Культура України кінця

XVIII –першої половини XIX

cт.
Освіта України в першій половині XIX ст.
1802 р. –міністерство народної освіти
. Реформовано систему освіти.
Царизм гальмував розвиток освіти. В
Україні діяло 3 ліцеї: Кременецький ,
Рішельєвський , Ніжинський.
Харківський (1805 р.) та Київський
(1834) університети надавали вищу
світську освіту.
 Наука
Видатні вчені :Ректор Харківського
університету з 1813 р. по 1820 р.
Тимофій Осиповський підготував ,,Курс
математики”. Його учень, Михайло
Остроградський ,очолював кафедру
математики в паризькому коледжі
Генріха IV, засновник Петербурзької
наукової математичної школи ,член
Академії наук Нью-Йорка ,Італії , Росії.
Член-кореспондент Паризької академії
наук .Учений –медик –Іван Орлай.
Природничі науки –Остап Волощак.
 Релігійне життя в Україні
1832р. ліквідовано Василіанський орден. 1833р. У Російській імперії скасували уніатство
і навернули до православ'я .Галичина-уніати. Закарпаття –зазнавало тиску з боку
угорських властей. Деякі переселились , а ті ,які залишилися чинили опір .Лідером
українського руху на Закарпатті став Олександр Духнович – історик, поет ,педагог.
(Будитель Закарпаття). Буковина –православ'я.
Архітектура
Класицизм. Формувалися
архітектурні ансамблі .Середина
XIX ст.-стилізовані реставрації . Із
30-х років XIX cт.-російсько-
візантійський стиль, Самсонівська
церква на полі Полтавської битви.
Перший Київський театр –
А .Меленський . Палацово-паркова
архітектура. ,,Софіївка” в Умані
та ,,Олександрія”в Білій Церкві.На
зх.-укр. землях проект Шадлера –
Львівський університет.
 Мистецтво
Реалізм і демократизація. Портрет-Д. Левицький, В. Боровиковський , В. Тропінін ,М. Гоголь , Є.Гребінка , І.
Сошенко. Видатний художник Тарас Шевченко. У західній Україні- Лука Долинський-розписи та ікони для собору
Святого Юри у Львові. Перший музичний драматичний твір -,,Наталка полтавка” (1819) ,Григорій Квітка –
Основ’яненко ,,Сватання на Гончарівці”(1836), ,,Москаль-чарівник”.Найвідоміший перемишльський хор-М.
Вербицький ,автор музики сучасного гімну України.
 ,,Історія Русів”(1760-1820)
Дмитро Бантиш-Каменський -1822 р., написана на основі
архівних документів батька Миколи Бантиша –Каменського.
Це була історія України від найдавніших часів до кінця XVIII
ст. Друга назва : ,,Історія Малої Росії”.Найвизначніший твір
пройнятий українською національною ідеєю. У якій: за часів
Київської Русі та Гетьманщини і протягом всієї історії була
незалежною державою ,мала зв’язки з іншими країнами на
засадах рівності.
–
ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ
Культ.-освіт. т-во в Галичині. Засноване 16 лип. 1848 у Львові і після певних модифікацій затверджене (25
жовт. 1848) 1-м з'їздом діячів укр. к-ри (Собором руських учених 1848). Зразком для нього послужили
"Матиці" ін. слов'ян. народів, насамперед сербів і чехів. Його першим головою був М. Куземський,
провідними діячами – Я. Головацький , Б. Дідицький , А. Петрушевич . Мета т-ва – видання для народу
популярних книг із різних галузей знань. Будучи протягом 20 років єдиною українською інституцією культ.-
освіт. характеру, т-во на початку діяльності значну увагу приділяло виданню шкільних підручників і
посібників, книг заг.-освіт. змісту. Проте з плином часу свою культ.-освіт. функцію занедбало, а згодом майже
повністю від неї відмовилося, зосередившись, гол. чин., на наук.-видавничій діяльності та налагодженні
контактів з іноз. т-вами й установами в дусі ідеологічних настанов москвофільства. Осн. серійні видання:
"Галицкий исторический сборник", 1853, 1854, 1860; "Научный сборник", 1865–68; "Литературный сборник",
"Научно-литературный сборник", 1901–06, 1908, в яких публікувались істор. праці Я.Головацького,
М.Костомарова, А.Петрушевича, В.Площанського та ін., спочатку друкувались "язичієм", згодом – рос. літ.
мовою. Видавнича діяльність т-ва мала незначний заг.-культ. і громад. ефект і тому зазнавала критики від нац.
зорієнтованої громадськості. Занедбану ним ділянку освіти народу незабаром оживили "Просвіта" (1868) і т-
во ім. М. Качковського (1874). В 30-х рр. 20 ст. Г.-р. м. припинила існування.
 Собор руських учених
1848 — перший з’їзд укр. діячів науки, освіти і к-ри Галичини. Відбувся у Львові 19—25 жовтня
1848, під час революції 1848—49 в Австрії. Скликаний за ініціативою письменника М.
Устияновича та заст. голови Головної руської ради І. Борисикевича з метою об’єднати наук., літ. і
освітні сили та визначити гол. напрями їхньої діяльності щодо підвищення освіт. рівня народу. У
ньому взяли участь 118 осіб, серед них — письменники, учителі, журналісти, дрібні службовці,
юристи, студенти та представники духовенства — здебільшого однодумці і послідовники "Руської
трійці". На пленарних засіданнях виступали з промовами І. Борисикевич, письменники
Я.Головацький , І.Гушалевич , Й.Левицький , Й. Лозинський, Р. Мох, М. Устиянович та ін. Їхні
виступи, за словами очевидця, "дихали свободою і патріотизмом". На засіданнях секцій вироблено
пропозиції про заснування господарського та історичного т-в, охорону пам’яток історії та
культури, видання популярного підручника історії України. Секція шкіл накреслила програму
розвитку українського шкільництва. У секції мови і літератури виникла гостра суперечка щодо
мови письменства. Більшість висловилася за літ. мову, близьку до народної, "гражданський"
шрифт і фонетичний правопис, залишивши, однак, прихильникам церковнослов’янської мови, які
були в меншості, свободу використання в наук. працях церковнослов’янської мови і
етимологічного правопису. Згодом це негативно позначилося на книговидавничій справі. На
засіданні 25 жовтня 1848 засновано Т-во нар. освіти, члени якого увійшли до складу правління
Галицько-Руської матиці.