порівняйте їхній звуковий
склад. Чи однаковою є вимова останніх звуків у парі слів?
Лінивому не розгадать ніколи, З родини оленів, струнка й прудка.
Кмітливому на відповідь – хвилина. Що це таке?
А буде наша загадка така: Д. Білоус
Три букви означають те, що й поле. (Лан – лань).
Додай знак м’якшення – і вже тварина
Вправа «Диктор».
Прочитайте вголос пари слів, не сплутуючи у вимові голосні звуки. Запишіть їх фонетичною
транскрипцією. Скількома звуками вони відрізняються?
Кинь – кінь;
витер – вітер;
виє – віє;
бий – бій.
 Вправа «Фонетичні підказки» (word-документ).
Методичний коментар: користуючись «фонетичними підказками», тобто мнемонічними
формулами, учні заповнюють пропуски в таблицях
(мнемонічні формули подано за посібниками І. Ющука).
Тверді і м’які приголосні звуки
М’який приголосний, що не має парного твердого
[й]
Пари твердих – м’яких приголосних
[ ] – [ ]; [ ] – [ ]; [ ] – [ ]; [ ] – [ ]; [ ] – [ ]; [ ] – [ ];
[ ] – [ ]; [ ] – [ ]; [ ] – [ ]
Приголосні, що не мають парних м’яких
[б], [п], [в], [м], [ф], [ж], [ч], [ш], [ ], [г], [к], [х], [ґ]
Відповіді. Пари твердих – м’яких приголосних: [д] – [д'], [т] – [т'], [з] – [з'], [с] – [с'], [ц] –
[ц'], [л] – [л'], [н] – [н'], [р] – [р'], [ ] – [ ].
 Слово вчителя. Запам’ятайте, що за участю голосу й шуму приголосні звуки поділяються
на сонорні (голос переважає над шумом) та шумні: дзвінкі (шум переважає над голосом) і
глухі (утворюються лише з шуму). Сонорні звуки завжди дзвінкі, вони не мають глухої пари.
181
Відповіді. Сонорні: [м], [в], [н], [н'], [л], [л'], [р], [р'], [й].
Дзвінкі та глухі, що утворюють пари: [б] – [п], [д] – [т], [д'] – [т'], [г] – [х], [ж] – [ш], [ґ]
– [к], [ ] – [ц], [ ] – [ц'], [ ] – [ч], [з] – [с], [з'] – [с'].
Слово вчителя. За звучанням виділяють ще такі групи: шиплячі ([ ], [ж], [ч], [ш]),
свистячі ([ ], [з], [ц], [с]). Запам’ятати їх допоможуть такі мнемонічні формули.
 Спостереження над мовою.

Запишіть слова у фонетичній транскрипції. Складіть інформаційне гроно про літери, що
позначають м’якість попередніх приголосних.
Ґедзь, дятел, синє, людина, лісовий.
3. Фізкультпауза. Нейропсихологічна гра «Роби, як Лорі» (відеофайл).

 Вправа «Конструктор».
Змініть початковий дзвінкий звук парним глухим, запишіть слова парами. Прочитайте пари
слів, не сплутуючи у вимові дзвінкі та глухі приголосні. З трьома словами на вибір складіть
розповідні речення, підкресліть у них головні члени.
Жити, бити, гід, ґуля, зірка, ґава, двір.
 Вправа «Глухі приголосні».
Запишіть рядок слів, у кожному з яких є глухі приголосні. Підкресліть букви, що позначають
глухі приголосні.
А листя, калина, волошка, галявина
Б цикорій, дубочок, звіробій, гілля
В горобина, ожина, береза, хижак
Г чорнобривці, пух, ліщина, осика
Відповідь. Г.
 Вправа «Цей загадковий світ».
182
Відгадайте загадки. Слова-відгадки запишіть фонетичною транскрипцією та складіть з ними
речення. Назвіть у словах відгадках усі дзвінкі приголосні.
 Розцвіло біло, а росло зелене. А коли дозріло, то почервоніло. (Вишня).
 Живе вона в лісочку, має червону сорочку. Хто йде, той поклониться. (Суниця).
 Червоне личко, зелена стрічка. (Помідор).
 Літом наїдається, зимою висипається. (Ведмідь).
 Біг зайчик попід лісок, сипав з гори пісок. (Місяць і зорі).
 Вправа «Літерний тайнопис» (word-документ).
Відновіть прислів’я, запишіть і прокоментуйте його зміст. Визначте приголосні дзвінкі й
глухі.
Відповідь. Без дощу і трава не росте. Дзвінкі приголосні: [б], [з], [д], [р], [в], [н]; глухі
приголосні: [ш], [ч], [т], [с].
 Вправа «Творча майстерня».
Напишіть невеликий твір «Моє улюблене свято». Букви, що позначають м’які приголосні,
підкресліть однією лінією, а пом’якшені – двома.
1. Засвоїти теоретичний матеріал про дзвінкі й глухі, тверді й м’які приголосні.
2. Написати невелике висловлення «Мій улюблений куточок природи», використавши слова
зі звуками [ ], [ ], [ ].
1. Скласти речення зі словами, що розрізняються одним звуком.
Наприклад. Гриб – грип, джміль – хміль, льон – сон, ясно – рясно.
2. Дібрати 5–6 загадок про явища природи, передати одну з них звукописом.
Гра «Так чи ні».
Методичний коментар: учитель зачитує твердження; якщо воно правильне, учні кажуть:
«Так», якщо неправильне – виправляють помилку.
 Найменша одиниця мови – звук. (Так).
 Звуки мови й мовлення вивчає орфографія. (Ні).
 В українській мові 38 звуків, з них 10 голосних. (Ні).
 Звуки [ ] – [ц] становлять пару за дзвінкістю – глухістю. (Так).
 Глухий звук [ф] не має парного дзвінкого. (Так).
 Усі приголосні звуки утворюються за допомогою шуму. (Ні).
 Приголосні [м], [в], [й] не мають парних глухих. (Так).
Вправа «Валіза – м’ясорубка – кошик» (word-документ).
Методичний коментар: свої враження від уроку учні записують на стікери, які
розміщують на картинках відповідно до ступеня зацікавленості: візьму ідею із собою – у
«валізу», варто задуматися, доопрацювати інформацію – до «м’ясорубки»; не зацікавило
(добре відома інформація) – у «кошик».
Методичний коментар: за допомогою вправи «Мікрофон» учні усно оцінюють свою
роботу.
– Свою роботу на уроці я оцінюю так…, тому що…
Урок № 42
Тема. Визначення належності звуків до певної групи: голосних і приголосних, твердих і
м’яких, дзвінких і глухих, шиплячих. Фонетичний розбір слова.
Мета: поглибити знання про звукову систему української мови; удосконалювати вміння
визначати належність звуків до певної групи: голосних і приголосних, твердих і м’яких,
дзвінких і глухих, шиплячих; пояснювати відмінності між ними; характеризувати вивчені
183
групи звуків, виконувати фонетичний розбір слова, розвивати навички самостійної роботи з
текстом, зв’язне усне й писемне мовлення, логічне мислення, пам’ять; усвідомлювати
взаємозалежність людини та природи.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: знати класифікації звуків
української мови, розрізняти голосні і приголосні звуки, а також приголосні тверді, м’які й
пом’якшені, дзвінкі та глухі, шиплячі; виконувати фонетичний розбір слів, складати текст.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: сприймати, розуміти, аналізувати,
оцінювати інформацію; висловлювати думки, почуття, погляди в усній та письмовій формі;
Обладнання: word-документи: «Послідовність фонетичного розбору», вправи
«Криптограма», «Імітація звуків», «Робота з текстом», «Одного разу…», ілюстративний
матеріал з відкритого доступу мережі «Інтернет».
Вправа «Дзвінкі побажання».
Методичний коментар: учні доповнюють фразу «Сьогодні на уроці ми будемо…»,
добираючи прикметники, що починаються на дзвінкий приголосний (бадьорими,
наполегливими, відповідальними, рішучими, ґречними…).
Слово вчителя. Ви вже знаєте, що наша мова звукова, у ній кожне слово складається з
окремих звуків – найменших неподільних елементів. Поєднуючись між собою, голосні й
приголосні утворюють слова і форми слів. Сьогодні на уроці ви потренуєтеся у визначенні
належності звуків до певної групи: голосних і приголосних, твердих і м’яких, дзвінких,
глухих, шиплячих; навчитеся виконувати частковий фонетичний розбір слів.
Прийом «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався».
Методичний коментар: застосовуючи прийом «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», учні
заповнюють перші дві колонки таблиці.
Знаю Хочу дізнатися Дізнався (дізналася)
Розрізняю голосні й приголосні Що таке фонетичний розбір
звуки, а серед приголосних – слова, потренуватися у
дзвінкі й глухі, тверді, м’які й визначенні належності
пом’якшені. звуків до певної групи.
Робота в парах.
Прочитайте пари слів. Доведіть, що вони різняться відразу двома звуками.
Кит – кіт, лис – ліс, рис – ріс, ручка – річка, лук – люк.
Методичний коментар: учні зачитують висловлення «Мій улюблений куточок природи» зі
словами, що містять звуки [ ], [ ], [ ]; речення зі словами, що розрізняються одним
звуком.
 Гра «Знайди зайвий звук».
Методичний коментар: у кожній групі запропонованих звуків учні знаходять «зайвий» та
аргументують свою думку.
1. [в], [м], [д], [р], [й], [н].
2. [с], [х], [ш], [ф], [к], [п].
3. [д], [б], [ґ], [ ], [р], [ж].
4. [д'], [т'], [з'], [с'], [й], [л'].
184
Відповіді. 1. [д] – шумний. 2. [ф] – не має парного дзвінкого. 3. [р] – сонорний. 4. [й] – не має
парного твердого.
Робота в парах «Фонетична розминка».
Згрупуйте слова в три колонки: 1) які починаються на м’який приголосний, 2) на
пом’якшений, 3) на твердий. Початкові літери, що позначають дзвінкі приголосні,
підкресліть однією рискою, а глухі – двома.
Дощ, зяблик, лісовик, вітер, сонце, місяць, криниця, тінь, фіалка, гайок, дзьоб, білочка,
веселка, рядок, хмаринка, сінокіс, троянда, зілля.
 Ознайомлення з послідовністю фонетичного розбору (word-документ).
 Вправа «Робота з текстом» (word-документ).
Прочитайте текст. Доберіть заголовок, який би відображав головну думку. Зробіть
фонетичний розбір виділених слів.
4. Фізкультхвилинка (релаксація). Вправа «Імітація звуків» (за методикою
А.І. Богосвятської, М.В. Кіби) (word-документ).
Вправа «Криптограма» (word-документ).
Прочитайте загадку, зробіть фонетичний розбір слова-відгадки.
Відповідь. Між берегів текла, текла. Мороз зміцнів – під скло лягла. (Річка).
 Вправа «Одного разу…» (word-документ).
Складіть і запишіть коротку розповідь за малюнком. Підкресліть букви,
що позначають глухі приголосні.
 Вправа «Діалог».
Складіть і розіграйте діалог за запропонованою ситуацією.
П’ятикласник (п’ятикласниця) захворів (-ла) і пропустив (-ла) тему
«Дзвінкі й глухі, тверді й м’які приголосні». Друг (подруга) допомагає
йому (їй) опанувати новий матеріал.
Гра «Вірю – не вірю».
Методичний коментар: учитель зачитує твердження. Якщо воно правильне, учні
плескають у долоні, якщо ні – виправляють помилку.
 В українській мові 32 приголосних звуки. (Так).
 Приголосні [м], [в], [н], [л], [р], [й] не мають парних глухих. (Так).
 Приголосні [б], [п], [в], [м], [ф] мають парні м’які. (Ні).
 Приголосний [й] завжди м’який. (Так).
 Дзвінкі приголосні [ ], [ ] не мають парних глухих. (Ні).
 Глухий приголосний [ф] не має парного дзвінкого. (Так).
 Тверді приголосні [г], [ґ], [к], [х] мають парні м’які. (Ні).
1. Повторити класифікації звуків.
2. Передати звукописом слова синиця, гілка та дати характеристику звукам у них.
Дібрати власні приклади 5 слів з однаковою кількістю голосних і приголосних звуків, 5 слів з
однаковою кількістю дзвінких і глухих приголосних, 5 слів з однаковою кількістю твердих і
м’яких приголосних.
185
Прийом «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався».
Методичний коментар: учні заповнюють третю колонку таблиці «Знаю – Хочу дізнатися
– Дізнався (дізналася)».
Знаю Хочу дізнатися Дізнався (дізналася)
Розрізняю голосні й приголосні Що таке фонетичний Як виконувати фонетичний
звуки, а серед приголосних – розбір слова, розбір слів, удосконалив
дзвінкі й глухі, тверді, м’які й потренуватися у (удосконалила) вміння
пом’якшені. визначенні належності характеризувати звуки.
звуків до певної групи.
Вправа «Уподобайка».
Методичний коментар: учні оцінюють свою роботу на уроці так: задоволений
(задоволена) своєю роботою на уроці – великий палець руки спрямовано вгору; маю деякі
сумніви, відчуваю труднощі – великий палець руки спрямовано вбік; не задоволений (не
задоволена), потребую допомоги – великий палець руки спрямовано вниз.
Урок № 43
Тема. Вимова звуків, які позначаємо буквами ґ і г. Орфоепічний тренінг
Мета: поглибити знання про приголосні звуки української мови; удосконалювати вимову
звуків відповідно до правил орфоепії, зокрема звуків, які позначаємо буквами ґ і г; виразно
читати; розрізняти за значенням та правильно вимовляти слова зі звуками [ґ] і [г],
збагачувати словниковий запас, працювати з тлумачним словником; дотримуватися правил
роботи в парах; висловлювати свою думку, аргументуючи її; розвивати увагу, пам’ять,
спостережливість, логічне й образне мислення; цінувати рідну мову.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: правильно вимовляти слова зі
звуками [ґ] і [г], розрізняти їхні лексичні значення, працювати з тлумачним словником,
удосконалювати вимову звуків відповідно до правил орфоепії.
інформацію; висловлювати думки в усній формі; збагачувати власний словниковий запас
через використання словників і довідкових ресурсів, зокрема цифрових; здійснювати
Обладнання: word-документи: вправи «Поетична хвилинка», «Вибери мене», «Розподільна
робота», «Весела історія»; зоропоезія В. Трубая, ілюстративний матеріал з відкритого
доступу мережі «Інтернет»; відеофайл «Гімнастика для очей».
Лінгвістичні загадки.
Відгадавши лінгвістичні загадки, ви дізнаєтеся, про які звуки сьогодні йтиметься на уроці.
 Приголосний, шумний, дзвінкий, парний глухому [х].
 Приголосний, шумний, дзвінкий, парний глухому [к].
Слово вчителя. Є в українській мові два різні звуки [ґ] і [г]. Звук [г] називають гортанним,
бо при його творенні корінь язика відтягується назад і зближується із задньою стінкою
гортані. Проходячи через утворену щілину, струмінь видихуваного повітря спричиняє
дрижання голосових зв’язок. У нашій мові чимало слів із цим звуком: голуб, гордість,
галявина та інші.
У порівняно небагатьох словах нашої мови вживається проривний звук [ґ] (ґанок, ґуля,
ґазда). Літера ґ, яка його позначає, була вилучена з української абетки 1933 року. І лише в
правописі 1990 року літера ґ знову посіла належне їй п’яте місце в нашому алфавіті.
186
Сьогодні на уроці ви потренуєтеся у вимові слів зі звуками [ґ] і [г], які позначаємо
літерами ґ та г; дізнаєтеся про слова, які містять звук [ґ], будете вчитися розрізняти слова зі
звуками [г] та [ґ], виразно читатимете, виконуватимете артикуляційні вправи,
удосконалюючи орфоепічні навички.
Вправа «Прогнозування».
Методичний коментар: використовуючи запропоновані дієслова, діти визначають основні
завдання для себе.
 Дізнатися…
 Навчитися…
 Зрозуміти…
Спостереження над мовою.
Прочитайте слова обох колонок. У якій з них, на вашу думку, слова записано правильно?
Граніт Голос
Ґрунт Дзиґа
Гілля Гречка
Агрус Ґедзь
Гудзик Голова
Вправа «Поетична хвилинка» (word-документ).
Прочитайте вірш, чітко розрізняючи у вимові звуки [г] та [ґ]. Поясніть лексичне значення
виділених слів, за потреби скористайтеся тлумачним словником. Назвіть у них приголосні
дзвінкі й глухі, тверді, м’які й пом’якшені.
Словничок.
Тік – розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в приміщенні для
молотьби, очищення і просушування зерна.
Ґринджоли – низькі й широкі сани з боками. // Маленькі дитячі сани.
Повітка – господарське приміщення для утримання домашніх тварин або зберігання
сільськогосподарського реманенту та різного майна.
Сугорок – пагорб.
 Вправа «Усна естафета».
Прочитайте слова, правильно вимовляючи звуки [ґ] і [г].
Гість, підґрунтя, говорити, Галина, ґерґотати, ґандж, годинник, ґречний, гречаний, графіка,
проґавити, огірок, дзиґлик, горобина, географія, ґуля, Олег, ґудзиковий, гімназія, ґанок.
 Вправа «Таємничий звук [ґ]».
Запишіть рядок слів, у кожному з яких є звук [ґ]. Поясніть лексичне значення виписаних
слів.
А …аразд, …уска, …рунт, а…рус
Б …ілля, …ріти, …умор, …едзь
В …ава, …анок, …ринджоли, …речний
Г …риміти, …рати, …амір, …олуб.
 Гра «Хто більше?».
Послухайте вірш «Ця весела буква ґ» та запишіть із пам’яті слова, що мають звук [ґ],
прочитайте їх відповідно до правил орфоепії.
Аґрус виріс у саду. – В ґави ґуля – жаль її!
Ґрунт удобрили йому. Треба ґудзик прикладати,
Ґава над кущем кружляла, Ставити на ґанку ґрати,
З ґвалтом ґедзя проганяла. Звечора палити ґніт:
187
Наче дзиґа закрутилась – Ґаву берегти від бід.
І під ґанком опинилась. Можна зразу ж розказати,
Ґелґотали у дворі: Коли букву ґе писати.
О. Дзьоба
 Розподільна робота (word-документ).
Запишіть слова у дві колонки: 1) з літерою г; 2) з літерою ґ. Прочитайте вголос,
дотримуючись правил вимови. З’ясуйте за тлумачним словником значення виділених слів.
(Г, ґ)айок, (г, ґ) усеня, (г, ґ)алас, (г, ґ)ава, (г, ґ)андж, (г, ґ)алицький, (г, ґ)анок, (г, ґ)аньба,
(г, ґ)аздиня, (г, ґ)рунт, (г, ґ)ість, (г, ґ)енерал, (г, ґ)удзик, (г, ґ)уля, (г, ґ)едзь, (г, ґ)одина,
(г, ґ)лухий, (г, ґ)лей, (г, ґ)ніт (у лампі), (г, ґ)рецький, (г, ґ)рати (іменник), (г, ґ)риміти,
а(г, ґ)рус, (г, ґ)іркий, (г, ґ)речний, дзи(г, ґ)а, (г, ґ)рати (дієслово), (г, ґ) ніт (рабство).
Словничок.
Ґандж – те саме, що вада.
Ґаздиня – діал., господарка.
Ґніт – стрічка або шнур, що використовується для горіння в деяких освітлювальних та
нагрівальних приладах (гасових лампах, свічках). Горючий шнур для запалювання чого-
небудь, для передачі вогню на відстань.
Ґлей – загуслий сік, що виступає на стовбурах деяких фруктових дерев (вишні, черешні,
сливи). Глей – 1) пластична глина (здебільшого гончарна) сизого, червоного та ін. кольорів;
2) те саме, що мул.
Ґречний – шанобливо ввічливий у поводженні з людьми, чемний. Який виражає
шанобливість, увічливість.
 Вправа «Орфоепічний тренінг».
Методичний коментар: учні читають скоромовку, не сплутуючи у вимові звуки [ґ] та [г].
Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки. Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати
хочуть.
4. Фізкультхвилинка (релаксація). Гімнастика для очей (відеофайл).
Вправа «Вибери мене» (word-документ).
Методичний коментар: учні працюють з текстом, підкреслюючи потрібну літеру в
дужках, потім читають його відповідно до норм орфоепії.
Вправа «Весела історія» (word-документ).
Методичний коментар: дібравши за малюнком якомога більше слів зі
звуками [г] та [ґ], учні складають усну розповідь (наприклад, гусак,
голосно, ґава, ґанок, гарний, ґирлиґа, ґаздиня, ґречно, ґрунт, аґрус, газета
тощо).
 Бесіда.
– Чи можна у вимові змінювати звук [ґ] на [г]?
– Яка доля літери ґ в українській абетці?
– Які нові слова зі звуком [ґ] ви запам’ятали?
 Робота із зоропоезією (word-документ).
Як би ви пояснили зміст зоропоезії В. Трубая «Бридке каченя»?
Обрати самостійно одне із завдань та виконати його.
 Скласти п’ять речень зі словами, у яких вимовляємо звук [ґ].
 Скласти власну скоромовку, використавши слова зі звуками [г] і [ґ].
188
 Скласти метаграми, відгадками до яких були б слова ґава – кава, ґніт – гніт.
 Скласти речення зі словами грати – ґрати, гніт – ґніт.
Підготувати повідомлення «Загадкова літера ґ», скориставшись матеріалами мережі
«Інтернет».
Вправа «П’ять пальців».
Методичний коментар: кожен учень відповідає на п’ять запитань.
– Чого навчилися?
– Що нове дізналися?
– Що було легко?
– Що було складно?
– Що сподобалося?
Вправа «Лінійка успіху».
Методичний коментар: на березі зошита учень (учениця) креслить лінію та розміщує на
ній малюнок (сердечко, смайлик чи ін.): якщо все вдалося – угорі, якщо залишилися запитання
– посередині, якщо потребує допомоги – унизу.
Урок № 44
Тема. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Упорядкування
за алфавітом прізвищ письменників (співаків, імен героїв улюблених мультфільмів
та ін.).
Мета: визначити зв’язок між звуками і буквами; повторити алфавіт; розповідати про
походження слів алфавіт, абетка, азбука; порівнювати, зіставляти слова, упорядковувати за
алфавітом прізвища письменників (співаків, імена героїв улюблених мультфільмів);
здобувати нову інформацію з додаткових джерел; висловлювати особистісні судження;
дотримуватися правил взаємодії в парах; цінувати книгу, рідну мову, поважати культурні
цінності свого народу.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: знати, як позначаються звуки на
письмі; знати українську абетку; пояснювати походження слів абетка, азбука, алфавіт;
уміти застосовувати знання абетки, упорядковувати слова за абеткою; пояснювати й
усвідомлювати значення абетки.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: сприймати, розуміти інформацію;
застосовувати знання для виконання завдань різного рівня складності; висловлювати думки в
усній і письмовій формі; зіставляти й порівнювати слова; застосовувати цифрові технології
для пошуку необхідної інформації; здійснювати самооцінку результатів діяльності,
рефлексію.
Обладнання: word-документи: абетка, ребус, артикуляційні вправи, вправи
«Дешифрування», «Обери завдання самостійно», ілюстрації до вправи «Герої улюблених
мультфільмів», вправа з ключем, «Загадкова літера ґ», вправа-руханка, ілюстративний
матеріал з відкритого доступу мережі «Інтернет».
Методичний коментар: учні відгадують ребус, добирають
синоніми до слова-відгадки.
Відповідь. Азбука.
 Мініінтерв’ю.
– Спрогнозуйте, про що йтиметься на уроці.
189
Слово вчителя. Чи знаєте ви, яким чином усі 38 звуків мови можна позначити на письмі? А
чим звук відрізняється від букви? Звісно, знаєте. Та сьогодні ви поглибите знання про літери,
потренуєтеся в упорядкуванні слів за алфавітом; поміркуєте, чи є в алфавіті літери, без яких
можна обійтися, а ще збагатите свій словниковий запас, будете розвивати логічне мислення,
творчі здібності.
Методичний коментар: використовуючи подані дієслова, учні висловлюють свої
очікування.
 Повторити…
 Зрозуміти…
 Запам’ятати…
 Потренуватися…
Робота з текстом.
Прослухайте текст, поясніть походження слів «алфавіт», «абетка», «азбука».
Абетка, азбука, алфавіт… А навіщо аж три назви?
Назва «абетка» походить від перших двох літер, саме так ми їх вимовляємо.
У слов’ян колись дві перші літери звались «аз» і «буки» – звідси – «азбука».
Називати букви повними іменами, щоб їх легко було запам’ятовувати, почали фінікійці, їх
перша літера абетки була схожа на голову бика. От і назвали вони її «алеф» (бик). Друга
літера була схожа на будиночок. Вони назвали її «бет» (дім). Пізніше ці назви змінилися,
коли їх запозичили давні греки. От і вийшло з «алеф» – альфа, з «бет» – бета. А ще пізніше
«альфа» і «віта» склались і утворилося слово «алфавіт».
За А. Коваль
 «Результат моїх зусиль».
Методичний коментар: учні зачитують самостійно складені речення зі словами, які
мають звук [ґ] (або метаграми чи скоромовки), виступають з усним повідомленням
«Загадкова літера ґ» (word-документ).
 Артикуляційні вправи (word-документ).
Методичний коментар: учні читають скоромовки, не сплутуючи у вимові звуки [ґ] та [г];
називають усі дзвінкі приголосні звуки, а потім глухі.
Гуска грає на гітарі, Ґедзь у голуба спитав: Галя ґудзики пришила
Ґелґотить гусак гагарі, – Де ти аґрус куштував? До гарненького пальта.
Горобець гука грака, – Ґава запросила зранку Мама Галю похвалила:
Ґава гатить гопака. На сніданок біля ґанку. – Ти ґаздинька золота!
Ю. Кругляк
 Робота в парах «Чи знаєш ти абетку?» (word-документ).
Методичний коментар: учні повторюють, а потім розповідають один одному абетку.
 Вправа «Так чи ні?».
Укажіть правильне твердження, а помилкові виправте.
– В українській абетці 32 літери, які позначають 38 звуків мови. (Ні).
– В українській абетці є 6 букв для позначення голосних звуків. (Ні).
– Усі букви позначають на письмі певний звук мови. (Ні).
– Абетка – це сукупність знаків, що розміщені в певному порядку, для позначення звуків на
письмі. (Так).
 Вправа «Абетковий патруль».
190
Укажіть у кожному рядку «порушника» алфавітного порядку. Запишіть слова кожного рядка за
алфавітом.
А письменник, читання, читанка, читач
Б розвиток, розуміння, свідомий, самостійність
В історія, істина, консультація, лекція
Г зошит, зустріч, зручний, з’ясований.
 Вправа «Я з абеткою дружу».
Знайдіть рядок слів, які розташовані НЕ за абеткою. Запишіть ці слова за абеткою.
А перерва, урок, учень, учитель
Б вправа, довідник, підручник, правило
В бібліотека, книга, комп’ютер, креативний,
Г журнал, планшет, щоденник, рюкзак .
 Вправа «Обери завдання самостійно» (word-документ).
Самостійно оберіть завдання та впорядкуйте за абеткою прізвища українських письменників
або назви міст.
 Вправа «Дешифрування» (word-документ).
Методичний коментар: розшифрувавши вислів, учні записують його, коментують зміст і
підкреслюють головні члени речення.
26 19 21 19 29 1 15 18 11 4 1 33 22 15 21 1 3 12 29 1 10 1
10 12 21 15 24.
а б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м н о п р с
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
т у ф х ц ч ш щ ь ю я
23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
Відповідь. Хороша книга яскравіша за зірку.
Упорядкуйте слова за абеткою, значення незнайомих слів з’ясуйте за онлайн-словником. Якщо
правильно розставите слова за алфавітом, то з останніх літер прочитаєте прислів’я.
Епоха, зернятко, ножиці, одуд, білка, коло, заїзд, бриз, просо, торг, зранку, виріб, йод, ліс,
колір, секретар, сіно, додому, юрта, зовсім, міст, дубок.
Відповідь. Азбука – до мудрості дорога.
4. Фізкультхвилинка (релаксація). Вправа-руханка «А – Б – В» (ідея А.І. Богосвятської,
М.В. Кіби) (word-документ).
 «Допитливий алфавіт» (ідея А.І. Богосвятської, М.В. Кіби).
Методичний коментар: учні виписують літери, які пропущено в абетці, та складають з
них ім’я дівчинки. Із літер, які записано двічі, складають назву міста. Потім уводять у
речення утворені слова.
А, Б, В, Г, Ґ, Д, Е, Є, К, Ж, З, И, Ї, Й, К, Л, М, И, Н, П, Р, Т, Ї, У, Х, Ц, Ч, Ш, В,
Щ, Ь, Ю.
Відповідь. Софія. Київ.
 Робота в парах «Герої улюблених мультфільмів» (word-документ).
Методичний коментар: працюючи в парах, п’ятикласники впорядковують за абеткою
імена героїв улюблених мультфільмів.
 Вправа «Позмагаймося».
191
Складіть і запишіть речення, у якому кожне наступне слово буде розміщене в алфавітному
порядку (службові слова можна не враховувати).
Аліса безтурботно веселилася, гомоніла ґречно до Емми.
 Творча робота.
Складіть і запишіть 2–3 загадки про абетку й букви.
Незвичайна в нас сім’я: Але живемо всі мирно,
Є тут всі – від А до Я. І порядок кожен знає;
У матусі нас всього Хто із нами подружився,
Тридцять троє… Ого-го! Той і клопоту не має!
 Буква відрізняється від звука тим, що…
 Абетка – це…
 Слова азбука, алфавіт, абетка походять від…
 Алфавіт потрібно знати для того, щоб…
 Жодного звука не позначає буква…
 В абетці немає букв, без яких можна обійтися, тому що…
1. Повторити абетку.
2. Записати за абеткою прізвища авторів дитячих книг з домашньої бібліотечки або прізвища
українських співаків (не менше 10).
1. Скласти каліграму на літеру, якою починається ваше ім’я.
Словничок.
Каліграма – вірш (або інший за жанром твір), записаний у вигляді малюнка; це своєрідна
графічна загадка, яка стимулює образне мислення, розвиває спостережливість і вміння
зосереджуватися.
2. Скласти фантастичну розповідь про те, як утворився алфавіт.
3. Записати іменники на кожну літеру абетки, з трьома записаними словами скласти речення.
Вправа «Сенкан».
Методичний коментар: учні складають сенкан «Абетка».
Абетка
Легка, незамінна
Допомагає, упорядковує, полегшує
Літери, розміщені в порядку
Лад.
роботу.
– Свою роботу на уроці я оцінюю так…
Урок № 45
Тема. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ (повторення).
Складання електронної мапи (малюнка) звуків української мови.
Мета: поглибити знання про звуки і букви, співвідношення звуків і букв в українській мові;
чітко розуміти відмінності між звуком і буквою, розрізняти звуки і букви; повторити вивчене
192
про звуки, їх класифікацію, створити електронну мапу (малюнок) звуків української мови;
відтворювати звучання слова фонетичною транскрипцією; розвивати спостережливість,
пам’ять, логічне й образне мислення; поважати культурні цінності українського народу.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: розрізняти звуки і букви, знати
співвідношення звуків і букв в українській мові; знати класифікацію звуків української мови;
зіставляти та порівнювати мовні одиниці; відтворювати звучання слів фонетичною
Ключові компетентності, що формуються на уроці: висловлювати думки, почуття,
погляди в усній та письмовій формі; установлювати причиново-наслідкові зв’язки,
виокремлювати головну та другорядну інформацію; формулювати визначення, логічно
обґрунтовувати висловлену думку.
Обладнання: word-документи: вправи «Хмаринка слів», «Філворд», «Орфоепічний
марафон», «Установіть відповідність», схема «Співвідношення звуків і букв», «Містечко
звуків», картки до вправи «Букет успіху»; відеофайл «Пальчикова гімнастика».
Вправа «Мовознавчі рівняння».
Методичний коментар: учні «розв’язують рівняння» та прогнозують, про що йтиметься
на уроці.
1. Х + 6 = 38.
Х–?
2. (6 + 4) + 22 + Х = 33.
Х–?
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ви повторите співвідношення звуків і букв. Чому в
українській мові звуків більше, ніж букв? Як можна тридцять вісім звуків позначити
тридцятьма трьома літерами? Які букви позначають відразу два звуки? Які звуки позначають
двома буквами? Яка буква не позначає звука? На ці та інші запитання ми разом даватимемо
відповіді впродовж уроку.
Вправа «Інтерв’ю».
– Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
– Чого б ви хотіли навчитися?
Вправа «Хмаринка слів» (word-документ).
Методичний коментар: учні виписують слова, що містять букви, які
позначають два звуки; передають одне з них звукописом.
1. Перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних
знань, практичного досвіду учнів.
 Вправа «Філворд» (word-документ).
Методичний коментар: діти викреслюють слова, пов’язані з темою, яку зараз вивчають,
пояснюють їхнє значення.
Букви, звуки, голосні, приголосні, фонетика, графіка, алфавіт, дзвінкі,
глухі, тверді, м’які, орфоепія, шиплячі, орфографія, мова.
 Вправа «Найуважніші».
Прочитайте пари слів. Чи є в них однакові звуки? Які саме?
Лось – ліс, чашка – лящ, їжа – сій; джміль – джем, ґуля – галас, гай – як,
дзиґа – дзот, лак – ляк, їм – мій.
Методичний коментар: учні зачитують записані за абеткою
193
прізвища авторів дитячих книг чи українських співаків; демонструють каліграми;
зачитують фантастичну розповідь про те, як утворився алфавіт.
 Робота в парах зі схемою «Співвідношення звуків і букв» (word-документ).
Методичний коментар: користуючись запропонованою схемою, учні розповідають один
одному про співвідношення звуків і букв української мови.
 Вправа «Два звуки в одній букві».
Випишіть рядок слів, у кожному з яких є літери, що позначають два звуки. Передайте ці слова
звуковим записом.
А щирість, гостинний, працюють, славиться
Б щедрий, краєзнавство, яблуневий, поєдинок
В волелюбний, пам’ятний, своєчасний, їжджу
Г щасливий, життєдайний, неозорий, рясний
Відповідь. Щедрий, краєзнавство, яблуневий, поєдинок
 Вправа «Порівну».
Випишіть рядок слів, у кожному з яких однакова кількість звуків і букв. Усно поясніть
лексичне значення виписаних слів.
А ластівка, жайворонок, береза, яструб
Б ясен, синиця, журавель, соловей
В галявина, лісостеп, заповідник, каштан
Г сосна, щука, м’який, джміль
Відповідь. Галявина, лісостеп, заповідник, каштан.
 Вправа «А звуків більше!»
Випишіть рядок слів, у кожному з яких звуків більше, ніж букв. Підкресліть букви, що
позначають два звуки.
А зяблик, світло, польовий, щогодини
Б пояснення, ялинка, знання, зав’язь
В пояснити, історія, подвір’я, заощадити
Г словник, енциклопедія, щавель, м’ята
Відповідь. Пояснити, історія, подвір’я, заощадити.
Вправа «Установіть відповідність» (word-документ).
Методичний коментар: учні встановлюють відповідності між словом та співвідношенням
у ньому літер і звуків.
Ключ. 1–Б, 2–В, 3-А, 4–Г.
4. Фізкультхвилинка (релаксація). Пальчикова гімнастика (відеофайл).
 Складання електронної мапи (малюнка) звуків української мови.
Методичний коментар: працюючи в малих групах, учні складають мапу (малюнок) звуків
української мови в одному з онлайн-застосунків (наприклад, Jamboard) або заповнюють
пропуски в малюнку «Містечко звуків» (word-документ).
 Вправа «Орфоепічний марафон» (word-документ).
Прочитайте мінітекст, переданий звукописом. Запишіть перше речення, прокоментуйте його
зміст.
Вправа «Обери завдання».
Методичний коментар: учні самостійно обирають завдання, виконують його, потім
презентують.
 Напишіть мінітвір «Зима прийшла, свята привела». Підкресліть слова, у яких звуків більше,
ніж букв.
194
 Письмово поясніть значення виразу «У чужій сторонці не так світить сонце». Підкресліть
слова, у яких однакова кількість звуків і букв.
 Напишіть невелике висловлення «Улюблений куточок рідного міста (села)». Слова, у яких не
збігається кількість звуків і букв, запишіть звуковою транскрипцією.
 Письмово поясніть, чому потрібно знати й берегти звичаї, традиції свого народу. Підкресліть
слова з розбіжністю в кількості звуків і букв.
Гра «Вірю – не вірю».
Методичний коментар: учитель зачитує твердження; якщо воно правильне, учні хором
кажуть: «Вірю!», якщо ні – піднімають руку й виправляють його.
– Буква знак м’якшення не позначає звука. (Так).
– Букви я, ю, є завжди позначають два звуки. (Ні).
– Букви щ та ї завжди позначають два звуки. (Так).
– Букви д і з, д і ж завжди позначають один звук. (Ні).
– Велику літеру й апостроф у фонетичному записі не використовують. (Так).
– 33 літери абетки позначають на письмі 38 звуків. (Так).
1. Повторити матеріал про співвідношення звуків і букв. Скласти 5 запитань для однокласників
за вивченою темою.
2. Дібрати 10 слів з розбіжністю в кількості звуків і букв (лексична тема «Моя Україна»),
записати їх фонетичною транскрипцією.
Записати 10 слів, у яких букви я, ю позначають один звук, та 10 слів, у яких ці ж букви
позначають два звуки (лексична тема «Рідна Україна»).
Вправа «Уявімо, що…».
Методичний коментар: учитель ставить запитання, що стосується теми уроку; діти
озвучують свої версії відповідей.
– Уявімо, що людство не винайшло літер. Яким би було наше життя без них?
Вправа «Букет успіху» (word-документ).
Методичний коментар: на партах діти мають картки із зображенням квітів, одну з них
вони прикріплюють до дошки: червону (усе розумію, можу пояснити іншим), жовту (майже
все зрозуміло), синю (маю певні результати, але ще залишилися запитання), зелену
(потребую допомоги).
Урок № 46
Тема. Склад. Визначення складів у слові.
Мета: поглибити знання про склад слова та різновиди складів; виокремлювати та розрізняти
мовні одиниці різних рівнів (звуки, букви, склади сло́ва); удосконалювати вміння правильно
ділити слова́ на склади, характеризувати кожен склад; удосконалювати вміння відтворювати
теоретичний матеріал на основі схеми; дотримуватися правил роботи в парі; розвивати
логічне мислення, пам’ять, зв’язне усне й писемне мовлення; цінувати мову свого народу,
усвідомлювати велике значення освіти.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: знати, що таке склад і які бувають
склади; знати основні правила складоподілу; уміти ділити слова на склади, характеризувати
склади, добирати власні приклади слів з різною кількістю складів; складати речення, робити
фонетичний розбір слів.
інформацію; виокремлювати головну та другорядну інформацію; формулювати визначення,
логічно обґрунтовувати висловлену думку.
195
Обладнання: word-документи: схема до вправи «Навчаючи, учуся», інформаційна картка
«Основні правила складоподілу», вправи «Ребус», «Це легко!», «Дарунки мови»,
«Дешифрування»; відеофайл «Руханка-танок».
 Вправа «Обмін усмішками».
Методичний коментар: учитель радить дітям усміхнутися, «зняти» усмішку з обличчя
долонькою і «подарувати» сусідові, який «прийме» усмішку та «прикрасить» нею своє
обличчя.
– Розгадайте ребус.
– Що вам відомо про значення слова-відгадки?
Відповідь. Склад.
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ви поглибите свої знання про склад слова; дізнаєтеся,
якими бувають склади; удосконалите вміння ділити слова на склади, визначати склади
закриті та відкриті, будете працювати зі схемою, добирати власні приклади слів з різною
кількістю складів.
– Від вивчення нової теми я очікую…
Бесіда.
– Чому дорівнює кількість складів у слові?
– Для чого вивчати правила складоподілу?
– Де можна застосувати знання правил складоподілу?
Вправа «Це легко!» (word-документ).
Методичний коментар: учні читають вірш, підкреслюють слова з неоднаковою кількістю
звуків і букв та виписують їх, розташовуючи в алфавітному порядку.
Не те що гук – Злякає зайця в сосняку,
найслабший звук І їжака, і мишку.
У лісі ловить вухо: А там ступа хтось крадькома –
То з хащ долине дятла стук, Людина, звір чи птиця?
То гілка трісне глухо. А може, зимонька-зима –
То враз пахучу і важку Холодна сніговиця?
Шишкар упустить шишку, В. Скомаровський
 Вправа «Навчаючи, учуся» (word-документ).
Методичний коментар: використовуючи схему, учні розказують один одному про склади.
 Вправа «Добери приклади».
Доберіть власні приклади слів з різною кількістю складів (лексична тема «Рідна мова»).
 Односкладові слова: звук, твір…
 Двоскладові слова: буква, слово,…
 Трискладові слова: речення, абетка,…
 Багатоскладові слова: фонетика, словосполучення,…
 Робота з інформаційною карткою «Основні правила складоподілу» (word-документ).
Методичний коментар: працюючи в парах, учні знайомляться з основними правилами
складоподілу та ставлять один одному по три запитання за змістом матеріалу.
196
 Вправа «Скільки складів?».
Знайдіть рядок слів, у кожному з яких однакова кількість складів. Запишіть ті слова,
поділивши їх на склади.
А повість, роман, пам’ять, мовлення
Б оповідання, традиція, поетичний, звертання
В майбутнє, святковий, дошкільний, кобзар
Г приказка, прислів’я, алея, юнацький.
 Вправа «Відкриті склади».
Випишіть рядок слів, у кожному з яких усі склади відкриті. Складіть речення з двома
словами.
А солома, пригода, зима, ходжу
Б школа, осінь, праця, темний
В лебідь, академія, дружба, озеро
Г парковий, літера, речення, порядок.
3. Фізкультпауза. Руханка-танок (відеофайл).
 Гра «Четвертий зайвий».
Методичний коментар: учні записують слова, поділивши їх на склади, та підкреслюють у
кожному рядку «зайве» слово.
 Листопад, грудень, січень, лютий.
 Лелека, сорока, горобець, орел.
 Лілея, троянда, чорнобривець, жоржина.
 Олень, зебра, поні, собака.
Поділіть слова на склади. Відкриті склади підкресліть однією лінією, а закриті – двома.
Дружба, везти, природа, сіяти, надія, давнина, затріщати, темноволосий, листя, вишня,
барвінок, загадка, стрічка, землянка.
 Вправа «Дарунки мови» (word-документ).
Прочитайте текст. А які слова у вас викликають радість? Запишіть речення другого абзацу,
поділяючи слова на склади. Зробіть за планом фонетичний розбір виділеного слова.
 Вправа «Конструктор».
Доберіть слова до схем. Складіть з ними речення.
 Двоскладове слово: І склад – відкритий, ненаголошений; ІІ склад – закритий, наголошений.
 Трискладове слово: І, ІІ склади – відкриті, ненаголошені; ІІІ склад – закритий, наголошений.
 Вправа «Дешифрування» (word-документ).
Розшифруйте прислів’я, запишіть. Усно прокоментуйте його зміст. Назвіть усі відкриті
наголошені склади.
10 5 9 4 1 3 7 6 2 8
ву рем сло да будь спо є сво го му
Відповідь. Будь господарем своєму слову.
1. Повторити правила складоподілу.
2. Записати 5–6 прислів’їв про мову, поділивши всі слова на склади.
3. Зробити фонетичний розбір слова книжка.
1. Дібрати й записати по 5 слів односкладових, двоскладових, трискладових і чотирискладових.
2. З 3–4 словами скласти розповідні неокличні речення.
Вправа «Інформаційний ланцюжок».
197
Методичний коментар: учні записують слова, пов’язані з виучуваним поняттям.
Склад – частинка слова, голосний звук, наголошений, ненаголошений, відкритий, закритий,
прикритий, неприкритий.
 Сьогодні я дізнався (дізналася)…
 Було цікаво…
 Було складно…
 Тепер я можу…
 Знання, здобуті на уроці, я зможу використати…
Вправа «Сходинки успіху».
Методичний коментар: на березі зошита учень (учениця) малює чотири сходинки та
зображує смайлик на відповідній сходинці: верхня – усе вдалося; нижча – більшість завдань
виконав (виконала); ще нижча – відчуває труднощі, потребує допомоги; нижня – нічого не
вийшло.
Урок № 47
Тема. Основні правила переносу. Перенесення слів із рядка в рядок.
Мета: поглибити знання про склад та основні правила переносу, удосконалювати вміння
переносити слова з рядка в рядок; формувати практичні навички, спрямовані на запобігання
помилкам при переносі слів; розвивати вміння працювати самостійно і в парі, наводити
власні приклади слів із запропонованими ознаками; розвивати логічне мислення, пам’ять,
увагу, спостережливість; цінувати рідну мову, усвідомлювати взаємозалежність людини та
природи.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: засвоїти основні правила
переносу, формувати практичні навички переносу слів з рядка в рядок, складати речення.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: сприймати, аналізувати, інформацію;
висловлювати думки, почуття, погляди в усній та письмовій формі; здійснювати самооцінку
результатів діяльності, рефлексію.
Обладнання: word-документи: ребус, «Зірочки очікувань», «Читаю і запитую»
(інформаційна картка «Правила переносу»), вправи «Мовознавчі пазли», «Хмарка слів для
найуважніших», «Дивись, не помились»; відеофайл «Раз, два, три».
– Відгадайте ребус та спрогнозуйте, про що йтиметься на уроці.
– Які правила перенесення слів з рядка в рядок ви пам’ятаєте?
Відповідь. Перенос.
Слово вчителя. Висловлюючи свої думки на папері, мовці часто переносять частини слова з
рядка в рядок. Усі знають, що слова переносять за складами. Але слід пам’ятати, що правила
складоподілу не завжди збігаються з правилами переносу частин слова з рядка в рядок. Тому
сьогодні на уроці ви повторите основні правила переносу слів, потренуєтеся ділити слова на
частини для переносу, щоб запобігти орфографічним помилкам, набути практичних навичок,
не уникати переносів у письмових роботах.
Вправа «Зірочки очікувань» (word-документ).
Методичний коментар: на аркушах із зображенням зірочок учні пишуть свої очікування
від уроку та прикріплюють їх на дошці.
198
Вправа «Упіймай помилку».
Чи в усіх випадках правильно позначено перенос слів з рядка в рядок у роботі учня? Чому?
Пів-день, п’ятик-ласник, І.Я.-Франко, кукуру-дза, пі-дживити, ли-стя, радіс-ть, сад-жу, олі-я.
«Мовознавчі пазли» (word-документ).
Заповніть пропуски в картці.
 Частина слова, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря, – це… (склад).
 У слові стільки складів, скільки… (голосних).
 Склад, який закінчується голосним звуком, називається… (відкритий).
 Склад, який закінчується приголосним звуком, називається… (закритий).
 Склад, на який падає наголос, називається… (наголошений).
 Склад, який починається голосним звуком, називається… (неприкритий).
 Робота в парах «Читаю і запитую» (word-документ).
Методичний коментар: учні отримують інформаційні картки «Правила переносу» й
опрацьовують, ставлять один одному по чотири запитання та добирають власні приклади.
 Вправа «Правила переносу».
Випишіть рядок слів, кожне з яких можна переносити.
А легенда, олія, Яна, бесіда
Б подруга, криниця, армія,
В б’ють, око, надія, пісня
Г вишня, Азія, країна, переказ
 Вправа «Знайди помилку».
Укажіть рядок, де допущено помилку в переносі слова. Запишіть те слово, правильно
поділивши для переносу.
А садів-ник, мор-ський, над-звуковий
Б Т. Шев-ченко, без’-язикий, посад-жений
В від-дзеркалення, лі-топис, со-вість
Г за-снув, по-друга, міль-йон
 Вправа «Хмарка слів для найуважніших» (word-документ).
Випишіть лише слова, які не можна переносити з рядка в рядок. Доповніть
власними прикладами.
3. Фізкультпауза. Руханка «Раз, два, три» (відеофайл).
4. Узагальнення і систематизація знань, застосування їх у різних
ситуаціях, наближених до життєвих.
Методичний коментар: працюючи в парах, учні записують слова, поділяючи їх для переносу з
Павільйон, гайок, підземний, 10 кг, М.Т. Рильський, щоденник, повір’я, безхмарний,
відродження, шістдесят, чайка, роз’яснити, життєдайний, оббігти, скринька, перукарня,
листоноша, навчання, волосся, ягода, ґудзик, академія, колодязь, пальці.
 Вправа «Спостережливі».
Установіть, у яких випадках сполучення літер дж, дз позначають один звук, а в яких по два
звуки. Як це впливає на вимову та правила переносу цих слів? Поділіть слова для переносу.
Саджу, підживити, дріжджі, передзвін, надзвичайний, народжений, надзелень, підзаголовок,
задзижчати, віддзеркалення.
Виділені слова розберіть за будовою.
 Вправа «Дивись, не помились» (word-документ).
Прочитайте текст. Запишіть речення другого абзацу, поділяючи слова для переносу з рядка в
рядок. Придумайте заголовок.
199
 Вправа «Хвилинка творчості».
Складіть речення зі словами, які не можна переносити з рядка в рядок: моя, мрія, явір, орел.
1. Повторити правила переносу слів з рядка в рядок.
2. Виписати з підручника української літератури 5–6 загадок про явища природи, поділивши всі
слова для переносу.
1. Укласти мінісловничок зі слів, які не можна переносити з рядка в рядок.
2. Укласти мінісловничок зі слів, у яких сполучення букв дз, дж не можна розривати при
переносі.
Бесіда.
– Які буквосполучення не можна розривати при переносі?
– Як переносити слова з апострофом і знаком м’якшення?
– Як переносити складні слова?
– Як переносити слова зі збігом однакових приголосних?
Вправа «Доповніть речення».
 На уроці я поглибив (поглибила) знання про…
 Новим для мене було те, що…
 Мені вдалося…
 Тепер я зможу…
Вправа «Зоряне небо».
Методичний коментар: на березі зошита учні малюють зірочки відповідно до рівня
розуміння матеріалу: три – повністю зрозумів (зрозуміла) і може пояснити; дві – має
запитання, потребує допомоги; одну – не зрозумів (не зрозуміла).
Урок № 48
Тема. Наголос. Визначення наголосу в слові. Логічний наголос для виділення слів зі
смисловим навантаженням. Складання та розігрування діалогів з використанням слів,
у вимові яких часто трапляються помилки (черговий, новий, випадок, вимова,
запитання, завдання, разом та ін.).
Мета: поглибити поняття про наголос, його роль в усному мовленні; засвоїти інформацію
про особливості наголосу в українській мові; ознайомитися з поняттям логічний наголос;
удосконалювати вміння правильно наголошувати слова, відтворювати їх звучання у
фонетичній транскрипції; доречно вживати у власному мовленні слова, значення яких
залежить від місця наголосу; виразно читати речення, тексти відповідно до літературних
норм; складати й розігрувати діалог з використанням слів, у вимові яких часто трапляються
помилки; формувати орфоепічні навички; розвивати увагу, пам’ять, спостережливість;
усвідомлювати важливість дотримання акцентуаційних норм, усвідомлювати
взаємозалежність людини і природи.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: знати поняття словесний та
логічний наголос, усвідомлювати їхню роль в усному мовленні; правильно наголошувати
слова; виразно й усвідомлено читати; складати й розігрувати діалог з використанням слів, у
вимові яких часто трапляються помилки.
думку; здійснювати самооцінку результатів діяльності, рефлексію.
200
Обладнання: word-документи: ребус, «Навчаючи, учуся», вправи «Я – диктор», «Кулак –
ребро – долоня», «Виразне читання», «Діалог», інформаційна картка «Основні принципи
наголошування».
– Що вам відомо про слово-відгадку?
Відповідь. Наголос.
Слово вчителя. Частенько в кожного з нас виникають проблеми з правильним
наголошуванням слів, адже в процесі спілкування ми можемо почути неправильну вимову, а
згодом і самі починаємо вимовляти деякі слова з порушенням норм. Сьогодні на уроці ви
дізнаєтеся про різновиди, особливості та функції наголосу в українській мові, потренуєтеся в
наголошуванні слів різних частин мови, щоб запобігти помилкам в усному мовленні.
Методичний коментар: використовуючи подані дієслова, учні висловлюють свої очікування
від уроку.
 Ознайомитися …
 Запам’ятати…
 Навчитися…
 Мініінтерв’ю.
– Що ж таке наголос?
– Чому наголос називають душею слова?
 Вправа «Поетична хвилинка».
Послухайте вірш та випишіть слова, значення яких розрізняють за допомогою наголосу.
Поясніть їхні лексичні значення.
Наголос – то зовсім не дрібниця. Мо́лоти, моло́ти, молоти́.
З наголосом вірно подружи – Хай ідуть слова до нас не ниці:
І відкриє слово таємницю: Грав музи́ка, му́зика пливла.
О́брази, обра́зи, образи́. Наголос – це дзвінкова криниця
Наголос – і вчуєш в слові крицю, І народу, й твого міста чи села.
І відваги стане, й висоти. В. Романовський
Відтепер не можна помилиться:
Словничок.
Ниций – негідний, підлий, ганебний.
Вправа «Запитання – відповідь».
Методичний коментар: працюючи в парах, учні ставлять один одному по три запитання
про правила переносу слів з рядка в рядок.
2. Сприйняття і первинне усвідомлення навчального матеріалу, осмислення зв’язків і
 Вправа «Навчаючи, учуcя» (word-документи «Навчаючи, учуся», «Основні принципи
наголошування»).
Методичний коментар: користуючись запропонованою схемою, учні розказують один
одному про наголос в українській мові; потім знайомляться з основними принципами
наголошування слів.
 Вправа «Я – диктор» (word-документ).
201
Методичний коментар: учні одержують завдання на картках. Обравши правильний
варіант наголошування, читають уголос; потім складають і записують 2 речення,
використавши запропоновані слова.
Чорно́слив – чорносли́в, середи́на – сере́дина,
ванта́жівка – вантажі́вка, руко́пис – ру́копис,
спина́ – спи́на, оди́надцять – одина́дцять,
чорно́зем – чорнозе́м, дрова́ – дро́ва,
фа́ртух – фарту́х, завда́ння – завдання́,
листо́пад – листопа́д, вира́зний – ви́разний,
граблі́ – гра́блі, випа́док – ви́падок,
катало́г – ката́лог, мере́жа – мережа́.
 Лінгвістичний експеримент.
Прочитайте подане речення, виділяючи більшою силою голосу щоразу інше слово.
Простежте, чи змінюватиметься від цього зміст речення.
1. Завтра Олена передплатить журнали.
 Слово вчителя з елементами бесіди. Як ми вже з’ясували, словесний наголос – це
виділення посиленням голосу певного складу в слові.
– А що ж таке логічний наголос? (Логічний наголос – це виділення більшою силою голосу
найважливішого за змістом слова в реченні. Від місця логічного наголосу змінюється зміст
речення).
 Вправа «Виразне читання» (word-документ).
Методичний коментар: учні знайомляться з пам’яткою «Деякі правила логічного
наголошування» та виразно читають поезію, виділяючи наголосом потрібні слова. Для
роботи можна використати тексти інших програмових творів з української літератури.
3. Фізкультпауза. Вправа «Кулак – ребро – долоня» (зі збірки О. Харченко) (word-
документ).
4. Узагальнення і систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених
до життєвих.
 Вправа «Кмітливі».
Методичний коментар: учні відгадують загадки та записують слова-відгадки, позначають
у них наголоси.
 Одного батька й однієї матері дитина, а нікому з них не син. (Дочка́).
 Зубів багато, а само не їсть, усе хватає, а собі нічого не залишає; де пройшло, там чисто
стало. (Граблі́).
 Коли хочеш ти читати, то мене повинен знати, а коли мене не знаєш, то нічого не вгадаєш.
(Алфа́ві́т).
 Гра «Конструктор».
Відновіть слова, запишіть їх та позначте наголос.
1-ий склад – наголошений у слові захист,
2-ий склад – наголошений у слові записує,
3-ій склад – наголошений у слові табір,
4-ий склад – наголошений у слові знання.
Відповідь. Запитання.
1-ий склад – відкритий у слові водій,
2-ий склад – ненаголошений у слові лото,
3-ій склад – ненаголошений у слові шкала.
Відповідь. Волошка.
 Вправа «Акцентуаційний практикум».
Методичний коментар: учні ставлять наголоси в словах та читають їх уголос.
202
Вірші, кидати, олень, курятина, підлітковий, фольга, будемо, сільськогосподарський,
кілометр, ідемо, беремо, живемо, отаман, добуток, кулінарія, цемент, центнер, часу, грошей,
новий, навчання, псевдонім, закладка (у книзі), черговий, осока, вільха.
 Складіть речення зі словами, у яких наголос служить для розрізнення значень слів.
Наприклад. Атла́с – а́тлас, трі́ска – тріска́, доро́га – дорога́.
 Складіть речення зі словами, що мають подвійний наголос.
Наприклад. По́ми́лка, за́вжди́, ма́бу́ть.
 Вправа «Діалог» (word-документ).
Методичний коментар: працюючи в парах, учні складають та
розігрують діалоги зі словами, у вимові яких часто трапляються
помилки.
1. Повторити теоретичний матеріал про наголос.
2. Довести, що однакові за звуковим складом слова можуть мати різне значення залежно від
наголосу, склавши по два речення зі словами те́пло – тепло́, бра́ти – брати́.
3. Написати мінітвір «Моє захоплення». Позначити наголоси в усіх словах.
Укласти мінісловничок зі слів, у наголошуванні яких найчастіше допускаються помилки.
Позначити наголоси.
 Наголос – це…
 Словесний наголос в українській мові є …
 Логічний наголос – це…
 Треба правильно наголошувати слова, щоб…
 Логічний наголос допомагає…
Складіть сенкан «Наголос».
Наголос
Вільний, рухомий
Виділяє, допомагає розрізнити
Виділення складу посиленням голосу
Акцент
роботу.
– Свою роботу на уроці я оцінюю так…, тому що…
Урок № 49
Тема. Орфоепічний словник і словник наголосів. Робота з орфоепічним словником і
словником наголосів. Запис аудіопривітання з дотриманням правил орфоепії.
Мета: поглибити знання про словники; навчитися користуватися орфоепічним словником та
словником наголосів; удосконалювати вміння правильно наголошувати слова, відтворювати
їх звучання фонетичною транскрипцією; перевіряти наголошення слів за словниками,
знаходити й виправляти помилки в наголошенні слів; урізноманітнювати власне мовлення
завдяки роботі зі словниками та довідковими джерелами; виразно читати; створити
аудіопривітання з дотриманням правил орфоепії; розвивати творчі здібності, культуру усного
мовлення, спостережливість, пам’ять; усвідомлювати важливість дотримання літературних
норм в усному і писемному мовленні.
203
Предметні компетентності, що формуються на уроці: ознайомитися з призначенням
орфоепічного словника та словника наголосів; навчитися користуватися орфоепічним
словником та словником наголосів; правильно наголошувати слова, виправляти помилки в
наголошенні слів; дотримуватися правил орфоепії.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: висловлювати думки, почуття в усній
та письмовій формі; дотримуватися культури мовлення та норм мовленнєвого етикету;
збагачувати власний словниковий запас через використання словників і довідкових ресурсів,
зокрема цифрових; здійснювати самооцінку результатів діяльності, рефлексію.
Обладнання: орфоепічний словник та словник наголосів; мобільні телефони; word-
документи: ребус, «Смайлик очікувань», вправи «Відповідності», «Акцентуаційна
розминка», «Орфоепічний практикум», «Аукціон привітань», вправа з ключем, «Смайлик»;
відеофайл «Привіт, привіт».
– Розгадайте ребус та спрогнозуйте, про що йтиметься на
уроці.
– Що означає слово-відгадка?
– Які види словників ви вже знаєте?
– Для чого вони слугують?
Відповідь. Словник.
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з будовою та призначенням
орфоепічного словника і словника наголосів, матимете змогу попрацювати з ними для
вдосконалення власного усного мовлення, а також створите аудіопривітання для рідних чи
друзів з дотриманням правил орфоепії.
Вправа «Смайлик очікувань» (word-документ).
Методичний коментар: на аркушиках із зображенням смайлика діти записують, що вони
очікують від уроку, та прикріплюють їх на дошці.
Вправа «Відповідності» (word-документ).
Методичний коментар: учні встановлюють відповідності між прикладом словникової
статті та видом словника; висловлюють припущення, чим можуть бути корисні для мовців
словник наголосів та орфоепічний словник.
Ключ. 1–Г, 2–А, 3–Б.
1. Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань,
Методичний коментар: учні зачитують самостійно складені речення зі словами, у яких
наголос виконує словорозрізнювальну функцію; презентують мінісловничок зі слів, у
наголошуванні яких найчастіше допускають помилки.
 Вправа «Акцентуаційна розминка» (word-документ).
Поставте наголос у виділених словах, прочитайте вголос. Доведіть, що від місця наголосу
може залежати значення слова.
На березі моря побудували санаторій.
На високій березі сидить грак.
Кожній пташці дорога воля.
От тепер уже одкрита всім у рідний край дорога (Леся Українка).
Як дерево зітнуть, кожна тріска в господарстві знадобиться.
204
Усі бочки і скрині були завалені рибою. Найбільше було великої тріски (М. Трублаїні).
На високому горбі стримить давній лицарський замок з баштою (І. Нечуй-Левицький).
Сторож брязнув ключами, одмикаючи важкий здоровий замок. (І. Нечуй-Левицький).
 Слово вчителя. Орфоепічний словник містить інформацію щодо правильної вимови слів
та їхніх форм, подає зразки нормативної вимови голосних і приголосних звуків. Завдання
орфоепічного словника – піднесення культури усного мовлення для взаєморозуміння між
людьми. Статті орфоепічного словника показують вимову кожного звука залежно від місця в
слові й від форми слова. Орфоепічні словники є довідниками з правильної літературної
вимови і нормативного наголосу.
Якщо виникають сумніви щодо наголошення слів, треба звернутися до словника
наголосів. Словник наголосів містить складні випадки наголошення в українській мові.
Місце наголосу також указано в тлумачному й орфографічному словниках.
 Вправа «Орфоепічний практикум» (word-документ).
Вимовте подані звукописом слова.
[а́ркушиек], [багаторазо́вией], [босо́н'іж], [бойа́з'н'], [ви́с'ітие], [ еиреило́], [навча́н':а],
[об’іц'а́нка], [п’іце́р'ійа], [проум’і́жок], [русло́], [чар'івни́й].
Робота в парах «Не бійтесь заглядати у словник...».
Методичний коментар: користуючись орфоепічним словником чи словником наголосів, учні
у поданих словах позначають наголос, читають їх відповідно до норм літературної вимови.
Виділені слова передають звукописом.
Адже, бажаний, ознака, близький, болітце, вивершений, вимова, разом, вогкий, дихання,
другий, здійсненний, косий, навскоси, помаленьку, сімдесят, дочка, горошина, арахіс,
чорнозем, бородавка, піала, закінчити, помилка, довідник, обруч, цінник, ненависть, течія,
решето, центнер, свердло, посередині, фартух, урочистий.
4. Фізкультхвилинка (релаксація). Руханка-танок «Привіт, привіт» (відеофайл).
Вправа з ключем (word-документ).
Випишіть слова у дві колонки: 1) з наголосом на першому складі; 2) з наголосом на другому
складі. З перших літер виписаних слів складіть приказку. Прокоментуйте її зміст.
Літопис, начинка, індустрія, аркушик, середина, новий, учень, експерт, камбала, вишиваний,
арфа, енергія, висіти, данина, еколог.
Ключ. Наука в ліс не веде.
 Вправа «У нас на уроках».
Складіть речення на тему шкільного життя, увівши слова, наголошування яких ви перевірили
за словником. Прочитайте відповідно до норм літературної вимови.
Дециметр, сантиметр, міліметр, симетрія, добуток, довідник, ознака, дужки, лапки, черговий,
жалюзі, діалог, монолог, читання.
 Слово вчителя. Ми часто обмінюємося привітаннями у зв’язку з якоюсь подією,
надсилаючи через соцмережі картинки чи листівки зі стандартним текстом. Та слід
пам’ятати, що набагато приємніше кожному почути індивідуальне привітання, яке б
виражало захоплення, увагу, сердечність. Тоді адресат відчує, що він справді дорога і
важлива людина в житті того, хто його вітає.
 Вправа «Аукціон привітань» (word-документ).
Методичний коментар: опрацювавши пам’ятку «Послідовність роботи над
аудіопривітанням», учні складають та записують одне аудіопривітання (наприклад, як
голосове повідомлення у вайбері).
Послідовність роботи над аудіопривітанням
205
1. Продумати доречне звертання до адресата.
2. Скласти привітання, зважаючи на спрямованість події.
3. Скласти побажання, врахувавши індивідуальні вподобання адресата.
4. Записати текст привітання на чернетці.
5. Відредагувати написане.
6. Виразно прочитати привітання вголос відповідно до правил орфоепії.
7. У сумнівних випадках перевірити правильність вимови слів за словниками.
8. Записати аудіопривітання з інтонацією щирості, сердечності.
Орієнтовні теми
 Привітання для сестри (брата) з перемогою в мовознавчому конкурсі.
 Привітання для мами (тата) з днем народження.
 Привітання для бабусі (дідуся) з професійним святом.
 Привітання для однокласника (однокласниці) з перемогою в спортивних змаганнях.
Вправа «Доповни речення».
 Словник – це…
 Я знаю такі словники: …
 Завдання орфоепічного словника – …
 Словник наголосів призначений для…
1. Скласти речення зі словами, у яких наголос служить для розрізнення значень і форм слів.
Наприклад. Ру́ки – руки́, соро́ка – сорока́, ві́кна – вікна́, пі́дмети – підмети́.
2. Виписати зі словника 5–6 слів з подвійним наголошенням, скласти з ними речення та
виразно прочитати їх.
Створити рекламу орфоепічного словника та словника наголосів, пояснивши одноліткам,
чому необхідно ними користуватися.
Вправа «Три М+П».
Методичний коментар: учитель пропонує дітям назвати три моменти, які вийшли вдало в
процесі уроку, та одне побажання, що призведе до покращення.
Вправа «Смайлик» (word-документ).
Методичний коментар: учні обирають смайлик та відтворюють його «жести» відповідно
до свого розуміння матеріалу.
Урок № 50
Тема. Орфоепічна помилка (практично). Виправлення орфоепічних помилок.
Орфоепічний тренінг (удосконалення вимови звуків відповідно до правил орфоепії).
Мета: ознайомитися з поняттям орфоепічна помилка; виявляти та виправляти орфоепічні
помилки (зокрема в наголошуванні слів, вимові шиплячих) у своєму мовленні та мовленні
інших людей; удосконалювати вміння правильно наголошувати слова, удосконалювати
вимову звуків відповідно до правил орфоепії; формувати навички додержання орфоепічних
норм, уміння передавати слова фонетичною транскрипцією; розвивати культуру усного
мовлення; усвідомлювати важливість удосконалення власного усного й писемного мовлення;
цінувати звичаї рідного народу, поважати його культурні цінності.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: знати поняття орфоепічна
помилка, дотримуватися правил орфоепії в усному мовленні, виявляти та виправляти
орфоепічні помилки, правильно наголошувати слова, складати діалог.
206
інформацію; висловлювати думки в усній формі; дотримуватися культури мовлення та норм
мовленнєвого етикету; здійснювати самооцінку результатів діяльності, рефлексію.
Обладнання: word-документи: ребус, вправи «Хмаринка слів», «Орфоепічна естафета»,
«Фольклорний калейдоскоп», «Улюблені рослини українців», «Діалог», гра «Редактор»;
відеофайл «Фізкультхвилинка для очей».
– Що означає слово-відповідь?
Відповідь. Орфоепія.
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що таке орфоепічна помилка; потренуєтеся
у виправленні орфоепічних помилок, удосконалюватимете вміння правильно наголошувати
слова, дотримуватися правил орфоепії; виконаєте вправи, які допоможуть вам уникнути
орфоепічних помилок.
Методичний коментар: учитель пропонує дітям відповісти на запитання:
– Чого ви очікуєте від уроку?
Слово вчителя. «Заговори, щоб я тебе побачив», – писав давньогрецький філософ Сократ.
Українське прислів’я каже: «Птаха пізнати по пір’ю, а людину по мові». Людину, яка вміє
виразно, гарно, щиро говорити, завжди шанують, її уважно слухають, прагнуть спілкування з
нею. Адже саме в усному спілкуванні кожен з нас виявляє свою вихованість, освіченість,
інтереси, рівень інтелекту. Тому кожному слід добре опанувати норми мовлення, щоб
забезпечити належний рівень спілкування. Пам’ятаймо, що мовлення – справжнє дзеркало
нашої духовності.
1. Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань,
Методичний коментар: учні зачитують самостійно складені речення зі словами, у яких
наголос служить для розрізнення значень і форм слів, а також зі словами з подвійним
наголошенням; презентують рекламу орфоепічного словника та словника наголосів.
 Спостереження за мовленням.
Методичний коментар: два учні розігрують фрагмент діалогу, а інші слухають та
міркують, чи можна назвати мовлення взірцевим, потім аргументують свої відповіді та
виправляють помилки.
– Ти вже виконав домашнє завдання́?
– Так, я склав зага́дку та навчився ви́разно читати вірші́!
– А я ще маю прочитати уривок з лі́топису та підготувати повідомлення про отама́на Сірка.
– У такому випа́дку можу тобі запропонувати довідни́к з історії.
 Бесіда.
– Що таке орфоепічна помилка?
– Які словники допоможуть засвоїти правильну вимову слів?
207
Випишіть із «хмаринки» слова з першим
наголошеним складом.
 Робота в парах «Орфоепічний марафон».
З-поміж поданих слів відшукайте ті, у яких
неправильно позначено наголос. Запишіть вибрані
слова фонетичною транскрипцією, позначте наголос,
прочитайте вголос, відповідно до правил орфоепії.
Колесо́, по́душка, металу́ргія, нена́висний, ніздря́,
обіця́нка, опто́вий, пере́ляк, санти́метр, те́кстовий,
течія́, тигро́вий, урочи́стий, чарівни́й.
Відповіді. Ко́лесо, поду́шка, ні́здря, переля́к, сантиме́тр, текстови́й, ти́гровий.
 Гра «Редактор» (word-документ).
Виправте помилки, допущені учнем у фонетичних транскрипціях слів. Прочитайте слова
відповідно до правил орфоепії. Як називаються такі помилки?
[приеве́зти], [шо́вковией], [диевл'ачи́с'], [дон'ка́], [жи́вопиес], [к’іло́́меитр], [сеиреиди́на],
[соло́миенка], [кул'інарі́я], [уро́чиестий], [гурто́житок], [завдан':а́], [ква́ртал], [бли́з'кий],
[ванта́ж’івка].
4. Фізкультхвилинка для очей (відеофайл).
 Вправа «Орфоепічна естафета» (word-документ).
Виразно прочитайте вірші Г. Бойка, чітко вимовляючи приголосні [ш], [с], [ж].
В горішнику В сінокосах, Моржі

Горішина В срібних Лежать,
Горішками Росах Моржат
Обвішана. Заросився Сторожать.
Оришка Бусол Моржі
Й Тимішко Босий. Прибережні –
Струшують Сонце Сторожі
Горішки. Блисне – Обережні:
Бусол Бо в сніжнім
Висхне. Безмежжі –
Стежки
Ведмежі.
 Вправа «Фольклорний калейдоскоп» (word-документ).
Запишіть прислів’я фонетичною транскрипцією, добираючи другу частину з довідки. Усно
поясніть, як ви розумієте їхній зміст. Прочитайте записані прислів’я відповідно до правил
орфоепії.
1. Терпи, козаче,…
2. Не почавши, …
3. Не бійся розумного ворога, а….
4. У ньому стільки правди, як…
5. Листопад зимі…
Довідка: отаманом будеш; не закінчиш; бійся дурного приятеля; у решеті води; ворота відчиняє.
 Вправа «Улюблені рослини українців» (word-документ).
Методичний коментар: учні позначають наголос у кожному слові, підкреслюють слова, на які
падає логічний наголос, читають текст відповідно до правил орфоепії.
Робота в парах. Вправа «Діалог» (word-документ).
208
Складіть усний діалог за малюнком, використавши опорні слова:
чорнослив, ваги (у множині), цінник, напій, оцет, начинка, донести,
йогурт, курятина. У сумнівних випадках перевірте правильність
наголошення слів за словником.
Вправа «Доповни речення».
 Орфоепія – це…
 Орфоепічна помилка – це…
 Правильну вимову слова можна з’ясувати за…
Виписати уривок з улюбленого поетичного твору української літератури. Поставити словесні
й логічні наголоси. Підготуватися до виразного читання відповідно до правил орфоепії.
Написати мінітвір розповідного характеру про улюблений навчальний предмет. Позначити
наголоси в іменниках. Підготуватися до виразного читання відповідно до правил орфоепії.
 Сьогодні мені вдалося…
 Найцікавішим для мене було…
 Мені складно…
«Лінійка успіху».
Методичний коментар: на березі зошита учень (учениця) зображує вертикальну лінію –
«лінійку успіху», потім малює на ній метелика, квіточку вгорі, якщо своєю роботою на уроці
задоволений (задоволена); посередині – не зовсім задоволений (задоволена), знизу – не
задоволений (не задоволена).
Урок № 51
Тема. Розвиток мовлення. Особливості будови розповіді. Написання твору-розповіді на
основі власного досвіду в художньому стилі (за планом). Редагування твору.
Мета: навчити складати письмовий твір-розповідь у художньому стилі, зважаючи на
власний життєвий досвід, згідно з усталеними орфографічними нормами; добирати доречні
засоби мовної виразності для оформлення власного висловлення; знаходити й виправляти
недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень; пояснювати
окремі виправлення з урахуванням вивчених правил; любити та шанувати багатство рідної
мови, книгу.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: розпізнавати наявні в почутому
повідомленні факти, судження та аргументи; уміти відповідати на запитання за змістом
прочитаного чи почутого; визначати ознаки стилів і типів мовлення; розпізнавати в словах
мовні явища; добирати слова за відповідним правилом; обґрунтовувати написання слів із
вивченими орфограмами; знаходити й виправляти недоліки й помилки в словах і реченнях, у
змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень.
зв’язки між фактами, явищами; організовувати й здійснювати діяльність у парі; аналізувати
умову завдання, прогнозувати можливий результат діяльності; висловлювати думки, почуття
в усній та письмовій формі; формулювати визначення, логічно обґрунтовувати висловлену
думку; дотримуватися культури мовлення.
Обладнання: word-документи: «Стікери для написання очікуваних результатів (лайк)»,
«Творче спостереження», «Таблиця типів мовлення», «Літературне оповідання», «Пам’ятка
написання твору-розповіді», «Домашнє завдання»; відеофайл «Гімнастика для очей».
209
Яке прекрасне рідне слово!
Воно – не світ, а всі світи.
Володимир Сосюра
Вправа «Загадка».
Дуже я потрібна всім – Всіх я розуму учу,
І дорослим, і малим. А сама завжди мовчу.
Відповідь. Книга.
Слово вчителя з елементами бесіди. Сьогодні на уроці ви матимете змогу відчути себе хоч
і маленькими, зате письменниками.
– Скажіть, а хто такі письменники?
– Чи кожен може стати письменником?
– Яким даром наділені ці люди?
– Про що вони пишуть?
Ви будете вчитися складати власний твір про подію, яка сталася з вами чи з вашими друзями,
тобто на основі власного досвіду.
2. Визначення очікуваних результатів
Вправа «Передбачення» (word-документ).
Методичний коментар: на стікерах учні пишуть очікування від уроку.
– Як епіграф пов’язаний з темою уроку?
– Яку роль відіграє в житті людини книга?
– Чому Володимир Сосюра називає рідне слово не «світом», а «всіма світами»?
 Вправа «Скарбничка рідного слова».
Методичний коментар: пригадати, що таке синоніми; дібрати слова-синоніми до
іншомовного слова «лайк».
Лайк – це слово походить з англійської, умовний вислів схвалення матеріалу, профілю
користувача, фотографії через клік чи натискання функціональної кнопки.
Добір українських синонімів-відповідників: (у)вподобайка, уподобання, добрик, файник,
любчик, любо, вподоба, гоже, вподобка, ліпо, цяця, втішка, вподобка, любик, схвалик, добре,
(у)вподобанець, гожик, подоба, ловчик, сподоба, авжеж, ладник тощо.
Джерело: https://slovotvir.org.ua/words/laik
 Бесіда.
– Чим відрізняються слова «книга» та «книжка»? (Книга – авторський твір, «книжка» –
предмет для читання, який беремо в руки).
– Які книжки існують? (Паперові та електронні).
– А які вам подобається читати книжки: електронні чи паперові? Чому?
– Прочитайте оповідання Остапа Вишні «Любіть книгу» та поясніть, чому в назві автор ужив
слово «книга», а в тексті твору – «книжка».
 Вправа «Творче спостереження» з елементами бесіди (word-документ).
Методичний коментар: прочитати оповідання Остапа Вишні «Любіть книгу»; визначити
тему та ідею твору; тип і стиль мовлення; в інших текстах визначити тип і стиль
мовлення.
Довідка для вчителя: 1) стиль – художній, тип мовлення – розповідь з елементами
роздуму; 2) стиль – художній, тип мовлення – опис; 3) стиль – художній, тип мовлення
роздум.
Бесіда (word-документ).
210
– Які існують типи мовлення? (Розповідь, опис, роздум).
– Які запитання можна до кожного з них поставити?
– Які є стилі мовлення?
– Які ознаки має кожен з них?
– Які ознаки має художній стиль? (Образність мовлення, художні засоби, емоційність,
оцінність).
– Де він використовується? (У художніх творах).
Типи мовлення
Розповідь Опис Роздум
Що, де, коли Який? Яка? Яке? Які? Чому ?

відбувається?

 Обговорення будови тексту-розповіді.
Зачин. Основна частина. Кінцівка.
– Які питання можна поставити на початку розповіді? (Хто раптово пішов, з’явився, приїхав
тощо?Де й коли це почалося?Хто був ініціатором?)
– Якими словами можна почати? (Одного разу вирішили... Несподівано знайшли... тощо).
– Про що йдеться в основній частині? (Розгортання подій, перелік дій, учинків або про один
учинок тощо).
– Яке завершення, кінцівка тексту-розповіді? (Як закінчилися події чи подія, висловлення
свого ставлення до них).
– Якими словами можна закінчити? (Відтоді ми живемо дружно..., з того часу завжди
згадуємо той день... тощо).
 Вправа «Пригадай теорію літератури».
Методичний коментар: відновити в ланцюжку основні компоненти літературного
оповідання як жанру.
Експозиція. ..... Розвиток дії. ...... Розв’язка. Епілог.
Відповідь. Експозиція. Зав’язка. Розвиток дії. Кульмінація. Розв’язка. Епілог.
– Пригадайте, які складові є необов’язковими в цьому ланцюжку.
– Прокоментуйте кожну з них.
 Вправа «Літературне оповідання». Робота в парах (word-
документ).
Методичний коментар: скласти невеличку усну розповідь про
дитячу пригоду за малюнком; прорецензувати роботу вчителем та
учнями.
– Що таке оповідання? (Невеликий за обсягом епічний твір, у якому
розповідається про один епізод із життя одного чи кількох
персонажів).
– Визначте основні елементи композиції вашого твору-розповіді.
– Які компоненти можна було б додати?
– Чи може бути використано опис у вашому творі? (Так, але невеличкий, 1–2 речення).
211
 Пам’ятка написання твору-розповіді на основі власного досвіду в художньому стилі
(word-документ).
1. Подумати над тим, про що писатимете.
2.У зачині варто зазначити, де, коли, за яких обставин авторові твору довелося це
спостерігати або самому безпосередньо брати участь. Зазначити, хто є героями розповіді
(скільки їх).
3. В основній частині розповісти, у якій послідовності відбувалися мініподії (подія).
4. У кінцівці пояснити, що зацікавило автора у викладі саме цих подій, що запам’яталося,
вразило.
5. У творі слід використати художній стиль (мовно-художні засоби).
6. Креативність у підході до викладу розповіді, застосування гумору тощо.
 Складання плану тексту-розповіді.
 Написання твору-розповіді.
Методичний коментар: скласти твір-розповідь на основі власного досвіду в художньому
стилі (за планом).
 Редагування твору.
Для всіх учнів (word-документ).
Скласти твір-розповідь за картинками.
1.Скласти серію коміксів до будь-якого оповідання з літератури, що вивчали.
2. Провести опитування серед учнів чи окремо серед дорослих людей, наскільки правильно
вони ставлять наголоси в словах.
Вправа «Народна скарбничка».
Методичний коментар: дібрати прислів’я про книгу.
Одна гарна книга краще всякого скарбу.
Одна книга тисячі людей навчає.
Книжка розуму навчає.
Книги читати – нудьги не знати.
Книги читати – усе знати.
Вправа «Трихвилинна пауза».
Методичний коментар: учитель дає учням трихвилинну паузу, яка дає можливість
обдумати поняття, ідею уроку, пов’язати з попереднім матеріалом, знаннями, досвідом, а
також визначитися з незрозумілими моментами.
 Я змінив/змінила своє ставлення до….
 Я дізнався/дізналася більше про…
 Я здивувався/здивувалася тому, що …
 Я відчув/відчула…
 Я ставився/ставилася до …
Методичний коментар: учні коментують свою участь (власну роботу) на уроці за
допомогою вправи «Самокритик»: я задоволений (задоволена), ставлю собі лайк; не зовсім
задоволений (задоволена), але теж поставлю лайк; я не задоволений (не задоволена), не
ставлю собі лайк, тому що …
Урок № 52
Тема. Розвиток мовлення. Аналіз твору-розповіді. Підготовка аудіоповідомлення для
соцмереж про поширені помилки в наголошуванні слів.
212
Мета: складати та оформлювати власне висловлення згідно з усталеними орфографічними та
орфоепічними нормами; добирати доречні засоби мовної виразності для оформлення
власного висловлення; дотримуватися норм у виборі мовленнєвих засобів; знаходити й
виправляти недоліки та помилки у вимові, змісті, будові й мовному оформленні власних та
чужих усних чи письмових висловлень; любити й шанувати рідну мову.
прочитаного чи почутого; розпізнавати в словах мовне явище; добирати слова за відповідним
правилом; визначати в слові орфограму; знаходити й виправляти недоліки та помилки в
словах та реченнях, у змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: логічно обґрунтовувати висловлену
думку; установлювати причиново-наслідкові зв’язки між фактами, явищами; організовувати
й здійснювати діяльність у групі; висловлювати думки в усній та письмовій формі;
аналізувати умову завдання, прогнозувати можливий результат діяльності; дотримуватися
культури мовлення.
Обладнання: орфоепічні словники, словники наголосів; word-документи: «Стікери для
написання очікуваних результатів (літачки)», «Орфоепічна розминка. Мінітест»,
«Орфоепічний диктант», «Кмітливий архітектор», «Серпантин ідей», вправа «Знайди
помилку!», «Букет»; фотослайд «Ребус», слайд «Знайди помилку!» (самоперевірка),
відеофайл «Гімнастика для очей».
Мова – втілення думки.
Що багатша думка, то багатша мова.
Максим Рильський
Вправа «Ребус» (фотослайд).
Відповідь. Серпантин.
Слово вчителя. Любі друзі, на попередньому уроці ви мали можливість спробувати себе в
ролі письменників, а сьогодні ви матимете серпантин ролей: на вас чекає унікальна
можливість бути не лише в ролі майстрів писемного слова, а й у ролі редакторів, і дикторів, і
журналістів... Деяким з вас було запропоновано завдання провести опитування серед учнів
чи дорослих людей, наскільки правильно вони наголошують слова у своєму мовленні.
Вашим завданням на сьогодні буде підготувати аудіоповідомлення для соцмереж про
поширені помилки в наголошуванні слів, використавши результати опитування.
2. Визначення очікуваних результатів (word-документ «Стікери (літачки) для
написання очікуваних результатів»).
Запишіть на стікерах (літачках) як символі телеграм-каналу очікувані результати.
Робота з епіграфом уроку.
– Що, за словами Максима Рильського, виражає мова?
– Від чого залежить мовне багатство?
– Як епіграф може бути пов’язаний з вашими творами-розповідями?
– Який висновок можемо зробити? (Чим думка ширша, глибша, тим кращим, багатшим буде
усне й писемне мовлення людини. Така людина може бути чудовим співрозмовником).
213
 Аналіз твору-розповіді вчителем.
Методичний коментар: учитель зачитує найкращі роботи учнів; коментує типові для
класу помилки в будові творів, змістові, мовленнєві, орфографічні та пунктуаційні помилки.
 Бесіда.
– Скажіть, чи лише від багатства думки залежить мовлення людини?
– Що ще з цього приводу можна зазначити? (Правильна вимова слів, їхнє наголошування).
– Чи приємно буде спілкуватися з людиною, яка неправильно ставить наголоси в словах?
– Який мовознавчий розділ вивчає правильну вимову слів? (Орфоепія).
– Які склади в словах вам відомі? (Наголошені й ненаголошені).
 Слово вчителя. Минулого уроку робота полягала в письмовому викладі ваших думок.
Наразі ми об’єднаємо письмову та усну роботу. Ви матимете змогу вголос продемонструвати
для широкого загалу людей, як правильно слід наголошувати слова. А для початку перевірмо
ваше володіння цією темою.
 Вправа «Орфоепічна розминка». Мінітест (word-документ).
На перший склад падає наголос у всіх словах, ОКРІМ
А застібка
Б здалека
В заробіток
Г зручний
Д закрутка
Ключ. В.
 Вправа «Орфоепічний диктант» (word-документ).
Методичний коментар: записати слова, поставивши в них наголоси.
Благовіст, зобразити, косий, курятина, спина, обруч, йогурт, котрий, помовчати, жалюзі,
дрова, бешкет, павич, зрідка, допізна, здавна, позаторік.
 Вправа «Знайди помилку!» (word-документ, слайд).
Методичний коментар: учні знаходять помилки в наголошуванні слів та перевіряють за
слайдом.
Виси́ть, виши́ваний, віднести́, вірші́, до́нька, до́чка, довідни́к, одина́дцять, кіломе́тр,
показни́к, центне́р, нена́висть.
 Вправа «Кмітливий архітектор» (word-документ).
Методичний коментар: підібрати слова з відповідними наголосами на складах.
Слово з двох складів з наголошеним 1 складом.
Слово з трьох складів з наголошеним 2 складом.
Слово з трьох складів з наголошеним 1 складом.
Слово з чотирьох складів з наголошеним 3 складом.
Орієнтовні відповіді. Спина, ненависть,начинка, соломинка.
 Бесіда.
– Які існують стилі й типи мовлення?
– Якого стилю та типу мовлення слід дотримуватися у ваших повідомленнях?
(Публіцистичний стиль, тип – текст-розповідь або змішаний – з елементами роздуму).
– Пригадайте правила співпраці в групах. (Толерантність, взаємодопомога тощо).
– Дотримуйтеся культури мовлення в роботі.
 Вправа «Серпантин ідей». Робота в мінігрупах (word-документ).
Методичний коментар: розділившись на мінігрупи, підготувати аудіоповідомлення для
соцмереж про поширені помилки в наголошуванні слів; кожна мінігрупа отримує перелік
завдань: для роботи над пошуком актуальної теми повідомлення, для роботи редакторів
214
над змістом повідомлення, роботи дикторів, техніків тощо; кожна група обирає директора
(головного редактора), який призначає інші посади або ж приймає ідеї від усіх членів групи.
Результатом роботи має стати запис текстів аудіоповідомлень на телеграм-каналі, у
вайбері тощо.
Орієнтовні теми для повідомлень. «Видатні постаті українського козацтва», «Що
необхідно для успішного навчання?», «Книга в житті людини», «Мрія про майбутню
професію» тощо.
1. Робота над власними (індивідуальними) помилками у творах-розповідях.
2. Виписати зі словника 10 слів зі складними випадками наголошування; знати наголоси слів,
записаних під час уроку.
Скласти усний діалог на самостійно обрану тему з використанням найпоширеніших помилок
у наголошуванні слів.
 Заслуховування аудіоповідомлень, коментарі вчителя та учнів.
 Вправа «Оплески».
Методичний коментар: плескати в долоні, якщо у вимовленому слові правильний наголос.
Решето, коромисло, чотирнадцять, черговий, вишиванка, вантажівка, зручний, урочистий,
кілометр, ярмарковий, тигровий, текстовий, випадок, довідник, течія, колія, шофер.
Вправа «Три М».
Методичний коментар: назвати три моменти, які вийшли вдало в процесі уроку, й одну
пропозицію дії, що сприятиме покращенню знань, умінь та навичок.
Вправа «Букет» (word-документ).
«Букет», обираючи відповідну квітку.
Урок № 53
Тема. Вимова голосних звуків. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.
Позначення на письмі ненаголошених голосних [е], [и] в коренях слів (повторення і
поглиблення). Записування слова фонетичною транскрипцією.
Мета: розпізнавати наявні в почутому повідомленні факти, судження та аргументи; уміти
відповідати на запитання за змістом прочитаного чи почутого; навчити розпізнавати мовне
явище наголошених і ненаголошених голосних та дотримуватися правильної вимови слів;
правильно писати слова, у яких є ненаголошена позиція голосних [е], [и]; порівнювати та
зіставляти мовні явища; любити й шанувати рідну мову, красу рідної природи.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: знаходити в тексті відому й нову
інформацію; розпізнавати в словах мовне явище; добирати слова за відповідним правилом;
визначати в слові орфограму; обґрунтовувати написання слів із вивченою орфограмою;
знаходити й виправляти недоліки та помилки в словах та реченнях, у змісті, будові й
мовному оформленні власних висловлень.
обґрунтовувати висловлену думку; установлювати причиново-наслідкові зв’язки між
фактами, явищами; організовувати й здійснювати діяльність у парі; висловлювати думки,
почуття в усній та письмовій формі; дотримуватися культури мовлення.
Обладнання: word-документи: «Стікери для написання очікуваних результатів (мішечки)»,
таблиця «Позначення на письмі ненаголошених [е], [и] в коренях слів», «Заповни комірки
таблиці. Картки», «Мінітест», «Пошуковець!», «Мозаїка. Картки», «Тренажер пам’яті»,
«Драбинка успіху», «Вікторина»; фотослайд «Ребус»; відеофайл «Чарівна зима».
215
У мові, як загалом у природі,
усе живе, усе рухається…
Ян Нецислав
Бодуен де Куртене
 Вправа «Ребус» (фотослайд).
Відповідь. Мішок.
 Вправа «Мішечок бажань».
Методичний коментар: поділитися своїми бажаннями одне з одним (чи побажаннями одне
одному); хто захоче – з усім класом.
Слово вчителя. Сьогодні ми будемо вчитися розрізняти наголошені й ненаголошені голосні
[е], [и], [о], дотримуватися правильної вимови слів із цими голосними, правильно писати
слова, у яких є ненаголошена позиція цих голосних.
2. Визначення очікуваних результатів (word-документ «Стікери (мішечки) для
– Прокоментуйте епіграф уроку.
– Як це пов’язано з темою уроку? (Рухливість звуків (їх зміна), зокрема звуків [е], [и]).
Бесіда.
– Чи новою є для вас тема?
– Що потрібно робити, коли в словах звуки [е], [и] знаходяться в ненаголошеній позиції?
(Дібрати перевірне слово, щоб цей звук був під наголосом).
– А якщо не можна підібрати перевірне слово? (За потреби перевіряємо за словником).
– Чи можете щось доповнити?
 Читання параграфа за підручником.
 Вправа «Зворотний зв’язок».
Методичний коментар: ознайомитися за підручником з правилами написання слів з
ненаголошеними голосними [е], [и], [о]; назвати ці правила, навести приклади; визначити
нові правила за цією темою.
 Вправа «Заповни комірки таблиці» (word-документи). Робота в парах.
Методичний коментар: після ознайомлення з таблицею «Позначення на письмі
ненаголошених [е], [и] в коренях слів» заповнити на картках порожні комірки відповідно до
правил; прокоментувати відповідь.
Е И
1 Перевірка наголосом: 1 Перевірка наголосом:
(весна – весни). (зима – зимонька).
2 У перевірному слові 2 У буквосполученнях ри-, ли-:
[е]чергується з [і]: (лебеді (тривога, блищить).
– лебідь) або випадає:
(човен – човни).
216
3 У буквосполученнях -ере-, - 3 У коренях -бир-, -мир-, -дир-,
еле-: (середа, зелень). пир-, -тир-, -стил-, якщо після
кореня стоїть суфікс -а- (я).
4 Словникові слова 4 Словникові слова
(левада, тремтіти тощо). (пиріг, кишеня тощо).
 Вправа «Практичний тренажер».
Методичний коментар: підібрати та записати за зразком перевірні слова до ненаголошених
голосних [е], [и], щоб у наголошеній позиції ці звуки вимовлялися чітко; визначити слова, які є
словниковими, обґрунтувати відповідь.
Зразок: вел..ч – великий.
Схв..льований, ш..потіти, з..лений, з..мувати, ш..рокий, гл..бочінь, ш..ренга, ж..ве, кр..ло,
в..сло, з..мляний, ч..кати, кл..котіти, м..нулий.
Словникові слова: шеренга, чекати, минулий.
 Вправа «Поміркуй!».
Методичний коментар: підібрати перевірні слова, де звук [е] випадає або чергується з [і];
розподілити за цими ознаками та записати у дві колонки.
Л..тіти, груд..нь, дзв..ніти, обл..денілий, пів..нь, кож..н, гус..ниця, справ..дливість, січ..нь,
зв’язків..ць.
 Вправа «Фонетичний диктант».
Методичний коментар: затранскрибувати слова.
Дзвеніти, заметіль, зозулька, сливовий, могутність.
Довідка: [д͡зве ин'ітие], [заме ит'іл'], [зоузул'ка], [слиевовией], [моугут'н'іс'т'].
4. Фізкультхвилинка. Релаксація «Чарівна зима» (відеофайл).
 Вправа «Мінітест» (word-документ).
Літеру е треба писати в усіх словах рядка.
А шел..стіти, щ..дрівка, поч..нати
Б гр..чаний, бр..ніти, п..чатка
В тр..мтіти, буз..на, благоч..стивий
Г вел..тень, зуп..нитися, ш..поче
Д сут..ніти, кл..котіти, заб..ру
Ключ. Д.
 Вправа «Пошуковець!» (word-документ).
Методичний коментар: здійснити пошук слів з ненаголошеними голосними [е], [и] в коренях
слів, підкреслити ті слова, що мають у коренях [и], синім кольором, а ті, що мають [е], –
червоним кольором; проаналізувати написання цих слів; запам’ятати пару-виняток.
Завм..рати від страху, приб..ру кімнату, вит..рати посуд, заз..рати у вікно, виб..ремо квіти,
зат..рає плями, заст..лати стіл, обд..рають шпалери, заб..ру флешку, прост..лю скатертину,
підп..рати палицею.
Запам’ятати: простилати – простеляти!
 Вправа «Мозаїка». Робота в парах (word-документ).
Методичний коментар: класифікувати на роздаткових картках приклади слів відповідно до
правил; заповнивши комірки таблиці; обґрунтувати свій вибір.
Замер..хтіти, м..ткий, запром..нитися, пр..беру, об..режний, гл..бина, кл..ночок, м..нувшина,
л..генда, вист..лю, сл..вовий, д..шевий, л..генько, б..региня, ст..жина, в..чірній, оч..рет,
закор..нілий, ст..блина, одгр..міти, к..рівник, д..ректор, п..лена, тр..вога, науков..ць, відм..рати,
през..дент, зд..вований, кр..тичний.
 Вправа «Зимова замальовка».
217
Методичний коментар: написати есе (5–6 речень) про красу й чарівність зими; виділити
слова з ненаголошеними голосними [е], [и]; використати слова в переносному значенні,
пригадавши відповідний матеріал з мови та літератури.
 Вправа «Тренажер пам’яті» (word-документ).
Методичний коментар: прочитати словникові слова з ненаголошеними [е], [и], [о],
намагаючись їх запам’ятати; потім відтворити з пам’яті.
Диплом, богатир (силач), континент, мармелад, горизонт, менеджер, реклама, сезон, печаль,
ветеран, фестиваль, престиж, пшениця, апельсин, деталь, оренда.
 Вправа «Вікторина» (word-документ).
Методичний коментар: перейти за QR-кодом та виконати завдання вікторини.
Підібрати та записати 5–6 прислів’їв зі словами, що мають ненаголошені голосні [е], [и], [о];
виділити орфограму в прикладах, усно пояснити написання.
Записати фонетичну транскрипцію слів: озеленення, шепотіти, кропива, калач, хазяїн,
летять.
Методичний коментар: у кожного учня є картки трьох кольорів світлофора. Учитель
просить учнів показувати карткою відповідного кольору розуміння (зелений), неповне
розуміння (жовтий), нерозуміння (червоний) матеріалу. Після сигналу учитель з’ясовує: що
зрозуміли? Що не зрозуміли?
Вправа «Драбинка успіху» (word-документ).
Методичний коментар: учні усно коментують свою участь на уроці за допомогою вправи
«Драбинка успіху». Нижня сходинка – у мене нічого не вийшло; середня сходинка – у мене були
складнощі; верхня сходинка – мені все вдалося.
Урок № 54
Тема. Орфографічний словник. Робота з орфографічним словником.
Мета: навчити працювати з орфографічним словником; учити розрізняти в словах мовні
явища; правильно писати слова з вивченими орфограмами; урізноманітнювати власне
мовлення завдяки роботі з орфографічним словником та довідковими джерелами; любити й
шанувати рідну мову, родину та Батьківщину.
прочитаного чи почутого; висловлювати міркування щодо проблемних питань, пов’язаних з
мовним явищем; розпізнавати в словах мовні явища; добирати слова за відповідним
правилом; визначати в слові орфограму; обґрунтовувати написання слів із вивченою
орфограмою; знаходити й виправляти недоліки та помилки в словах та реченнях, у змісті,
будові й мовному оформленні власних висловлень.
обґрунтовувати висловлену думку; установлювати причиново-наслідкові зв’язки між
фактами, явищами; організовувати й здійснювати діяльність у парі; висловлювати думки,
Обладнання: орфографічні словники; цеглинки лего трьох кольорів; word-документи:
«Хмарка тегів», «Стікери для написання очікуваних результатів (дерево знань)»,
«Орфографічні словники», «Пам’ятка пошуку слів в орфографічному словнику», «Розташуй
за алфавітом!», «Пошук слів за абеткою», «Рефлексія. Дерево знань»; відеофайл
«Фізкультпауза «Голова-пальці».
218
Граматика керує навіть царями.
Жан-Батист Мольєр
 Вправа «Хмарка тегів» (wоrd-документ).
– Визначте зашифровані слова. У процесі уроку ви отримаєте завдання
відшукати їх в орфографічному словнику.
 Бесіда.
– Із чим асоціюються в нас запропоновані слова?
– Яке слово є ключовим тут?
– Яку назву ви дали б цьому дереву? (Дерево батьківщини, батьківське
дерево, мовне дерево).
– Яке слово буде продовженням уроку? (Мова).
Слово вчителя. На уроці ви маєте вчитися правильно писати слова з опрацьованими
орфограмами та пояснювати окремі виправлення з урахуванням правил, а також
урізноманітнювати власне мовлення завдяки роботі з орфографічним словником і
довідковими джерелами.
2. Визначення очікуваних результатів (word-документ «Стікери (дерево знань) для
написання очікуваних результатів») .
– Чи від народження людина стає грамотною, розумною?
– Чи легко жити безграмотній, неосвіченій людині? Доведіть.
Бесіда.
– Що таке алфавіт?
– Чому ми маємо його знати?
– Розкажіть алфавіт спочатку поодинці.
– А тепер розкажіть ланцюжком. (По 8-10 літер кожний розказує до зупинки вчителем).
 Проблемне питання.
– Як і коли орфографічний словник стає в пригоді?
 Слово вчителя. Орфографічні словники (word-документ).
Методичний коментар: учитель ознайомлює п’ятикласників з особливостями
орфографічного словника.
3. Фізкультпауза. Руханка «Голова-пальці» (відеофайл).
 Вправа «Розташуй за алфавітом!» (word-документ). Робота в парах.
Методичний коментар: розташувати слова в алфавітному прядку, починаючи зі слів,
зашифрованих у вправі «Хмарка тегів»; з 2–3 словами скласти речення.
Україна, повага, близький, пошана, родина, колядка, родовід, добробут, любов, рідний,
щастя, допомога, мова, щирість, життя.
Ключ. Близький, добробут, допомога, життя, колядка, любов, мова, повага, пошана, рідний,
родина, Україна, щастя, щирість.
 Робота з орфографічним словником. Пам’ятка пошуку слів в орфографічному
словнику (word-документ).
219
 Практична робота. Групова робота (або робота в парах).
Методичний коментар: здійснити за пам’яткою пошук слів в орфографічному словнику на
швидкість; записати, пояснити написання; скласти з цими словами речення.
Зам..тіль, груд..нь, проїз..ний, ш...потіти, проїж..ати.
Записати в алфавітному порядку прізвища учнів свого класу.
Потренуватися в пошуку слів з орфографічного словника на швидкість (можна зазначати
відлік часу); пояснити орфограми.
Виконавець, примирення, реклама, результат, період, знаннєвий, президент.
Вправа «Пошук слів за абеткою» (word-документ).
Методичний коментар: визначити за нумерацією букв абетки закодовані слова.
17, 19,3,18, 1;22, 15, 1, 21, 2, 18, 11, 27, 33.
Ключ. Мовна скарбниця.
Вправа «Дерево знань» (word-документ).
Методичний коментар: за власним знаннєвим наповненням, що взяли в
арсенал із цього уроку, учні малюють на дереві речі школяра, що
символізують багаж знань: 5–6 предметів – засвоїв(-ла), 3 предмети – не
зовсім засвоїв (-ла), 1 предмет – не засвоїв (-ла).
Методичний коментар: учні усно коментують свою роботу на уроці за допомогою вправи
«Лего», обираючи відповідний колір цеглинки: синій – було легко, червоний – було важко,
зелений – потрібна допомога.
Урок № 55
Тема. Орфограма (практично). Визначення в слові орфограм, обґрунтування
написання слів, записування правильно слів з вивченими орфограмами. Орфографічна
помилка (практично).
Мета: порівнювати та зіставляти мовні явища; уміти добирати слова за відповідним
правилом, визначати в слові орфограми; пояснювати окремі виправлення з урахуванням
вивчених правил; складати та оформлювати власне висловлення згідно з усталеними
орфографічними нормами; дотримуватися норм у виборі мовленнєвих засобів; любити та
шанувати рідну мову; усвідомлювати необхідність дотримуватися правил безпечної
життєдіяльності.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: розпізнавати в словах мовні
явища; обґрунтовувати написання слів із вивченою орфограмою; складати та оформлювати
власне висловлення згідно з усталеними орфографічними нормами; дотримуватися норм у
виборі мовленнєвих засобів; знаходити й виправляти недоліки та помилки в словах та
реченнях, у змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень; розпізнавати наявні в
почутому повідомленні факти, судження та аргументи.
зв’язки між фактами, явищами; організовувати й здійснювати діяльність у парі;
висловлювати думки, почуття в усній та письмовій формі; дотримуватися культури
мовлення.
Обладнання: word-документи: «Стікери для написання очікуваних результатів (зимовий
альбом)», вірш «Словникові слова», «Як шукати орфографічну помилку», «Словниковий
диктант. Взаємоперевірка», «Знайди орфографічні помилки», відредагований текст вправи
«Знайди орфографічні помилки», «Мінідиктант»; відеофайл «Гімнастика для очей».
220
 Вправа «Поетична сугестія» (виразне читання вчителем поезії Н. Красоткіної
«Словникові слова») (word-документ).
Словникові слова
Восени, в чарівну днину, Як ніде машин нема,
Влітку, взимку, навесні Йди на інший бік щасливо
Бережи себе, дитино, І тривожитись дарма.
Будь уважна день при дні. Посередині спинися,
Вранці, як ідеш до школи, Щоб тебе покинув страх.
Вдень, як всюди сонцеграй. Вправо, вліво озирнися
Ввечері, вночі – ніколи І долай спокійно шлях.
Ти про це не забувай! Щосекунди, щохвилини,
Йдеш на інший бік дороги – І щоденно, і щомить
Не біжи, не поспішай. Пам’ятай, що ти людина
Щоб прожити без тривоги, І тобі в цім світі жить.
Добре правила вивчай. Надія Красоткіна
Глянь направо і наліво.
 Бесіда.
– Які настанови лунають у цій поезії?
– Що за слова виділено?
– Як ми їх маємо писати?
Слово вчителя. Любі друзі, сьогодні ми пригадаємо написання слів за правилами, які ви
вивчали в початковій школі: подвоєння приголосних у словах середнього роду на -я; в
орудному відмінку. перед -ю, уживання апострофа, м’якого знака; велика літера у власних
назвах; позначення на письмі ненаголошених [е], [и], написання префіксів пре-, при-, прі- ,
що вивчали вже в 5 класі.
Ви добиратимете слова за відповідним правилом, визначатимете в слові орфограми та
пояснюватимете написання слів із вивченою орфограмою. Також вашим завданням буде
редагування, виправлення помилок у словах у контексті речень; у змісті, будові й мовному
оформленні власних висловлень.
2. Визначення очікуваних результатів (word-документ «Стікери (зимовий альбом) для
Ситуативне завдання.
Методичний коментар: за прислів’ями скласти усне висловлювання «Для чого нам потрібні
в житті знання, грамотне письмо».
Золото добувають із землі, а знання – із книг.
Книга корисна, коли її читають.
Хто знання має, той і мур ламає.
Учений іде, а неук слідом спотикається.
 Перевірка домашнього завдання (вправа на розташування прізвищ учнів свого класу в
алфавітному порядку).
 Бесіда.
– Які розділи мовознавства вам відомі?
– Що вивчає орфографія?
– Які орфографічні правила знаєте?
– Яких помилок найчастіше припускаєтеся?
221
– Що потрібно для того, щоб уникати цих помилок?
Ознайомлення з пам’яткою «Як шукати орфографічну помилку» (word-документ).
 Пояснювальний диктант «Чарівний капелюх».
Методичний коментар: дванадцятьом охочим учням витягнути з чарівного капелюха
папірці з назвою орфограми, яку треба знайти серед пропонованих слів та прокоментувати.
Подвір’я, приглушений, свято, тигреня, п’ятірка, честю, буряк, буря, бур’ян, подорожжю,
почуття, пречудово.
 Словниковий диктант. Взаємоперевірка (word-документ).
Методичний коментар: записати слова, здійснити взаємоперевірку за кількістю слів
(12 б.); виконати фонетичний аналіз слів: знання, нещастя, припорошений; скласти з ними
речення.
Листя, знання, зустріччю, милосердя, преміцний, нещастя, розкішшю, чвертю, осереддя,
павутиння, припорошений, жабеня.
Довідка для вчителя: [знан':а́], [неишча́с'т'а], [приeпоро́шеинией].
4. Фізкультхвилинка. Гімнастика для очей (відеофайл).
 Вправа «Знайди орфографічні помилки» (word-документи).
Методичний коментар: здійснити пошук орфографічних помилок за «Пам’яткою пошуку
орфографічних помилок»; звірити написане з відредагованим текстом .
Зимовий день Орфографічні помилки
Навколо панувала тиша. На верхівках дубів-велетнів І І І І
лежав білий порох снігу.
Я був сповнений натхнення, відчуття легкої радості. І І І І
Сніжинки кружляли у веселому сузір’ї. І І
Мені хотілося обійняти весь світ.
Це був найкращий зимовий день. І
 Мінідиктант (word-документ).
Методичний коментар: записати під диктовку вчителя слова, перевірити написане (на
екрані тощо), назвати орфограми; здійснити самооцінювання за кількістю слів (12).
Тернопіль, прикласти, боротьба, пошепки, повір’я, дзьоб, ожеледь, Україна, українці,
каміння, гордістю, килимок.
Вправа «Усезнайко».
Методичний коментар: скласти перелік правил (5–6 пунктів) із безпеки життєдіяльності
в зимовий період з використанням згаданих на уроці орфограм (на вибір); у використаних
словах підкреслити орфограми та усно прокоментувати їх написання.
Вправа «Пригадай помилку!».
Методичний коментар: пригадати та записати слова, у яких упродовж уроку допускав(ла)
помилки; пояснити орфограми в них.
Дібрати до кожного слова інші приклади (2–3) за відповідним правилом: сузір’я, березень,
павутиння, подорожжю.
222
Записати приклади (до 10) складних випадків написання великої літери у власних назвах.
Вправа «Однохвилинне есе».
Методичний коментар: учитель пропонує дітям відповісти на такі запитання: «Що
найголовніше ти дізнався сьогодні?Які питання залишилися для тебе незрозумілими?».
Вправа «Дві зірки й побажання».
Методичний коментар: прокоментувати роботу одне одного, не виставляючи оцінки, а
вказати на два позитивні моменти – «дві зірки» – і на один момент, який потребує
доопрацювання, – «побажання».
Урок № 56
Тема. Вимова приголосних звуків. Орфоепічний тренінг (удосконалення вимови звуків
Мета: навчити розрізняти мовне явище «вимова приголосних звуків»; дотримуватися
правильної вимови слів; порівнювати та зіставляти мовні явища; уміти відповідати на
запитання за змістом прочитаного чи почутого, любити та шанувати рідну мову, її красу й
естетичну довершеність; усвідомлювати користь ведення здорового способу життя.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: розпізнавати в словах мовне
явище; добирати слова за відповідним правилом; знаходити й виправляти недоліки та
помилки у вимові, змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень; розпізнавати
наявні в почутому повідомленні факти, судження та аргументи.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: відрізняти нову інформацію від уже
відомої, аналізувати, узагальнювати, систематизувати її, робити висновки; установлювати
причиново-наслідкові зв’язки між фактами, явищами; організовувати й здійснювати
діяльність у парі; висловлювати думки, почуття в усній та письмовій формі, логічно
обґрунтовувати висловлену думку; дотримуватися культури мовлення.
Обладнання: word-документи: «Стікери для написання очікуваних результатів (морозяні
візерунки)», «Мовні звуки світу», «Розминка на вимову звуків [ґ] та [г]», «Я – диктор»,
«Вимовляю пари в парі!», «Мінітест», «Скоромовка», «Анкета самоаналізу»; відеофайл
«Фізкультхвилинка. Ритмічна руханка».
Дивуєшся дорогоцінності мови нашої:
у ній що не звук – то подарунок,
усе крупне, зернисте, як самі перла.
Микола Гоголь
 Поетична сугестія (виразне читання вчителем поезії Н. Красоткіної «Мовні звуки»).
Мовні звуки
Звуків дуже є багато, Стукіт, грюкіт, шелест, свист,
У природі все звучить. Хоч приблизно та умовно
Свище вітер, грім завзято Ними скаже щось артист.
В темнім небі гуркотить. Знайте всі, мої шановні,
Навесні співає пташка, Не забудьтеся, бува.
І струмочок жебонить. У людей є звуки мовні,
Джміль гуде, дзвенить комашка, Що складаються в слова.
Все по-своєму звучить! Звуки, зібрані у слово
Звуки всі пізнати можна, Ще в далеку давнину,
Хоч багато в світі їх. Утворили рідну мову
Розбере дитина кожна, Українську чарівну...
Де тривога, сум чи сміх. Надія Красоткіна
223
Але звуки ці – немовні:
 Бесіда.
– Скільки є звуків у мові?
– Які є звуки мови?
– У що склалися мовні звуки?
Слово вчителя. Звернімо увагу на те, що звук «д» у слові «загадка» слід вимовляти чітко.
Метою сьогоднішнього уроку є вдосконалення вимови приголосних звуків. Приголосні звуки
в українській мові в кінці слова та в середині слів після голосних вимовляються чітко,
виразно: загадка, казка, діжка, берізка, плід, гриб, ягідка тощо. Тому ми маємо
дотримуватися правильної вимови цих слів.
2. Визначення очікуваних результатів (word-документ «Стікери (морозяні візерунки)
для написання очікуваних результатів»).
Слово вчителя про мовні звуки світу (word-документ).
Бесіда.
– У нашій мові ціле розмаїття звуків: і шиплячих, і губних, і свистячих. Чи можна її назвати
складною? Чому?
– Скільки приголосних звуків в українській мові? (32).
– Які приголосні звуки треба розрізняти за дзвінкістю – глухістю? ([б] – [п], [з] – [с], [д] –
[т], [ґ] – [к], [г] – [х], [ж] – [ш], [дж] – [ч], [дз] – [ц]).
– Які приголосні звуки в українській мові звучать мелодійно, музикально? ([р], [л], [м], [н],
[в], [й]).
 Вправа «Шукаю пари!».
Методичний коментар: відгадати загадки, визначити у відгадці приголосні звуки, які
мають пари, та дібрати звуки відповідно до пари; виразно вимовляти звуки в словах.
І солодкі, і кисленькі, Довгі ноги, довгий ніс,
І довгасті, і кругленькі По болоті ходить скрізь.
До вподоби ви мені, Відповідь. Лелека. ([к] – [ґ]).
Соковиті та смачні. У носатого Івана,
Знають добре малюки: Одежина дерев’яна.
Мова йде про… Він у чистім полі ходить
Відповідь. Ягідки. ([г] – [х], І по ньому носом водить.
[д] – [т], [к] – [ґ]). Не стрижений, не чесаний –
У ворота він летить, Гострим ножем затесаний.
Як зумієш гол забить. Відповідь. Олівець. ([ц']) – [дз']).
Скаче весело по полю,
Незамінний у футболі.
Відповідь. М’яч. ([ч] – [дж]).
 Вправа «Розминка на вимову звуків [ґ] та [г]» (word-документ).
І тільки ота трьохсотлітня ґава,
яка себе називала Павою
(старезна, без ока, та ще й кульгава),
знайшла Жар-птицю непристойно яскравою.
 Вправа «Я – диктор» (word-документ).
224
Методичний коментар: прочитати текст із дотриманням вимог правильної вимови
приголосних звуків.
 Вправа «Вимовляю пари в парі!» (word-документ).
Віка – Віці, чистити – чищу, косити – кошу, матінка – матінці, сторінка – сторінці, радити –
раджу, плескати – плещу, муха – мусі, стріха – на стрісі.
4. Фізкультхвилинка. Ритмічна руханка (відеофайл).
 Мінітест (word-документ).
Звук [ш] є в кожному слові рядка
А щука, шедевр, шанс, книжка
Б мурашка, щока, помічник, щебет
В широкий, вищий, ніж, сушити
Г молодший, кішка, кришталь, щітка
Д шиття, нижче, шоу, школа
Ключ. Г.
 Вправа «Скоромовки». Змагання в парах (word-документ).
 Бабин біб розцвів у дощ – буде бабі біб у борщ.
 У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
 Галасливі ґави й галки
в гусенят взяли скакалки.
Гусенята їм ґелґочуть,
що й вони скакати хочуть.
 Вправа «Уявна ситуація». Робота в парах.
Методичний коментар: скласти й розіграти діалог (5–6 реплік) на тему
«Спорт – це класно!», уживаючи слова з префіксами роз-, без- . Звернути увагу
на правильну вимову звука [з].
 Вправа «Момент творчості».
Методичний коментар: написати есе (5–6 речень) на тему «Неординарність звучання
нашої мови».
– Із чого починається мова, мовлення?
– Як епіграф пов’язаний з темою уроку?
– Чому Микола Гоголь називає кожен звук нашої мови подарунком?
Скласти невеличке висловлювання, довівши, що кожен звук нашої мови, за словами Гоголя,
– «подарунок». Дібрати заголовок.
Скласти коротку (1–2 речення) скоромовку із сумнівними приголосними.
Вправа «Кульмінація уроку».
Методичний коментар: учні визначають, який етап уроку вони вважають кульмінаційним
(за змістом уроку й емоційним виявом) та коментують.
«Анкета самоаналізу» (word-документ).
Методичний коментар: учні заповнюють анкету самоаналізу.
Урок № 57
225
Тема. Уподібнення приголосних звуків. Написання слів із сумнівними приголосними.
Мета: навчити розрізняти мовне явище «уподібнення приголосних»; дотримуватися
правильної вимови слів з уподібненням та сумнівними приголосними; правильно писати
слова, у яких відбувається уподібнення приголосних; порівнювати та зіставляти мовні
явища; вирізняти фонетичні явища у своєму та чужому мовленні; пояснювати їх суть;
складати словосполучення та речення зі словами, у яких відбувається уподібнення
приголосних; любити й шанувати рідну мову; зберігати та примножувати родинні цінності.
прочитаного чи почутого; розпізнавати в словах мовне явище; добирати слова за відповідним
правилом; визначати в слові орфограму; обґрунтовувати написання слів із вивченою
орфограмою; знаходити й виправляти недоліки та помилки в словах та реченнях, у вимові,
змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень.
зв’язки між фактами, явищами; організовувати й здійснювати діяльність у парі;
висловлювати думки, почуття в усній та письмовій формі; формулювати визначення, логічно
обґрунтовувати висловлену думку; дотримуватися культури мовлення.
Обладнання: word-документи: «Стікери для написання очікуваних результатів (сніжинки)»,
«Уподібнення приголосних звуків», «Зимовий візерунок звуків», «Фонетичний диктант.
Картки», «Мінітест», вікторина «Хто найспритніший?», «Вірш-скоромовка»; відеофайл
«Гімнастика для очей».
Тип уроку:урок розвитку компетентностей.
Труднощі існують
для того, щоб долати їх.
Р. Емерсон
 Поетична сугестія (виразне читання вчителем поезії Н. Красоткіної «Живи
щасливо…»).
Живи щасливо
Завжди в житті щось треба подолати:
То труднощі, що стали на путі, –
То зваби різні, що повзуть до хати,
То повороти й вигини круті...
 Бесіда.
– До чого закликає нас авторка поезії?
– Що допомагає нам долати складні ситуації та життєві негаразди?
Слово вчителя. Тема уроку сьогодні досить складна. Але подолання цих труднощів вам
буде під силу, якщо уважно слухатимете пояснення матеріалу. На життєвому шляху завжди
трапляються труднощі, як каже поетеса. Їх треба вміти долати. Гадаю, ви впораєтеся з
матеріалом сьогоднішнього уроку. Для цього вам знадобиться, звісно, ще й бажання,
натхнення та працьовитість, а я допоможу.
2. Визначення очікуваних результатів (word-документ «Стікери (сніжинки) для
Методичний коментар: учні на стікерах (сніжинках) пишуть очікувані результати.
– Як можна назвати людину, яка не боїться складних ситуацій?
226
Вправа «Зимовий візерунок звуків» (word-документ).
Методичний коментар: знайти у вірші дзвінкі та глухі приголосні, тверді, м’які та
пом’якшені; пригадати пари дзвінких та глухих приголосних.
Дивні квіти
Дивні квіти Приснилась
Розпустились Уночі весна.
На шибках вікна. Анатолій Качан
Це Морозкові
 Слово вчителя. Уподібнення приголосних (асиміляція) – процес, коли наступний
приголосний впливає на попередній, відмінний від нього звучанням, тобто асимілює його.
Розгляньмо приклади: за глухістю, за дзвінкістю, за м’якістю, за способом творення
(шиплячі перед зубними стають свистячими й навпаки тощо).
Легко – [лéхко], отже – [óд͡жe], пісня – [п’íс'н'а], доріжці – [доур'íз'ц'і].

Але оглушення українській мові не притаманне, крім слів: легко, вогко, кігті, нігті,
дьогтю та їхніх похідних. Якщо ви його чуєте, значить це чиясь неправильна вимова,
оскільки має російськомовний вплив.
 Ознайомлення з довідкою «Уподібнення приголосних звуків» (word-документ).
 Читання теоретичного матеріалу підручника за темою «Уподібнення приголосних
звуків».
Методичний коментар: назвати ключові слова та ставити запитання одне одному за
змістом прочитаної та прослуханої інформації.
Орієнтовна відповідь. Ключові слова: уподібнення приголосних, оглушення, вимова,
дзвінкість, м’якість тощо.
Запитання.
– Що таке уподібнення приголосних?
– Які ви знаєте види уподібнення?
– Що відбувається з твердими приголосними перед м’якими?
– Що відбувається з глухими приголосними перед дзвінкими?
– Чи завжди дзвінкі приголосні вимовляються дзвінко?
 Вправа «Фонетичний диктант». Робота в парах (word-документ).
Методичний коментар: учитель пропонує дітям виконати завдання на картках.
1. Записати слова за фонетичною транскрипцією.
[пие шáйеіс':а], [с'м’ійéц':а], [д'іхт'áр], [молод'бá].
Довідка. Пишаєшся, сміється, дігтяр, молотьба.
2. Записати фонетичну транскрипцію слів з уподібненням приголосних.
Стосується, кігтьовий, футбол, пісня, зжати.
Довідка. [стоусу́йеіц':а], [к’іхт'ови́й], [фудбóл], [п’íс'н'а], [ж:áтие].
 Вправа «Сортування».
Методичний коментар: заповнити (записати) більшу скриньку словами з уподібненням
приголосних, а меншу – без уподібнення.
Різдво, діжка, свято, щавель, розшити, берегти, легкий, вокзал, умиваєшся, джем, рюкзак.
Знайти рядок, у якому всі слова мають уподібнення.
А якби, промінчик, свято, баскетбол
227
Б козацький, косьба, футляр, кішка
В гість, вітчим, боротьба, кашці
Г нитці, сюжет, запорожці, наважся
Д умивається, домігся, повість, кігті.
Ключ. В.
 Вправа «Добери перевірне слово».
Записати слова із сумнівними приголосними, дібрати перевірні слова за зразком.
Зразок. Діжка – діжечка.
Рибка, берег, мотузка, молотьба, близько, ковзкий, берізка, боязкий, дужчий, загадка,
приказка, мажте, стежка, гризти, сережка, редька.
 Вправа «Зробити вибір».
Записати слова, уставивши, відповідні літери; визначити, до яких слів не можна дібрати
перевірне слово.
Е(к, ґ)замен, моло(т, д)ьба, ко(з, с)ьба, сли(з, с)ький, лю(д, т)ський, бра(ц, тст)во, ски(б, п)ка,
дьо(х, г)тьовий, ай(с, з)берг, фу(т, д)бол, боро(т, д)ьба, кі(г, х)ті, сні(ш, ж)ки.
3.Фізкультпауза. Гімнастика для очей (відеофайл).
 Вправа «Ти – мені, я – тобі».
Методичний коментар: слова читати в парах, правильно вимовляючи одне одному.
1. Діжка, берізка, казка, надпис, дорожчий, берег, солодкий.
2. Низько, везти, близький, бризкати, гребти, приказка, ніжка.
 Вправа «Зимовий калейдоскоп».
Доберіть до поданих слів дієслова на -ться в переносному значенні, утворивши речення;
запишіть фонетичну транскрипцію двох слів на вибір.
Сніг – (переливається). Сніжинка – (усміхається). Поля – (укриваються). Діти
(розважаються). Ліс – (красується). Зима – (вихваляється).
Скласти письмове висловлення на тему «Родинні традиції», використавши слова Великдень,
Різдво, свято, солодкий; знайти серед цих слів ті, у яких відбувається уподібнення
приголосних звуків, записати їхню фонетичну транскрипцію та прокоментувати.
1. Скласти зв’язне висловлення зі словами: сніжки, сніг, ковзкий, ожеледь, мороз, слизький.
Потренуватися у вимові дзвінких приголосних: [ж], [г], [з], [д].
2. Дібрати й записати 5–6 слів з уподібненням приголосних звуків.
Скласти мінітест на уподібнення приголосних чи сумнівні приголосні.
 Вікторина «Хто найспритніший?» (word-документ).
 Вправа «Вірш-скоромовка» (word-документ).
Визначити слова із сумнівними приголосними; читати вірш наближено до скоромовки,
правильно (дзвінко) вимовляючи ці слова.
Падав сніг на поріг, Кіт не знав, що на пиріг
Кіт зліпив собі пиріг. Треба тісто, а не сніг.
Поки смажив, поки пік, Платон Воронько
А пиріг водою стік.
Методичний коментар: продовжити речення, висловлюючи власну думку.
 Сьогодні на уроці я зрозумів (зрозуміла)...
 Виникли певні труднощі в ...
228
 Тема для мене виявилася складною (нескладною), тому що ...
Методичний коментар: учитель аналізує діяльність учнів під час уроку: висловлює загальне
враження від їхньої роботи та опанування ними теми, коментує окремі моменти, відзначає
гарні та креативні відповіді, указує на недоліки; дає поради.
Урок № 58
Тема. Вимова та правопис префіксів з- (зі-, с-), роз- (розі-), без-.
Мета: розпізнавати в словах явище уподібнення; дотримуватися правильної вимови та
написання слів із префіксами з- (зі-, с-), роз- (розі-), без-; порівнювати та зіставляти мовні
явища; складати словосполучення та речення зі словами, що містять префікси з- (зі-, с-), роз-
(розі-), без-; любити й шанувати рідну мову, культуру свого народу, його традиції, звичаї та
обряди.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: уміти відповідати на запитання за
змістом прочитаного чи почутого; розпізнавати наявні в почутому повідомленні факти,
судження та аргументи; розпізнавати в словах явище уподібнення; добирати слова за
відповідним правилом; обґрунтовувати написання слів із вивченою орфограмою; знаходити
й виправляти недоліки та помилки в словах та реченнях, у змісті, будові й мовному
зв’язки між фактами, явищами; формулювати визначення, логічно обґрунтовувати
висловлену думку; організовувати й здійснювати діяльність у парі; висловлювати думки,
Обладнання: word-документи: «Стікери для написання очікуваних результатів (снігові
кульки)»; вправи «Знайди помилку», «Зроби вибір», «Хто швидше!», «Збери зернятка»,
вправа з ключем, «Проблемне запитання», «Мінітест», «Фонетичний аналіз слів», «Домашнє
завдання. Мінітест», «Вікторина»; фотослайди: «Ребус 1», «Ребус 2»; відеофайл «Релакс.
«Зимовий пейзаж із птахами».
Письмо з помилками –
то як невимиті руки чи зуби.
Василь Стус
 Бесіда.
– Які ви знаєте зимові свята?
– Із чим вони пов’язані?
– Які пісні співають на зимових святах?
 Вправа «Розгадування ребусів» (фотослайди).
Відповіді. Коляда. Різдво.

Джерело:https://vseosvita.ua/library/rebusi-do-tematicnogo-tizna-zimovi-svata-97576.html
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ви будете вчитися розрізняти таке мовне явище, як
уподібнення приголосних; дотримуватися правильної вимови слів із префіксами з- (зі-, с-),
роз- (розі-), без-, а також правильно писати слова з цими префіксами.
2. Визначення очікуваних результатів (word-документ «Стікери (снігові кульки) для
229
 Вправа «Знайди помилку!» (word-документ).
В очікуванні свята
Зпроквола крокує зима по землі, беспорадно дивляця на неї чорні дерева, що ледь
присипані сніговим порохом. Але з-за гір снігових уже мчить до нас на своїх білогривих
конях дідусь Мороз. Діти зхвильовано чекають новорічного дива, яке ось-ось має
роспочатися. Ба скільки ще зимових свят та подарунків попереду на них чекає!
– Чи гарний має вигляд людина з брудними руками або зубами?
– Чи багато ми виявили помилок у попередньому завданні?
– Що можна сказати про людину, яка безграмотно пише?
– Як ви розумієте вислів «на помилках вчаться»?
Бесіда.
– Яка будова слів? З яких частин вони можуть складатися?
– Які префікси ви знаєте?
– Що вам відомо про написання префіксів?
– Як пишемо префікси з-, с-, роз-, без-?
 Слово вчителя. Префікси роз- , без- завжди слід писати з літерою з. А префікс с- пишемо
перед літерами к, п, т, ф, х (Кафе «Птах»), у решті випадків – з-. Вимовляти слова з
префіксами роз-, без-, з-, с- потрібно дзвінко, оскільки нашій вимові не притаманне
оглушення. Лише при швидкому темпі мовлення звук «з» може наближатися перед глухими
приголосними до с: [розк’в’іт]і [роск’в’іт].
 Вправа «Фонетичний аналіз слів» (word-документ).
Методичний коментар: проаналізувати слова з префіксами з-, с-, роз-, без- у фонетичному
контексті.
Розквіт [рóзк’в’іт] і [рóск’в’іт];
на початку слова – [ш:] (зшиток [ш:и́ток]);
у середині слова – [жш] (вивізши [ви́в’іжшиe]);
зжовклий [ж:óвклией ];
на початку слова [шч]; зчепити [шчиeпи́тие];
у середині слова – [жч]: безчинство [беи жчи́нство].
 Читання параграфа за підручником.
Методичний коментар: назвати ключові слова й поставити запитання за змістом
прочитаної та прослуханої інформації.
Орієнтовна відповідь. Ключові слова: префікс зі-, префікси з-, с-, префікс роз- (розі-),
префікс без-; написання, милозвучність тощо.
Запитання.
– Які префікси розглядаємо?
– Які з них завжди пишемо з літерою з?
– Коли вживаємо префікс с-?
– Яка запам’яталочка є для цього префікса? (Кафе «Птах»).
 Вправа «Зроби вибір» (word-документ).
Методичний коментар: уставити префікси з-, с-, роз, без-; обґрунтувати свій вибір.
..сунути, ..похватитись, бе..силий, бе..смертя, не..проста, ро..крити, ..хибити, ..підлоба,
..чистити, ..попелити, ..тиснути, ..тиха, ..кривджений, ро..бити, ро..чистити, ро..кинути.
230
 Вправа «Хто швидше!» (word-документ).
Методичний коментар: класифікувати («розселити мешканців (префікси) по будиночках»)
відповідно до правила написання префіксів з-, с-: у перший – слова з префіксом з-, а в другий
– із префіксом с-. Пояснити написання слів.
 Вправа «Мінітест» (word-документ).
Літеру з треба писати в усіх словах рядка
А (з, с)цементувати, бе(з, с)турботний, бе(з, с)компромісний
Б бе(з, с)системний, ро(з, с)квіт, (з, с)плутати
В ро(з, с)ступитися, бе(з, с) сніжний, (з, с)хитрувати
Г (з, с)худнути, ро(з, с)тулити, бе(з, с) словесний
Ключ. А.
4. Фізкультхвилинка. Релаксація «Зимовий пейзаж із птахами» (відеофайл).
 Вправа «Збери зернятка» (word-документ).
Методичний коментар: приєднати префікси-зернятка (з-, с-, роз- без-) до
12 слів-пташечок; прокоментувати написання слів; визначити, яка пташка
сита (літера «с» не є префіксом).
..летіла, ..хопила, ро..чепіривши, бе..сила, ..піває, ро..криває, ..ринула, ..чіплює,
ро..крилилася, ..тискає, ..лякалася, ..тривожена.
Методичний коментар: виписати слова у дві колонки: 1) з префіксом с-; 2) з префіксом з-;
у кожному слові підкреслити четверту від початку букву й прочитати прислів’я.
…ламати, …киснути, …палити, …блокуватися, …сувати, …простити, …вечора, …ховати,
…бракувати, …ганьбити, …проба, …тесати, …бентежити, …корити, …віяти, …плітати,
…лизати, …умовити, …хибити, …цілення, …хилити, …ясовувати, …кропити, …бити,
…громадити.
Ключ. Слово – срібло, мовчання – золото.
Джерело: https://naurok.com.ua/vpravi-z-klyuchami-pravopis-trenuvalni-vpravi-dlya-klasu-
141621.html
 Вправа «Я дослідник!».
Методичний коментар: дослідити запропоновані слова, визначивши префікс і корінь та
уставивши, де потрібно, літери «з», «с»; прокоментувати, зробити висновки; з 2–3
прикладами скласти речення.
Ро..тебнути, ро..танути, ро..тупитися, ро..тавити, ро..тягнути.
 Вправа «Проблемне запитання» Робота в парах (word-документ).
Методичний коментар: виконати завдання на картках, обґрунтувати відповідь на
запитання: «Чи легко вимовляти запропоновані слова з префіксами з-, роз-?». Усунути
недоречність у словах та провести їх порівняльний аналіз; утворити з ними
словосполучення, а потім власне висловлювання з 3–4 прикладами; здійснити
взаємоперевірку.
Розрвати, зм’яти, зщулитися, згнати, розбратися, зрватися, згнути.
Орієнтовна відповідь. Розірвати нитку, зім’яти папір, зіщулитися від світла, зігнати сум з
обличчя, розібратися з домашніми завданнями, зірватися з місця, зігнути дугою.
 Вправа «Асоціативний диктант».
Методичний коментар: учитель, тримаючи в руках аркуш паперу, демонструє перед
учнями певні дії; записати за рухами вчителя слова з префіксами з- (зі-, с-), роз- (розі-), без-;
прокоментувати написання слів із цими префіксами.
231
Орієнтовні відповіді. Розгорнути, згорнути, скласти, розкласти, розкреслити, списати,
розмалювати, зім’яти, розірвати тощо.
 Вправа «Вікторина» (word-документ).
Вправа «Мінітест» (word-документ).
Знайти рядок, де всі слова мають префікс с-
А ..чесати, ..гуртувати, ..бігати, ..питати
Б ..танцювати, ..чистити, ..тримати, ..казати
В ..пекти, ..трусити, ..кривдити, ..тиха
Г..питати, ..шити, ..фотографувати, ..в’язати
Затранскрибувати слова, проаналізувати їх при звичайному та швидкому темпі мовлення.
Сколихнула, зціджений, розжувати, зшити, зчеплений.
Методичний коментар: піднести обидві руки тим, хто вважає, що гарно опанував
матеріал уроку; одну руку – тим, хто ще може плутатися у відповідях; схрестити руки на
грудях тим, хто не засвоїв матеріал.
Вправа «Дві зірки й побажання».
Методичний коментар: прокоментувати роботу одне одного, не виставляючи оцінки, а
вказати на два позитивні моменти – «дві зірки» – і на один момент, який потребує
доопрацювання, – «побажання».
Урок № 59
Тема. Спрощення в групах приголосних.
Мета уроку: навчити розрізняти мовне явище «спрощення приголосних»; дотримуватися
правильної вимови слів зі спрощенням; правильно писати слова, у яких відбувається
спрощення приголосних; порівнювати та зіставляти мовні явища; записувати ці слова
фонетичною транскрипцією; складати словосполучення та речення зі словами, у яких
відбувається спрощення приголосних; розрізняти слова зі спрощенням та слова-винятки;
любити й шанувати рідну мову.
змістом прочитаного чи почутого; розпізнавати в словах мовне явище; добирати слова за
відповідним правилом; визначати в слові орфограму; уміти аналізувати мовне явище;
обґрунтовувати написання слів, записувати правильно слова з вивченою орфограмою;
розв’язувати ситуаційні завдання, пов’язані з уживанням слів; знаходити й виправляти
недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень; пояснювати
окремі виправлення з урахуванням вивченого правила; працювати з орфографічним і
тлумачним словниками.
Ключові компетентності, що формуються на уроці: розпізнавати наявні в почутому
повідомленні факти, судження та аргументи; установлювати причиново-наслідкові зв’язки
між фактами, явищами; організовувати й здійснювати діяльність у парі; знаходити потрібну
інформацію в мережі «Інтернет»; давати емоційну оцінку власної діяльності на уроці та
обґрунтовувати її.
Обладнання: word-документи: ребус, «Стікери (смайлики) для написання очікуваних
результатів», «Експрес-перевірка», «Таблиця на правило спрощення», «Винятки з правила
спрощення», «Вірш про винятки з правила спрощення», «Знайди зайве слово», «Пошуковий
тренажер», «Утвори словосполучення», «Фонетичний диктант. Картки», «Тлумачна
скринька», «Мінітест», «Вікторина»; відеофайл «Релаксація. Зимовий пейзаж».
232
Відчуваю та усвідомлюю,
яка це красива й легка мова.
І. Рєпін
Відповідь. Зима.
 Слово вчителя. Добрий день, діти! Бажаю, щоб сьогоднішній урок для вас був
по-особливому приємний та сонячний. Цієї зимової пори так хочеться сонечка,
щоб усе навколо вигравало на сніжку яскравими блискітками. Чому ми почнемо роботу саме
зі смайликів? А тому, що вони схожі на сонечко: такі ж яскраво-жовті й веселі. Навіть ті, які
виявляють сум, усе одно своїм кольором підказують нам, що це тимчасово! Тепер намалюйте
свій настрій. Упродовж уроку найактивніші учні також будуть отримувати смайлики. Тож не
зволікаймо!
 Вправа «Смайл-кампанія».
Методичний коментар: відповідно до свого настрою намалювати в зошитах смайлики й
використовувати їх на певних етапах уроку.
 Вправа «Анаграма».
Методичний коментар: шляхом перестановки літер визначити слово, яке стане ключовим
на уроці.
ЯПРЩНСОЕН
Ключ. Спрощення.
 Слово вчителя. Любі діти, ви вже чимало знаєте про багатство й красу рідної мови. А
сьогодні на уроці ви познайомитеся ще з одним правилом нашої орфографії, яке вас переконає
і в тому, що наша мова до того ж іще й дуже проста. А все просте, як кажуть, є геніальним. Це
правило спрощення.
2. Визначення очікуваних результатів (word-документ «Стікери (смайлики) для
Методичний коментар: написати на стікерах (смайликах) очікувані результати.
– Прокоментуйте епіграф уроку, звернувши увагу, що це слова російського художника.
– Чому нашу мову можна вважати «красивою» і «легкою»?
– Як це пов’язано з темою уроку?
 Слово вчителя. Незабаром ви познайомитеся з таким правилом орфографії, як закон
милозвучності української мови, де мовлення «ллється плавно, як річечка», і матимете змогу
переконатися в цьому. А ми наразі дізнаємося про те, що ж собою являє правило спрощення.
Для початку перевіримо, як ви орієнтуєтеся в попередньому матеріалі з фонетики.
Експрес-перевірка (word-документ).
1. Що таке фонетика? (Розділ мовознавства, що вивчає звуки мови і звуки мовлення).
2. Скільки звуків в українській мові? (38).
3.Які звуки «шиплять»? ([ж], [ч], [ш], [дж]).
4.Які «свистять»? ([з], [ц], [с], [дз]).
5. На які види поділяються приголосні звуки? (Глухі, дзвінкі, сонорні; тверді, м’які,
пом’якшені).
6. Які ви ще знаєте приголосні звуки? (Губні, шиплячі, гортанні, зубні).
7.Що у фонетиці означає число «6»? (Голосні звуки: [а], [о], [е], [у], [и], [і]).
8. Як називаються приголосні, для яких є запам’яталочка «Ми винили рій»? (Сонорні).
9. Чим різняться слова «донька» й «дочка»?(Наголосами).
10. На який склад падає наголос у слові «мережа»? (На другий).
233
11.Скільки літер у нашому алфавіті? (33).
12. Що таке орфоепія? (Розділ мовознавства, що вивчає правильну вимову звуків мовлення).
 Слово вчителя. У процесі словозміни чи словотворення інколи збігаються три й більше
приголосних, що утруднює вимову. Тому в процесі мовлення один із приголосних
(переважно середній) випадає і складна для вимови група приголосних спрощується.
 Таблиця на правило спрощення (word-документ).
Буквосполучення Приклад
ждн – жн тиждень – тижневий
стн – сн вість – вісник
стл – сл щастя – щасливий
рдц – рц сердечний – серце
скн – сн писк – писнути
здн – зн проїзд – проїзний
рнц – нц чернець – ченці
 Читання параграфа підручника за темою «Спрощення в групах приголосних».
Методичний коментар: назвати ключові слова й поставити запитання за змістом
прочитаної та прослуханої інформації.
Орієнтовна відповідь. Ключові слова: спрощення, винятки, буквосполучення, випадіння
приголосного, вимова тощо.
Запитання.
– Що таке спрощення?
– Які запам’ятали українські винятки?
– Які можете навести приклади слів іншомовного походження на -ст, -нт?
 Ознайомлення з винятками з правила спрощення (word-документ).
1.Хвастливий (хвастнути), пестливий, зап’ястний, кістлявий, хворостняк, шістнадцять,
шістдесят, шістсот.
2. Пропускний (пропускник), випускний (випускник), вискнути, тоскно, скнара, скніти.
3. Від іншомовних іменників на -ст (- ний, - ський), -нт (- ний, - ський).
Наприклад: контраст – контрастний, гігант – гігантський тощо.
4. У буквосполученнях -стц-, -стч-. Наприклад: невістці – невістчин.
 Мнемонічна вправа «Вірш на винятки з правила спрощення» (word-документ).
Методичний коментар: читання вірша на запам’ятовування винятків учителем чи учнями.
 Вправа «Я знавець!».
Методичний коментар: уставити, де потрібно, літери.
Хворос..няк, влас...ник, артис...чин, турис...чин, турис...ці, зліс...ний, контекс...ний,
безкорис...ливий, піаніс...ці, кіс...лявий, гіган...ський, ти...жневий.
 Вправа «Знайди зайве слово» (word-документ).
Методичний коментар: підкреслити чи закреслити в кожному рядку зайве слово.
1. Заздрісний, волейболістці, буревісник.
2. Студентський, агентський, пропускний.
3. Баластний, перехресний, благовісний.
 Вправа «Утвори прикметник».
Область – обласний, тиждень – тижневий,
проїзд – проїзний, зап’ястя – зап’ястний,
особистість – особистісний, артистка – артистчин,
медалістка – медалістчин, захист – захисний.
 Вправа «Сортування».
Методичний коментар: у перший кошик (колонку) зібрати (записати) слова, де потрібно
вставити літери, а в другий кошик (колонку), де їх потрібно відкинути.
234
Чес...ний, особистіс...ний, тос...но, президен...ський, кількіс...ний, захис...ний, протес...ний,
шіс...надцять, якіс...ний, проїз...ний, контрас...ний, зап’яс...ний, улес..ливий, кількіс..ний,
балас..ний, хвас..ливий, шіс..десят, вартіс..ний.
3. Фізкультпауза. Релаксація «Зимовий пейзаж» (відеофайл).
 Вправа «Пошуковий тренажер» (word-документ).
Методичний коментар: знайти в реченнях слова з опрацьованою орфограмою та пояснити
їх правопис.
 Вправа «Утвори словосполучення» (word-документ).
Методичний коментар: з’ясувати значення іншомовних іменників, утворити від них
прикметники та обґрунтувати написання утворених слів.
 Вправа «Тлумачна скринька» (word-документ).
Методичний коментар: пригадати, що таке запозичена лексика; за допомогою
тлумачного словника чи мережі «Інтернет», розділившись на групи, з’ясувати значення
іншомовних слів. З 2–3 словами скласти речення.
Форпост, аванпост, баласт, компост, контраст.
 Вправа «Фонетичний диктант» (word-документ). Робота в парах.
Методичний коментар: учитель пропонує учням виконати завдання на картках.
1. Записати фонетичну транскрипцію слів.
Шістсот, якісний, контрастний, гігантський.
Довідка для вчителя: [ш’іс:о́т], [йа́к’існией], [контра́снией], [г’іга́н'с'кией].
2. Записати слова за фонетичною транскрипцією.
[ш’існа́ц':ат'], [захиесни́й], [хворос'н'а́к], [студе́н'с'кией].
 Вправа «Уявна ситуація». Робота в парах.
Методичний коментар: учитель пропонує дітям ситуацію: їм довелося поспілкуватися з
прибульцем, який поцікавився тим, що собою являють людські чесноти. Скласти (усно чи
письмово) відповідь прибульцеві, уживши слова, у яких відбувається спрощення.
Мінітест (word-документ).
Записати слова та визначити, де відбувається спрощення в усіх словах рядка.
А пристрас...ний, медаліс...ці, шіс...сот
Б радіс...ний, облас...ний, пес...ливий
В облес...ливий, виїз...ний, швидкіс...ний
Г хворос...няк, стис...нути, безчес...ний
1. Вивчити вірш про винятки з правила спрощення.
2. Створити розповідь (опис) про тваринку, використавши слова: двомас..ний, заздріс..ний,
радісн..ий, капос..ний, пес..ливий, кіс..лявий.
 Вправа-гра «Хто наймоторніший?».
Методичний коментар: відтворити з пам’яті й записати якомога більше слів,
опрацьованих на уроці: 1 група (варіант) – слова зі спрощенням; 2 група (варіант) – винятки.
Здійснити взаємоперевірку.
 Вікторина «Класифікація слів зі спрощенням та винятків» Робота в парах. (word-
документ).
235
Методичний коментар: запропонувати учням визначитися, як вони «подружилися» з цією
темою, та поставити плюс чи мінус навпроти тверджень.
 Ознайомився ...
 Знаю (орієнтуюся) ...
 Умію...
 Застосовую...
 Оцінюю ...
Методичний коментар: учні оцінюють свою роботу на уроці, малюючи кольорові
смайлики: жовтий – працював (працювала) добре, своєю роботою задоволений (задоволена);
зелений – виникли деякі труднощі; сірий – було складно, потрібна допомога вчителя.
Урок № 60
Тема. Розпізнавання в словах явищ уподібнення звуків, спрощення, ненаголошених
голосних звуків. Добирання слів з уподібненням звуків, спрощенням, ненаголошеними
голосними звуками.
Мета: розпізнавати такі мовні явища, як «ненаголошені голосні», «спрощення»,
«уподібнення приголосних»; дотримуватися правильної вимови слів з уподібненням;
правильно писати слова, у яких відбувається спрощення, уподібнення приголосних;
пояснювати окремі виправлення з урахуванням вивчених правил; складати й оформлювати
власні висловлення згідно з усталеними орфографічними нормами; любити й шанувати рідну
мову, красу рідної природи.
змістом почутого; розпізнавати наявні в почутому повідомленні факти, судження та
аргументи; розпізнавати в словах мовні явища; добирати слова за відповідним правилом;
визначати в слові орфограму; обґрунтовувати написання слів із вивченою орфограмою;
висловлювати міркування щодо проблемних питань, пов’язаних з мовними явищами;
знаходити й виправляти недоліки та помилки в словах, реченнях, у змісті, будові й мовному
зв’язки між фактами, явищами; організовувати й здійснювати діяльність у парі та групі;
дотримуватися правил спілкування; визначати тему й мету спілкування; складати
висловлення залежно від мети спілкування та об’єкта мовлення; переказувати одержане
повідомлення; толерантно відстоювати власну позицію в процесі роботи; висловлювати
думки, почуття в усній та письмовій формі; формулювати визначення, логічно
обґрунтовувати висловлену думку; дотримуватися культури мовлення; здійснювати
самооцінювання.
Обладнання: word-документи: «Стікери для написання очікуваних результатів (снігові
хмарини)», «Самодіагностика», «Я – дослідник!», «Я – редактор», «Мінітест», «Зимовий
вернісаж», «Я готовий!»; фотослайд «Ребус»; відеофайл «Новорічна весела».
 Вправа «Ребус» (фотослайд).
Відповідь. Подарунок.
 Вправа «Пригадай-но!».
Методичний коментар: розібрати відгадане слово за будовою.
Слово вчителя. Сьогодні на уроці пригадаємо такі мовні явища, як ненаголошені голосні,
уподібнення звуків, спрощення; коригуватимемо навички розпізнавання слів; добиратимемо
слова з уподібненням звуків, спрощенням. Будемо дотримуватися правильної вимови слів з
уподібненням, правильно писати слова, у яких відбувається спрощення, уподібнення
236
приголосних; складати та оформлювати власні висловлення згідно з усталеними
орфографічними нормами.
 Вхідна самодіагностика (word-документ).
Методичний коментар: здійснити самодіагностику, поставивши помітку щодо засвоєння
відповідних тем, на початку уроку; прокоментувати.
 Вправа-гра «Орфографічне лото». Групова робота.
Методичний коментар: учитель пропонує об’єднатися в групи (по 5–6 учнів); картки зі
словами, розрізаними навпіл, перемішані вчителем; у кожної групи лежать половинки
розрізаних 5–10 слів. Як варіант, починає та група, яка відгадає загадку (наприклад: що
найшвидше у світі? (Думка)). У кого знаходиться друга половинка слова, зачитує
(демонструє) його та продовжує далі ланцюжком. Інший варіант: у кожної групи учнів свій
набір слів. Перемагає та група, у якої всі половинки будуть з’єднані найшвидше.
3. Визначення очікуваних результатів (word-документ «Стікери (снігові хмарини) для
 Бесіда.
– Що вивчає фонетика?
– Що вивчає орфографія?
– З якими орфограмами ви ознайомилися?
– Коли слід писати Е, а коли И в коренях слів? Наведіть приклади.
– Які ви знаєте види уподібнення приголосних звуків? Наведіть приклади.
– Що являє собою правило спрощення? Наведіть приклади.
– Які вам відомі винятки з правила про спрощення?
 Вправа «Я – дослідник!» (word-документ).
Методичний коментар: дослідити, провести спостереження в запропонованих ланцюжках
слів, прокоментувати, зробити висновки.
 лестощі – улесливий, облесливий;
 пестощі – пестливий;
 хруснути, шелеснути, хвастнути;
 писнути, вереснути, блиснути, вискнути;
 вискнути, виснути;
 студентський, гігантський, інтриганський.
 Вправа «Поясни вибір!».
Бр...ніти, тр..мтіти, марм...лад, ос...лед...ць, запром...нитися, б..гатий, х...зяїн, к...жан,
кр...хкий, вип...щений, ч...столюбний, пр...б...ральниця, кл...ночок, кр...жаний, завм..рає,
оз..рнувся.
Методичний коментар: усунути, де потрібно, помилки.
Безболісний, аспіранський, вістник, виснути, випусник, форпостний, перехрестний, піанісці,
ненавистний, доблесний, виїздний, шістдесятилітній, власний, облестливий, улесливий,
пестливиий, компосний.
 Вправа «Фонетичний диктант».
Випускник, книжці, старається, зелений, мотузка, народ, пиріг, легенда, пестливий, півень,
нігтик.
Довідка для вчителя:[виепусни́к], [кни́з'ц'і], [стара́йеіц':а], [зеиле́нией], [моуту́́зка], [нарóд],
[пиер'і́́г], [леиге́нда], [пеисли́вией], [п’івеин'], [н'і́хтиек].
Знайдіть рядок, де звук [з] треба вимовляти в кожному слові. Відшукайте слова, у яких є
уподібнення приголосних, та прокоментуйте.
237
А ва[..]он, ку[..]ня, грі[..]ний
Б моту[..]ка, д[.. ]еркало, ро[..]чулити
В [..]ерно, ко[..]ьба, [..]ірка
Г [..]агадка, бері[..]ка, ка[..]ка
Відповідь. Г; кузня, розчулити,косьба.
3. Фізкультпауза. «Новорічна весела» (відеофайл).
 Вправа «Слуховий диктант». Взаємоперевірка в парах.
Задрісний, меткий, кістлявий, левада, писнути, шелеснути, хруснути, хвастнути, величезний,
велетенський, проїзний, шістнадцять.
 Вправа «Зимовий вернісаж» (word-документ).
Методичний коментар: прочитати текст, визначити його головну думку; уставити, де
потрібно, літери; пояснити правопис цих слів. Скласти 2–3 реченнями продовження
висловлювання, використавши слова з опрацьованими орфограмами. Записати фонетичну
транскрипцію слів: пестливі, перснями, сиплються, хизується.
Довідка для вчителя: [пе исли́в’і], [пе́рс'н'амие], [си́пл'уц':а], [хиезу́́йеіц':а].
 Вихідна самодіагностика(word-документ).
Методичний коментар: поставити помітку щодо засвоєння відповідних тем після уроку;
прокоментувати.
 Вправа «Я готовий!» (word-документ).
Методичний коментар: плескати в долоні, коли на картці (на екрані) вчитель демонструє
приклад слова з правильним написанням.
Орієнтовні слова: велитенський, кремезний, гігантський, шіснадцять, контрасний,
запроменитися, оселедець, півень, проїзний, блиснув, випусник, озирнутися, завмерає,
тремтіти.
Укласти словничок (за алфавітом) з 15–20 слів, які читали, писали на уроках за відповідними
правилами.
Скласти мінітест за опрацьованими правилами.
Вправа «Услід за відчуттями».
Методичний коментар: учні коментують те, у які моменти уроку в них відбувалися зміни в
настрої, відчуттях тощо.
 Відчували захоплення, радість...
 Відчували непосидючість перед виконанням певної вправи...
 Відчували азарт...
 Відчували задумливість...
 Відчували мінізаздрощі...
 Відчували творче натхнення...
Методичний коментар: учитель аналізує діяльність учнів під час уроку: висловлює загальне
враження від їхньої роботи на уроці та опанування ними теми, коментує окремі моменти,
відзначає гарні та креативні відповіді, указує на недоліки; дає поради.
Урок № 61
Тема. Діагностична робота (тест 4). Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
(І частина).
238
Мета: перевірити рівень засвоєння знань, умінь та навичок із розділів «Фонетика. Графіка.
Орфоепія. Орфографія»; з’ясувати можливі недоліки в опануванні мовної теорії; розвивати
увагу, логічне й образне мислення; складати речення з вивченими орфограмами; знаходити
правильні відповіді в тестових завданнях; установлювати відповідності; записувати слова
фонетичною транскрипцією; писати твори на запропоновані теми, використовуючи слова з
вивченими орфограмами; бути відповідальним та наполегливим при виконанні завдань;
цінувати наслідки власної праці, пунктуальність.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: застосовувати здобуті знання для
розв’язання завдань різного виду та рівня складності; висловлювати судження щодо власного
розуміння мовних явищ та особливостей написання слів; записувати слова фонетичною
транскрипцією; складати речення на запропоновані теми; визначати правильні варіанти
відповідей.
інформацію; висловлювати думки та почуття в письмовій формі; дотримуватися культури
мовлення; формулювати визначення, логічно обґрунтовувати висловлену думку;
Обладнання: word-документи: «Стікери для написання очікуваних результатів (думка)»,
різнорівневі тестові завдання для контрольної роботи у двох варіантах, «Рефлексія. «Дерево
понять», «Смайликовий настрій»; відеофайл «Релаксація «Новорічна іграшка».
Вправа «Розгадування загадок».
Методичний коментар: відгадати загадки, продовживши ряди власними прикладами.
 А що плаче – сліз не має? (Серце).
 А що горить без полум’я? (Любов).
 А що біжить безперестанку? (Час).
 А що шумить без буйного вітру? (Річка).
 А що найшвидше у світі? (Думка).
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zagadki-5-klas-z-vidpovidyami
Слово вчителя. На уроці ви зможете перевірити власний рівень засвоєння матеріалу розділів
«Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія», розвиватимете вміння застосовувати набуті
знання на практиці, удосконалюватимете навички написання власних висловлень;
установлюватимете відповідності; виховуватимете в собі почуття відповідальності,
наполегливості, інтересу до наслідків власної праці, пунктуальності.
Слово вчителя. Думка, як кажуть, найшвидша, вона не має кордонів. Тому, опрацювавши
розділи «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія», ви маєте можливість перевірити власні
досягнення, знання, уміння. Бажаю вам наполегливості, натхнення та творчої самореалізації,
щоб думкою ви полинули у свій світ знань і показали якнайкращі результати!
3. Визначення очікуваних результатів (word-документ «Стікери (думка) для написання
очікуваних результатів»).
Слово вчителя. Кожна правильна відповідь на запитання початкового рівня оцінюється в 0,5
бала, середнього рівня – 1,5 бала. Максимальна кількість балів за правильно виконані
завдання початкового та середнього рівнів – 6 балів. Правильне виконання завдання
достатнього рівня – 1 бал. Максимальна кількість балів – 2 бали. Завдання високого рівня
виконується на вибір. Правильне виконання завдання – 4 бали. Максимальна кількість балів –
4. Максимальна кількість балів за всі правильно виконані завдання – 12 балів.
239
усвідомлення знань та їх застосування (word-документи).
Варіант І
Початковий рівень.
1. Правильно вимову слова боротьба відображено у варіанті
А [бороут'ба́]
Б [бород’ба́]
В [бород'ба́]
Г [боурод'ба́]
2. Звук [з] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка
А моту[..]ка, ку[..]ня, ва[..]он
Б моро[..], [..]ірка, [..]няв
В кни[..]ці, про[..]ба, [..]елень
Г ка[..]ка, надрі[..], [..]олото
3.На перший склад падає наголос у слові
А випадок
Б одинадцять
В цемент
Г довідник
4. Літеру Е на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка
А ш..потіти, в..ликий, к..сіль, ш..рокий
Б вел..тенський, п..ріжечок, ш..лестіти, л..генда
В с..режки, приб..ру, гл..бінь, кл..ночок
Г чер..да, в..ршина, зл..генька, скр..готати
5. Оберіть рядок, у кожному слові якого треба писати префікс з-
А ..тверджувати, ..колихнув, ..пихнути, ..формувати
Б ..цілення, ..середини, ..тишити, ..хилений
В ..ціджений, ..жувати, ..мотаний, ..шити
Г ..кручений, ..тиснутий, ..роблений, ..тягнений
6. Спрощення приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка
А балас..ний, піз..ній, гіган..ський, безсовіс..ний
Б шіс..надцять, зліс..ний, захис..ник, буревіс..ник
В заздріс..ний, кіс..лявий, бороз..на, улес..ливий
Г безвиїз..ний, пристрас..ний, благовіс..ний, корис..ний
Середній рівень.
7. Установіть відповідність між визначенням та його продовженням.
Визначення Продовження
1 префікс с- пишеться А перед приголосними д, т, з, с, ц, л, н
2 спрощення – це Б пишемо и
3 у коренях, після яких стоїть суфікс В випадання деяких приголосних для полегшеної
-а-, (-я-), вимови та написання
4 уподібнення – це Г процес, коли наступний приголосний впливає на
попередній, відмінний від нього звучанням
Д перед приголосними к, п, т, ф, х
8. Установіть відповідність.
Слова Характеристика написання
1 шелес(т)нути, тиж(д)невий, облас(т)ний А спрощення відбувається в усіх словах рядка
2 вогко [во́хко], баскетбол[баскеидбóл], Б спрощення відбувається в усіх словах, крім
240
яблуня [йа́блун'а] одного
3 дятел[д'а́тел], лінь [лін'], доля [дóля] В фонетичний запис слів відображено
правильно
4 чес(т)ний, контрас(т)ний, віс(т)ник Г фонетичний запис слів відображено
неправильно
Ключ. 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Г, 5–В, 6–Г; 7: 1–Д, 2–В, 3–Б, 4–Г; 8: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Б.
(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1бал. Максимальна кількість балів за правильно
виконане завданн – 2 бали).
1. Доберіть слово з орфограмою «ненаголошені голосні», правильність написання якого
можна перевірити наголосом. Складіть і запишіть з ним речення.
2. Доберіть слово, у якому спрощення не позначається на письмі. Складіть і запишіть з ним
речення.
(Виконайте одне завдання (на вибір). Максимальна кількість балів за правильно виконане
1. Напишіть есе на тему «Книга – найкращий приятель». Використовуйте слова з вивченими
орфограмами, підкресліть їх.
2. Напишіть твір-мініатюру «Родинні свята – радість у серці». Використовуйте слова з
вивченими орфограмами, підкресліть їх.
Варіант ІІ
Початковий рівень.
1. Правильно вимову слова просьба відображено у варіанті
А [про́уз'ба]
Б [про́з'ба]
В [про́зс'ба]
Г [про́с'ба]
2. Звук [д] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка
А [..]орога, фу[..]бол, коля[..]ка
Б зага[..]ка, пі[..]земний, [..]жем
В баске[..]бол, Різ[..]во, по[..]ія
Г [..]иректор, від[..]звенів, по[..]орож
3.На другий склад падає наголос у слові
А випадок
Б одинадцять
В спина
Г довідник
4. Літеру Е на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка
А кл..котіти, л..вада, сл..вовий, б..региня
Б куч..рявий, щ..дрівка, п..лена, виб..ру
В д..шевий, схв..льований, м..рехтіти, здал..ку
Г ч..решня, к..шеня, бр..ніти, розч..сати
5. Оберіть рядок, у кожному слові якого треба писати префікс с-
А ..каламутив, ..цідити, ..берегти, ..тиха
Б ..ломити, ..чавити, ..питати, ..колихнувся
В ..читати, ..сунувся, ..молочений, ..терти
Г ..кувати, ..фотографувати, ..тискач, ..прямований
6. Спрощення приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка
А безболіс..ний, особистіс..ний, зліс..ний, артис..ці
Б зап’яс..ний радіс..ний, виїз..ний, швидкіс...ний
241
В перехрес..ний тиж..невий, облас..ний, піз..но
Г заздріс..ний, капос..ний очис..ний, дириген..ський
Середній рівень.
(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1,5 бала. Максимальна кількість балів– 3 бали).
7. Установіть відповідність між визначенням та його продовженням.
Визначення Продовження
1 префікс з- пишеться А приголосними б, п, в, м, ф
перед
2 уподібнення – це Б випадання деяких приголосних для полегшеної вимови та
написання
3 у перевірному слові В перед приголосними, крім к, п, т, ф, х
випадає ненаголошений
голосний
4 спрощення – це Г зміна звуків у потоці мовлення під впливом наступного чи
попереднього звуків
Д пишемо е
8. Установіть відповідність.
Слова Характеристика написання
1 блис(к)нути, проїз(д)ний, А спрощення відбувається в усіх словах рядка
бороз(д)на
2 легко [лéхко], футбол Б спрощення відбувається в усіх словах, крім
[фудбóл], пісня [п’íс'н'а] одного
3 дігтяр[д'іхт'ар], зжати[ж:ати], В фонетичний запис слів відображено правильно
отже [óджe]
4 якіс(т)ний, захис(т)ний, Г фонетичний запис слів відображено неправильно
протес(т)ний
Ключ. 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Б, 5–Г, 6–В; 7: 1–В, 2–Г, 3–Д, 4–Б; 8: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Б.
(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1бал. Максимальна кількість балів за правильно
1. Доберіть слово з префіксом с-. Складіть і запишіть з ним речення.
2. Доберіть слово з буквосполученням -ере-/-еле-. Складіть і запишіть з ним речення.
(Виконайте одне завдання (на вибір). Максимальна кількість балів за правильно виконане
1. Напишіть есе на тему «Книга – найкращий приятель». Використовуйте слова з вивченими
орфограмами, підкресліть їх.
2. Напишіть твір-мініатюру на тему «Родинні свята – радість у серці». Використовуйте слова
з вивченими орфограмами, підкресліть їх.
4. Фізкультпауза. Релаксація «Новорічна іграшка» (відеофайл).
Бесіда.
– Чи задоволені ви якістю виконання своєї роботи?
– Які завдання виявилися для вас найважчими?
– Яку навчальну мету поставите собі на ІІ семестр навчального року?
– Що вам буде потрібно врахувати для досягнення своєї мети?
Повторити вивчений теоретичний матеріал.
Скласти кросворди, ребуси з вивченими орфограмами.
242
Вправа «Дерево понять» (word-документ).
Методичний коментар: позначити своє місце розташування в оволодінні темою.
«Смайликовий настрій» (word-документ).
«Смайликовий настрій».
Урок № 62
Тема. Розвиток мовлення. Особливості складання есе. Написання есе про красу й
милозвучність української мови (про транспорт майбутнього, воду в природі тощо).
Редагування есе.
Мета: ознайомити учнів з особливостями будови есе, формувати вміння створювати есе;
виражати своє ставлення до предмета висловлювання, за допомогою аргументів доводити чи
спростовувати істинність думки, відстоювати власну позицію; удосконалювати навички
самостійної роботи, грамотно й охайно оформляти письмові висловлювання; збагачувати
словниковий запас учнів через використання словників і довідкових ресурсів; розвивати
вміння викладати матеріал послідовно, логічно; розширювати світогляд учнів; виховувати
любов до української мови, прищеплювати патріотичні почуття.
мовлення; складати есе; усвідомлювати красу, естетичну довершеність української мови,
зокрема її милозвучність і мелодійність.
Обладнання: word-документи: вправи «Відгадай слово», «Доміно» (пам’ятка «Написання
есе»), «Творча скарбничка».
 Мистецька хвилинка (виразне читання вчителем поезії Т. Строкач «Мало все про
мову знати»).
Мало все про мову знати
Мила, осяйна, барвиста, Калинова й дуже влучна,
І сонячна, й росяниста, Чиста, мудра, щебетлива,
Ніжна, лагідна, ласкава, І дотепна, й гомінлива,
Неповторна і цікава, І м’яка, і пишна, й красна,
І прадавня, і правдива, Незнищенна і прекрасна,
Рідна, щира, жартівлива, Милозвучна і щемлива,
Веселкова, світанкова, Іскрометна і грайлива!
І джерельна, й барвінкова, Мало все про мову знати!
І виразна, й промениста, Нею треба розмовляти!
Розмаїта, урочиста, Тетяна Строкач
Солов’їна і співуча,
 Бесіда.
– Якими словами авторка описує мову?
– Які художні засоби використовує?
– Пригадайте стилі й типи мовлення.
243
Слово вчителя. Наш народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну
культуру, відому всьому світові. А найголовнішою ознакою народу, що дає йому право
називатися нацією, є мова – його найбільша духовна цінність, його суть, основа буття. Мова
– це найдорожчий скарб, переданий українцям сотнями й сотнями попередніх поколінь,
виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці.
Сьогодні на уроці ми дізнаємося про особливості складання есе, будемо вчитися
висловлювати та аргументувати власні судження. А краса рідного слова і його милозвучність
нас надихатимуть.
 Я бажаю дізнатися…
 Мені цікаво було б зрозуміти…
Бесіда.
– Що робить українську мову красивою та багатою? (Багата синоніміка, багатозначність
слів, пряме та переносне значення слів; милозвучність: чергування сполучників і
прийменників, спрощення в групах приголосних; фразеологізми (тримати язик за зубами,
теревені справляти, ляси точити, набрати води в рот, співати соловейком, додержати
слова), епітети (мова дзвінкоголоса, солов’їна, рідна, мила та ін.).
Методичний коментар: учні ставлять один одному по три запитання за вивченими
темами; за бажанням презентують кросворди, ребуси.
 Слово вчителя. Есе – це самостійна творча письмова робота, невелика за обсягом, у якій
автор висловлює власну думку з приводу будь-якої проблеми, змальовує свої відчуття,
власне сприйняття світу (людей, предметів, явищ, подій).
 Вправа «Відгадай слово» (word-документ).
Методичний коментар: з першої букви кожної картинки учні складають слово-ключ.
'
Відповідь. Пам’ятка.
 Вправа-гра «Доміно». Колективна робота над пам’яткою «Написання есе» (word-
документ).
Методичний коментар: учні грають у доміно та відновлюють послідовність пунктів
пам’ятки.
Вправа «Хто швидше?».
До слова мова дібрати спільнокореневі слова.
Орієнтовна відповідь. Розмова, мовчки, мовити, мовлення, мовний, мовчати, мовчання,
мовчазний, домовленість, замовкати, змовлятися, примовка, мовляв, скоромовка, умовляти,
промовець, промовистий, замовляти, змова, передмова, мовознавець, безмовний,
невгамовний, обмова, обмовка, обмовлятися, зумовлювати).
4. Фізкультхвилинка (релаксація).
Встали рівно біля парт. Головою покрутили,
Починаємо наш старт. Потім разом всі присіли.
Руки вгору, руки вниз. Піднялись, понагинались
244
Подивились пильно скрізь. І здоровими зостались.
 Вправа «Я це знаю». Робота біля дошки.
Запишіть речення.
1. Рідна мово моя, що є краще за тебе, що бринить наймиліш і співає ясніш? (І. Калиниченко).
2. Процвітай, українська мово, заохочуй красою нас! Що багатший твій слів запас, легше
вибрати влучне слово (Д. Білоус). 3. Тож співай, моя мовонько! Кажуть, ти солов’їна
(К. Стожук-Андрощук). 4. Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п’янить (Олександр
Олесь). 5. Дбайливе ставлення до багатства рідної мови має привчити людину не стирати її
барвистості, не обмежувати можливостей (Б. Антоненко-Давидович). 6. Наша мова
українська всім світом визнана за одну з наймелодійніших мов (І. Огієнко). 7. Безмежно
багатою, гнучкою і досконалою стала наша мова під пером поетів і прозаїків (І. Дзюба). 8. В
мені звучиш ти, мово пісенна, лунаєш шумом рідного гаю! Здаєшся звуком сопілки в полі,
шелестом верб, калини, тополі (І. Кращук).
 Бесіда.
– Яка думка об’єднує всі речення?
– Які образні слова дібрали автори, щоб показати красу рідної мови?
– Чому автори речень порівнюють звучання української мови з музикою, співом сопілки та
шелестом дерев?
 Вправа «Творча скарбничка». Робота в групах (word-документ).
Прочитайте висловлення. Назвіть властиві висловленню ознаки есе.
 Бесіда.
– Чи цікаве вам прочитане висловлення? Що ви могли б додати?
– Якою мірою ви згодні з його автором?
– Доберіть до висловлень заголовки.
Бесіда.
– Які завдання були складними? Чому?
– Пригадайте ситуацію з власного життя, яка б свідчила про вашу небайдужість до рідної
мови.
– Поставте однокласникам запитання з теми уроку.
Дібрати 4–5 висловів про мову, вивчити їх напам’ять.
Скласти есе на тему «Найсолодше – рідне слово».
 Я люблю рідну мову тому,…
 Мені сподобалося…
 Тепер я знаю…
Методичний коментар: учні оцінюють свою роботу на уроці за допомогою кольорів. На
робочому аркуші заплануйте місце (коло), яке учні мають розфарбувати. Обирати колір слід
відповідно до того, як учень почувається щодо матеріалу уроку.
Зелений: Я розумію! Я можу це зробити сам і навіть пояснити іншим.
Жовтий: Мені потрібно трохи більше пояснень.
Червоний: Я не розумію.
245
Урок № 63
Тема. Розвиток мовлення. Особливості складання есе. Написання есе про красу й
милозвучність української мови (про транспорт майбутнього, воду в природі тощо).
Редагування есе.
Мета: поглиблювати знання про будову есе, формувати вміння створювати есе; за
допомогою аргументів доводити чи спростовувати істинність думки, відстоювати власну
позицію; удосконалювати навички самостійної роботи, грамотно й охайно оформляти
письмові висловлювання; збагачувати словниковий запас учнів через використання
словників і довідкових ресурсів; розвивати вміння викладати матеріал послідовно, логічно;
розширювати світогляд учнів; виховувати любов до української мови, прищеплювати
патріотичні почуття.
мовлення; складати есе; усвідомлювати красу, естетичну довершеність української мови,
зокрема її милозвучність і мелодійність.
Обладнання: word-документ: вправа «Творче конструювання», пам’ятка «Як працювати над
есе».
Найбільше i найдорожче добро кожного народу – це його мова,
та жива схованка людського духу, його багата скарбниця,
в яку народ складає і своє давнє життя, i свої сподiванки,
розум, досвід, почування.
Панас Мирний
Вправа «Асоціації».
Методичний коментар: учні пропонують свої асоціації до теми. Учитель може вибірково
запитати, чому саме таке слово асоціюється з мовою.
Мова – це …
– Прокоментуйте вислів Панаса Мирного. Як ви розумієте це твердження?
– Чи погоджуєтеся з цим твердженням? Чому?
– Як ви вважаєте, чому саме ці рядки взято за епіграф до уроку?
 Я очікую, що на уроці …
 Я дізнаюся про …
 Я навчусь …
 Я допоможу …
 Цей урок навчить мене …
Вправа «Хто більше?»
Доберіть якомога більше епітетів до слова «мова».
246
Методичний коментар: учні виразно читають напам’ять вислови про мову, зачитують есе
«Найсолодше – рідне слово».
 Слово вчителя. Пригадай! Невелике за обсягом (5–7 речень) висловлення, що передає
думки й почуття автора з приводу певного явища чи події, називається есе.
В есе можуть поєднуватися різні типи мовлення, хоч перевага зазвичай надається
роздуму: автор намагається переконати читача в слушності своїх думок. Добре, якщо есе
створює враження «живої бесіди» з читачем.
Форма есе довільна: свої думки, почуття та враження автор висловлює в зручній для нього
послідовності.
Цінність есе – у щирості, самостійності й оригінальності думок. Автор тексту має право на
фантазію та уяву. Есе виграє, якщо в ньому є несподівані думки та непередбачувані
висновки.
 Ознайомлення з пам’яткою «Як працювати над есе» (word-документ).
Вправа «Я сам і всі разом».
Робота учнів над есе.
 Завдання 1. Попрацюйте спочатку індивідуально, потім обговоріть написане в групах.
 Завдання 2. Написані різними групами есе прочитайте в класі та обговоріть.
4. Фізкультхвилинка (релаксація).
Всі піднесли руки – раз! Будем дружно ми вставати,
На носках стоїть весь клас, Щоб ногам роботу дати.
Два – присіли, руки вниз, Раз – присіли, два – піднялись.
На сусіда подивись. Хай мужніє ваше тіло.
Раз! – і вгору, Хто старався присідати,
Два! – і вниз, Може вже відпочивати.
На сусіда подивись.
Вправа «Творче конструювання» (word-документ).
Методичний коментар: учні доповнюють висловлення, використовуючи слова з довідки.
 Самостійна робота учнів над есе про милозвучність і красу рідної мови.
 Вправа «Крісло автора».
Зачитування перших проб есе учнями.
запитання.
– Що таке есе?
– Які типи мовлення поєднує?
– У чому цінність есе?
– За допомогою п’яти слів сформулюйте ваше враження про есе.
Створити презентацію «Моя мова калинова».
Виписати 4–5 прислів’їв про мову.
247
 Сьогодні я дізнався (дізналася) …
 Було цікаво …
 Було складно …
 Я навчився (навчилася) …
 Мені сподобалося ...
 Для мене стало новим ...
Методичний коментар: учні оцінюють свою роботу на уроці за допомогою карток: «Я
добре це знаю і розумію», «Слід повторити матеріал», «Не знаю і не розумію. Потребую
допомоги».
Урок № 64
Тема. Діагностична робота (семестровий диктант № 1).
Мета: перевірити й оцінити рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів за
темами І семестру; рівень засвоєння знань, умінь та навичок; з’ясувати можливі недоліки в
опануванні мовної теорії; правильно писати слова на вивчені орфограми; ставити розділові
знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; бути уважним, відповідальним та
наполегливим при виконанні завдань; цінувати наслідки власної праці, пунктуальність.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: застосовувати здобуті знання при
написанні диктанту; висловлювати судження щодо власного розуміння мовних явищ та
особливостей написання слів; складати речення на запропоновані теми.
інформацію; дотримуватися культури письма та оформлення власних робіт; здійснювати
Обладнання: word-документи: «Стікери для написання очікуваних результатів
(нотатники)», «Релаксація «Зимове мереживо»; фотослайд «Ребус»;
Вправа «Ребус» (фотослайд).
Відповідь. Диктант.
Слово вчителя. Метою уроку є перевірка вашого рівня орфографічної та пунктуаційної
грамотності за темами І семестру «Будова слова», «Фонетика. Графіка. Орфоепія.
Орфографія», а також рівня засвоєння знань, умінь та навичок. Бажаю вам бути уважними,
логічно й образно мислити при складанні речень, використовувати вивчені орфограми; бути
відповідальними та наполегливими при виконанні додаткових завдань; цінувати наслідки
власної праці, пунктуальність.
Слово вчителя. Ви матимете можливість з’ясувати певні недоліки в опануванні мовної
теорії при написанні диктанту, постаратися правильно писати слова на вивчені орфограми та
ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації.
3. Визначення очікуваних результатів (word-документ «Стікери (нотатники) для
1. Перевірка глибини усвідомлення знань (диктант).
Хліб – усьому голова
Хліб є самим життям, його обожнюють і звеличують. Навколо нього зосереджується все
існування людини. Тому культура наших пращурів була хліборобською. До хліба українці
здавна ставилися з особливим пошанівком. Крихітка хліба від паляниці не може бути
зметена зі столу під ноги разом зі сміттям. Хліб – усьому голова. У цьому прислів’ї
відображено великий досвід.
248
Хліб відігравав величезну роль у всіх обрядах українців, використовувався як ритуальна
страва під час багатьох свят. Хліб – це справедливість і добробут, праця і пісня. Зернина
вмирає, щоб воскреснути й подарувати людині десятки інших зернин. Людина ж, споживши
хліб, вирощуватиме в душі добрі почуття, а в розумі хвалебні думки.
100 слів За П. Мовчаном
Бережіть пташок
Серед пташок, що зимують у нас, є багато друзів зелених насаджень. Ці пташки
визбирують шкідливих комах у парках, садах, скверах, лісах.
Кожний може влаштувати в себе на подвір’ї їдальню для зголоднілих пташок. Прив’яжіть
на гілку дощечку з маленькими бортиками зверху, на стійці прибийте дашок, і пташина
їдальня вже готова. Залишається тільки насипати в неї насіння соняшника, гарбуза, бо його
дуже полюбляють синички. Підраховано, що більшість усіх гнізд шкідливої гусені знищують
саме ці пташки. Синиці охоче здзьобують несолоне м’ясо, різний жир. Потурбуйтеся про
пташок узимку, і вони вам віддячать тим, що збережуть багато плодів від шкідливих комах.
96 слів
Зима
Уночі повалив сніг, а на ранок усе навколо повеселішало. Щиглики крутять голівками в
жокейських шапочках. Стрибають синички в чорних фартушках і жовтеньких светрах.
Горобчики піднімають хвостики козирком і мережать хрестиками сніжок.
Тварини лісові не бояться снігу й морозу. Звірятка вдяглися в тепле хутро, пташки – у
густий пушок та шукають собі їжу. Під дуплом старого дуба миша собі ще влітку вирила
нірку, наносила тоненьких травинок і моху. Вилізла з нори, озирнулася навкруги. Тихо, очі
сліпить білий сніжок. Засипав сніг стежечку. Вилізла тихесенько мишка на пеньок, дивиться,
що сухе насіннячко сюди вітерець приніс. Поласувала й почала хутро своє чистити.
Тихо в лісі, тільки поскрипує веселий морозець.
104 слова
Родинне щастя
Без сім’ї людство обійтися не може, якщо воно не хоче приректи себе на здичавіння.
Родинне щастя формується під впливом багатьох чинників. Злагода є результатом добрих
стосунків, вона ґрунтується на любові й пошані, забезпечується тактовністю спілкування,
чуйністю і великодушністю членів сім’ї. Родинне щастя базується на посильній участі
кожного члена родини в праці, хатній роботі. Усім треба дуже хотіти й прагнути робити все,
щоб у сім’ї панував лад.
Майбутнє за міцною, здоровою, працелюбною родиною. У її основу має бути покладена
висока духовність, національні традиції та знання.
Знати традиції рідного народу, свій родовід – священний обов’язок кожної родини.
100 слів
2. Фізкультпауза. Релаксація «Зимове мереживо» (word-документ).
Додаткові завдання.
 Варіант І
1. Записати одне речення з диктанту (на вибір учителя), визначити й підкреслити вивчені
орфограми в ньому та надписати частини мови над словами.
2. Записати слова, дібрати перевірні слова, де це можливо. З одним словом на вибір скласти
речення.
Во(к, ґ)зал, ри(б, п)ка, бере(х, г), фу(т, д)бол, моту(с, з)ка, ду(ш, ж)чий.
 Варіант ІІ
1.Записати одне речення з диктанту (на вибір учителя), визначити й підкреслити вивчені
орфограми в ньому та надписати частини мови над словами.
2. Записати слова, дібрати перевірні слова, де це можливо. З одним словом на вибір скласти
речення.
Е(к, ґ)замен, бли(с, з)ько, ков(с, з)кий, баске(д, т)бол, гри(с, з)ти, сере(ш, ж)ка.
249
Бесіда. Відповіді на запитання учнів щодо сумнівних моментів при написанні диктанту.
Скласти, об’єднавшись у групи, ментальні карти з тем: «Фонетика», «Орфографія»,
«Лексикологія», «Будова слова».
Написати есе на тему «Як я мрію провести зимові канікули» з використанням слів, що
містять вивчені орфограми.
 Я задумався (задумалась) над ...
 Мені слід повторити правило...
Методичний коментар: учні оцінюють свою роботу на уроці, малюючи кольорові
смайлики: синій – працював (працювала) добре, своєю роботою задоволений (задоволена);
блакитний – виникли деякі труднощі; сірий – було складно, потрібна допомога вчителя.
Урок № 65
Тема. Повторення та узагальнення вивченого.
Мета: повторити, поглибити, узагальнити засвоєні знання з лексикології, будови слова,
фонетики, графіки, орфоепії, орфографії; сформулювати цілісну систему особистих знань із
вивчених тем; структурувати вивчений теоретичний матеріал; удосконалювати вміння та
навички щодо практичного використання знань із вивчених тем; сприяти зміцненню навичок
визначення значущих частин слова, правильної вимови голосних і приголосних звуків,
розрізнення їхнього позначення на письмі; розвивати вміння логічно мислити, порівнювати,
узагальнювати; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу
виховувати любов до усної народної творчості.
Предметні компетентності, що формуються на уроці: визначати лексичне значення
слова, правильно позначати звуки мовлення на письмі; удосконалити орфографічні навички;
розрізняти групи слів за лексичним значенням, добирати спільнокореневі слова, визначати
значущі частини слова, наголос, розрізняти форми слова й спільнокореневі слова, доречно
використовувати їх у мовленні.
думку; удосконалювати власне усне й писемне мовлення; здійснювати самооцінку
результатів діяльності.
Обладнання: word-документи: «Смайликовий настрій», «О̀бразні слова», «Розумне перо»,
«Хмаринка слів», «Я – редактор», «Критичне читання», «Прислів’я вчить, як на світі жити»;
відеофайл «Руханка-танок».
 Вправа «Смайликовий настрій» (word-документ).
Методичний коментар: учням пропонується подивитися на куточок
настрою та обрати сонечко, яке символізує їхній настрій і готовність до
уроку.
 Слово вчителя. Сподіваюся, що ви всі гарно підготувалися до уроку й маєте
чудовий настрій, тому працюватимете дружно, швидко, творчо й отримаєте задоволення від
роботи на уроці, а друзі-листочки оцінять ваші знання, уміння і навички в кінці уроку.
250
 «Магія слова» (виразне читання вчителем вірша С. Воробкевича «Рідна мова».)
Рідна мова У тій мові нам співали,
Мово рідна, слово рідне, Нам казки казали,
Хто вас забуває, У тій мові нам минувшість
Той у грудях не серденько, Нашу відкривали.
А лиш камінь має. От тому плекайте, діти,
Як ту мову нам забути, Рідну свою мову,
Котрою учила Вчіться складно говорити
Нас всіх ненька говорити, Своїм рідним словом.
Ненька наша мила. С. Воробкевич
 Бесіда.
– Які думки викликала у вас поезія?
– До чого закликає ліричний герой твору?
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми повторимо теоретичний матеріал, який вивчали
протягом І семестру, та виконуватимемо вправи на закріплення практичних умінь і навичок.
«Займи позицію».
Учень п’ятого класу записав як спільнокореневі до слова зима такі: зимно, зиму, зимують,
зимі, перезимувати, зимівля, зимою, зимонька, взимку. Чи правильно хлопчик виконав
завдання? Обґрунтуйте свою відповідь.
Відповідь. Зима, зимно, зимують, перезимувати, зимівля, зимонька, взимку – спільнокореневі
слова. Зима, зиму, зимі, зимою – форми слова.
– Діти, що ви очікуєте від уроку?
Гра «Незакінчене речення».
Методичний коментар:учитель говорить початок речення, а учні доповнюють.
– Група речень, об’єднаних між собою темою,основною думкою та граматично. (Текст).
– Слова різні за звучанням, але однакові чи близькі за лексичним значенням. (Синоніми).
– Найменша частина слова, що має певне значення. (Морфема).
– Розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови. (Лексикологія).
– Розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови. (Фонетика).
– Змінна частина слова. (Закінчення).
– Головна частина слова, яка виражає його лексичне значення. (Корінь).
– Слова зі спільним коренем, але з різним лексичним значенням. (Спільнокореневі).
– Найменша одиниця мови та мовлення. (Звук).
– Частина слова без закінчення. (Основа).
– Слова, які не мають закінчень. (Незмінні).
– Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів.
(Префікс).
 Вправа «О̀бразні слова». Робота в парі (word-документ).
Випишіть словосполучення, у яких є слова в переносному значенні. Поясніть свій вибір.
 Вправа «Розумне перо» (word-документ).
Перепишіть, уставляючи пропущені букви в префікси. Аргументуйте свій вибір.
Бе…жалісний, ро…межовувати, бе…робітний, ро…копати, бе…турботний, ро…сунути,
ро…чавити, бе…хмарний, пр…пишний, пр…злий, пр…рва, пр…солити, пр…солоний,
пр…мудрий, пр…звисько, пр…зирство, пр…морський, пр…міський.
251
Подані слова запишіть за абеткою, поставте в кожному наголос. Із трьома
будь-якими словами складіть речення.
 Вправа «Фонетичний калейдоскоп».
Запишіть подані слова фонетичною транскрипцією, укажіть кількість
звуків і букв.
Пам’ять, життєвий, бояться, здоров’я, юнацький, пеньочок, ательє,
наберешся, подружці, підживити, поєднання.
 Гра «Творче конструювання».
Методичний коментар: діти об’єднуються в команди. Члени кожної команди по черзі
виходять до дошки й записують слова до схем. Перемагає та команд, члени якої першими
виконають завдання.

Запишіть слова, вставляючи, де потрібно, літери з дужок. Обґрунтуйте свій вибір.
Виїз(д)ний, корис(т)ний, балас(т)ний, пристрас(т)ний, облас(т)ний, чес(т)ний, щас(т)ливий,
контрас(т)ний, шіс(т)надцятий, кіс(т)лявий, аванпос(т)ний, президен(т)ський, заздріс(т)ний,
піс(т)ний, капос(т)ний, ус(т)ний.
 «Критичне читання» (word-документ).
Прочитайте текст і виконайте завдання до нього:
1. Придумайте заголовок. Визначте тему й основну думку тексту.
2. Як ви розумієте значення слова «віншувати»? (Поздоровляти; вітати, особливим чином
проказуючи слова).
3. Як правильно – «на Україні» чи «в Україні»? Обґрунтуйте свою думку.
4. Знайдіть у тексті слова з вивченими орфограмами, поясніть їх написання.
5. Запишіть і розберіть за будовою слова незапам’ятних, віршувати, маленький.
6. Запишіть слова своїх, любов’ю, свято фонетичною транскрипцією, укажіть кількість звуків
і букв.
3. Фізкультпауза. Руханка-танок «Зима» (відеофайл).
 «Мовленнєві акварелі». Робота в групах.
Методичний коментар: діти об’єднуються в групи. Кожна група отримує, виконує та
представляє виконане завдання.
1. Складіть каламбури, використовуючи омоніми.
Байка (художній твір) – байка (м’яка тканина); чайка (птах) – чайка (козацький човен).
2. Складіть коротку розповідь про робочий день школяра, використавши 2 синоніми та 2
антоніми.
3. Напишіть мінітвір про свою улюблену книжку, використавши не менше 5 незмінних слів,
що належать до самостійних частин мови. Підкресліть вивчені орфограми.
 Вправа «Прислів’я вчить, як на світі жити» (word-документ).
Запишіть прислів’я. Слова, що передані звукописом, теж запишіть літерами. Поясніть, як ви
зрозуміли зміст прислів’їв.
Бесіда.
– Що найбільше сподобалося на уроці?
1. Записати прислів’я. Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.
252
2. Зробити фонетичний розбір двох підкреслених слів.
3. Виділене слово розібрати за будовою.
1. Виписати уривок (3–4 речення) зі свого улюбленого прозового твору української
літератури. Підкреслити вивчені орфограми.
2. Зробити фонетичний розбір 2–3 слів із розбіжністю в кількості звуків і букв.
Бесіда.
– Поміркуйте, оцініть свої знання і дайте відповідь на запитання: «Чи гарно ви засвоїли
матеріал?»
– Які правила потрібно повторити?
– Хто на уроці був найактивнішим?
Методичний коментар: діти отримують смайлики відповідно до оцінки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України «Про повну загальну середню освіту». URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Освітня галузь «Мова і
література» (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392 //
Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2012. № 4–5. С. 3–56.
3. Концепція Нової української школи. URL: http: //mon.gov.ua / activity/education/zagalna-
serednyaua-sch-2016 / koncepciya.html
4. Модельна навчальна програма «Українська мова. 5–6 класи» для закладів загальної
середньої освіти (автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В.,
Попова Т.Д.). URL: https://cutt.ly/WPTk80B
5. Навчальна програма «Українська мова. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти
(укладачі: Химера Н.В., Боярчук О.А., Черненко Т.Б., Почерніна І.М.).
6. Наказ МОН № 289 від 01.04.2022 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо
оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6 класів, які здобувають освіту відповідно до
нового Державного стандарту базової середньої освіти. URL:
https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86195/
7. Богосвятська А.І., Кіба М.В. Давайте відпочинемо! Острівець здоров’я, усмішок і позитиву
на уроці. Випуск перший «Сезонні валеохвилинки» : посібник для вчителя-практика. Київ :
Задруга, 2017. 64 с.
8. Дзьоба О. Ця весела буква ґ. URL: https://cutt.ly/VPTj7lz
9. Дідківський В.І. Грамотій: цикл диктантів. Біла Церква: ФОП «Кірілін Б.П.», 2017. 66 с.
10. Дудка О.О., Шевелєва Л.А., за ред. проф. А.О. Свашенко. Український правопис.
Практикум: навч. посібник. Вид. 5-те, переробл. й доповн. Харків : Гімназія, 2019. 368 с.
11. Журахович С. Дерева не плачуть. URL: https://cutt.ly/APTkrXS
12. Знай українську! (сучасний підхід у підготовці ЗНО): посібник для учнів 10–11 класів /
Т. Бутурлим та інші. Луцьк : ФОП Гадяк Ж.В, друкарня «Волиньполіграф», 2021. С.148–167.
13. Інтелектуальні ігри на уроках української мови та літератури. Випуск 2 / уклад.
О.О. Маленко. Харків : Вид. група «Основа», 2009. 170, [6] с. (Б-ка журн. «Вивчаємо
українську мову та літературу»; Вип. 3 (64).
14. Кобцев Д., Приходько І. Мовленнєва діяльність на уроках української мови: дидактичні
матеріали для поурочних конспектів. Тернопіль : Підручники і посібники, 2005. 240 с.
15. Куриліна О.В., Овчиннікова І.І. Українська мова. Довідник+тести. Кам’янець-
Подільський : ФОП Сисин О.В., 2007. 384 с.
16. Литвин І.В. Українська мова. Тести, вправи, творчі завдання: 5–11 кл.: навч. посіб. Київ :
А.С.К., 2005. 272 с.
253
17. Марченко О.Д., Нартова Л.В. Українська мова: Диктанти. 5–11класи. Харків : Веста :
Видавництво «Ранок», 2002. 256 с.
18. Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова: навчальний посібник.
Донецьк : ТОВ «Глорія Трейд», 2011. 464 с.
19. Омельчук С.А. Усі уроки рідної мови в 5 класі. Харків : Вид. група «Основа», 2006. 480 с.
20. Перейма Л.Я. Збірник переказів з української мови. 5–11 класи. Тернопіль : Навчальна
книга – Богдан. 2012. 352 с.
21. Проектні технології на уроках мови і літератури. О. Каліманов // «Вивчаємо українську
мову та літературу», № 28, 2008.
22. Ранкові зустрічі. 3 клас. І семестр. / авт.-упоряд. С.В. Синида. Харків : Вид. група
«Основа», 2020. 140 с. (Серія «Посібник для вчителя»).
23. Ранкові зустрічі. 3 клас. ІІ семестр. / авт.-упоряд. С.В. Синида. Харків : Вид. група
«Основа», 2020. 157 с. (Серія «Посібник для вчителя»).
24. Романовський В. Наголос. URL: https://cutt.ly/WPTkiVO
25. Рудницька О. Розробки уроків з української мови для 5 класу // Бібліотечка «Дивослова».
2013. № 11–12. 103 с.
26. Садкіна В. I. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. Xарків : Вид. група «Основа»,
2009. 88 с. (Серія «Золота педагогічна колекція»).
27. Сербенська О. Антисуржик: посібник. Львів : Світ, 1994.
28. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред.
І.К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970–1980.
29. Срібний дзвоник. Хрестоматія для позакласного читання / А.А. Ємець. Харків : Клуб
сімейного дозвілля, 2010. 288 с.
30. Сухомлинський В. Вогнегривий коник: Казки. Притчі. Оповідання. Київ : Вікар, 2008.
31. Українська мова. Дидактичні матеріали для 5 класу: посібник для вчителя української
мови і літератури / за заг. ред. Н.В. Химери. – Біла Церква : «Олімп», 2020. 286 с.
32. Усі види диктантів / автори-укладачі Л.Б. Чаговець, Н.Д. Павлова. Харків : Торсінг плюс,
2008. 448 с.
33. Усі крилаті вислови, прислів’я, приказки, загадки / укладач Н.В. Курганова. Харків :
Торсінг плюс, 2005. 320 с.
34. Федоренко В. Лінгвістичні ігри // Розмаїтості. 2007. № 7. С. 9–12.
35. Фідкевич О.Л., Богданець-Білоскаленко Н. Навчально-методичний посібник «Нова
українська школа : теорія і практика формувального оцінювання у 3–4 класах закладів
загальної середньої освіти» для педагогічних працівників. Київ : Генеза, 2020. 96 с.
36. Чаговець Л.Б., Павлова Н.Д. Усі види диктантів. Харків : Торсінг плюс, 2008. 448 с.
37. Черсунова Н.І. Збірник текстів для диктантів, переказів та аудіювання. 5–9 класи. Харків :
ПЕТ, 2019. 256 с.
38. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови / І. П. Ющук. 6-те вид., зі змінами.
Київ: Освіта, 2006. 253 с. : табл.
39. Ющук І.П. Практичний довідник з українського правопису. Київ : Видавничий дім
«Освіта», 2020. 128 с.
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ
1. «Український правопис». URL : https://cutt.ly/mOSfAdc
2. LearningApps. URL : https://cutt.ly/vIqFiuW
3. Wordwall. URL : https://cutt.ly/rIqFTw2
4. Веселі фізкультхвилинки. URL : http://do2.school19.zp.ua/2017/11/14/veseli-fizkulthvylynky/
5. Диктанти для 5 класу з української мови. URL : https://ridne-slovo.com.ua/duktantu-z-
ukrainskoi-movu/45-diktanti-dlya-5-klasu.html
6. Енциклопедія Сучасної України. URL : https://cutt.ly/8PTlWkI
7. Засоби логічної виразності читання. URL : https://cutt.ly/aPTjBSr
8. Зразки диктантів з української мови. (5 клас). URL : https://vseosvita.ua/library/zrazki-
diktantiv-z-ukrainskoi-movi-5-klas-206676.html
254
9. Методичний портал (електронний каталог аудіо-, відео-, інших навчально-методичних
матеріалів). URL : http://metodportal.com/
10. Основні правила складоподілу. URL : https://cutt.ly/QOSyIqX
11. Основні принципи наголошування. URL : https://cutt.ly/FOSDhg8
12. Пароніми. Мова – ДНК нації: https://ukr-mova.in.ua › library
13. Портал «Всеосвіта». URL : https://vseosvita.ua/
14. Портал «Наурок». URL : https://naurok.com.ua/
15. Прислів’я та приказки. URL : https://traditions.in.ua/usna-narodna-tvorchist/pryslivia-ta-prykazky
16. Ребуси. Персональний сайт І. Склярової. URL : https://ivanna-site.in.ua/igri-ta-rozvagi/rebusi/476-
rebusi-5
17. Ребуси по-українськи. URL : https://cutt.ly/mPThSSV
18. Український правопис. URL : https://cutt.ly/WLnO2E8
19. Українські загадки: кращі з кращих. URL : https://vsviti.com.ua/interesting/society/57805
20. Урок української мови. Пароніми. 5 клас: http://lesson1111155.blogspot.com/
МУЛЬТИМЕДІЙНІ ДОДАТКИ
255
Урок № 1. Мова як основний засіб спілкування. Інші функції мови: формування
думки, пізнавальна, об’єднувальна. Мовні й немовні засоби спілкування, які
люди використовують у повсякденному житті. Значення української мови як
державної в житті Української держави та її громадян. Зміст статті 10
Конституції України.
Урок № 2. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Загальне уявлення про мовлення як
діяльність. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння,
письмо), їхні особливості. Читання мовчки тексту, аналіз прочитаного,
відповіді на запитання за змістом прочитаного та виконання тестових завдань.
Урок № 3. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Різновиди мовленнєвого спілкування:
усне й писемне, монологічне й діалогічне. Мета спілкування та адресат
мовлення. Основні правила спілкування: ввічливість, привітність,
доброзичливість, уважність до співрозмовника, стриманість, тактовність
(практично). Складання висловлення з урахуванням ситуації спілкування за
ілюстрацією (або коміксом).
Урок № 4. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Різновиди мовленнєвого спілкування:
усне й писемне, монологічне й діалогічне. Мета спілкування та адресат
мовлення. Основні правила спілкування: ввічливість, привітність,
доброзичливість, уважність до співрозмовника, стриманість, тактовність
(практично). Складання висловлення з урахуванням ситуації спілкування за
Урок № 5. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Складання та розігрування діалогів,
зокрема: в онлайн-середовищі відповідно до запропонованої ситуації
спілкування, пов’язаної з життєвим досвідом учнів із використанням етикетних
формул; телефонних розмов, що передбачають уникання небажаного й
небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам; за
Урок № 6. Текст. Заголовок тексту. Поділ тексту на речення. Інтонація речень,

різних за метою висловлювання.
Урок № 7. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Текст. Змістова й композиційна єдність,

зв’язність тексту. Тема, основна думка тексту, мікротема, тематичне речення.
Простий план тексту. Колективне складання простого плану прослуханого або
Урок № 8. Слово як компонент речення. Лексичне значення слова. Робота зі

словниками та довідковими джерелами. Обмін враженнями щодо здобутої в
них інформації.
Урок № 9. Слово як частина мови. Роль слів різних частин мови. Граматичні
форми слів різних частин мови (практично). Мовленнєвий експеримент
(наприклад, заміна іменників займенниками для уникнення небажаного повтору
слів).
256
Урок № 10. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Будова тексту (зачин, основна частина,
кінцівка). Ключові слова в тексті. Складання висловлення за поданими чи
дібраними самостійно опорними словами.
Урок № 11. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Усна й письмова форми тексту

(висловлення). Типи мовлення: розповідь, опис, роздум.
Урок № 12. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості будови опису предмета.

Усний вибірковий переказ художнього тексту, що містить опис предмета, за
колективно складеним простим планом. Редагування переказу.
Урок № 13. Діагностична робота (тест 1). Повторення та узагальнення

вивченого в початкових класах. Текст. Речення. Слово.
Урок № 14. Лексичне значення слова. Тлумачення лексичного значення слова.

Зіставлення лексичного та граматичного значення слова.
Урок № 15. Однозначні й багатозначні слова (повторення).
Урок №16. Використання багатозначних слів у прямому й переносному

значеннях (повторення). Роль слів у переносному значенні в художньому стилі
мовлення. Аудіювання і читання тексту, у якому використано слова, ужиті в
переносному значенні.
Урок № 17. Синоніми (повторення і поглиблення). Синонімічний ряд. Роль

синонімів у мовленні. Використання синонімів як засобу зв’язку речень у тексті
та для уникнення невиправданих повторів слів.
Урок № 18. Антоніми (повторення і поглиблення). Роль антонімів у мовленні.

Антоніми в прислів’ях і приказках. Складання і розігрування діалогу-
розпитування про корисність різних видів спорту (правила користування
смартфоном та ін.) з використанням синонімів, антонімів.
257
Урок № 19. Омоніми (повторення і поглиблення). Розрізнення омонімів і
Урок № 20. Пароніми. Розв’язання ситуаційних завдань, пов’язаних з

неправильним уживанням слів.
Урок № 21. Лексична помилка (практично). Редагування речень і текстів

(зокрема оголошень), у яких допущено лексичні помилки, з коментуванням.
Урок № 22. Тлумачний словник, словники антонімів, синонімів, омонімів,

паронімів (практично). Робота зі словниками та іншими джерелами інформації.
Обмін враженнями щодо здобутої в них інформації.
Урок № 23. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості будови опису тварини.

Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами
опису тварини, що містить синоніми та антоніми (за колективно складеним
простим планом).
Урок № 24. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Діагностична робота. Докладний

письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета
(або тварини), що містить синоніми та антоніми (за самостійно складеним
простим планом). Редагування переказу.
Урок № 25. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Діагностична робота. Докладний

письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета
(або тварини), що містить синоніми та антоніми (за самостійно складеним
простим планом). Редагування переказу.
Урок № 26. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Аналіз письмового переказу. Робота з

деформованим текстом (заміна повторюваних слів синонімами, використання
синонімів як засобу зв’язку речень у тексті).
Урок № 27. Узагальнення вивченого з розділу «Лексикологія. Групи слів за

значенням».
258
Урок № 28. Діагностична робота (тест 2). Лексикологія. Групи слів за
значенням.
Урок № 29. Основа слова й закінчення. Незмінні й змінні слова (повторення і

поглиблення). Виділення в слові значущих частин.
Урок № 30. Корінь слова. Спільнокореневі слова та форми слова (повторення і

поглиблення). Спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті.
Урок № 31. Префікс і суфікс (повторення і поглиблення). Суфікси та префікси,

які надають словам емоційного забарвлення та виразності. Аудіювання і
читання текстів, що містять слова із суфіксами, які надають слову значень
зменшуваності й пестливості.
Урок № 32. Правопис значущих частин слова (повторення). Визначення в слові

орфограм, обґрунтування написання значущих частин слова, записування
правильно слів з вивченими орфограмами.
Урок № 33. Написання префіксів пре-, при-, прі-. Складання «хмари слів» до
теми «Правопис префіксів».
Урок № 34. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості твору-опису тварини

(предмета). Написання твору-опису тварини (або предмета) з використанням
слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення і
виразності (у художньому стилі). Редагування твору-опису.
Урок № 35. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості твору-опису тварини

(предмета). Написання твору-опису тварини (або предмета) з використанням
слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й
виразності (у художньому стилі). Редагування твору-опису.
Урок № 36. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Аналіз письмового твору-опису.

Редагування речень і текстів, що містять спільнокореневі слова й форми одного
слова (з коментуванням).
259
Урок № 37. Узагальнення вивченого з розділу «Будова слова. Орфографія».
Урок № 38. Діагностична робота (тест 3). Будова слова. Орфографія.
Урок № 39. Звуки мови і звуки мовлення. Відмінність їх від інших звуків, які
створює людина (кашляння, свист), звуків природи, фізичних явищ тощо.
Урок № 40. Голосні і приголосні звуки. Записування слова фонетичною

Урок № 41. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі, шиплячі (повторення).

Урок № 42. Визначення належності звуків до певної групи: голосних і

приголосних, твердих і м’яких, дзвінких і глухих, шиплячих. Фонетичний
розбір слова.
Урок № 43. Вимова звуків, які позначаємо буквами ґ і г. Орфоепічний тренінг

Урок № 44. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт (абетка, азбука).

Упорядкування за алфавітом прізвищ письменників (співаків, імен героїв
улюблених мультфільмів та ін.).
Урок № 45. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ

(повторення). Складання електронної мапи (малюнка) звуків української мови.
260
Урок № 46. Склад. Визначення складів у слові.
Урок № 47. Основні правила переносу. Перенесення слів із рядка в рядок.
Урок № 48. Наголос. Визначення наголосу в слові. Логічний наголос для

виділення слів зі смисловим навантаженням. Складання та розігрування
діалогів з використанням слів, у вимові яких часто трапляються помилки
(черговий, новий, випадок, вимова, запитання, завдання, разом та ін.).
Урок № 49. Орфоепічний словник і словник наголосів. Робота з орфоепічним

словником і словником наголосів. Запис аудіопривітання з дотриманням правил
орфоепії.
Урок № 50. Орфоепічна помилка (практично). Виправлення орфоепічних

помилок. Орфоепічний тренінг (удосконалення вимови звуків відповідно до
правил орфоепії).
Урок № 51. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості будови розповіді.

Написання твору-розповіді на основі власного досвіду в художньому стилі (за
планом). Редагування твору.
Урок № 52. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Аналіз твору-розповіді. Підготовка

аудіоповідомлення для соцмереж про поширені помилки в наголошуванні слів.
Урок № 53. Вимова голосних звуків. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в
коренях слів. Позначення на письмі ненаголошених голосних [е], [и] в коренях
слів (повторення і поглиблення). Записування слова фонетичною
Урок № 54. Орфографічний словник. Робота з орфографічним словником.
261
Урок № 55. Орфограма (практично). Визначення в слові орфограм,
обґрунтування написання слів, записування правильно слів з вивченими
орфограмами. Орфографічна помилка (практично).
Урок № 56. Вимова приголосних звуків. Орфоепічний тренінг (удосконалення

вимови звуків відповідно до правил орфоепії).
Урок № 57. Уподібнення приголосних звуків. Написання слів із сумнівними

приголосними.
Урок № 58. Вимова та правопис префіксів з- (зі-, с-), роз- (розі-), без-.
Урок № 59. Спрощення в групах приголосних.
Урок № 60. Розпізнавання в словах явищ уподібнення звуків, спрощення,

ненаголошених голосних звуків. Добирання слів з уподібненням звуків,
спрощенням, ненаголошеними голосними звуками.
Урок № 61. Діагностична робота (тест 4). Фонетика. Графіка. Орфоепія.

Орфографія (І частина).
Урок № 62. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості складання есе. Написання

есе про красу й милозвучність української мови (про транспорт майбутнього,
воду в природі тощо). Редагування есе.
Урок № 63. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості складання есе. Написання

есе про красу й милозвучність української мови (про транспорт майбутнього,
воду в природі тощо). Редагування есе.
262
Урок № 64. Діагностична робота (семестровий диктант № 1).
Урок № 65. Повторення та узагальнення вивченого.
263

Українська Мова 5 Клас І Частина

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Українська Мова 5 Клас І Частина

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

1

«Українська мова. 5 клас»

Книга для вчителя

Авторський колектив навчально-методичного посібника з української мови для 5 класу:

К.В. Плівачук, доцент кафедри суспільно-гуманітарної освіти Комунального навчального

Книга для вчителя «Українська мова. 5 клас» – навчально-методичний посібник, що

 Н.В. Химера, 2022

БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

Усього – 140 год.

57. Уподібнення приголосних Знання • Розпізнавання в словах явищ

Відповіді. Слова. Мова. Україна.

, через які бачить .

Відповіді. Мовлення. Спілкування. Мова.

Відповіді. Текст. Тема тексту. План тексту.

Іменники Прикметники Дієслова

Розповідь Що відбулося? Про дії особи або предмета, про події

Роздум Чому? Про причиново-наслідкові зв’язки між явищами,

Відповідь. Роздум. Опис. Розповідь.

1. Установіть відповідність між частиною мови та визначенням.

От антонім – дивна річ! На війну є добрий мир,

 «У школі тітоньки Сови». Робота в групах (word-документ).

 Слово вчителя. Діти, погодьтеся, що настрій впливає на нашу працездатність, на бажання

4. Сформулюйте щонайбільшу кількість запитань за темою уроку, поставте їх членам іншої

Здібність Дитяча цікавість Ти клубочок не коти,

Яка чудесна кожна мова! Та з різним значенням вони.

Все просто, в нас багата мова, Замок у дверях відмикаєш.

Відповіді. Корінь. Закінчення. Префікс. Суфікс. Основа.

 Вправа «Творче редагування».

 Гра «Будь уважний».

Прикопати щепи, прикріпити деталь, приметати комірець, приколоти до сукні, прикрити

 Проєкт. Робота в групі.

Відповідь. Грамотність – запорука успіху.

Дуже гарно Гарно підготовлені Не підготовлені Посередньо підготовлені

Відповіді. Звуки. Букви.

 Спостереження над мовою.

3. Фізкультпауза. Нейропсихологічна гра «Роби, як Лорі» (відеофайл).

В горішнику В сінокосах, Моржі

Що, де, коли Який? Яка? Яке? Які? Чому ?

2. Сприйняття та первинне усвідомлення навчального матеріалу, осмислення зв’язків і

Легко – [лéхко], отже – [óд͡жe], пісня – [п’íс'н'а], доріжці – [доур'íз'ц'і].

Відповіді. Коляда. Різдво.

 Вправа «Я – редактор» (word-документ).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про повну загальну середню освіту». URL:

Урок № 6. Текст. Заголовок тексту. Поділ тексту на речення. Інтонація речень,

Урок № 7. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Текст. Змістова й композиційна єдність,

Урок № 8. Слово як компонент речення. Лексичне значення слова. Робота зі

Урок № 11. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Усна й письмова форми тексту

Урок № 12. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості будови опису предмета.

Урок № 13. Діагностична робота (тест 1). Повторення та узагальнення

Урок № 14. Лексичне значення слова. Тлумачення лексичного значення слова.

Урок № 15. Однозначні й багатозначні слова (повторення).

Урок №16. Використання багатозначних слів у прямому й переносному

Урок № 17. Синоніми (повторення і поглиблення). Синонімічний ряд. Роль

Урок № 18. Антоніми (повторення і поглиблення). Роль антонімів у мовленні.

Урок № 20. Пароніми. Розв’язання ситуаційних завдань, пов’язаних з

Урок № 21. Лексична помилка (практично). Редагування речень і текстів

Урок № 22. Тлумачний словник, словники антонімів, синонімів, омонімів,

Урок № 23. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Особливості будови опису тварини.

Урок № 24. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Діагностична робота. Докладний

Урок № 25. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Діагностична робота. Докладний

Урок № 26. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. Аналіз письмового переказу. Робота з

Урок № 27. Узагальнення вивченого з розділу «Лексикологія. Групи слів за

Урок № 29. Основа слова й закінчення. Незмінні й змінні слова (повторення і