АВСТРІЙСЬКА ТА РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЇ

В 1815 – 1870 РОКАХ

 Австрійська імперія

За своїм державним устроєм Австрійська імперія

була абсолютною монархією з необмеженою владою імператора.

Роль дорадчих органів при імператорі виконували Придворна військова

рада, Гофрат (Палацова рада) і Таємна рада.

Імператор призначав склад уряду й канцлера, що був його керівником.

За правління Франца І (1806—1835 рр.) та Фердінанда І (1835—1848 рр.)

визначальну роль в імперії відігравав міністр закордонних справ і
фактичний глава уряду в 1809—1821 рр. та канцлер у 1821—1848 рр.
Клеменс Меттерніх (1773—1859).
Клеменс Меттерніх
вважається одним із
найвидатніших політиків
XIX ст. На Віденському
конгресі 1814—1815 рр. він
став творцем нової
системи міжнародних
відносин у Європі після
повалення Наполеона
Бонапарта
-Австрійська імперія мала територію
576 тис. км2 і була другою за
розмірами після Росії.

-У Європі її називали «клаптиковою

монархією», оскільки вона складалася
з адміністративних утворень
(королівства, провінції тощо) із
багатонаціональним населенням.
Народи багатонаціональної
Австрійської імперії страждали
від політичного та духовного
гноблення.

Освіта перебувала під контролем

католицької церкви. Звичним
явищем стали таємні суди,
політичний нагляд тощо.
 У 1815—1847 рр. вона
залишалася аграрною
країною, дві третини
жителів якої працювали в
сільському господарстві. Промислова революція
Однак його розвиток розпочалася в Австрії в 30
стримувало збереження —40-х рр. XIX ст. в її
залишків феодальних найбільш розвинених
відносин. провінціях — Нижній
Австрії та Чехії.
 Перша в імперії парова
машина з’явилася в 1816 р.
Наприкінці 20-х рр. в Австрії
було лише 11 парових машин,
у 40-х рр.— 30, у середині XIX
ст. — 900.
Будівництво залізниць в
імперії розпочалося в 1828 р.,
але в 1846 р. їх протяжність
становила лише 148 км. У 1830
р. відкрилася перша
пароплавна лінія, яка з’єднала
Відень із Петитом в Угорщині.
Національне відродження слов'янських народів

Австрійської імперії.

В ІСТОРІЇ СЛОВЕНЦІВ, ХОРВАТІВ,

СЕРБІВ, ЧЕХІВ, СЛОВАКІВ,
ПОЛЯКІВ, УКРАЇНЦІВ, ЩО
ПЕРЕБУВАЛИ ПІД АВСТРІЙСЬКОЮ
ВЛАДОЮ, КІНЕЦЬ XVIII — ПЕРША
ПОЛОВИНА XIX СТ. СТАЛИ
ПОЧАТКОМ ДОБИ
НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ.
Особливості політичного, суспільного та
економічного життя Російської Імперії.
Кількість населення імперії
впродовж першої половини
XIX ст. збільшилася із 37 до
69 млн осіб
За складом населення Російська
імперія була багатонаціональною
державою, її народи сповідували всі
світові релігії (християнство, іслам,
буддизм), однак статус державної
релігії мало лише православ’я.
Середня тривалість життя
становила 27,3 року через велику
дитячу смертність, нерозвиненість
медичного обслуговування,
періодичні епідемії
У період 1815—1847 рр.
Російська імперія стала
найбільшою за площею
державою світу.
За структурою російське суспільство
залишалося фактично феодальним із
поділом на привілейовані (дворянство,
духовенство, купецтво, козацтво) і
непривілейовані стани (селянство і
міщанство). Найбільшим за кількістю
станом було селянство — понад 30 млн
осіб. Із них близько 20 млн становили
кріпосні селяни.
ЗА ПОЛІТИЧНИМ УСТРОЄМ РОСІЙСЬКА
ІМПЕРІЯ БУЛА САМОДЕРЖАВНОЮ
(АБСОЛЮТНОЮ) МОНАРХІЄЮ.
РОСІЙСЬКИЙ ІМПЕРАТОР МАВ
НЕОБМЕЖЕНУ ВЛАДУ. КОНСТИТУЦІЇ ТА Однією з головних проблем
ПАРЛАМЕНТСЬКИХ УСТАНОВ У КРАЇНІ НЕ внутрішньополітичного
ІСНУВАЛО.
життя імперії стало кріпосне
Олександр І Микола І право.
Перші фабрично-заводські підприємства виникли в 30-х рр.
XIX ст. у текстильній та гірничодобувній галузях
промисловості.

Промислова революція
розпочалася в країні на
межі 30—40-х рр. XIX ст. і
розгорталася дуже повільно їй заважала відсутність
ринків вільнонайманої
робочої сили та збуту
продукції в умовах
панування кріпосництва.
 Російська імперія була аграрною країною

Урожаї були низькими, сільське господарство розвивалося

за рахунок збільшення посівних площ із використанням
примітивної техніки. Чимало господарств зберігало
натуральний характер. Російська зовнішня торгівля була
спрямована на постачання сировини (зерно, льон, деревина,
залізо) до Західної Європи та завезення промислового
обладнання, предметів розкоші й так званих «колоніальних»
товарів (чай, кава, прянощі).
 Відмова Олександра І від намірів реформування Російської імперії
викликала велике розчарування в прибічників цього шляху. Відтоді в
Росії виникло протистояння між владою, що діяла методами
політичної реакції, і патріотами, які прагнули змін у суспільно-
політичному житті. Вони боролися за повалення царату і скасування
кріпосного права. Пізніше їх стали називати декабристами.
 Руська правда П. І. Пестеля
Пестель виступав проти
федеративного устрою держави, був
прихильником єдиної
централізованої республіки.
Самодержавство мало бути
ліквідоване. Проголошувалося
повне знищення кріпацтва. Пестель
високо цінував особисту свободу
людини. Визволення селян без землі,
тобто надання їм тільки особистої
свободи, вважав уявним
визволенням. Пропонував
визволення селян з землею.
 3 січня 1826 року біля с.
Ковалівки повстанці зазнали
поразки в бою з
переважаючими силами
лояльних Миколі I військ.
Кримська війна 1853—1856 рр. — війна, розпочата Росією проти Туреччини за
панування в чорноморських протоках і на Балканському півострові. Пізніше
перетворилася на війну Росії з коаліцією у складі Великої Британії, Франції,
Османської імперії та Сардинського королівства.
- Технічна відсталість російської армії робила її перемогу у війні
неможливою.

- Десант союзників завдав кілька поразок росіянам у Криму і

взяв в облогу Севастополь. Облога міста тривала із 14 вересня
1854 до 30 серпня 1855 р.

- Проте зрештою російська армія була змушена відступити.

- Падіння Севастополя визначало результат війни.

- Новий російський імператор Олександр II (1855—1881 рр.),

усвідомлюючи, що держава виснажена війною, вирішив її
припинити.