Руська трійця

План реферату
1.Біографія членів колективу

2.Історія Руської трійці

3.Культурна спадщина
 1.Біографія членів колективу

Яків Федорович Головацький (17 жовтня

1814 Чепелі, Королівство Галичини і
Лодомерії, Австрійська імперія - 13
травня 1888 Вільна, Російська імперія) -
галицький будитель, поет,
письменник, учений, фольклорист,
один із засновників групи Руська трійця,
греко-католицький священик, професор і
декан кафедри української мови та
літератури Львівського
університету (згідно з термінологією,
прийнятою в Галичині в XIX столітті - «кафедри руської словесності»), його
ректор (1863-1864), голова Віленської археографічної комісії (1867-1888) .

Маркія́н Семе́нович Шашке́вич (6

листопада 1811, с. Підлисся Золочівського
повіту — 7 червня 1843, с. Новосілки) —
західноукраїнський
(галицький) пророк («Будитель»),
письменник, поет, духовний
просвітитель, натхненник
національного пробудження Галичини.
Стрийко австро-угорського
генерала Олександра
Шашкевича.Зачинатель
нової української літератури в
Галичині, священик УГКЦ,
релігійний та культурно-громадський
діяч. Перший в нових часах речник
відродження західноукраїнських
(галицьких) земель. Очолив «Руську
трійцю», ініціатор видання
альманаху «Русалка Дністровая»
(1837). Виступав за рівноправність української мови з польською в умовах того
часу.
Іва́н Микола́йович Вагиле́вич (пол. псевд. і крипт.: Вагилевич Далибор, Волк
Заклика; 2 вересня 1811, с. Ясень, нині Рожнятівський район, Івано-Франківська
область — 10 червня 1866) — священик УГКЦ, український поет, філолог,
фольклорист, етнограф, громадський діяч. Один з авторів альманаху «Русалка
Дністровая».
 2.Історія Руської трійці
Руська трійця виникла в кінці 1834 року у Галичині у Львівській духовній
семінарії. Група народилася в атмосфері романтизму, її діяльність носила
виразно слов'янофільський і будітельско-демократичний характер. Учасники
гуртка вибрали для себе слов'янські псевдоніми (Шашкевич - Руслан, Вагилевич
- Далібор, Головацький - Ярослав, його брат Іван - Богдан, Ількевич - Мирослав і
т. Д.). Всього група налічувала близько двадцяти учасників. [10] Серед найбільш
яскравих членів гуртка поряд з Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем та
Яковом Головацьким виділяються Денис Зубрицький, Григорій Шашкевич (брат
Маркіяна Шашкевича), Микола Устіановіч, Іоанн (Снегурскій), Іоанн
(Могильницький), Михайло Гарасевич та ін. [11] В якості девізу групи були взяті
слова Маркіяна Шашкевича, вписані ним в загальний альбом: «світи, зірка, на
все поле, поки місяць зійде».Яків Головацький згодом пояснював походження
назви гуртка «Руська трійця» так: «Шашкевич познайомив мене з Іваном
Вагилевичем, моїм колегою на першому році філософії, і з тих пір ми стали
серцево друзями. Ми постійно, зустрічаючись будинку, в аудиторіях, на
прогулянках, скрізь ми втрьох говорили, тлумачили, сперечалися, читали,
критикували, міркували про літературу, народності, історії, політиці та ін., І
майже завжди ми говорили по-російськи, так що колеги називали нас в
насмішку «російська Тройці». З заощаджених грошей я купував книжки
переважно російські. Я купив у Львові польсько-російську граматику
Гродзіцького, «Ліру» Державіна, изд [анную] у Вільні. Більше не можна було
знайти у Львові, і я виписав «Історію» Бантиш-Каменського (три томи),
Котляревського «Енеїду» - три книги, Кулжинського «Малоросійська село» і ін.
При тому я придбав в польському перекладі поеми Пушкіна, вид [ані ] у Вільні, і
«Історію Росії» Кайданова (два томи) за неможливістю отримати їх в оригіналі ».
Навколо «Руської трійці» об'єднувалася молодь, яка прагнула працювати на
благо свого народу. Деякі члени гуртка, який виник навколо «Руської трійці» (Г.
Ількевич, М. Кульчицький та ін.) Були пов'язані з польським революційним
підпіллям. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи історію народу, роблячи
переклади творів слов'янських будителів, члени гуртка намагалися також писати
власні літературні та наукові твори. Учасники гуртка стверджували, що русини
Галичини, Буковини і Закарпаття є невід'ємною частиною українського народу,
який має свою історію, мову і культуру. Історик національних рухів в Галичині Н.
М. Пашаєва зазначає, що «в своїх симпатіях до Росії і Малоросії (України) як
органічною і невід'ємною її частини галицькі будителі Не будете звертати уваги
частини і цілого», розмежування на русофілів і українофілів відбулося тільки в
1860-і роки, чому національні відозви будителів з «Руської трійці» до галичан
можуть розглядатися двояко.Діяльність «Руської трійці», викликана як
соціально-національним поневоленням слов'ян в Австрійській імперії, так і
пробудженням інших слов'янських народів, перейшла кордони вузько-
локальної культури. Особливою пошаною членів «Руської трійці» користувалася
«Енеїда» І. Котляревського, фольклорні збірники М. Максимовича та І.
Срезневського, граматика А. Павловського, билини Кирши Данилова, праці
Миколи Карамзіна, твори харківських романтиків, чеських і польських
письменників і т.д .Після того як засновники «Руської трійці» були звинувачені
австрійськими властями в пособництві Російської імперії і революційної
діяльності, вони були змушені покинути стіни Львівської духовної семінарії та
гурток розпався.
 3.Культурна Спадщина
Найвищою історичною заслугою «Руської трійці» перед рухом національно
відродження галичан вважається видання альманаху «Русалка Дністрова»
(1837), в якій вперше в історії літератури в Галичині був використаний народну
українську мову, тим самим отримано потужний поштовх розвитку
української народної літератури в краї.Ідея слов'янської взаємності, яка
пронизувала «Русалку Дністровську», ріднить її з поемою Яна Коллара «Slavy
dcera» (1824). Вплив на освіту «Руської трійці» мав також інший чеський
славіст Ян Ковбек. «Русалка Дністровая» австрійська влада
заборонила.Завдяки зусиллям Я. Ф. Головацького в Галичині вперше
познайомилися з творчістю російських поетів і письменників, зокрема, з
творами Ломоносова, Пушкіна, Лермонтова, Державіна. У 30-ті роки
встановилися міцні контакти між «Руською трійцею» і інтелігенцією з Росії. З
візитами до «галицьким будителів» Головацькому, Шашкевичу та Вагилевичу
приїжджали багато російські інтелектуали. «Руська трійця» підтримувала тісні
зв'язки з М. П. Погодіним, М. І. Надєждіним, П. В. Киреевским, І.
І.Срезневським, О. М. Бодянським, Д. М. Княжевич і багатьма ін.Завдяки
зусиллям М. П. Погодіна, учасники гуртка «Руська трійця» стали поширювати
в Галичині літературу російською мовою, за що зазнали репресій з боку
австрійського уряду.