Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
У складі Польщі (132,2 тис.км2 8,200 тис) У складі Чехо-словаччини
Статус у складі За рішенням Ради послів від 14.03.1923р.
Східна Галичина визнавалася частиною
Польщі з наданням їй статусу автономії,
Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина,
Підляшшя входили до польських воєводств
Територія східної Галичини поділялася на
три воєводства: Львівське, Тернопільське,
Станіславське
«Східні креси», «Малопольща»
Рівень 1929р. Польща зазнала руйнівного впливу
економічного світової економічної кризи.
розвитку
Аграрна Дискримінаційний характер аграрного
реформа законодавства призводив до того, що багато
українських селян змушено емігрували за океан.
Вони не могли прогодуватися з тих клаптиків
землі, що їм належали.
Суть урядової 1920р. сейм затвердив закон, який передбачав
політики щодо планомірне заселення “східних кресів”
українства польськими військовими й цивільними
осадниками.
Провідні Провідними політичними партіями були
політичні ліворадикальні(комуністи) і
партії праворадикальні(націоналісти), які діяли в
підпіллі. Легально інтереси українців захищали
У складі Румунії
(14,9 тис.км2 , 735 тис.)
Закарпаття
(договори)
На основі Сен-Жерменського мирного
договору 1919р. і Тріанонського мирного
договору 1920р. Закарпатська Україна
ввійшла до складу Чехо-Словаччини на
правах автономії.
1938 рік
Закарпаття було індустріально занедбаним
краєм. Чехословацький уряд намагався
економічно розвинути цей найвідсталіший в
усій Європі край.
Земельна реформа, яка проводилась
протягом 15 років, призвела до того, що в
1936 р. 708 поміщиків у Закарпатті мали
орної землі, лісів, пасовищ майже втроє
більше, ніж селянських господарств.
Чехословацький уряд дозволив населенню
користуватися в школах мовою на свій
вибір. Швидко зростали українські
культурні товариства, особливо «Просвіта»,
активізувалися діяльність театральних труп,
хорів та видання українських книжок.
Провідними політичними силами були
українофіли. З ними конкурували
русофіли(москвофіли). Не менш впливовою
політичною силою були комуністи.
(17,6 тис.км2, 1,240 тис.)
Північна Буковина, частина
Бессарабії
(договори)
Королівський уряд не мав ні змоги, ні
бажання економічно розвивати
новоприєднані території. Навпаки,
збережене з довоєнних часів
промислове устаткування вивозили в
центральні регіони Румунії.
Встановлено високі викупні платежі,
щоб селянам було невигідно
користуватися поміщицькою землею.
На Буковині у власності кожного
поміщика могло залишатися не більше
250 га. Надлишок землі йшов у фонд
аграрної реформи.
Панівні кола країни обрали шлях
насильницької, агресивної румунізації
нерумунського населення приєднаних
територій.
Українська Національна Партія (УНП)
— єдина легальна українська політична
партія, яка діяла на окупованих
Румунією українських землях.
 націонал-демократи. Партія українських працюючих
Румунії — ліва політична організація в
міжвоєнній Румунії, що діяла в
основному в Північній Буковині.
Український Завданням української військової організації
національно- було розгортання збройної боротьби проти
визвольний рух польської окупації.

Становище Румунізація торкнулася й церковної

української
церкви
Розвиток 1924р. сейм ухвалив закон про переведення
української українських народних шкіл на навчання двома
освіти мовами. Вивчення польської мови як окремої
навчальної дисципліни стало обов’язковим.
Єдиним у Польщі легальним вищим навчальним
закладом з українською мовою навчання була
Греко-Католицька Львівська богословська
академія.
Чехословацький уряд сприяв розвитку
українського шкільництва в Закарпатті.
Навчання в народних школах (там вчилися
діти до 14-річного віку) було для всіх
обов’язковим і безоплатним.
служби.
Закривалися українські школи.
1924р. вже не залишилося жодної суто
української школи.

Висновок:
Загалом були переваги і недоліки перебування Закарпаття у складі Чехо-Словаччини. Перевагою була певна економічна підтримка
населення а саме надання безземельним селянам частинку власної землі. Відбулося розширення мережі шкіл. Недоліком був, перш за все,
колоніальний характер політики. 80 % урядовців були вихідцями з Чехії, звужено викладання українською мовою, великий вплив
здійснювали чеські політичні партії. У той час на Закарпатті панували три течії: москвофільство, русинство і безперечно українська течія,
найпослідовніше якої дотримувалася Християнсько-народна партія на чолі з Августином Волошином.

Румунська окупація призвела до повного зникнення навіть елементарних форм організації українства. Українські землі під владою Румунії
були найбільш економічно відсталими. Однак переслідування українців румунською владою лише посилювало потяг значної частини
населення до возз’єднання всіх українських земель.