Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!.. 
 Історія свята
День української писемності та мови –
державне свято, яке щороку
відзначається в Україні 9 листопада.
Воно було започатковано 9 листопада
1997 року Указом Президента №
1241/97 "Про День української
писемності та мови" на підтримку
"ініціативи громадських організацій
та з урахуванням важливої ролі
української мови в консолідації Він був письменником-агіографом,
українського суспільства". основоположником давньоруської
За православним календарем у цей історіографії, першим істориком
день вшановують пам'ять Київської Русі, мислителем, вченим,
преподобного Нестора-літописця. ченцем Києво-Печерського
монастиря.
Дослідники вважають, що саме з
преподобного Нестора-літописця і
починається писемна українська
мова.
 «Повість временних літ» була і
залишається найвидатнішою
пам’яткою слов’янської культури.

Найвизначнішою працею
Нестора-Літописця є «Повість
временних літ» — літописне
зведення, складене у Києві на
початку XII століття.
Преподобний Нестор
довів розповідь з
літописних зведень кінця Тому преподобного Нестора-
XI століття до 1113 року Літописця можна по праву вважати
батьком не лише вітчизняної
історії, а й словесності.
 створений великими
просвітителями слов’ян –
братами Кирилом і
Мефодієм.

Прямим попередником
слов’янської мови – є
алфавіт,
 Існує два різновиди
старослов’янських писемних знаків:
кирилиця і глаголиця.

Кириличний алфавіт з XI ст. широко

застосовується в історичній та світській
літературі східних слов’ян.

Від давньоруського періоду його

успадкували всі три східнослов’янські
народи: російський, український і
білоруський.
 а основоположником —
Т. Г. Шевченко.

Зачинателем сучасної
української літературної мови
вважається І. П. Котляревський,
Назву «українська мова» вживали,
починаючи з XVI ст., на позначення
мови українських земель Речі
Посполитої, однак до середини XIX
ст. основною назвою мови, що
тепер зветься українською, було
поняття «руська мова». Це почало
вносити плутанину від моменту
приєднання України до Московії та
згодом Російської імперії, оскільки
росіяни у XVIII ст. стали позначати
свою мову схожим прикметником
(рос. «русский языкъ»).
Після певного періоду
вагань, під час якого мову
України намагалися
відрізняти від російської за
допомогою різних назв,
поняття «українська мова»,
зрештою, поступово
перемогло в усіх
українських регіонах.
Упродовж століть українська мова,
так само як і її носій – український
народ, зазнавала суттєвих утисків і
заборон з боку різних держав,
зважаючи на те, під чиєю владою
опинялася Україна. Нині
українська мова має державний
статус, але зазіхання на неї з боку
кремлівських можновладців та
місцевих українофобів і
русифікаторів не припиняються.
Отже, варто докладати зусиль, аби
українська мова не тільки
зберігалася, але й розвивалася.
Нею варто розмовляти, писати,
послуговуватися будь-де. В іншому
разі вона стане виключно
«солов’їною».
Дати в скорботному календарі
української мови:

1720 р. – російський цар Петро I

заборонив друкувати книжки
1863 р. – указ російського міністра
українською мовою.
Валуєва про заборону видання
1775 р. – зруйновано Запорізьку
книжок українською мовою.
Січ і закрито українські школи
при полкових козацьких
1876 р. – указ російського царя
канцеляріях.
Олександра ІІ про заборону
1796 р. – видано розпорядження
друкування нот українських пісень.
про вилучення у населення
України українських букварів та
1884 р. – закрито всі українські
українських текстів із церковних
театри.
книг.
1862 р. – закрито українські
недільні школи, які безкоштовно
організовували видатні діячі
української культури.

1908 р. – вся культура і освітня
діяльність в Україні визнана
царським урядом Росії
шкідливою , “могущей визвать
последствия, угрожающиє
спокойствию и безопасности
Российской империи”.
1914 р. – російський цар Микола
ІІ ліквідує українську пресу
газети і журнали.
1938 р. – сталінський уряд видає
постанову про обов’язкове
вивчення російської мови, чим
підтинає коріння мові
українській.
1983 р. – видано постанову
про так зване посилене
вивчення російської мови в
школах і поділ класів в
українських школах на дві
групи, що привело до
нехтування рідною мовою
навіть багатьма українцями.
1989 р. – видано постанову
яка закріплювала в Україні 
російську мову  як офіційну
загальнодержавну мову, чим
українську мову було
відсунуто на третій план, що
позначається ще й сьогодні.
У День української писемності та
мови за традицією:

 покладають квіти до пам'ятника

Несторові Літописцю;

 відзначають найкращих
популяризаторів українського слова;

 заохочують видавництва, які

випускають літературу українською
мовою;

 стартує Міжнародний конкурс
знавців української мови
імені Петра Яцика.
 Цей унікальний мовний
марафон був зініційований
великим українським
меценатом і громадським
діячем Петром Дмитровичем
Яциком, який усе життя
прожив у Канаді, але завжди
пам’ятав про рідну землю.
Після здобуття
незалежності він часто
приїздив до України. Мовна
ситуація в Україні дуже
непокоїла Петра Яцика, бо
він був переконаний, що є
мова — є й держава, немає
мови — немає держави.
Так народилася ідея
конкурсу з української мови
для української ж молоді.
Рік від року конкурс
набуває популярності, бо
головна мета цього мовного
змагання — утверджувати
державний статус української
мови, підносити її престиж.
 Радіодиктант для українців
Традиційно до свята проводиться
радіодиктант національної
єдності, який проходить на
Українському радіо. Таку акцію
започаткували 2000 року. Так,
щороку всі охочі можуть взяти
участь у написанні радіодиктанту
та не стільки з'ясувати, чи добре
знають українську мову, як
продемонструвати єдність з усіма,
хто любить і шанує українське
слово.
Цього року в понеділок,
9 листопада, відбудеться
ювілейний XX
Всеукраїнський радіодиктант
 національної єдності.
Диктант варто сприймати
не як екзаменацію знань, а
як всесвітній флешмоб,
акцію єднання навколо
української мови, коли по
всій планеті одночасно
українці гуртуються
навколо рідного слова і у
прямому ефірі пишуть
радіодиктант. Також цей
захід - можливість згадати
шкільні часи та
поспілкуватись із громадою.
 Доля української мови – то є водночас й доля
української держави й нації!

Давайте будемо розмовляти

по-українському.
Ми довго ждали сього.
Бо неподоба цуратися свого рідного
слова!
Олена Пчілка
Українська мова – мова мого
народу!