Professional Documents
Culture Documents
О.Духнович
Товариства греко-католицьких
священиків
• Перша культурно-просвітницька організація в Перемишлі (Галичина)
— «Товариство галицьких греко-католицьких священиків», яка
виникає в 1816 р. з ініціативи священика І. Могильницького.
• Товариство стає активним оборонцем прав української мови;
сприяло прийняттю імператором рішення 1818 р. про
запровадження в початкових класах української мови; його учасники
видали перші граматики української мови: І. Могильницького, Й.
Лозинського, Й. Левицького
• 1829 року І. Могильницький написав науковий трактат польською
мовою «Розвідка про руську мову», в якому відстоював ідею
самобутності української мови, вказував на її відмінність від
польської і російської мов, на її рівноправ’я серед слов’янських мов
20 – 30-і роки ХІХ ст.
Створення в Перемишлі нового гуртка (керівник — єпископ Іван Снігурський).
Члени гуртка: І. Могильницький, Й. Левицький, Й. Лозинський, А. Добрянський,
І. Лаврівський.
Діяльність:
1. Поява перших граматик української мови:
Івана Могильницького — 1822 р.
Йосипа Лозинського — 1833 р.
Й. Левицького — 1834 р.
2. Вихід у світ перших збірок народних пісень:
«Пісні польські і російські люду галицького» Вацлава Заліського – 1833 р.
«Руське весілля» Йосипа Лозинського — 1835 р.
У результаті діяльності цього гуртка пробуджується інтерес передових діячів до
української національної спадщини
"Руська Трійця"
"Руська Трійця" — напівлегальне демократично-
просвітницьке та літературне угруповання, яке сприяло
піднесенню статусу української мови, розширенню
сфери її вжитку і впливу. У 30—40-х рр. XIX ст. центром
українського національного руху став Львів, а його
авангардом — громадсько-культурне об'єднання
"Руська Трійця". Його засновниками були Маркіян
Шашкевич (1811—1843 рр.), Іван Вагилевич (1811—
1866 рр.) та Яків Головацький (1814—1888 рр.), у той
час студенти Львівського університету і одночасно
вихованці греко-католицької духовної семінарії, які
виступали за визволення поділеної на частини України.
Вони започаткували новий етап у розвитку
національного руху на західноукраїнських землях в дусі
романтизму.
Діяльність «Руської трійці»
Головне завдання: піднесення статусу української мови, розширення сфери її
вжитку і впливу, прагнення «підняти дух народний, просвітити народ«, сприяти
пробудженню його національної свідомості.
• 1833 рік — видання рукописного збірника власних поезій та перекладів «Син
Русі«, де пролунали заклики до народного єднання та національного
пробудження;
• 1834 рік — видання збірника «Зоря», який містив народні іісні, твори
гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Тут прозвучав заклик до
єднання українців Галичини та Наддніпрянщини. Збірка була заборонена.
Почалися переслідування;
• Читання проповідей у церквах українською мовою. 1836 рік — М. Шашкевич
готує підручник для молодших школярів — «Читанку», написану живою
розмовною українською мовою»
• 1836 рік — видання альманаху «Русалка Дністрова» у Будапешті. Тут були
надруковані народні пісні, думи, перекази, історичні документи. Звучав
заклик до возз’єднання всіх українських земель, засуджувалися іноземні
гнобителі та прославлялась героїчна визвольна боротьба українського народу.
Гурток «Р. т.» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.
Альманах «Русалка Дністровая»
«Руса́лка Дністро́вая» — перший західноукраїнський альманах, виданий у
м. Буда (з 1873 Будапешт) в 1837 році (заходами літературного гуртка
«Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном
Вагилевичем.
У передмові до «Русалки Дністрової» підкреслена краса української
народної мови та народної словесності і поданий список найважливіших
наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу. Після
передмови («Передслів'я») М. Шашкевича матеріал розташований у
чотирьох частинах:
• Фольклористична частина «Пісні народні» відкривалася науковою
розвідкою І. Вагилевича «Передговор к народним русским пісням», за
якою подавалися зразки дум, обрядових, історичних та ліро-епічних
пісень, записаних у різних районах краю.
• Оригінальні твори упорядників складали другу частину — «Складання»,
куди ввійшли ліричні поезії М. Шашкевича («Згадка», «Погоня»,
«Розпука», «Веснівка», «Туга за милою», «Сумрак вечерний»), його ж
оповідна казка «Олена», дві поеми («Мадей» та «Жулин і Калина») І.
Вагилевича і наслідування народної пісні «Два віночки» Я. Головацького.
• Третій розділ — «Переводи» — подав сербські народні пісні у перекладах
М. Шашкевича і Я. Головацького та уривок із чеського «Краледвірського
рукопису».
• В історико-літературному розділі «Старина» (з передмовою М.
Шашкевича) опубліковані історичні та фольклорні твори, діловий
документ та бібліографічну відомість про слов'янські й українські
рукописи, що зберігаються в Онуфріївському василіанському монастирі
Львова. Тут же — критична рецензія М. Шашкевича на етнографічну
розвідку Й. Лозинського «Рускоє весілє».
Робота з документами
Ознайомитися з документами й виконати завдання:
Текст 1
Після виходу «Русалки Дністрової» начальник поліції Львова зазначав:
«Ми вже маємо достатньо клопоту з одним народом (поляками), а ці
божевільні тут хочуть відродити давно мертвий і похований
русинський народ».
Текст 2
Аналізуючи причини заборони збірки, І. Франко зазначав:
«Русалка Дністрова», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в
ній висказані — була свого часу явищем наскрізь революційним».
Проблемне завдання:
Порівняйте зміст текстів 1 і 2. Чиї погляди виражає кожен з
авторів?
Значення діяльності «Руської
трійці»
1. Це був крок вперед у розвитку національного руху на
західноукраїнських землях.
2. Вперше в історії українського суспільного руху Західної України
прозвучала ідея воз’єднання всіх українських земель у складі
майбутньої федерації.
3. Прозвучав заклик за введення української мови і культури в усі
сфери громадського життя.
4. Започаткована нова демократична культура в Галичині.
5. Діяльність учасників «Руської трійці» сприяла підвищенню
освітнього рівня і пробудженню національної свідомості народу
Західної України.
6. Гуртківці перейшли від культурно-мовних питань до соціально-
економічних і політичних.
Домашнє завдання: Опрацювати
параграф 8 підручника. Вивчити
нові поняття і дати, а також
історичних осіб.