Завдання :

• познайомитесь із особливостями культури та літератури доби Ренесансу та Бароко;

• з’ясуєте роль діяльності братств на території України в епоху Відродження;
• довідаєтесь про найбільші освітні осередки на території України XVI-XVIII столыть;
• дізнаєтесь про розвиток книгодрукування на території України;
• познайомитесь із найдавнішими пам’ятками книгодрукарства;
 Ренесанс
Основоположниками гуманістичної культури в Україні у
XV–XVI ст. слід вважати таких діячів і вчених, як Юрій
Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський та ін.
Майже всі вони після здобуття вищої освіти в
західноєвропейських навчальних закладах діяли на
українській території у так званому Руському
воєводстві.
Особливості українського відродження :
воно набуло більшого поширення в суспільно-
культурному житті, ніж у мистецтві та літературі і не
здобуло повної перемоги над традиціями
середньовіччя.
 Ренесанс
Ренесàнс (від латин. renascor — відроджуюся) — епоха Відродження західноєвропейського
мистецтва й літератури, що прийшла на зміну епосі Середньовіччя. Основною ознакою Ренесансу
є повернення в мистецтві до античних зразків, проникнення науки в закони світобудови.

Саме поняття «ренесанс» означає відмову від середньовічної культури й

повернення, відродження культури й мистецтва античності, зокрема
вироблених античністю уявлень про людину.
У сфері культури посилюється боротьба за звільнення філософської
думки від авторитету церкви, з’являються нові знання й течії, які не
вкладалися в середньовічну богословську систему. Усі ці явища
підводили до прогресивного перевороту, яким і стало Відродження.
Відродження — могутній культурний рух, у ході якого відбулося
подолання духовної диктатури церкви, виникла нова культура,
звернена до земних справ, прагнень людей, нова філософія й наука,
небувалого розквіту досягло мистецтво.
 Діяльність православних братств
За сприяння братств засновано школи не лише в Києві, Львові, а
й у Перемишлі, Луцьку, Немирові, Крем'янці, Кам'янці-
Подільському, Вінниці.
У цих школах учні вивчали історію, географію, філософію
(богослов'я), риторику, музику, поезію (піїтику), математику,
астрономію й мови: тогочасну книжну українську, грецьку,
польську, німецьку, французьку, а згодом —
природознавство й медицину.
Братства стали на захист та відродження
культури й духовності українського народу;
завдяки їм підвищився рівень освіти,
видавалися книги та створювалися школи.
 Братства
Громадсько-політичні й освітні організації ,
створені для захисту православної церкви.
Їх виникнення зумовлювалося прагненням
міського населення, передусім середніх його
верств, об’єднатися для захисту своїх
соціально-економічних інтересів і боротьби
проти насильного покатоличення й
полонізації.
Найважливішими серед них були
Львівське (1585) та Київське (1615) братства
 Освіта. Острозька академія
1576 року в місті Острозі князь Костянтин Острозький
заснував греко-слов'яно-латинську колегію - першу
українську школу, що давала середню і вищу освіту. У ній
викладалися : граматика, риторика, діалектика,
арифметика, геометрія, астрономія, музика. Навчання
велося староукраїнською мовою.
При школі діяла друкарня, у якій видано «Острозьку
Біблію»(1581), книги релігійного та політичного характеру,
а також підручники Вихованцями школи були Мелетій
Смотрицький - талановитий педагог і просвітитель;
Петро Конашевич-Сагайдачний — відомий гетьман
реєстрового козацтва; Іван Борецький — видатний
представник української педагогічної думки й громадський
діяч та багато інших видатних людей того часу.
Освіта. Києво-Могилянська колегія
Виникла вона в результаті злиття Київської
братської школи (1615) та Лаврської шкіли (1631), яку
заснував архімандрит Києво-Печерської Лаври Петро
Могила. Ця школа створювалась за зразком польських
латинських шкіл вищого типу — колегій. Братство
звернуло увагу Петра Могили на недоцільність
існування в одному місті двох вищих шкіл при
обмежених навчальних засобах і недостачі
високоосвічених викладачів.
. Об’єднаний навчальний заклад почав роботу 1632
року на території братської школи під назвою
Києво-братська колегія. Петро Могила став її
опікуном. На його честь заклад згодом став називатися
Києво-Могилянською колегією.
 Розвиток книгодрукування
У XV столітті в Україні починається розквіт книгодрукування.
Засновником українського друкарства став Святополк Фіоль, який
1491 року видав дві книжки-Октоїх і Часослов- слов’янською мовою для
потреб українців.
. Працю Фіоля продовжив Франциск Скорина, який на початку XVI
століття у Празі видрукував 23 книги в перекладі тодішньою
українською мовою. У другій половині XVI століття друкарні
виникають по всіх українських землях — у Львові, Острозі, Перемишлі,
Луцьку, Житомирі, Чернігові, Почаєві та інших містах. Найбільшою
українською книговидавничою установою в той час була друкарня
Києво-Печерської лаври.
Розвиткові нашого книговидавництва сприяв славетний Іван
Федоров, який 1574 року надрукував у Львові «Буквар» та «Апостол»,
а ще через сім років в Острозі — Біблію.
 Освіта. Києво-Могилянська колегія
Колегія розвивалась як вищий навчальний заклад, у якому вчилися діти
місцевої знаті, козаків, духівництва, міщан та селян. Тут навчався
український філософ, поет і педагог Григорій Сковорода, російський учений
Михайло Ломоносов, радник Петра I з питань освіти Феофан Прокопович
та інші видатні діячі. 1701 року Петро I своїм указом надав колегії офіційного
статусу академії, тому її визнано вищим навчальним закладом України.
1817 року за наказом царського уряду Києво-Могилянську академію було
закрито. 1819 -1920 -Духовна академія. Зі здобуттям Україною державної
незалежності Києво-Могилянську академію відновлено і надано їй прав
міжнародного університету.
Розвиток книгодрукування
«Буквар» 1574 року Івана Федорова — перша досі відома
друкована книга в Україні. На першій сторінці «Букваря»
подано тодішню азбуку. Очевидно, послідовність
розташування літер у ній відбивала більш-менш
усталену традицію, особливо щодо місця суто
кириличних букв. Але завдяки Іванові Федорову вона
міцно закріпилась і через наступні букварі й граматики
дійшла до нашого часу.
Суто букварним матеріалом Іван Федоров не
обмежився. Як подальший етап в опануванні письма
тут подано три спеціально виділені невеликі розділи,
складені так, щоб готувати дітей до вивчення
систематичної граматики.
 Розвиток книгодрукування
1574 року Іван Федоров видає й «Апостол» або «Діяння та послання апостольські». Книга
друкувалася на кошти самого Івана Федорова та на кошти, зібрані ним серед львівських міщан.
Робота над виданням тривала впродовж цілого року — з 25 лютого 1573-го до 15 лютого 1574-го.
Видрукуваний львівський «Апостол» великим форматом, складається з 278 аркушів. Книга
відзначається широкою різноманітністю та продуманістю художнього оформлення. Серед
прикрас — гравюри, заставки, кінцівки та ініціальні літери. Видання львівського «Апостола»
відзначалося достатньо великим тиражем — у межах 1000–1200 примірників. На сьогоднішній
день відомо більше 100 з них.
Розвиток книгодрукування
Острозька Біблія (1581) — визначна пам’ятка
книгодрукування в Україні, перше повне видання канонічного
біблійного тексту церковнослов’янською мовою. Друкувалася
вона впродовж 1580–1581 років в Острозі у власному маєтку
князя Костянтина Острозького в спеціально організованій
для випуску Біблії друкарні. Для друкування Біблії був
запрошений український та російський першодрукар Іван
Федоров. Це останнє відоме видання славетного друкаря,
помер він 1583 року.
За обсягом це надзвичайно велике видання, складається воно
з 1256 сторінок. Видання Біблії 1581 року належить до
визначних зразків не тільки української, а й світової
поліграфії ХVІ ст.
Тираж видання на книжці не зазначений, однак фахівці
вважають, що Острозька Біблія була надрукована в
кількості 1500–2000 примірників. На сьогодні відомо більше
250 примірників. У Національній бібліотеці України імені
Вернадського зберігається 18 примірників.
«Павутинка». Поєднайте
Автор Характеристика
1. Герасим Смотрицький. 1.Письменник-полеміст.
2.Петро Могила. 2.Латиномовний поет епохи Ренесанс.
3.Григорій Сковорода. 3.Композитор, випускник Києво-Могилянської
4.Дмитро Бортнянський. академії.
5.Святополк Фіоль. 4.Видавець книг «Буквар» та «Апостол».
6. Франциск Скорина. 5.Ректор Києво-Могилянського академії.
7.Іван Федоров. 6. Засновник українського друкарства.
8.Павло Русин. 7.Ректор Острозької академії.
9.Лазар Баранович. 8.Філософ, поет, випускник Києво-Могилянської
10.Самійло Величко. академії.
11.Феофан Прокопович. 9. Український друкар, видавець 23 книг.
12.Іван Вишенський. 10.Драматург, представник  українського бароко.
11.Літописець.
12.Поет, представник  українського бароко.
 Бароко
Бароко (від італ. barocco — вибагливий, химерний) — стиль в європейському
мистецтві (XVI століття), що прийшов на зміну Ренесансу. Бароко притаманні
урочистість, пишність, складність, динамічність композиції, мінливість.

Літературі бароко властиве поєднання

релігійних і світських мотивів, образів,
тяжіння до різноманітних контрастів,
метафоричності й алегоричності,
прагнення вразити читача. Найяскравішими
представниками цього напряму є Іван
Величковський і Лазар Баранович — у поезії,
Самійло Величко — у літописанні, Феофан
Прокопович — у драматургії. Помітні елементи
бароко в полемічній творчості
Івана Вишенського.
 Ренесанс
У добу Відродження виник новий світогляд, який дістав назву
«гуманізм».
Гуманізм — це система ідей, поглядів на людину як найвищу цінність, утвердження права на земне
щастя.
Гуманісти підкреслювали ідею про гармонію світу й гідність людини, не
родову і станову, а виключно особисту, проводили ідею важливості
життя кожного індивідуума. Панувала ідея про безмежну могутність
людини, про її необмежені можливості. Пріоритетним в ієрархії
духовних цінностей стають особисті чесноти та благородство.
Метою життя виступає творчість, пізнання, служіння людям,
суспільству, а не Богу.
Українська культура також переживала етап свого Відродження.
Характерна її риса — поширення ідей гуманізму, що утверджувало
велич і винятковість земної людини, пробуджувало інтерес до
людських цінностей. Найбільш яскраво це проявилося в українській
літературі, яка творилася латинською мовою.
Домашнє завдання
Читати за підручником стор. 54-58
Зробити конспект
Виконати завдання «Павутинка»