Тема.

Післявоєнна відбудова і розвиток

України в 1945 – початку 1950-х рр.
Четверта IV п’ятирічка “Відбудова економіки і народного господарства” (1946-1950)
План “Маршала” / РЕВ
відновлення Міжнародної діяльності УРСР, Народний комісаріат закордонних
справ, ООН, Д.Мануїльський
Встановлення повоєнних дежавних кордонів УРСР: радянсько-
польський,чехословацький,румунський договори; Дунайська конференція
Радянізація західноукраїнських земель
Боротьба проти УПА, “самоліквідація” УГКЦ (т.зв. львівський «псевдособор»),
арешт митрополита Йосипа Сліпого
Операція “Вісла” / операція “Захід”
Посилення ідеологічного контролю: “ждановщина”, “лисенківщина”, “безрідний
космополітизм”, “буржуазний націоналізм”, “низькопоклонство перед Заходом”
Фултон (виступ В.Черчиля), “холодна війна”
Влада в УРСР — перші секретарі ЦК КП(б)У: М.Хрущов (1938-1947, 48-49),
Л.Каганович (березень-грудень 1947), Г.Мельников (1949-1953)
 Хронологічний довідник

1945 р., 11 квітня — органами безпеки у Львові арештовано керівництво УГКЦ на чолі з
митрополитом Й. Сліпим (перебував в ув’язненні 18 років).
1945 р., 25 квітня — 26 червня — конференція у Сан-Франциско, участь делегації УРСР.
Підписання в ост. день конференції Статуту ООН (Д. Мануїльський від ім. України). УРСР
стала членом-засновником ООН.
1945 р., 29 червня — підписання в Москві радянсько-чехословацького договору про входження
Закарпаття до УРСР (22 січня 1946 р. створено Закарпатську область).
1945 р., 30 червня — перетворення Кримської АРСР на Кримську обл. у складі РРФСР.
1945 р., 16 серпня — укладення в Москві договору між СРСР і Польщею про радянсько-
польський кордон. Холмщина, Лемківщина, Надсяння і Підляшшя залишилися у складі Польщі.
1946 р., 8-10 березня — Львівський собор УГКЦ, організований рад. спецслужбами, скасував
Берестейську унію, укладену в 1596 р., і підпорядкував греко-католицьку церкву Руській
православній церкві. Собор мав трагічні наслідки для УГКЦ, її вірних і служителів.
1946 р., 22 липня — збільшення плану заготівель хліба для України.
1946 р., 26 липня — постанова ЦК ВКП(б) про кадрову роботу в Україні. Звинувачення укр.
комуністів у недостатній б-бі в галузі к-ри з «укр. націоналістичними концепціями». Поклала
поч. новим переслідуванням передової укр. інтелігенції.
1946 р., 14 серпня — ЦК ВКП(б) ухвалив постанову про журнали «Звезда» і «Ленінград».
Початок «ждановщини».
• 1946 р., 24 серпня — постанова ЦК КП(б)У «Про перекручення і помилки у висвітленні
історії української літератури в «Нарисі історії української літератури».
• 1946 р., 27-30 серпня — сесія Верховної Ради УРСР схвалила п’ятирічний план
відбудови та розвитку нар. господарства республіки на 1946-1950 рр. Затвердження
сесією указу Президії Верховної Ради від 25 березня 1946 р. про перетворення РНК на
Раду Міністрів УРСР.
• 1946 р., 19 вересня — постанова ЦК КП(б)У «Про журнал сатири і гумору «Перець».
• 1946 р., 1 жовтня — постанова ЦК КП(б)У «Про журнал «Вітчизна».
• 1946 р., 18 жовтня — постанова ЦК ВКП(б) і Ради Міністрів СРСР «Про здійснення
додаткових заходів щодо економії та витрачання хліба», вжиття нових жорстких
заходів з метою зменшення постачання хлібом населення.
• 1946 р., 20 жовтня — постанова ЦК КП(б)У «Про репертуар драматичних і оперних
театрів УРСР і заходи щодо його поліпшення».
• 1946 р., 15 листопада — постанова Ради Міністрів УРСР про запровадження нового
(наближеного до російського) укр. правопису.
• 1946 р., 25 грудня — запуск першого в СРСР і Європі експериментального атомного
реактора.

• 1946-1947 рр. — третій рад. голодомор через політику влади, а також посуху.
Постраждали переважно Південь і Схід України. Жертвами стали близько 1 млн осіб.
1947 р., 10 лютого — підписання на Паризькій мирній конференції представниками СРСР, УРСР і БРСР разом з ін.
державами мирних договорів з колишніми союзниками Німеччини (Болгарія, Італія, Румунія, Угорщина, Фінляндія).
1947 р., 3 березня — введення в дію першого генератора відбудованого Дніпрогесу в Запоріжжі.
Звільнення від обов’язків першого секретаря ЦК КП(б)У Микити Хрущова. Обрання на цю посаду Лазаря Кагановича,
який проводив «чистки» серед укр. культ. кадрів, обвинувачуючи їх у націоналізмі.
1947 р., березень — у моск. журналі «Новий мір» опублікована перша книга роману Олеся Гончара «Прапороносці».
Квітень - липень 1947 р. — депортація укр. населення Холмщини та Лемківщини (близько 150 тис. осіб) у зах. й пн. p-ни
Польщі (операція «Вісла»).
1947 р., 4 червня — Президія Верховної Ради СРСР ухвалила Укази «Про кримінальну відповідальність за розкрадання
державного та громадського майна» і «Про посилення охорони особистого майна громадян». Крадіжка колгоспного й
держ. майна, навіть збирання голодними людьми колосків, передбачала від 7 до 10 років ув’язнення.
1947 р., 8 червня — із відкриттям Запорізького шлюзу поновлено наскрізне судноплавство на Дніпрі.
1947 р., вересень — пленум правління Спілки письменників УРСР, після якого посилилося відверте публічне цькування і
пряме звинувачення в «націоналізмі» М. Рильського (за твори «Мандрівка в молодість», «Київські октави»), Ю.
Яновського (роман «Жива вода»), Івана Сенченка (повість «Його покоління»), О. Довженка (кіносценарій «Україна в
огні») та інші.
1947 р., 21 жовтня — проведення операції «Захід», депортація із Західної України понад 76 тис. осіб.
1947 р., 14 грудня — постанова Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) про запровадження грошової реформи та скасування
карток на прод. й пром. товари.
1947 р., 26 грудня — звільнення від обов’язків першого секретаря ЦК КП(б)У Л. Кагановича. Обрання на цю посаду М.
Хрущова.
1948 р., 21 лютого — Президія Верховної Ради СРСР з ініціативи керівництва УРСР і особисто М. Хрущова ухвалила
Указ «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві й
ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя». Свавілля влади щодо селянства посилилося.
1948 р., 22 травня — постанова ЦК КП(б)У «Про стан і заходи щодо поліпшення музичного мистецтва на Україні у
зв’язку з постановою ЦК ВКП(б) «Про оперу «Велика дружба» В. Мураделі». Безпідставній критиці піддали творчість
Бориса Лятошинського, М. Вериківського та ін. композиторів.
• 1948 р., 30 серпня — 2 вересня — нарада працівників біологічних, сільськогосподарських і мед. наук, підтримка рішення сесії
ВАСГНІЛ про оголошення генетики «лженаукою». Здійснення рішень наради призвело до розгрому генетики в Україні.
Жертвами «лисенківщини» в Україні стали М. Гришко, Л. Делоне, І. Поляков та ін.
• 1948 р., 1 жовтня — початок експлуатації газопроводу Дашава (Львівська обл.) — Київ, згодом продовженого до Москви.
Москва тривалий час користувалася укр. газом.
• 1948 р. - 1951 р., 25 грудня — створення в Ін-ті електротехніки АН УРСР під керівництвом Сергія Лебедева першої в СРСР
малої електронно-обчислювальної машини «МЕОМ».
• 1948-1953 рр. — б-ба проти «низькопоклонства» перед Заходом, а згодом — і проти т. зв. «безрідних космополітів»,
розпалювання шовіністичних і антисемітських настроїв, посилення процесів русифікації з ініціативи найвищого парт.
керівництва.
• 1949 р., 19 лютого — у газеті «Радянська Україна» надрукована стаття, після якої у республіці різко посилилася кампанія б-би
проти «космополітизму та низькопоклонства перед Заходом».
• 1949 р., 21 листопада — Президія Верховної Ради УРСР ухвалила укази про Держ. герб УРСР, Держ. прапор УРСР і Держ.
гімн УРСР.
• 1949 р., грудень — звільнення від обов’язків першого секретаря ЦК КП(б)У М. Хрущова. Обрання на цю посаду Леоніда
Мельникова.
• 1949 р. — ліквідація греко-католицької церкви на Закарпатті.
• 1950 р., початок — створено Держ. гімн УРСР (музика — колектив на чолі з А. Лебединцем, слова — Павло Тичина і Микола
Бажан).
• 1950 р., 5 березня — загибель головнокомандувача УПА Романа Шухевича (Тараса Чупринки) у бою в с. Білогорща під
Львовом. Новим гол. командиром УПА (до 1954 р.),став Василь Кук (Коваль).
• 1951 р., травень — Львівський автобусний завод випустив перші в Україні автобуси.
• 1951 р., 2 липня — публікація у моск. газеті «Правда» статті, в якій було піддано безпідставній критиці патріотичний поет.
вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну», написаний у 1944 р.
• 1951 р., 5 листопада — уперше пролунали позивні Респ. телебачення. Першу передачу дивилися лише в 150 квартирах киян
по чорно-білих маленьких телеприймачах.
• 1951 р., 20-24 листопада — пленум ЦК КП(б)У, який розглянув питання «Про стан і заходи поліпшення ідеологічної роботи
парт. о-ції України». Критикували В. Сосюру за вірш «Любіть Україну», М. Рильського — за твір «Українцям Канади», Ю.
Яновського — за оповідання «На ярмарку», Бориса Лятошинського — за Третю симфонію («формалістична й антинародна»)
та ін. діячів к-ри. У матеріалах пленуму підкреслювалась «необхідність рішучої б-би з проявами укр. бурж. націоналізму та
космополітизму».
• 1951 р. — обмін територіями між СРСР і Польщею, встановлення західного кордону УРСР.
 Персоналії:
• Д. Мануїльський, А.Жданов,
Йосип Сліпий, Р.Шухевич
Поняття та терміни:
• операція «Вісла», операція
«Захід», «ждановщина»,
«лисенківщина», “безрідний
космополітизм”
 Відновлення зовнішньополітичної діяльності УРСР
міжнародна діяльність
• На завершальному етапі війни сталін здійснив певні поступки у
національному питанні — розширено державний суверенітет
союзних республік — УРСР та БРСР (водночас і з метою збільшення суб’єктного
представництва у міжнародних організаціях(ООН)) — 1 лютого 1944 р. Закон «Про
надання со­юзним республікам повноважень у галузі зовнішніх зно­син та про перетворення у зв'язку
з цим Народного Комісаріату закордонних справ із загальносоюзного в союзно-республіканський
Народний Комісаріат» - перший керівник — О.Корнійчук, а з липня 1944 — Дмитро Мануїльський
• УРСР отримала право на дипломатичні зносини з іноземними державами; СУБ’ЄКТ
міжнародних відносин; дозвіл на організацію власних збройних сил (1944 створено НК
оборони УРСР)
• МЕТА відновлення НК ЗС УРСР — цією акцією СРСР намагався:
• активізувати боротьбу СРСР за додаткові голоси в ООН; створити безвідмовний
додатковий інструмент для здійснення своїх зовнішньополітичних планів; додатковий
вплив на геополітику
• мобілізувати український народ на відбудову народного господарства;
• заспокоїти міжнародну громадську думку; сформувати серед світової спільноти
уявлення про реальне існування української держави в складі СРСР;
• нейтралізувати дії національно-визвольних сил, які боролися за відродження державної
незалежності;
• розколоти українську діаспору в західних країнах.
 Україна (УРСР) — співзасновник, член ООН із 1945
українську делегацію представляв Д.Мануїльський
квітень — УРСР стала членом-засновником ООН
червень — установча Конференція у Сан-Франциско
24 жовтня інституційне оформлення, завершення формування ООН, “день ООН”

• Як член організації, УРСР брала • Та незважаючи на відсутність

участь у роботі її структур, у
міжнародних конференціях тощо. Вся
дипломатична діяльність УРСР
здійснювалася в жорстких рамках
міжнародної політики СРСР під
наглядом відповідних
загальносоюзних структур. До того ж
ніякі дипломатичні зв’язки з іншими
державами Україні не були дозволені.
• УРСР у міжнародній політиці мала
обмежений характер, жорсткий
контроль москви; не мала жодного
посольства у зарубіжних країнах
власної лінії у зовнішньополітичній
діяльності, вихід УРСР на
міжнародну арену мав,
безперечно, позитивне значення:
• •підтримував в українському
народі державницькі настрої;
• •розкривав очі на кричущу
невідповідність між формальним
зовнішньополітичним статусом
України та її фактичним
становищем абсолютно залежної
території радянської імперії.
 Міжнародні договори СРСР у встановленні повоєнних
кордонів УРСР. Адміністративно-територіальні зміни УРСР
більшість українських земель було об’єднано в межах однієї держави
• Радянсько-польські відносини: • Радянсько-чехословацькі
• Вересень 1944 — “Люблінська угода” відносини:
(про “обмін населення”) - супроводжувалося
примусовою репатріацією • Червень 1945 — радянсько-
чехословацький договір “про
• Серпень 1945 — радянсько-польський
кордон” - Закарпаття відійшло до
договір про кордон - по “лінії
УРСР/СРСР (напередодні цієї події
Керзона” із відступом на користь радянська влада на звільнених від
Польщі на 15-30 км. До Польщі остаточно німецьких військ землях Закарпаття
відійшли укр. етнічні землі (Холмщина, провели Народні Збори, які в Мукачево 26
Посяння, Підляшшя, Лемківщина - листопада 1944 р. ухвалили “Маніфест про
“закерзоння”) воз’єднання Закарпаття із УРСР”, його мав
підписати арештований А.Волошин
• Лютий 1951 — уточнення державного (відмова-розстріл))
кордону (договір про “обмін • В січні 1946 створено Закарпатську обл.
територіями”) - землі в р-ні с.Нижні (Ужгород)
Устрики (нафта) — Польщі, а землі в • Радянсько-румунські відносини:
р-ні Кристинополь (Червоноград - лютий 1947 — радянсько-румунський
вугілля) і Белз — до УРСР договір “про кордон” - Пн.Буковина,
• ЗАВЕРШИЛОСЬ територіальне урегулювання Бессарабія — відійшли до СРСР (у
контексті підписання договорів із гітлерівськими
повоєнних державних кордонів (західного
сателітами того ж дня Угорщина відмовилась від
кордону) між УРСР та Польщею претензій на Закарпаття)
 укладення Договору про радянсько-польський
державний кордон від 16 серпня 1945 р. та угоди про
обмін територіями 1951 р.
 Організація Об'єднаних Націй (ООН) –
міжнародна організація, створена у 1945 р. з метою
підтримки миру та безпеки у світі.
Квітень 1945 р. – Україна співзасновниця ООН.

• Дмитро Мануїльський
• міністр (нарком) закордонних справ
УРСР (1944-53 рр.).
 Міжнародна діяльність УРСР 1940-х — 1950-х

• Діяльність УНРРА. 18.12.1945 року УРСР приєдналася до

Адміністрації ООН з допомоги та відбудови (УНРРА/ЮНРРА),
яка надавала допомогу постраждалим у війні державам. Від
України угоду про допомогу підписав заступник голови РНК
УРСР Анатолій Барановський. Створена ще 1943 року за участі
44 країн – членів антигітлерівської коаліції, спілка надсилала
устаткування, одяг, ліки, харчі. Протягом 1946 року Україна
отримала допомогу на $ 215 млн. У 1947 році УНРРА
ліквідовано.
• 1948 у Бєлграді пройшла Дунайська конференція (у контексті
УРСР): вільне судноплавство на р.Дунай; контроль дельти
лівого берегу Дунаю; передати о.Зміїнний (УРСР / СРСР)
 Депортаційні (примусове, насильницьке виселення /
переселення) процеси 1944-1951

• 1944, травень — депортація кримських татар, етнічних німців, вірмен,

греків з Криму до Середньої Азії (Узбекистан, Казахстан, Таджикістан)
• 1944, вересень (польсько-радянська Люблінська угода) - “обмін
населенням” добровільна (а з 1946 - примусова) репатріація шляхом
депортації українців з етнічних земель Закерзоння у центральні та східні
райони УРСР
• 1947, квітень-серпень — операція “Вісла” - депортація українців
Закерзоння комуністичною польською владою у північні та західні райони
Польщі
• 1947, жовтень — операція “Захід” - депортація українців
західноукраїнських земель до Сибіру, східні райони СРСР
• 1951, лютий — радянсько-польський договір про “обмін територіями” -
остання депортаційна акція здійснена польською і радянською владою
стосовно українського населення (с.Нижні Устрики)
 Квітень-липень 1947 р. - операція «Вісла»
примусова депортація українців з етнічних територій Закерзоння
(Лемківщини, Підляшшя, Надсяння і Холмщини) у західні та північні
райони Польщі (ополлє, Гданськ, Вроцлав — землі, які до 1945 р. належали Німеччині)
— основна мета: боротьба проти УПА та із метою асиміляції українців.
здійснена комуністичним керівництвом Польщі (за сприяння урядів СРСР
та Чехословаччини)
 Операція “Вісла”
Причини:
• Активна діяльність ОУН і УПА на Закерзонні
• Бажання позбавити ОУН-УПА соціальної бази і допомоги
• Прагнення польської комуністичної влади розселити українців з метою їхньої
подальшої асиміляції
• Заселити землі, які відійшли після ІІ світової війни до Польщі від Німеччини

Мета:
• боротьба проти УПА, її знищення;
• підрив соціальної опори УПА та із метою асиміляції українців; полонізація українців;
• створення “санітарної зони” на кордоні з СРСР

Привід: вбивство вояками УПА заступника міністра Польщі —

генерала К. Свєрчевського
СУТЬ: швидкими темпами переселити (депортувати) українців (із Закерзоння) і
змішані сім’ї на повернуті території (Пн.Прусію (Гданськ), Ополлє(Вроцлав)) не
створюючи компактні групи проживаття і не ближче ніж за 100 км від кордону.
Використовувати для організації акції концтабір у Явожно
Наслідки: асиміляція українців
Операція “Вісла”
Національно-визвольна боротьба після ІІ світової війни. Діяльність ОУН-УПА
• Для того щоб провести перші
повоєнні вибори до ВР
СРСР та ВР УРСР (в тому
числі і на західноукраїнських
землях, щоб показати світовій
громадськості про наявність
демократичного, вільного вибору
українців) треба було знищити
опір УПА (вони закликали
проігнорувати “сталінські вибори,
які вонни вважали глумом над
демократією”, “вибори без вибору”,
“безальтернативними”) для
цього провели акцію “Велика
блокада” січень-квітень
1946 (організована органами
НКВС для виявлення, знищення
ОУН-УПА, або сприяти тому щоб
підпільники-націоналісти здалися
радянській владі, пішли на вибори
взамін на “амністію”)
• Лютий 1946 — перші
повоєнні вибори до ВР
СРСР
• Лютий 1947 — перші
повоєнні вибори до ВР
УРСР
Роман Шухевич (Тарас Чупринка) — командир УПА (1943-1950) — загинув у
сутичці із агентами НКВС с.Білогорща біля Львова (5 березня 1950)

Василь Кук — останній командир УПА (1950-1954), здався

радянській владі (помер у 2007)
Операція “Захід” жовтень 1947 — наймасовіша депортація українців у другій
половині ХХ ст. в Східні райони СРСР (Сибір, Казахстан)
Українська повоєнна еміграція — продовження національно-
визвольної боротьби
Четверта 4 П’ятирічка «відбудови» (1946-1950 рр.),
головним завданням якої була відбудова
зруйнованого війною народного господарства

• - валова продукція промисловості у 1950 р. - 115% від рівня

1940 р. (тобто на 15% більше довоєнного);

• - першочергове відновлення групи «А» важкої промисловості,

мости, дороги, електрифікація, будівництво нових заводів; військово-
промислового комплексу (ВПК);

• Демілітаризація, Реконверсія, Репарації, Репатріація,

часткова Реевакуація

• Екстенсивний тип економіки, централізований, директивно-плановий;

соціалістичні змагання;
• Орієнтація на власні сили (в“язні ГУЛАГу, військовополонені, жінки, діти —
брак кваліфікованих кадрів ) відмова від “Плану Маршала”1948; водночас
формування “табірної економіки” - план РЕВ (1949) - “сталінська допомога”
комуністичним країнам “народної демократії” (Центр.-Сх.Європа)
 Четверта п’ятирічка “Відбудови”

• - відбудова легкої промисловості і сільського

господарства (держава вкладала до 10% від потреб) - другорядні
• - відродження культурно-освітньої сфери
(школи,університети) із збереженням та посиленням ідеологічного контролю
• Відбудова супроводжувалась Голодом в Україні 1946-1947 рр
• Грошова реформа 1947 (обмін старих грошей на нові 3:1 та
10:1, втрата мінімальних заощаджень; скасовано карткову
систему)
Агітаційні плакати часів Відбудови
 Різниця відбудовчих процесів Західної України
від основної частини УРСР

• завершення процесу РАДЯНІЗАЦІЇ (1939-41; 1944-50) яка

супроводжувалась зростанням опору УПА. Суть радянізації — уніфікація усіх сфер життя
за радянською моделлю
• намагання радянської влади знищити ОУН-УПА
• боротьба проти УГКЦ
• депортації, репресії, “культурна революція”, посилення ідеологічного
контролю над суспільством; утвердження соціальної структури радянського
суспільства
• Індустріалізація (збудовано 2500 нових заводів, фабрик; темпи індустріалізації на
західноукраїнських землях були вищі, форсовані; центр індустріалізації — Львів: металообробка,
машинобудування, приладобудування, електролампова, хімічна). Активно використовували німецьке
обладнання як репарації. Розробка нових і використання існуючих природніх ресурсів (газ — Дашава-
Київ 1948, а з 1950-х до москви; нафта; вугілля; сірка — Роздольське родовище (1950) найбільше в
СРСР)
• суцільна колективізація (1947-1949), створення колгоспно-радгоспної системи, МТС,
ліквідація заможного (одноосібного) селянства, зламати приватновласницьку психологію села
• часткова русифікація; урбанізація; НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ підприємств
• Голоду на західноукраїнських землях не було
Штучний масовий голод 1946-1947
 Посилення ІДЕОЛОГІЧНОГО контролю над суспільством

Ідеологічні кампанії:
• “ЖДАНОВЩИНА” (1946-1949) —
боротьба за “ідеологічну чистоту” у
суспільстві (проти “буржуазного
націоналізму” - звинувачували переважно
українську інтелігенцію (цькували-переслудвали:
Довженка, Сенченка, Яновського, Вишню, Сосюру,
“безрідного
Рильського, Данькевича);
космополітизму”, “справа проти
лікарів” - проти євреїв, антисемітська)
• “ЛИСЕНКІВЩИНА” (1948) — проти
науковців генетиків. Псевдо науковець
Трохим Лисенко “визначив”, що генетика і
кібернетика це “буржуазні науки” і не є
потрібними в СРСР (зазнали переслідувань
Гершензон, Гермайзе, Поляков, Делоне, Гришко)
• Ждановщина – ідеологічна кампанія в
СРСР, розгорнута у 1946-1949 рр. у галузі
науки, літератури, культури та мистецтва.
• критика діяльність інститутів історії України та історії
української літератури, редакцій газет і журналів,
видатних діячів української культури.
• від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) з питань ідеології
А. Жданова;
• Мета: посилення контролю над творчими процесами
в галузі культури, придушення національно-
визвольного руху та проявів української
самостійницької ідеї.

• Лисенківщина – політична кампанія з

переслідування групи генетиків і тимчасової
заборони генетики.
• назва походить від прізвища радянського «академіка»
Т. Лисенка.
“Лисенківщина” (1948)
 Ліквідація Української греко-
католицької церкви.
• 1946 р. -т.зв Львівський псевдособор,
який скасував Берестейську церковну унію
1596 р. (організована НКВС і РПЦ,
використали греко-католицького
священника Г.Костельника)
• проголосив возз’єднання греко-католицької
церкви з російською православною;
• УГКЦ змушена була піти у підпілля
(«катакомбний період»)
• Та ж доля спідкала греко-католицьку церкву
і на Закарпатті у 1949 р. та т.зв.
«мукачівському псевдособорі» було
ліквідовано уніатську церкву і приєднано до
Йосиф Сліпий
РПЦ останнього єпископа Т.Ромжу
отравили (1892-1984)
• Митрополит Української греко-
католицької церкви (з листопада
1944), арештований у квітні 1945,
засланий до ГУЛАГу. Справа
«Рифи» (1963) звільнений і
емігрував до Риму (Ватикан)
 Політико-ідеологічне життя УРСР періоду “Відбудови”

• На початок 1950-х відновлено довоєнну мережу закладів освіти,

науки, культури
• Посилення ролі піонерських, комсомольських організацій для
нав’язування комуністичної ідеології
• РУСИФІКАЦІЯ освіти
• поч. 1953 перехід на обов’язкове “семирічне” навчання
• “Культурна революція” і посилення ідеологічного контролю (репресії,
депортації) на західноукраїнських землях
• Ідеологічні кампанії “ждановщина”, “лисенківщина” (проти генетиків),
“безрідний космополітизм”, “справа лікарів” (антисемітська, проти
євреїв), “буржуазний націоналізм” (укр.діячі культури, науки...),
“низькопоклонство перед Заходом”
• Контроль, цензура за розвитком культури, науки, освіти
 Розвиток науки в УРСР. АН УРСР оч. З 1946 О.Палладін (біохімік)

• 1946 р. - запущено перший в СРСР

експериментальний атомний реактор (москва).
• 1948-1951 рр. - створено першу в Європі малу
електронну (цифрову) обчислювальну машину
(МЕОМ). Розробники Лебедєв і Глушков.
• 1949 р. - вперше одержали важкий азот.
• Є.Патон — флюсове електрозварювання металу
— перший газопровід Дашава-Київ (1948),
суцільнозварний міст через Дніпро у Києві (“міст
Патона”, листопад 1953)
• С.Лебедєв — кібернетика, перша “МЕОМ” (1951)