Тема VІІІ.

Українські землі у складі Австрійської імперії

наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.
 Тема VІІІ. Українські землі у складі Австрійської
імперії наприкін. ХVІІІ – в 1 пол. ХІХ ст.

Історична хронологія
(Історія України від найдавніших часів до сьогодення)
за програмою ЗНО (від 2018 р.)

1816 р. – створення освітнього Товариства галицьких греко – католицьких священиків.

1833 – 1837 рр. – діяльність „Руської трійці”.
1837 р. – видання „Русалки Дністрової” (діяльність „Руської трійці”).
1848 р. – скасування панщини в Галичині та на Буковині; видання першої україномовної
газети „Зоря Галицька”.

Історична термінологія
(Історія України від найдавніших часів до сьогодення)
за програмою ЗНО (від 2018 р.)

„Будителі” – під такою назвою в історію Закарпаття увійшли визначні культурно-політичні

діячі кінця XVIII — першої половини ХІХ ст. І.Базилович, О.Духнович,
М.Лучкай, А.Добрянський та ін. «Будителі» ставили метою збуджувати в
масах українську національну свідомість шляхом упровадження рідної мови в
усі ланки освітньої мережі, пресу, літературу тощо, виступали за широке
дослідження і популяризацію місцевої історії як невід'ємної частини історії
всієї України. У своїй боротьбі за якнайширшу участь корінного українського
населення Закарпаття в усіх сферах місцевого громадського та суспільно-
політичного життя «Будителі» публічно критикували колонізаторський
режим австро-угорських властей, політику мадяризації та онімечення
українців. «Будителі» започаткували процес українського культурно-
національного відродження на Закарпатті, сприяли розширенню зв'язків краю
з Галичиною та Наддніпрянщиною, з прогресивними вченими та літераторами
Росії, з пропагандистами ідеї загальнослов'янського відродження в Чехії,
Словаччині, Польщі, Сербії, Хорватії.
Революція – докорінна якісна зміна, різкий стрибкоподібний перехід від одного якісного ста-
ну до іншого, від старого до нового; докорінний переворот у житті суспільс-
тва, що приводить до ліквідації віджилого сусп-го ладу й утвердження нового.
„Весна народів” – термін, який використовувався стосовно революційних подій, які розпочалися в
лютому 1848 року у Франції і швидко поширилися на Австрійську імперію,
німецькі та італійські землі.
 Історичні персоналії
(Історія України від найдавніших часів до сьогодення)
за програмою ЗНО (від 2018 р.)

Греко-католицький свяще- Поет, науковець, греко-като-

ник. Засновник Товариства лицький священик. Очолив
греко-католицьких священ- гурток «Руська трійця» у
ників у м. Перемишлі у 1816 р. 1833 р. Ініціатор видання
альманаху «Русалка
Дністровая» у 1837 р.

Іван Маркіян
Могильницький Шашкевич
(1777 – 1831 рр.) (1811 – 1843 рр.)

Поет, фольклорист, громад- Поет, лінгвіст, історик,

ський діяч ХІХ ст. Один із греко-католицький священик.
засновників культурно- Один із засновників культу-
просвітницького гуртка рно-просвітницького гуртка
«Руська трійця» у 1833 р. «Руська трійця» у 1833 р.

Іван Яків
Вагилевич Головацький
(1811 – 1843 рр.) (1814 – 1888 рр.)

Закарпатський греко-като- Ватажок селянських пов-

лицький священик, письмен- стань на Буковині 1843-1844
ник, педагог, поет і культур- рр. та 1848-1850 рр.
ний діяч москвофільського Депутат австрійського
напрямку. Представник руху рейхстагу (парламенту) у
будителів. 1848 р.

Олександр Лук’ян
Духнович Кобилиця
(1803 – 1865 рр.) (1812 – 1851 рр.)

Пам’ятки архітектури
8
та образотворчого мистецтва
(Історія України від найдавніших часів до сьогодення)
за програмою ЗНО (від 2018 р.)
 Мовою документів
Витяги із документів
(підготовка до ЗНО – запитання/відповідь)
Цитати, витяги з історичних документів
Українські землі у складі Австрійської імперії
наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.
1. Прочитайте уривок із праці М. Грушевського та виконайте завдання.
„У тих землях, що одійшли до Австрії, нове правительство австрійське заходилося коло того, щоб
поліпшити долю кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними”.
В уривку йдеться про :
– реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ 1770–1780-х рр.
_________________________________________________________________________________________

2. Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«Президент рейхстагу повідомив пана міністра внутрішніх справ, що рейхстаг ухвалив рішення:
“Вважати депутата Л. Кобилицю, з виборчої округи Вижниця на Буковині, виключеним зі складу
рейхстагу”…».
Таке рішення щодо Л. Кобилиці ухвалено, оскільки він
– Він підбурював селян до повстання (1848 – 1849 рр.).
_________________________________________________________________________________________

3. Яка організація в 1 пол. XIX ст. звернулася до українського народу з такою відозвою :
„ ... Як по зимі весна наступає, так і стан той смутний нині змінився через Конституцію. Браття!
... єсть то сонце, котре як всім, так і нам засвітило і до нового життя пробудило. Вставайте ж,
Браття, бо вже час! ... але не до звади і незгоди, а щоб забезпечити дані нам свободи. ... Будьмо
народом! ” ?
– Головна Руська Рада.
_________________________________________________________________________________________
VІІІ. Українські землі у складі Австрії в кін. ХVІІІ – 1 пол. ХІХ ст.

Достатньо інформації для абітурієнта

1. Галичина в 1772 р. відійшла до Австрії внаслідок Першого поділу
Польщі, туди ж у 1774 р. – Буковина. Закарпаття ще раніше належало
Угорщині, а вона – теж входила до складу Австрійської імперії.
Західноукраїнські землі були відсталими аграрними регіонами
Австрійської імперії. Основною галуззю господарства залишалося
сільськогосподарське виробництво, у якому була зайнята переважна
більшість населення. Землі належали поміщикам. Промисловість
перебувала у застої (тривалому), розвивалися другорядні галузі
(тютюнова, залізорудна, соляна, лісова, шкіряна, текстильна).
2. Західноукраїнські землі були об’єднані разом з польськими у
„Королівство Галичини і Володимирії” (Галіції та Лодомерії).
Адміністративно – територіальний устрій включав :
– Східна Галичина (українська частина території) разом із Буковиною
була об’єднана із Західною Галичиною (польською частиною) в
„Королівство Галіції і Лодомерії”;
– адміністративно „Королівство…” поділялося на 19 округів
(дистриктів), керували якими призначувані австрійським урядом
окружні старости; до Східної Галичини належало 10 (+2) округів;
– окремий округ становила Буковина з центром у місті Чернівцях;
– у складі Австрійської імперії під владою Угорського королівства ще з
XVII ст. перебувало Закарпаття.;
– адміністрацію ”Королівства…” очолював губернатор, якого
призначав імператор, і який мав резиденцією місто Львів. На місцях
адміністративна і судово-поліційна влада належала поміщикам –
власникам маєтків – або їх управителям, наглядачам (мандаторам),
що затверджувався окружними старостами. Містами управляли
магістрати, до кожного із яких входили бургомістр, віце-бургомістр і
радники.
3. Початок XIX ст. характеризується піднесенням національно-
визвольного руху в Західній Україні. Особливість національного
відродження на західноукраїнських землях полягала в тому, що
основним носієм української національної ідеї було духовенство, а не
інтелігенція (як це було в Наддніпрянщині). Головною силою
національного відродження були „будителі”. „Будителі” (в перекладі,
той, хто пробуджує) – визначні громадські й політичні діячі періоду
 національно – культурного відродження слов`янських народів
Австрійської імперії кінця XVIII - першої половини XIX ст.
Під ім’ям „будителів” в історію Закарпаття увійшли І. Базилович,
О. Духнович, А. Добрянський та інші. „Будителі” ставили своєю метою
пробудження в народі національної свідомості, упровадження рідної
мови в освіту, збереження традицій та культури. Вони виступали за
дослідження і популяризацію місцевої історії як невід’ємної частини
історії всієї України. Відстоювали необхідність участі українців
Закарпаття в усіх сферах громадського та суспільно-політичного
життя.
1816 р. з ініціативи І. Могильницького та митрополита М. Левиць-
кого в Перемишлі виникла перша в Галичині культурно-освітня
організація – Товариство галицьких греко-католицьких священиків,
навколо якого об’єдналося патріотично налаштоване греко-католицьке
духовенство.
4. Переломною подією в історії національного відродження Західної
України стала діяльність „Руської трійці” (1833 – 1837 рр.), до якої
належали молоді студенти богослов’я М. Шашкевич, І. Вагилевич і
Я. Головацький.
Головною постаттю в цій трійці був М. Шашкевич, і як головний
активіст велику увагу приділяв культурному відродженню, що
полягала в :
– збиранні українського народного фольклору;
– підтримці використання української мови у побуті інтелігенції;
– підготовці до друку збірки поезій народною мовою, у якій виразно
звучав заклик до єднання народу, до національного пробудження. В
1837 р. цю збірку (альманах) під назвою „Русалка Дністрова” вдалося
видати у Буді (Будапешті). Основні ідеї — визнання єдності
українського народу, пропаганда ідеї власної державності, уславлення
народних борців за національне визволення. До альманаху були
поміщені народні пісні, перекази, думи, історичні документи, що
розкривали побут, культуру та героїчне минуле українського
народу.
Таким чином, очолило український рух греко – католицьке
духовенство — єдина освічена соціальна група
українців, яка не була зденаціоналізована.
5. У 1848 р. європейські народи повстали проти режиму самовладдя
монархів.
Активними учасниками революції стали українці Галичини, Буковини
та Закарпаття. У Галичині вже в квітні 1848 р. відбулося скасування
панщини (селянська реформа), раніше, ніж в інших провінціях
імперії (у Буковині – в серпні 1848 р., а в Закарпатті – аж у 1853 р.).
Ключовою подією у перетворенні Галичини на Український
П’ємонт стала „весна народів” – загальноєвропейська демократична
революція.
Українська інтелігенція 2 травня 1848 р. заснувала у Львові
Головну руську раду (ГРР), яка мала відстоювати інтереси
українського населення Галичини. Це була перша політична
організація українців у Галичині. ГРР озвучувала такі програмні
вимоги :
1) викладання в школах та видання урядових указів українською мовою;
2) запровадження української мови у діловодстві краю;
3) об'єднання українських земель Австрійської імперії в одну провінцію;
4) поділ Галичини на Східну Галичину — українську і Західну Галичину —
польську.
1-2 листопада 1848 р. у Львові відбулося повстання, в якому брали
участь польська й українська національна гвардія. Селянське повстання
на Буковині (1848-1850 рр.) очолював відомий селянський ватажок Л.
Кобилиця, який був депутатом австрійського парламенту. Рух там
набув найбільшого розмаху, але після арешту керівника був
придушений.
Наслідки революції 1848 - 1849 рр., яка зазнала поразки:
– 1 - 2 листопада 1848 р. - придушено антиурядове повстання у Львові;
– 8 березня 1849 р. - розпущено австрійський парламент, в якому
встигли попрацювати українська делегація;
– придушено селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині
(1848 - 1850 рр.);
– 1851 р. - заборонено діяльність Головної руської ради.
 Фактичний матеріал з історії України
(Історія України від найдавніших часів до сьогодення)
за програмою ЗНО (від 2018 р.)

Тема VІІІ. Українські землі у складі Австрійської імперії

наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.

Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії,

адміністративно – територіальний поділ західноукраїнських земель
Приєднання західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії.
Галичина в 1772 р. відійшла до Австрії внаслідок першого поділу Польщі, туди ж у 1774 р. –
Буковина. Закарпаття ще раніше належало Угорщині, а вона – теж входила до складу Австрійської
імперії.
Соціально – економічне становище західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії.
Західноукраїнські землі були відсталими аграрними регіонами Австрійської імперії. Основною
галуззю господарства залишалося сільськогосподарське виробництво, у якому була зайнята переважна
більшість населення. Землі належали поміщикам, в Закарпатті - угорським, в Буковині - румунським, в
Галіції - польським. Промисловість перебувала у застої (тривалому), розвивалися другорядні галузі
(тютюнова, залізорудна, соляна, лісова, шкіряна, текстильна). Ремісничо-мануфактурне виробництво не
витримувало конкуренції з чеською та німецькою фабрично-заводською промисловістю.
Монархія Габсбургів на початку XIX ст. була однією з економічно відсталих держав Європи. На
західноукраїнських землях вона проводила колоніальну політику. Австрійський абсолютизм намагався
денаціоналізувати, асимілювати українське населення, разом з тим польські шляхтичі в Галичині
прагнули його полонізувати, румунські поміщики на Буковині – румунізувати, а угорські в Закарпатті –
мадяризувати. Не витримуючи конкуренції з фабрично – заводською промисловістю західних
провінцій, багато галузей західноукраїнського мануфактурного виробництва на кінець 1 пол.
ХІХ ст. стали занепадати (текстильна, шкіряна, залізорудна, суконна та ін.).
Загалом західноукраїнські землі перетворювалися на аграрний придаток провінцій Австрії.
Українцями управляли чужі: в Галичині – польська шляхта, на Буковині – румунські бояри, в
Закарпатті – угорські пани.
 Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.
Фактично Закарпаття управлялося з Буди (Будапешта) Угорщиною. Буковина у 1787 р. була
приєднана до Галичини, а після 1849 р. їй знову було надано статус окремої провінції (краю). Інші
українські землі були об’єднані разом з польськими у «Королівство Галичини і Лодомерії». На
соціальній драбині західноукраїнського суспільства українці займали найнижчий шабель.
Адміністративно – територіальний устрій включав :
– Східна Галичина (українська частина території), захоплена Австрією внаслідок Першого поділу
Польщі (1772 р.), разом із Буковиною (що перейшла від Туреччини до Австрії у 1774 р.) була
об’єднана із Західною Галичиною(польською частиною) в ”Королівство Галіції і Лодомерії” (межею
була р. Сян між українською і польською частинами Галичини);
– адміністративно ”Королівство…”поділялося на 19 округів (дистриктів), керували якими
призначувані австрійським урядом окружні старости;
– до Східної Галичини належало 10 округів – Золочівський, Тернопільський, Чортківський, Жовківський,
Львівський, Бережанський, Коломийський, Станіславський, Стрийський, Самбірський та частина
Сяноцького і Перемишлянського округів (всього 12 округів);
– окремий округ становила Буковина з центром у місті Чернівцях (приєднана до Галичини в 1786 р.);
– у складі Австрійської імперії під владою Угорського королівства ще з XVII ст. перебувало
Закарпаття. Закарпаття було включено до складу Братиславського (Пожонського) намісництва і
становило 4 комітати (жупи): Березький (з 1867 р. – Берегівський), Мармароський, Угочанський і
Ужанський (на чолі адміністрації в жупах стояли жупани);
– адміністрацію ”Королівства…” очолював губернатор, якого призначав імператор, і який мав
резиденцією місто Львів. На місцях адміністративна і судово-поліційна влада належала поміщикам
– власникам маєтків – або їх управителям, наглядачам (мандаторам), що затверджувався
окружними старостами. Містами управляли магістрати, до кожного із яких входили бургомістр,
віце-бургомістр і радники.
Завдання – відповідь до періоду історії України, що вивчається
 Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі
Реформи Марії Терезії та Йосифа II й українські землі.
Австрійці застали в Галичині відсталість, бідність населення. Тому австрійська влада у 70-80-х рр.
XVIII ст. проводила реформи, це припало на часи імператриці Марії-Терезії (1740-1780 рр.) та її сина
Йосифа II (1780-1790 рр.), які належали до періоду „освіченого абсолютизму”:
 аграрна реформа – селяни були звільнені від особистої залежності й визначено розмір панщини (до
30 днів на рік);
 адміністративна реформа – Королівство Галичини та Лодомерії поділено на округи, очолювані
старостами, найвищим представницьким органом краю став сейм, де провідні позиції посідала
польська шляхта, центр – Львів;
 освітня реформа – відновлення діяльності в 1784 р. Львівського університету. Розвиток середніх
шкіл. У початкових школах навчання мало проводитися рідною мовою;
 релігійна реформа – католицька, протестантська та греко- католицька церкви були зрівняні в
правах.
Наслідки реформ:
– позитивний вплив на політичну модернізацію краю;
– посилення німецького впливу;
– позитивні зміни в становищі селян і греко-католицької церкви;
– поширення в народі прихильного ставлення до Габсбургів.
Реформи позитивно позначилися на господарському житті Західної України, але вони суттєво не
змінили ситуацію. Австрійські імператори Леопольд II (1790 - 1792 рр.) та Франц II (1792 -
1835 рр.) відмовилися від більшості нововведень своїх попередників, започаткувавши добу
„реакції” в краю.

Форми соціального протесту населення.

Селяни піднімалися на антикріпосницьку боротьбу, що проявлялася в різних формах :
– пасивні форми : скарги на поміщиків у державні установи; втечі від панів; потрави поміщицьких
посівів і лук; відмову від виконання повинностей і сплачування державних податків;
– активні форми : підпали маєтків, розправи над маєтковою адміністрацією і сільською
старшиною; масові хвилювання й повстання.
Економічна відсталість західноукраїнських земель в умовах панування кріпосницької системи
призвела до погіршення стану значної частини населення й посилення соціальної напруженості.
 1810 - 1825 рр. - поширився рух опришків під керівництвом Мирона Штолюка у Прикарпатті.
Активні репресії проти опришків ослабили їхній рух. Проте повністю подолати
його вдалося лише в другій половині XIX ст. Останнього ватажка опришків
Драгирука (Бордюка) прилюдно стратили в Коломиї в 1878 р.
 1810 - 1815 рр., 1831 р. - "холерні бунти" у Закарпатті, приводом стали обмеження, введені у
зв'язку з епідемією холери.
 1843 - 1844 рр. - спалахнуло селянське повстання на чолі з Лук'яном Кобилицею в Буковині.
 1846 р. - селянські повстання в Галичині.
 Діяльність „Руської трійці” та Головної руської ради (ГРР)
Діяльність «Руської трійці»
Переломною подією в історії національного відродження Західної України стала діяльність
«Руської трійці» (1833 – 1837 рр.), до якої належали молоді студенти богослов’я М. Шашкевич,
1. Вагилевич і Я. Головацький.

Маркіян Шашкевич Іван Вагилевич Яків Головацький

1811 – 1843 1811 – 1866 1814 – 1888

Головною постаттю був М. Шашкевич. Дії „Руської трійці” :

– збирання українського народного фольклору;
– підтримка використання української мови у побуті інтелігенції;
– підготовка М. Шашкевичем першої української «Читанки» (1836 р., сам термін належить
Шашкевичу);
– підготовка до друку збірки поезій народною мовою, у якій виразно звучав заклик до єднання народу,
до національного пробудження. В 1837 р. цю збірку (альманах) під назвою «Русалка Дністрова»
вдалося видати у Буді (Будапешті). Основні ідеї — визнання єдності українського народу,
пропаганда ідеї власної державності, уславлення народних борців за національне визволення. До
альманаху були поміщені народні пісні, перекази, думи, історичні документи, що розкривали
побут, культуру та героїчне минуле українського народу.
Таким чином, очолило український рух греко-католицьке духовенство — єдина освічена
соціальна група українців, яка не була зденаціоналізована.
Перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848- 1849 рр.
в Австрійській імперії
У 1848 р. європейські народи повстали проти режиму самовладдя монархів.
Активними учасниками революції стали українці Галичини, Буковини та Закарпаття. У Галичині вже
в квітні 1848 р. відбулося скасування панщини (селянська реформа), раніше, ніж в інших провінціях
імперії (у Буковині – в серпні 1848 р., а в Закарпатті – аж у 1853 р.).

Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Українська інтелігенція 2 травня 1848 р. заснувала у Львові свій орган – Головну руську раду
(ГРР), яка мала відстоювати інтереси українського населення Галичини. Це була перша політична організація
українців у Галичині.
Програмні вимоги :
1) викладання в школах та видання урядових указів українською мовою;
2) створення для українців можливостей обіймати урядові посади:
3) запровадження української мови у діловодстві краю;
4) об'єднання українських земель Австрійської імперії в одну провінцію;
5) поділ Галичини на Східну Галичину — українську і Західну Галичину — польську.
Заходи Головної руської ради (ГРР) :
 ініціатор видання першої газети, друкованої українською народною мовою — «Зорі Галицької»;
 затвердила рішення про створення «Галииько-руської матиці», яка мала відати виданням
підручників і книг для народу українською мовою;
 відкриття у Львові Народного дому з українською бібліотекою, музеєм;
 створення близько 50-ти місцевих рад у містах і селах;
 перше використання національної символіки — жовто-блакитного прапора і герба Галицько-
Волинського князівства;
 участь у роботі Слов’янського з’їзду (червень 1848 р., Прага);
 уперше заявлено про єдність галичан і українців Наддніпрянщини;
 у Львівському університеті наприкінці року влада відкрила кафедру української мови та літератури,
на чолі якої став Я. Головацький;
Ще 10 липня 1848 р. у Відні розпочав роботу загальноімперський парламент. Інтереси українців
представляли 39 депутатів, з них 27 були селянами. Питання про національно-територіальний поділ
Галичини. Уряд пообіцяв це зробити, але до самого розпаду цієї держави обіцянка не була виконана.
1-2 листопада 1848 р. у Львові відбулося повстання, в якому брали участь польська й українська
національна гвардія (розпущені після нього), студентство, придушене. Селянське повстання на Буковині
(1848-1850 рр.) очолював відомий селянський ватажок Л. Кобилиця, який був депутатом австрійського
парламенту. Рух там набув найбільшого розмаху, але після арешту керівника був придушений. На
західноукраїнські землі прийшла урядова реакція. Влітку 1851 р влада заборонила діяльність Головної
руської ради.

Наслідки революції 1848 - 1849 рр, яка зазнала поразки:

– 1 - 2 листопада 1848 р. - придушено антиурядове повстання у Львові;
– 8 березня 1849 р. - розпущено австрійський парламент;
– придушено селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині (1848 - 1850 рр.);
– 1851 р. - заборонено діяльність Головної руської ради.
 Тестові завдання
Підготовка до НМТ
Тема VІІІ. Українські землі у складі Австрійської імперії
наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.
1. Позначте назву міста, що стало столицею австрійського коронного краю - „Королівства
Галіції та Лодомерії” (Королівства Галичини та Володимирії) :
а) Відень;
б) Чернівці;
в) Мукачеве;
г) Львів;
д) Перемишль.

2. Позначте назву заходів, які у 70 – 80-х рр. ХVІІІ ст. проводили в Галичині імператриця
Марія – Терезія та імператор Йосиф ІІ :
а) перебудова;
б) репресії;
в) реформи;
г) терор;
д) діяння.

3. Позначте, коли було засновано Львівський університет (відновлено діяльність) :

а) 1784 р.;
б) 1790 р.;
в) 1792 р.;
г) 1809 р.;
д) 1825 р.

4. Вкажіть, які розміри панщини були визначені під час імперської аграрної реформи в
Західній Україні у 80-ті роки ХVІІІ ст. :
а) 6 днів на тиждень;
б) 2 дні на тиждень;
в) 6 днів на місяць;
г) 14 днів на місяць;
д) 30 днів на рік.

5. Позначте назву міста, яке на поч. ХІХ ст. стало осередком першої хвилі відродження :
а) Львів;
б) Перемишль;
в) Станіслав;
г) Тернопіль;
д) Ужгород.

6. Позначте подію, що відбулася найшвидше :

а) придушення анти австрійського Львівського повстання;
б) заснування Головної руської ради (ГРР);
в) заснування у місті Перемишль першого західноукраїнського просвітницького товариства
греко – католицьких священиків;
г) заснування „Руської трійці”;
д) придушення австрійським урядом опришківського руху, очолюваного Мироном Штолюком.

7. Вкажіть, протягом якого часу в Галичині діяв національний гурток „Руська трійця” :
а) 1833 – 1834 рр.;
б) 1834 – 1847 рр.;
в) 1833 – 1837 рр.;
г) 1837 – 1839 рр.
8. Позначте прізвище діяча, який не входив до „Руської трійці” :
а) І. Вагилевич;
б) Я. Головацький;
в) І. Могильницький;
г) М. Шашкевич;

9. Позначте назву альманаху, який у 1837 р. видала „Руська трійця” :

а) „Русалка Бузька”;
б) „Русалка Дніпрова”;
в) „Русалка Дністрова”;
г) „Русалка Дунайська”;
д) „Русалка Прутська”.

10. Вкажіть рік видання альманаху „Русалка Дністровая” :

а) 1834 р.;
б) 1837 р.;
в) 1846 р.;
г) 1848 р.;
д) 1849 р.

11. У якому твердженні йдеться про Маркіяна Шашкевича ?

а) духовний лідер „Руської трійці”. Саме цій людині належала ініціатива збору та
популяризації фольклору, створення словника граматики живої української мови,
реформування правопису за фонетичним принципом;
б) був ініціатором створення і першим ректором дяко – вчительського інституту. Засновник і
керівник першого в Галичині освітнього товариства греко – католицьких священиків, автор
першої в Галичині „Граматики” книжної української мови та наукового трактату
„Відомість о руськім язиці”;
в) один із засновників нової української літератури в Галичині. Від 1848 р. до 1867 р. був
першим професором новоствореної – першої в нашій історії – кафедри української мови та
літератури у Львівському університеті;
г) під час революції 1848 р. очолив Головну Руську раду. Від 1860 р. – митрополит. Був
лояльним до Габсбурзької монархії, що давало змогу займатися діяльністю з обстоювання
прав українців, не зазнаючи переслідувань з боку австрійського уряду.

12. Позначте подію, що відбулася на західноукраїнських землях за 10 років до припинення у

Києві діяльності Кирило – Мефодіївського товариства :
а) скасування панщини на території Галичини;
б) відновлення діяльності Львівського університету;
в) видання науково – літературного альманаху „Русалка Дністровая”;
г) видання Михайлом Лучкаєм першої граматики слов’яно – руської мови;
д) припинення селянського руху на Буковині, очолюваного Лук’яном Кобилицею.

13. Позначте визначення, що розкриває значення історизму „культурно – освітній рух” :

а) рух, який проголошує націю однією із найвищих цінностей, вважаючи, що вона повинна
бути вільною і становити окреме політичне тіло;
б) діяльність інтелігенції, спрямована на розвиток освіти, грамотності, духовності,
формування національної самосвідомості широких мас населення;
в) прагнення до збереження національного існування, до свободи й незалежності та створення
власної держави;
г) опір суспільному прогресу, політичний режим, встановлений для збереження старого
суспільного ладу;
д) рух за національне самоуправління, що передбачає створення власного парламенту та
органів управління при збереженні верховної влади монарха чи імперських керівних
інституцій.
14. Позначте ім’я та прізвище особи, про яку йдеться в документі :
„ … Поширював між підданими ідею, що вони вільні й мусять відбирати у дідичів …
ліси. Він має цісарський патент, друкований золотими літерами, який забезпечує
населенню Русько – Кимполунзької округи ці свободи … ”
а) Мирон Штолюк;
б) Іван Капущак;
в) Устим Кармелюк;
г) Іван Гилиця;
д) Лук’ян Кобилиця.

15. Позначте прізвище лідера селянського руху Буковини у 1 пол. ХІХ ст. :
а) Л. Вівця;
б) Л. Волиця;
в) Л. Кобилиця;
г) Л. Козиця;
д) Л. Сірий.

16. Ім’я якого діяча пропущено в уривку з історичного джерела ?

„ … Президент рейхстагу повідомив пана міністра внутрішніх справ, що рейхстаг на
своєму засіданні (у лютому 1849 р.) ухвалив таке рішення : „Вважати депутата з
виборчої округи Вижниця на Буковині __________ виключеним зі складу рейхстагу й уповно-
важити президента рейхстагу дати розпорядження про проведення нових виборів ”
а) Устима Кармелюка;
б) Лук’яна Кобилицю;
в) Юліана Бачинського;
г) Григорія Яхимовича.

17. Позначте назву масових виступів селян Закарпаття проти існуючої системи земельних
відносин у 1 пол. ХІХ ст. Зокрема, під впливом заворушень 1831 р. угорський уряд був
змушений скасувати цілу низку селянських зобов’язань :
а) „чумні бунти”;
б) „соляні бунти”;
в) „мідні бунти”;
г) „холерні бунти”;
д) „залізні бунти”.

18. Позначте назву української землі, де у 1810 – 1815 рр. і в 1831 рр. були „холерні бунти” :
а) Буковина;
б) Галичина;
в) Закарпаття;
г) Лемківщина;
д) Слобожанщина.

19. Як називаються революційні події в Європі, що охопили період 1848 – 1849 рр. ?
а) „світанок Європи”;
б) „народження Європи”;
в) „вінок прозріння”;
г) „весна народів”;
д) „революція змін”.

20. Позначте, коли була заснована Головна Руська рада (ГРР) :

а) лютий 1848 р.;
б) березень 1848 р.;
в) квітень 1848 р.;
г) травень 1848 р.;
д) листопад 1848 р.
21. Позначте назву органу, що йому належить звернення :
„ Але тепер, коли для всіх блиснуло сонце волі, пробудився і наш український лев і
гарне нам ворожить майбутнє. Встаньте, браття, але не до звади й негоди! Будьмо
тим, чим бути можемо, будьмо – Народом ! ”
а) Центральна рада народова;
б) Головна руська рада;
в) „Руський собор”;
г) Собор руських учених;
д) Слов’янський з’їзд.

22. Позначте назву першої україномовної газети, що почала виходити у Львові з ініціативи
Головної Руської ради :
а) „Слово перестороги”;
б) „Зоря Галицька”;
в) „Дневник руський”;
г) „Русалка Дністровая”;
д) „Зоря”.

23. Позначте назву першої української газети, що вийшла 1848 р. у Львові :

а) „Зоря Галицька”;
б) „Істина Галицька”;
в) „Правда Галицька”;
г) „Свобода Галицька”;
д) „Світанок Галицький”.

24. Позначте основний наслідок революції 1848 р. в Австрійській імперії для селян :
а) зменшення панщини;
б) зменшення податків;
в) наділення землею;
г) скасування панщини (кріпацтва);
д) відміна повинностей.

25. Позначте назву міста, в якому у листопаді 1848 р. відбулося антиурядове повстання :
а) Львів;
б) Тернопіль;
в) Ужгород;
г) Чернівці;
д) Станіслав.

26. Яке твердження характеризує діяльність Головної руської ради 1848 – 1849 рр. ?
а) заснування греко – католицької духовної семінарії у Львові;
б) скликання з’їзду діячів науки й культури – „Собору руських учених”;
в) видання першого українського журналу „Основа”;
г) реорганізація єзуїтської академії у Львові.
 Встановіть відповідність (логічні пари)
1. Установіть відповідність :
а) Головна руська рада;
б) Л. Кобилиця;
в) просвітницьке товариство
священиків;
г) „Русалка Дністрова”;
д) „холерні бунти”.
2. Установіть відповідність між історичними подіями і датами :
а) рух опришків Східної
Галичини та Північної
Буковини;
б) діяльність гуртка
„Руська трійця”;
в) видання газети
„Зоря Галицька”;
г) Реформи Марії - Терези
та Йосифа ІІ.
3. Установіть відповідність між громадськими організаціями та їх програмними завданнями :
а) Головна Руська Рада;
б) „Руська трійця”.
4. Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями :
а) „весна народів”;
б) автономія;
в) інтелігенція;
г) національна меншина;
д) конституційна монархія.
1) Буковина;
2) Буда (Будапешт);
3) Закарпаття;
4) Львів;
5) Перемишль.
1) 1848 – 1851 рр.;
2) 1770 – 1780-ті рр.;
3) 1820 – 1830-ті рр.;
4) 1833 – 1837 рр.
1) надання Східній Галичині національно – територі-
альної автономії;
2) перетворення української народної мови на літера-
турну;
3) поширення серед широких верств українського наро-
ду почуття національної гідності;
4) адміністративне розмежування „Королівства Галі-
ція та Лодомерія” на українську і польську частини
5) надання українцям права вільного доступу до всіх
державних посад;
6) освіта народу;
7) зрівняння у правах духовенства всіх віросповідань;
8) популяризація української історії.
1) форма правління, при якій влада монарха обме-
жена конституцією;
2) частина соціально – етнічної спільноти, яка ста-
новить меншість щодо головної (панівної) нації
(народності);
3) насильницьке втручання однієї або кількох дер-
жав у внутрішні справи іншої держави;
4) сукупність революцій, що прокотилися в країнах
Європи навесні 1848 р.;
5) принцип самоуправління, право населення тієї чи
іншої території самостійно вирішувати справи
свого внутрішнього життя;
6) соціальний прошарок людей, професійно зайнятих
розумовою працею, розвиток та поширення куль-
тури у суспільстві.
5. Установіть відповідність між політичними кредо та історичними особами, яким вони
належали :
а) українці Австрії та українці 1) Г. Яхимович;
Росії – єдиний народ;
б) якщо влада не віддала 2) М. Шашкевич;
селянам землю, її слід
відібрати силою;
в) українська Галичина 3) М. Левицький;
повинна мати автономію
в Австрійській державі;
г) просвіта народу – одне 4) Л. Кобилиця.
з чільних завдань греко-
католицької церкви.
 Встановлення правильної послідовності
1. Розташуйте події у хронологічній послідовності :
а) повстання селян Буковини вперше очолив Л. Кобилиці;
б) заснування Головної Руської Ради;
в) відкриття Львівського університету;
г) заснування першого просвітницького товариства греко – католицьких священиків;
д) відкриття Київського університету;
е) перше видання „Кобзаря” Т. Шевченка.

2. Розташуйте події у хронологічній послідовності :

а) Львівське збройне повстання;
б) заснування „Руської трійці”;
в) видання збірки народних пісень М. Цертелєва (1819 р.);
г) початок видання газети „Зоря Галицька”;
д) відновлення Галицької митрополії (1808 р.);
е) розпуск Головної Руської Ради.

3. Розташуйте події у хронологічній послідовності :

а) другий поділ Польщі
б) „холерні бунти” (другий) на Закарпатті
в) заснування Харківського університету
г) написання „Історії Русів” (1828 р.);
д) заснування інституту Оссолінських (1817 р.);
е) початок роботи першого австрійського парламенту (липень 1848 р.).

4. Розташуйте у послідовності їх виникнення просвітницькі та політичні організації, що

постали на території Галичини впродовж 1 пол. ХІХ ст. :
а) „Руська трійця”;
б) „Товариство … греко – католицьких священиків для поширення письма і культури серед
вірних на основі християнської релігії” (1816 р.);
в) Галицько – Руська Матиця (липень 1848 р.);
г) Головна Руська рада;
д) Собор руських учених (жовтень 1848 р.).

5. Розташуйте у послідовності їх видання твори та збірки представників українського

національного відродження 1 пол. ХІХ ст. :
а) „История Малоросии” (1842 – 1843 рр.);
б) „Русалка Дністровая” (1837 р.);
в) „Слово перестороги” (1848 р.);
г) „Опыт собрания старинних малороссийских песен” (1819 р.);
д) „Кобзар”.

6. Розташуйте у правильній послідовності події, що відбувалися на території Галичини під

час „весни народів” :
а) початок Львівського антиавстрійського збройного повстання;
б) утворення Головної Руської ради;
в) скасування панщини;
г) початок роботи з’їзду діячів української культури – „Собору руських учених”;
д) прийняття відозви Головної Руської ради „Будьмо народом !”.
 Тестові завдання з вибором декількох відповідей (3, 4, чи 5 із 7)
1. Виділіть етнічні українські регіони, які ввійшли до Австрійської держави у ХVІІІ – на
поч. ХІХ ст. (3 правильні відповіді) :
а) Правобережна Україна;
б) Закарпаття;
в) Східна Галичина;
г) Західна Волинь;
д) Південна Бессарабія;
е) Слобожанщина;
є) Північна Буковина;
ж) Кубань.

2. Виділіть основні ідеї і напрями діяльності „Руської трійці” (4 правильні відповіді) :

а) популяризація української мови;
б) підняття авторитету української культури;
в) організація збройного повстання проти влади Австрії;
г) поетизація та героїзація українського минулого;
д) поширення ідеї вищості української культури порівняно з іншими;
е) поширення ідеї єдності українського народу Західної України та Наддніпрянщини;
є) боротьба за створення української держави;
ж) агітація за приєднання Західної України до Російської імперії.

3. Вкажіть, які реформи за часів правління Марії – Терези та Йосифа ІІ найбільше

вплинули на життя Західної України (4 правильні відповіді) :
а) освітня;
б) військова;
в) фінансова;
г) судова;
д) аграрна;
е) цензурна;
є) адміністративна;
ж) релігійна.

4. Зазначте наслідки революції 1848 – 1849 рр. в Австрійській імперії для західноукраїнських
земель (4 правильні відповіді) :
а) проголошення автономії західноукраїнського регіону у складі Австрійської імперії;
б) ліквідація кріпосного права та утвердження правового статусу українських селян;
в) активізація українського визвольного руху;
г) зрівняння в правах греко – католицької церкви з католицькою та протестантською;
д) набуття українцями першого досвіду парламентської діяльності;
е) відкриття при Львівському університеті Руського інституту;
є) переведення початкової освіти на українську мову;
ж) створення єдиного центру українського національного руху в Австрійській державі.

5. Позначте всі події, що відбувалися на західноукраїнських землях у 1 пол. 1848 р.

(4 правильні відповіді) :
а) скасування панщини на території Галичини;
б) скасування панщини на території Буковини;
в) скасування панщини на Закарпатті;
г) утворення Головної Руської ради;
д) утворення „Руського собору”;
е) утворення Центральної ради народової;
є) скликання Собору руських учених.
6. Позначте імена і прізвища осіб, що входили до складу „Руської трійці” (3 правильні
відповіді) :
а) Михайло Левицький;
б) Маркіян Шашкевич;
в) Василь Подолинський;
г) Яків Головацький;
д) Іван Вагилевич;
е) Григорій Яхимович;
є) Михайло Куземський.

7. Позначте факти, що стосуються життєпису Маркіяна Шашкевича (4 правильні відповіді) :

а) походив з родини греко – католицького священика;
б) народився у сім’ї селянина - кріпака;
в) навчався у Львівській духовній семінарії;
г) ректор Львівського університету;
д) ініціатор виголошення релігійних промов українською мовою;
е) активний діяч „Руського собору”;
є) організатор гуртка „Руська трійця”.

8. Позначте програмові засади, що визначали напрями діяльності Головної Руської ради

(4 правильні відповіді) :
а) проголошення галицьких українців частиною українського народу;
б) відродження Речі Посполитої;
в) перетворення Галичини на 2 автономні одиниці : Східну (українську) і Західну (польську);
г) об’єднання Східної Галичини із під російською Наддніпрянщиною;
д) проведення соціально-економічних перетворень у с/господарстві, промисловості й торгівлі;
е) розвиток національно – культурного життя.

9. Позначте реформи, проведені Марією Терезією та Йосипом ІІ, що стимулювали розвиток

західноукраїнських земель наприкінці ХVІІІ ст. (5 правильних відповіді) :
а) звільнення селян з особистої залежності від поміщиків;
б) скасування панщини;
в) обмеження панщини до 30 днів на рік;
г) повернення селянам права власності на сервітути;
д) зрівняння у правах католицької, протестантської і греко – католицької церков; ліквідація
ордену єзуїтів;
е) впровадження целібату для греко – католицького духовенства;
є) запровадження доступної початкової та середньої освіти для українського населення;
ж) запровадження у початковій школі навчання рідною мовою.

10. Позначте уривки, що стосуються першої відозви Головної Руської ради від 10 травня
1848 р. (3 правильні відповіді) :
а) „Ми, галицькі українці, належимо до великого українського народу, що одною мовою
говорить … Наш народ був колись самостійний, рівнявся в славі з наймогутнішими
народами в Європі …”;
б) „Першим нашим завданням буде зберегти віру й поставити наш обряд і права наших
священиків і церкви нарівні з правами інших обрядів …”;
в) „Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до
якої вони повинні прагнути …”;
г) „Рабство повинно бути рішуче знищене і дворянство повинно неодмінно відмовитися від
мерзенної переваги володіти іншими людьми …”;
д) „Розвивати нашу національність у всіх напрямках : досконаленням нашої мови, заведенням її
у школах вищих і низших, виданням часописів … поширенням добрих та корисних книжок в
українській мові та прагненні завести нашу мову в усіх публічних установах і т. п.”.
 Ключі
до тестових завдань НМТ

Тестові завдання (з вибором однієї правильної відповіді)

Номер завдання і Номер завдання і Номер завдання і
відповідь відповідь відповідь
1–г 10 – б 19 – г
2–в 11 – а 20 – г
3–а 12 – в 21 – б
4–д 13 – б 22 – б
5–б 14 – д 23 – а
6–в 15 – в 24 – г
7–в 16 – б 25 – а
8–в 17 – г 26 – б
9–в 18 – в

Встановіть відповідність (логічні пари)

1) а – 4; б – 1; в – 5; г – 2; д – 3
2) а – 3; б – 4; в – 1; г – 2
3) а – 1, 4, 5, 6, 7; б – 2, 3, 6, 8
4) а – 4; б – 5; в – 6; г – 2; д – 1
5) а – 2; б – 4; в – 1; г – 3

Встановлення правильної послідовності

1) в, г, д, е, а, б
2) д, в, б, г, а, е
3) а, в, д, г, б, е
4) б, а, г, в, д
5) г, б, д, а, в
6) в, б, д, г, а

Тестові завдання з вибором декількох відповідей (3, 4, чи 5 із 7)

1) б, в, є 6) б, г, д
2) а, б, г, е 7) а, в, д, є
3) а, д, є, ж 8) а, в, д, е
4) б, в, д, ж 9) а, в, д, є, ж
5) а, г, д, е 10) а, б, д

Історія – наші корені. Без них не можливе життя

сьогодні і в майбутньому.
М. Амосов