ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.

Повний курс підготовки до ЗНО

Тема 11.
Українські землі
в другій половині XVIII ст
ВІДНОВЛЕННЯ ГЕТЬМАНСТВА
В 1750 р. СПРИЧИНЕНО:

Позицією старшини,
яка домагалася відновлення гетьманства

Наростанням невдоволення
українців економічним становищем

Загрозою війни проти Пруссії та ймовірним

використанням військового потенціалу Гетьманщини

Потребою відновити стратегічний потенціал України

з метою використання його у війнах проти Туреччини
КАНДИДАТ НА ГЕТЬМАНСТВО

Кирило Імператриця
Розумовський Єлизавета
 К. РОЗУМОВСЬКИЙ НА ЧОЛІ ГЕТЬМАНСЬКОГО УРЯДУ

1754 р.
Укази, що обмежували
Регулярнім стало гетьманську владу:
скликання в Глухові
Старшинської ради Розумовському
заборонили призначати
полковників

Впроваджувалися
заходи, що обмежували
свавілля російських
чиновників
Відхилено клопотання
про відновлення самостійної
Пожвавлюється зовнішньої політики
господарське Лівобережної Гетьманщини
життя
Контролю підлягали
фінансові справи.
Реформування судочинства
ПОЗБАВЛЕННЯ ГЕТЬМАНСТВА

Імператорський маніфест Малоросійську колегію

від 10 листопада 1764 р. очолив президент і генерал –
губернатор граф Петро Рум’янцев
 ЛІКВІДАЦІЯ РЕШТОК АВТОНОМНОГО УСТРОЮ

Ліквідовано Генеральну Інші установи У 1781 р. утворено

військову канцелярію та підпорядковано Малоросійське
енеральний військовий суд Малоросійській колегії генерал-губернаторство

Глухів 1783 р. 1783 р. ліквідовано козацьке

утратив статус запроваджується військо. Створено регулярні
столиці кріпатство кінні карабінерні полки
Син Рюрика –
Ігор

Оголошено
“Грамоту про вільність
дворянства”
ЛІКВІДАЦІЯ РЕШТОК
АВТОНОМНОГО УСТРОЮ СЛОБОЖАНЩИНИ

Маніфест Катерини ІІ 1765 р.

про скасування козацького устрою

Слобожанщина перетворювалася
на Слобідсько -Українську губернію

Козацькі полки
перетворили на гусарські
 НОВА (ПІДПІЛЬНЕНСЬКА СІЧ)

1734 - 1775

Паланка – фортеця,
а також місто навколо неї,
центр самостійної округи
Війська Запорозького
ЗИМІВНИКИ

Зимівник –
це велике господарство,
в якому розвивалося не тільки
рільництво, а й скотарство,
рибальство, бджільництво,
мисливство, гончарство тощо.
ЛІКВІДАЦІЯ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ

Причини ліквідації Передумови ліквідації

Зростання економічної Закінчення російсько-турецької
1 війни 1768 – 1774 р.
могутності Запорожжя

2 Відсутність кріпацтва Вихід Росії до Чорного моря

Демократичний устрій
3 Придушення селянського
повстання О.Пугачова
козацької республіки
4 ЧЕРВНЯ 1775 Р.

10 тисяч
царського війська

3 тисячі
запорожців
Генерал Петро
Абрамович Текелія
ОКУПАЦІЯ ЗАПОРОЗЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

З 25 травня до 8 червня 1775 р. Останній кошовий отаман

проходила окупація земель Петро Калнишевський
 ЗАДУНАЙСЬКА СІЧ

Задунайська Січ існувала

Королівство
протягом 1775 – 1828 рр. у гирлі
Галичини і Лодомерії
Дунаю на території Османської імперії.

Сюди після ліквідації

Запорозької Січі (1775 р.) переселилася Закарпаття
частина запорожців. (підпорядковувалося
Угорському королівству)
Козаки Січі повинні були
брати участь у війнах на боці Туреччини.
Північна Буковина
(19 дистрикт Королівства
Галичини і Лодомерії)
ПРИЧИНИ РОЗГОРТАННЯ ГАЙДАМАЦЬКОГО РУХУ

Війни спустошили Правобережжя

Короткострокові та незначні пільги для переселенців

Основа господарства – фільварково-панщинна система

з примусовою працею та кріпацтвом.
Зростання магнатського землеволодіння

Утиски православної церкви. Переслідування уніатів

 БАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ (1768 – 1772)

Молитва конфедератів барских Конфедерація

(картина Артура Гроттгера)
 КОЛІЇВЩИНА (1768)

Навесні 1768 р.
на Правобережжі почало
готуватися велике повстання.

Максим Залізняк
 КОЛІЇВЩИНА

Гайдамаки, розпочавши
штурм 9 червня, вже
наступного дня здобули місто.

Іван Гонта
 ОПРИШКІВСЬКИЙ РУХ

Опришок
від лат. opressor – знищувач, порушник.
Опришками ставали селяни,
які брались за зброю, щоб
позбутися визиску чужинців.

1738 – 1745 рр.

Території, охоплені опришківським рухом

ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
 1795 р. – ІІІ поділ
1793 р. – ІІ поділ

1772 р. – І поділ
РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКИХ ІДЕЙ

Учні Києво-Могилянської академії Григорій Сковорода

з латинськими текстами в руках (1722 – 1794)
 В АКАДЕМІЇ НАВЧАЛИСЬ:

В академії сформувався
один з центрів філософської думки слов'янського світу
Літописці Історики Художники Композитори Архітектор

Самійло Величко Микола І. Мігура Максим Іван

Бантиш-Каменський Березовський Григорович-Барський

Григорій Граб’янка Максим Берлінський Григорій Левицький Артемій Ведель

Роман Ракушка Леонтій Тарасевич

Романовський
(Самовидець)

Гетьмани: І.Виговський, Ю.Хмельницький, П. Тетеря, І.Брюховецький, П. Дорошенко, М.Ханенко,

І.Самойлович, І.Мазепа
 КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ

У ІІ половині XVIII ст.

академію було
перетворено на становий
духовний навчальний заклад,
а в 1817 р. взагалі закрито.
 МУЗИКА

Навчальні заклади Композитори

Києво-Могилянська
академія

Артемій Максим
Ведель Березовський

Глухівська
співоча школа,
1729 р. Дмитро
Бортнянський
МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙ

1. Навчався в Болонській академії

2. Отримав звання академіка композитора

3. Став членом Болонського

філармонічного товариства

4. Поставив оперу “Демофонт”

Пам'ятник Максиму
Березовському в м. Глухові
 АРХІТЕКТУРА

Троїцька соборна церква

у Самарі (сучасний
Новомосковськ
на Дніпропетровщині)

Проект Якима Погребняка

1773 – 1779 рр.
АРХІТЕКТОР ІВАН ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ

Церква Кирилівського монастиря

АРХІТЕКТУРА

Церква
Різдва Богородиці
в Козельці на Чернігівщині

Архітектор
Андрій Квасов
 АРХІТЕКТУРА

Андріївська церква в Києві

Архітектор
Бартоломео Растреллі
АРХІТЕКТОР ІВАН ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ

Покровська церква в Києві

АРХІТЕКТОР ІВАН ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ

Церква Миколи Набережного

АРХІТЕКТУРА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

Собор Святого Юра

у Львові, 1744 р.

Архітектор
Бернард Меретин
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Найвідоміший скульптор Скульптурна композиція

ІІ половини XVIII ст. – Святий Юрій
Йоганн Пінзель змієборець
АРХІТЕКТУРА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

Костьол
монастиря
домініканців
у Львові
АРХІТЕКТУРА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

Успенська
соборна церква
Почаївської лаври
(1771 – 1783)
Ікона Моління
з Вознесенської церкви
в Березні.

Близько 1762 р.
ПОРТРЕТНИЙ ЖИВОПИС.
ВОЛОДИМИР БОРОВИКОВСЬКИЙ

Портрети Івана Портрет полтавського

та Якова Шиянів бургомістра Павла Руденка