Україна в повоєнні роки

1945 – 1953 рр.

 Встановлення кордонів
6 листопада 1944 р. – схвалення з’їздом Народних комітетів Закарпаття в м. Мукачево Маніфесту про
возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною.
29 червня 1945 р. – радянсько-чехословацький договір про передачу Закарпаття до УРСР (який
юридично закріпив рішення з’їзду в Мукачево). (Прятівщина залишилась у Словаччині).
22 січня 1946 р. – указ Президії Верховної Ради УРСР про утворення в складі УРСР Закарпатської
області.
9 вересня 1944 р. – радянсько-польська угода (Люблінська угода) про переселення українців із-за
«лінії Закерзоння», тобто з Польщі до УРСР – це близько 800 тис. українців. Угода формально передбачала
добровільне переселення їх в Україну. Однак більшість українців не бажала покидати землі своїх предків,
тому почалося примусове переселення(депортація) українців із Закерзоння.
16 серпня 1945 р. – договір між СРСР і Польщею про радянсько-польський кордон, який
встановлювався по «лінії Керзона» з відхиленням на схід(тобто на користь Польщі) на 5-8 км (у Польщі
залишилась Холмщина, Лемківщина, Надсяння, Підляшшя).
1951 р. – радянсько-польська угода про обмін територією, завершення процесу українсько-польських
територіальних домовленостей, коли за проханням Польщі, відбувся обмін прикордонними ділянками.
10 лютого 1947 р. – підписання радянсько-румунського договору, за яким до УРСР відходили Північна
Буковина, Південна Бесарабія (Хотинщина,Ізмаїльщина), тобто, закріплювалися кордони, встановлені в
1940 р. (Мармарощина залишилась у Румунії).
 Репатріація – повернення додому (на батьківщину)
після війни військовополонених, остарбайтерів…

«Після  закінчення  Другої  світової  війни  на  батьківщину  поверталися  сотні  тисяч 
військовополонених  та  цивільних  осіб,  що  добровільно  чи  примусово  опинилися 
за  межами  своєї країни внаслідок війни».
  Аспекти життя українського суспільства в  період
післявоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х років) 

«Долаючи нестачу кадрів, влада розпочала широко залучати на робочі місця жінок. Попри
великі фізичні  труднощі,  жінки  працювали  забійниками,  прохідниками  на  шахтах, 
металургами,  будівельниками. Частка жінок серед робітників промисловості становила
35,9%».

«Житлові й   побутові  умови  населення,  незважаючи  на  значні  масштаби  будівництва, 

залишалися  важкими.  Мільйони  сімей  жили  в  бараках,  перенаселених «комуналках», 
не  пристосованих для життя підвальних приміщеннях…»
Наслідки врегулювання територіальних питань
для України

- Остаточне встановлення та юридичне

закріплення кордонів УРСР.
- Збільшення території УРСР.
- Демографічні зміни у складі населення.
- Об’єднання основної частини українських
земель в складі однієї держави.
 Суспільно-політичне життя
- Відновлення режиму одноосібної влади Сталіна, культ особи якого досяг
апогею.
- Відсутність в Україні будь якої самостійної політики.
- Відновлення репресій, відсутність демократії та свободи громадян,
зловживання владою (пік репресій в Україні припав на 1947 р., коли ЦК
КП(б)У очолював найближчий соратник Й.Сталіна – Л. Каганович).
- Підпорядкування політичному центру діяльності Перших секретарів ЦК
КП(б)У :
М.Хрущов (1943 – 1946 рр. та 1948 – 1949 рр.)
Л.Каганович (березень-грудень 1947 р.)
Л.Мельников (1950 – 1953 рр.)
 Відбудова народного господарства України
1946 – 1950 рр. – четверта п’ятирічка, план повоєнної відбудови.
Особливості відбудови:
- Більші масштаби відбудовчих робіт, ніш у будь якій іншій країні Європи.
- Проблема капіталовкладень ( відмова від плану Маршалла, розрахунок
лише на внутрішні резерви).
- Відновлення адміністративно-командних методів.
- Розвиток передусім важкої промисловості, за рахунок легкової та харчової
(посилення диспропорції у розвитку економіки на користь ВПК).
- Повільне впровадження досягнень науково-технічного прогресу
(підприємства працювали за старими технологіями).
- Нестача робочої сили, особливо кваліфікованої.
 Сільське господарство
- Відновлення колгоспного ладу.
- Надзвичайно складні умови відбудови сільського
господарства: скорочення посівних площ, поголів’я худоби,
нестача робочих рук, техніки).
- Мізерні капіталовкладення з боку держави для відновлення
сільського господарства.
- Важке становище селян (мізерна оплата праці, високі
податки на підсобне господарство, відсутність паспортів у
селян, несплата пенсій…)
- Голод 1946 – 1947 рр.
 Голод 1946 – 1947 рр.
Причини голоду:
- Спустошення країни внаслідок війни.
- Розширення посівних площ і виконання планів хлібозаготівлі за всяку ціну.
- Посуха 1946 р.
- Відбудова промисловості за рахунок сільського господарства.
- Продаж хліба за кордон.
Заходи влади:
- Репресивні заходи щодо селян.
- Відновлення дії «Закону про п’ять колосків»
- Невизнання факту голоду радянським керівництвом.
Наслідки:
- Голодом була охоплена більша частина східних і південних областей України.
- Великі людські втрати (1 млн).

Чим було зумовлене таке повідомлення сільгоспвідділу ЦК КП(б)У: «З лютого 1946 р. почався масовий наплив
населення Брянської, Калузької, Орловської, Одеської, Полтавської, Київської, Вінницької та інших областей у
західні області України за хлібом…»?
 Зовнішньополітична діяльність УРСР
1944 р. – створення Народного комісаріату закордонних справ
УРСР на чолі з Д. Мануїльським – вихід України на міжнародну
арену (відновлення дипломатичного відомства).
1945 р. – входження України до складу ООН.
1945 р. – Україна стала членом постійної комісії ООН із питань
освіти, науки та культури ( ЮНЕСКО ).
1946 – 1947 рр. – активна участь України в роботі Паризької мирної
конференції.
1947 – 1948 рр. – активна участь України в роботі Дунайської
конференції.
1948 – 1949 рр. – Україна – непостійний член Ради Безпеки ООН.
 Дмитро Мануїльський
керівник зовнішньополітичного відомства
Радянської України з 1944 р.
 Радянізація західних областей України
Відновлення радянської влади в західних областях України після закінчення війни.
Продовження політики радянізації в цьому регіоні:
- уніфікації всіх сфер життя відповідно до норм, утверджених у СРСР;
- індустріалізація – відбудова, реконструкція та вдосконалення традиційних галузей – нафтогазової та лісозаготівельної; розвиток
нових галузей – машинобудівної (Львів стає промисловим центром, випуск автобусів, хімічна промисловість, Львівсько-Волинський
вугільний басейн розбудовується: 1948 р. – збудована нафтомагістраль Дашава-Київ (газопровід), у 1951 р. український газ отримує навіть
Москва); («Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході України. У роки четвертої п’ятирічки тут
споруджено понад 2,5 тисяч великих і середніх промислових підприємств»)
- колективізація;
- націоналізація;
- культурна революція (ліквідація неписьменності, створення мережі освітніх закладів різних рівнів, посилення русифікації,
заідеологізованість навчально-виховного процесу, введення безкоштовної освіти; безкоштовне медичне обслуговування…);
- боротьба з ОУН-УПА;
- депортація західноукраїнського населення до віддалених районів СРСР;
- ліквідація Української греко-католицької церкви ( УГКЦ ) – (1 листопада 1944 р. – смерть митрополита А. Шептицького, обрання його
наступником Й. Сліпого);
8 – 19 березня 1946 р. – Львівський собор, який скасував Берестейську церковну унію 1596 р.
«У теперішній нашій ситуації, коли завдяки героїчним подвигам і славній перемозі Радянського Союзу всі українські землі з’єдналися
разом і український народ став господарем на всіх своїх землях, було б невиправданим гріхом продовжувати в нашому народі
ненависть і братовбивчу боротьбу, причиною якої в історії була… унія. Виходячи з цього, собор постановляє скасувати постанови
Брестського Собору 1596 р., ліквідувати унію… і повернутися до нашої батьківської святої православної віри і Руської Православної
Церкви».
1946 – 1989 рр. – «катакомбний період» для УГКЦ ( змушена була піти у підпілля).
Йосиф Сліпий – митрополит УГКЦ
 Гавриїл Костельник - єпископ, який очолював «ініціативну
групу», що запропонувала на Львівському церковному Соборі
1946 р. «возз’єднання» УГКЦ з православ’ям, ліквідацію
Берестейської церковної унії від 1596 р. і повний розрив з
Ватиканом.

Ярослав Галан - автор статті «З хрестом чи ножем», яка була

опублікована в газетах «Радянська Україна», «Вільна Україна» й
містила гострі нападки на уніатів, зокрема звинувачувала УГКЦ у
співробітництві з німцями та українськими буржуазними
націоналістами.
 Роман Шухевич

головнокомандувач
УПА з 1943р.,
загинув 5 березня
1950 р. від рук
співробітників
УМГБ Львівської
області
 «Лисенківщина»
– це явище в радянській науці, яке характеризувалося
ідеологізацією, засиллям в науці авантюристів,
псевдонауковців та посередностей.
- Політична кампанія з переслідування науковців-генетиків, яка призвела до заборони генетики
як науки в СРСР.

- «Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної

вказівки Леніна про те, що “пізнання людини не є... пряма лінія, а крива лінія, що безмежно
наближується до ряду кіл, до спіралі...”»

- «…Багато біологів заявляють, що вони фактично позбавлені можливості обговорювати

важливі питання біології та захищати теоретичні позиції в науці, проти яких виступає у
пресі Лисенко, що створилася монополія одного напрямку в біології. Вчені відзначають, що в
силу цього створюється видимість офіційного схвалення теоретичних поглядів т. Лисенка в
області біології…».
 «Ждановщина»
- система заходів, що були спрямовані на відновлення
ідеологічного контролю над суспільством

1) нейтралізація патріотично налаштованої

інтелігенції;
2) відтворення образу зовнішнього і внутрішнього
ворога;
3) зміцнення тотального контролю над суспільством;
4) культурно-ідеологічна ізоляція країни.
 Космополітизм
– ідеологія, що проповідує байдуже ставлення до історії своєї
батьківщини, зречення національних традицій і культури

«Зворотною стороною  буржуазного  націоналізму  є  безрідний 

космополітизм,  що  проявляється  в  плазуванні перед
буржуазною культурою і в низькопоклонстві перед
іноземщиною».
 Операція «Вісла»
квітень – липень 1947 р.
- насильницька депортація українців Закерзоння на захід та північ Польщі;
- примусове виселення українського населення з його етнічних земель на сході Польщі
до її західних воєводств, здійснене польським урядом у 1947 р.

Розпорядження: «Швидкими темпами переселити українців і мішані сім’ї на

приєднані землі, не утворюючи групи і не ближче, ніж за 100 км від
кордону» стосується операції «Вісла».
Олесь Гончар
Т. Яблонська, «Хліб» ( в стилі
соцреалізму)
Картина «Хата в Богданівці»
1955 р. К.Білокур
 Досягнення в науці

Провідна наукова установа – Академія Наук УРСР на чолі з

О.Палладіним (до 1962 р.).

1946 р. – здійснено пуск першого в УРСР атомного реактора.

1948 – 1951 рр. - створення першої в СРСР електронно-

обчислювальної машини «МЕОМ», яку зібрали в Інституті
електротехніки АН УРСР (Київ) під керівництвом М.Лебедєва.