Суспільно-політичний рух

в Наддніпрянській Україні
в 70-х – 90-х рр. ХІХ ст.
Історія України
9 клас
План уроку:
• 1. Громадівський рух на початку 70-х років ХІХ ст.
• 2. Південно-Західний відділ Російського географічного
товариства.
• 3. Емський указ.
• 4. Михайло Драгоманов. Громадівський рух в кінці 70-х –
в 90-х рр. ХІХ ст.
• 5. Молоді громади. Братство тарасівців.
 Періодизація розвитку громадівського руху:

1859 – 1863 рр. Кінець 1875 – 1890 рр.

1860 – 1875 рр.
Легальна Напівлегальна Нелегальна
Дослідження української Наукова українознавча Пошуки форм легальної
культури та мови. діяльність російською діяльності й
мовою. перенесення центру
політичної боротьби до
Галичини (ідея
«галицького П‘ємонту»
В. Антоновича).
Відновлення діяльності громад
(кінець 60-х – початок 70-х років ХІХ ст.)

Стара громада,
Київ
(початок 70-х рр.).
В. Антонович, М. Драгоманов, О. Русов, С. Подолинський, П. Чубинський.

Продовження культурно-просвітницької діяльності:

Перетворення Росії
на федерацію і
надання Україні
широкої автономії.
1873 р. – створення Південно-Західного відділу
Російського географічного товариства;
1873 р. – заснування Історичного товариства Нестора-
літописця;
1874 – 1875 рр. – видання газети «Киевский
телеграф».
 Південно-Західний відділ Російського географічного
товариства.
Передумови відкриття:

Військове відомство в Щоденні потреби

умовах загострення органів влади, Зосередження в Києві
міжнародного пов'язані з реалізацією значних наукових сил:
становища селянської реформи тут діяли Комісія по
потребувало 1861 р. розгляду давніх актів,
інформації, необхідної Комісія по опису
для складання губерній Київського
детальних освітнього округу.
топографічних карт.
 13 лютого 1873 р. в Києві відбулося урочисте
відкриття Південно-Західного відділу
Імператорського Російського географічного
товариства.
• У відділі працювали 76 дійсних членів.

Головою відділу
було обрано
Г. Галагана.

Друкований орган:
«Записки Юго-
Управитель справ –
Западного отдела».
П. Чубинський.
 Діяльність відділу:
• 1874 р. вперше було проведено одноденний
перепис населення Києва.
• Проведення в серпні 1874 р. ІІІ
Археологічного з'їзду.
• Створення етнографічного музею, бібліотеки
Будівля Київської
та архіву. контори Державного
банку, де відбулося
• Активна видавнича діяльність: опубліковано перше засідання
сім томів «Трудов Юго-Западной Відділу.
экспедиции», два томи «Записок Юго-
Западного отдела», видано три збірки
праць М. Максимовича тощо.
• У березні 1875 р. Відділ брав участь у
географічному конгресі та виставці в Парижі.
 Емський указ – розпорядження
російського імператора Олександра ІІ,
підписане 18 травня 1876 р. у
німецькому місті Емс.
Забороняв:
• Ввозити з-за кордону будь-які книжки українською мовою.
• Видавати українською мовою оригінальні твори, тексти п‘єс для театральних вистав і нот, крім історичних
пам‘яток із збереженням правопису оригіналу.
• Робити переклади українською мовою з інших мов.
• Ставити сценічні вистави і влаштовувати публічні читання українською мовою.
• Діяльність театральних труп із суто українським репертуаром.
• Видання газети «Киевский телеграф», за шкідливий вплив і залучення до діяльності неблагонадійних осіб.
• Діяльність у Києві Південно-Західного відділу Імператорського Російського географічного товариства.
• Викладання в початкових школах українською мовою і предписував вилучати з бібліотек українські книжки.
• В‘їзд у південні губернії і столиці М. Драгоманова, П. Чубинського і вислання їх «з краю» під таємний нагляд
як невиправних і небезпечних агітаторів.
 Михайло Драгоманов
• Вчений та громадсько-
політичний діяч.
• Засновник
українського соціалізму.
• Один із організаторів «Старої
громади» у Києві. Доцент
«Громада» — український громадсько- Київського університету (1864–
політичний і науково-літературний збірник, що 1875).
видавався у Женеві Михайлом Драгомановим у • Після звільнення за політичну
1878–1879 та 1882 роках (5 випусків). неблагонадійність емігрував
1880 року збірник до Женеви, де очолював
було реорганізовано у журнал, якого вийшло 2 номери.
«Громада» стала першим в історії української преси осередок української політичної
вільним, безцензурним виданням. еміграції (1876–1889).
 Молоді громади (70 – 90-ті роки ХІХ ст.).
Виникнення молодих Шлях досягнення
громад у Харкові, мети вбачали в
Полтаві, Чернігові, Києві, соціалістичній
Одесі, Єлисаветграді. революції.
М. Драгоманов, С. Подолинський, М. Зібер.
Основні ідеї:
• Повалення самодержавства;
• Ліквідація пережитків кріпосного права;
• Завоювання політичних свобод;
• Незалежність української держави;
• Розвиток української культури.
Братство тарасівців, Харків 1891 р.

М. Байздренко,
М. Базькевич,
В. Боровик.

І. Липа, Б. Грінченко, М. Міхновський. «Не ми будемо, коли Вкраїні волі й долі

не здобудемо!»
• Братство було створене за принципом
таємної організації і поділялося на
«п‘ятірки», які діяли в Харкові, Одесі,
Катеринославі, Полтаві, Чернігові та деяких
інших містах.
 Основні ідеї: «Кредо молодих
• Українці є окремою нацією. українців»,
• Як і кожна нація, українці потребують національної волі 1893 р.:
для праці й поступу. Визнання Російської
• Повна автономія України (на той час висунути це гасло імперії окупантом і
не наважувався ніхто). гнобителем
• Єдність українського народу (це гасло стало зародком України;
майбутньої ідеї соборності Української держави). Вимога повної
• Негативне ставлення до українофільства (культурництва), державно-
але визнання при цьому його користі для національного політичної
руху. незалежності
• Радикалізм і екстремізм щодо відступників. України;
• Необхідність створення українських шкіл. Ідея єдності
• Боротьба за використання української мови в школі, українських земель.
державних установах та родині.
 Діяльність:
• 1892 р. – подорож до Канева,
присяга на могилі Т. Г. Шевченка
про поширення серед
українського народу ідей
Кобзаря.
• Культурно-просвітницька
діяльність:
організація лекцій, таємних сходок;
створення бібліотеки нелегальної
літератури;
написання праць, що
стимулюватимуть національно-