Початок українського

національного відродження
 Завдання уроку

• Охарактеризувати початок національного

відродження в Наддніпрянській Україні
наприкінці 18 – на початку 19 століття;
• Проаналізувати розгортання суспільного-
політичного руху та заходи щодо відновлення
автономії України;
• Розвинути в учнів уміння працювати з
підручником та таблицями, систематизувати
матеріал та виділяти головне.
 План
1.Початки українського
національного відродження.
2.Тяглість козацького
автономізму. Автономістська
ідея.
3.Українське культурне
відродження на Слобожанщині.
 Опорні поняття і дати
• національна ідея; • 1791 р.;

• українське національне
• 1789 р.;
відродження;
• 1805 р.
• національна свідомість;

• автономістська ідея;

• романтизм.
 Актуалізація опорних знань

1.Перевірка домашнього
завдання (тести)

2.Фронтальне опитування
 1
Національне відродження – термін, що набув
поширення в ХІХ ст., пробудження
національної свідомості бездержавних народів
Європи.

Передумови.

Поява у лівобережної Поширення

старшини необхідності західноєвропейських ідей:
представляти до розгляду визнання народу носієм
справ про надання прав вищої влади, що має право
Діяльність в Україні на власну національну
російського дворянства
масонських організацій: державу, та романтизму з
необхідних документів.
поєднання українськими його прихильністю до
дворянами масонських народної культури.
ідеалів свободи, рівності
та братерства зі своїми
політичними прагненнями.
 РОБОТА З ТЕРМІНАМИ
Національна ідея – усвідомлення українцями себе як
окремого народу із власною історією, культурою,
традиціями, мовою, можливістю національного існування.
Національне відродження – процес пробудження
національної свідомості бездержавних народів Європи.
Національна свідомість – чітке розуміння своєї суті,
своїх особливостей, своєї ролі в житті, в суспільстві.
Автономістська ідея – прагнення до окремого
самоуправління, відмежування від центральної влади в
межах федеративної держави.
 Етапи українського національного відродження

2 3

1
2
Новгород-Сіверський автономістський
гурток
• 1787 р. в Новгороді-Сіверському
виникає гурток автономістів. Він
прагнув відновлення автономії
Гетьманщини, розвитку української
національної культури, поширював
патріотичні публіцистичні твори,
розробляв проекти розбудови освіти в
Україні.

• Ідеологом новгород-сіверського
середовища був Григорій Полетика,
який є автором кількох праць, де
викладено політичні погляди
гуртківців.
1791 р. - таємна місія Василя
Капніста у Берлін.
Він вів переговори з
представниками пруських
урядових кіл, у тому числі з
міністром закордонних справ
(канцлером) Прусії Е.-Ф.
Герцбергом про можливість
надання допомоги
українському національно-
визвольному рухові у випадку
відкритого збройного виступу
проти російського
самодержавства.
Перемовини не увінчалися
успіхом.
«Історія Русів»
• Місце, дата написання й автор
цього твору залишаються не
відомими до цього часу.
• Уперше рукопис «Історії русів»
знайдено в 1828 р. в маєтку князя
Лобанова-Ростовського в селі
Гринів Стародубського повіту на
Чернігівщині.
• Розповідається про розвиток
України від найдавніших часів до
1769 р.

• Основна ідея твору – право

кожного народу, зокрема
українського, мати власну
незалежну державу.
 Активно досліджував
Михайло український фольклор
Максимович Михайло Максимович
(1804-1873) ( перший ректор Київського
університету, заснованого у
1834 р. )
3
1805 р. зусиллями Василя
Каразіна відкрито
Харківський університет

• У відкритому
Харківському
університеті
досліджували народну
культуру українців, що
закладало підвалини у
формування модерної
української
національної
свідомості.
Романтизм - ідейний, літературний та мистецький напрям,
що панував у Європі з 90-х рр. XVIII ст. до середини ХІХ ст.
Для нього характерні народження нового історичного
мислення, ідеалізація історичної минувшини, захоплення
фольклором, етнографією, народним побутом тощо.

Ізмаїл Срезневський Микола Костомаров

 Початок модерного українського національно-
культурного руху дослідники пов’язують із
публікацією Іваном Котляревським у 1798 р. своєї
«Енеїди» — першого твору української літератури,
написаного живою народною мовою, де
уславлювалося козацтво.
 За допомогою тексту
підручника (с.29-31) заповніть таблицю

«Академічний етап українського національного відродження»

Галузь Дослідник Праця
Етнографія

Філологія

Історія
Література

Періодичні
видання
 Закріплення нового матеріалу:

1. У чому полягав початок українського національного

відродження?

2. Перерахуйте етапи історії українського національного

відродження.

3. Хто був автором першого поетичного твору, написаного

живою українською мовою ?

4. Назвіть дослідника українського фольклору, автора збірок

«Малоросійські пісні», «Українські народні пісні»,
«Збірник українських пісень».
 Підсумок уроку
 Наприкінці XVIII ст. в українському русі на Лівобережжі
провідні позиції посідали дворяни-автономісти.
Найбільшим їхнім досягненням стало сприяння
пробудженню в тогочасному українському суспільстві
зацікавленості до мови, культури та історії свого народу.
З дворян-автономістів вийшли ті, хто започаткував
українське національне відродженн на Лівобережжі.

 Центром відродження став Харків. Завдяки діяльності

університету Харків за словами істориків перетворився
на “першу столицю відродження” Наддніпрянської
України.
 Домашнє завдання:

• Опрацювати параграф 4;
• Пояснити значення термінів: українське
національне відродження; національна
ідея; національна свідомість;
автономістська ідея; романтизм.
• Використовуючи схему на ст. 35
підручника скласти усну розповідь
“Початок українського відродження”.
 За допомогою тексту
підручника (с.29-31) заповніть таблицю

«Академічний етап українського національного відродження»

Галузь Дослідник Праця
Етнографія Микола Збірка українських дум (1819 р.)
Цертелєв
Михайло «Малоросійські пісні» (1827 р.), «Українські
Максимович народні пісні» (1834 р.), «Збірник українських
пісень» (1849 р.)
Філологія Олексій «Граматика малороссийского наречия» (1818 р.)
Павловський
Історія Невідомий «Історія русів»
автор
Література Іван «Енеїда» (1798 р.)
Котляревський
Періодичні «Український вісник (1816 – 1819 рр.),
видання «Український журнал» (1823 – 1825 рр.),
«Український альманах», «Український
збірник»