Розвиток книгодрукування.

Перші друковані книги в

Україні. Іван Вишенський,
Іван Величковський, Семен
Климовський – видатні діячі
української культури
(оглядово). Історико-
мемуарна проза. Загальні
відомості про козацькі
літописи (Самовидця,
Г. Грабʼянки, С. Величка) та
«Історію русів»
РЕНЕСАНС – епоха в культурі, основна риса
якої – повернення до античності, зближення з
природою. Ідея – краса й гармонія, звільнення
від догми. Людина ставала об’єктом вивчення і
мистецького зображення.
БАРОКО – особливий художній стиль ХVІ–
ХVІІІ ст., що відзначається грандіозністю,
вишуканістю й розкішною декоративністю.
 Майже всі братські школи відкрили друкарні.
Розвиток книгодрукування
Найбільшими центрами стали Львівська
братська школа, Острозька академія та Києво-
Могилянська колегія.

При Києво-Печерській лаврі був створений

великий друкарський дім.
Одним із перших українських друкарів
вважають Івана Федорова.
 Створив у Москві друкарню й почав
видавати книжки. 1 березня 1564 року
видано Апостол, 1565 року – Часословець.

Після того, як друкарня згоріла, утік до

Білорусі, де заснував нову друкарню,
отримавши для цього окреме село.

Згодом друкар перебрався до Львова, де

1574 року видав Буквар і Апостол.

Невдовзі переїхав до Острога. Тут 1580 року надрукував Новий

Заповіт і Псалтир, а 1581 року – знамениту Острозьку Біблію.

Федоров не тільки знайшов нові технічні засоби, щоб створити зручні для
читання та красиві книжки, а й редагував тексти, замінюючи малозрозумілі
старослов’янські вирази українськими.
 Іван Вишенський
Письменник - Став на захист
полеміст, знедолених і
полум’яний патріот, гноблених,
визначний відтворив правдиві
культурний і картини життя й
громадський діяч. побуту українського
народу, закликав до
Сміливо виступав гуманності,
проти державної та справедливості.
політичної системи
феодально- Автор «Послання до
кріпосницької єпископів», яке
Речі Посполитої. адресоване
ініціаторам
Берестейської унії.
 Іван Величковський
Один із Автор широко
найоригінальніших використовував
барокових поетів. сюжети та
Його творчості образи з міфології,
властиві як релігійні, церковних і
так і світські мотиви, світських
що розкриваються писань, фольклору.
через філософську й Розробив теорію і
морально-повчальну практику
тематику. курйозного
віршування, яке він
Створив «раки літеральні» – вірші, рядки
назвав«штуки
яких можна читати однаково як справа
поетичні».
наліво, так і зліва направо («Анна пита мя я
мати панна…»), алфавітний вірш, слова
якого починаються з літер алфавіту .
 Семен Климовський
«Харківський козак-піснетворець».

«Климовський за
сім грецьких мудреців був славніший і
шанованіший між побратимами-
козаками, він промовляв
високоштильними віршами,
давав приятелям розсудливі поради», -
стверджують його сучасники
Прославився на весь світ піснею «Їхав
козак за Дунай», яку сучасні дослідники
вважають зразком давньої любовної
лірики.
 Літопис Самовидця
Манускрипт під назвою «Літопис Самовидця»
знайшов Пантелеймон Куліш, він же
запропонував і назву.

Помітно, що анонімний автор був учасником

і очевидцем подій, не користувався ніякими
джерелами.

Події літопису охоплюють другу половину

XVII ст.
Згадується велика кількість людей: визначні козацькі ватажки від
Богдана Хмельницького й до Івана Мазепи, полковники,
генеральні писарі, обозні, сотники, польські шляхтичі, російські
вельможі.
Літопис Самовидця
У запису під 1663 роком літописець описує
Чорну раду під Ніжином.

Цей історичний запис використав П. Куліш

для сюжету історичного роману «Чорна рада».
 Літопис Г.Граб’янки
Описує історію козацтва з часу його
виникнення до 1709 року.
Автор, гадяцький сотник Григорій Граб’янка ,
вибудовує оповідь у формі окремих
тематичних розділів – «Сказаній».
Докладно пише про мотиви, якими керувався
Хмельницький, ідучи до Переяславської ради.

Григорій Граб’янка був полковим осаулою, суддею, полковником,

брав участь у багатьох битвах і походах.
 Літопис С.Величка
Описує події 1648–1700 рр.
Оповідач на початку твору повідомляє, що
служив у Василя Кочубея, який був у гетьмана
Івана Мазепи генеральним писарем.

У канву тексту автор вплітає уривки з

художніх творів українських авторів, оповідь
щедро пересипана народними прислів’ями,
легендами, переказами.

«Літопис Самійла Величка» – солідна хроніка тогочасних подій,

налічує чотири томи, перший вийшов у світ 1848 року.
 «Історія русів»
Перше видання твору побачило світ
1864 року.
Автор , лишаючись невідомим, дає відповідь
польським і російським авторам, які
заперечують історичну окремішність
українського народу.

Твір розпочинається з найдавніших часів, докладно подано

розповідь про славетну Київську Русь, найперших князів,
початки козаччини на українських землях.

Автор з великим захопленням змальовує Богдана

Хмельницького, його родовід.
 «Історія русів»
Оповідає про смутні часи, про жорстоку
розправу Петра І і Меншикова над козаками за
те, що гетьман Мазепа перейшов на бік
шведського короля.

«Історія русів» була настільною книгою

Тараса Шевченка.

Нині видана в інтерпретації Івана Драча

сучасною українською мовою.