Острозька академія

Учня 8-А класу

Рубан Володимира
 На зламі XVI і XVII століть
провідним інтелектуальним
центром України було волинське
місто Острог.
Цей науковий та ідеологічний
осередок називали тоді
«українськими Афінами». Саме тут
у 1576 році з ініціативи князя
Василя-Костянтина Острозького
було засновано школу, що на той
час мала найвищий освітній рівень
з-поміж усіх східнослов’янських
навчальних закладів.
 Заснування Острозької Академії
відносять до 1576 р.
Вибір саме Острога пояснюється:
а) зростанням економічного значення міста (особливо після остаточного
утвердження тут К.-В.Острозького у 1574-1576 рр.);

б) центральним положенням його серед володінь князів Острозьких;

в) розташуванням тут одного з центрів єпархії (Луцького і Острозького

єпископства) з кафедральним собором (замкова Богоявленська церква);

г) існуванням культурних традицій (церкви і монастирі з їх бібліотеками,

розвиток іконопису та музичного (хорового в першу чергу) мистецтва та ін.).
 Через відсутність
офіційно визначеного
статусу Острозька Академія
називалась сучасниками по-
різному. Одночасно вона
фігурувала і як школа, і як
училище, і як ліцей, і як
гімназія, і як академія.
 Острозька слов'яно-греко-латинська
школа стала фактично першим вузом в
Східній Європі.

В основі програми навчання лежала

система семи вільних наук, вивчалися:
❖ граматика ;
❖ діалектика;
❖ риторика;
❖ арифметика;
❖ геометрія;
❖ астрономія;
❖ музика.

Також вивчалися вищі науки:

філософія, богослов'я і медицина.

У програму навчання входило вивчення

п'яти мов: церковно-слов'янської, польської,
грецькї, староєврейської і латині.
 Разом з Острозькою друкарнею Острозька школа стала
потужним культурно-освітнім центром, що зібрав навколо себе
багатьох вчених і просвітителів того часу. Першим ректором
був Герасим Смотрицький, в школі викладали такі відомі люди
як Дем'ян Наливайко, Василь Суразький, Кирило Лукаріс, Ян
Лятос (Лятош), Іван Княгиницький, Клірик Острозький та інші.

Герасим Смотрицький Дем'ян Наливайко Василь Суразький

 Тут в 1581 році вперше була
підготовлена і надрукована перша
повна церковнослов'янська Біблія -
Острозька Біблія. Це масштабне за
накладом та обсягом видання,
надруковане в книгодрукарні Іваном
Федоровим.
 Острозький зміг зібрати значну
групу професорів. Найвідоміший
приклад - доктор медицини , декан
лікувального факультету Краківської
академії, математик і астроном Ян
Лятос, переслідуваний церковною
ієрархією і єзуїтами за критику
папської календарної реформи,
втративши наукового поста в Кракові,
приймає умови князя Острозького і
переїжджає до нього в Острог. Лятош
стає особистим лікарем князя, а також
професором математики і першим
деканом астрономії Острозької
академії.
 Відразу із створенням вищої школи і типографії Костянтин Острозький
організовує при школі Острозький науково -літературний гурток, в участь в
якому прагне залучити багатьох талановитих учених і мислителів, у тому
числі з-за кордону. Йому вдається не просто зібрати викладачів для читання
лекцій, але зібрати цілий творчий колектив, що припускає обмін різним
досвідом та розвиток для його членів.
 Мелетій Смотрицький
Вчилися тут як діти шляхти, так і діти селян. Серед
випускників академії були: автор видатної «Граматики»
Мелетій Смотрицький (син першого ректора),
український полководець, гетьман Війська Запорізького
Петро Конашевич-Сагайдачний, архімандрит Києво-
Печерської лаври, засновник Лаврського друкованого
двору Єлисей Плетенецький, український письменник-
полеміст, філософ, автор знаменитого «Апокрисиса»
Христофор Філалет та інші.

Петро Конашевич-Сагайдачний Єлисей Плетенецький Христофор Філалет

 Смерть князя в 1608 році похитнула
становище академії , що залишилася без
покровителя і колишнього
фінансування. Спадкоємців, готових
продовжити справу батька у князя не
було: єдиний пережив батька син, Іван
Костянтинович Острозький, крім того,
що давно вже був католиком, він
ненадовго пережив свого батька,
померши в 1620 році, не залишивши
спадкоємця чоловічої статі. Його
єдиний син Януш Володимир
(1617-1618) помер у дитинстві. З
підставою в Острозі єзуїтській колегії
1624 року академія занепала і в 1636
припинила своє існування.