Кравченко Валерія

9 – А клас

Культура України
на початку ХХ століття.

Галузі культури. Характеристика.

 1864 р. - «Положення про початкові народні училища».
 1864 р. - новий статут про гімназії, які поділялись на повні (7-
класні) і прогімназії (4-класні);
Поширеними були приватні гімназії та прогімназії для дівчат і хлопчиків
Освіта в Російській (Колегія Павла Галагана в Києві, 1871p.).
імперії
Відбулося становлення і розвиток середньої жіночої освіти:
 1850р. - у Києві відкрито першу жіночу гімназію;
 1860р. - жіноча гімназія виникла в Полтаві,
 1870-х pp. - в усіх губернських та деяких повітових містах.
 1865р. - на базі Рішельєвського ліцею відкрито Новоросійський
університет;
 1875 р. — Ніжинський юридичний ліцей перетворено на Історико-
філологічний інститут;
 1898р. - у Києві діє політехнічний інститут;
Після революції 1905-1907pp. двері університетів відкрилися для
«нижчих» станів
Шкільна реформа 1869p.:
 обов’язкова освіта для дітей віком від 6 до 14 років
всі школи замість церковного підпорядкування передавались під
опіку держави;
Освіта на  за шкільним законом 1895р. діяли нижчі, сільські (1, 2, 3-
класні, надавали елементарні знання) та вищі, міські школи
західноукраїнських (4-6 класів, давали змогу продовжити навчання в середніх
землях освітніх закладах).
 На відміну від Росій ської імперії, у школах Австро-Угорської
імперії було дозволено викладання українською мовою, проте
на практиці відбувалося скорочення кількості українських
шкіл, насадження польської мови.
 На Закарпатті та Буковині початкова освіта стала засобом
мадяризації та румунізації населення.

 1894р. відкрита кафедра історії України (Львівський

університет)
 1875р. засновано університет у Чернівцях;
 1877р. Львівську технічну академію перетворено на
політехнічний інститут;
- професор Харківського університету О. Ляпунов працював над
проблемами стій кості й дії руху механічних систем;
Особливості розвитку - І. Пулюй (західноукраїнський вчений ) відкрив рентгенівське
випромінювання;
науки: - І. Мечников відкрив явище фагоцитозу, створив теорію утворення
багатоклітинних організмів з одноклітинних;
- М. Гамалія створив разом з І. Мечниковим першу в Росії та другу у
світі бактеріологічну станцію (1886 p.);

Література Протягом другої половини XIX ст.:

• Пануючим літературним стилем стає реалізм, який
вирізнявся соціальною спрямованістю, етнографізмом,
культом народу (ототожнювався із селянством);
 • Формуються своєрідні стилі в літературі:
 етнографічно-побутовий (Л. Глібов, М. Старицький , І.
Нечуй -Левицький , С. Руданський ),
 аналітично-психологічний (Марко Вовчок, Панас
Мирний , А. Свідницький ),
 соціально-філософський (І. Франко, М. Павлік, А.
Грабовський ).
• Напрям реалістичного зображення життя набуває
поширення і у творчості західноукраїнських
письменників: Ю. Федьковича; О. Кобилянської.
• На позиціях критичного реалізму стояла драматургія
(представники - М. Старицький , М. Кропивницький , І.
Карпенко-Карий ).
У другій половині XIX ст. створено ряд наукових товариств:
- Харківське (1863),
- Київське (1899),
Товариства - Одеське товариства дослідників природи (1870);
- Харківське математичне (1879),
- Київське фізико-математичне товариства (1890);
- Історичне товариство Нестора Літописця в Києві (1873)
- Наукове товариство ім. Шевченка у Львові (1892).
1) відбувається відхід від суто селянської тематики;
2) проходить подальший розвиток театрів, зростання
Театральне професій ності акторських труп (най видатнішими діячами
театрального мистецтва були брати Тобілевичі);
мистецтво 3) засновуються стаціонарні професій ні театри (1906 р. -
Микола Садовський створив у Полтаві перший український
стаціонарний професій ний театр).
Значний вплив на розвиток музичного мистецтва України справила
творчість композитора Семена Гулака-Артемовського, який у 1862
р. створив першу національну оперу - «Запорожець за Дунаєм».
Музичне
мистецтво Най вищим злетом у розвитку української музики другої половини
XIX ст. стала творчість Миколи Лисенка (1842-1912) — перші
українські опери для дітей «Коза-дереза», «Пан Коцький », опери
«Енеїда», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба» та ін.

Скульптура Протягом другої половини XIX ст. у скульптурі виділилося декілька

напрямків:
1) скульптура малих форм: най відоміший скульптор Л. Позен -
відтворював різні соціальні типи людей , показував зубожіння
українського селянства.
2) портретний жанр: П. Забіла (1830-1917) - бюсти М. Салтикова-
Щедріна,
М. Гоголя, Т. Шевченка

3) монументальна скульптура: М. Микешин (1835-1896) –

пам’ятник Богдану Хмельницькому (1888).
Вагомий внесок у розвиток реалізму належить руху передвижників -
гурт митців, що протиставляли себе пануючому академізму у
живописі та ставили за мету поширити мистецтво в маси.

У живописі розвивалися наступні жанри:

Живопис 1) побутовий : Л. Жемчужников, І. Соколов, К. Трутовський , М.
Пимоненко, К. Костанді
2) пей зажний : М. Мурашко;
3) батальний : М. Самокиш («Повернення росій ської кавалерії після
 атаки під Аустерліцем»).

Відомими живописцями західноукраїнських земель були К.

Устиянович, Т. Копистинський , Т. Романчук, І. Труш
Релігійне життя XIX - початку XX ст. Наддніпрянської України
характеризувалося:
Церковне життя в 1) домінуванням Росій ської православної церкви, яка забороняла
Наддніпрянській будувати церкви в українському стилі, малювати ікони в
українському стилі, прикрашати церкви статуями (у цьому Синод
Україні вбачав католицькі впливи);
2) поширенням серед населення протестантизму;
3) намаганням української інтелігенції зробити і поширити
україномовні переклади Святого Письма: П. Куліш спільно з І.
Пулюєм почали переклад Біблії та Євангелія;
4) наверненням римо-католиків та уніатів у православ’я.
Становище церкви на українських землях, підвладних Австро-
Угорщині, було дещо іншим:
1) уніатське духовенство стояло на чолі українського руху;
Церковне життя в 2) кирилицю визнано на рівні з латиною;
Австро-Угорській 3) у 1862 р. в Римі поляки й українці підписали конкордат (угоду),
який встановлював рівноправність римо-католиків та греко-
Україні католиків;
4) протягом 70-80-х років XIX ст. розгортається боротьба між
прихильниками латинізації греко-католицької церкви та
прибічниками повернення до первісних, східних обрядів; скасовано
«конкордію»;
5) великий вплив на національний рух Галичини справляв
митрополит греко-католицької церкви Андрій Шептицький .