РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ

1. СУТНІСТЬ, ВИДИ ТА ОЗНАКИ

ТОТАЛІТАРИЗМУ
• Вперше у ХХ ст. в частині країн Центральної, Південної
та Східної Європи було сформовано новий вид диктатури
– тоталітарну диктатуру. Хоча сам термін
тоталітаризм виник в Італії, проте вперше формування
такої диктатури розпочалося в Росії.

Тоталітаризм (тоталітарна диктатура)- політичний режим,

за якоїго державна влада, зосереджена в руках вузького кола
осіб, ліквідовує конституційні гарантії прав і свобод особи
шляхом насильства, поліцейських методів впливу на населення,
повністю контролює всі сфери життєдіяльності людини.
ОЗНАКИ ТОТАЛІТАРНИХ ДИКТАТУР

• жорсткий контроль держави над всіма сферами життя

суспільства, особливо економікою;
• існування єдиної масової партії;
• «культ особи» вождя (диктатора );
• репресії та терор що здійснюється спеціальним органом
(органами) під контролем та за вказівкою правлячої
партії;
• ретельно розроблена ідеологія
 2. ВИДИ ТОТАЛІТАРНИХ ДИКТАТУР В
ЄВРОПІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ.
Країна Диктатор Роки Правляча партія Вид диктатури
існування
Радянська Комуністична
Росія 1917-1991
СРСР

Італія Національна Фашистська

фашистська партія

Німеччина НСДАП (Німецька

націонал-
соціалістична
робітнича партія)
 3. РАДЯНСЬКА РОСІЯ У 1918-1921 РР.

• Охарактеризуйте
Громадянську війну (1918-1920/1922 рр.) в Росії:

Сторони конфлікту у Громадянській війні

Верстви населення, які підтримували ту чи іншу

сторони

Основні наслідки Громадянської війни в Росії

 СКЛАДОВІ
«ВОЄННОГО КОМУНІЗМУ»

Промисловість Торгівля
і обмін

Сільське Фінанси
господарство

Система управління Трудові відносини

 НАСЛІДКИ ПОЛІТИКИ
«ВОЄННОГО КОМУНІЗМУ»

• у внутрішній • у зовнішній політиці

політиці
• неможливість
• економічна та встановити
політична криза комуністичний режим
в країнах Європи та
Азії, провал ідеї
«світової революції»
ПРИЧИНИ ТА ДЕМОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ
ГОЛОДУ 1921-1923 РР.

Причини Демографічні
• посуха 1921 року, наслідки
продовольча • загибель близько 5 млн.
диктатура чоловік, поширення
більшовицької партії канібалізму, дистрофії.
• Радянська держава
використала голод для
боротьби з православною
церквою, вилучивши «на
потреби голодуючих»
велику частину церковного
майна.
 3. НЕП (1921-1928 РР.). УТВОРЕННЯ СРСР.

• Нова економічна політика (неп) – це комплекс заходів

перехідного періоду, який передбачав:
- заміна продрозкладки продподатком, -
використання товарно-грошових відносин, -
формування ринку,
- кооперування трудящих,
- посилення особистої зацікавленості у результатах праці,
- тимчасовий допуск капіталістичних елементів у економіку.
 30 грудня 1922 р. – утворення СРСР

Володимир Ленін (Ульянов) Йосип Сталін (Джугашвілі)

 4. СТАЛІНСЬКА МОДЕРНІЗАЦІЯ В
СРСР (1929-1939 РР.)
• Після тривалої боротьби за владу у 1922/1924-1929 рр.
Радянський Союз очолив Йосип Сталін. Ще в 1924 р. він
заявив про можливість досягти «соціалізму в окремо
взятій країні», тобто тимчасово відмовився він ідеї
«світової пролетарської революції». Одним з наслідків цієї
заяви стало визнання СРСР на міжнародній арені,
проте це стало й початком розриву Сталіна з його
головним суперником Л. Троцьким, який і далі
пропагував ідею «світової революції».
• З кінця 1920-х до кінця 1930-х рр. в СРСР розпочинається
черговий етап модернізації країни, який отримав назву
«сталінська модернізація».
 ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ

Мета індустріалізації Основні заходи та складові

частини індустріалізації
• ліквідація техніко-
економічної відсталості • централізація управління
економікою, націоналізація
СРСР та досягнення
власності
техніко-економічної • розвиток економіки за
незалежності від «ворожого директивними п’ятирічними
капіталістичного світу», планами
• «викачування» хліба з села для
укріплення
забезпечення продовольством
обороноздатності країни міст, що розросталися, та
продаж сільськогосподарської
продукції за кордон з метою
отримання коштів для індустрії
 НАСЛІДКИ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ

• перетворення СРСР на індустріально- аграрну

державу, розвиток нових галузей промисловості,
створення потужного військово-промислового
комплексу
 СУЦІЛЬНА КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ ТА
РОЗКУРКУЛЮВАННЯ

Колективізація Розкуркулення
• масове створення • заходи щодо ліквідації
колективних господарств куркульських господарств
(колгоспів), що у районах суцільної
супроводжувалося колективізації
ліквідацією одноосібних
господарств, переданням у
колгоспи землі, худоби,
реманенту
 НАСЛІДКИ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ДЛЯ СРСР

• одержавлення сільського господарства, перетворення

приватних власників на селі в колгоспних безправних
найманих робітників;
• дезорганізація сільськогосподарського виробництва та
різке скорочення поголів’я худоби;
• різке зменшення кількості сільських жителів внаслідок
переміщення в міста на будівлі п’ятирічок та голоду;
• Голодомор1932-1933 рр. – штучний голод, визнаний як
геноцид українського народу. Від Голодомору тільки в
Україні загинуло від 3 до 4 млн осіб.
 МАСОВІ РЕПРЕСІЇ ТА ТЕРОР В СРСР

• Мета • знищення будь-якої опозиції

• знищення старої ленінської «партійної гвардії»,
усіх, хто міг пролити світло на минуле Й.
Сталіна;
• переслідування і знищення заможних верств
населення – приватних власників («непманів»),
багатих селян;
• зняття соціальної напруги в суспільств через
знищення «стрілочників» — представників
партійно-бюрократичного апарату, на яких
перекладали відповідальність за прорахунки Й.
Сталіна.
 «КУЛЬТУРНА РЕВОЛЮЦІЯ»

мета: • подолання неписемності та зростання

рівня грамотності, оскільки цього вимагали
процеси модернізації, особливо
індустріалізація;
• крім того, неможливо було нав’язати
комуністичну ідеологію населенню,
більшість з якого була неписемною;
• тотальний контроль з боку комуністичної
партії над освітнім, науковим та
культурним життя країни.
 СОЦІАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ

• різко зменшилася кількість селян, «старої» інтелігенції

та священників;
• зникли такі верстви населення як приватні власники та
приватні підприємці («непмани»), одноосібні селяни;
• різко зросла кількість робітничого класу, в’язнів, «нової»
інтелігенції та партійно-господарської номенклатури
Дякую за увагу!