8 грудня

Практичне заняття
Тема: «Альманах «Русалка Дністровая». Галицько-руська
матиця
Завдання № 1
 Назвіть, які історико-географічні регіони України входили до складу А.-у.
імперії. Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття.
 Яким був економічний розвиток цих територій, та чому?
Галичина, Закарпаття, Буковина у І-й половині ХІХ ст. були відсталою аграрною
провінцією Австрійської імперії. У цьому секторі економіки було зайнято близько
90% населення. В аграрному секторі господарювали великі магнати. Вони
намагалися наростити виробництво за рахунок визиску селян (екстенсивний шлях
розвитку). Промисловість: лише легка та видобувна галузь, які спиралися на
мануфактурне виробництво.
Причини відсталого економічного становища: політика Австрійської імперії
була спрямована на те, щоб закріпити за Західною Україною статус аграрно-
сировинного придатку до розвинутих провінцій імперії: західноукраїнські землі були
джерелом дешевої сировини і ринком збуту для промислових товарів і машин,
вироблених у промислово розвинених провінціях імперії. Отже, австрійський уряд
провадив колоніальну політику щодо належних йому українських територій.
 Охарактеризуйте соціально-політичне життя українців в західних землях?
Соціальні протести селян:
- скарги на поміщиків до державних установ, потрави панських посівів,
підпали поміщицьких маєтків та підприємств, розправи над сільською старшиною.
- Селяни також відмовлялися сплачувати державні податки й бойкотували
рекрутські набори.
- Типовою формою соціального протесту залишалися втечі селян, що особливо
почастішали у 1830- 1840-х роках.
- опришківський рух у Карпатах, найвище піднесення якого спостерігалось
упродовж 1810-1825 рр.,
- на Закарпатті у 1831 р. спалахнули «холерні» бунти.
 - У Північній Буковині виступ селян під проводом Лук’яна Кобилиці у 1843-
1844 рр.
Політичне життя українців на зх. українських землях майже відсутнє, бо
українців не визнавали, як окрему націю.
 Охарактеризуйте процес «денаціоналізації».
У всіх державних установах почала вживатися німецька мова. Освіта лише
польською та угорською мовою, як і церковні служби. Наступники імператора Йосифа
ІІ пішли шляхом реакції в культурно-освітній сфері: 1805 р. початкові школи були
поставлені під контроль римо-католицької церкви. Закрили Руський інститут у Львові.
1812 р. влада скасувала обов’язковість освіти.
 Назвіть основні причини початку національного відродження в
західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії наприкінці ХУІІІ – у першій
половині ХІХ ст.
Причини: проведення реакційних реформ наступниками Марії Терезії та ЙосифаІІ
— Леопольдом ІІ та Францем ІІ, які призвели до погіршення становища українського
населення (процеси денаціоналізації); прагнення національного визнання та
політичного представництва українців; проникнення ідей Просвітництва в українські
землі; збільшення кількості освічених людей внаслідок модернізаційних реформ Марії
Терезії та Йосифа ІІ; активізація діяльності греко-католицьких священиків, які стали
провідниками національної ідеї в західноукраїнських землях
 Хто такі «будителі»?
«Будителі» - назва визначних громадських та політичних діячів періоду
національно-культурного відродження на території західноукраїнських земель, котрі
боролися за пробудження національної свідомості, збереження і розвитку рідної мови,
літератури й культури, народних традицій.
Під цією в історію Закарпаття увійшли відомі культурно-політичні діячі:
Олександр Духнович, Іоанікій Базилович, Михайло Лучкай та інші. Вони
упроваджували рідну мову в освіту, пресу, літературу, виступали за дослідження та
популяризацію місцевої історії як невід’ємної частини історії усієї України, сприяли
розширенню зв’язків краю з Галичиною і Наддніпрянщиною.
На території Галичини «будителями» були члени просвітницького товариства
греко-католицьких священників М.Левицький, І.Могильницький, Й.Левицький,
Й.Лозинський, І.Лаврівський. Також «будителями» називали засновників товариства
«Руська трійця».
Завдання № 2. Охарактеризувати та порівняти діяльність «Руської трійці» та
Галицько-руської матиці.
«Діяльність «Руської трійці» та Галицько-руської матиці»
Критерії «Руська трійця»
порівняння
Характер «Руська трійця» — громадсько-
організації, культурне угруповання
дата утворення демократичного спрямування, що
сформувалося серед української
та організатори
студентської молоді Львівського
університету та вихованців греко-
католицької духовної семінарії у
1830-х рр.
«Руська Трійця» - напівлегальне
демократично-просвітницьке та
літературне угруповання, яке
сприяло піднесенню статусу
української мови, розширенню
сфери її вжитку і впливу.
Дата утворення: 1833 р.
Організатори: Маркіян Шашкевич,
Іван Вагилевич, Яків Головацький, у
той час студенти Львівського
університету і одночасно вихованці
греко-католицької духовної
семінарії
Мета Гуртківці бачили свою мету в
діяльності збиранні фольклору, поширенні
освіти, доступних науково-
популярних праць, написанні та
виданні близьких народові творів.
Усе це робилося задля високої ідеї
національного відродження в
Галичині.
Головною метою діяльності
«Руської трійці» було на великому
матеріалі, зібраному ними та їхніми
послідовниками, довести єдність
Галицько-руська матиця
Культурно-освітнє та
літературно-видавниче
товариство, засноване у 1848 р. з
метою піднесення освіти народу
та розвитку літератури й
мистецтва на
західноукраїнських землях.
Дата заснування – 4 червня
1848р.
Ініціатором створення
товариства був Іван Гуркевич,
який зробив відповідну
пропозицію на засіданні
Головної руської ради.
Першим головою ГРМ
став отець Михайло
Куземський.
З 1860-хроків XIX століття
керівництво товариства
опинилося в руках Антонія
Петрушевича, Якова
Головацького, Богдана
Дідицького
Мета Галицько-руської матиці
— видання для народу
популярних книг із різних
галузей знань; проведення
просвітницької та видавничої
діяльності, а також розвиток
шкільництва
на західноукраїнських землях.
Згідно Статуту ГРМ, товариство
«мало видавати й поширювати в
масах добрі й корисні книжки
для укріплення віри й
 українського народу і відстояти моральності, поширення знання,
вільний розвиток української мови розвитку красномовства,
від зазіхань як з боку офіційних каліграфії, техніки,
урядових кіл і польських господарства й педагогії»
асиміляторів, так і з боку власної
консервативнореакцій-ної
інтелігенції.
Головне завдання діяльності
«Руської трійці»: піднесення статусу
української мови, розширення сфери
її вжитку і впливу, прагнення
«підняти дух народний, просвітити
народ», сприяти пробудженню його
національної свідомості.
Діяльність Члени «Руської трійці» «ходили в Видавнича діяльність ГРМ:
народ», записували народні пісні, перша книжка — "Буквар
оповіді, приказки та вислови. руський для школ в Галіції"
1833 рік — члени товариства А.Добрянського (1848). До 1885
підготували до друку збірку власних було видано понад 80 книжок, у
поезій рідною мовою та перекладів т.ч. "Читанку для малих дітей"
«Син Русі», де пролунали заклики до М.Шашкевича, підручники,
народного єднання та національного популярні книжки з різних
пробудження. Збірку не пропустила галузей знання, серед яких
цензура. переважали роботи
1834 рік — видання збірника «Зоря», загальноосвітнього змісту, праці
який містив народні пісні, твори з ремесла, сільського
гуртківців, історичні та господарства, педагогіки.
публіцистичні матеріали. Тут Товариство регулярно
прозвучав заклик до єднання обмінювалося продукцією з
українців Галичини та видавництвами Сербії, Словенії,
Наддніпрянщини. Збірка була Чехії.
заборонена. Почалися Друкованим органом ГРМ був
переслідування. «Науковий Сборник», який
Читання проповідей у церквах видавався протягом 1865–
українською мовою. 1908 років.
М.Шашкевич в 1836 р. виголосив
першу українську промову в музеї
семінарії перед духовними особами і
запрошеними гостями на урочистос-
тях на честь дня народження
імператора.
1836 рік — М. Шашкевич підготував
підручник для молодших школярів
— «Читанку», написану живою
розмовною українською мовою.
1837 рік — видання альманаху
 «Русалка Дністровая» у Будапешті
(накладом 1000 примірників). В
альманаху були надруковані народні
пісні, думи, перекази, історичні
документи. Звучав заклик до
возз’єднання всіх українських
земель. Влада конфіскувала й
знищила майже весь наклад
альманаху.
Гурток «Руська трійця.» припинив
свою діяльність у 1843 р.
Наслідки - Влада почала переслідувати Видана товариством релігійна,
діяльності учасників гуртка, внаслідок чого навчальна, художня література
він розпався і учасників було відіграли свого часу вагому
покарано.
культурно-просвітницьку роль,
- Діяльність учасників «Руської
трійці» сприяла підвищенню наукові збірники гідно
освітнього рівня і пробудженню презентували науковий
національної свідомості народу потенціал галицьких українців
Західної України. серед інших слов’янських
- Значення діяльності «РТ» народів.
полягало і в тому, що члени
товариства, замість язичія,
впровадили в Галичині живу
народну мову, започаткувавши там
нову українську літературу.

- Після розправи над «Руською

трійцею» подальший поступ
національного відродження
призупинився, але невдовзі
отримав новий імпульс для
розвитку під час революції 1848-
1849 рр.

- Наслідками існування
"Руської трійці" було те, що після
скасування у 1848 році панщини у
Львові утворилася перша
українська культурно-політична
організація "Руська Рада".

Висновки
 Охарактеризувати та порівняти діяльність «Руської трійці» та Галицько-
руської матиці
«Руська трійця» та «Галицько-руська матиця» мали спільний напрямок у
своїй діяльності: поширення освіти серед укр. населення Західної України, видання
науково-популярних праць, підручників для школи («Читанка» М.Шашкевича та ін.)
Однак мета та характер діяльності товариств різнилася: основною метою «Руської
трійці» було піднесення статусу української мови, розширення сфери її вжитку і
впливу, сприяння пробудженню національної свідомості західноукраїнського
народу. Члени «РТ» прагнули за допомогою мови «просвітити» народ,
популяризували українську історію. Члени «Руської трійці» одні з перших внесли до
програмного документа ідею возз`єднання українського народу. Вони відкрито
висловили антиімперську позицію, ідею національного визволення українського
народу: в альманаху «Русалка Дністровая» звучав заклик до возз’єднання всіх
українських земель, засуджувалися іноземні гнобителі та прославлялась героїчна
визвольна боротьба українського народу. Основними методами діяльності «РТ»
було збирання фольклору, видання збірок художніх та публіцистичних творів, які
містили як власні твори членів гуртка патріотично-визвольного спрямування, так і
зібрання фольклорних матеріалів (збірки «Син Русі», «Зоря», альманах «Русалка
Дністровая»), а також переклади.

Основною ж метою діяльності «Галицько-руської матиці» було поширення

освіти на зх українських землях та видавництво навчальної літератури й книг з
різних галузей знань. Члени «ГРМ» не висували визвольних ідей та ідей об’єднання
зх українського народу та українського народу Наддніпрянщини. Значення
діяльності «ГРМ» полягало в підвищенні рівня освіти на зх. українських землях та
сприянні розвитку наукового потенціалу, тоді як значення діяльності «Руської
трійці» полягало в пробудженні національної самосвідомості українського народу та
поширенні національно-визвольних ідей на зх. українських землях. Важливим
наслідком діяльності «Руської трійці» було те, що вони що, замість язичія,
впровадили в Галичині живу народну мову, започаткувавши там нову українську
літературу.

Піддати критичному аналізу результати діяльності «Руської трійці» та

Галицько-руської матиці в західноукраїнських землях.

Діяльність гуртка «Руська трійця» була кроком уперед у розвитку

національного руху на західноукраїнських землях. Учасники гуртка вперше в
українському суспільному русі Західної України внесли до програмних документів
ідею возз'єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації.
Патріотичні ідеї гуртка, запалювали серця молодих галичан. Вихід «Русалки
Дністрової» був своєрідним викликом демократичної молоді державній реакції,
протестом проти денаціоналізації та роз’єднання українських земель. По суті,
альманах став політичним маніфестом українського національного руху. Вихід
альманаху «Русалка Дністрова» започаткував літературне й загальнокультурне
відродження Західної України. «Русалка Дністрова» підносила дух народу,
зміцнювала віру, кликала до єднання українців.
 Члени «Руської трійці» започаткували новий етап у розвиткові національного
руху на західноукраїнських землях у дусі романтизму. Вони виступали за
впровадження української мови й культури в усі сфери громадського життя.
Важливим досягненням «Руської трійці» було те, що вони що, замість язичія,
впровадили в Галичині живу народну мову, започаткували там нову українську
літературу. Гуртківці започаткували нову демократичну культуру в Галичині. Під
впливом гуртка західноукраїнська інтелігенція почала переорієнтовуватися на
народні маси. Учасники «Руської трійці» сприяли піднесенню освітнього рівня та
пробудження національної свідомості укр. народу Західної України. Гуртківці
перейшли від вирішення культурно - мовних до постанови соціально - економічних і
політичних питань.

Отже, діяльність «Руської трійці» мала вагоме значення для пробудження

національної свідомості українців на зх українських землях. За значенням їх
діяльності «Руську трійцю» можна порівняти з діяльністю «Кирило-Мефодіївського
товариства» на землях Наддніпрянщини. За свідченням історика О.Петраша,
«Руська трійця стала посестрою Кирило-Мефодіївського братства на галицькому
ґрунті ( хоч, звичайно, з іншою ідейною платформою й іншими цілями ), це була
організаційно майже оформлена політична одиниця». Тобто «РТ» можна вважати
першою політичною організацією на зх. українських землях, однак її соціально-
політичні ідеї не були закріплені в Статуті та інших програмних документах (як у
Кирило-Мефодіївському товаристві»), а лише в збірках художніх та публіцистичних
творів.
За словами І. Франка, збірка «Русалка Дністровая» «була свого часу явищем
наскрізь революційним». Тобто письменник відзначає революційний характер
діяльності «Руської трійці».
Як вже зазначалося, метою діяльності Галицько-руської матиці було видання
для народу популярних книг із різних галузей знань. Члени товариства досягли
значних цілей у сфері народної просвіти, поширення писемності та наукових знань.
Однак політичних ідей в діяльності «ГРМ» не було висунуто, тому вплив цього
товариства на стан національної свідомості українців Галичини та формування
політичних рухів був значно меншим, ніж від діяльності «Руської трійці».

Серед позитивних здобутків «ГРМ» слід відзначити популяризацію

української мови. Так, була видана «Читанка», укладена раніше членом «Руської
трійці» М.Шашкевичем, шкільні підручники, праці з ремесла, с/г українською
мовою. Однак діяльність товариства була недостатньо активною, це було
спричинено недостатністю фінансування, тиском і цензурою з боку влади
Австрійської імперії, що унеможливлювало видання патріотичних текстів. Як
зазначає історик П.Вівчарик, «низка чинників усередині Галицько-руської матиці
зумовили те, що товариство фактично перебувало в руках групи діячів, які не були
готовими до напруженої просвітницької праці, відділи «Матиці» не виконували в
повній мірі зобов’язань, покладених на них... внаслідок чого «Галицько-руська
матиця» так і не змогла сповна використати свій потенціал».

Як зазначає історик О. Седлер, в період з 1648 до 1668 рр., коли «Матицю»

очолював М.Куземський, «правління складалося передовсім із лояльних
австрійських підданих, зовсім не схильних до швидких, рішучих дій, нестандартних
рішень, інтелектуальних пошуків. Збереження спокою в суспільстві, підтримка віри
та моральності в народі, освіта народу в межах, визначених у Відні, примноження
капіталів товариства — це були їх основні завдання. Звичайно, керівники Галицько-
руської матиці були патріотами і докладали, як їм здавалося, всіх зусиль, аби
сприяти національно-культурному розвитку свого народу, однак, значним чином
через їхню відносну інертність і брак свіжих ідей, товариство не змогло належно
виконати свою місію». Тобто ми можемо зробити висновок, що на той час на зх.
українських землях не було достатньо сильних, патріотично налаштованих діячів,
які могли б організувати поширення національно-визвольних ідей серед народу.
Навіть Я.Головацький, який у 30-х роках був виразником національних ідей і
активним учасником «Руської трійці», у 60-х роках ХІХ ст. (у складі «ГРМ») став
виразником поміркованих ідей, став виразником ідей москвофільства, і разом з
іншими очільниками товариства навіть заперечував існування українського народу.

Загалом Галицько-руська матиця від 1848 р. до кінця 60-х років XIX ст. була
єдиною галицькою українською культурно-просвітницькою громадською
організацією, що мала поширювати нові знання за допомогою власних видань. Вона
мала хорошу можливість вплинути на розвиток українського суспільного та
культурного життя. Спочатку товариство виправдовувало сподівання
співвітчизників, однак згодом знизило активність. «Матиця» так і не змогла стати
справді популярною громадською організацією, кількість її членів обмежувалася
кількома сотнями (з них активних — що писали, розповсюджували видання, брали
участь у загальних зборах — ніколи не було більше кількох десятків). Видавнича
діяльність товариства мала незначний загальнокультурний і громадський ефект і
тому зазнавала критики від національно зорієнтованої громадськості. Занедбану
«ГРМ» ділянку освіти народу незабаром оживили "Просвіта" (1868) і Літературне
(Наукове) товариство ім. Т.Шевченка.

Завдання 3. Маючі статистичні данні про національний та соціальний склад населення

західноукраїнських земель та рівень його грамотності, визначити можливий рівень впливу
діяльності «Руської трійці» та Галицько-руської матиці на населення західноукраїнських
земель
 За даними діаграм, ми можемо сказати, що на території Зх України (провінції
Австрійської імперії Східна Галичина та Пн Буковина) переважало сільське
господарство, яке складало ¾ від загального обсягу виробництва краю. Відповідно, в
середині ХІХ ст. більшість населення зх. українських земель складали селяни.

Найбільшу частку українці складали в Закарпатті (70 %), у Сх Галичині –

українців проживало 63,5 %, у Буковині – 40,8 %. Тобто на Зх українських
землях українці переважали в національному складі населення.

Найвищий рівень грамотності на українських

землях був у Галичині (34 %), трохи нижчий – в Закарпатті (30 %), а в Буковині – 28
%. Відсоток грамотності населення в зх українських землях був значно вищий, ніж на
землях Наддніпрянщини. Це було пов’язано з освітніми реформами імператора
Йосифа ІІ та з діяльністю просвітницького товариства греко-католицьких
священників, які протягом 10 –х – 20-х років ХІХ ст. відкрили у краї майже 400 шкіл
для простого народу.
 Отже, рівень впливу діяльності «Руської трійці» та «Галицько-руської
матиці» на населення західноукраїнських земель був значним. Оскільки тут був
достатньо високий рівень писемності, то майже третина населення краю могла
долучитися до читання творів, виданих товариствами. Хоча збірки «Руської трійці»
були під забороною, але люди могли читати твори цих авторів, переписані
священниками, або надруковані нелегально. І це мало великий вплив на
пробудження національної свідомості українського народу зх українських земель.
Крім того, учасники «Руської трійці» писали власні твори й робили переклади
слов’янських авторів народною українською мовою, якою говорили селяни,
міщани, тобто більшість населення краю. І це робило їх твори ближчими до народу,
бо люди розуміли, що ці діячі є виразниками інтересів українського народу, а не
австрійської влади. «Русалка Дністровая» - новаторський твір і за формою, і за
змістом. Він написаний живою народною мовою, фонетичним правописом,
"гражданським" шрифтом. Все це виділяло збірку з тогочасного літературного
потоку, робило її близькою і зрозумілою широким народним верствам.

Велике значення мала фольклорно-етнографічна діяльність «Руської трійці».

Таким чином, завдяки діяльності «РТ» відбувалося зближення простого народу й
інтелігенції через популяризацію української мови й поширення її у всіх сферах
діяльності суспільства – початкова і вища освіта, література, громадське життя.

Щодо діяльності «Галицько-руської матиці» слід зазначити, що це товариство

теж мало значний влив на рівень освіти простого народу. Адже вони видавали
шкільні підручники, книги з сільського господарства, ремесла, різних наук,
переважно українською мовою. Основною метою їх діяльності було видання для
народу популярних книг із різних галузей знань; проведення просвітницької та
видавничої діяльності, а також розвиток шкільництва на західноукраїнських зем-
лях. Тоді як діти панів (шляхтичів) та службовців могли навчатися в закладах
Австрійської імперії німецькою мовою, тобто освіта їм була доступна й раніше, то
для селян – видання підручників укр. мовою та відкриття укр. шкіл було єдиною
можливістю для навчання. Населенню краю стали доступні також художні твори
письменників Наддніпрянщини – Т.Шевченка, І.Котляревського, Г.Квітки-
Основ’яненка, П.Гулака-Артемовського, історика М.Костомарова та інших,
завдяки видавничій діяльності «ГРМ». Це також сприяло пробудженню
національної свідомості населення зх українських земель.

Таким чином, значна частина населення західно-українських земель була

охоплена просвітницькою та видавничою діяльністю товариств.

Завдання 4: Опрацювавши джерела, визначити ставлення сучасних вчених до

процесів національного українського відродження в західноукраїнських землях,
проаналізувати погляди.

Питання для аналізу документів:

 1. На важливість діяльності «Руської Трійці» в яких галузях вказують
вчені?
Міхаель Мозер вказує на важливість діяльності «Руської Трійці» в галузях
просвіти народу, популяризації української мови, пробудження ідеї національної
самосвідомості, фольклорно-етнографічної діяльності. Адже альманах «Русалка
Дністровая» був на той час новаторським як за змістом, так і завдяки
використанню народної української мови. Твори, вміщені в альманаху,
звеличували боротьбу українського народу за своє визволення, поетизували
національних героїв, проголошували потребу возз’єднання всіх українських
земель. «Русалка Дністровая», збірки «Син Русі», «Зоря» - це були перші видання
фольклорних творів на зх. українських землях. Цей напрямок діяльності «РТ» теж
має важливе значення для збереження культурної спадщини нашого народу.
Історик О.Шикула наголошує на важливості діяльності М.Шашкевича у справі
запровадження народної української мови у всі сфери життя суспільства, високо
оцінює внесок діяча в започаткування нової української літератури, в розвиток
національної культури, в збереження історичної спадщини нашого народу. Також
історик відзначає важливість діяльності «РТ» для пробудження національної
свідомості українського народу на зх. українських землях, почуття національної
гідності, утвердження ідеї свободи українства. Адже це є важливою передумовою
початку боротьби за національне визволення й відродження України.

2. З якими складнощами стикалися будителі?

На західноукраїнських землях існувала проблема фінансування україномовних
видань, бо влада Австрійської імперії не виділяла на це коштів. І меценатство у
видавничій сфері не було поширене, бо пани, шляхта, буржуазія не були
зацікавлені у виданні україномовної літератури. Тому видання книг на
західноукраїнських землях було дуже проблематичним. Найчастіше друк
оплачував автор. Можемо припустити, що не всі написані книги (а серед них було
багато прогресивних, знакових для тієї доби) могли бути надруковані через брак
коштів, і рукописи довго лежали на полицях, чекаючи свого часу. Через це
«будителі» не могли видавати багато примірників книг, щоб поширювати ідеї
національного відродження серед широких верств населення.