1

Тема 18. Українські землі у складі Російської імперії в 1900-1914

Особливості економічного розвитку
Промисловість Сільське господарство
 Концентрація виробництва  Збереження великими поміщицькими
 Утворення монополій латифундіями своїх позицій
 Формування промислової спеціалізації регіонів  Перетворення землі на товар
 Значний вплив іноземного капіталу спричинило
 Вищі темпи розвитку порівняно із майнову диференціацію селянства
загальноімперськими (бідні і багаті селяни)
 Перетворення Наддніпрянщини на один з головних  Загострення проблема аграрного
промислових регіонів імперії перенаселення

Назва Вид Господарська спеціалізація

«Всероссийское общество Синдикат 1897 Виробництво і продаж цукру

сахарозаводчиков»
«Продамет» Синдикат 1902 Виготовлення і продаж металопродукції
«Продуголь» Синдикат 1904 Видобуток і продаж вугілля
«Урожай» Синдикат 1907 Виробництво і продаж сільськогосподарських
машин та знарядь
«Продаруд» Синдикат 1908 Видобуток і продаж залізної руди в Кривбасі
«Ропит» Трест 1902 Пароплавство на Чорному та Азовському морях
«Паровозний союз» Синдикат 1907 Паровозобудування
«Продвагон» Синдикат 1907 Виготовлення і продаж вагонів
«Проволока» Синдикат 1908 Виготовлення і продаж дроту
«Наваль-Россуд» Трест 1912 Суднобудування
 «Трубопродаж» Синдикат 1902 Виготовлення і продаж труб
«Гвоздь» Синдикат 1903 Виготовлення і продаж цвяхів

Внесок наддніпрянської України до загальноімперського виробництва продукції у

1913

Монополія - великі підприємства та фірми, які зосереджують в своїх руках виготовлення і

збут продукції. Це результат концентрації виробництва і капіталів. Її формами її є картелі,
синдикати, трести. Складовою частиною цього явища є монополія цін, прибутків, відсутність
або мінімальна конкуренція. В Україні монополізація особливого розмаху набула в ході
промислової кризи 1900-03, охопивши від 60 до 95 % залізничного будівництва, металургії,
машинобудування, видобутку корисних копалин.
Синдикати - одна з форм капіталістичної монополії — договірне об'єднання підприємців,
окремої галузі виробництва, що створювалося з метою захоплення ринку шляхом
спільного збуту товарів за спільними цінами. На початку ХХ ст. – найпоширеніша форма
монополії

1900 – створення Революційної Української партії (РУП).

РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ – перша "САМОСТІЙНА УКРАЇНА" (1900)
політична партія на українських землях Російської імперії. Миколи Міхновського — програма
Із закладенням організаційних основ РУП постало питання РУПу, видрукувана у Львові з
її ідейного напряму. 1902, не отримавши широкої обґрунтуванням незалежної
підтримки всередині РУП, прихильники більш української держави. Основна ідея
радикальних націоналістичних гасел Миколи брошури - "Одна, єдина,
Міхновського заснували окрему Українську народну нероздільна, вільна самостійна
партію. 1903 від РУП відокремилася ліва група на чолі з Україна від Карпат аж по
Б.Ярошевським, яка утворила Українську соціалістичну
партію. Решта членів РУП у грудні 1905 на останньому Кавказ". М. Міхновський Державну
з'їзді партії проголосили про заснування Української самостійність вважав головною
соціал-демократичної робітничої партії. умовою існування нації.
 3

основоположник й один з ідеологів українського націоналізму. 1891-93

входив до «Братства тарасівців», автор її програми «Кредо молодого
українця». Займався адвокатською практикою. Автор брошури
«Самостійна Україна» (1900). Член РУП, засновник Української
народної партії (УНП), що проголосила своєю головною метою
боротьбу за незалежність України.
Засновник і керівник утвореного 16 березня 1917 Українського
військового клубу імені гетьмана Павла Полуботка, один з
організаторів 1-го Українського полку ім. Б.Хмельницького.
Член Української Центральної Ради (УЦР). Був причетний до виступу
«полуботківців» проти ІІ Універсалу УЦР.
1924 повернувся до Києва, був там заарештований Державним
МІХНОВСЬКИЙ політичним управлінням УСРР, після кількох днів допитів опинився на
Микола Іванович (1873- волі. Наступного дня після звільнення скінчив життя самогубством,
1924) проте обставини смерті не з'ясовані.
Проблема політичного Напрямки:
розвитку: за автономію України (більшість)
Намагання поєднати за незалежність України (меншість).
популярну соціалістичну Українські партії були значно менш впливовими ніж
ідеологію та національну російські, польські, єврейські партії на території
проблему України.

Українські
Українська політичні партії
демократична партія на початку
(1902) ХХ ст.

Напрямки

Ліберально-демократичний Націоналістичний
Соціалістични
й
Українська Революційна Українська народна
соціалістична українська партія партія (1902)
партія (1900) (1900)

Українська Українська соціал- Українська

радикальна демократична соціал-
партія (1904) партія («Спілка») демократична
Причини революції 1905-1907:
1. Зволікання влади з остаточним вирішенням аграрного питання
2. Політична відсталість Росії
Українська Товариство українських
3. Жахливі умови праці більшості робітників
демократично- поступовців
4. Економічна криза 1900-1903
радикальна (міжпартійний блок)
5. Падіння авторитету влади внаслідок поразки в російсько-японській
партія (1905) війні 1904-1905
Перебіг подій: Страйк - організоване масове або часткове припинення роботи чи
інша протидія нормальному перебігу виробничого процесу з метою
— 9 січня 1905 р. — домогтися виконання певних вимог
«кривава неділя» —
розстріл мирної — Початок легальної політичної діяльності: кадети (Конституційно-
демонстрації в Петербурзі демократична партія) та «октябристи» («Союз 17 Октября»);
за наказом російського монархісти («чорносотенців»), які утворили «Союз русского
імператора Миколи II; народа»; есери (соціалісти-революціонери) та соціал-демократи.
початок революції. Діяльність українських політичних партій.
— Грудень 1905 - збройні виступи робітників Горлівки,
— Масові виступи Катеринослава, Харкова, Києва, Одеси, Миколаєва.
робітників з гаслом «Геть — Селянські виступи (погроми поміщицьких маєтків, побиття та
самодержавство!». вбивства поміщиків).
— Виступи в армії та на флоті (збройне повстання на панцернику
— Виникнення рад «Потьомкін» у червні 1905 р.; повстання моряків Севастополя на
робітничих депутатів і чолі з лейтенантом П. Шмідтом у листопаді 1905 р.; виступ полку
професійних організацій у саперів у Києві на чолі з підпоручиком Б. Жаданівським у листопаді
Катеринославі, Києві, 1905 р.)
Одесі, Миколаєві, — Січень 1906 р. — червень 1907 р. — поступовий спад революції:
Єнакієвому. зменшення кількості страйків і виступів, початок придушення
революції (арешти, обшуки, каральні експедиції).
 Початок жовтня 1905 -
загальноімперський
політичний страйк, до
якого в Україні долучилися
робітники та службовці
Катеринослава, Києва,
Одеси, Миколаєва
Діяльність українських парламентських громад у I та II
Державних Думах
I Державна Дума II Державна Дума
Період діяльності 27 квітня - 8 липня 1906 20 лютого - 2 червня 1907
Усього депутатів 497 518
депутати з 9 укр. губерній 102 102
депутати - члени 45 47
Української
парламентської громади
Друкований орган «Украинский вестник» «Рідна справа - Вісті з Думи»
Політична платформа автономія України в її Перебудова імперії на конституційних
етнографічних межах, засадах, національно-територіальна
українська мова в школах, автономія України, українізація
судових та адміністративних школи, судочинства і церкви
органах
 5

Здобутки для українського ЧИКАЛЕНКО Євген Харлампович

руху: (1861-1929) - агроном, меценат
 Легалізація українських української культури, видавець і
партій публіцист. Видав серію книжок під
 Було скасовано Емський указ, назвою «Розмови про сільське
з’явилася україномовна господарство». Виділяв кошти для
преса, розгорнули діяльність
різні українські організації НТШ, на діяльність відділу
 Скасовано викупні платежі белетристики в «Киевской старине». Був
селян за землю, членом Київської Старої громади.
запроваджені 1861
 Перший досвід Заснував київські газети «Громадська
парламентської діяльності думка» (1906) і «Рада» (1906-14),
українцями Наддніпрянщини працював редактором. Лідер «ТУПу».
«Рада» - єдина щоденна українська газета ліберального напряму українською мовою
на Наддніпрянщині. Вона була продовженням газети «Громадська Думка», забороненої
російським урядом. Виходила в Києві від 1906 до 1914. Офіційним видавцем був Борис Грінченко,
а фактично видавав і фінансував її Євген Чикаленко за деякої матеріальної підтримки Василя
Симиренка. «Рада» була непартійною газетою, хоч загальну лінію її визначало ТУП. Зіграла
важливу роль у формуванні української свідомості напередодні Першої Світової війни.
1905 – створення першої в Першу «Просвіту» відкрили в Катеринославі, згодом в
Наддніпрянській Україні Одесі, Києві, Кам’янець-Подільському, Житомирі,
Миколаєві та в інших містах. Це було фактичним
«Просвіти»
наслідком імператорського «Маніфесту 17 жовтня»
ЛИПИНСЬКИЙ В'ячеслав (Вацлав-Вікентій) Казимирович (1882-1931) -
історик, соціолог, публіцист, ідеолог українського консерватизму,
основоположник державницького напряму в українській
історіографії, засновник українського монархічного руху.
Дійсний член НТШ (1914). 1900 заснував «Товариство українців-
католиків». 1911 у Львові виклав концепцію конституційної монархії в
Україні. Влітку 1917 став одним з лідерів Української демократичної
хліборобської партії. В 1918 за гетьмана П. Скоропадського був
призначений послом Української Держави в Австро-Угорщині. Від червня
1919 перебував на еміграції в Австрії. Гарантом стабільності він бачив
легітимне гетьманство, яке історично є традиційною формою
національної державності в Україні. Воно повинно було б бути не
виборним, владу гетьмана мала обмежувати конституцією і парламентом.

Земельна реформа Петра Столипіна

Причини здійснення: Мета:
необхідність вирішення аграрного Підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва
питання Збільшити його товарність
відвернення загрози нового Зміцнити соціальну опору самодержавства на селі
революційного вибуху Вирішити проблему аграрного перенаселення
Зміст реформи
Руйнування селянської «общини» Надання кредитної допомоги Заохочення переселення селян до
та закріплення за кожним селянам через Селянський малозаселених районів Сибіру,
господарем у приватну власність земельний банк Північного Кавказу і Середньої
земель, якими він користувався Азії, Далекий Схід
Результати реформи в Україні
В 1907-1915 в індивідуальну Селянський земельний банк На нові землі протягом 1906-
власність закріпили землю: на протягом 1906-1916 продав 1912. виїхало з Наддніпрянщини
Правобережжі - 48 % селян, на українським селянам 596,4 близько 1 млн осіб; щоправда
Півдні - 42 %, на тис. десятин землі, переважно майже чверть повернулися
Лівобережжі - 16,5 % поміщицької додому
Відруб - у період Столипінської ХУТІР — вид сільського поселення, найчастіше однодвірного,
реформи земельна ділянка, що де садибні та польові роботи виконувалися одноосібно чи
виділялася селянинові на правах групою споріднених людей.
особистої власності без Селянські хутори масово з’явилися в ході столипінської аграрної
перенесення садиби (житлового реформи. За неповними даними, на 1 січня 1916 у всіх 9-ти
будинку та господарських українських губерніях було створено близько 981,7 тис. хуторів
споруд). В Україні широкого та відрубів на площі майже 4,2 млн десятин. З них 434 736
поширення не набула. господарств виявилися одноосібними.

Національна політика імперського уряду в 1907-1914:

 Скасовано циркуляр міністра освіти від 1906, за яким учителям дозволялося пояснювати учням
української мовою те, що вони не зрозуміють
 Під тиском влади припинили діяльність київська, одеська, чернігівська, полтавська, ніжинська та інші
«Просвіти», українські клуби, товариства .
 Комітет у справах друку заборонив вживати на сторінках періодичної преси та будь-яких інших
виданнях терміни «Україна» та «українських народ»
 1908 р. в Києві було створено «Клуб російських націоналістів», що мав «вести суспільну і культурну
війну проти українського руху на захист основ Російської держави в Україні»
 Циркуляром від 20 січня 1910 р. заборонялося реєструвати товариства і видавництва, створені
«іноземцями»
«ЧОРНА СОТНЯ», чорносотенці 1908 – створення Товариства українських поступовців
— узагальнена назва (ТУП) - нелегальна міжпартійна громадсько-політична
правомонархічних партій та організація, яка в 1908-17 стояла на чолі українського руху в
організацій, що з’явилися в 1905- Російській імперії.
1907. Типовими для них були
ТУП не було партією, його платформа базувалася
масові маніфестації, хресні ходи,
розповсюдження антисемітської лише на визнанні принципів автономії,
літератури та погромна агітація. Їх конституціоналізму й парламентаризму.
новий етап піднесення був Воно об’єднувало українську національну еліту, до нього
пов’язаний зі справою Бейліса належали М. Грушевський, С. Єфремов, Б. Грінченко,
справою(1911-13) та їх В. Винниченко, Є. Чикаленко, М. Лисенко, деякий час -
ритуальною версією М. Міхновський. Керівництво ТУПу збиралось не менш як два
обвинувачення Менделя Бейліса в рази на рік у Києві в будинку Є.Чикаленка. Неофіційним
ритуальному вбивстві друкованими органами ТУП вважалися щоденна газета «Рада»
християнського хлопчика Андрія та журнал «Украинская жизнь» (виходив 1912—17 в Москві).
Ющинського. Під його впливом перебували майже всі «Просвіти», НТШ в
Києві.
 7

10 листопада 1912 вони напали на
українські інституції в Києві (клуб
«Родина», редакцію газети «Рада»,
книгарню «Літературно-наукового
вістника») та австро-угорське
консульство, побили у вікнах
шибки, а стіни залили чорнилами.
Свою діяльність припинили
одразу після Лютневої революції,
саморозпустившися за
розпорядженням органів нової
влади.
Українське питання в III та IV Державних думах
III Державна дума
ТУП встановило зв’язки з опозицією в 3-й і 4-й Державних
думах Російської імперії. Із початком I світової війни ТУП
зайняло нейтральну позицію як до війни, так і до воюючих
держав. У грудні 1916 Рада ТУП оприлюднила політичну
декларацію «Наша позиція», з вимогами припинення війни,
запровадження «демократичної автономії України,
гарантованої такою ж федерацією рівноправних народів»
Після Лютневої революції 1917 Рада ТУП виступила
організатором наради представників українських партій і
організацій, на якій була утворена Українська Центральна Рада.
В 1917 організаційно ТУП перетворився в Українську партію
соціалістів-федералістів.
IV Державна дума

 Березень 1908. Обговорення законопроекту про  Червень 1913. Фракції кадетів і трудовиків
введення української мови в початкових внесли запит до уряду щодо переслідування
школах. Не був прийнятий в Україні українських громадських
 Жовтень 1910. Повторний розгляд питання установ
впровадження української мови у початковій школі.  Лютий 1914. Фракції трудовиків, кадетів,
Не був прийнятий октябристів, а згодом і соціал-демократів у
 Грудень 1909. Законопроект про запровадження своєму запиті до уряду звинуватили
рідної мови в місцевих судах. За результатами міністра внутрішніх справ, що заборонив
голосування використання української мови в святкувати 100-річчя від дня народження
судочинстві було заборонено Т. Шевченка, у перевищенні своїх владних
повноважень

Тема 19. Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорщини в 1900-

1914.
Розвиток економіки
Риси Характеристика

Домінування в економіці краю Іноземний капітал у промисловості, торгівлі, банках і різних

іноземного капіталу
Промисловість мала
однобокий, переважно
сировинних характер розвитку
Сільське господарство
характеризувалося особливо
повільними темпами розвитку
Масова еміграція
західноукраїнського селянства
досягла найбільших розмірів
кредитних установах західноукраїнських земель становив близько
1,5 млрд австрійських крон
Основну частину продукції давали галузі, що займалися
видобуванням і первинною переробкою місцевої сировини.
Ключова – добування нафти. Решта - лісова, лісопильна,
озокеритна.
Цей регіон характеризувався найнижчим в імперії рівнем розвитку
сільськогосподарського виробництва. За рівнем механізації
західноукраїнські землі були далеко позаду інших регіонів Австро-
Угорщини. Урожайність була в 1,5-2 рази нижчою, ніж у
розвинених країнах Заходу
Із Галичини в 1890-1900 рр. емігрувало 76 тис. українців, а в 1900
—1910 рр. - 224 тис. Основна маса емігрантів від’їжджала за
океан
 За законом про загальне виборче право, який почав
1907 – впровадження в Австро- діяти з 1907 західні українці отримали лише 6,4 %
Угорській імперії загального від загального числа мандатів, хоча все українське
виборчого права для чоловіків. населення становило 13,2 % населення Австрії

Розвиток українського руху в Галичині на початку ХХ ст.

 Змінилося співвідношення сил між поляками та українцями в Галичині: хоча польська еліта
й надалі зберігала монополію на владу в краї, українці своєю згуртованістю і свідомістю значно
перевищували поляків
 Українці продовжували розбудову національного життя: у краї стабільно розвивалася мережа
освітніх, громадсько-культурних, наукових установ, кооперативів тощо
 На початку ХХ ст. україно-польські відносини набули гостроконфліктного характеру.
Конфронтація розгорталася навколо трьох основних проблем: селянського питання, суперечок
навколо університету і вимог щодо проведення виборчої реформи, причому як до віденського
парламенту, так і до Галицького сейму
1900 – обрання Андрея Шептицького митрополитом УГКЦ
ШЕПТИЦЬКИЙ Андрей (1865-1944) - церковний і культурний діяч,
меценат, греко-католицький митрополит (1900-1944). Доктор права,
богослов’я і філософії. Дійсний член НТШ (1925). Як єпископ і
митрополит він брав участь у роботі Галицького крайового сейму у
Львові та в палаті панів австрійського парламенту у Відні. 1905 створив у
Львові церковний музей (зараз Національний музей у Львові імені
Андрея Шептицького).
Під час Першої світової війни, коли російські війська окупували
Галичину, був заарештований 19 вересня 1914 і перевезений до Києва, а
згодом углиб Росії — до Новгорода, Курська, Суздаля, Ярославля. До
Львова повернувся за три роки у вересні 1917.
1928 створив Греко-католицьку богословську академію у Львові, що
стала єдиним у Польщі українським вишем. Був послідовним
противником політичного терору. Після початку німецько-радянської
війни 1941-45 у пастирському листі вітав проголошення Акта
відновлення Української Держави урядом Я. Стецька. Рятував євреїв під
час Голокосту
«Сокіл» (з 1894) - українське «Січ» (з 1900) - «Пласт» (з 1911) – українська
патріотичне фізкультурне спортивно-пожежне скаутська організація. Мета - сприяти
товариство. Зразком для нього товариство. Перша всебічному патріотичному вихованню
були чеські патріотично- «Січ» заснована української молоді на засадах
гімнастичні товариства. Кирилом християнської моралі. Серед
Мета - виховувати в народі Трильовським. 1913 засновників організації були Іван
єдність, народну силу й почуття «Січей» було понад Чмола, Олександр Тисовський та
честі шляхом плекання 900, де Петро Франко. В основі назви «Пласт»
фізкультури, а разом з тим об'єднувалися є відповідник англійського «Scout»
витривалість, рухливість, близько 80 тис. (розвідник), взятий за прикладом
підприємність, розуміння праці у «січовиків».
пластунів - козаків-розвідників.
спільному гурті, дисципліну.
 9

БОБЕРСЬКИЙ Іван Миколайович (1873-1947) – педагог, перший

популяризатор української фізичної культури як засобу пробудження
національної свідомості. Від 1900 – учитель Академічної гімназії у Львові,
1908-14 – голова спортивного товариства «Сокіл-Батько». В роки Першої
світової війни був скарбником Легіону Українських січових стрільців, 1920
уряд ЗУНР призначив його повноважним представником до США та Канади.

ТРИЛЬОВСЬКИЙ Кирило Йосипович (1864-1940) —адвокат, журналіст та

видавець. Провідний член РУРП, організатор і творець «Січей» і товариства
«Січові стрільці». генеральний отаман Українського січового союзу у Львові.
Із 1907 - посол (депутат) австрійського парламенту, із 1913 — Галицького
крайового сейму. У серпні 1914 обраний головою Бойової управи Легіону
Українських січових стрільців.

Тема 18-19
1900 створення Революційної української партії РУП
1905 створення першої в Наддніпрянській Україні «Просвіти»
1908 створення Товариства українських поступовців (ТУП)
1900 обрання Андрея Шептицького митрополитом УГКЦ
1907 запровадження в Австро-угорській імперії загального
виборчого права для чоловіків.