Національний рух і

суспільно-політичне життя у
70-80хх рр 19ст
Робив Олександр Пасічник
Основні Дати
• 1873 - відкриття у Києві Південно-Західного відділу Російського
географічного товариства
• 1874 – Участь громадівців у 3 всеросійському археологічному
з’їзді в Києві
• 1876 – Ухвалення Емського указу імператором Олександром
другим
• 1891 – Створення Братство тарасівців
 Яку роль у діяльності громад відіграв Південно-Західний відділ Російського
географічного товариства

Старі Громади
• Студентські

Молоді Громади
• Старші люди

Зусиллями Київської громади випустили 2 збірника

"Народні південноруські казки" , збірка байок Л. Глібова і 7
томів етнографічно-статистичної експедиції що відбувалася
під керівництвом П. Чубинського
Скориставшись послабленням цензури на початку 1870-х рр., громадівці розпочали
публікацію серії українських популярних книжок (зокрема, «Про українських козаків...» М.
Драгоманова, «Катерина» Т. Шевченка, «Запорожці» І. Нечуя-Левицького). Ці книжки
тисячами примірників розповсюджували серед селян. У 1874-1875 рр. Київська громада
взяла на себе редагування російськомовної газети «Київський телеграф», перетворивши її на
власний друкований орган
Заснування
• У 1873 р. стараннями Старої Київської громади було
відкрито Південно-Західний відділ Російського
географічного товариства, форми діяльності якого давали
змогу легалізувати роботу громадівців. Офіційно відкриття
київського осередку ініціював київський, подільський і
волинський генерал-губернатор князь О. Дондуков-
Корсаков. Метою відділу було збирання та публікація
етнографічних і статистичних матеріалів про населення
Південно-Західного краю.
• На березень 1876 р. кількість членів відділу становила 190
осіб.
• Найвидатнішою подією в науковому житті стала участь
членів відділу у III Всеросійському археологічному з’їзді у
Києві в 1874 р. Діячі відділу ознайомили європейський світ
зі здобутками української науки: історії, мови, літератури,
археології та етнографії.
 Як російський уряд поклав край активній діяльності Київської
громади. Що передбачав Емський указ
• Піднесення українського руху спричинило посилення
утисків і переслідування з боку самодержавства.
Поштовхом до них став донос, який надійшов з Києва
до Петербурга наприкінці 1874 р., де йшлося, що
українці хочуть вільної України у формі республіки з
«гетьманом на чолі». У серпні 1875 р. за наказом
Олександра II було створено спеціальну комісію, яка й
запропонувала заходи боротьби з українофільством.

Вони передбачали заборону видань у Росії оригінальних творів і перекладів

українською мовою, ввезення українських книжок і брошур, виданих за кордоном;
театральних вистав, концертів, виконання пісень, друкування текстів до нот
українською мовою (виняток становили історичні документи та певного мірою
художні твори, але при цьому було заборонено вживати якісь інші літери, крім
використовуваних у російському правописі); видання газети «Київський телеграф», а
також вислання Михайла Драгоманова та Павла Чубинського за межі України як
«невиправних і безперечно небезпечних агітаторів».
Емський Указ
• Емський Указ забороняв:
• Ввозити на територію Російської імперії з-за кордону
книги, написані українською мовою, без спеціального
дозволу;
• Видавати українською оригінальні твори і робити
переклади з іноземних мов, тексти для нот;
• Друкувати будь-які книги українською мовою;
• Ставити українські театральні вистави (заборону знято
у 1881 р.);
• Влаштовувати концерти з українськими піснями;
• Викладати українською мовою в початкових школах.
Яку роль відіграло «Братство тарасівців» у
національному русі
• Від 90-х рр. 19 ст. національний рух поступово
набуває рис політичного. Рушієм цього процесу стало
національно налаштоване студентство. У 1891 р.
харківські та київські студенти Іван Липа, Микола
Байздренко, Михайло Базькевич і Віталій Боровик
утворили українську таємну організацію «Братство
тарасівців».
• У 1893 р. його було опубліковано в журналі «Правда»
у Львові під назвою «Profession de foi, або Визнання
віри молодих українців». Щоправда, того самого року
поліція викрила організацію, а після арештів і слідства
вона перестала існувати.
• «Братство тарасівців» - перша самостійницька
організація у Великій Україні. Про це детально
дізнаєтеся на наступному уроці (практичному занятті),
ознайомившись із документами.
Що передбачало національне відродження кримських татар

• Установивши в Криму свою владу, російський уряд

розпочав його систематичну колонізацію, у результаті
якої змінився етнічний склад населення півострова. Не
визнаючи захоплення Криму Росією і не погоджуючись
із політикою російщення регіону, кримські татари
стали масово емігрувати до Туреччини. Найбільша
хвиля еміграції спостерігалася на межі 18-19 ст. і в
середині 19 ст., одразу після Кримської війни. Зрештою
Крим залишило дві третини татарського населення.
• Незважаючи на зменшення впродовж 19 ст. частки
кримських татар у населенні півострова, з 80-х рр. 19
ст. у Криму почалося їх національне відродження, яке
згодом заторкнуло всі татарські й інші тюркські народи
Російської імперії.