Тема 12.

Українські землі у складі

Російської імперії у першій половині ХІХ ст.
План
1. Адміністративно-територіальний поділ
українських земель, включенних до
складу Російської імперії.
2. Промисловий переворот.
3. Повстання під проводом У. Кармалюка.
 9 губерній: 1. Полтавська, Чернігівська, Харківська губернії -
Малоросійське генерал-губернаторство.
 2. Київська, Подільська, Волинська губернії - Київське.
 3. Катеринославська, Херсонська, Таврійська губернії та
Бессарабська область - Новоросійсько-Бессарабське.
 1806 - 1812 рр. -
російсько-турецька
війна, підписанням
Бухарестського
мирного договору
(1812 р.).
 1812 р. –
французько-
російська війна.

 1828 - 1829 рр. –

російсько-турецька
війна.
 Промисловий переворот – перехід від
мануфактури з її ручною ремісничою
технікою до великого машинного фабрично-
заводського виробництва.
 На українських землях у складі Російської
імперії розпочався у 30-40-х і завершився у
70-80-х рр. ХІХ ст.
 Поява нових соціальних верств –
підприємців-буржуазії та вільнонайманих
працівників.
 Усти́ м Кармелю́ к
(1787 – 1835 рр.)
• керівник повстанського
руху на Поділлі у
1831-1835 рр. проти
національного і
соціального гніту.

• У лютому-квітні 1855 р.
тривала «Київська
козаччина».
 Грудень 1825 - січень 1826 р. - повстання
Чернігівського полку.
 Декабри́сти - перші російські дворяни-
революціонери, які 14 (26) грудня 1825 р.
збройною силою прагнули встановити в
Росії конституційний лад (повалення
царату та скасування кріпацтва).

 1830 - 1831 рр. – Польське повстання за

відродження державності, придушене
російськими військами.
Перша українська таємна політична організація
Кирило-Мефодіївське товариство 1846 -1847 рр.
Засновники: В.Білозерський, О.Маркевич,
Микола Гулак Микола Костомаров Пантелемон Куліш

 «Книга буття  «Чо́рна ра́да» -

українського народу», перший національно-
«Богдан історичний роман
Хмельницький», 1846 р. Автор
«Руїна», «Мазепа». відтворив події Чорної
ради у Ніжині 1663 р.
Програмні документи:
"Закон божий" ("Книга
буття українського народу")
автор М.Костомаров,
"Статут Слов'янського
братства св. Кирила і
Мефодія".

 Мета: ліквідація самодержавства і кріпосного

права; утворення на федерації слов'янських
народів із центром у Києві.
 Тема 13.
Західноукраїнські землі наприкінці
ХVІІІ – у першій пол. ХІХ ст.

План
1. Включення західноукраїнських земель
до кладу Австрійської імперії,
адміністративно-територіальний
поділ.
2. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ.
3. Діяльність «Руської трійці» та
Головної руської ради (ГРР).
 Дати:
 1816 р. – Товариство галицьких греко-
католицьких священиків;
 1833 - 1837 рр. - діяльність «Руської
трійці»;
 1848 р.- скасування панщини в Галичині.
Персоналії:
 М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький,
Л.Кобилиця, І.Могильницький.
Правління Марії-Терезії та її сина Йосифа II
– епоха реформ в Австрійській імперії
(з 1867 р. Австро-Угорській).
1848 р.- скасування панщини в Галичині.
 Перша хвиля національного
відродження в Галичині
 Іван Могильницький - автор першої в
Галичині «Граматики» українською мовою
та наукового трактату «Відомість о
руськім язиці».
 Михайло Лучкай - створив шеститомну
«Історію карпатських русинів» та першу в
західноукраїнських землях друковану
«Граматику слов’яно-руської мови».
 Лук`ян Кобилиця -
громадський і політичний діяч.
• в 1840 р. керівник селянського
руху в австрійській частині
Буковини.

• За конституцією 1849 р. Буковину

проголошено окремим коронним
краєм з своїм сеймом та
адміністрацією.
 «Руська трійця»:

Завдання:
піднесення статусу
української мови,
М.Шашкевич розширення сфери її
Я.Головацький
вжитку і впливу,
сприяння
пробудженню
національної
свідомості.
У 1837 р. видано альманах
«Русалка Дністрова».
І.Вагилевич (студенти Львівського університету)
 У 1848 р. у Львові було
створено першу українську
громадсько-політичну
організацію – Головну руську
раду, яка у 1848–1851 рр.
представляла українське
населення Галичини у
центральному уряді.
 складалася з 30-ти
представників інтелігенції,
духівництва, очолив єпископ
Григорій Яхимович.
 «Зоря Галицька» – перша у
Львові газета українською
мовою.
 Тема 14. Культура України кінця
ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

1. Національне відродження. Відкриття

університетів. Зміни в освіті.
2. Поява «Історії русів».
3. Розвиток літератури, мистецтва.
 Дати:
 1805 р.- відкриття університету в
Харкові;
 1834 р.- відкриття університету в Києві.

Персоналії:
 П. Гулак-Артемовський, Г.Квітка-
Основ'яненко, М.Максимович,
М.Остроградський, В. Каразін.
 Початкова освіта
 парафіяльні школи
 повітові школи

Середня освіта
 губернські гімназії
 ліцеї (Рішельєвськй (1817),
Крем’янецький (1819), Ніжинський
(1820).
Вища освіта
 університети
 Харківський
університет (1805 р.)
Василь Каразін
(1773-1842)
вчений, винахідник.

• засновник Харківського
університету;
•авторчисленних відкриттів в
галузі хімії;
• першим запропонував
створення метеорологічних
станцій по всій державі.

Михайло Остроградський
вчений-математик.
Київський університет Св. Володимира 1834 р.
Вчений Михайло
Максимович - перший ректор
університету.

Збудований у 1837-1843 рр.

у стилі класицизм за проектом Вінченцо Беретті.
 Рішельє́вський ліце́й (1817 р.)
Названий на честь генерал-губернатора Рішельє.
Новоросійський університет (1865 р.)
•Національне відродження 19 ст.
пробудженням національної свідомості
бездержавних народів Європи.

Культурно–політичний процес, у ході

якого етнос (народ) починає
відчувати себе як нація –
територіально об’єднана етнічна
спільнота, що усвідомлює історичну,
культурну та економічну єдність.

•Іван Котляревський (1769-1838

рр.) - 1798 р. «Енеїда» - перший
твір нової української літератури.
«Історія русів» – історичний твір, де
подано у художній формі, картину
історичного розвитку України від
найдавніших часів до 1769 р.
Автор Григорій Полетика.

 Байка «Пан та
Собака» (1818 р.)
викриває самодурство
панів, висловлює
співчуття до
безправних селян.
Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843)

 Письменник;
 засновник художньої
прози і жанру соціально-
побутової комедії в
українській літературі.
Твори:
 «Маруся», «Сватання на
Гончарівці», «Сердешна
Оксана» та ін.
Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) - поет, художник.
“Кобзар” (перше видання 1840 р.)
“Буквар південноруський” 1861 р.
для навчання дітей грамоті українською
мовою у недільних школах.
Живописні твори Т. Шевченка: «Автопортрет» (1840), «Катерина»
(1842), офорти з «Живописної України» на історичну тематику.
Серія картин «Дівчина з Поділля» В. Тропініна, 1816 – 1825 рр.
 ХІХ ст. –
доба класицизму в мистецтві
 Классицизм в архітектурі: світлі барви,
чіткі форми, відмова від пишного
оздоблення.
 В Одесі працював Тома де Томон,
француз з походження, в Києві -
Варфоломій Беретті.
 Скульптор Іван Мартос - найвідоміший
твір - пам’ятник градоначальнику та
генерал-губернатору Рішельє в Одесі.