1

Тема 10. Українські землі наприкінці ХVII — у першій половині ХVIII ст.
Епоха гетьмана Івана Мазепи 1687-1709
Коломацькі статті 1687 - україно московська
угода, укладена на військовій раді, яка відбулася над
річкою Коломак 25 липня 1687 при обранні І. Мазепи
гетьманом.
Умови:
1. Зберігалося 30тисячне реєстрове козацьке
військо і компанійські полки
2. Козацька старшина зобов’язувалася наглядати за
гетьманом і доносити на нього царському уряду
3. Гетьман позбавлявся права заміняти на «урядах»
вищу старшину без царського дозволу, а
старшина - скидати гетьмана
4. Гетьману заборонялося підтримувати
дипломатичні відносини з іншими державами,
1.народився в с. Мазепинці він був зобов’язаний дотримуватися «вічного
2. освіту здобував у Києво- миру і союзу» з Річчю Посполитою, тобто
Могилянській колегії, навчальних фактично зректися Правобережжя
закладах Європи. 5. Перебування у гетьманській столиці - Батурині -
3. служив у польського короля, полку московських стрільців для контролю над
гетьманів П. Дорошенка та гетьманом
І. Самойловича, де здобув славу 6. Українським купцям «під жорстким наказанням»
дипломата. заборонялося торгувати у Московській державі й
4. мав орден Андрія Первозванного з підтримувати торговельні зв’язки з Кримом
написом «За віру і вірність» 7. Уперше було законодавчо визначено
5. Мав титул князя Священної Римської необхідність злиття українського і російського
імперії народів усілякими засобами «в неразорванное и
6. Не мав нащадків крепкое согласие». Для цього рекомендувалося
заохочувати україномосковські шлюби
ГОРДІЄНКО Кость (помер 1733) –
кошовий отаман Війська Запорозького Низового. Освіту здобув у Києво-Могилянському
колегіумі. Не раз обирався кошовим отаманом Чортомлицької Січі. Був в опозиції до І.Мазепи,
поки гетьман проводив лояльну політику щодо Москви. В березні 1709 перейшов на бік Карла XII
з 8000 запороз. козаків. Після Полтавської битви 1709 із загоном козаків відступив до міста
Бендери (нині м. Бендер, Молдова). Після смерті І.Мазепи був на боці Пилипа Орлика.1713 осів в
Олешках.
ПАЛІЙ (Гурко) Семен Пилипович (бл. 1640 –1710)
– полковник Фастівського (1684–1702) і Білоцерківського (1702–04; 1709–10) полків. Відгукнувся
на закличні універсали. Учасник Віденської битви 1683 року. Лідер повстання 1702-1704 років.
Був засланий у Сибір. Учасник Полтавської битви.

Політика Івана Мазепи

 2

Внутрішня
Зовнішня
Соціально-економічна Культурно-просвітницька
1. брав участь у другому Сприяв формуванню Постійно піклувався
Кримському поході 1689 аристократичної верхівки станом освіти, науки,
року та війнах проти українського суспільства з мистецтва і релігії.
Османської імперії. козацької старшини, Добився від царської
2. установив таємні зв’язки наділяючи її значними влади надання Києво-
з польським королем С. землеволодіннями, новими Могилянській колегії статусу
Ліщинським, а пізніше зі правами і привілеями академії
шведським королем Узаконив універсалом Здобув славу опікуна
Карлом ХII. від 28 листопада 1701 р. і захисника православної
3. 1708 р. Уклав україно- панщину для селян у розмірі церкви.
шведську антиросійську двох днів на тиждень. Надавав великі кошти на
угоду про воєнний союз. Уважав за доцільне будівництво і відновлення
4. 1709 р. Уклав новий дотримуватися церков і монастирів
україношведський договір про курсу показного (мазепинське бароко)
створення незалежної вірнопідданства Москві, що Покровительствував
Української держави в союзі зі спричинило зростання літературі. Автор низки віршів:
Швецією невдоволення населення «Дума», «Пісня»,«Псальми».

Відновлення козацтва на Правобережній Україні

Після Руїни Правобережна Україна залишалася знелюднілою, і польський уряд вирішив

поновити козацький стан. У 1684 р. королем Яном III Собеським було відновлене Військо Запорозьке,
очолюване запорожцем Андрієм Могилою. Було створено чотири полки (Богуславський,
Корсунський, Брацлавський і Білоцерківський). Реєстр становив дві тисячі осіб. Того ж року в
турецькій частин.
З 1699 р. вся територія Правобережжя відійшла Речі Посполитій. Людей закликали оселятися в
слободах, де вони отримували податкові пільги, заново заселяти покинуті села. Заселяли навіть
передбачену Вічним миром нейтральну зону на південь від Києва.
Повстання Семена Палія 1702-1704
Керівники Основна мета
Білоцерківський (фастівський) полковник Семен Звільнення Правобережжя від Польщі і
Палій. Наказний гетьман Самійло Самусь возз’єднання з Гетьманщиною
Передумови
Завершення війни Речі Посполитої з Османською Відмова Османської імперії від претензій
імперією та укладення польськотурецького на Правобережну Україну і повернення
Карловацькому договору 1699 Речі Посполитій Поділля
Причини: відпала потреба у козацтві на Правобережжі
Ухвалення у 1699 р. польським сеймом Польська шляхта отримала можливість
рішення про ліквідацію козацьких полків у повернутися у свої колишні маєтки і
Київському та Брацлавському воєводствах відновити своє панування на Правобережжі
Початок повстання Територія поширення Результати
Навесні 1702 р. повстання Поділля, Брацлавщина, Жорстоке придушення
розпочалося на Поділлі та Київщина, Східна Волинь повстання спільними діями
 3

Брацлавщині польськоросійських військ

Наслідки: Гетьман І. Мазепа фактично об’єднав під свою булаву Лівобережну і
Правобережну Україну (до 1708-1709)

Північна війна (1700-1721) - війна антишведського союзу (Річ Посполита, Саксонія, Данія,
Росія) проти Швеції. Мета Московії: відвоювати вихід до Балтійського моря та приєднати
прибалтійські території.
Петро І – московський цар, з 1721 – російський імператор
Карл ХІІ – шведський король
Станіслав Лещинський – прошведський король Речі Посполитої
Август ІІ – проросійський король Речі Постолитої

Участь українських полків у Північній війні:

1. Одразу після оголошення І. Мазепа направив для облоги шведської фортеці

Нарва козацькі полки під командуванням полтавського полковника І. Іскри та
чернігівського полковника Ю. Лизогуба (7 тис.).
2. Було сформовано козацьке військо із козаків Миргородського, Лубенського,
Переяславського, Полтавського і Ніжинського полків. У воєнних діях у
Прибалтиці також брали участь запорозькі козаки
3. Петро I наказав гетьману І. Мазепі направити на оборону Львова 30 тис.
лівобережних козаків. Гетьман зволікав і з великим запізненням надіслав 10-
тисячне військо під командуванням І. Мировича
4. У середині червня 1705 р. на допомогу польському королю вирушили близько
60 тис. російських вояків і 40 тис. українських козаків.
5. У бойових діях на території Білорусі в 1706 р. брало участь 12тисячне козацьке
військо у складі Стародубського, Миргородського, Переяслівського полків, а
також полку компанійців.
Причини пошуку гетьманом І. Мазепою нових союзників на початку
Північної війни:
1. Схильність Петра I до політики централізму (планована поява губерній після смерті
Мазепи)
2. Відмова царя допомогти гетьману («боронися як знаєш») під час загрози вторгнення в
Україну союзника шведів польського короля Станіслава Лещинського
3. Плани Петра I стосовно ліквідації Гетьманщини та козацького устрою України

1708 - Угода про україно-шведський союз,

укладена І. Мазепою з Карлом ХII
1. Шведський король зобов’язувався захищати Гетьманщину і приєднані до неї землі.
Шведські війська будуть знаходитися у розпорядженні й під командуванням гетьмана
стільки, скільки це він вважатиме за потрібне. Гетьман забезпечуватиме їх
продовольством, а шведський король сплачуватиме їм платню.
2. Усе те, що буде завойоване в московських володіннях, належатиме тому, хто його
захопив. Те, що буде визнане колишньою власністю українського народу, повинне
бути передане Україні.
3. Український князь (І. Мазепа) і Генеральна рада будуть надалі панувати згідно з
 4

правами, якими користувалися й раніше на цих землях

4. Після смерті Мазепи буде забезпечена свобода для українських земель, згідно з їх
давніми законами
5. Для забезпечення цього договору князь і Генеральна рада відступлять Карлу ХII на час
війни декілька своїх міст, а саме Стародуб, Мглин, Полтаву, Батурин і Гадяч
Воєнно-політичні акції Петра I проти українців, здійснені
після переходу І. Мазепи на бік Карла ХII
1. 27 жовтня 1708 р. Петро I наказув генеральній старшині й полковникам зібратися у
Глухові для обрання нового гетьмана
2. 28 жовтня 1708 р. Петро I звинувачував Мазепу в зраді та стверджував, що він продав
українців польському королю, щоб повернути православних українців під унію.
3. Наказ царя Олександру Меншикову захопити і зруйнувати Батурин
4. 2 (13) листопада 1708 року – зруйнування Батурина. Населення і вся залога були
знищені, а місто спалене.
5. 7 листопада 1708 р. Глухівська грамота Петра I, у якій він гарантував царське
прощення і збереження маєтностей за тими представниками козацької старшини, які в
місячний термін «одумаються» і залишать Мазепу.
6. 11 листопада – обрано гетьмана Івана Скоропадського (1708-1722)
7. 12 листопада 1708 р. у глухівській СвятоТроїцькій церкві, у присутності царя,
російських урядовців і козацької старшини, й одночасно у московському Успенському
соборі було оголошено анафему (церковне прокляття) на І. Мазепу
8. 14 травня 1709 р. – зруйнування московитськими військами Чортомлицької Січі (у
відповідь на перехід запорожців на на чолі з Костем Гордієнком на бік Мазепи).

27 червня 1709 р. -  Полтавська битва між шведськими та Мазепі й Карлові XII вдалося
російськими військами. На боці шведів бились війська вірні втекти в турецькі володіння.
Івану Мазепі та Костю Гордієнку. На боці росіян – війська Козаки, які воювали на боці шведів
вірні Івану Скоропадському та Семену Палію. і потрапили в московський полон,
були показово закатовані, і їхні тіла
Битва тривала кілька годин, і ще до полудня шведи були були виставлені на привселюдний
розгромлені. огляд.
Причини поразки шведсько-козацької армії: 1) кількісна Наслідки Полтавської битви:
перевага російського війська (майже вдвічі) і попередня — царський уряд почав ліквідацію
поразка 1708 року під Лісною. 2) Карл XII не зміг особисто Гетьманщини;
очолити армію через поранення ноги, а між генералами — І. Мазепа не пережив поразки і
панувала незгода помер у жовтні 1709 р.
 5

1. Підписав договір із Карлом XII про протекторат

Швеції над Україною. Шведський король
зобов’язувався вести війну з Росією, доки Україна не
буде звільнена від московського панування.
2. Домовився з Кримським ханством про спільну
боротьбу проти Росії.
3. 10 квітня 1710 року –«Конституція….» Пилипа
Орлика
— угода між П. Орликом, старшиною та
запорожцями, укладена під час обрання П. Орлика
гетьманом.
Основний зміст «Конституції»:
1) Україна є суверенною державою під
протекторатом Швеції;
2) влада ділиться на три гілки: законодавчу
(Генеральна рада), виконавчу (гетьман і генеральна
Гетьманування Пилипа Орлика (1710- старшина) та судову (Генеральний суд);
1742) - гетьман в еміграції 3) гетьман не розпоряджається державними коштами;
Після поразки Мазепи під Полтавою в бюджетом відає генеральний скарбничий, який
еміграції на території Туреччини узгоджує дії з гетьманом;
опинилися його прибічники — мазепинці, 4)Намагався створити антиросійську коаліцію.
які обрали гетьмана Пилипа Орлика.
Похід П. Орлика на Правобережну Україну в 1711
Наступу турецької армії передували дії допоміжних сил на трьох напрямках:
П. Орлик із запорожцями, польськими Кримський хан зі своєю ордою Кубанський
загонами і буджацькобілгородською ордою через Слобідську Україну султан чинить
рушає на Правобережжя і захоплює входить у межі Росії і напад на Азов
плацдарм для наступу основних сил просувається на Вороніж
Результати та наслідки
Похід П. Орлика Спричинив трагічні наслідки для українського населення
на Правобережну Україну Правобережжя — пограбовані міста і села, близько 10 тис.
завершився провалом полонених ногайці забрали в ясир
 У середині червня російська армія (близько 38 тис. осіб) під
Прутський похід 1711 - командуванням Петра I та 10тисячне військо молдавського
воєнний похід російської господаря Д. Кантеміра правим берегом річки Прут підійшли до
армії, очолюваної Петром I, Ясс
 На початку липня у район Фальчі підійшла 120тисячна
до Молдавії під час
турецька армія та 70тисячна кіннота кримського хана Девлет-
російськотурецької війни Гірея
1711-1713 рр.  8-9 липня біля селища Станілешти відбулася вирішальна битва.
Російська армія опинилася в оточенні, її капітуляція стала
неминучою
 Головнокомандувач турецької армії Балтаджіпаша, підкуплений
росіянами, погодився розпочати переговори, що завершилися
укладенням Прутського мирного договору.
 6

1. Подав Петрові І на затвердження «Просительні

статті», де просив царя зберегти права і вольності
України. На їх основі Петро І видав «Рішительний указ»
(1709 р.), або Решетилівські статті:
1) встановлено контроль за збиранням податків і
витратами на утримання козацького війська та
гетьманської адміністрації; 2) збільшено кількість
російських залог у містах Лівобережжя; 3) приймати
іноземних послів можна було лише в присутності
царського представника.
2. У 1709 р. при гетьмані було запроваджено посаду
міністра-резидента, який мав спостерігати за діяльністю
гетьмана та його уряду; ним став А. Ізмайлов.
3. Резиденція гетьмана була перенесена ближче до
російського кордону — до Глухова; тут перебували два
Гетьманування Івана російські полки.
Скоропадського 4. Тривали численні мобілізації козаків для участі у
Північній війні та роботах з будівництва укріплень,
(1708-1722) каналів і нової російської столиці Санкт-Петербургу.
5. Заборонено друкувати книжки українською мовою, з
Особливість: жорстке церков вилучали книги українського друку і заміняли їх
обмеження автономії на московські видання.
України 6. За кордон вислані студенти Києво-Могилянської
академії, що були вихідцями з Правобережжя.
І Малоросійська колегія (1722-1727 рр.)
Із 1721 р. Московська держава стала іменуватися Російською імперією, а Петро І прийняв
титул імператора.

27 травня 1722 р. була створена Малоросійська колегія з 6 московських чиновників на чолі зі

Степаном Вельяміновим, якій підпорядковувалися установи Гетьманщини.
Мета створення Малоросійської колегії:
— контроль за діяльністю гетьмана та старшини; поступове обмеження політичної автономії
Діяльність Малоросійської колегії:
— встановлювала та стягувала податки до царської казни, провіант для російської армії;
— контролювала діяльність Генеральної військової канцелярії;
— контролювала роздачу земель старшині та офіцерам;
— розглядала апеляції на судові рішення українських судів. Протистояння І. Скоропадського
виявилося безуспішним, і на початку липня 1722 р. він помер. Реальна влада перейшла
Малоросійській колегії, яка започаткувала процес ліквідації української державності .

Малоросія - у російських законодавчих актах і розпорядженнях термін "Мала Русь"

з'явився після Переяславського договору 1654. Після Андрусівського договору (перемир'я)
1667 і до поділів Польщі 1772, 1793, 1795 термін "Малоросія" застосовувався здебільшого до
Лівобережної України та Києва і невеликої території навколо нього. Зі створенням 1796
Малоросійської губернії набув значного поширення, зокрема, після її поділу (1802) на
Полтавську губернію та Чернігівську губернію вживався щодо означених цих територій.
 7

ФЕОФАН ПРОКОПОВИЧ (Теофан; справжнє ім’я Єлезар); (1681–1736) – український

церковний і громадський діяч, вчений. Відомий як публіцист, драматург, поет, філософ-
богослов, автор історичних, юридичних, педагогічних, літературно-критичних праць.
Випускник і викладач Києво-Могилянської академії. Належав до найосвіченіших людей
епохи. Його покровителем був Іван Мазепа, згодом він став ідеологом Російської
імперії (самодержавства). Був одним з найближчих Петра І в питаннях церковної реформи та
державної політики. У 1721 р. призначений віце-президентом Священного Синоду.
22 липня 1722 р. Петро І доручив управління
Гетьманщиною наказному гетьманові Павлу
Полуботку. Виборів не проводили.
1. Полуботок активно підтримував вимоги старшини
ліквідувати Малоросійську колегію та відновити
гетьманство.
2. Започатковані реформи: запроваджено колегіальні суди;
призначені інспектори, які наглядали за виконанням
Павло Полуботок (1722- гетьманських рішень.
1723) як наказний гетьман. 3. У військовому таборі на річці Коломак у 1723 р. були
З його іменем пов’язана написані Коломацькі петиції або Коломацькі чолобитні
легенда про казну звернення до Петра І з вимогою відновлення державних прав
Гетьманщини, яку Полуботок України. Це звернення лишилося без відповіді.
начебто передав на зберігання 4. Друге звернення Полуботка до царя закінчилося викликом
до Англійського банку. гетьмана та старшини до Петербурга, де їх заарештували і
кинули до Петропавлівської фортеці, де він і помер.
1. Уклав із Петром II «Рішительні пункти» (1727 р.):
1) генеральна старшина і полковники обираються козаками, а
не призначаються гетьманом, і затверджуються імператором;
2)три наймані полки (по 500 осіб); 3). росіяни можуть мати
володіння в Гетьманщині, а українці — в Росії без обмежень.
2. Під гетьманську владу повернулися запорожці, що з 1708
мешкали та території Кримського ханства; засновано Нову
Січ на річці Підпільній (1734).
3. Укладено «Звод» українських законів.
4. Відокремив гетьманську казну від державної, вперше чітко
Гетьманування Данила було визначено бюджетні видатки України (перший бюджет).
Апостола (1727-1734 рр.) 5. Гетьман вимагав від російського уряду скасувати
при імператорі Петрі ІІ та торговельні обмеження для Гетьманщини.
імператриці Анні Іоанівній 6. Був змушений направляти людей на будівництво
«Української лінії» — оборонних споруд від Дніпра до Дінця
Головна причина відновлення — та до козацького корпуса у Польщу.
гетьманства: наближалася 7.У 1733 р. гетьман захворів, й імператриця Анна Іоаннівна
війна з Туреччиною, і скасувала гетьманський уряд.
царському урядові потрібні 8. Сповільнював процес ліквідації автономії Гетьманщини.
були союзники.
Правління гетьманського уряду (1734-1750 рр.)

- видозмінений варіант Малоросійській колегії. Воно складалося з 6 осіб, половина з яких

були українцями, половина - росіянами. Головував у Правлінні князь Олексій Шаховський.
 8

Діяльність останнього гетьмана

Кирила Розумовського (1750-1764)

Намагався сприяти перебудові Гетьманщини на

зразок держави європейського типу.
Столиця - Батурин
«українські» справи спрямовувалися не до
Сенату, а до Колегії закордонних справ,
що формально визнавало особливий
статус Гетьманщини.
розпочав скликати старшинські з’їзди -
Генеральні збори, які мали тенденцію до
перетворення на шляхетський парламент на
зразок польського сейму
Підпорядкував своїй адміністрації
Запорозьку Січ і Київ.

Здійснив військову реформу: запровадив

Намагався досягти фінансової автономії, але од накове озброєння і уніформу для
за указом 1754 р. було встановлено козацького війська та удосконалив
контроль над фінансами Гетьманщини й артилерію
наказано складати фінансові звіти про
прибутки і ви датки російському уряду
Заборонив перехід селян без письмової згоди
землевласників.
Розпочав судову реформу, за якою
Гетьманщину було поділено на 20 повітів,
кожен з яких мав власний суд. Суди були
становими

Виступив з проектом запровадження в

Планував відкрити в Батурині університет Україні спадкового гетьманства і закріплення
європейського типу його за родом Розумовських
10 листопада 1764 р. остаточна ліквідація посади гетьмана. Початок
діяльності Другої Малоросійської колегії (1764-1786)

Гетьмани
1648-
Богдан Хмельницький
1657
1657 Юрій Хмельницький
 9

1657-
Іван Виговський
1659
1659-
Юрій Хмельницький
1660

Правобережжя Лівобережжя
Польський протекторат Російський протекторат
1660-1663 Юрій Хмельницький 1660-1663 Яким Сомко як наказний гетьман
1663-1665 Павло Тетеря 1663-1668 Іван Брюховецький
1665-1668 Петро Дорошенко
1668-1669 Петро Дорошенко як гетьман об’єднаної Гетьманщини
Польський
Османський протекторат Російський протекторат
протекторат
1669- Петро 1669- Михайло
1669-1672 Дем'ян Многогрішний
1676 Дорошенко 1674 Ханенко
1677- Юрій 1675- Остап 1672-1687 Іван Самойлович
1681 Хмельницький 1679 Гоголь
1687-1708 Іван Мазепа
1708-1722 Іван Скоропадський
Пилип Орлик – гетьман в Перша Малоросійська Колегія (1722-1727)
еміграції 1722-1724 Павло Полуботок (наказний)
(1710-1742) 1727-1734 Данило Апостол
Правління Гетьманського уряду (1734-1750)
1750-1764 Кирило Розумовський
Друга Малоросійська колегія (1764-1786)

Тема 10.
1708 українсько-шведський союз, зруйнування Батурина.
1709 Зруйнування московитськими військами
Чортомлицької Січі, Полтавська битва
1710 «Конституція…» Пилипа Орлика
1713 ліквідація козацтва на Правобережній Україні
1734 заснування Нової (Підпільненської) Січі.