Початок національного

відродження на
західноукраїнських
землях.
Історія України
«Будителі» Закарпаття.
9 клас
«Руська трійця».
 План уроку:
• 1. Особливості українського національного
відродження на західноукраїнських землях.
• 2. Початок українського національно-культурного
відродження в Закарпатті.
• 3. Українське відродження у Східній Галичині.
• 4. «Руська трійця».
• 5. «Русалка Дністровая».
 Особливості українського національного
відродження на західноукраїнських землях.
За час тривалого Процес українського У перших десятиліттях ХІХ ст.
перебування у складі національно- ідеї українського відродження
різних держав західні культурного набули поширення серед
українці, або, як вони галицьких русинів. У Північній
називали себе протягом відродження
Буковині українське
ХІХ ст., русини, фактично зародився національне відродження
втратили власну наприкінці XVIII ст. в розпочалося лише у другій
національну еліту. Закарпатті. половині ХІХ ст.
Єдиною суспільною Спочатку український рух розвивався
верствою, спроможною досить повільно але в роки революції
відіграти роль духовних 1848–1849 рр. в Австрійській імперії,
лідерів народу у Східній західноукраїнські землі стали
Галичині та Закарпатті, випереджати Наддніпрянщину за
було греко-католицьке темпами розвитку українського
духовенство. національного руху.
 Передумови українського національного
відродження на західноукраїнських землях.
Відень набув ролі інтелектуального
Покращення У західноукраїнському
центру національного
становища греко- суспільстві греко-
відродження бездержавних
католицького католицьке духовенство
народів Центрально-Східної
було єдиною верствою, що
духовенства поєднувала найвищий
Європи. Засвоєння нових
внаслідок реформ західноєвропейських ідей греко-
статус і найкращий вплив на
Марії Терезії та католицьким духовенством
більшість русинського
відбувалося у віденському
Йосифа ІІ. населення.
«Барбареумі».

Греко-католицька церква набула ролі лідера національного

руху галицьких і закарпатських русинів.
Початок українського національно-культурного відродження в Закарпатті.

• У Закарпатті роль центру русинського

національно-куль­турного відродження відіграла
Мукачівська греко-католицька єпархія.
• Такої ролі вона набула в роки діяльності
найвизначнішого з мукачівських
єпископів Андрія Бачинського (1732–1809).
• Керував Мукачівською єпархією упродовж 37
років.
• Зумів домогтися від Марії-Терезії згоди на
відкриття «Барбареуму» для навчання
русинської молоді із Закарпаття.
• Переніс свою резиденцію до Ужгорода, де
створив семінарію і заклав велику бібліотеку.
• Наприкінці XVIII ст. Іоаникій
Базилович (1742–1821) написав
«Короткий нарис фундації Федора
Корятовича» – першу працю з історії
Закарпаття.
• Одним із перших її автор заявив про
існування закарпатських русинів як частини
східних слов’ян і показав, що вони мають
власних учених, культурно-освітніх діячів, які
впродовж століть закладали основи
національної культури.
• За це І.Базиловича справедливо
називали першим «будителем» у
Закарпатті.
• Базилович першим нагадав
закарпатцям, що там за Карпатами –
Україна, і Закарпаття є її невід’ємною
 Історик
Михайло Олександр
Поп- Духнович
(1803 – 1865)
Лучкай
(1789–1843).

• Відіграв визначну роль у дослідженні історії

Закарпаття.
• Основною працею вченого стала шеститомна
«Історія карпатських русинів». У ній він довів
автохтонний (місцевого походження) характер
русинського населення Закарпаття, які заселили
цей край задовго до приходу угорців.
• За мовою і культурою карпатські русини тотожні
зі своїми братами-українцями за Карпатами.
• Видатний діяч українського
відродження Закарпаття,
поет, видавець, канонік
Пряшівської єпархії.
• 1847 р. – «Книжица читальная
для начинающих», написана
мовою, близькою до народної.
 Українське відродження у Східній Галичині.

У 1808 р. у Галичині було Центром українського

відновлено Галицьку національного відродження
греко-католицьку став Перемишль – осередок
митрополію. греко-католицької єпархії.

Тут існувала велика бібліотека, діяла семінарія,

зосереджувалися найосвіченіші представники
духовенства.

Зосереджувалися найосвіченіші представники

духовенства – Іван Могильницький, Йосип
Левицький, Іван Снігурський, Йосип
Лозинський та ін.
 «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для
поширення письмами просвіти і культури серед вірних», 1816 р.
• Гурт мав на меті видавати книжки для народу,
написані зрозумілою йому руською мовою, та
засновувати народні школи.
• Діяльність «Товариства...» поступово набувала
розмаху. З метою підготовки вчителів у Перемишлі
було відкрито дяко-вчительський інститут (1817 р.).
• У 1832 р. на території перемишльської єпархії існувало
400 шкіл. Було також видано декілька підручників та
молитовників.
Іван Могильницький – Іван Могильницький та Перемишльський
засновник «Товариства…», його однодумці єпископ Михайло
першим у Галичині почав обстоювали думку, що Левицький – натхненник
виголошувати проповіді русська мова є окремою гурту русинських
народною мовою. від польської та
російської сло­в’янською патріотів.
мовою.
 «Руська трійця»
Девіз: «Світи,
зоре, на все поле,
поки місяць
зійде».
• Громадсько-
культурне
Маркі угруповання
ян
Ша ш к демократичного
евич Яків й
ц ьки спрямування зі
ова
Іван ич Гол студентів семінарії
л ев та університету,
Ваги
1833 – 1837 рр. засноване у Львові.
• Мету своєї діяльності члени гуртка
вбачали у тому, щоб запровадити
українську мову в усі сфери життя.
• З метою популяризації української мови
серед галичан члени гуртка підготували
1833 р. збірку власних поезій та
перекладів «Син Русі», але видати її не
змогли.
• Наступним кроком стала підготовка
1834 р. нової збірки під назвою «Зоря».
Альманах містив народні пісні, твори
самих гуртківців, історичні та
публіцистичні матеріали.
• 1836 р. – промова М. Шашкевича
українською мовою на урочистостях із
нагоди дня народження імператора
• У 1836 р. І.Вагилевич і М.Шашкевич вперше
здійснили переклад пам’ятки давньоруської
літератури – «Слова о полку Ігоревим»
українською мовою.
• М.Шашкевич підготував підручник для
молодших школярів «Читанка для діточок»
українською мовою.
• Але надрукувати обидві ці праці авторам
знову не дозволили.
«Русалка Дністровая», 1836 р.
• Трійчани вилучили зі
збірки «Зоря» ті твори, які
своїм змістом найбільше
дратували цензорів, і
змінили її назву на
«Русалка Дністровая».
• Потім Я.Головацький
домовився зі своїми
друзями, прибічниками
слов’янського
відродження, про
видання збірки у Пешті
(тодішній столиці
Угорщини) накладом
1 тис. примірників.
 Домашнє завдання:
• 1. Опрацювати § 8 підручника (авт. О. І. Пометун, Н.
М. Гупан, І. І. Смагін, «Оріон», 2017).
• 2. Знайдіть у додаткових джерелах вірші Маркіяна
Шашкевича та напишіть свої враження від них у
вигляді поста до соціальних мереж.