ТЕМА 15:

ВІДБУДОВА
У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД
(1945-1953 РР.)
ВІДЛИГА. ПЕРІОД ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ.
М. ХРУЩОВ (1953-1964 РР.)

автор: @vitalytsykalo
Європа у післявоєнний період 1945-50 рр.
Холодна війна -
глобальне економічне та
ідеологічне протистояння між
СРСР і його союзниками, з одного
боку та США і Західної Європи — з
іншого, що тривала з 1945 по
1991р., призвела до розпаду СРСР

1945 р.
1945 р.- Україна співзасновниця ООН
 1945 р.- Україна співзасновниця ООН
Організація Об'єднаних Націй (ООН) –
міжнародна організація, створена у 1945 р. з метою підтримки миру та безпеки у світі.

4 березня 1944 р.
Верховна Рада УРСР
прийняла закон про
утворення Народного
Комісаріату закордонних
справ республіки. Його
очолює Д. Мануїльський.

 Дмитро́ Мануї́льський
 міністр закордонних справ УРСР
(1944-53 рр.)
1945 р.–приєднання Закарпаття
дати приєднання територій до УРСР
дати приєднання територій до УРСР
 1945 – 1950 рр.– радянізація Західної України
 насильницька і всеохоплююча радянізація всіх сторін
соціально-економічного і культурного життя;
 зі Східної України спеціалістів направляли на заводи
до Західної.

 Утворювалась мережа партійних і комсомольських

організацій;
 формувалися професійні спілки;
Створено карально-
репресивний апарат.
 Націоналізація приватної власності
 Колективізація (виселення у Сибір, до сумнозвісного ГУЛАГу)
 Індустріалізація
 Ліквідація УГКЦ (1946 р.)
 Ідеологізація культури
 Боротьба з ОУН-УПА (до 1956 р.)
 Репресії і депортація незгодних з існуючим режимом
1945-1956 рр.-боротьба проти ОУН-УПА

Методи боротьби:
• Військові операції;
• Облави і арешти;
• Арешт і депортація у східні райони СРСР;
• Агітація, пропаганда, ідеологічний тиск на мирне
населення;
• Створення загонів самооборони;
• Здійснення політики радянізації;
• Провокації з переодяганням у війська ОУН-УПА
(НКВДисти вчиняли злочини, в яких звинувалували
українців)
 1945-1956 рр.-
ПЕРІОДИ ДІЯЛЬНОСТІ
боротьба проти
І період – 1944-1946 рр.
З другої половини 1945 р.: ОУН-УПА
• Великі підрозділи повстанців (курені) було
переформовано в дрібніші (сотні), добре
озброєні, рухливі. Основне зосередження цих
дрібних загонів повстанців – лісові масиви.
• Створено велику мережу підпільних груп
(«криївок» по 10-15 чоловік), переважно у
сільській місцевості.
• Чимало партизанських загонів було
розформовано і вони злилися з оунівським
підпіллям.
1945-1956 рр.-боротьба проти ОУН-УПА
 1945-1956 рр.-
боротьба проти
ОУН-УПА
ВАСИЛЬ КУК
- командувач УПА після загибелі
Романа Шухевича 1950 р.,
полонений органами МДБ УРСР
1954 р., в'язень радянських
тюрем і таборів, помер у 2007 p.
ІІ період – 1947–1956 рр.
ОУН-УПА змінили тактику
ведення дій:
• Завершувався розпуск загонів УПА.
• Партизанська війна здійснювалася
малими рухливими групами.
• Зміцнювалися підпільні
організації.
• Використовувалися партизанські
форми боротьби: саботаж,
диверсії, наскоки.
Рештки підпілля діяли до середини
50-х рр.:
• 1953-56 рр. – ще тривали окремі
епізодичні дії ОУН-УПА.
 1946 р.– ліквідація УГКЦ, Й. Сліпий
Ліквідація Української
греко-католицької церкви

1946 р. -Львівський собор,

який скасував
Берестейську церковну
унію 1596 р.
проголосив возз’єднання
греко-католицької церкви
з російською Йосиф Сліпи́й
православною; (1892-1984)
УГКЦ змушена піти в Митрополит
підпілля.  Української греко-
католицької церкви.
 1947 р.– масова депортація
допомога українців повстанцям ОУН-УПА
• 21 жовтня 1947 р.МҐБ
провела масову депортацію
населення Західної України;
• стала найбільшою
депортацією;
• 23 квітня 1947 р.
• М. Хрущов сказав у Львові:
«Ганьба нам, уже два роки
Шухевич сидить у нас, і не
можемо з ним впоратися».
• Активну боротьбу у підпіллі продовжувала ОУН, яка діяла
паралельно з УПА.
• Боротьба УПА, яку підтримували широкі верстви місцевого
населення, набула з боку НКВД тотального характеру і велось
надзвичайно жорстоко.
• Між 1947 і 1949 рр. було вислано до Сибіру близько 500 тис.
західних українців.
 1947 р. – операція “Вісла”
допомога українців повстанцям ОУН-УПА

Квітень-липень 1947 р. - операція «Вісла».

Польська операція - примусова депортація українців
з етнічних територій (Лемківщини, Підляшшя і
Холмщини) на територію Польщі (Захід і Північ), а
також у різні регіони СРСР.
• здійснена комуністичним керівництвом Польщі,
Чехословаччини, СРСР,
1947 р. – операція “Вісла”

НАСЛІДКИ
 Голод 1946 -1947 рр.
причини

Відбудовчий процес було ускладнено голодом 1946—

1947 рр., причинами якого були несприятливі кліматичні
умови (посуха , неврожай), скорочення посівних площ,
поголов’я худоби, нестача техніки й робочих рук
унаслідок війни, вивезення хліба за кордон для підтримки
прорадянських режимів у країнах Східної Європи.
Але головною причиною голоду, який позбавив життя майже
1 млн осіб, стала політика сталінського керівництва, яке
вимагало неухильне виконання планів хлібозаготівель і
проводило репресивну політику проти селян.
НАСЛІДКИ
 1946 – 1950 рр.– 4-та п’ятирічка
 П’ятирічка відбудови – 4-та п'ятирічка (1946-1950 рр.), головним завданням
якої була відбудова зруйнованого війною народного господарства.
ОСОБЛИВОСТІ в СРСР
 Відмова СРСР від американського “плану Маршалла”
 відбудова власними силами за власний рахунок;
 відбудова країн соцтабору Східної Європи за рахунок УРСР;
 використання праці полонених німців та використання вивезених заводів
Німеччини.
 - першочергове відновлення важкої промисловості, транспорту, енергетики,
будівництво нових заводів;
 - відбудова легкої промисловості і сільського господарства,
 - відродження культурно-освітньої сфери.
 валова продукція промисловості у 1950 р. - 113%
від рівня 1940 р.
1946 – 1950 рр.– 4-та п’ятирічка
 1946 – 1950 рр.– 4-та п’ятирічка

увага
сільське господарство (1946 – 1950 рр. )
1947 р.– скасування карткової системи
1947 р.– грошова реформа
1948 р. боротьба проти “низькопоклонства” перед Заходом,
а згодом – і проти “космополітизму” - теорія, що проповідує
байдуже ставлення до історії Батьківщини, свого народу,
національної культури, політики.
 Перший її етап в Україні проходив під гаслом боротьби
проти “націоналізму” і наступив він після вересневого
1947 р. пленуму правління Спілки письменників України .

В радянських газетах "Правда" та "Известия"

опубліковано повідомлення ТАРС про розкриття
"змови кремлівських лікарів, винних у смерті
вищих керівників КПРС, радянського уряду та
збройних сил": дев'ять ведучих лікарів, більшість з
яких — євреї, звинувачувались у вбивстві
секретаря ЦК Андрія Жданова
 Ждановщина – ідеологічна кампанія в СРСР,
розгорнута у 1946-1949 рр. у галузі науки,
літератури, культури та мистецтва.
 критика діяльність інститутів історії України та історії
української літератури, редакцій газет і журналів,
видатних діячів української культури.
 від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) з питань ідеології
А. Жданова;
 Мета: посилення контролю над творчими процесами А. Жданов
в галузі культури, придушення національно-
визвольного руху та проявів української
самостійницької ідеї.
Причини погромних ідеологічних кампаній.
1. Розгортання й поглиблення ідеологічної боротьби між Сходом і Заходом
(посилення «холодної війни»).
2. Намагання ізолювати країну від культурних процесів, що відбувалися на
Заході, перешкодити проникненню в СРСР передових ідей та культурних
досягнень Заходу.
 Лисенківщина – політична кампанія з
переслідування групи генетиків і тимчасової
заборони генетики.
 назва походить від прізвища радянського академіка
Трохима Лисенка.

Т. Лисенко
 КУЛЬТУРА
Наука
 У 1946 р. - запущено перший
в СРСР атомний реактор.

 У 1950 рр. - Лебедєв

виготовив першу в Європі
електронну обчислювальну
машину (ЕОМ).
Наука
Наука
Освіта
Література

Собор
Музика
 Живопис

Т. Яблонська — тематична картина «Хліб» (1949).

 Відлига.
Період десталінізації.
М. Хрущов (1953-1964 рр.)
 1953 - Десталінізація
1953-64 рр.- Відлига
неофіційна назва періоду історії за правління Хрущова. Його риси -
відхід від жорстокої Сталінської тоталітарної системи, в напрямку
лібералізації, відносна демократизація, гуманізація.

Десталінізація почалася
• Смерть Сталіна 5 березня 1953 р.
призвела до істотних змін в СРСР.
• Ці зміни були пов’язані з діяльністю
першого секретаря ЦК КПРС Микити
Сергійовича Хрущова, який поклав
початок десталінізації і здійснив
реформи в усіх сферах життя
суспільства.

Боротьбу за владу виграв Хрущов у Берії. В УРСР в нього

була своя людина – Перший секретар ЦК КПУ -
О. Кириченко. В липні Берію було заарештовано та
розстріляно. А у вересні 1953 р. Микиту Хрущова було
обрано Першим секретарем ЦК КПРС.
 1953 - Десталінізація
1953 р.-повстання в таборах ГУТАБУ

У 1953-54 рр. роки в системі ГУЛАГу

спалахують повстання в’язнів під
антисталінськими лозунгами
(Норильське, Воркутинське).
Припинилась підготовка нових
політичних процесів, почалася
ліквідація ГУЛАГу. Важливу роль у
цих повстаннях відіграли бійці УПА та
члени ОУН. Це поклало початок
ліквідації ГУТАБів.
1956 - XX з'їзд КПРС
• 14-25 лютого 1956 p. - XX з'їзд КПРС,
доповідь Хрущова «Про культ
особи та його
наслідки», присвячена засудженню
культу особи Й. В. Сталіна:
• критика сталінської політики як хибної та
злочинної за організацію масових
репресій, депортацію народів під час
війни, використання незаконних методів
слідства тощо;
• початком злочинної політики визначався
1934 р., тобто не ставилися під сумнів
методи проведення колективізації,
голодомор 1932-1933 рр. тощо;
• критика особи, а не системи, яка її
породила;
• незмінність партійних засад.
1956 - XX з'їзд КПРС
 Десталінізація
• розширення
Лібералізація повноважень
життя Української РСР.

• відновлення в
правах незаконно
Реабілітація засуджених діячів
і цілих народів.
 Етапи реабілітації
1953-1956 рр.- Перший

 для незначної частини незаконно

репресованих;
 масові амністії;
 демонтаж сталінської репресивної системи;
 амністії незаконно репресованих;
 ліквідація репресивної системи.

Довідка про реабілітацію Кузнєцова С. І.

Виписана тим же суддею А. А. Чепцовим, який у
1941 році виніс вирок. 28 липня 1955 р.
 1956 – 1959 рр. Другий

 масовий характер;
 спочатку реабілітації підлягали репресовані
діячі КПУ (В. Чубар, С.Косіор, В.Затонський,
М.Скрипник, Ю.Коцюбинський та ін.).

Портрети репресований.
Дніпропетровський історичний
музей
 1959 – 1964 рр. Третій

 значне
уповільнення
темпів
реабілітації.
В 1961 р. тіло
Сталіна
винесли з
Мавзолею і
поховали

початок припинення
1962 р. діяльності комісій
по реабілітації
 Не підлягали реабілітації:

1. жертви політичних
процесів ;
2. селяни, репресовані в
ході колективізації;
3. депортовані народи
(кримські татари);
4. засуджені за
“український буржуазний
націоналізм”;
5. діячі ОУН та вояки УПА

Списки осіб, що підлягали суду

Військової Колегії Верховного Суду
СРСР, по Ленінграду. Були
розсекречені лише в період
Перебудови
 1954 р. – приєднання Криму
лютий 1954 р.-входження
Кримської області до УРСР.

У 1954 р. в УРСР на честь “300-

ліття возз’єднання України з
Росією” призвело до серйозних змін у
адміністративному устрої УРСР.

Приєднання Криму до України. 19 лютого 1954 р.Президія Верховної Ради СРСР

прийняла Указ “Про передачу Кримської області із складу РСФСР до складу
УРСР”, враховуючи спільність економіки, територіальну близькість та тісні
господарські і культурні зв’язки між Кримом і Україною. Витоки рішення про
передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР потрібно
шукати в трагічному 1944 році. Тодішня криза економіки Криму спричинина масовою
депортацією кримськотатарського народу, греків, вірмен, болгар, отже півострів
практично обезлюднів. У більшості кримських сіл уже влітку не було кому зібрати й
мізерні врожаї.
 1954 р. – приєднання Криму
входження Кримської області стало економічним тягарем для УРСР
Радянська влада
пропагандистськими
методами запрошувала
селян з інших регонів СРСР
переселятися до Криму. Але
умови переселенців були
жахливими.

Перекладання на бюджет УРСР

питань, пов’язаних із
відновленням господарського та
культурного життя Криму

Кримська область залишалась фактично в економічному просторі України. За

післявоєнні роки з допомогою України в Криму збудовано Північно - Кримський
зрошувальний канал. Дніпровська вода дісталася до Ялти і Севастополя. На
півострові збудовано хімічний промисловий комплекс, багато заводів і фабрик
збудовані після 1954 року.
 1953 – 1958 рр.-реформи у сільському господарстві
Підвищення матеріальної зацікавленості колгоспів та колгоспників в
результатах виробництва; Підвищення державних закупівельних цін на
сільгосппродукцію
• Збільшення державних видатків на соціальний розвиток села,
зміцнення матеріально-технічної бази колгоспів і посилення механізації
сільськогогосподарства. 1958 р. - ліквідація МТС (машинно-тракторних станцій) і
продаж техніки колгоспам, створення РТС (ремонтно-технічних станцій)
• створення умов для розвитку особистого господарства
колгоспників в 1953 – 1955 рр. (з 1955 р. посилились протилежні тенденції-
зменшення розміру присадибних ділянок колгоспників, заборона тримати
худобу в приміській зоні Укрупнення колгоспів і створення агрогосподарств
• деяке розширення прав колгоспів в господарській сфері;
• застосування нових технологій, використання зарубіжного досвіду.
Паралельно з цими заходами реалізовувались три т. з. надпрограми, спрямовані
на:
• Розширення посівних площ -освоєння цілинних земель;
• розширення площ посівів кукурудзи;
• надпрограма у тваринництві.
Видача селянам паспортів – призвело до масового виїзду селян в
місто – це спричинило урбанізацію (ріст міст)
 «Хрущовки» - масове житлове будівництво

Значних масштабів набуло житлове

будівництво. У малих та середніх
містах споруджували житлові будинки на
2-3 поверхи, у великих містах –
п’ятиповерхові (так звані “хрущовки”).
Показники розвитку житлового
будівництва дійсно вражали – протягом
1956 – 1964 років в Україні площа
введених в експлуатацію житлових
будинків становила 66,4 млн. кв. м. Це
на 3,7 млн. кв. м. більше ніж
побудовано житла за 1918 – 1955
роки.
1954-65 рр.- освоєння Цілини
Освоєння цілини (1954–1965)

У Москві вирішили подолати проблему з хлібом,

розоравши нові площі на схід від
традиційних районів зернового
виробництва: на Уралі, Поволжі,
Північному Кавказі та в Казахстані.
Останній регіон став центром «битви за врожай».

Збиралися освоїти 43 млн га, створюючи з нуля

радгоспи та необхідну інфраструктуру на нових
місцях.
З УРСР на цілину виїхало понад 80 тис.
спеціалістів, вивозили сільськогосподарську техніку
тощо. Українські колгоспники створили 54 радгоспи
в Казахстані.
Вже 1954 року зібрано 27,1 млн т. на цілині, що
становило майже 32% від загальнодержавного
показника (85,5 млн т.).
1960 року це було 47% (58,7 млн т. з 125 млн).
1954-65 рр.- освоєння Цілини
Утім до кінцевого споживача доходило
не все зерно. Зібраний урожай часто
псувався, оскільки не вистачало
зерносховищ, елеваторів, була відсутня
переробка зерна тощо.
Швидко виснажились ґрунти,
зазнали вітрової ерозії; виникли
солончаки на попередньо осушених
ділянках та інше. Ба більше, заходи з
покращення врожайності спеціально
ігнорувалися (не дотримувалися травопільної
сівозміни, фактично заборонили пар – не
засіювати поля через рік) та невистачало
мінеральних добрив.
До середини 60-х рр. ефективність
господарств зменшилася на 65%. Крім
того зернове виробництво виявилося
збитковим. Собівартість зерна на 20%
перевищувала середню по країні.
Попри освоєння цілини проблема з
продовольством не зникла.
 1955-64 рр.- Кукурудзяна кампанія
Кукурудзяна кампанія (1955–1964)
Можна вважати, що масштабне вирощування кукурудзи
є персональною ініціативою Микити Сергійовича.
За зразок бралася американська технологія
вирощування кукурудзи. Проте аграрні досягнення США
розбилися від реалії радянської командної економіки.
У гостях у Р. Гарста 1962 року кукурудзяні посіви
перевищували 20% орних площ. Однак через низьку
врожайність (знизилася з 25,2 до 15 центнерів)
валовий збір не перекривав урожаї традиційних
культур, які було скорочено. Так, в Україні площі
озимини скоротилися на 31%, а ярої пшениці – більш як
утричі.

Непродуманість кукурудзяної епопеї приводить до дефіциту товарів, підвищення

цін на молочні та м'ясні продукти .
 1957 р.- М’ясо-молочна кампанія
М’ясо-молочна кампанія
1957 року уряд проголосив «наздогнати та перегнати США» за виробництвом м’ясо-
молочної продукції на душу населення. Озвучили нереальний термін виконання: за три роки.
Статистика, якою користувалися в уряді, переконувала, що темпи зростання радянської
економіки в кілька разів вищі за американські, а різниця в добробуті громадян США та СРСР
становить 40%. Проте статистика брехала.
Реально ефективність праці в СРСР відставала від західних показників. Так, щоб отримати 1
центнер молока колгоспнику необхідно працювати в 15 разів більше, ніж фермеру США. Для
яловичини ця цифра становила 112 разів.
У колгоспах на 1 центнер зерна несли витрати в 7,3 рази більше, ніж на американських
фермах. Радянська картопля виявилася у 5,1 рази затратнішою, ніж американська.

У результаті
«битви за м’ясо
та молоко»
в магазинах
СРСР зникли
м’ясо та молоко.
 Наслідки аграрної політики М. Хрущова
Наслідки аграрної політики М. Хрущова
Поширення гігантоманії;
Місництво керівництва;
Реформи мали половинчастий, непослідовний характер;
Заміна п'ятирічки на семирічку (1959-1965);
Основний результат – нестача базових харчів: у магазинах з’явилися
черги за хлібом, м’ясом і молоком.
Обмежено економічну самостійність колгоспів та індивідуальні
селянські господарства (Хрущов згорнув реформи Маленкова).
Хрущовські надпрограми виснажили ресурси держави та негативно
вплинули на загальну продуктивність у сільському господарстві.
Через екстенсивний розвиток економіки (збільшення обсягів
посівних площ, а не покращення якості) аграрний сектор України та
СРСР стає збитковим і ще більше відстає від західних показників.
З 1963 року Радянський Союз імпортує зерно із закордону.
Окремий момент – розлад між керівництвом УРСР та Хрущовим через
різне розуміння сільськогосподарських питань.
Лідери КПУ відвернулися від першого секретаря та підтримали змовників, які в жовтні 1964 року
зняли Микиту Сергійовича з посад Першого секретаря ЦК КПРС та голови уряду СРСР.
 1957 р.- утворення Раднаргоспів
Раднаргоспи (Ради народного господарства) — територіальні органи
управління, створені в 1957 р. замість галузевих міністерств, які помітно
поліпшили керування економікою регіонів, але призвели до розриву
зв’язків між окремими галузями.
У1957 р. відбулась реформа управління
промисловістю, яка передбачала децентралізацію.
31 травня 1957 р. У кожному з економічних Суть: планування і
адміністративних районів утворений орган
управління
планування та управління місцевою промисловістю
та будівництвом - рада народного господарства
промисловістю в межах
(раднаргосп). певного економічного
Паралельно зі створенням раднаргоспів адмінрайону.
значно скоротилась кількість і повноваження
міністерств. У 1957 р. було ліквідовано 10
союзних та 15 республіканських
міністерств. Внаслідок реорганізації майже уся
промисловість УРСР перейшла в
підпорядкування Ради Міністрів УРСР,
раднаргоспів та місцевих рад
депутатів. Раднаргоспи підпорядковувались
Раді Міністрів УРСР.
Були розширені права місцевих рад у сфері
планування та постачання підприємств.
 1957 р.- утворення Раднаргоспів

• 11 раднаргоспів Особливості:
1957 р.
• 14 раднаргоспів в Україні;
• децентралізація;
• три нові • збільшення повноважень
раднаргоспи України;
1960 р.
• командно-адміністративна
структура;
• замість 14
• гігантоманія.
раднаргоспів – 7
1962 р. економічних зон • семирічний план: 1958-1965.

перетворена
 Наслідки створення раднаргоспів
- скоротився
П
о
адміністративно-
з управлінський аппарат;
и
т
и - раціональне
в
н
використання ресурсів;
і
- розширення господарчих
прав республік.

Н
- провал шостої п'ятирічки; е
г
а
- поява “місництва”; т
и

- боротьба парткерівництва за в
н
права республік. і
 соціальні реформи
Проводились соціальні реформи. В березні 1956 р. скорочена
тривалість робочого дня в передвихідні та передсвяткові дні,
збільшено тривалість декретних відпусток (з 77 до 112 календарних
днів). В квітні 1956 р. скасовано кримінальну відповідальність за
самовільне залишення підприємств і установ та прогул без поважних
причин. В травні 1956 р.встановлено 6-годинний робочий день для
підлітків від 16 до 18 років, а також скасували плату за навчання в
старших класах та вузах. В липні того ж року здійснена пенсійна
реформа . Були підвищені розміри низьких державних пенсій і знизилися
розміри високих пенсій. В квітні 1956 р. робітники отримали право
за власним бажанням переходити на інше підприємство (цього
права вони були позбавлені з 1940 р.) Селяни отримали паспорти, яких
не мали з моменту запровадження паспортної системи у 1932 р.
 60-ті рр.- шістдесятники
Лібералізація призвела до появи людей, які займали активну життєву позицію і сподівалися,
що їм своєю працею вдасться змінити суспільство на краще. Масова поява цих людей відбулась в 60-ті
роки, звідси і назва. Шестидесятництво – рух творчої молоді, яка сповідувала нові думки, ідеї,
нову тематику, не обмежену рамками пануючої ідеології. Шестидесятники відкидали ідеологічні
стереотипи та звеличували загальнолюдські ідеали. На початку 1960 р. у Києві при міськкомі комсомолу
почав діяти клуб творчої молоді "Супутник".
На вечорах поезії виступали
І. Драч, Л. Костенко, В.
Симоненко. Жорсткій критиці з боку
керівництва КПУ піддано твори
М. Вінграновського, І. Дзюби,
І. Драча, Л. Костенко. Їх твори не
друкували, в газетах розгорнулась
критичні кампанії проти цих
літераторів. У 1958 р. заборонена
поетична збірка Д. Павличка
“Правда кличе”. В таких умовах у
середовищі творчої інтелігенції
поширився (розповсюдження
підпільних листівок, брошур, книжок,
розповсюджені через переписування,
розмноження на шапірографі чи
ручних ротаторах) та публікація
творів за кордоном.
 Дисиденти
Дисидентський рух. Діячі, які зважувались на відкритий конфлікт з владою
ставали дисидентами. Їх на відміну від шістдесятників було набагато менше,
відповідно свою діяльність вони не обмежували культурою, але виступали за
свободу слова та інші права людини.
Дисидентство– суспільно-політичний опозиційний рух в СРСР та
Україні, який боровся мирними методами проти національного,
політичного гніту.

Основними причинами появи дисидентів були :

Лібералізація суспільно-політичного життя

Політичні (відсутність самостійності республіки, однопартійна система,
відсутність демократичного вибору політичної альтернативи та легальних
можливостей зміни влади чи опозиційної діяльності, бюрократизація системи
управління);
Національні (цензура, русифікація);
Соціально-економічні (низький рівень життя населення, недоліки економічної
політики);
Релігійні (антицерковна кампанія).
 Дисиденти
1959 р.- створення УРСС (Спілка) Л. Лук’яненка

Національно- Звернення до
демократичний державних органів,
характер
відкриті листи
Ненасильницькі
методи та форми
Видавництво
Р боротьби самвидаву,
И тамвидаву
С Чіткі організаційні
И форми (спілки, Створення
групи)
дисидентських
організацій
Загальноукраїнський
характер

Охоплював усі
верстви населення
 Дисиденти
1959 р.- створення УРСС (Спілка) Л. Лук’яненка (Львів)

мета - вихід України зі складу

СРСР мирним шляхом, на основі
відповідних статей радянської
конституції.
Учасники:
Л. Лук'яненко І. Кандиба
У травні 1961 р. на закритому
судовому процесі засудили Л.
Лук'яненка, І. Кандибу. був
засуджений до страти, згодом
заміненої 15-річним ув'язненням у
Л. Лук’яненко таборах та 10-річним засланням.

один із засновників Української робітничо-селянської спілки, 1959 р.

Автор книги «Сповідь у камері смертників»,
1976 р. один із засновників Української Гельсінської групи.
 Дисиденти

Одним iз лiдерiв українського

дисидентського руку на
початку 1960-х рр. був
генерал П.Григоренко.
У вiдповiдь на його
правозахисну дiяльнiсть,
виступи на пiдтримку
кримських татар у їх боротьбi
за право повернутися на
батькiвщину його спочатку
вiдправили до
психiатричної лiкарнi, а
влiтку
1964 р. позбавили
генеральського звання. генерал
 Антирежимні виступи
1962 – 1964 рр. – повільний розвиток легкої промисловості, наслідок нестача товарів
народного споживання.
1962 р. м. Новочеркаськ - розстріл мирної демонстрації.
(населення доведено до відчаю –нестача продуктів
харчування)
КУЛЬТУРА, НАУКА

доби ВІДЛИГИ
 Соціальна сфера

• 1956 р. — проведення
пенсійної реформи.
Пенсійний вік чоловіків
стає 60 р., жінок – 55 р.
• Підвищується заробітна
• Скорочується тривалість
плата робітникам і
робочого дня для робітників
та службовців,встановлено службовцям. У 2 рази
5-денний робочий тиждень.
збільшуються пенсії.
1961р.-грошова реформа
(10:1)

У продажу з'являються автомобілі

і побутова техніка
• Великий резонанс та гостру дискусію викликало одне з
положень освітньої реформи 1958 – 1959 років. Згідно з Законом
“Про зміцнення зв’язку школи з життям і подальший розвиток системи
народної освіти” (прийнятий Верховною Радою УРСР у квітні 1959 р.)
батьки самі більшістю голосів обирали, якою мовою
навчатимуться їхні діти у кожній конкретній школі (наслідок-
русифікація). Ця норма викликала протести в Україні, навіть на рівні
республіканського керівництва. В результаті за 1959-1966
рр. кількість шкіл з російською мовою викладання збільшилась
майже на 500, а кількість українських скоротилась на 2 тисячі.
Обов'язковою стала семирічна освіта.

1958 р. — проведення реформи освіти й збільшення

капіталовкладень у цю сферу. 8-річна освіта стає
обов’язковою. Відмінені всі види оплати за
освіту. Зростають асигнування на охорону
здоров’я.
1961 р. – Ю. Гагарін перша людина в космосі

Величезний успіх мала космічна програма реалізовувала не тільки наукові

цілі, але й військові завдання (розробка міжконтинентальних ракет).
12 квітня 1961 р. відбулася без перебільшення одна з найвідоміших подій
світової історії – перший політ людини у космос.
11- 15 серпня 1962 р. українець П. Попович здійснив космічний політ
навколо Землі. З 1956 р. генеральним конструктором космічних апаратів
був виходець з України (Житомирської області) С. Корольов.

С. Корольов.

Ю. Гагарін
 Промисловість доби «Відлиги»
1962 – ТУ-124
1955 – «Криворіжсталь» 1960 – «Запорожець»

1960-метрополітен 1956 - Каховська ГЕС

1962 – нафтопровід «Дружба»

Живопис
 1964 р.- закінчення хрущовської Відлиги. Волюнтаризм
З перемогою М. Хрущова українська політична еліта
дістала перевагу над управлінською елітою центру.
Все більше виходців з УРСР обіймали високі посади
в Москві.
Влітку 1963 р.першим секретарем ЦК КПУ став
Петро Шелест. Проте посилення Хрущова, а також
його політичний курс викликали занепокоєння в інших
лідерів партії, 1964 р. члени президії ЦК
поставили питання про недовіру Хрущову.
Хрущов прибув з курорту в Москву, де усвідомив
свою поразку. А вже 14 жовтня його було знято
з усіх партійних та державних посад.
Звинувачений у волюнтаризмі та суб’єктивізмі.
Першим секретарем ЦК було обрано
Л. Брєжнєва, а головою Ради міністрів
О. Косигіна.

Волюнтаризм – практика ухвалення

довільних рішень, що виражають власні
переконання людини, без урахування Суб'єктивізм – брак об'єктивності;
реальних умов суспільного життя, ставлення до чого-небудь з огляду
можливостей економіки тощо на власні симпатії, настрій
 ТЕМА 16:
ЗАСТІЙ. (1964-1985 РР.)
ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ
РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ.
Л. БРЕЖНЄВ

автор: @vitalytsykalo
 ЗАСТІЙ (1964-1985 рр.)

 Застій пов'язують з ім'ям Генсека ЦК КПРС

Леоніда Брежнєва, під час правління якого
(1964-1982) застійні явища у суспільстві
сформувалися та набули характерних рис.

Власна назва цього періоду - «розвинений соціалізм». В цей період в

радянському суспільстві складалися передумови глибокої
системної кризи — економічної та соціальної,
які врешті призвели до краху радянської економіки та політичного
розпаду СРСР.
 Застій. (1964-1985 рр.)
Генеральний секретар ЦК КПРС
уродженець
м. Дніпродзержинська;
забезпечив номенклатуру
значними повноваженнями;
пропаганда “неосталінізму”;
першим з лідерів СРСР
очолював вищу партійну і
державну посади;
нагороджений безліччю
нагород.
Леонід Брежнєв
 Застій. (1964-1985 рр.)
Генеральні секретарі ЦК КПРС за часів “Застою”

Леонід Юрій Костянтин Черненко

Брежнєв Андропов ( 1984-1985)
( 1964-1982) ( 1982-1984)
 Етапи Застою
• 1965 – 1970 рр. - спроба проведення
економічних реформ( реформи Косигіна).
Економічне піднесення
• 1970 – 1982 рр. - наростання кризи,
консервація існуючої системи;
• 1982 – 1985 рр. - зміни в партійному
керівництві та усвідомлення кризового
стану радянського суспільства.
 Розвинутий соціалізм
Побудова “розвинутий
комунізм
комунізму соціалізм”

“Волюнтарист” Хрущов
прагнув “перескочити” цей
етап

Радянський агітаційний плакат,

1967 р.

Комуністична партія ЦК КПРС забезпечує

просування СРСР до “розвинутого соціалізму”
 Розвинутий соціалізм
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ “РОЗВИНУТОГО СОЦІАЛІЗМУ”
ЛІКВІДАЦІЯ ВІДМІННОСТЕЙ:
ЗЛИТТЯ: - між умовами життя у місті і
- класів соціальних груп; селі;
- націй і народностей. - між фізичною та
інтелектуальною працею.

“РОЗВИНУТИЙ
СОЦІАЛІЗМ”

СТВОРЕННЯ НА ТЕРЕНАХ СРСР

ЗАКРІПЛЕННЯ КЕРІВНИХ НОВОЇ СПІЛЬНОТИ ЛЮДЕЙ –
КАДРІВ НА АДМІНІСТРАТИВНИХ
І ПАРТІЙНИХ ПОСАДАХ “РАДЯНСЬКИЙ
НАРОД”
Київ у період «розвинутого соціалізму»
Ідеологічні орієнтири партійно-
радянського керівництва
 1963 р.першим секретарем ЦК КПУ став Петро Шелест, який захищав і
відстоював інтереси УРСР, був незручним для Москви

Вище партійне керівництво УРСР

1953-1957 1957-1963 1963-1972
Кириченко Олексій Підгорний Микола Шелест Петро
Підтримував курс Наслідував
М. Хрущова на М. Хрущова, схвалював
лібералізацію, сприяв усі програми, закликаючи
збільшенню чисельності до їх дострокового
українців на державних і виконання
партійних посадах

Захищав економічні
інтереси УРСР, брав
участь в усуненні
М. Хрущова від влади
 Перший секретар ЦК КПУ
уродженець Київщини;
неодноразово відстоював
економічні і культурні
інтереси УРСР (націонал-
комуністична лінія);
підтримував ідею
українського
автономізму;
звільнений за книгу
“Україно наша
Радянська”.- за нібито Петро Шелест
абревіатуру «УНР» 1963-1972
 Перший секретар ЦК КПУ
1972 -1989 рр.
уродженець Дніпропетровщини;
підтримував підпорядкування
інтересів УРСР союзним потребам;
був безумовним виконавцем
наказів Москви;
ініціатор прискореної
русифікації;
докладав зусиль для
покращення соціально-
Володимир
економічного життя. Щербицький
 Конституція 1978 р.
1977 р. 1978 р.
Конституція Конституція
СРСР УРСР

1. Декларативність;
2. відсутність реального
забезпечення прав і свобод;
3. Стаття 6 - проголошення Компартії
єдиною керівною і спрямовуючою
силою суспільства
 Косигінська реформа

Ліквідовано РАДНАРГОСПИ
Підпорядкування більшості
підприємств союзним міністерствам.
Підвищення рівня планування.
Розширення сфери
госпрозрахункових відносин.
Створення фондів для
матеріального заохочення
працівників.
О. Косигін

Встановлено тверді закупівельні ціни на кілька років.

Підвищено закупівельні ціни.
Впроваджено надбавки за надпланову продукцію.
 Економічна суть реформи
Розширення
самостійності
Встановлення
підприємств (посилення
економічно
прямих договірних
обґрунтованих цін
зв’язків між
підприємствами)

Матеріальне Оцінка діяльності

стимулювання підприємств за
трудових колективів показниками
залежно від результатів рентабельності і
їхньої праці прибутку
 1966-1970 рр.- Золота п’ятирічка
1966-1970 рр. Наслідки реформи
(восьма • зростання виробництва
п'ятирічка)
50% промислової продукції

• зростання продуктивності
“золота 28% праці в промисловості
п'ятирічка”
• збільшення національного
30% доходу

найбільші
темпи
розвитку
 Косигінська реформа
Реформи в сільському господарстві
Основні положення аграрної реформи були прийняті в
березні 1965 р. на пленумі ЦК КПРС:
• збільшення капітальних вкладень у сільське господарство;
• розвиток матеріальної та соціальної бази села;
• зменшення планів з обов'язкового постачання основних видів
сільськогосподарської продукції;
• підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську
продукцію;
• уведення гарантованої оплати праці колгоспників;
• скасування обмежень стосовно особистих підсобних
господарств.
Але нe виправдалися надії на кооперування і спеціалізацію господарств. Хімізація і
меліорація не дали очікуваних результатів. А величезні кошти, вкладені в село,
себе не виправдали.
 Закінчення
Закінчення реформи
косигінської реформи
Згортання реформи
Основні ознаки
Несумісність
В радянських магазинах більшість товарів госпрозрахунку з
продавали не більше одного в руки
плановою економікою
Однак на початку 1970-х рр. внаслідок
згортання економічних реформ і повернення
до командних методів управління темпи постійне корегування
зростання промисловості й сільського
господарства почали падати. У 1970-х—1980-х планових показників
рр. народне господарство України вступило в
смугу системної кризи, причинами якої стали
недосконалість радянської планової системи
господарювання, збереження незмінною проблема оновлення
старої системи управління промисловістю та
сільським господарством. виробничих фондів
 Закінчення косигінської реформи
Причини провалу реформи
Командно-адміністративні методи
управління економікою

Екстенсивний характер розвитку

економіки

Мілітаризація економіки і зростання

витрат на ВПК Радянський
агітаційний плакат

Гальмування економічних починань чиновниками,

не зацікавленим в реалізації реформи
 Економічним змістом періоду застою
було поступове просування до колапсу.
Незважаючи на широко розрекламовані гігантські
проекти-новобудови (як КАМАЗ, БАМ та ін.),
розпочаті ще напередодні застою, та закупівлю за
кордоном цілих заводів, основні виробничі
фонди в цілому невпинно старіли. Відставання у Продовження політики
продуктивності праці від країн Західної Європи та екстенсивного
США (де повним ходом йшла науково-технічна розвитку
революція) сягало кількох десятків відсотків (від
рівня США) та з часом збільшувалося.
Найвідсталішою галуззю народного
господарства СРСР було сільське
господарство, де безроздільно панувала
колгоспно-радгоспна система. За період з 1970 до
1990 р. відставання СРСР у продуктивності праці у
сільському господарстві збільшилося з 4-кратного
до 10-кратного.
 Економічна криза
• дефіцит товарів;
• відмова або повільне
запровадження нових технологій;
• невисока якість більшості товарів;
• продовольча криза;
• прихована інфляція ( зростанння
цін при незміннних розмірах
заробітної плати); Найпрестижніша модель
• переважно екстенсивний шлях радянських автівок періоду
розвитку економіки; застою «Волга» ГАЗ-24
• висока затратність виробництва,
енергоємність і
матеріалоємність продукції.

“В’ятка-автомат” – єдина в СРСР

автоматична пральна машина
Економічне становище УРСР у 70-ті — на початку 80-х рр.
 основні виробничі фонди України в 1966–1985 рр.майже почетверилися,
кількість робітників і службовців зросла в 1,5, а капіталовкладення — у 2,5
раза.
 у першому п’ятиріччі цього періоду обсяг промислової продукції, збільшився
на 50 %, то в останньому — лише на 19,
 середньорічний приріст продукції сільського господарства знизився з 3,2 до 0,5
%,
 темпи зростання продуктивності праці зменшились у 2,2 рази,
 національного доходу — у 2,5 рази,
 реальні доходи населення — у 2,6 рази.
 у 70–80-ті роки надзвичайно поширилася практика коригування планів у бік
зниження. Все це перетворило країну у суспільство тотального дефіциту.

1961–1965 рр . 1966–1970 рр. 1971–1975 рр. 1976–1980

рр. 1981–1985 рр.
 РОЗВИНЕНИЙ СОЦІАЛІЗМ ?
ЗАСТІЙ, ДЕФІЦИТ, НЕСУНИ, НОМЕНКЛАТУРА,
ПРИХОВАНА ІНФЛЯЦІЯ
Вирішення проблем :
- Продаж сировини ( нафтодолари),золота, іноземні позики
- Підвищення роздрібних цін: ювелірні вироби, кришталь,
килими, хутро, меблі, буд.матеріали, бензин, алкоголь
 Дефіцит
У 1970-х роках можливості екстенсивного розвитку вичерпалися. Так, у
8-й п'ятирічці національний дохід щороку зростав у середньому на 7,5 %, у
дев'ятій — на 5,8 %, а в десятій лише на 3,8 %, і далі цей показник
зменшувався.
З 70-х років з радянської пропаганди зникло гасло «доженемо й
переженемо», бо ефективність виробництва товарів масового споживання
зменшилась.
Щоб утримати ціни на найважливіші харчові продукти (а також на
квартплату) на низькому рівні, уряд у 1977 оголосив про суттєве підвищення
цін на ряд товарів та послуг. Дешеві товари почали зникати з полиць
магазинів. Формувалося явище тотального дефіциту — найхарактерніша
прикмета застою.

Магазини до «застою»
 Розвиток соціальної сфери
Інфляційні процеси
Втрата карбованцем
купівельної
спроможності

Номінальна зарплата
не призводила до
підвищення реальної
Карикатура на карбованець

Стримування інфляції Середня зарплата

призводить до радянської людини
товарного дефіциту 165 рублів 75 копійок
на місяць
 Розвиток соціальної сфери
Товарний дефіцит
хабарі
за товар

Журнал «Перець». Висміювання тих, хто

Черга за дефіцитним товаром женеться за західним способом життя

Якісні і «діставання»
довгі
черги імпортні через
товари знайомих

престижність
професії
«Авоська» – знаряддя мисливця за продавця
продуктами епохи дефіциту
Номер черги на долоні
 Русифікація
- Закон 1958 р. про зв’язок школи із «життям» давав право батькам
учнів вирішувати, якою мовою відбуватиметься навчання. На рік
ухвалення закону у містах республіки в українських школах навчався
лише кожний п’ятий учень.
- 1975 і 1979 pp.- у Ташкенті відбулися дві всесоюзні науково-
практичні конференції щодо подальшого поширення російської мови
в національних республіках, поліпшення якостіїї викладання.
Рекомендовано починаючи з 1979 p. повсюдно запроваджувати
«вивчення російської мови в національних дошкільних закладах для
дітей з п’яти років життя». Заохочувався перехід на російську.
Джерелом русифікаторської діяльності був «Брежнєвський
циркуляр» — Постанова ЦК КПРС «Про подальше вдосконалення
вивчення й викладання російської мови в союзних республіках» від
31 червня 1978 р.

Кількість шкіл з
українською
мовою навчання
(%)
Ідеологічна криза
• розчарування в правильності
обраного шляху побудови Слухачі школи основ
комунізму; наукового атеїзму в
• розходження між радгоспі “Південний”
ідеологічними нормами і Жовтневого району на
реаліями життя; Миколаївщині під час
• усвідомлення нереальності занять. 1973 р.
досягнення мети побудови
соціалізму;
• зростання дисиденстького
руху;
• посилення ідеологічного тиску
на суспільство.

Вторгнення радянських військ

до Чехословаччини. 1968 р.
Екологічна криза
• бездумна експлуатація
природних ресурсів;
• відсутність наукового
обгрунтування в розміщенні Подібні краєвиди були
виробничих потужностей; звичними для великих
• руйнування природного промислових центрів

середовища, придатного для

життя людей;
• поступова деградація нації –
зростання дитячих
захворювань, збільшення
народжуваності нездорових
дітей, зростання числа “Громадяни алкоголіки і
тунеядці”. Епізод з худ.
хронічних захворювань. фільму
 Моральна криза
• поява подвійної моралі – розбіжності
між деклараціями і реальними діями,
безвідповідальність і прагнення
перекласти відповідальність на
іншого;
• ріст престижності посад, які дають
змогу отримувати нетрудові доходи; Антиалкогольний плакат
• прагнення досягти мети незаконним
шляхом;
• ріст числа економічних злочинів;
• наростанння споживацьких
настроїв(маргіналізація);
• швидке поширення алкоголізму.
Крадіжки державного і колгоспного майна

Несун, тобто робітник, виносив “наліво”

продукти виробництва свого заводу

Несуни. Карикатура
 Життя і побут
Номенклатура номенклатури
(партійно-державна) – привілейована
правляча верхівка в СРСР, до складу якої входили тільки члени
Привілеї і пільги (блага)
КПРС і яка наділялася значними пільгами і привілеями

Привілеї в Доступ до
Вирішення Доступ до медобслуговуванні дефіцитних
житлового покращеного (спецлікарні) і товарів за
питання харчування відпочинку державними
(курорти) цінами

Агітаційний
плакат, який
Номенклатура на фоні пільг
жила за номенклатури
іншими виглядає
принципами дивним
Дисиденти
1965 р.- І хвиля арештів дисидентів

вересень 1965 р. –
у київському кінотеатрі «Україна» під час
прем'єри кінофільму
С. Параджанова «Тіні забутих предків»
з критикою арештів інтелігенції виступили
І. Дзюба, В. Стус, В. Чорновіл.
1965 р. - участь В. Стуса в акції протесту в
кінотеатрі «Україна»
проти масових арештів
дисидентів
Василь Стус
Поет-дисидент
«...за своїм покликанням і з
ласки Божої - поет
 автор збірок «Зимові
дерева» (1970), «Дорога
болю», «Круговерть»,
«Веселий цвинтар»;
 4 вересня 1965 р. брав
участь в акції протесту у
кінотеатрі “Україна” в
Києві;
декілька разів був
арештований за
«антирадянську агітацію».
Помер 4 вересня 1985 р.
в таборі.
Сергій Параджанов
кінорежисер,
міжнародне визнання прийшло до
С. Параджанова після екранізації повісті
М. Коцюбинського

"Тіні забутих
предків", 1965 р.

• Через ідеологічну цензуру не

вийшли фільми "Intermezzo"
"Київські фрески", "Ікар",
"Сповідь“, автор сценаріїв до
фільму: “Лебедине озеро.
• «Колір гранату».
 Іван Дзюба
"Інтернаціоналізм чи русифікація"

• «Ця «праця» Дзюби

вересень – грудень 1965 -
має антирадянський
підготовка характер... в ній зводиться
наклеп на національну політику
І. Дзюбою праці партії ...розпалюється ворожнечу
між українським і російським
народами!!!!!!
 1976 р.- утворення У Г Г
(Української Гельсінської групи )
Микола Руденко
Поет, засновник Української Гельсінської
групи (1976р.)

автор численних збірок поезій і

повістей (поема «Хрест» «Всесвіт
у тобі», «Оновлення»);
 від початку 1970-х рр. – учасник
правозахисного руху;
 1976 р.- утворення У Г Г
(Української Гельсінської групи )
Діяльність
Правозахисна
М. Руденко, П. Григоренко,
Л. Лук’яненко
Мета: боротьба за громадянські права
людини – за «соціалізм
з людським обличчям»;
дотримання в СРСР основних прав та свобод
людини (сприяння виконанню в УРСР рішень
Гельсінської наради, 1975), викриття злочинів
тоталітарної системи.
 1970-72 рр.- «Український вісник»

В. Чорновіл
політик,
дисидент
автор «самвидавської» збірки «Лихо з розуму» (1967),
«Табірний генерал».
автор самвидавного журналу «Український вісник» (1970-1972 рр.);
один із засновників Української Гельсінської спілки;
«У 1985 р. повернувся до Львова, де відновив правозахисну діяльність,
видання "Українського вісника".
На перших виборах Президента України у 1991 р. посів друге місце,
здобувши підтримку
23,27 % виборців.
У грудні 1992 - 1999 рр. став головою «Народного Руху України».
 «САМВИДАВ»
сукупність видавничої продукції
(книжки, журнали, газети), що тиражується
нелегально із використанням доступних технічних
засобів або шляхом переписування.
Розповсюджували інформацію про порушення
свободи слова , судові та позасудові репресії,
становище політв’язнів в тюрмах.
• журнал ”Український вісник”
(1970 – 1974 рр.),
• В. Чорновіл, С. Хмара
1972 р.- ІІ хвиля арештів дисидентів
• Внаслідок кадрових змін в політичному
керівництві УРСР
• в 1972 р. - звільнення з посади
П. Шелеста і призначення
В. Щербицького

ХВИЛЯ РЕПРЕСІЙ ПРОТИ ДИСИДЕНТІВ

«...Репресії 1972 р. показали, що в дискусії з
українськими «дисидентами» влада не знайшла
більш переконливих аргументів, ніж
застосування сили.
У 1970 р. починається нова хвиля репресій (червень 1970 р.
— другий арешт В.Мороза та 30 його однодумців), яка
набирає особливої сили на початку 1972 р. У цей час
заарештовані Є.Сверстюк, І.Світличний, В.Чорновіл,
І.Дзюба, В.Стус (помер у в’язниці 1985 р.), І.Калинець та
ін. Свою роль у цих драматичних подіях відіграло засідання
Політбюро ЦК КПРС, що відбулося 30 грудня 1971 p., на
якому було вирішено провести всесоюзну кампанію щодо
ліквідації дисидентського руху і самвидаву. Ця акція
дістала оперативне число «24».
 Політична криза
• воєнні авантюри і нездатність
вийти з них(Афганістан, Ефіопія
Ангола) Радянський солдат в
• нездатність вищого керівництва Афганістані, 1988 р.
реагувати на нові тенденції
розвитку світу (старіння
керівництва);
• недієздатність законодавчих
органів;
• втрата динамічності в розвитку
радянської моделі;
• корупція в вищих ешелонах влади
— хабарництво, криміналізація,
принципи знайомства, кумовства, Броньований лімузин —
особистої відданості;
• репресії проти інакомислячих. символ належності до
вищої «касти» радянської
номенклатури. Отримав в
народі іронічну
назву «членовоз»
 Радянська дипломатія досягла певних успіхів, уклавши з США дві угоди по
обмеженню стратегічних наступальних озброєнь ОСВ-1 (травень 1972) та ОСВ-2
(червень 1979).
Проте, ратифікація Сполученними Штатами договору ОСВ-2 була зірвана
вторгненням радянських військ в Афганістан наприкінці 1979 р. Співробітництво між
СРСР та США у всіх галузях було згорнуто, холодна війна знову загострилася.
Намагаючись поширити свій політичний та економічний вплив у світі якомога
ширше, СРСР надавав військову допомогу будь-яким режимам в Азії, Африці,
Латинській Америці, які у своїх внутрішніх чи зовнішних конфліктах по таку допомогу
зверталися. Радянський уряд направляв у такі країни зброю, техніку, військових
спеціалістів, гроші, ще більше виснажуючи економіку країни.

Л.Брежнев та Дж. Картер

підписують Договір про
обмеження стратегічних
озброєнь, 1979
 Л. Брежнєв помер у листопаді 1982 р.
Генеральним секретарем ЦК КПРС був обраний Юрій
Андропов. Під час його 15-місячного правління вище
керівництво СРСР уперше вголос висловило занепокоєння
економічним станом країни. Партія взялася за
наведення порядку по всій країні. Проте ініціативи
Ю.Андропова носили характер галасливих, але
скороминучих кампаній боротьби за трудову дисципліну, а
також боротьби з «нетрудовими доходами» та з пияцтвом і
алкоголізмом. Після його смерті (лютий 1984), теж після
тяжкої хвороби, ці кампанії вщухли самі собою.
Наступний Генеральний Секретар, 72-річний
Костянтин Черненко, повернув країну до спокою
брежнєвських часів. Останні кілька місяців свого правління
він провів у лікарні і помер у березні 1985 р.

Отже, епоха «застою» в радянській системі була передбачуваним явищем,яке

партійні голови роками намагалися відтягнути. В цей період економічний занепад
досяг мінусової точки, а суспільство уже майже не вірило у досягнення комунізму.
Занепад виробництва,застаріла техніка, брехня та формальні закони створили з
утопічної ідеології посміховисько, яке на кінець 80-х років дало великий поштовх
для розпаду величної «імперії».
 КУЛЬТУРА

доби Застою
Василь Симоненко

(1935–1963)
Український поет, прозаїк,
журналіст, представник покоління
«шістдесятників», «лицар
українського відродження», автор
збірок поезій «Тиша і грім», «Земне
тяжіння», лауреат Державної премії
ім. Т. Шевченка (посмертно)
Іван Миколайчук

(1941 — 1987)
український кіноактор,
кінорежисер,
сценарист.
«Тіні забутих предків»,
«Пропала грамота»,
«Білий птах з чорною
ознакою», «Вавилон
XX»
 Олесь ГОНЧАР

український радянський письменник,

літературний критик, громадський діяч.
Лауреат Сталінської премії (1948),
перший лауреат премії імені Тараса
Шевченка (9 березня 1962), голова
Спілки письменників України (1959-
1971), академік НАН України (1978).
Микола Амосов – геній медицини
 Володимир Івасюк

В. Івасюк- український композитор-

виконавець, поет Герой України.
Автор пісні «Червона рута»
Олег Антонов
1906-1984 рр., Леонід Биков
1928-1979 рр.,
авіаконструктор
кінорежисер, актор