Початок українського національного

відродження у західноукраїнських
землях
Коли розпочалося і в чому виявилося українське національне відродження в Наддніпрянщині? За
яких обставин виникла Українська греко-католицька церква? Які ідеї пропагувало європейське
Просвітництво?

1. ПРОБУДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЖИТТЯ

Як і в Наддніпрянщині, імперська політика на західноукраїнських землях викликала опір

українців, які розгорнули боротьбу за збереження своєї самобутності, за свої національні права.
У першій третині XIX ст. там почалося національне відродження.

Думки істориків

Український історик Ярослав Грицак:

Цікаво, що своєю політикою Габсбурги започаткували ідею створення мультикультурної

держави... Але ця габсбурзька ідея означала, що в імперії мало існувати багато культур, які були
б більш-менш рівні. У Галичині ця модель не могла зреалізуватися, бо польський націоналізм був
тут дуже сильним і не хотів визнавати рівних прав за іншими...

Однак полякам було тяжко засимілювати галицьких русинів. Їх було надто багато — вони
становили половину населення провінції та більшість у східній частині... До того ж вони надто
відрізнялися від поляків і релігією, і соціально.

Боротьба поляків за свою незалежність стала прикладом для національних будителів

Центральної і Східної Європи. Вони прикидували польський приклад на себе, стверджуючи, що
їхні народи також мають свою мову, культуру і власну «душу», яка так само блукає у пошуках
власного «тіла» — національної держави... Вони сприйняли модель польського націоналізму, але
справедливо вирішили пристосувати її для побудови модерної України...

• Яке значення, на вашу думку, мав польський національний рух для творення українського
національного руху в XIX ст.?

Реформи Марії Терезії і Йосифа II створили передумови для культурного прогресу. У краї
збільшилася чисельність української інтелігенції, яка дедалі частіше замислювалася над
становищем народу, його минулим, сучасним і майбутнім. Але наступники імператорів-
реформаторів пішли шляхом реакції не лише в селянському питанні, а й у культурно-освітній
сфері. У 1805 р. початкові школи були поставлені під контроль римо-католицької церкви.
Руський інститут при Львівському університеті в 1809 р. закрили. У 1812 р. влада скасувала
обов’язковість освіти. Унаслідок цього рішення кількість дітей у школах різко зменшилася.
Здавалося, що над австрійськими територіями України знову опустився морок неписьменності та
невігластва, що західні українці опинилися в гірших умовах, ніж їхні наддніпрянські брати. Адже
підросійська Україна пам’ятала про Гетьманщину і Запорозьку Січ, усупереч політиці царату
зберігала дух і частково традиції вільного життя, які на початку XIX ст. ще остаточно не
вивітрилися. Наддніпрянщина мала прошарок колишніх козаків, що так і не стали власністю
поміщиків. На таку спадщину не могла спертися закріпачена Західна Україна, самоврядування в
якій було так давно, що не залишило жодних спогадів.

Однак підавстрійська Україна мала й свої переваги. Унаслідок імператорських реформ тут
сформувалася суспільна верства, здатна не лише ослабити негативні наслідки реакції, а й
очолити національне відродження. Нею стали греко-католицькі священники, роль яких
наприкінці XVIII — на початку XIX ст. швидко зростала і які стали носіями української
національної ідеї.

Думки істориків

Історик Іван Лисяк-Рудницький про роль православного і греко-католицького духовенства у

визвольному русі України

Боротьба козацької України за політичну незалежність у ХVIІІ ст. була тісно пов’язана з
обороною православ’я від ісламу та римського католицтва. Уніатська церква виступала тоді
придатком до чужоземного польського панування. У XIX ст. відбулася цікава переміна ролей.
Після того як Київський митрополичий престол був підпорядкований Московському
патріархатові (1685 р.), православна церква на Україні втратила свою автономію і поступово
стала повністю русифікованою. Уніатська церква, яку в Російській імперії заборонено (1839 р.),
була обмежена до Габсбурзьких володінь. Але тут вона пережила дивовижне відродження.
Благотворні реформи, проведені австрійським урядом, піднесли освітній і громадський рівень
греко-католицького духовенства. Водночас вплив австрійського «йосифінства» дав змогу греко-
католицькій церкві позбавитися польських пов’язань. Тепер вона була здатна взяти на себе роль
української національної церкви.

 1. Проаналізуйте думки історика і визначте, як змінилися ролі православного

духовенства і греко-католицького духовенства у Наддніпрянській і Західній Україні в
умовах імперського панування першої половини XIX ст.
 2. Визначте за наведеною цитатою і наступним текстом параграфа, які події і
особливості статусу сприяли виходу греко-католицьких священників на головну роль у
національному розвитку західноукраїнських земель.

Одна з головних відмінностей між греко-католицьким і римо-католицьким духовенством

полягала в тому, що греко-католицьким священникам дозволялося одружуватися. Як правило,
сини наслідували батьків, переймаючи професію священників. Тому священницький стан
уподібнювався до шляхетського або дворянського. Це мало велике значення для збереження
традицій західноукраїнської національної еліти. Сім’ї священників були одним із головних
джерел постачання кадрів для національного руху.

Крім того, греко-католицьке духовенство підтримувало тісні зв’язки з простим народом. За часів
Речі Посполитої церква, яка зазнавала жорстоких утисків, втратила заможніші верстви і, по суті,
перетворилася на «селянську». Греко-католицькі священники були пов’язані із сільським
оточенням, їхні діти створювали сім’ї з дрібними шляхтянками/ шляхтичами або просто
сільськими дівчатами та парубками. «Хлопи і попи», як казали поляки, трималися разом і
спільно переживали всі лихоліття владних знущань. Греко-католицьке духовенство дало
людей, які стали в обороні права українського народу здобувати освіту рідною мовою і в
рідній школі. Воно стало носієм української національної ідеї в Західній Україні.

2. ПОШИРЕННЯ ІДЕЙ ПРОСВІТНИЦТВА. «БУДИТЕЛІ» ЗАКАРПАТТЯ

1. «Будителі» Закарпаття

Початок XIX ст. характеризується піднесенням національно-визвольного руху в Західній

Україні. Особливість національного відродження на західноукраїнських землях полягала в тому,
що основним носієм української національної ідеї було духовенство.

Документи та матеріали

«Порівняння національних рухів так званих неісторичних народів Європи показує, що провідну
роль на різних станах завжди відіграють ті класи, які, зберігши свою етнічну ідентичність, мали
найвищий статус у соціальній ієрархії даної етнічної групи і найкращі можливості для впливу на
найбільшу кількість місцевого населення даної етнічної групи. Греко-католицьке духовенство
ідеально підходило до цих критеріїв. З одного боку, воно не асимілювалося і зберегло свою
етнічну окремість, з другого - являло собою єдину еліту руського суспільства. Його патріотизм
мав релігійний характер», - писав історик Я. Грицак.

Поміркуйте, чому греко-католицьке духовенство стало провісником національного відродження

на західноукраїнських землях.

«Будителі» (від чес. buditeli - «той, хто пробуджує») - визначні громадські та політичні діячі
періоду національно-культурного відродження слов’янських народів Австрійської імперії кінця
XVIII - першої половини XIX ст.

Під ім’ям «будителів» в історію Закарпаття увійшли І. Базилович, М. Лучкай, О. Духнович, А.

Добрянський та інші. «Будителі» ставили своєю метою пробудження в народі національної
свідомості, упровадження рідної мови в освіту, збереження традицій та культури. Вони
виступали за дослідження і популяризацію місцевої історії як невід’ємної частини історії всієї
України. Відстоювали необхідність участі українців Закарпаття в усіх сферах громадського та
суспільно-політичного життя. «Будителі» критикували політику мадяризації та онімечення
українців. Їхня діяльність сприяла розширенню зв’язків краю з Галичиною та Наддніпрянщиною,
з ідеями загальнослов’янського відродження в Чехії, Словаччині, Польщі, Сербії, Хорватії.

Дайте визначення поняття «будителі».

Діємо: практичні завдання

1. Опрацюйте текст параграфа і створіть проєкт-кросворд «Будителі західноукраїнських

земель».

2. Доберіть факти, які підтверджують, що зародження українського національного

відродження відбувалося під впливом ідей Просвітництва.

Українське національне відродження в Західній Україні починалося під впливом ідей

європейського Просвітництва, які, хоча й з деяким запізненням, на початку XIX ст. прийшло в
Україну. Осередком першої хвилі відродження стало м. Перемишль (нині польське місто). Там
під покровительством перемишльського єпископа Михайла Левицького (1774-1858) зібрався
гурт патріотично налаштованих греко-католицьких священників: Іван Могильницький (1777-
1831 рр.), Йосип Левицький (1801-1860 рр.), Йосип Лозинський (1807-1889 рр.), Іван
Лаврівський (1773-1846 рр.) та ін.

Вони розгорнули боротьбу за впровадження української мови в систему початкової освіти й

розширення мережі початкових шкіл. За ініціативи Й. Левицького помічник єпископа у шкільних
справах І. Могильницький у 1816 р. у Перемишлі заснував перше просвітницьке товариство
греко-католицьких священників. Воно ставило своїм завданням удосконалити українську
мову, друкувати нею різноманітні брошури для народу. Товариство видало кілька підручників,
зокрема перші граматики української мови. Завдяки зусиллям членів товариства у краї протягом
15 років відкрили майже 400 шкіл. У 1830-ті роки центр українського відродження в Галичині
перемістився до Львова.

Ідеї Просвітництва сповідували й «будителі» (пробуджувачі національної свідомості) Закарпаття.

Плеяда молодих культурно-політичних діячів різко засуджувала колоніальний курс австрійської
влади й угорців, політику зугорщення й онімечення корінних жителів краю. Найвідомішим з
«будителів» із часом став Олександр Духнович (1803-1865 рр.). Обстоював ідею єдності
закарпатських українців з усім українським народом. Його поетичні твори «Я русин був, єсьм і
буду» та «Подкарпатськії Русини» у XX ст. між світовими війнами виконували як гімн
закарпатських українців.

Поміркуймо!

Поміркуйте, чому діячі українського національного відродження особливу увагу звертали на

освіту дітей.

Товариство галицьких греко-католицьких священиків

На початку XIX ст. актуалізується питання розвитку української мови, її захисту, утвердження
української національної свідомості. Рушійною силою національно-визвольного руху в Західній
Україні стали священики Української греко-католицької церкви, які взялися до видання
підручників українською мовою, наукових праць.

За словами І. Франка, «...при руській мові, при руській народності лишалися тільки прості хлопи
і вбогі та мало вчені сільські священики. Вищі духовні, єпископи та каноніки (штатний
священнослужитель єпархіального кафедрального собору) говорили й писали по-польськи або
по-латині».

Документи та матеріали

«Найбільш освіченим і найбільш свідомим Українцем Галицької землі в перших трьох десятках
літ XIX ст. був, безперечно, перемишльський канонік Іван Могильницький», - писав М. Возняк.

3. ГУРТОК «РУСЬКА ТРІЙЦЯ»

Діємо: практичні завдання

1. Продовжуйте роботу над проєктом-кросвордом «Будителі західноукраїнських земель».

2. Опрацюйте текст параграфа і визначте провідні ідеї гуртка «Руська трійця». Визначте, як
діяльність трійчат пов’язана із українським відродженням в Наддніпрянській Україні.

Переломною подією в історії національного відродження стала діяльність «Руської трійці», до

якої належали молоді студенти богослов’я Маркіян Шашкевич (1811-1843 рр.), Іван
Вагилевич (1811-1866 рр.) і Яків Головацький (1814-1888 рр.). Головною постаттю в цій групі
був М. Шашкевич. Син сільського священника, він зріс у гущі українського народу й був добре
обізнаний з його становищем, розумів його потреби.

Поміркуйте, яку мету переслідували гуртківці. Представники яких станів суспільства стали
засновниками «Руської трійці»? У чому значення їхньої діяльності?

Перед молодим М. Шашкевичем постало питання: «Чому освічені українці нехтують мовою
народу, чому її соромляться?». Саме тоді до його рук потрапили «Енеїда» І. Котляревського та
збірник «Українські народні пісні» М. Максимовича. Він сприйняв красу української мови і
почав сам писати нею. На другому році навчання М. Шашкевич заприятелював з І. Вагилевичем
та Я. Головацьким. Вони читали й обговорювали прочитане, дискутували й завжди розмовляли
лише українською мовою. Саме за це спольщені товариші назвали їх «Руською трійцею». Це
було на початку 1830-х років. Щоб довести, що українською мовою можна висловлювати
філософські та релігійні ідеї, М. Шашкевич в 1836 р. виголосив першу українську промову в
музеї семінарії перед духовними особами і запрошеними гостями. До того часу такі промови
виголошували тільки польською, німецькою або латинською мовами. Це сподобалося всім
семінаристам, і відтоді деякі з них стали розмовляти українською мовою.

М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький у 1834 р. об’єднали навколо себе близько 20 людей

— семінаристів і молодих священників (лише двоє мали світську професію). Члени гуртка, на
який поширювалася назва «Руська трійця», підготували до друку збірку поезій рідною мовою, у
якій виразно прозвучав заклик до єднання народних сил, до національного пробудження. Збірку
не пропустила цензура. Австрійська влада побоювалася, що вихід її українською мовою приведе
до зародження в Галичині національного руху, який може бути спрямований проти імперії
Габсбургів.

У 1834 р. «трійчани» підготували до видання альманах «Зоря», що містив українські народні

пісні, твори самих гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Головними ідеями творів
збірки були:

— оспівування героїчної визвольної боротьби українського народу і засудження його

поневолювачів;

— уславлення народних ватажків — борців за визволення українців;

— визнання існування єдиного українського народу, який через поневолення Австрійською та

Російською імперіями роз’єднаний державними кордонами;

— заклик до українських патріотів змагатися за об’єднання галицьких русинів і наддніпрянських

українців.

 1. За допомогою додаткових джерел інформації визначте діячів «Руської трійці» на

пам’ятнику.
 2. Поясніть символічний зміст пам’ятника. Хто і чому із скульптурної групи стоїть?
 3. Чому фігури пам’ятника час від часу одягають у вишиванки і національні прапори?

1837 р. стараннями Я. Головацького збірку (альманах) під назвою «Русалка

Дністровая» вдалося видати в Угорщині. В альманасі було вміщено народні пісні, думи,
перекази, історичні документи, що розкривали героїчне минуле, заняття і побут, культуру
українського народу. Ці матеріали, а також публіцистичні статті звеличували боротьбу
українського народу за своє визволення, поетизували національних героїв, проголошували
потребу возз’єднання всіх українських земель. Вихід «Русалки Дністрової» був своєрідним
викликом демократичної молоді державній реакції, протестом проти денаціоналізації і
роз’єднання українських земель. По суті, альманах став політичним маніфестом українського
національного руху. Тому не дивно, що влада вороже зустріла «Русалку Дністровую», вилучила
й знищила майже весь наклад, а її авторів притягла до судової відповідальності й тривалий час
переслідувала.

На основі знань про зміст альманаху поясніть смислове значення його назви.

Після розправи над «Руською трійцею» подальший поступ національного відродження

призупинився, але невдовзі отримав новий імпульс для розвитку під час революції 1848-1849 рр.

Свідчать документи

Зі статті Івана Франка

«Русалка Дністровая», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, — була
свого часу явищем наскрізь революційним.... «Русалка Дністровая» обговорювала предмети
зовсім світські, зовсім не обтяті тісним церковним світоглядом..., ба навіть у письмі і
правопису відбігла від старої традиції... Супроти гнітючого... абсолютизму, нівелюючого всі
народності, вказує «Русалка» зараз на вступі далекий ясний образ всеслов’янської федерації...
«Русалка», вказуючи виразно єдність малоруського народу на Україні і в Галичині..., підносить
протест проти розполовинення одного народу між дві держави... Чи ж се не протест —
увести в літературу бесіду і пісні того народу, котрий між освіченими панами вважається
худобою, а не чоловіком?

• У чому І. Франко бачить значення видання «Русалки Дністрової» для творення української
нації?

Діємо: практичні завдання

У Львові з 1987 р. діє музей «Русалки Дністрової». За допомогою додаткових джерел інформації
дізнайтеся історію створення музею. Проведіть для однокласників/однокласниць віртуальну
(уявну) екскурсію музеєм.

Таким чином, культурно-освітні процеси в Західній Україні наприкінці XVIII — до кінця 40-х
років XIX ст. увійшли в історію як перша хвиля національного відродження на
західноукраїнських землях. Очолювало відродження греко-католицьке духовенство — єдина
освічена соціальна група українців, яка не зденаціоналізувалася. Саме воно було носієм
української національної ідеї.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

Утворіть логічні пари — доберіть до імен історичних діячів характеристику їхньої діяльності.

1 М. Шашкевич

2 О.Духнович
3 І. Могильницький

4 М. Левицький

А Найвідоміший із «будителів» Закарпаття, автор патріотичних поезій

Б Лідер та ідейний натхненник «Руської трійці»

В Перемишльський єпископ, який виступав покровителем священників-просвітників

Г Один із членів гуртка «Руська трійця», який на початку діяльності брав участь у польських
таємних організаціях

Д Засновник просвітницького товариства греко-католицьких священників у Перемишлі

Обговорюємо в групі

1. Поясніть, чому саме греко-католицькі священники стали на чолі поширення української

національної ідеї.

2. Поясніть, чому діяльність «Руської трійці» зазнала переслідувань з боку австрійської влади.

Мислю творчо

1. Визначте історичне значення виходу у світ альманаху «Русалка Дністровая».

2. На основі відомих фактів діяльності згаданих у параграфі діячів, а також додаткових джерел
інформації складіть узагальнений історичний портрет діяча українського національного
відродження в Західній Україні.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1816 р. Заснування в Перемишлі першого на західноукраїнських землях просвітницького

товариства

Початок 30-х років XIX ст. Виникнення гуртка «Руська трійця»

1837 р. Видання альманаху «Русалка Дністровая»