Лекція № 4

Тема. Українська культура у XIV – XVI ст.: інтелектуальні та художньо-

мистецькі засади

Будзар Марина Михайлівна, к.і.н., доцент,

кафедра історії України
 План

1.Цивілізаційні виміри культури України-Русі XIV

–XVI ст.
2.Релігія і церква у соціокультурних процесах
слов’янського Проторенесансу.
3.Інтелектуальне життя в Україні пізнього
Середньовіччя: на перетині культурного
традиціоналізму та ренесансних впливів.
4.Художня культура України: від Середньовіччя
до Ренесансу.
Основні поняття теми: занепад візантійської цивілізації,
зростання західноєвропейського культурного впливу на Україну-
Русь, реформаційний і контрреформаційний рухи, братства,
готичне мистецтво, Ренесанс (Відродження), гуманізм.
 Обставини, що обумовили цивілізаційний розвиток
українських земель у XIV– XVI ст.

Розвиток в умовах створюваної класово-представницької монархії. До

середини XV ст. відбулася станова структуризація суспільства, розпочався
процес інкорпорації вихідців зі старовинних боярських родів та військового
прошарку до привілейованого стану шляхти (в староукр. джерелах слово
вживане з 1420-х рр.), відбувалося правове відокремлення «простих» станів –
міщанського та селянського.
Зростання міст і впровадження в їх життя Магдебурзького права (за кн.
Вітовта);
Загострення релігійно-конфесійного протистояння;
Багатомовність , коли у різних регіонах, сферах соціального життя та,
відповідно, у різних жанрах літератури функціонували «давньоукраїнська»
(або «руська» або «україно-білоруська» мови, церковнослов'янська, латина,
німецька тощо.
 Суспільні стани в українських землях у складі Великого князівства
Литовського, Королівства Польського та Речі Посполитої:
становлення класово-представницької монархії
У складі Польщі
У складі Речі Посполитої
У складі Литві 1.Корона
на межі XVI-XVII ст.
1. Великий князь Король,
1.Королівська влада
2. Знать королівські
Король, королівські урядовці
Спадкові князі й урядовці 2. Знать
пани, неспадкова 2. Знать (шляхта)
знать: бояри, Магнати, шляхта
Магнати 3. Духовенство
зем‘яни
Шляхта (середня, дрібна) Римо-католицьке, православне, уніатське
3. Духовенство
3. Духовенство 4. Міщани
Римо-католицьке,
Римо-католицьке, православне, Патриції, купці, ремісники
православне
протестантське чорнороби
4. Міщани
4. Міщани 5. Селяни
Купці, ремісники
чорнороби Купці, ремісники Вільні селяни-поселенці
5. Селяни чорнороби Фільваркові та монастирські кріпаки
Вільні (власники 5. Селяни 6. Козаки
землі) Вільні (власники землі) Городові (реєстрові)
кріпаки кріпаки Запорозькі (нереєстрові)
 Державний устрій та політична культура суспільства

Боярство-лицарство Галицької Русі користувалося

«коронним правом» через систему органів шляхетського
самоврядування з 1434 р. (Галичина увійшла до складу
Королівства Польського). Привілейовані стани Волині та
Центральної України отримали «привілеї шляхти» у середині
XV ст.
 Осереддям україно-руської аристократії до початку XVII ст.
залишалася Волинь, де стара руська (давньоукраїнська)
аристократія зберігала князівську титулатуру –
використовувалося поняття «княжата».
Впродовж XVI ст. сейми Великого князівства Литовського
прийняли три редакції «Литовських статутів» - 1529, 1566 та
1588 років. Це перші кодекси, які врегульовували основні
Статут 1588 р.
засади державного устрою, положення цивільного,
кримінального та майнового права
 Перші осередки кириличного
книгодрукування

Друкарня Швайпольта Фіоля в Кракові

Кирилична друкарня у Цетіньє, столиці
Чорногрії, керівник - ієромонах Макарій.
Видавнича діяльність білоруського
просвітника Франциска Скорини у Празі,
Вільно.
Друкарні у містах, що належали
магнату Миколі Радзивіллу Чорному, у
Бересті (Бресті) та Несвіжі.
Друкарня у містечку Заблудов у землях
коронного гетьмана Гр. Хоткевича 1. «Сігнатура»(фірмовий знак) Ш. Фиоля.
2.«Біблія руска» Франциска Скорини.
 Іван Федорович (Федоров)
(1510 (1530) - 1583) - друкар, гравер,
інженер, ливарник, працював в Україні
з кінця 1560-х років
1563-1564 - «Апостол» (Москва);
1569-1570- Євангеліє і Апостол (в
Заблудове, володіннях гетьмана
литовського Гр. Ходкевича;
1573-1574 - нове видання «Апостола»,
«Буквар» (Львів);
1578 - нове видання «Букваря» з
паралельними грецькими та
слов'янськими текстами (Острог);
1580- «Новий Завіт» і «Псалтир» з
покажчиком текстів;
1580 - 1581 - «Острозька Біблія»

Надгробок І. Федорова у Львові

 Князь
Василь-Костянтин Острозький:

став засновником першої вищої школи в

Україні (1576) - Острозької академії;
сприяв відродженню політичного і
культурного престижу Києва, підтримував
Києво-Печерську Лавру;
заснував друкарню в Острозі, де
видавалася релігійно-філософська
література, навчальні посібники;
ініціював видання Острозької Біблії;
сприяв створенню слави Острога як
«волинських Афін», місця діяльності
богословів, філософів, лінгвістів
 Острозька Біблія 1581 року:

перше повне друковане видання всіх книг

Святого Письма церковнослов'янською мовою;

перше в Європі критично-наукове видання

Біблії, створене на основі порівняльного
вивчення різних текстів гуртком учених при
Острозькій академії;

надрукована на 628 аркушах, з численними

заставками, кінцівками та ініціалами
 Релігія та церква в українських землях у XIV – XVI ст.

Православна віра зберігає свої традиції, водночас з Візантії поширюються

аскетичні релігійні рухи, зокрема ісихазм – містичне вчення, спрямоване на
безпосереднє поєднання з Богом («обоження») за допомогою суворої аскези
(особливо через мовчання; ісихазм з грецької мови перекладається як спокій, тиша,
усамітнення).
В умовах панування польсько-литовських правителів та набуття державного
статусу католицькою релігією православна релігія втрачає підтримку світської влади,
згубно на становищі православ’я позначилося перенесення резиденції київських
митрополитів у 1300 р. до Володимира-на-Клязьмі, а у 1325 р. – до Москви.
XV с. ознаменувалося спробою подолання розколу між православ’ям та
католицизмом. У 1439 р. було укладено Флорентійську церковну унію. З падінням
Візантії вона втратила свою силу, але її ідеї були використані для створення Унії між
католицизмом та православ'ям у Речі Посполитій (1596 р.)
У ХVІ с. Реформація призвела до етноконфесійного розколу Західної та
Центральної Європи на дві частини – протестантську, до якої здебільшого належали
германські народи, і католицьку
 Православні братства – релігійно-культурні
суспільні організації міщан, купців, ремісників,
середина XVI століття – початок XVII ст.

підтримували православ'я, підкреслювали

зв'язок з східними патріархіями:
Олександрійською, Константинопольською;
захищали національні пріоритети,
посилали своїх представників до сейму,
відкривали школи, лікарні, друкарні;
відокремлювалися від міських владних
структур:
«... відмовляються коритися владі магістрату, самі
собі роблять нові суди і покарання, під страхом Лист антіохійського патріарха
вічного прокляття не дозволяють звертатися до   про дарування ставропігії
(незалежності) Львівському братству
магістрату».
 “Хочуть панове міщани львівські школи заснувати для навчання дітям
християнським усіх станів, які би мали вчитися Письма Святого грецького
і слов’янського, щоб не був їх християнський рід неначе безсловесним через
свою не вченість. І також купили друкарню, потрібну для тієї школи…»
(рік заснування школи Львіського братства – 1586)

«Дидаскал або учитель цієї школи повинен бути побожним, смиренно мудрим, лагідним, стриманим, не
п’яницею, не розпусником, не хабарником, не сріблолюбцем, не злий, не заздрісний, не лайливий, не
чарівник, не прихильник єресі, не порушник побожності, а у всьому показує образ для наслідування, і щоб
учні були, як учитель їх». «Багатий над бідним у школі нічим не повинен бути вищим, лише самою
наукою…». «Повинен… дидаскал вчити і на письмі… подавати з граматики, риторики, діалектики,
музики та інших поетів та зі святого Євангелія, з книг апостольських… «Після вечірні в суботу
повинен дидаскал розмовляти з дітьми не мало часу, а значно більше, ніж в інші дні, навчаючи їх страху
Божому і належним юнацьким звичаям: як вони повинні вести себе в церкві перед Богом, вдома перед
родичами і в інших місцях, стид берегти, виказувати Богові і його святим честь і страх, рідним та
дидаскалам послуг, усім покірність та повагу, собі самому чистоту. І ці повчання знову повинні
навіюватись дитині…»
З «Порядку шкільного»
 Уже з другої половини XIV століття в українських землях розпочався процес
формування інтелектуальної еліти

«Вітчизна моя, Русь, простягається над рікою Тиром, яку мешканці

надбережних околиць називають Дністром, біля підніжжя Карпатських гір,
пасмо яких відокремлює від Угорщини. Народ той, ведучи збройну боротьбу
проти своїх сусідів, волохів і татар, не займався ніколи наукою і філософією,
зупинившись на освіті середньої міри -- частково слов'янської, почасти
латинської, на такому ступені, який був необхідний для введення служби Божої і
до вироблення законів. Щодо віросповідності народу, то років десь 700 тому, за
князя Володимира, впроваджено було католицьку віру з Константинополя.
Службу Божу правлено було по-грецьки, а прилюдні жертвоприношення
проводились за грецьким обрядом слов'янською мовою. І народ той, раз
прийнявши від греків святі обряди, ніколи від них не відступав. Потім, за
пам'яті наших предків, унаслідок перемоги Польщі, народ той зазнає впливу
латинської культури, і то такого значного, що нині у Русі латинський обряд має
першість перед грецьким, оскільки більша частина шляхти прийняла обряд
латинський; селяни і люди нижчого стану зберегли обряд грецький…»
Станіслав Оріховський (1513-1566), «Лист до Яна Франциска Коммендони про себе самого»
 Одним з найпомітніших інтелектуалів
польсько-литовської доби був Юрій
Котермак (Дрогобич). Астроном,
медик, Ю. Котермак(1450-1495)
навчався, а пізніше працював у
Ягеллонському і Болонському
університетах. Його трактат
«Прогностична оцінка поточного
Інші трактати 1483 року» - перше друковане видання
Ю.Котермака: українського автора, є інкунабулою
(книги, видані до 1501 року)
«Трактат про сонячне
затемнення 20 липня 1483»;
«Трактат з шести розділів Лист видання 1483 «Прогностична оцінка поточного
про затемнення» (1490). 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі - доктора
мистецтв і медицини Болонського університету»
«Київський Псалтир», 1397 р. «Пересопницьке Євангеліє», 1556-1561
 Генерація письменників, релігійних мислителів, авторів перших
словників і граматик «словенської мови» сформувалося в
українській культурі на межі XVI-XVII століть

Лаврентій Зизаній, автор Мелетій Смотрицький, автор

«Граматики словенської (1596) «Граматики слов'янської» (1619)
 Фортифікаційні комплекси у формі замків-фортець
в українських землях розташовувалися як у центрі міста, так і поза населеним
пунктом

Замок в Острозі (укріплений центр Фортеця у Хотині (слугувала

помісного володіння князів форпостом на кордоні та
Острозьких), Волинь таможнею), Чернівецька обл.
У культовій архітектурі нерідко використовувалися форми цивільного
будівництва Середньої Європи, що пристосовувалися до обрядових
потреб і побутових особливостей

Церква-фортеця у Сутківцях (Поділля)

 На межі XVI – XVII ст. у межах власницьких містечок
закладаються архітектурні ансамблі «ідеальних міст»
(за містобудівними традиціями Ренесансу)

Місто Жовква, закладене 1597 р. коронним гетьманом Станіславом

Жовкевським, з 1678 р. – резиденція Яна III Собеського
Замок в Олесько (Львівська
область): загальний вигляд і деталь
порталу: скульптурний рельєф із
гербом власника. Приклад
перебудови середньовічної фортеці
в ренесансний палаццо

Палаццо Бандінеллі у Львові (Площа Ринок, 2, кінець

XVI століття, в стилі Пізнього Ренесансу)
Ансамбль Успенської
(Братської, Волоської)
церкви у Львові
складається з вежі
Корнякта (1572-1580),
капели Трьох Святителів
(1578-1590), Успенської
церкви (1591-1629).
Характеризується
поєднанням рис
ренесансної та
староукраїнської
архітектури. Архітектори:
Паоло Домініцій (Павло
Римлянин), Петро
Барбоне, Андрій Підлісний,
Амвросій Прихильний.
1.Генеральний план комплексу Успенської церкви.
2.Метопи фризу Успенської церкви.
«Каплиця Боїмів»(Львів) - центрична споруда, декорована на фасаді
скульптурою, в інтер'єрі - скульптурний іконостас, внутрішня сторона бані
оздоблена кесонами зі скульптурними зображеннями
Українські дерев'яні церкви XV-XVIII століть представляють
т.зв. «органічну архітектуру»

Екстер'єр церкви св. Юра в Дрогобичі (XVII століття).

В інтер'єрах українських дерев'яних церков збереглися унікальні
розписи, насамперед, у стилі «народного примітиву»
1.Різдво Богородиці. Майстер з села Ванівка. XV століття.
2. М. Петрахновіч. Різдво Богородиці. З іконостасу Успенської церкви у Львові. Поч. XVII ст .
 Жанр портрету з кінця XVI століття розвивався в двох формах –
станковій (виконано на полотні) та монументальній (на стіні споруди)

Портрет Костянтина Корнякта.

З надгробної хоругви над
похованням в Успенській церкві у
Львові. 1603.

Портрет Інокентія Монастирського,

фреска в Кирилівській церкві
Києва. XVII століття.
 Література до теми

1.Історія української культури : у 5 т. / Б. Є. Патон (голов. ред.) ; НАН

України. – К. : Наукова думка, 2001. - Т. 1. : Історія культури давнього населення
України / Ред. П. П. Толочко. – 2001. – 1135 с.; Т. 2. Українська культура ХІІІ –
першої половини ХVІІ століть / Ред. Я. Д. Ісаєвич. – 2001. – 845 с. – Режим
доступа: http://litopys.org.ua/istkult2/ikult2.htm
2.Лекції з історії світової та вітчизняної культури: навч. посібник / за ред.
А. В. Яртися. – Львів : Світ, 2005. – 568 с.
3.Шейко В. М. Історія української культури: навчальний посібник /
В. М. Шейко, Л. Г. Тишевська. – К. : Кондор, 2006. – 264 с.
4.Українське мистецтво: навчальний посібник: у 3-х частинах / Д. П. Крвавич,
В. А. Овсійчук, С. О. Черепанова. - Ч. 1 – Львів : Світ, 2003.– 256 с.
5.Ізборник: історія України IX–XVIII ст. (першоджерела та інтерпретації).
– Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/ –