Із циркуляра царського міністра внутрішніх справ П. Валуєва 1863 р.

про заборону
вживання української мови в друкуванні та шкільному навчанні. «Вони досить
грунтовно доводять, що ніякої окремої малоруської мови не було, немає, і не може
бути, і що їх наріччя, яке вживається простолюдом, є та ж російська мова, тільки
зіпсована впливом на неї Польщі…Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне
становище суспільства, яке хвилюють політичні події … міністр внутрішніх справ визнав
за необхідне… щодо друкування книг малоруською мовою дати по цензурному відомству
розпорядження, щоб до друку дозволялися тільки твори цією мовою, які належать до
галузі красного письменства; пропускання ж книг малоруською мовою як духовного
змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу,
припинити… Це розпорядження було передано на височайший государя імператора
розгляд, і його величності бажано було удостоїти оноє монаршого схвалення».

1.Відродження громадівського руху

Це другий етап громадівського руху. Він став організованішим і цілеспрямованішим. У
70-х роках XIX ст. з’явилися громадівські гуртки з патріотично налаштованої молоді —
молоді громади. Такі громади виникли у Харкові, Полтаві, Чернігові, Києві,
Єлисаветграді, Одесі. У їхньому складі були переважно студенти, вчителі гімназій і
народних шкіл, гімназисти, семінаристи тощо. Молодогромадівці прагнули
якнайшвидше розв’язати нагальні політичні проблеми, тому не хотіли обмежуватися
культурно-освітньою діяльністю.
Помірковані старі громадівці у 80 — 90-х роках згуртувалися довкола редакції
часопису “Київська старина”, що з 1882 р. видавався у Києві. Продовжували займатися
культурно-освітньою діяльністю. До «старої громади» входили:

В.Антонович М.Драгоманов П.Чубинський О.Русов

 у січні 1873 р. було засновано Історичне товариство Нестора-літописця.

 1873 – засновано Південно-західний відділ Російського географічного
товариства
З ініціативи громади було створено Південно-Західний відділ Російського
географічного товариства (1873 p.). Керівники — Г. Галаган, П. Чубинський .
Друкованим органом відділу стали “Записки Юго-Западного отдела”. Значні
наукові сили України плідно працювали над вивченням історії, фольклору, економіки,
цікавилися археологією, етнографією, статистикою, географією. Товариство
створило етнографічний музей, бібліотеку та архів. Було опубліковано сім томів
“Трудов Юго-Западной экспедиции”, два томи “Записок Юго-Западного отдела”,

Київський телеграф” (1859 р.). “Київський телеграф” — громадсько-політична

літературна газета, заснована у 1859 р. у Києві. Газета виходила двічі на
тиждень.
1874-1875 pp. “Київський телеграф” став друкованим органом Київської громади. На
сторінках газети розглядали питання розвитку українського національного руху,
економічні, національні та культурні проблеми в Україні, висвітлювали події українського
життя .

1876 р. Після Емського указу 1876 р. було закрито газету “Київський телеграф”,
розігнано Південно-західний відділ Російського географічного товариства.
Активні діячі громадівського руху зазнали переслідувань. Рятуючись від них,
Павло Чубинський виїхав до Петербурга, Федір Вовк, Сергій Подолинський,
Михайло Драгоманов — за кордон.

2.Емський указ, 1876 р.

1876 р. - під час лікування на німецькому курорті Емс Олександр II підписав
розпорядження (Емський указ), згідно з яким'
1. Заборонити видання українською мовою як оригінальних творів, так і
перекладів (навіть текстів для нот).
2.Не допускати завезення до імперії українських книг і брошур,
надрукованих за кордоном.
3. Не дозволяти ставити п’єси й влаштовувати концерти “малоросійською
говіркою”.
Нагляд за виконанням Емського указу здійснювало головне управління у справах
цензури.
4.Припинити видання газети «Київський телеграф».

БРАТ ство тарасівців (1892 р.)

 Братство тарасівців — перша українська політична організація, що
стояла на Засадах самостійності України.
 Мета організації — згуртувати всі національні сили на боротьбу за
самостійну Україну, за єдність, соборність усієї України.
 Виникло 1892 р. у Харкові.
Засновники:
Б.Гринченко М.Михновський І.Липа та інші.
1892 р. Вони здійснили подорож до Канева і на могилі Т. Шевченка проголосили себе
Братством тарасівців та поклялися поширювати серед українського народу безсмертні
ідеї Великого Кобзаря.
Очолював братство Іван Липа.
Громади тарасівців з’явилися в багатьох містах України: Києві, Полтаві, Чернігові,
Одесі, Херсоні. їх об’єднувала спільна програма, яку, супроводжуючи словами Т. Шевченка
“Борітеся — поборете, Вам Бог помагає”, надрукував Львівський журнал “Правда”
(1893 p.).

Їхня програма — політична декларація “Кредо молодих українців”.

Головні ідеї документа
1. Висувалася вимога повної державно-політичної незалежності України.
2. Усвідомлення того, що справедливе розв’язання соціальних питань
можливе тільки за умови досягнення державної суверенності України.
3. Висувалася ідея нерозривної єдності всіх українських земель незалежно від
їх перебування у складі Австро-Угорської чи Російської імперії.

1893 р. Організацію було викрито поліцією та розгромлено

ЗНАЧЕННЯ: Братство тарасівців було перехідною сходинкою від громадівського
руху 60—80-х років до організації національних українських партій.

ВИСНОВКИ.

1. Друга половина XIX ст. — це діяльність різних суспільно-політичних течій,

що існували в Україні (громадівський рух, народництво, ліберальний рух,
поширення марксистських ідей, робітничий рух), які висували різні варіанти
майбутнього суспільного розвитку та виробляли різноманітні форми й
методи досягнення поставленої мети.
2. Український національний рух основну увагу звертав на національне
визволення українського народу, зростання його національної самосвідомості.
3. Підносили свідомість мас і розуміння необхідності політичної боротьби
проти царизму.
4. Друга половина XIX ст. — важливий етап готування і збирання українських
сил для боротьби за незалежність, за українську державність.