1

ТЕМА 13. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Наприкінці ХVIII ст. у складі Австрійської імперії перебували такі українські землі: Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття. Умовна
ці землі називають Західна Україна.
Східна Галичина увійшла до складу Австрійської імперії внаслідок першого поділу Польщі (1772 р.). Північна Буковина була окупована
Австрією у 1775 р. Закарпаття ще з ХІІІ ст. перебувало в складі Угорського королівства, яке з ХVI ст. увійшло до складу Австрійської імперії.
Австрійська імперія – багатонаціональна держава; абсолютна монархія, яку очолювали імператори, що були з династії Габсбургів.

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

Східна Галичина та Північна Буковина входили до Королівства Галичини та Лодомерії», яке очолював австрійський ставленик. Королівство
ділилося на намісництва. З 1849 р. Буковина стала окремим округом у складі королівства. Закарпаття входило до складу Угорського королівства і
ділилося на жупи. Ні Королівство Галичини та Лодомерії, ні Угорське королівство не були самостійними державами, а були адміністративно-
територіальними одиницями Австрійської імперії.

Адміністративно- Українська територія Поділ території

територіальна одиниця
Коронний край Східна Галичина Намісництва
«Королівство Галичини та (центр - м. Львів)
Лодомерії» Північна Буковина окремий округ з 1849 р.
(центр – м. Чернівці)
Угорське королівство Закарпаття (центр – Жупи
м.Ужгород)

ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО СТАНОВИЩА УКРАЇНЦІВ

У Східна Галичині провідні позиції належали полякам.

У Закарпатті провідні позиції належали угорцям.
У Північній Буковині провідні позиції належали румунам.

Українці займали підлегле, підкорене становище!

Самоназва західних українців – русини; самоназва української мови – руська.

 2

Визначте Західноукраїнські землі, які входили до складу Королівства Галичини та Лодомерії, а також Королівства Угорщина
 3

РЕФОРМИ АВСТРІЙСЬКИХ ПРАВИТЕЛІВ МАРІЇ-ТЕРЕЗІЇ ТА ЙОСИФА ІІ У 70-80- рр. ХVІІІ ст.

1. Аграрна реформа: часткове скасування кріпацтва: обмеження панщини до 30 днів на рік, звільнення селян від особистої залежності від пана;
заборона тілесних покарань; складено «Інвентарі», до яких вносилися розміри повинностей та податків селян; з 1789 р. скасовано панщину, але після
смерті Йосифа ІІ відновлено.

2. Релігійна реформа: церква підпорядкована державі, римо-католицька та греко-католицька церкви визнавалися рівноправними; визнано
рівноправ’я євреїв; православна церква не була визнана на рівні з іншими церквами.

3. Освітня реформа: у 1774 р. запроваджено обов’язкову початкову освіту рідною мовою навчання; у Відні створено генеральну греко-
католицьку семінарію («Барбареум»); у 1784 р. засновано Львівський університет, при якому відкрито Руський інститут з українською мовою
навчання, що діяв до 1809 р.

4. Адміністративна реформа: посилено централізацію управління, поширення загальноімперського законодавства в регіонах.

Реформи сприяли посиленню держави, проте контрреформістська політика наступних імператорів призвела до поновлення панщини і зростання
селянських повинностей.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

Західна Україна була відсталим аграрним краєм і виконувала роль аграрно-сировинного придатка промислово розвинутих регіонів Австрійської
імперії.

Сільське господарство

- панування екстенсивного землеробства;

- застаріла техніка;
- малоземелля та безземелля селян;
- селянські повинності (кріпацтво, панщина, чинш, військова служба);
- розвиток садівництва, виноградарства, тваринництва, лісозаготівлі тощо.

Екстенсивне землеробство – це система господарювання, при якій збільшення продукції досягається лише при розширенні посівних площ.

Інтенсивне землеробство – це система господарювання, при якій збільшення продукції досягається шляхом удосконалення праці та техніки.
 4

Промисловість

- промисловість розвивалася слабо;

- у промисловості було задіяне лише 2% населення;
- переважання мануфактур (ручної праці);
- 30-40 рр. ХІХ ст. почався промисловий переворот;
- найактивніше розвивалася нафтовидобувна та лісопереробна промисловість;
- панування іноземного капіталу, тобто власниками промислових підприємств були іноземці;
- занепад традиційних галузей виробництва: текстильної та шкіряної;
- встановлено найдовший в імперії робочий день (14-16 годин) при найнижчому рівні зарплат.

Торгівля

- Західна Україна експортувала деревину(ліс), с/г продукцію, вовну, тканини;

- імпортували все необхідне, імпорт переважав у 10 разів.

АНТИФЕОДАЛЬНА БОРОТЬБА

- скарги, виступи, знищення посівів, саботаж, повстання…;

- найбільші селянські повстання були під проводом Л. Кобилиці (1843 – 1844 рр., 1848-1850 рр.) на Буковині;
- У 1831 р. відбулися «холерні бунти» в Закарпатті. «Холерні бунти» - це виступи селян Закарпаття, пов’язані з епідемією холери;
- у 20-30-ті рр. ХІХ ст. набув поширення рух опришків під керівництвом М.Штолюка.

УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ

- австрійська влада використовувала український рух як противагу польському та угорському;

- значний вплив на українців Галичини, Буковини та Закарпаття мала Наддніпрянська Україна;
- лідерство в національному відродженні мало греко-католицьке духовенство;
- У 1816 р. І.Могильницький у м. Перемешлі заснувавав Товариство греко-католицьких священників.
- 20-30-ті рр. ХІХ ст. діє Перемишльський культурно-освітній гурток на чолі з єпископом М. Левицьким
- У 1833 р. створений гурток «Руська трійця» (М.Шашкевич, І.Вагілевич, Я.Головацький ). У 1837 р. гурток видав альманах «Русалка
Дністровая» - перша україномовна книга, видана на Західній Україні (конфіскований владою у м. Будапешт).
 5

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ 1848-1849 рр. В АВСТРІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

У 1848-1849 рр. у Франції, Італії, Німеччині та Австрії відбулися революції. Ці події увійшли в історію під назвою «весна народів». Революції
зазнали поразки.

Революція – швидка зміна політичного, економічного та соціального ладу здебільшого насильницьким шляхом.

Хід революційних подій

15 березня 1848 р. австрійський імператор Фердинанд проголосив Конституцію. Влада імператора обмежувалася парламентом – рейхстагом.

У квітні 1848 р. скасовано панщину в Галичині (раніше, ніж у решті провінцій), проте за поміщиками залишалися сервітути У Буковині
панщину скасували у серпні 1848 р., а на Закарпатті вона фактично проіснувала ще 5 років.

Сервітути - право користуватися чужою власністю; на правах сервітуту селяни користувалися спільно з поміщиками лісами, луками,
пасовиськами.

У квітні 1848 р. поляки Галичини організували у Львові Центральну раду народову (ЦРН), з метою відновити Польську державу. Поляки
визнавали за українцями Галичини гілку українського народу. Під впливом ЦРН створюється «Руський собор» - організація полонізованої української
шляхти, яка підтримувала поляків. До складу «Руського собору» входив І.Вагілевич.

У травні 1848 р. у Львові створено першу українську політичну організацію Галичини – Головну Руську Раду (ГРР), яку очолили Г.Яхимович і
М.Куземський

Метою ГРР було поділ Галичини на Західну (польську) та Східну (українську); запровадження української мови в освіті та державному
діловодстві, рівноправ’я з поляками…
ГГР видавала газету «Зоря Галицька», заснувала видавництво «Галицько-Руська матиця».

У червні 1848 р. створюються озброєні загони поляків та українців (стрільці).

У червні 1848 р. відбувся Слов’янський з’їзд у Празі, на якому відбулося визнання українців за окремий народ.

У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент рейхстаг, до якого входило 39 українців із 383 депутатів. Одним із депутатів був
Л.Кобилиця. Українці домагалися розглянути питання про національно-територіальний поділ Галичини на Східну (українську) та Західну (польську).
Але невдало.

У жовтні 1848 р. – відбувся собор руських учених у Львові, на якому утверджено єдину граматику української мови, висунуто вимогу
впровадження рідної мови в усіх школах.
 6

У жовтні 1848 р. у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури (перший завідуючий – Я.Головацький).

1-2 листопада 1848 р. відбулося збройне повстання у Львові, яке було придушене австрійськими військами.

У березні 1849 р. імператор розпустив парламент та скасував Конституцію разом із демократичними правами та свободами.

Листопад 1848 – квітень 1850 рр. – друге селянське повстання на Буковині на чолі із Л. Кобилицею.

Революція зазнала поразки!

Результати й наслідки революції

- скасування панщини;
- визнання існування в Галичини українського народу із власними національними потребами;
- уперше західні українці сформулювали свої політичні програми;
- уперше західні українці отримали досвід парламентської діяльності;
- Головна руська рада стала першою українською політичною організацією, яка проіснувала з 1848 р. до 1851 р.

Персоналії для візуального розпізнавання

Маркіян Шашкевич - західноукраїнський поет, науковець, греко-католицький священик. Очолив культурно-

просвітній гурток «Руська трійця» у 1833 р. Ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» у 1837 р. Виступав
за рівноправність руської мови.