Украї́нська мо́ва (МФА: [ukrɑ̽ ˈjɪnʲsʲkɑ̽ ˈmɔwɑ̽ ], історичні назви — рус́ ька, руси́нська[10][11][12][* 1]) —

національна мова українців. Належить до східнослов'янської групи слов'янських мов, що входять до

індоєвропейської мовної сім'ї, поряд з романськими, германськими, кельтськими, грецькою,
албанською, вірменською та найближче спорідненими зі слов'янськими балтійськими мовами[13][14][*
2]
. Є державною мовою в Україні[13][15].

Число мовців — орієнтовно 45 млн, більшість із яких мешкає в Україні. Поширена також у
Білорусі[16], Молдові[17][18], Польщі[19], Росії[20][21], Румунії[22], Словаччині[23], Казахстані[24], Аргентині,
Бразилії, Великій Британії[25], Канаді[26], США[27] та інших країнах, де живуть українці. Українською
мовою у світі послуговуються приблизно від 40 до 45 млн осіб; вона є другою чи третьою
слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської)[13] та входить до
третього десятка найпоширеніших мов світу[* 3].

Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство).

Довкола походження та становлення української мови є декілька гіпотез [28] — праслов'янська[29][30][31],
давньоруська[32][33], південноруська X-XI століття[34][35] та інші[* 4]. Але на сьогодні остаточно
спростовані теорії про давньоруську мовну єдність[13].

Згідно з нещодавно оприлюдненою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відбиває утворення

українців як етносу, що сталося у VI-XVI століттях унаслідок злиття діалектів трьох слов'янських
племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового
населення[36]. У XVIII—XX століттях українська мова зазнавала утисків із боку польської та російської
влади[* 5]. Противники української мови створили численні міфи щодо української мови.

Для запису української мови використовують пристосовану кирилицю («гражданка»).

Норми української мови встановлюються у словниках української мови й українському правописі[37],

які затверджуються Міністерством освіти та науки за рекомендаціями фахівців з української мови
наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних
закладів[38]. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать такі:
Інститут української мови НАН України (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика,
стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний
фонд НАН України (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН
України (українська мова у зв'язках з іншими мовами).

Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує розробку та впроваджує державну мовну
політику — Міністерство культури України.

Щороку 9 листопада в Україні святкують День української писемності та мови.