Україна у складі Російської та

Австро-Угорської імперій
Україна перед
історичними викликами
ХХ століття
На початок ХІХ ст. українські землі опинилися у
складі російської та Австрійської імперій

85% -в російській імперії

(Слобожанщина, Лівобережжя,
Правобережжя, Південь)
1804-1867рр. - 15% - в Австрійській
імперії (Східна Галичина, Північна
Буковина, Закарпаття)
1867-1918 рр. – Австро-Угорська імперія
 Історико-географічні регіони
Східна Північна Закарпаття
Галичина Буковина
«Королівство Галичини і Угорське
Лодомерії» королівство
Округи Буковина – з Комітати
(дистрикти) 1861 р.
окремий
коронний край
«Буковина»
Австрійська імперія (1804-1867 рр.)
Австрійська імперія
Австрійська імперія
Включення українських земель до складу
Російської імперії
 Історико-географічні регіони
Правобережжя Лівобережжя і Південь
Слобожанщина
Губернії - 9
Київська Чернігівська Катеринославська
Волинська Полтавська Таврійська
Поділля Слобідсько- Миколаївська (з 1803
Українська (з 1835 р- р. – Херсонська)
Харківська)
Генерал-губернаторства - 3
Київське Малоросійське Новоросійсько-
Бессарабське (разом
з Бессарабською
областю)

російська імперія
 П.Румянцев у 1701 р.
очолив другу Малоросійську колегію
 Україна перед історичними
викликами ХХ століття
На межі ХІХ-ХХ століття Україна була розділена як
географічно, так і політично між двома імперіями – Російською
та Австро-Угорською. Перша володіла Слобожанщиною,
Лівобережжям, Правобережжям, Донбасом і Півднем, що
становило близько 85% земель, заселених українцями. До складу
другої входили Східна Галичина, Північна Буковина та
Закарпаття. Території, що перебували під владою Російської
імперії в цей період, зазвичай називають Наддніпрянською
Україною, ті, що входили до складу Австро-Угорської, -
західноукраїнськими землями.
Територія і населення України

Етнічні та
колонізовані
українцями землі
 ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ
Етнос – стійка, історично сформована на певній території
спільність людей, що мають спільні риси, усталені особливості
культури та психологічного складу, а також усвідомлюють свою
єдність і відмінність від інших подібних утворень
(самосвідомисть).

Народність – це форма спільноти людей, яка історично виникає

з родоплемінною спільністю і формується на певній території
при натурально-господарчій діяльності у процесі злиття,
консолідації різних племен завдяки створенню єдиної мови,
культури, традицій, обрядів.

Нація – історична спільність людей, що складається в ході

формування спільності їх території, економічних
зв ̓ язків, літературної мови, деяких особливостей культури і
храктеру, які складають її ознаки
 ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ
Національне відродження – пробудження
національної самосвідомості народів, які не
мали власної державності, фактично –
процес становлення нації

Українська національна ідея — усвідомлення

українцями себе як окремої нації, народу з
власною історією, мовою, культурою,
власними ідеями, поглядами на майбутнє
України.
Етнічні українські землі – території, на яких в різні
історичні періоди відбувалося формування
українського етносу

Одвічні українські землі:

Київщина
Полтавщина
Чернігівщина
Волинь
Поділля
Галичина
Північна Буковина
Закарпатська Україна
Холмщина
Лемківщина
 Колонізація – заселення та
засвоєння нової території

Колонізовані землі
ХVІІ ст. – Слобідська Україна:
Харківська область, Сумська область,
частково Воронезька, Білгородська і
Курська області
ХVІІІ ст. – Дике поле – Новоросійський
край:
Херсонська Катеринославська, Таврійська
губернії
Польща
(Після першої світової війни та
української революції)
Державна політика
Політика колонізації
Терор
Осінь 1930
ПОЛЬЩА
Етнічні українські землі:
Східна Галичина. Холмщина, Підляшшя, Західна
Волинь, Західне Полісся, Осяння, Лемківщина
Антиукраїнська:
1924 – закон про заборону української мови
Шкільна реформа – двомовна українська школа
Вища освіта – заборона українцям навчатися у
Львівському університеті
Заборона слів «українець», «український»
Переселення поляків до Східної Галичини, Волині
У Східній Галичині арешти, ув̓язнення,канцтабори
Політика «пацифікації»-масові репресії проти
українців за допомогою військових та поліції
Північна Буковина Анексована в листопаді 1918 р.
1920 – Севрський мирний договір
Перетворена на румунську провінцію
Румунізація
Українців не визнавали за окрему націю
Заборона української мови
Зміна назв населених пунктів, прізвищ

Південна Буковина 1919 – Сен-Жерменський мирний договір

Бесарабія Листопад 1918 – приєднана до Румунії,

яка анексувала етнічні українські землі:
Акерманщина,Ізмаїльщина, Зах.
Одещина (Півд.Буковина),Хотинщина
(Півн.Буковина)

РУМУНІЯ
Чехословаччина 08 травня 1919 – Закарпаття
об'єдналося з Чехословаччиною
10 вересня 1919 – Сен-
Жерменський мирний договір –
Закарпаття передали
Чехословаччниі

Білорусія Берестейщина

Росія Стародуб (зараз Брянська

область), Слобожанщина,
Донщина (Півн.частина
Ростовської області)
 Висновок:
Початок XX ст.
характеризується
формуванням єдиної нації
на українських етнічних
землях.