САМОСТІНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

ТЕМА Острозька та Києво-Могилянська академії – перші вищі навчальні заклади України.

МЕТА Вивчити освітньо-культурні традиції Острозької і Києво-Могилянської академій.
Проаналізувати основні характеристики змісту і методики навчання у цих вишах.
Опорні академія, Острозька академія, Києво-Могилянська академія, хронологію основних
поняття культурно-освітніх подій
Завдання:
Самостійно опрацювати нижчеподану літературу і підготувати відповіді на такі
питання:
1. Діяльність Острозької колегії. Острозький культурно-освітній центр
Острозький культурно-освітній центр було створено за
ініціативою українського магната, київського воєводи Костянтина
Острозького (1526—1608). Прибічник православ'я, він боровся проти
полонізації України, насадження в ній католицизму та уніатства.
Вважав, що для успішної боротьби українського народу проти
національного та релігійного гноблення необхідне поширення освіти, у
зв'язку з чим відкрив школи у Турові, Володимир-Волинському, Луцьку
та Острозі. Найбільше значення мала Острозька школа, яка
перетворилася у справжній центр розвитку освіти та літератури. До
складу цього центру ввійшли колегія, як перша спроба створити школу
вищого типу у східних слов'ян, друкарня та науково-літературний
гурток. У колегії викладалися "вільні науки", а система освіти становила
синтез грецько-візантійської, давньоруської та західноєвропейської
традицій з розподілом наук на trivium — граматику, риторику,
діалектику та quadrivium — арифметику, геометрію, музику,
астрономію. Особливу увагу в колегії приділяли вивченню мов. Тут
вивчали слов'янську та грецьку мови, які не визнавалися польською
освітою, а також латинську і польську мови. Вивчення мов диктувалося
необхідністю перекладу літератури, ознайомлення з духовною
спадщиною минулого, сучасною західноєвропейською літературою, а це
потребувало значної філологічної підготовки. Стосовно латини, то вона
була панівною в системі гуманітарної освіти XVI ст. в усіх без винятку
європейських країнах, де освіта піднімалася вище від простого рівня
грамотності. Філософію в колегії спеціально не читали, а викладали в
загальному курсі діалектики, де розглядалися ті чи інші філософські
проблеми.
Для забезпечення шкіл навчальними посібниками в Острозі та
Дермані (нині Устенське Друге Здолбунівського району Рівненської
області) були організовані друкарні, в яких друкувалися "Острозька
біблія", "Граматика Слов'янська" Л. Зизанія, "Граматика Словенська" М.
Смотрицького та інші книги. Для створення друкарні запросили
російського першодрукаря Івана Федорова. Саме на базі друкарні виник
науково-літературний гурток Острозьких книжників, які не тільки
виступали перекладачами, правниками, а й створили ряд талановитих
полемічних творів, в яких обґрунтовувалися погляди з догматики,
філософії, політичних, етичних проблем відповідно до підготовки та
здійснення антиуніатських заходів, що охопили всю Україну,
формування національно-визвольної ідеології, реформаційної за своєю
суттю.
Виступаючи від імені православ'я, вони вивчали і
переосмислювали передусім духовну спадщину князівської доби,
надбання греко-візантійських книжників, твори Максима Грека,
південнослов'янську культуру, вміло застосовуючи для обгрунтування
своїх поглядів певні положення гуманістичних, а також вироблених на
Заході реформаційних ідей, які вони інтерпретували в контексті
вітчизняної духовної культури. Острозькі книжники підтримували тісні
зв'язки з представниками балкано-східної культури Євстахієм
Нафанієлем, Емануїлом Мосхопулом, єпископом Меглени Феофаном
Греком, Діонісієм Палеологом Раллі, що брали активну участь в
діяльності Острозького центру. В різний час в Острозькій колегії
працювали не тільки відомі діячі української культури Герасим
Смотрицький, Христофор Філалет, Клірик Острозький, Дем'ян
Наливайко, Йов Княгиницький, Василь Суразький, Іван Вишенський (до
переїзду на Афон), Гаврило та Данило Дорофієвичі, а й представники
православної церкви з інших країн — Кирило Лукаріс, Никифор
Парасхес, Іоанн Лятош, Кіпріан. Більшість викладачів Острозького
центру мали високу гуманітарну освіту, яку вони отримали в провідних
західноєвропейських університетах, навчанням у домашніх вчителів,
самоосвітою. Це можна віднести не тільки до викладачів, а й до
книжників науково-літературного гуртка і друкарні. Ознайомимося із
творчою діяльністю та поглядами провідних діячів Острозького
культурно-освітнього центру.

2. Утворення Києво-братської колегії

У вересні 1632 р. на базі об'єднаних Київської братської та
Лаврської шкіл утворився новий навчальний заклад. Об'єднана школа
1632 р. стала функціонувати на Подолі, на місці колишньої школи
братства. Після об'єднання значно покращилася матеріальна база. З 1633
р. заклад був визнаний польським урядом і став називатися колегією, що
дало право викладати філософію. Братство дало згоду вважати Петра
Могилу фундатором колегії.
На утримання колегії й монастиря Могила записав дві лаврські
волості та подарував власне село Позняківку, крім того, надавав
грошову допомогу як колегії, так і вчителям та учням. З огляду на
швидке зростання кількості учнів в 1634 р. була відкрита філія колегії у
Вінниці, яку пізніше перенесли до Гощі на Волинь, де вона проіснувала
до кінця XVII ст., а в 1636 р. Могилою була заснована колегія у
Кременці. З іменем Петра Могили пов'язане розгортання православної
системи вищої й середньої освіти в Україні, яка копіювала католицькі
школи, намагаючись конкурувати з ними.
На відміну від колишньої братської школи, в Могилянській колегії
вчителями були не світські люди, а ченці братського Богоявленського
монастиря.
Очолював колегію ректор, який затверджував плани та звіти
викладачів, санкціонував переведення до старших класів, був верховним
суддею над викладачами та студентами, контролював і регулював
академічний кошторис. Двічі на тиждень він інспектував лекції
викладачів. Зазвичай завідував кафедрою богослов'я; був ігуменом
Богоявленського братського монастиря або професором філософії.
Обирався на загальних зборах братчиків.
Першим ректором став колишній ректор Лаврської школи,
вихованець Замойської академії, Ісая Трофимович-Козловський (1632-
1638). У різні часи на чолі колегії були: Софронія Почаський (1638-
1640), Леонтій Бронкевич (1640), Ігнатій Оксенович- Старушич (1640-
1642), Йосиф Кононович-Горбацький (1642– 1645), Інокентій Гізель
(1645-1650), Лазар Баранович (1650– 1657), Йосиф Мещерин (1657),
Іонікій Галятовський (1660– 1662), Мелетій Дзик (до 1665), Варлаам
Ясинський (1665 – 1673)), Сильвестр Головчич (1672-1684), Єзекіїль
Филипович (1684– 1685), Феодосій Гугуревич (1685-1688), Йоасаф
Кроковський (1689-1690), Пахомій Подлузький (1690-1691), Кирило
Филимонович (1691-1692), Йоасаф Кроковський (1693–1697), Прокопій
Калачинський (1697-1701).
До адміністрації колегії входив префект, який забезпечував
навчальний процес, відвідував лекції, наглядав за поведінкою учнів,
дбав про їх утримання. Префект обов'язково мав бути професором
філософії. Першим префектом і професором риторики став Сильвестр
Косов.

3. Організація навчально-виховного процесу в Києво-Могилянській академії

Всього в Київській академії було вісім класів — чотири грама-
тичних та класи поетики, риторики, філософії і богослов'я.
Нерозлучно із Академією була пов'язана бурса. У ній жили
студенти, що приїздили на навчання з дальніх околиць, і таких було
немало. Бурса була серцем школи. У бурсі готувалися всі свята
Академії.
Києво-Могилянська Академія відігравала важливу роль загаль-
ноукраїнського освітнього центру, сприяючи, таким чином, визріванню
серед народних мас почуття національної єдності. Це мало велике
значення в умовах, коли українські землі були роз'єднані і входили до
складу різних держав. Те, що Київська академія з самого початку свого
існування користувалася визнанням і повагою української знаті,
свідчить, що рівень навчання в Академії задовольняв її вимоги і був не
нижчим, ніж у західноєвропейських вищих навчальних закладах, в яких
раніше навчалися діти з багатих родин.
 З 1753 р. в Києво-Могилянській академії навчання доводилось
проводити тільки російською мовою. А в 1765 р. за наказом Катерини II
в Академії було запроваджено курс російської мови, щоб звідси черпати
кадри для Московії. Викладачі Академії чинили опір русифікації
закладу. На впертість митрополита С. Миславського щодо виконання
царського указу про запровадження в Академії викладання російською
мовою декілька вчителів Академії подали йому заяву про те, що вони не
можуть погодитися з ним і виходять з Академії. Це були одні з перших
відкритих протестів проти русифікації українських шкіл усіх рівнів.
Однак Академія в той час не могла очолити боротьбу за наці-
ональну школу в Україні. По-перше, вона служила не тільки українцям,
але й іншим народам (сербам, болгарам, росіянам та ін.), в її стінах не
було духу українізму. По-друге, Академія була православною, а отже,
підлеглою цивільному правителю — російському царю, що був
православної віри і мав спільника в особі патріарха в Москві. Його воля
і воля православного патріарха ставали законом для світської влади й
православних на всій території імперії. Мусила підкорятися цим законам
і Київська Академія, яка була православною. Протиставити
русифікаторській політиці вона не мала що: ні іншої віри, ні
національного духу. Мало того, Академія, точніше, ще школа,
організована Петром Могилою, злившись з братською школою в
колегіум, позбавилась того національного духу, який до об'єднання
вносили козаки як члени братства.
У 1817 р. Києво-Могилянська Академія була закрита. Кращі
традиції православної вищої школи України перейняв у 1834 р.
Київський університет. Протягом 200-літнього періоду своєї діяльності
Київська Академія була визначним освітнім і науковим центром. І ось
через 175 років, у вересні 1992 року, Києво-Могилянська Академія
знову відкрила двері тим, хто хоче свої знання і розум присвятити
незалежній Україні.півстоліття була найкращим посібником і витримала
чотирнадцять видань.
Ломоносов вважав, що основними методами навчання є бесіди,
розповіді і лекції, які доцільно супроводити вправами; навчання
повинно забезпечувати свідоме, міцне, систематичне засвоєння ма-
теріалу. Навчальний матеріал доречно викладати коротко і стисло, а
кожне теоретичне положення підкріплювати фактами; у навчанні учнів
треба враховувати їх вікові особливості, природні нахили, своєчасно
переходити від легкого до важкого, від простого до складного.
У вихованні, як вже зазначалося, Ломоносов обстоював принцип
народності. Зокрема, йому належить ідея організації різноманітних
з'їздів домашніх акушерок. Також він розробляв основи російської
народної медицини для попередження хвороб серед дітей простого
російського люду. Могутнім засобом народного виховання вчений
вважав працю, приклад батьків.
Доречно згадати й благодійницьку діяльність Ломоносова. У його
будинку (у Петербурзі) постійно проживали найздібніші діти з малої
батьківщини, котрі за кошти вченого отримували вищу освіту.

4. Методика навчання та виховання в Києво-Могилянській академії

Навчання в академії було відкритим для всіх станів суспільства.
Рік починався 1 вересня, але студентів приймали також пізніше
протягом року. Викладова мова — латинська.
Процес навчання в Київській Академії тривав дванадцять років.
Предмети поділялися на так звані ординарні та неординарні класи. До
ординарних належали: фара, інфіма, граматика, синтаксима, поетика,
риторика, філософія та богослов'я. В неординарних класах викладались
грецька, польська, німецька, французька, єврейська та російська мови,
історія, географія, математика (курси включали алгебру, геометрію,
оптику, діоптрику, фізику, гідростатику, гідравліку, архітектуру,
механіку, математичну хронологію), музика, нотний спів, малювання,
вище красномовство, медицина, сільська та домашня економіка.
В 1751 р. в академії почали викладати російську мову та поезію,
в 1784 р. було заборонено читати лекції українською мовою.
Випускникам академії надавався сертифікат з підписами ректора
та префекта.

5. Діяльність Острозької та Києво-Могилянської академій як національних

університетів у сучасний період
Серед вищих навчальних закладів України Національний університет
«Острозька академія» посідає особливе місце. Унікальність цього вузу в
тому, що він одночасно є наймолодшим і найстарішим – відродженим в
1994 р. спадкоємцем першої школи вищого типу східнослов’янських
народів – Острозької слов’яно-греко-латинської академії (1576–1636),
яка відігравала значну роль в українській освіті і культурі XVI–XVII ст.
Острозький виш від самого свого відродження одразу ж став активним
учасником змін у системі вищої освіти держави, а, крім того, за
короткий період функціонування досягнув заслуженого визнання як в
Україні, так і за кордоном. Цим академія передусім завдячує посиленій
увазі з перших днів існування до розвитку науки та впровадження
сучасних засобів навчання. Першими факультетами, створеними у
ньому в 1995 р., стали гуманітарний та економічний, а першими
спеціальностями — «історія», «культурологія» та «економіка». Невдовзі
відкрилися нові факультети: правничий (1999 р.) (нині Навчально-
науковий інститут права ім. І. Малиновського); романо-германських мов
(2001 р); політико-інформаційного менеджменту (2005 р.); міжнародних
відносин (2008 р.). На кожному із них створювалися лабораторії та
центри, що займались актуальними науковими проблемами.
У вересні 2015 року у Національному університеті «Острозька академія»
створено Центр ісламознавчих досліджень. Основною метою його
діяльності є дослідження ісламської спадщини Західної України,
зокрема місцевих татарсько-мусульманських громад, одна з яких понад
500 років існувала й в Острозі.

6. Складіть хронологію основних культурно-освітніх подій Острозької академії

1576 р. – князь Костянтин-Василь Острозький засновує слов'яно-греко-
латинську академію.
18 червня 1578 р. - діячами Острозької академії та Іваном Федоровим
видана перша в Україні «Грецько-руська церковнослов'янська читанка»
та Буквар, у якому згадується про заснування князем школи в Острозі.
1580 р. – діячами Острозької академії та Іваном Федоровим видана
перша в Україні друкована «Книга Нового Завіту» та перший дукований
в Україні алфавітно-предметний покажчик до «Книги Нового Завіту» та
перше видання науково-інформаційної літератури.
5 травня 1581 р. – надруковано перший поетичний релігійний календар
«Которого ся мЂсяца што за стар ых в Ђ ков д Ђ ело коротко е
описаніе», відомий у сучасній науковій літературі під назвою
«Хронологія» Андрія Римші.
12 серпня 1581 р. – надруковано Острозьку Біблію, сумісними
зусиллями діячів академії та Івана Федорова здійснено перше повне
православне видання Святого Письма. Вперше складений православний
канон – повний список всіх складових творів Старого та Нового Завіту,
який нараховує 76 книг.
1604 р. – здіснено видання першого в Україні друкованого «Октоїха»
(Осьмигласника).
1989 р. – з метою відродження національної культурної спадщини
Острога та Острозької академії створено краєзнавче товариство
«Спадщина», яке очолив вчитель історії, великий патріот Острожчини -
Петро Зотович Андрухов.
18 січня 1994 р. Острозька міська рада прийняла рішення подати
клопотання до Президента України щодо вирішення питання про
відновлення в Острозі державного університету «Острозька академія».
Після чого до Л.М.Кравчука був надісланий відповідний лист, у якому
детально висвітлювалося значення Острозької слов'яно-греко-
латинської академії XVI ст. в духовному розвитку нашої нації та
порушувалося питання про її відновлення.
7 грудня 1994 р. – в Острозькому вищому колегіумі почали навчання
100 перших студентів.
1994 р.– відродження Острозької академії як філії Києво-Могилянської
академії. 2000 р. – надання Острозькій академії статусу національного
університету.
22 січня 2000 р. – вийшов указ Президента України Л.Д.Кучми «Про
перейменування Острозької академії в університет „Острозька
академія“»
2012 рік — університет увійшов у десятку найкращих класичних
університетів відповідно до рейтингу, складеного Інститутом
 інноваційних технологій і змісту освіти МОН молодь спорту України.

7. Складіть хронологію основних культурно-освітніх подій Києво-Могилянської

академії
1615 Заснування монастиря, шпиталю та школи для дітей усіх станів на
кошти, які відписала знатна киянка Галшка Гулевичівна. 15 жовтня –
День заснування Києво-Могилянської академії.
1632 Об’єднання Київської братської та Київської лаврської шкіл та
створення Києво-Братської (Могилянської) колеґії (засновник - Петро
Могила).
1763 Указ Катерини ІІ про заборону викладання українською мовою в
Києво-Могилянській академії.
1991 (19 вересня) Розпорядження Голови Верховної Ради України «Про
відродження Києво-Могилянської акаде¬мії на її історичній території як
незалежного вищого навчального закладу України – Унiверситету
«Києво-Могилянська академія» Призначення ректором-організатором
УКМА доктора філологічних наук В’ячеслава Брюховецького.
1992 (24 серпня) Офіційне відкриття Університету «Києво-Могилянська
академія», посвята перших вступників у студенти.
1996 (30 червня) Перша Конвокація: дипломи отримав 151 випускник.
2007 (24 травня) Відкриття бібліотеки Тетяни та Омеляна Антоновичів.
2008 (12 червня) Освячення престолу та приміщень церкви Святого
Духа (XVIII ст.). Завершення 2-го етапу масштабного проекту створення
наукового, інформаційного та культурно-освітнього комплексу
«Бібліотека–Му¬зей–Архів».
2008 (6 жовтня) Відкриття першої в Україні Докторської школи та набір
перших докторантів PhD-програм НаУКМА.
2015 Києво-Могилянська академія відзначила 400-ліття з дня
заснування.
2016 У Докторській школі імені родини Юхименків ліцензовано
чотирирічні програми для підготовки здобувачів ступеня PhD за 16-ма
спеціальностями.
2016 Києво-Могилянська академія відсвяткувала 25-річчя свого
відродження.
1. Гусак П., Мартіросян Л. Історія педагогіки України. – Луцьк: вид-во Волинського
самоконтПитання Літератур

держуніверситету, 1996.- С. 19-20, 35-43.

а

2. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки. – Тернопіль: Тернопіль,

1994. – С. 35-36, 41-49.
3. Вкажіть
1. Лист гетьмана Івана
структуру Петрижицького
Острозького і Війська Запорозького
культурно-освітнього центру. про доцільність
2. Хто з видатних людей навчався в Острозькій та Києво-Могилянській академіях?
для

3. Назвіть навчально-виховні традиції КМА.

4. Назвіть як ще в певні періоди називалась КМА.
5. Як функціонують Острозька та Києво-Могилянська академії в сучасний період
ролю