2.

Українські землі у
складі Речі Посполитої
в першій половині
XVII ст.
 Політичне та соціально-економічне становище в українських землях. Зміни в соціально-
кономічному житті:
 зростання магнатського землеволодіння, площ оброблюваних земель, кількості фільварків,
иробництва товарів на продаж через збільшення попиту на сільськогосподарську продукцію в Західній Європі;
 поява значної кількості нових міст. Близько 80 % міст були у приватній власності. Зростання
лькості ремісничих спеціальностей. Найбільші міста — Львів і Київ;
 скрутне становище міщан, які мати виконувати різні повинності, зокрема і панщину. Єдиний
гальнодержавний податок — подимне — затверджений сеймом 1629 р., набагато перевищував попередні
обори;
 початок переходу до мануфактурного виробництва, використання вільнонайманої робочої сили;
 загострення національних, соціальних і релігійних проблем, поширення панщини та кріпацтва.
е зумовлювало протягом першої половини XVII ст. явище покозачення — спроба мирним шляхом звільнитися
д панщини й отримати право вільно працювати на власній землі.
Становище греко-католицької церкви:
 перший митрополит — М. Рогоза, посилення політики полонізації, насадження католицизму й
нії, особливо за митрополита Іпатія Потія;
 активна діяльність митрополита Й.-В. Рутського — шукання способів порозуміння з
равославними (1621 р.), розгортання діяльності на впорядкування й оновлення церковного життя (реорганізація
еко-католицького чернецтва, заснування шкіл майже при кожному монастирі);
 право греко-католицьких ченців навчатися в західноєвропейських католицьких семінаріях;
 зрівняння статусу греко-католицьких і єзуїтських шкіл.
 становлення церкви відбувалося за підтримки польської влади і папського Рима;
 рівноправності з римо-католиками церква так і не отримала, її представники не були допущені в
енат;
 фактично виявилася слабшою за православну, оскільки народні маси у більшості не підтримали
еркву.
 Фільваркове господарство: панщина, кріпацтво

ПАНЩИНА
«Робота підданим через війта має бути замовлена на тиждень, з чим і на котрий
день люди до роботи мають прийти, а війт того ж дня людям визначить роботу.
Якщо котрийсь чоловік не вийде на роботу, то за перший день прогулу заплатить
гріш, а за другий — барана, а якщо й третій раз прогуляє, то бичем на лавці
скарати, а дні пропущені відробити…»

Поширення магденбурзького права:

захист населення міст від сваволі королівських намісників і великих
землевласників
 ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ (1605-1610, -1622 рр.)

МОРСЬКІ ПОХОДИ КОЗАКІВ

1606. осінь. - козаки завдали удару по Акерману,
Кілії, Варни.
1608. весна - запорожці здобули Перекоп, Ізмаїл,
Кілію та Акерман.
1614 - козаки здобули Синоп.
1615 - навесні козаки напали на Стамбул.
1616 - здобуття Кафи.

1618 – похід на Москву.

Сагайдачний зробив величезний

внесок в зміцнення позицій
козацтва в Україні, а головне - в
перетворення Війська
Запорізького на виразника
устремлінь українського народу
та на потужну військову силу, з
якою мусили рахуватися усі
сусіди.
 1621. VІІІ-ІХ - ХОТИНСЬКА ВІЙНА.

«Після раптового вторгнення запорожців у

табір Османа турками оволоділа паніка:
сам Осман, який ще недавно думав, що
немає нікого у світі могутнішого за нього,
тепер на власні очі побачив усю хиткість
свого становища...»

Якби не козаки, військо Речі Посполитої

було б розбите за 3-4 дні. Перемогу
«...султан турецький Осман підійшов до було здобуто тільки завдяки Богові й
Хотина з військом, що перевищувало запорозьким козакам
християнські сили в десятки разів, і
зупинився на відстані однієї милі від
поляків... 18 серпня турецьке військо напало 1622. 10.ІV - Петро
на польський табір, на ту частину, де були Конашевич - Сагайдачний
козаки. А козаки об'єдналися й, помер від рани, яку дістав під
перехрестившись, почали бити чужинців, Хотином.
поки ті... не почали тікати...»?
 1625 – ПОВСТАННЯ під приводом Марко Жмайло.

1625. ІХ - 30 – тисячне військо Станіслава

Конецпольського зазнало поразки від
козацького війська Марко Жмайло поблизу
Канева та біля Курукового озера
Між сторонами було підписано угоду.

Марко Жмайло
 1630 -ПОВСТАННЯ ПІД ПРОВОДОМ ТАРАСА ФЕДОРОВИЧА (ТРЯСИЛА)
Причина повстання – Куруківська угода.

Найважливішим наслідком Куруківській

Тарас Федорович (Трясило)
договору був остаточний розділ козацтва на дві
групи. До першої відносилися реєстрові,
заможні, які офіційно отримували права,
вольності і дотримувалися переважно
угодовської позиції по відношенню до
польського уряду. До другої групи належали
нереєстрові, «виписчики», непримиренно
налаштовані до магнатів, шляхті і польської
влади. З 1628 року на Січі відбувається
організаційне оформлення нереєстрового
козацтва, незалежного від уряду Речі
Посполитої.
29 травня 1630 р. вони підписали з поляками
Переяславську угода, умови якого передбачали:
= збільшення козацького реєстру до 8 тис. осіб;
= визнання козаками своєї провини перед урядом і оголошення
їм амністії; = повернення військовополонених і гармат,
захоплених у поляків; =повернення учасників повстання, що не
увійшли до реєстру, до своїх поміщикам.

Нереєстрове козацтво, селяни і міщани з обуренням зустріли

умови угоди. Тисячі учасників повстання відмовлялися знову
бути в кріпосної залежності, створювали нові повстанські загони
або втікали на Запоріжжя. Влітку і восени 1630 р. стихійні збройні
виступи відбулися на Чернігівщині та Брацлавщині. Але заклики
Федоровича до продовження боротьби не привели до нового
масового повстання, так як позначалися серйозні розбіжності між
реєстровим і нереєстровим козацтвом – провідною силою
українського народу.
 1635 - ПОВСТАННЯ НА ЧОЛІ З ІВАНОМ СУЛИМОЮ

Польща збудувала фортецю Кодак проти козацтва.

Іван Сулима

Запорожці обрали гетьманом Івана Сулиму.

На початку серпня 1635 р. козацьке військо оволоділо Кодаком.
Але ж, зрадники схопили козацького ватажка та його найближчих помічників і видали їх
полякам. У листопаді 1635 р. справу Сулими та його сподвижників було розглянуто на
надзвичайному сеймі. Івана Сулиму засудили до страти.
 1637 - ПОВСТАННЯ ПІД ПРИВОДОМ ПАВЛА ПАВЛЮКА.

Польський уряд обмежив козацький реєстр. Проти цього

повстали козаки на чолі з Павлом Павлюком.
6. ХІІ - під Кумейками польське військо оточило козаків.
11. ХІІ - Павлюка і четверо його соратників схопили під час
переговорів.

1638. 1.ІІІ – «Ординація»

Польський Сейм ухвалив постанову під назвою
«Ординація…»
Павло Павлюк

«Року 1637 козаки

зібралися... і вирушили
на Кумейки супроти
ляхів, але під
Кумейками коронний
гетьман
Конецпольський,
вдавшись до підступу,
здолав козаків...»
 1638 – ПОВСТАННЯ ПІД ПРИВОДОМ ЯКОВА ОСТРЯНИЦІ
Проти «ординації» виступили козаки під приводом Якова
Остряниці.

1.V - під містечком Говтва. стався бій з поляками. Він приніс

повстанцям перемогу.

Острянин із частиною козаків перейшов на порубіжні з

Московською державою землі.

Яків Острянин

1638 - ПОВСТАННЯ ПІД ПРИВОДОМ ДМИТРА ГУНІ

Повстанці обрали гетьманом Дмитра Гуню.

Командування обох сторін вирішило вдатися до переговорів.

Незабаром козацька старшина пристала на умови,
запропоновані польським урядом. В їх основу було покладено
«Ординацію Війська Запорізького...»

Дмитро Гуня

«ЗОЛОТИЙ СПОКІЙ» (1638 – 1648 рр.)

 КУЛЬТУРА
- Спір між православними та греко – католиками – «Чія віра вірна?»

КУЛЬТУРА: ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА.

Поява та поширення
книгодрукування.

Поява полемічної
літератури.

Поява монументальної
скульптури та портретного
живопису.
Мелетій Смотрицький – син Герасима
Смотрицького – автор «Треносу».
(«Плач» - 1610 р.) - пам'ятки полемічної
літератури.
1615 - За підтримки козацтва в Києві було засноване Богоявленське
братство, до нього вступив Петро Конашевич-Сагайдачний з усім
Військом Запорізьким.

1620 - за сприяння козацтва було поновлено

вищу православну церковну ієрархію.
1620 – Іова Борецького першим
єрусалимський патріарх Феофан висвятив на
митрополита.

1632 - Петро 1632 - Лаврську школу було об'єднано з

Могила став Київською братською.
митрополитом Київська колегія (з 1658 року - Києво-
православної Могилянська академія) була вищим
церкви. навчальним закладом.
1632 р. - Після смерті польського короля Сигізмунда III Вази на сеймі
було прийнято рішення надати права православній церкві.

В роботі комісії брали участь від православних - П. Могила, А. Кисіль

від уніатів -В. Рутський.
Врешті прийнято «Пункти для заспокоєння руського народу» (“Статті”).
«Пункти для заспокоєння руського
народу»,
1632 р.

Петро Могила Вельямин Рутський

«Пункти для заспокоєння руського
народу»
• 1. Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення
свого богослужіння,.. ремонтувати свої церкви й будувати нові…
• 2. …церква Св. Софії київська з підданими, що живуть навколо неї,
повинна залишатися за неуніатами й митрополитом, що має
посвяту від патріарха константинопольського; він, митрополит,
за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської
шляхти духовними й світськими обивателями Корони [Польської] і
Великого князівства Литовського релігії грецької, що не
перебувають в унії і мають привілеї з боку короля…
• 3. Те ж саме треба розуміти й щодо Львівського, Луцького,
Перемишльського й Мстиславського владик й архімандритів
Печерського й Унівського…»
Утворення Києво-Могилянської
колегії
1632 р.
ПЕРСОНАЛІЇ
 Очолив морські походи
козаків на Акерман,
Кілію, Варну, Перекоп,
Ізмаїл, Синоп, Стамбул,
Кафу.

Петро Конашевич - Сагайдачний

 1625 - КУРУКІВСЬКА УГОДА

Козацький отаман кримськотатарського походження. Один із командирів козацьких

Тарас Федорович
найманців у Тридцятирічній війні. Організатор походу на Крим (1629), учасник
Смоленської війни 1632–1634, керівник козацько-селянського повстання 1630 року.
Іван Сулима
 1620 р. Відновлення
православної
митрополії

ЗА ЧАСІВ САГАЙДАЧНОГО:
Уривок з історичного джерела та
виконайте завдання.
«Прибув... до Києва святійший
патріарх єрусалимський Феофан… і
був прийнятий з великою честю
духовними та світськими людьми.
Того ж року... висвятив на митрополію
Київську чоловіка гідного й чесного.
Іменем Йов Борецький… і з ним
єпископів на різні місця...»

Висвячення митрополитом Київським Йова

Борецького «Року 1620 місяця березня 22 дня
прибув з Москви до Києва святійший патріарх
Феофан…»

Український православний церковний діяч, полеміст, письменник. Митрополит Київський,

Йов Борецький
Галицький і всієї Руси (1620–1631). Ректор Львівської братської школи, перший ректор
Київської братської школи.
Петро Могила
 • «Політичний, церковний,
освітній діяч Речі Посполитої.
З 1627 р. — архімандрит Києво-
Печерського монастиря. У 1632
р. домігся від королівської влади
визнання вищої православної
Петро Могила церковної ієрархії. Для
підвищення культурно-
освітнього рівня православних
священиків заснував Лаврську
школу...»
ІСТОРИЧНО-
КУЛЬТУРНІ
ПАМ'ЯТКИ
 Ренесанс

Ансамбль Успенської церкви у Львові:

церква Успіння. Вежа Святителів.
 Ренесанс

Каплиця Трьох Святителів - 1578 р.

 Ренесанс

Ансамбль Кафедрального костелу у

Львові: каплиця Боїмів. 1609-1617.
Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного
з книги «Вірші на жалісний погреб
шляхетного рицаря Петра Конашевича-
Сагайдачного». 1622.
Замок у Підгірцях (Львівська обл.). 1635-
1640.
 Бароко

Іллінська церква в Суботові. 1653.