Комуналістичне будівництво в Українській РСР (Українська Радянська Соціалістична
Республіка) та інших радянських республіках 1920-х - 1930-х років було частиною
загального плану ідей та стратегії соціалістичної індустріалізації. Основні етапи комуністичного будівництва включали індустріалізацію, колективізацію сільського господарства та політику соціалістичного будівництва. Основні аспекти комуністичного будівництва в УСРР включали: Колективізація: У 1929-1933 роках, під керівництвом Йосипа Сталіна, уряд УСРР впровадив політику колективізації, яка передбачала об'єднання сільськогосподарських угідь у колективні ферми. Це призвело до конфіскації приватної власності та великої кількості примусових виселень і репресій проти селян, що відмовлялися вступати в колективи. Індустріалізація: У 1920-1930-х роках проводилися обширні індустріальні програми з метою швидкої індустріалізації країни. Були побудовані нові заводи, фабрики, транспортні мережі. Основна увага була зосереджена на важкій промисловості. Масові репресії: Під час правління Сталіна в 1930-х роках в Україні відбулася Голодомор, штучно створений голод, який призвів до смерті мільйонів людей. Також відбувалася політична репресія, в результаті якої багато українців було розстріляно чи вислано до концтаборів. Друга світова війна: УСРР була серйозною постраждалою від Другої світової війни. Зазнавши величезних втрат, країна швидко відновлювала свою економіку після війни завдяки величезним зусиллям. Період після війни: Після війни в УСРР відбулися подальші індустріальні досягнення, але також тривали масштабні політичні репресії та обмеження свободи.