9-й клас Історія України

Розробка уроку на тему:

«Політизація
українського руху в
Наддніпрянській
Україні»
 Актуалізація знань
1. Які громадські організації існували у
Східній та Західній Україні наприкінці
ХІХ ст.? Які основні цілі ставили
перед собою їхні учасники?
2. У якій формі існував національний
рух у Наддніпрянській Україні
наприкінці ХІХ ст.?
 Суспільно – політичне становище
Особливість:
• багатонаціональність;
• активізація на початку
ХХ ст.;
• арена діяльності
загальноросійських
партій;
• відсутність власної Плакат російських соціал#демократів,
1901 р.
партії серед лібералів. 1 – ми царюємо над вами
2 – ми управляємо вами
3 – ми морочимо вас
4 – ми стріляємо у вас
5 – ми їмо за вас
6 – ми працюємо за вас, ми годуємо вас
 Загальноросійські партії
Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП)

1898 р.
- створення партії.

Перший номер газети «Іскра» - основного

друкованого органу партії

Будинок-музей I з’їзду РСДРП в

Мінську
Маніфест РСДРП ( автор Петро Струве) в
єврейській газеті.1898 р.
 Лідери РСДРП

Юлій Мартов (Цедербаум) – один з Володимир Ленін (Ульянов) – лідер

лідерів фракції меншовиків фракції більшовиків
 Загальноросійські партії
Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП)

1903 р. - розкол
Меншовики Більшовики
- парламентська • соціалістична
боротьба; революція;
- реформи; • диктатура
- демократичні пролетаріату.
свободи.
 Загальноросійські партії
Російська партія соціалістів-революціонерів (есерів)
Кінець 1901 – початок
1902 рр.
- створення партії.

Віктор Чернов –
основний ідеолог і Передвиборний плакат
теоретик партії есерів 1917 року
 Загальноросійські партії
Російська партія соціалістів-революціонерів (есерів)
Мета діяльності:
 повалення самодержавства
шляхом революції;
 соціалізація (усуспільнення)
землі;
 запровадження загального
виборчого права,
республіки, демократичних
свобод, робітничого
законодавства.

Дмитро Сипягін – міністр внутрішніх

справ, вбитий есерами в 1902 р.
 Загальноросійські партії
“Загальний єврейський робітничий союз” (Бунд)
1897 р. 1903 р.

Створення

Самостійна діяльність (після виключення зі

складу РСДРП)

• захист єврейства;
• демократичний
Члени Бунда поряд з тілами трьох своїх
товаришів, вбитих в Одесі в ході
марксизм.
Революції 1905 року
 Діяльність української інтелігенції
на початку ХХ ст.
прохання зняти заборону української
мови;
урочисте відкриття в 1903 р.
пам’ятника Івану Котляревському в
Полтаві. Його автори Л. Позен і
О.Ширшов відмовилися від винагороди
за свою роботу.;
Михайло Коцюбинський, не зважаючи
на заборону влади, виголосив промову
українською мовою. Він підкреслив:
«Занедбане і закинуте на сільську
стріху слово воскресло знов і в устах
батька нової української літератури Пам’ятник
І.Котляревському в
Івана Котляревського голосно залунало
Полтаві. 1903 р.
по широких світах».
 Діяльність української інтелігенції
на початку ХХ ст.
1904 р. - відзначення в
Києві 35-річчя творчості
композитора Миколи
Лисенка;
1904 р. – початок кампанії
за скасування Валуєвського
циркуляру та Емського
указу;
1905 р. - вшанування Викладачі та учні відділу
письменника Івана Нечуя- української драми Музично-
драматичної школи М.Лисенка
Левицького з нагоди 35- в м.Київ
річчя його літературної
діяльності.
 Друга половина 90-х рр. ХІХ ст.
Перехід від культурно-освітньої
діяльності до політичної
боротьби

Братство тарасівців – організація, що

пріоритетною визнавала політичну
діяльність В.Антонович і О.Кониський – ініціатори
створення Загальної української
безпартійної організації
 Новий етап національного руху
1900 рік –
“Самостійна Україна”

Значення:
- вперше відкрито
обґрунтовано
самостійність України і
проголошено боротьбу за
неї;
- зародження націоналізму
Микола Міхновський – “батько
в Наддніпрянській Україні.
українського націоналізму”
 “Самостійна Україна”
Наша нація у своєму історичному процесі часто була не солідарною поміж
окремими своїми частинами, але нині увесь цвіт української нації по всіх
частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією нацією: "Одна,
єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ".
Ми розуміємо, що боротьба буде люта й довга, що ворог безпощадний і
дужий. Але ми розуміємо й те, що це вже остання боротьба, що потім уже
ніколи не настане слушний час до нової боротьби. Ніч була довга, але ранок
наблизився і ми не допустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на
наших рабських кайданах: ми розіб'ємо їх до схід сонця свободи. Ми востаннє
виходимо на історичну арену, і або поборемо, або вмремо... Ми не хочемо
довше зносити панування чужинців, не хочемо більше зневаги на своїй землі.
Нас горстка, але ми сильні нашою любов'ю до України! Сини України! Ми, як
той Антей, доторкаючись до землі, наберемось усе більшої сили й завзяття. Нас
мало, але голос наш лунатиме скрізь по Україні, і кожний, у кого ще не спідлене
серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!
Запитання до документа:
1. Яку провідну ідею проголошував автор?
2. Чим М. Міхновський аргументував необхідність боротьби за дер-
жавну незалежність?
 Політичні партії
Наддніпрянщини
• періодом виникнення є початок ХХ
століття;
• першою політичною партією
Наддніпрянщини стає Революційна
Українська партія;
• більшість партій відстоювали позиції
автономізму і поширення соціалістичних
ідей.
 Революційна українська партія
(РУП)
м. Харків
1900 р.
Гасло: «Рух усе, мета ніщо»
(Є.Бернштейн)

Ініціатива створення:
- студентська громада.

“Самостійна Україна”
М.Міхновського –
перша програма РУП
 Революційна українська партія
Засновники (РУП)

Дмитро Левко
Антонович Мацієвич

Михайло Юрій
Русов Коллард
 Революційна українська партія
Перший програмний (РУП)
документ – брошура
М.Міхновського Ідейні положення:
“Самостійна Україна”  боротьба за державну
незалежність;
 боротьба проти
царизму;
 радикалізм;
 безкомпромісність і
рішучість;
 прагнення поліпшити
долю народу
політичними
засобами.

Обкладинка першого видання

брошури, 1900 р.
 Революційна українська партія
Форми діяльності: (РУП)
• розповсюдження
брошур («Дядько
Дмитро» і «Чи є тепер
панщина?»);
• видання газет (1902 р. -
Д.Антонович, часопис
«Гасло»);
• створення мережі Дмитро Антонович – автор
агітаційних брошур, у 1902-
місцевих організацій. 1903 рр. у Чернівцях редагує
газету “Гасло”
 Українська народна партія (УНП)
м. Харків
1902 р.
Гасло: «Україна для українців»

Ініціатива
створення:
- активісти на
чолі з
М.Міхновським,
які вийшли з РУП.
М. Міхновський (другий ряд, перший
праворуч) серед соратників. Харків
 Українська народна партія (РУП)
Програмний документ –
праця М.Міхновського Ідейні положення:
“Десять заповідей”  утворення
1903 р. самостійної
демократичної
держави – України;
 президентська
республіка;
 соціальні гарантії
для широких верств
населення;
 передача землі у
власність селянам.

Микола Міхновський
Микола Міхновський
( 1873 – 1924)
 Народився в с. Турівка на Київщині;
 навчався на юридичному факультеті
Київського університету;
 один з ініціаторів утворення «Братства
тарасівців» (1891);
 працюючи адвокатом, виступав на
політичних процесах, брав активну участь в
українському національному русі.
 один з організаторів та лідерів створеної в
1901–1902 рр. Української народної партії,
написав для неї програму, в якій обстоював
ідею самостійності української держави.
 Українська народна партія (РУП)
Форми діяльності:
Замах на пам’ятник О. Пушкіну в
1903 р. – створення Харкові УНП присвятила річниці
М.Міхновським Переяславської угоди 1654 р. Під
пам’ятник, що стояв в
напіввоєнної організації університетському сквері, було
“Оборона України” для закладено вибухівку та партійні
листівки, які після вибуху мали
здійснення політичних розлетітися на всі боки. Текст
листівок пояснював мету акції:
терористичних актів; Пушкін ображав гідність України у
своїх творах, особливо в поемі
М.Міхновський виклав «Полтава». Крім цього, пам’ятник
теоретичні основи російському поету на українській
землі проголошувався зайвим,
українського націоналізму доки не буде дозволено
(“батько українського безперешкодно встановлювати тут
пам’ятники українським
націоналізму”). письменникам.
 Українська соціал-демократична
спілка (УСДП)
1904 р. м. Львів

Ініціатива Зі статуту:
«Спілка»
створення: займається організацією
пролетаріату, що говорить
- противники українською мовою,
самостійності у місцевостях, де немає
України, які вийшли зі комітетів РСДРП, її громади
являються самостійними
складу РУП. організаціями».

На засадах автономної секції увійшла до складу РСДРП (меншовиків)

 Українська соціал-демократична
спілка (УСДП)
Діячі партії
• Мар'ян
Меленевський
(вважався
лідером);
• Олександр
Скоропис-
Йолтуховський;
• Павло
Тучапський. Мар'ян Меленевський
 Українська демократична партія (УДП)
м. Київ
1904 р.
Ліберальний напрямок

Ініціатива
Ідейні положення:
створення:
автономія України в складі
- поміркована
українська федеративної Російської
держави;
інтелігенція.
Росія – конституційна монархія;
загальнонародна власність.
 Зі звернення «Від Української демократичної партії»
Головні принципи нашої партії такі:
1. Знесення політичного абсолютизму, заведення парламентського ладу, участь народу в
державних справах на підставі загального, безпосереднього, рівного, пропорційного і
тайного голосування (без різниці статі, віри і національності).
2. Свобода особи, слова, віри (церква повинна бути відділена від держави). Свобода
зборів, спілок, організацій, страйків. знищення станів.
4. ...Ми вимагаємо для території, заселеної українським народом, автономії, заснованої
на особливім органічнім статуті, виробленім будущим українським сеймом і
запорученім основними загальнодержавними законами.
5. Щодо економічних питань...
а) 8-годинний робочий день;
б) державну пенсію немічним, калікам і всім робітникам, що дожили 60-ти років.
6. Визнаючи, що орудувати землею можуть лише ті, що її обробляють, уважаємо
конечним:
а) землі державні, удільні, кабінетні та монастирські на території України
експропріювати у власність автономного краєвого сейму;
За іншими народами, які живуть на території України (Великороси, Жиди, Поляки та ін.),
ми визнаємо рівне право з Українцями на задоволення їх національних, культурних,
політичних та економічних потреб.

Запитання до документа:
1. Які загальнодемократичні перетворення прагнула здійснити УДП?
2. Яким убачала майбутнє України УДП?
 Українська демократична партія (УДП)
Лідери партії

Євген Чикаленко Володимир

Чехівський

Олександр Лотоцький
 Українська радикальна партія (УРП)
м. Київ
1904 р.
Ліберальний напрямок

Ініціатива
Ідейні положення:
створення:
автономія України в складі
- поміркована
федеративної Російської
українська
держави;
інтелігенція.
Росія – конституційна
монархія.
 Українська радикальна партія (УРП)
Лідери партії

Сергій Єфремов Модест Левицький

Борис Грінченко
 Українська соціал-демократична
робітнича партія (УСДРП)
1905 р.
Ідейні положення:
автономія України в
Ініціатива складі Росії ;
створення: можливе об'єднання з
- другий з'їзд РУП РСДРП на федеративних
началах;
– рішення про
перейменування відкидання ідеї
революційного
партії. екстремізму.
 Українська соціал-демократична
робітнича партія (УСДРП)
Лідери партії

Володимир Микола
Винниченко Порш

Симон Дмитро
Петлюра Антонович
 Українська демократично-
радикальна партія (УДРП)
1905 р. м. Київ

Ідейні положення:
автономія України в складі
Ініціатива Росії ;
створення: ліквідація самодержавства;
- об'єднання УДП
проголошення
і УРП.
демократичних свобод.

1907 р. – перейменовано в Українську трудову партію

 Лідери Українська демократично-
партії радикальна партія (УДРП)

Борис Євген Федір

Грінченко Чикаленко Матушевський

Сергій Модест
Єфремов Левицький
 Закріплення матеріалу
Три напрямки суспільно-політичного руху в Три напрямки українського
Наддніпрянській Україні суспільно-політичного руху
 Висновок
«У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. рівень національної свідомості
українського населення в цілому був невисокий. Український
національний рух був діяльністю нечисленних груп національно
свідомої української інтелігенції, яка не мала серйозного
соціального підґрунтя. Селяни, робітники, дрібна та середня
буржуазія не відчували потреби пов’язати свої соціальні
прагнення з інтересами національними».
Яценко В. Особливості становлення українських
партійно-політичних сил Наддніпрянщини
наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Проблеми
політичної історії України // Збірник наукових праць
Дніпропетровського національного
університету. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 39.
Питання до документу:
1. Чи згодні ви з таким твердженням автора? Відповідь обґрунтуйте.
2. Поміркуйте, чи стала політизація національного руху важливим чинником
суспільно-політичного життя Наддніпрянської України.