Тема 11.

Українські землі у другій

половині XVIII ст.
План

1. Гетьманування К. Розумовського. Ліквідація

автономного устрою Гетьманщини.
2. Друга Малоросійська колегія. Ліквідація
Запорозької Січі.
3. Розгортання гайдамацького та
опришківського рухів.
4. Розвиток культури, науки, освіти.
Дати:
1764 р. - остаточна ліквідація
гетьманства;
1768 р. - Коліївщина;
1775 р. - остаточна ліквідація
Запорозької Січі;
1783 р. - царський указ про закріпачення
селян Лівобережної та Слобідської
України.
Персоналії: К.Розумовський,
П.Калнишевський.
 ПРАВЛІННЯ ГЕТЬМАНСЬКОГО УРЯДУ
(1734 – 1750). Очолював - російський князь О.Шаховський.
ГЕТЬМАНУВАННЯ КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО
(1750 – 1764)

Останній гетьман Лівобережної

України.
• реформував судочинство,
освіту, армію (усі козаки мали
однакове озброєння та
уніформу).
• намагався запровадити
спадкове гетьманство.

• 1764 р. - остаточна
ліквідація гетьманства.
 Друга Малоросійська колегія
1764-1782 рр.
• 1764 р. – утворення Другої
Малоросійської колегії на чолі з
П.Румянцевим.
• 1783 р. - остаточне
закріпачення селян.
• У результаті російсько-
турецьких війн – 1768-1774 рр.
та 1787-1791 рр. до Російської
імперії у 1783 р. приєднався
Крим та усе північне
Причорномор’я.
Петро́ Калнише́ вський
останній кошовий отаман
Запорозької Січі
(1765-1775 рр.).

• У Соловецькому монастирі
збережено могильну плиту з
текстом:

– «Здесь погребено тело кошевого

бывшей некогда Запорожской
грозной Сечи казаков атамана
Петра Кальнишевского,
сосланного в сию обитель в 1776
году на смирение. Он в 1801 году
был освобожден, но уже не
пожелал оставить обитель, в
коей обрел душевное
спокойствие…».
 Причини знищення Січі у 1775 р. .
• економічні: неможливість існування
фермерського господарства в рамках
феодально-кріпосницької системи Російської
імперії.
• політичні: існування республіканського
демократичного устрою Запорізької Січі не
могло співіснувати з монархічною системою
управління в імперії.
• соціальні: Січ була колискою національно-
визвольних рухів.
• воєнно-стратегічні: після ліквідації
турецько-татарської загрози Січ втратила
своє значення.
 •Гайдáмаки - (тур. кочівник, розбійник) - народні
повстанці на Правобережній Україні.
Гайдамацький рух - національно-визвольний
рух проти польського гніту на правобережній
Україні наприкінці XVIII – поч. XIX ст., який
поширився на Київщині, Брацлавщині і Волині.
• Колії́вщина -
селянсько-козацьке
повстання на
Правобережній Україні
у 1768 р., найвищий
етап гайдамацького
руху.
• Очолили: Максим
Залізняк та Іван Ґонта.
• Опришки -
учасники
селянського
повстанського руху
в Галичині,
Закарпатті та
Буковині проти
польської шляхти.

• Найбільший розмах руху - у 1738-1745 рр.

під керівництвом Олекси Довбуша.
 Г. Сковорода
(1722-1794)

• філософ, просвітитель,
поет, педагог.
• Збірка поезій «Сад
божественних пісень»
складається з 30 віршів.
• Байки зібрані в книгу
«Байки харківські».
 Максим Березовський
(1745 - 1777)
• композитор, дириген.

Дмитро Бортнянський
(1751 - 1825)
• композитор, дириген.
• створив новий тип хорового
концерту.

Артем Ведель (1767 – 1808)

• композитор, дириген, співак,
скрипаль.
Троїцька соборна церква в Новомосковську. 1773–1779.
Успенська соборна церква Почаївської лаври. 1771–1783.
© Жаріков В.В. 2011
Покровська церква в Києві. 1766.
© Жаріков В.В. 2011
Андріївська церква (1747-1762)
арх. Б. Растреллі
 Собор Святого Юра
Львів, 1762 р. архітектор Б. Меретин
 Іван Пінзель (1707-1761) –
скульптор бароко. «Св.Юрій Змієборець» на фасаді собору Св.Юра у Львові.

•
 Палац Кирила
Розумовського
в Батурині

© Жаріков В.В. 2011

• Ікона Моління з
Вознесенської
церкви в Березні.
Близько 1762 р.