1.

Зміни в адміністративному устрої Україні

У жовтні 1939 р. були проведені вибори до Народних зборів Західної України. Вони проголосили
встановлення в краї радянської влади і звернулися до Верховної Ради СРСР із проханням включити
землі Західної України до складу УРСР. Було затверджено також декларацію про конфіскацію
поміщицьких земель, націоналізацію банків і великої промисловості. У листопаді відбулися
позачергові сесії Верховної Ради СРСР і Верховної Ради УРСР, які розглянули й задовольнили
клопотання Народних зборів Західної України.
Західна Україна була «возз’єднана» з УРСР, у складі якої з’явилося шість нових областей:
Волинська, Дрогобицька, Львівська, Рівненська, Станіславська і Тернопільська. Розташовані на захід
від лінії Керзона, Підляшшя, Надсяння, Лемківщина й Холмщина залишилися на території,
окупованій Німеччиною.
У серпні 1940 р. Верховна Рада СРСР включила Північну Буковину, Хотинщину та Південну
Бессарабію до складу УРСР. З більшої частини приєднаної території Бессарабії радянське
керівництво створило нову союзну республіку - Молдавську РСР (УРСР втратила райони
лівобережного Придністров’я у складі Молдавської АРСР). Кордони між Молдавською РСР і УРСР
було визначено за етнографічним принципом. 7 серпня 1940 р. Північна Буковина і
Хотинщина були об’єднані в Чернівецьку область УРСР, а з Аккерманського та Ізмаїльського повітів
Бессарабії було створено Аккерманську область. У грудні 1940 р. центр Аккерманської області було
перенесено з Аккермана до Ізмаїла. Відповідно, область перейменували в Ізмаїльську.
2. Визначення «золотий вересень»
17 вересня Червона армія перетнула радянсько-польський кордон, а 22 вересня війська Українського
фронту на чолі з маршалом С. Тимошенком увійшли до Львова. Ще через тиждень Червона армія
окупувала узгоджені з Німеччиною території Польщі. Це вторгнення радянські пропагандисти
назвали «золотим вереснем».
"Золотий вересень" - так у радянських підручниках історії подавалися події 1939 року. Тоді західна і
східна Україна возз’єдналися в одну республіку. У радянських школах вчили, що Гітлер напав на
Польщу 1 вересня, а 17 вересня Червона Армія увійшла рятувати українських і білоруських братів.
Але ще живі багато людей, які бачили ті події на власні очі й добре їх пам’ятають.
3. «Які заходи «радянізації» можна визначити нейтральними, позитивними та негативними ?»
Заходи «радянізації»
позитивні негативні нейтральні
1. Націоналізація всієї 1. Заборонялася діяльність 1. Ліквідація старої системи
промисловості і банків. На всіх партій, окрім правління та створення нової
підприємствах, які стали комуністичної партії. радянської системи
державними, створили Здійснився правління. Замість старих
профспілки радянського типу. перехід до однопартійної урядовців призначалися нові,
За їх участі визначали системи. Водночас нова влада лояльні СРСР
все потрібне для відновлення заборонила всі люди.
виробництва. Ці заявки українські партії, громадські,
негайно задовольняли промислові та кооперативні
промислові підприємства товариства, а
східних областей України та також культурні, наукові
інших союзних установи, зокрема «Просвіту»,
республік. Безробіття було Наукове
подолане за кілька місяців. товариство імені Шевченка
Істотно зросла 2. Почалися репресії і
зарплата робітників. Тих, хто депортації усіх,
не міг працевлаштуватися на незадоволених радянізацією.
місці, До вересня
відряджали в східні області
УРСР.
2. Конфіскація поміщицьких
і монастирських земель. До
кінця 1939 р. були
поділені поміщицькі маєтки.
Майже півмільйона селян
Західної України
одержали в користування
землю, десятки тисяч коней і
корів. Найбідніші
селянські господарства, яких
була третина, звільняли від
податків.
3. Відкривалися українські
школи. До 1940 р. було
відкрито 7 тис. нових шкіл.
На приєднаних землях
здійснювали українізацію та
розбудову системи
освіти (кількість українських
шкіл збільшилася до 6,5 тис. з
одночасним
скороченням польських); у
Львівському університеті (1940
р. йому надано
ім’я І. Франка) та інших вишах,
технікумах і училищах мовою
викладання
стала українська; були
проведені заходи з ліквідації
неписьменності та
малописьменності серед
дорослого населення.
4. Почалася українізація.
Українська мова стала
офіційною мовою регіону.
Підтримувалися і розвивалися:
українська мова, традиції і
культура.
5. Поліпшення соціальної
сфери. Для українського
населення
запроваджувалося безкоштовне
житло, медичне
обслуговування, освіта.
1940 року із Західної України
було вислано понад 30 тис.
сімей.
3. Гоніння на Греко-
католицьку церкву.
Українська греко-католицька
церква
( УГКЦ ) налічувала 3040
парафій, 4440
церков,2950 священників та
понад
3,1 млн. віруючих. УГКЦ
відігравала важливу роль у
духовному житті
Західної України і була
національною церквою. Влада
обмежила або заборонила
церковні служби, почалися
репресії та арешти. Наприкінці
1940 р., після обмежувальних
заходів на 1267 парафій
залишилось лише 807
священиків. Мітрополіт Андрій
Шептицький був
репресований.
4. Колективізація,
здебільшого примусова. До
червня 1941 р. було створено
2,6 тис. колгоспів та 182 МТС.
Утім, вступати до колгоспів
селяни не
поспішали. Машинно-
тракторні станції взяли на себе
обробіток селянських
земельних наділів.