1

Тема 27. Україна в перші повоєнні роки

Стан промисловості та сільського господарства УРСР на 1945

1.Виробництво складало третину довоєнного 1. Скорочення працездатного
рівня (протягом 1943-1945 було відновлено 3 тис. населення на селі у 2,5 разу;
великих промислових підприємств) 2. Скорочення посівних площ,
2.У 1943-1945 було відновлено 20 тис. км залізничних поголів’я худоби, зношуваність
колій і 68 % ліній зв’язку техніки
3.Кількість робітників на 1945 складала 60 % від 3. Валова продукція
довоєнних показників (3,7 млн осіб) землеробства в 1945 складала
4.Нестача кваліфікованої робочої сили, жіноча праця 51,5 %, тваринництва - 39,8 %
5.Хронічна нестача житла для робітників 4. Посуха 1946
Відбудова — Особливості:
період в історії 1. Значні масштаби відбудовчих робіт (більше ніж у будь-якій іншій
УРСР та СРСР країні Європи)
після завершення 2. Розрахунок лише на власні сили і на ресурси Радянського Союзу, а
бойових дій і до не на зовнішню допомогу. «Холодна війна» робила неможливим
смерті Й. Сталіна використання західної допомоги.
в 1953. Це був 3. Широке використання для відновлення потужностей промисловості,
процес залучення техніки та обладнання, що отримував СРСР як репарації.
відновлення 4. Ставка робилась на важку промисловість та енергетику (80 %
зруйнованого капіталовкладень) за рахунок легкої промисловості, соціальної
війною сфери та сільського господарства.
промислового 5. Економіка України відбудовувалася і добудовувалася як частина
потенціалу, загальносоюзної економічної системи.
соціально- 6. Ускладнення процесу відбудови голодом 1946-1947
культурної 7. Нестача робочої сили, а особливо кваліфікованої, сучасного
сфери, устаткування, обладнання і технологій
повернення до 8. Широке використання під час відбудовчого періоду праці в’язнів
мирного життя. ГУТАБу і військовополонених
Результати і наслідки відбудови:
1. Було створено 17 нових галузей господарства
2. Повне відновлення основних галузей економіки УРСР - металургії та енергетики.
Україна постачала 1/3 палива, сталі та прокату, 1/2 - чавуну, залізної руди СРСР.
3. Машинобудування на поч. 1950-х виробляла продукції в 1,5 разу більше, ніж у 1940.
4. Прискорений розвиток військово-промислового комплексу
5. Подальший занепад галузей легкої і харчової промисловості
1946-1947 – Причини голоду:
МАСОВИЙ — спустошення країни внаслідок війни; зменшення посівних площ;
ГОЛОД В — завищення союзним урядом плану хлібозаготівель;
УКРАЇНІ — посуха 1946 (територія, охоплена посухою, була навіть більша, ніж у 1921)
— відбудова промисловості за рахунок сільського господарства;
— продаж хліба за кордон та безкоштовна передача його іноземним державам у
формі «братерської» допомоги.
Відбулось невизнання факту голоду радянським керівництвом.
Масштаби та наслідки голоду: великі людські втрати (1 млн осіб)

Міжнародне становище після закінчення Другої світової війни. «Холодна війна» -

—Нова розстановка сил на міжнародній арені: Перетворення СРСР геополітична, економічна
та США із ситуативних союзників на геополітичних противників у та ідеологічна
суперництві за світове лідерство; поява «соціалістичного табору» конфронтація між СРСР і
та «капіталістичного оточення». його союзниками з одного
 2

Складові «холодної війни»: боку і США та Західною

—Формування військово-політичних блоків: ( 1949 - створення з Європою і їх союзниками
ініціативи США НАТО (Північноатлантичного альянсу); 1955 - — з іншого, що тривала з
створення з ініціативи СРСР - Організації Варшавського договору) середини 1940-х до кінця
— Мілітаризація економіки, гонка озброєнь, заснування військових 1980-х і завершилась
баз по всьому світі, боротьба за вплив у країнах «третього світу». поразкою СРСР.
Квітень 1945 – 1944 - створення Наркомату закордонних справ (НКЗС) УРСР. Це була
Україна (УРСР) частина геополітичної гри Й. Сталіна, який прагнув за рахунок цього
стала збільшити вплив СРСР у післявоєнному світі, зокрема в ООН.
співзасновнице Мануїльський Дмитро Захарович – з липня 1944 - заступником голови
ю Організації Раднаркому УРСР і народним комісаром закордонних справ УРСР. Він у
Об’єднаних квітні 1945 очолював українську делегацію на міжнародній конференції у
Націй (ООН) Сан-Франциско, яка оформила створення ООН. На перших сесіях
Генеральної Асамблеї ООН виступав із промовами, спрямованими проти
діяльності української еміграції. Україна разом з Білорусією і Росією стала
однією із 47 країн-засновників ООН
1951 – 16 серпня 1945 р. — укладення договору про радянсько-польський
ВСТАНОВЛЕННЯ кордон, який установлювався по «лінії Керзона» з відхиленням на схід
ЗАХІДНОГО (тобто на користь Польщі) на 5-8 км, а в окремих районах навіть на 17-30
КОРДОНУ УРСР км. Як наслідок Холмщина, Лемківщина, Надсяння, частина Підляшшя
(800 тис. українців) увійшли до складу Польщі
1951 - на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними ділянками (до Львівської області
відійшли землі в районі м. Кристинополя (Червоноград), а до Польщі — територія довкола м.
Нижні Устрики Дрогобицького району).
Масштабні переселення українських поляків і польських українців протягом 1944-1946
І етап (вересень «Добровільне переселення»
1944 - серпень — Початок роботи переселенських комісій
1945) — Небажання місцевих жителів залишати обжиті місця та зароблене важкою
працею майно; острах перед колективізаціею та сталінськими репресіями.
— Переселення в Україну із Закерзоння до 1 березня 1945 лише 81 тис. осіб
II етап «Насильницька депортація»:
(вересень 1945 - — Початок процесу нелегального повернення українців на старі місця
серпень 1946) проживання.
— Розгортання польською стороною відкритого терору проти українців:
спалення українських сіл, вбивства їхніх жителів тощо.
— Наказ трьом польським дивізіям примусово відселити українське
населення з 50-кілометрової прикордонної смуги на територію УРСР.
— Примусове відселення українців уразі відмови від переселення углиб
Польщі, за ріку Сян.
— Переселення в УРСР з Польщі 482 тис. осіб — 96,8 % українського
населення Закерзоння
1944-1946- депортація з Галичини, Волині та Рівненщини до Польщі майже 1 млн осіб.
Операція «ВІСЛА» - завершальний етап примусової депортації українців з Квітень-
прабатьківських земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя. липень
Мета: «очищення» теренів Південно-Східної Польщі від автохтонного
1947 –
українського населення, цілковита асиміляція українців-переселенців у
польському середовищі, а також знищення баз діяльності ОУН-УПА. проведення
Її виконання координувалося з СРСР. польською
Офіційним приводом стала загибель у засідці, організованій сотнями УПА, владою
віце-міністра Національної оборони Польщі, К.Сверчевського. операції
Це була військова акція з переселення українців на землі, що після Другої «Вісла»
світової війни відійшли від Німеччини до Польщі. Українців ув’язнювали в
 3

колишніх німецьких концентраційних таборах, зокрема в Явожно. Навмисно

спалювалися українські домівки та будівлі, руйнувалися старовинні церкви.
Наслідок: розпорошення близько 150 тис. осіб майже по всій території
північних і західних частин Польщі.
1945 – ДОГОВІР МІЖ СРСР І ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ ПРО
ВХОДЖЕННЯ ЗАКАРПАТСЬКУ УКРАЇНУ був підписаний 29 червня 1945 в Москві.
ЗАКАРПАТТЯ 1-ша стаття договору проголошувала: "Закарпатська Україна (що носить,
ДО СКЛАДУ згідно з Чехословацькою Конституцією, назву Підкарпатська Русь) …
УРСР возз'єднується в згоді з бажанням, виявленим населенням Закарпатської
України, і на підставі дружньої угоди обох Високих Договірних Сторін, зі
своєю споконвічною батьківщиною – Україною і включається до складу
Української Радянської Соціалістичної Республіки". 22 січня 1946 Указом
Президії ВР СРСР була утворена Закарпатська область у складі УРСР.
10 лютого 1947 - підписання радянсько-румунського договору, за яким до УРСР відходили
Північна Буковина, Хотинщина, Ізмаїльщина (закріплювалися кордони, встановлені у 1940).
23 травня 1948 - передача Румунією СРСР острова Зміїний і частини дельти Дунаю.

Радянізація на західноукраїнських землях у 1944-1950-х

1. Націоналізація приватної власності
2. Колективізація
3. Індустріалізація
4. Ліквідація УГКЦ
5. Культурна революція
6. Боротьба з ОУН-УПА
7. Репресії і депортація незгодних з існуючим режимом
8. Одночасність з процесами відбудови
Індустріалізація. Мета
Вирівнювання розвитку різних Модернізація існуючої Зміна соціальної
регіонів України промисловості структури населення

Особливості і результати:
1. Значно вищі темпи промислового розвитку
2. Створення нових індустрії: металообробної, машинобудівної, приладобудівної,
електролампової, інструментальної, хімічної; реконструкція й розширення
деревообробної, харчової, нафтодобувної, гірничої галузей
3. Успадкувала традиційні недоліки сталінської моделі розвитку: диспропорція
розвитку важкої і легкої промисловості на користь першої, домінування
кількісних показників над якісними
4. За період індустріалізації тут було збудовано 2,5 тис. великих і середніх
промислових підприємств. Обсяг валової продукції на 1950 зріс у 3,2 рази

Ліквідація Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Мета:

Підірвати український національно- Усунути вплив Заходу на території Сприяти
визвольний рух, що підтримувався СРСР (УГКЦ підпорядковувалася радянізації і
й освячувався УГКЦ Папі Римському) русифікації краю

1945 Арешти вищих ієрархів УГКЦ. Закриття церковних освітніх установ, розгром
метрополії та єпархіального управління, арешт і висилка до Сибіру понад 2 тис.
священиків, монахів
1946 Закритий судовий процес над ієрархами УГКЦ на чолі з митрополитом Й. Сліпим.
 4

Березень ЛЬВІВСЬКИЙ СОБОР 1946 – організоване радянськими спецслужбами

1946 – зібрання представників духовенства і віруючих греко-католицьких єпархій
ЛІКВІДАЦІЯ Галичини, на ньому було прийнято ухвалу про скасування Берестейської
УГКЦ церковної унії 1596 і підпорядкування УГКЦ юрисдикції Московського
патріархату.
Відбувся 8–10 березня 1946 у Львові в кафедральному соборі святого Юра.
Наслідки:
1. став формальною підставою для переслідування греко-католиків, які
відмовилися перейти у православ'я.
2. легальна структура УГКЦ була повністю зруйнована.
3. Упродовж кількох десятиліть УГКЦ діяла в підпіллі.
4. "Катакомбний" період завершився 1 грудня 1989 офіційним визнанням
права на діяльність греко-католицьких громад в УРСР

Від 11 листопада 1944 — митрополит УГКЦ. Наступник

Андрея Шептицького.
1917 висвячений митрополитом А. Шептицьким на
священика. 1925 — ректор Греко-католицької духовної
семінарії у Львові, яку реорганізував у Греко-католицьку
богословську академію у Львові (ректор із 1928).
11 квітня 1945 заарештований за "ворожу діяльність проти
УРСР, співпрацю з німецько-фашистськими окупантами".
На вимогу світової громадськості 1963 звільнений і СЛІ
депортований до Ватикану. Засновник Українського ПИЙ Йосип (Йосиф) Іванович
католицького університету (нині діє в Україні) (1892-1984)
«Культурна революція» на західноукраїнських землях. Мета:
Насадження комуністичної ідеології. Виховання відданості тоталітарному режиму
Складові «культурної революції»
1. Формування нової системи освіти, яка б охоплювала все населення.
2. Ідеологізація освіти та всіх сторін життя
3. Направлення на постійну роботу понад 50 тис. учителів різних спеціальностей зі
східних і центральних областей УРСР
4. Створення мережі професійно-технічної та вищої освіти
5. Розбудова вищої школи та її русифікація

Операція «Захід» - каральна акція СРСР проти УПА, примусова наймасовіша жовтень
депортація населення Західної України, проведена 21 жовтня 1947. Протягом 1947 –
одного дня з Західної України до Казахстану та віддалених районів Сибіру
проведення
депортували понад 78 тисяч осіб. Виселенню підлягали за попередньо
складеними списками члени родин оунівців та повстанців. Депортація операції
охоплювала Волинську, тодішні Дрогобицьку та Станіславську, Львівську, «Захід»
Рівненську, Тернопільську й Чернівецьку області. На всіх них чекали
каторжні роботи в копальнях і колгоспах Сибіру. Більшість потягів зі
«спецпереселенцями» прибули на підприємства вугільної промисловості
східних районів СРСР.
УПА в 1944-1956 роках. Боротьба з СРСР.
Проти УПА спочатку застосовувалися облави, як наприклад, у квітні 1944 триденний бій під
Гурбами на Крем'янеччині за участю близько 30 000 вояків, у жовтні того ж року битва під
Лещавою-Горішньою та взимку 1944-45 у Карпатах. Далі для поборювання УПА радянський
уряд кинув стрілецькі дивізії, кавалерійські полки, шабельні ескадрони, стрілецькі бригади,
окремі стрілецькі батальйони. НКВС-МВС застосовували також різні методи провокації:
створення фальшивих загонів УПА -спецгруп НКВС, поширення затруєних ліків й інфекційних
 5

недуг та інше. Одночасно керівники уряду УРСР та КПУ зверталися з закликом до вояків УПА
складати зброю («з повинною») за ціну помилування. Тих, хто погоджувався, НКВС включало
до частин для боротьби з УПА, а згодом їх судили й висилали до концтаборів.
Для боротьби проти УПА польський уряд створив навесні 1946 оперативну групу «Ряшів»,
складену з частин двох дивізій. Бої, що тривали до жовтня, з огляду на розпорошення загонів
УПА на терені та систему замаскованих бункерів, не дали бажаних для уряду наслідків. У
березні 1947 загинув, під час засідки УПА, заступник міністра оборони генерал Кароль
Сверчевський, а наступного місяця польський уряд почав операцію «Вісла». З літа 1947 УПА
почала залишати Закерзонський край; одні подалися в УРСР, інші - рейдами до західної
Німеччини й Австрії, де дісталися американської окупаційної зони (близько 400 осіб). Невеликі
групи діяли на опустілому Закерзонні (так званому «дикому полі») ще до осені 1953.
Після смерті Романа Шухевича збройний опір радянській владі не припинився. Великі загони
УПА були фактично ліквідовані до кінця 1953 року. Окремі дрібні групи діяли до початку 1956.
23 травня 1954 року заарештований останній головний командир УПА Василь Кук.
За радянськими джерелами в 1944-56 на території західних областей України повстанці
здійснили 14 424 диверсійно-терористичні акти, в результаті загинули 30676 радянських
громадян, серед них 687 співробітників НКДБ-МДБ, 1 864 співробітника НКВД-МВС, 3 199
військовослужбовців внутрішніх прикордонних і збройних сил, 2 590 бійців винищувальних
батальйонів; 2 732 представників органів влади, 251 комуніст, 207 комсомольських працівники,
314 голів колгоспів, 15 355 колгоспників і селян, 676 робітників, 1 931 представників
інтелігенції, 860 дітей, людей похилого віку і домогосподарок.
У квітні 1944 брав участь у бою під Гурбами в кременецьких лісах
проти частин Червоної армії та НКВС УРСР. У керівному
середовищі ОУН він вважався одним з кращих знавців умов
діяльності підпілля в центральних, південних та східних областях
України. Після загибелі Р. Шухевича був призначений головою
К генерального секретаріату УГВР, головним командиром УПА та
УК Василь Степанович провідником ОУН в Україні. 1952 його було підвищено в ранзі до
(1913–2007) генерал-хорунжого УПА. 23 травня 1954 разом зі своєю дружиною
був схоплений співробітниками МВС УРСР в підземному бункері
Після розколу в ОУН у на Львівщині. Під час тривалих допитів у Києві та Москві зробив
лютому 1940 став на бік заяви "про політичне визнання перемоги радянської влади». 1960
прихильників С. Бандери. він та його дружина були звільнені від кримінальної
Належав до керівництва відповідальності. 19 вересня 1960 він на радіо зачитав звернення до
центрального штабу українців на еміграції із закликом припинити боротьбу і визнати
"похідних груп" ОУН(б). радянську владу.

«Ждановщина» — це ідеологічна кампанія в СРСР, розгорнута у 1946- 1949 у галузі науки,

літератури, культури та мистецтва. Назва походить від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) з
питань ідеології Андрія Жданова. В УРСР нищівній критиці була піддана діяльність
інститутів історії України та історії української літератури, творчих спілок, редакцій газет і
журналів, видатних діячів української культури - письменників, композиторів, режисерів тощо
Причини:
Послаблення ідеологічного тиску на радянське Зростання патріотизму Початок
суспільство в роки Другої світової війни національної інтелігенції «холодної війни»
Заходи: Космополітизм – ідеологія
1. Боротьба з українським буржуазним націоналізмом світового громадянства, що віддає
2. Боротьба з «низькопоклонством перед Заходом» пріоритет приналежності людини
3. Боротьба з «безрідними космополітами» (мала до всього людства над іншими
антисемітський характер, єврейську інтелігенцію соціальними зв'язками, зокрема над
звинувачували у недостатньому патріотизмі щодо СРСР) традиціями власного народу.
 6

1946- ЦК КП(б)У 1946 р. за шаблоном, виготовленим у Москві, ухвалив кілька постанов

198 «Про перекручення і помилки у висвітленні української літератури в “Нарисі історії
української літератури”», «Про журнал сатири і гумору “Перець”», «Про журнал
“Вітчизна”», «Про репертуар драматичних та інших театрів України».
Лазарем Кагановичем фактично була підготовлена велика розстрільна справа,
жертвами якої мав би стати цвіт української інтелігенції того часу: А. Малишко,
П. Панч, М. Рильський, Ю. Яновський, але його ініціатива виявилась невчасною і він
був відкликаний до Москви.
Січень Боротьба сталінського керівництва з «низькопоклонством» перед Заходом, проти
1949 «космополітизму». Об’єктом переслідувань були обрані літератори, митці, учені. В
Україні відбулось навішування ярликів «безрідних космополітів» на літературних і
театральних критиків О. Борщагівського, А. Гозенпура.
Початок Переслідувань зазнали українські композитори Б. Лятошинський, М. Колесса,
1950- М. Вериківський, К. Данькевич (опера «Богдан Хмельницький»), науковці. Нещадній
критиці було піддано творчість В. Сосюри за вірш «Любіть Україну» (1944), який
оголошувався «ідейно порочним твором»
Результати та наслідки:
1. ліквідовано патріотичне піднесення післявоєнних років
2. посилилась відірваність радянських митців від досягнень світової культури

ЛИСЕНКО Трохим (1898-1976). 1938–56 – президент Всесоюзної академії Лисенківщина -

сільсько-господарських наук ім. В. Леніна. 1940-1965 – директор переслідування
Інституту генетики Академії Наук СРСР. Однією з його псевдонаукових вчених-генетиків,
теорій стала теорія "яровизації" озимої пшениці, а потім й ініших культур. розгром генетики.
Він відкинув закони спадковості Г.-Й.Менделя, концепцію А.Вейсмана Назва походить
про відсутність спадковості набутих ознак рослин та хромосомну теорію
від прізвища
Т.-Х.Моргана. Боротьба проти "менделістів-вейсманістів-морганістів" як
різновиду "безродних космополітів" посилилася після закінчення Другої Т. Лисенка
світової війни. В 1948 відбулись арешти вчених, знищення деяких книжок
з генетики і біології. Остаточне його позбавлення гегемонії в біологічній
науці відбулося 1964, після "падіння" самого М. Хрущова.
РИЛЬСЬКИЙ Максим Тадейович (1895–1964) – видатний поет,
перекладач. Син хлопомана і громадівського діяча Тадея Рильського. У
1920-х належав до поетів-неокласиків. Очолював Спілку письменників
України, а також Інститут народної творчості та мистецтва, директором
якого залишався до кінця життя (1944–1964). В роки «ждановщини»
зазнав нищівної критики через «націоналістичні помилки» та ухили
його творчості (за твори «Мандрівка в молодість», «Київські октави»).
На його честь названо Інститут мистецтвознавства, фольклористики та
етнології НАНУ.
СОСЮРА Володимир Миколайович (1898-1965) — видатний
поет, перекладач. За життя поета вийшло понад 80 видань його
творів. Його творча спадщина зазнавала критики з боку
радянської влади. Особливо нещадну за вірш «Любіть
Україну» (1944 р.), який було оголошено «ідейно порочним
твором» в роки «ждановщини».
 7

МАЛИШКО Андрій Самійлович (1912–1970) – поет, перекладач,

журналіст, літературний критик, громадський діяч. Автор близько 50
поетичних збірок. Зазнав утисків під час «ждановщини». У 1946 він був
головним редактором журналу «Дніпро» та заступником голови Спілки
письменників України. Його цькували за те, що він дав можливість
надрукувати Юрію Яновському роман «Жива вода» та поему
М. Рильського «Слово про рідну матір». Тоді Малишка не заарештували,
але усунули з посади заступника голови Спілки письменників України і
позбавили портфеля головного редактора «Дніпра».
ТИЧИНА Павло Григорович (1891-1967) – поет і державний
діяч. 1936-39 і 1941-43 — директор Інституту української
літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР, 1943-48 - міністр освіти
УРСР, 1953-59 – голова Верховної Ради УРСР. Перша збірка -
"Соняшні кларнети" (1918). Не був репресований через те, що
став «офіційним поетом»

ФІЛАТОВ Володимир Петрович (1875-1956) — офтальмолог і хірург,

засновник відомої офтальмологічної школи. Із 1903 працював в очній клініці
в Одесі. Із 1911 — професор і завідувач кафедри очних хвороб медичного
факультету Новоросійського університету. Автор понад 430 наукових праць
із проблем офтальмології, загальної та тканинної терапії.
Депутат Верховної Ради УРСР 1—4-го скликань. Академія медичних наук
СРСР заснувала премію ім. Філатова, що присуджується за кращі наукові
праці в галузі хірургії ока та пластичної хірургії. На його честь названо
Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені НАМН України
БОГОМОЛЕЦЬ Олександр Олександрович (1881–1946) –
видатний вчений-патофізіолог, організатор медичної науки. З
1929 року - академік Всеукраїнської Академії Наук (ВУАН),
Президент Академії Наук УРСР (1930–46). Від 1946 Київський
медичний інститут (тепер університет) носить ім'я
О. О. Богомольця.
ЛЕБЕДЄВ Сергій Олексійович (1902–1974) – учений у галузі
електротехніки, розробник i конструктор першого комп'ютера в СРСР.
1945 був обраний академiком Академії Наук УРСР. 1946 разом із
дружиною переїхав до Києва і очолив Iнститут енергетики АН УРСР,
згодом Інститут електротехніки. 1951 завершив створення Малої
електронної лічильної машини (рос. абревіатура МЭСМ) на території
Феофанії. Створив наукову школу в галузi суперкомп'ютерiв. Під його
керівництвом і за його особистої участі було створено 18 ЕОМ, 15 з них
(починаючи з 1958) випускалися серійно, більшість належала до класу
суперЕОМ. 1968 почав працювати над малогабаритним обчислювальним
комплексом для ракетних систем протиповітряної оборони.

Тема 27
квітень 1945 Україна - співзасновниця Організації Об’єднаних
націй (ООН)
1945 входження Закарпаття до УРСР
березень 1946 ліквідація УГКЦ
1946-1947 масовий голод в Україні
квітень-липень 1947 проведення польською владою операція «Вісла»
 8

жовтень 1947 проведення операції «Захід»

1951 встановлення західного кордону УРСР