Підготовка до ЗНО з історії України

з Юлею Галицькою

ТЕМА 14 . Культура України кінця

XVIII – першої половини ХІХ ст.

Конспект на два заняття

 Культура України кінця XVIII – першої
половини ХІХ ст.

ЧАСТИНА ПЕРША
Умови та особливості розвитку культури наприкінці XVIII – у
першій половині ХІХ ст.

Національне відродження — головне явище історичного процесу в

Україні в першій половині ХІХ ст. В основному воно здійснювалося у
сфері розвитку культури: філософії, художній літературі, мовознавстві,
історичній науці, етнографії, фольклористиці. Розвиток української
культури наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст. відбувався у
складних, суперечливих умовах.

Умови, що негативно впливали на розвиток української культури

Антиукраїнська політика Російської та Австрійської імперії гальмувала
розвиток культури України:

1. Російський царат забороняв видання і поширення книжок, «які могли

викликати в малоросіянах (українців) думки про здатність існувати
окремо».

2. У Російській імперії була встановлена цензура (нагляд): за наказом

влади пильно стежили за укр. літературою, не допускаючи в ній
переваги любові до Батьківщини-України над любов’ю до Вітчизни —
Російської імперії.

3. За наказом імператора Миколи І таємно стежили за всіма, хто надто

цікавився українськими старожитностями, історією і літературою, а
репресивні заходи здійснювали «у найбільш непомітний й обережний
спосіб».

4. Об’єктом гострої критики стала українська мова — основа і форма

національної культури. Російський учений Каченовський наполегливо
твердив, що українська мова – це та сама російська, але зіпсована
польською вимовою. У Галичині польські вчені поширювали думку,
начебто укр. мова — це «холопський» діалект польської.

5. Румунізація на Буковині та мадяризація на Закарпатті.

Умови, що позитивно впливали на розвиток української культури

Український народ протистояв імперській асиміляторській політиці Росії
та Австрії; із середовища народу вийшли талановиті вчені, які працювали
в різних галузях науки і мистецтва. Усна народна творчість значно
вплинула на становлення української літератури. 2
 Культура України кінця XVIII – першої
половини ХІХ ст.
З простої селянської сім’ї вийшов Тарас Шевченко, котрий підніс
українську мову і літературу на рівень досконалості, який дозволяє
зробити висновок, що народ, який має таку мову і літературу, не може
зникнути з лиця землі. Також здійснювалася відсіч критиці укр. мови —
славіст І. Срезневський вважав укр. мову самобутньою, такою, що
відрізняється від російської, рівноправною серед мов інших
слов’янських народів, і виступав на її захист.

Спільними рисами в розвитку освіти і науки на укр. землях, що входили

до складу Російської і Австрійської імперії у першій половині ХІХ ст. були:

1. Скорочення кількості закладів освіти порівняно з попереднім

історичним періодом.

2. Продовження розвитку культури всупереч реакційній політиці урядів

держав, до складу яких входили укр. землі.

Розвиток освіти

У Російській імперії в першій половині ХІХ ст. царат покінчив з

українською системою освіти, яка вивела у 17-18 ст. Україну на один
рівень з найбільш освіченими державами Європи. Відповідно до
«Попередніх правил народної освіти», «Статуту університету» і «Статуту
навчальних закладів, подвідомчих університетам» виданих російською
владою 1803-1804 р., в Україні були відкриті навчальні заклади чотирьох
типів, освіта набула чітко вираженого станового характеру:

1) парафіяльні школи для дітей нижчих станів (початкове навчання

велося рос. мовою і тривало в селах 4 – 6 місяців, у містах – 1 рік). У
деяких селах на кошти батьків утримувалися школи дяків, де викладали
українською мовою. У школах Волинської, Київської, Подільської губерній
навчали польською мовою (після 1830-1831 рр. — російською). Але
більша частина укр. населення залишалася неписьменною.

2) повітові училища — двокласні і трикласні училища для дітей дворян,

купців, чиновників, ремісників. Так у 1804 р. — у Чернігові було відкрито
перше ремісниче училище в Україні; 1827 р. у Полтаві — школа
каліграфії, в Одесі — садівниче училище, у Харкові — землеробське
училище; 1828 р. — на Чернігівщині — школа бджільництва; 1834 р у
Херсоні — училище торгового мореплавства; у Криму — училище
виноробства й садівництва.

3) губернські навчальні заклади — гімназії, де навчання тривало 7 років,

для дітей дворян і чиновників. В Україні було 19 гімназій (у Чернігові,
3
 Культура України кінця XVIII – першої
половини ХІХ ст.
Полтаві, Катеринославі, по дві гімназії було в Одесі, Херсоні, Києві). Крім
державних діяли приватні навчальні заклади; інститути шляхетних дівчат
— для дочок дворян (у Харкові, Полтаві, Одесі, Керчі, Києві).

Проміжне місце між гімназіями і університетами займали ліцеї

(Рішельєвський ліцей в Одесі, 1817 р.; ліцей у Кременці, 1819 р.). У 1820 р.
Ніжинська гімназія заснована на кошти братів Безбородьків була
перетворена на ліцей у 1832 р. Тут навчався М. Гоголь. Першим
ректором цього ліцею був — Іван Орлай із Закарпаття.

4) університети для дворян. У 1805 р. заснований Харківський

університет (ініціатор — В. Каразін), перший ректор — С. Рижський.
У 1834 р. — відкрито університет Святого Володимира у Києві,
перший ректор — М. Максимович.

Діяла також Київська духовна академія, заснована у 1819 р. на базі

Києво-Могилянської академії (закрита царським урядом у 1817 р.)

У 1827 р. рос. імператор видав указ про заборону допуску до середніх і

вищих навчальних закладів вихідців із кріпаків.

В Австрійській імперії після революції 1848-1849 рр. початкові школи

стали чотирикласними, учні вивчали, крім основних предметів, основи
сільськогосподарських практичних знань в галузі землеробства,
садівництва, бджільництва й шовківництва. Навчання здійснювалося
українською мовою.

Середня освіта здобувалася у гімназіях, кількість яких була незначною.

Тут інтенсивніше відбувалося понімечення і покатоличення учнів. Але у
першій половині ХІХ ст. цей процес стримувався указом австрійської
влади про обов’язкове вивчення укр. мови, тобто, незважаючи на всі
обмеження, ситуація з вивченням укр. мови в системі Західної України
була кращою, ніж у Східній.

Вищу освіту можна було отримати у Львівському університеті (відкритий

ще в 1661 р.), де на кінець першої половини ХІХ ст. працювала кафедра
укр. мови і літератури, а також у Технічній академії відкритій у 1844 р. у
Львові, яка спочатку була Реальною (торговою) академією (з 1817 р.).
Більшість предметів викладали польською, німецькою, латинською
мовами. Студентів-українців було мало. У 1817 р. у Львові було відкрито
культурно-просвітницький заклад Оссолінеум (Львівський інститут
Оссолінських (сучасна наукова бібліотека ім. В. Стефаника)), який мав
бібліотеку і музей. У Закарпатті не було жодного вищого навчального
закладу. У Північній Буковині Чернівецький ліцей готував кадри
духівництва.
4
 Культура України кінця XVIII – першої
половини ХІХ ст.
Розвиток історичної науки

Історики першої половини ХІХ ст. науково обгрунтували самобутність

укр. народу, його культури. Праці істориків сприяли формуванню укр.
національної свідомості, розумінню українцями їхньої приналежності до
окремого народу зі славетним минулим.

Найвідоміші історики та їхні праці

«Історія Русів», уперше була опублікована у 1846 р. Осипом Бодянським

у Москві, розповідала про народ український (у книзі названий
руським), починаючи події з найдавніших часів. Автор невідомий.

Дмитро Бантиш-Каменський — «Історія Малої Росії» у 4-х томах, 1822 р.

Микола Маркевич — «Історія Малоросії», 1842-1843 рр. 5 томів, збірка

«Українські мелодії».

Микола Костомаров — видатний історик України, громадсько-

політичний і культурний діяч, письменник, публіцист, критик, етнограф,
один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства, автор записки
про об’єднання слов’янських народів. Праці: «Богдан Хмельницький»,
«Руїна», «Російська історія в життєписах її найголовніших діячів»
історичні драми «Сава Чалий», «Переяславська ніч», збірки «Українські
балади», «Гілка» та ін.

Михайло Максимович — історична драма «Звідки пішла руська земля

за розповіддю Несторової повісті і за іншими старовинними
письменами руськими». Він упорядкував і видав три збірки народних
пісень (1827р., 1834 р., 1849 р.), учений-енциклопедист, визнаний
фахівець у царині історії, філології, етнографії, ботаніки.

Тарас Шевченко автор поетичної збірки «Кобзар», у якій вперше

відверто і щиро було засуджено колонізаторську політику російського
самодержавства щодо України.

1840 р., 1844 р., 1860 р. — відповідно І, ІІ, ІІІ видання «Кобзаря» Т.
Шевченка.

Січень 1861 р. у Петербурзі вийшов «Буквар» Т. Шевченка.

Відомими математиками цього періоду були М. Остроградський і Т.

Осиповський.

Василь Каразін — укр. учений, винахідник, громадський діяч;

засновник першого у Східній Україні Харківського університету, ініціатор
створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти;
зробив численні відкриття в органічній та неорганічній хімії, першим
запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій
державі.
5

 Культура України кінця XVIII – першої

половини ХІХ ст.
Розвиток літератури.

«Батько» нової укр. літ-ри — І. Котляревський («Енеїда». «Наталка

Полтавка», «Москаль-чарівник»).

Петро Гулак-Артемовський (започаткував жанр байки-казки, перший

писав укр. балади), ректор Харківського університету.

Літературний рух у Харкові очолював основоположник сучасної укр.

літератури Григорій Квітка-Основ’яненко, який редагував журнал
«Харьковский вестник». Г. Квітка-Основ’яненко видав дві збірки
«Малоросійських повістей», до яких увійшли «Конотопська відьма» та
«Маруся», — твори, за які автор уславився як основоположник
художньої прози в новій укр. літературі.

П. Куліш --- «Чорна рада».

М. Гоголь є автором повісті «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба».

Т. Шевченко («Гайдамаки», «І мертвим, і живим…», «Сон»).

Романтизм — ідейний рух у літературі, науці й мистецтві.

Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ
почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором
і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й
посилене вивчання історичного минулого (історизм), інколи втеча від
довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє
чи й у фантастику. Романтизм призвів до вироблення романтичного
світогляду та романтичного стилю і постання нових літературних жанрів
– балади, ліричної пісні, романсової лірики, історичних романів і драм.

Класицизм — для класицизму важливим був принцип свободи вибору —

необмеженість власного, суб'єктивного трактування історичних форм,
характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася
ідеальною, класичною, гідною наслідування.

Музика

Продовжувалися традиції минулого, що їх зберігали кобзарі, бандуристи,

лірники — Остап Вересай, Іван Крюковський, Андрій Шут. У
Наддніпрянській Україні з’явилися перші музичні товариства: 1842 р. —
Філармонічне товариство в Одесі. 1848 р. — Симфонічне товариство
аматорів музики і співу в Києві.

У першій половині ХІХ ст. видатними українськими музикантами були –

Й. Витвицький, А. Єдлічка, М. Вербицький (Галичина).
6
 Культура України кінця XVIII – першої
половини ХІХ ст.
Театр

Відкрито професійні російські театри: 1805 р. — у Києві, 1810 р. — у

Полтаві, 1812 р. — у Харкові. У Полтаві діяв український театр, де
виступала акторська трупа під керівництвом І. Котляревського (1819 р.
тут поставлені «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник»). Першу
українську театральну трупу організував Г. Квітка-Основ’яненко, який
став директором і режисером Харківського професійного театру.

У 1843 р. Т. Шевченко написав драму «Назар Стодоля». У маєтках

багатих людей діяли домашні театри, де ролі виконували кріпаки (у с.
Кибінці на Полтавщині в маєтку Д. Трощинського, у с. Качанівка на
Чернігівщині в маєтку Г. Тарновського). На західноукраїнських землях
перші аматорські трупи виникли напередодні революції 1848-1849 рр.

Михайло Щепкін – визначний актор укр і рос сцени; у 1813-1821 рр.

працював у Полтавському театрі, керованому І. Котляревським, який
допоміг викупити актора з кріпацтва; був першим Виборним та
Чупруном у п’єсах Котляревського «Наталка-Полтавка» та «Москаль-
Чарівник», що лишилися кращими в його репертуарі, Т. Шевченко
подарував йому свій автопортрет і присвятив поему «Неофіти».

Для нотаток:

_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
7
 Культура України кінця XVIII – першої
половини ХІХ ст.

ЧАСТИНА ДРУГА
Архітектура

В першій половині ХІХ ст. панівним стилем в українській архітектурі був

класицизм.

Будівля Київського університету (1837-1843) — архітектор В. Беретті.

Живопис і скульптура

В укр. живописі був поширений романтичний напрям, а поширеним

жанром в живописі першої половини ХІХ ст. — портрет. Відомі
художники: Т. Шевченко, (понад 830 картин, 300 з яких втрачені),
Капітон Павлов, Василь Тропінін, Іван Сошенко, Гаврило Васько,
Аполлон Мокрицький.

Скульптор Ф. Щедрін був автором 10-метрової колони на честь 100-

річчя перемоги Петра І у Полтавській битві (1709 р.); у Києві зведено
пам’ятник князю Володимиру за проектом В. Демут-Малиновського.
Видатним скульптором України був Іван Мартос — автор пам’ятників
надгробків гетьману К. Розумовському (м. Батурин), генерал-
губернатору П. Рум’янцеву (м. Київ), пам’ятників градоначальнику
Рішельє (м. Одеса), Мініну і Пожарському (м. Москва).

8
 Культура України кінця XVIII – першої
половини ХІХ ст.

Пам’ятник князю Володимиру у Києві

Пам’ятник градоначальнику Рішельє в Одесі,

скульптор Іван Мартос

Василь Штернберг «Садиба

«Смерть Б. Хмельницького»

Г. С. Тарновського в Качанівці» (1837)

Т. Шевченко 9
 Культура України кінця XVIII – першої
половини ХІХ ст.

Василь Тропінін
«Автопортрет»

«Дівчина з Поділля» Тараса Шевченка (1840)

«Катерина» (1842)

Т. Шевченко
Офорти з серії «Живописна Україна»

Т. Шевченко

10
 Культура України кінця XVIII – першої

половини ХІХ ст.

«Галицько-руська матиця» --- це культурно-освітнє товариство у Львові

(1848), мета – видання дешевих підручників і книг укр. мовою, розвиток

шкільництва на західноукр. Землях. Перший голова – о. М. Куземський.

Собор руських вчених – перший просвітницький з’їзд у Львові (1848),

скликаний Головною Руською Радою. На Соборі представили програму

організації укр. науки та народної освіти, схвалили єдину граматику укр.

мови, заявили про впровадження рідної мови у всі школи.

1839 р. – ліквідація царською владою греко-католицької церкви на

Правобережжі.

Для нотаток:

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________
11
 ПРАКТИКА

1.Установіть відповідність між прізвищем науковця та фактами його

біографії.

1 В. Каразін

2 М. Остроградський

3 М. Максимович

4 М. Костомаров

А етнограф, укладач збірок українських народних пісень, перший

ректор Київського університету

Б винахідник, агроном і метеоролог, ініціатор відкриття Харківського

університету

В математик, член Петербурзької, Паризької, Римської та Туринської

академій наук

Г етнограф, автор українського фонетичного правопису, першого

українського історичного роману

Д історик, автор праць з історії козацтва, член Кирило-Мефодієвського

братства

2. Ідейний і художній рух в культурі кінця XVIII — першої половини ХІХ ст.,
в основі якого — духовне життя людини, воля творчої особистості,
інтерес до національної культури і фольклору, ідеалізація минулого, — це

А реалізм.

Б класицизм.

В романтизм.

Г модернізм.

3.Що було характерним для розвитку української культури першої

половини ХІХ ст.?

А поширення стилю бароко в архітектурі

Б копіювання кращих зразків княжої доби

В формування нової української літературної мови

Г виникнення традиційного пересувного лялькового театру

4. «Історія Русів», що поширювалася в рукописах у першій половині ХІХ

ст., відображає погляди

А самостійників. Б автономістів. В соціалістів. Г русофілів.

12
 ПРАКТИКА

5. Установіть послідовність подій національно-культурного життя кінця

XVIII–ХІХ ст.

А видання в Будапешті альманаху «Русалка Дністровая»

Б видання в Петербурзі перших трьох частин «Енеїди» І. Котляревського

В видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа»

Г перше видання в Петербурзі «Кобзаря» Т. Шевченка

6.Про заснування якого навчального закладу йдеться в уривку з

історичного джерела?

«Місцем його заснування було обрано місто.., де вперше засяяло й

звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри.
Заснований університет, названий імператорським університетом на
честь великого просвітителя Русі, удостоєний прийняттям під особливе
покровительство Його імператорської величності...»

А Новоросійський університет

Б Чернівецький університет

В Київський університет

Г Харківський університет

7. До якого відділу філателістичної колекції належить марка, зображена

на фото?

А «Художники»

Б «Учені»

В «Композитори»

Г «Письменники»

8. У якому регіоні України в складі Російської

імперії наприкінці XVIII – у першій половині

XIX ст. сформувався осередок

українського національного відродження?

А на Поділлі

Б на Донбасі

В на Запорожжі

Г на Слобожанщині
13
 ПРАКТИКА

9.Якого віросповідання дотримувалася переважна більшість

українського населення Галичини в ХІХ ст.?

А православного

Б римо-католицького

В протестантського

Г греко-католицького

10. Про який твір ідеться в уривку з історичного джерела:

«…Це одна з найвидатніших пам’яток української історіографії…

Відмінність праці полягає в її виразній ідеологічній спрямованості – ідеї
автономізму, окремішності, у намаганні провести чітку грань між
Україною та іншими державами, зокрема – Росією.., підкреслюється, що,
приєднуючись до Польщі чи Москви, населення України вважало себе
повністю рівним і діяло на умовах цілковитої рівноправності…»?

А «Кобзар»

Б «Історію русів»

В «Чорну раду»

Г «Україну irredenta»

11. Якою подією в житті Т. Шевченка відзначено 1840 рік?

А першим виданням збірки «Кобзар»

Б арештом та ув’язненням у Петропавловській фортеці

В вступом до Кирило-Мефодіївського братства

Г звільненням із кріпацтва

12. Хто є автором картини, репродукцію якої зображено на фото?

А М. Пимоненко

Б В. Штернберг

В Т. Шевченко

Г В. Тропінін

14