Друга половина XVI – кінець XVIII ст.

Дата Подія
1489 Перша згадка про козаків у писемних джерелах
1514 Битва біля м. Орша
Заснування князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала
1556
Хортиця першої відомої Січі
1556–1561 Створення Пересопницького Євангелія
1529 Перший Литовський статут
Другий Литовський статут (урівнення в правах боярства-
1566 шляхти з князівсько-магнатською аристократією; виборні суди;
система повітових сеймиків)
Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої (виборний
король, спільний сейм, єдина грошова система, урівнено в
1569
правах польську та українську шляхту; Литва зберігала за
собою право та суд, адміністрацію, військо, «руську мову»)
1572 Реєстрове козацтво Сигізмунда Августа
Видання книг І. Федорова «Апостол» та «Буквар» (перший
1574
друкований підручник для навчання грамоти)
Відкриття Острозької слов’яно-греко-латинської академії
(ректор Г. Смотрицький; викладачі: І. Княгинецький, Д.
1576
Наливайко, К. Лукаріс та ін., серед вихованців: М.
Смотрицький, П. Конашевич-Сагайдачний, Й. Борецький)
1577–1578 Похід І. Підкови на Молдову (страчений у Львові)
1578 Козацька реформа Стефана Баторія (600 осіб реєстровців)
1581 Видання Острозької Біблії І. Федорова
1582 Запровадження григоріанського календаря (папа Григорій XIII)
Утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської)
школи у м. Львів
(Антіохійський патріарх Йоаким затвердив Статут Львівського
1586
Успенського братства, згодом воно отримало право
Ставропігії (підпорядкування Константинопольському
патріарху)
Третій Литовський статут (селяни, що прожили понад 10 років
1588
у пана, ставали кріпаками)
«Порядок щодо козаків та України» (у випадку війни з
1590 Туреччиною кількість реєстровців зростає, заборона селянам
іти на Запоріжжя)
1591 Вихід твору Л. Зизанія «Адельфотес»
Повстання Криштофа Косинського (охоплення району Білої
1591–1593 Церкви, Черкас, Канева; поразка повсталих від військ В.-К.
Острозького під П’яткою)
Берестейська церковна унія; утворення Української
1596
Греко-Католицької Церкви (УГКЦ)
Повстання С. Наливайка (поразка від військ С. Жолкевського
1596
в Солоницькій битві поблизу Лубен; страчений у Варшаві)
1596 Вихід твору Л. Зизанія «Граматика словенська»
 Заснування Київського Богоявленського братства (вступ П.
1615
Конашевича-Сагайдачного з Кошем Запорозьким)
Здобуття козаками П. Конашевича-Сагайдачного м. Кафи
1616
(сучасна Феодосія) де розташовувався невільничий ринок
Похід козаків під проводом П. Конашевича-Сагайдачного
на Москву;
1618
підписання Деулінських угод; Річ Посполита отримала
Чернігово-Сіверщину та Смоленщину
Відновлення вищої православної церковної ієрархії;
1620 висвячення Феофаном на посаду митрополита Йова
Борецького (з ініціативи П. Конашевича-Сагайдачного)
1620 Битва під Цецорою (поразка С. Жолкевського від Туреччини)
1620 Заснування Луцького Хрестоздвиженського братства
Хотинська війна (участь військ гетьмана П. Конашевича-
1621 Сагайдачного проти Османської імперії разом із військами С.
Жолкевського; поразка Османа у війні)
Куруківська угода (протистояння С. Конєцпольського з
1625 військами М. Жмайла поблизу м. Бар; створення 6 полків
реєстровців)
Повстання нереєстровців під проводом Т. Федоровича
1630 (Трясила); бій під Переяславом, «Тарасова ніч»; підписання
Переяславської угоди (кількість реєстровців – 8 тис. козаків)
1631 Заснування П. Могилою Лаврської школи
1632 «Пункти для заспокоєння руського народу»
1632 Утворення Києво-Могилянської колегії
Захоплення та руйнування І. Сулимою фортеці Кодак
1635 (збудована французьким інженером Ґ. Л. де Бопланом з
метою не допускати козаків у походи на турків і татар)
Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова
1637–1638
Острянина, Дмитра Гуні
1637 Поразка повсталих під Кумейками
«Ординації Війська Запорозького реєстрового…..»,
1638 Жовнинська битва (повсталих козаків очолювали Я.
Остряниця, Д. Гуня, К. Скидай)
«Золотий спокій»; зародження невдоволення українців
1638–1648
польською владою
Видання творів: «Требник» П. Могили, «Православне
1646
сповідання віри» І. Трофимовича
травень 1648 Битва під Жовтими Водами
Битва під Корсунем (розгром 20-тисячних військ М.
травень 1648
Потоцького)
Битва під Пилявцями; оголошення «посполитого рушення»
вересень 1648
(шляхетського ополчення)
вересень 1648 Захоплення військами М. Кривоноса Високого Замку у Львові
Урочистий в’їзд Б. Хмельницького до Києва (Хмельницького
грудень 1648 зустрічали єрусалимський патріарх Паїсій та митрополит
Сильвестр Косів)
До Переяслава прибуває польське посольство, виголошення
лютий 1649
гетьманом програми розбудови української держави
 Похід Литовський князя Я. Радзивілла через Білорусь на Київ
1649 (йому протистояли війська козацького полковника М.
Кричевського; бій під Лоєвим; смерть полковника)
Зборівська битва, Зборівський договір (під владою
1649 гетьмана – Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства,;
кількість реєстровців – 40 тисяч)
1651 Похід Я. Радзивілла на Київ; пограбування міста
Берестецька битва, Білоцерківський договір (під владою
1651 гетьмана – Київщина, кількість реєстровців – 20 тисяч; поляки
повертаються на свої землі)
1652 Батозька битва (помста за Берестечко)
1652–1709 Існування Чортомлицької Січі на р. Чортомлик
Заснування І. Дзиковським слободи Острогозьк (вихідці з
1652
Острога)
Похід Т. Хмельницького на Молдову (допомога своєму тестю);
1653
смерть Тимоша
Битва під Жванцем, Камʼянецький договір (домовленість
1653 поляків і татар про припинення воєнних дій; Хмельницький у
переговорах участі не брав)
Переяславська рада, українсько-московський договір
1654 («Березневі статті») (присяга гетьмана і козаків на вірність
московському царю Олексію; Конфедерація)
1654 Заснування Харкова. Існування 5 полків на Слобожанщині
Вигнання московсько-українськими військами під
1655
командуванням І. Золотаренка поляків з Білорусі
Охматівська битва; похід на Галичину; перемога над
січень 1655
польськими військами С. Потоцького під Городком
Московсько-польське Віленське перемир’я (обіцянка Речі
1656
Посполитої надати корону російському царю Олексію)
Утворення союзу Трансільванії та України проти Польщі
жовтень 1656
(Швеція брала участь у переговорах)
Похід Юрія ІІ, Дердя Ракоці та військ Антона Ждановича на
Польщу, взяття Варшави; капітуляція трансильванського
1657
правителя; повернення козаків в Україну. Смерть Б.
Хмельницького
1657 Корсунська рада (обрання І. Виговського гетьманом)
Гадяцький договір (сторони договору: Польща, Литва,
1658
Велике князівство Руське)
1659 Конотопська битва; московсько-українська війна
Гетьманство Ю. Хмельницького; Чуднівська кампанія (граф В.
1659
Шереметьєв)
1660 Слободищенська угода
Фактичний поділ України на Правобережну (П. Тетеря); та
1663 Лівобережну (І. Брюховецький) (Чорна рада в Ніжині);
зречення гетьманства Ю. Хмельницьким
1665 Поїздка І. Брюховецького до Москви; Московські статті
1663–1664 Похід П. Тетері з поляками на Лівобережжя
1665–1676 П. Дорошенко – гетьман Правобережжя; створення
 «сердюків»
Андрусівський перемир’я між Московією та Польщею (без
1667
українців); юридичний поділ України
1668 П. Дорошенко – гетьман обох боків Дніпра
Корсунська угода, визнання Правобережною
1669
Гетьманщиною протекторату Османської імперії
Д. Многогрішний – (наказний) гетьман Лівобережжя;
1669–1672 підписання Глухівських статей (27 пунктів); утворення
«компанійців»
І. Самойлович – гетьман Лівобережжя. Утворення бунчукового
товариства, укладання Конотопських статей; забудова
1672–1687
Троїцького собору Густинського монастиря під Прилуками;
церкви Іоанна Предтечі
Протистояння П. Дорошенка з Мохамедом IV проти М.
Ханенка (його підтримувала Польща) на Брацлавщині,
1672
перемога П. Дорошенка, похід на Галичину; підписання
Бучацького договору
1677–1678 Перший і другий чигиринські походи Туреччини
«Великий згін» (насильницьке переселення мешканців з
1678–1679 Правобережної України на Лівобережну, організоване
гетьманом І. Самойловичем)
Бахчисарайський мирний договір (сторони договору:
1681 Туреччина, Московія); середня Київщина 20 років залишалася
незаселеною
«Вічний мир» між Московським царством і Річчю
Посполитою (Брацлавщина та південна Київщина мали бути
1686 нейтральними).
Підпорядкування Київської митрополії Московському
патріархатові
Перший Кримський похід В. Голіцина (допомога І.
1687 Самойловича, якого звинуватили в невдачі); мета – вихід
Московії до Чорного моря, війна з Кримським ханством
Підписання Коломацьких статей новообраним гетьманом І.
1687
Мазепою
1689 Другий Кримський похід В. Голіцина
Заворушення в Переяславському, Миргородському,
1692 Полтавському полках (переросло в повстання під проводом П.
Іваненка-Петрика)
1698–1712 П. Іваненко-Петрик – гетьман так званої Ханської України
Карловицький мир між Польщею та Туреччиною
1699 (Правобережна Україна, якою володіли турки (в основі
Поділля), перейшла до Польщі)
Повстання С. Палія. Перехід І. Мазепи через Дніпро, зайняття
1702–1704
Київщини й Волині, придушення повстання І. Палія
Об’єднання Правобережної та Лівобережної України під
1704–1709
владою І. Мазепи
1708 Україно-шведський союз, зруйнування Батурина
Призначення І. Скоропадського гетьманом (для наглядання
1708–1722
над гетьманом призначався царський резидент А. Ізмайлов)
 Перехід кошового отамана Запорозької Січі К. Гордієнка з
1709 військом на бік І. Мазепи. Полтавська битва. Поразка шведів
та І. Мазепи, втеча до Бендер
Зруйнування московитськими військами Чортомлицької
1709
січі, Полтавська битва
1710 Смерть І. Мазепи
«Конституція…» Пилипа Орлика («Пакти й конституції
1710 законів і вольностей Війська Запорозького»: вступ і 16 статей).
Обрання П. Орлика гетьманом
Похід П. Орлика разом з татарами на Україну (дійшли до Білої
1711
Церкви і повернули назад до Бендер). Прутський похід Петра І
1711–1728 Існування Олешківської Січі (на території Кримського ханства)
1713 Ліквідація козацтва на Правобережній Україні
Укази Петра І: про реорганізацію Генеральної військової
1720 канцелярії, про укладання адміністративних документів
російською мовою
Перша Малоросійська колегія (складалася з 6 офіцерів, яких
1722–1727
очолював граф Вельямінов)
Надання першому ієрархові Київської митрополії титулу
1722 архієпископа Київського та Малої Росії (призначати його мав
церковний Синод на чолі з царем у Петербурзі)
Д. Апостол – гетьман; «Рішительні пункти»; завершено
1727–1734 укладання зводу «Права, за якими судиться малоросійський
народ»
Заснування Нової (Підпільненської) Січі (кошовий отаман І.
1734
Білицький, край поділено на 8 паланок (округів)
1734 Гайдамаччина. Повстання Верлана проти Польщі
Скорочення урядом реєстровців; поділ козаків на заможних
1735
(виборних козаків), та збіднілих (підпомічників)
Виступи загонів О. Довбуша, В. Баюрака, І. Бойчука; виступ
1738–1759
«опришків»
1751 К. Розумовський – гетьман
Створення Нової Сербії в північно-східній частині Запоріжжя (з
1775 – м. Єлисаветград, сучасний Кропивницький); утворення
1752
Словʼяносербії (сучасні Луганська, Кіровоградська, частина
Донецької областей)
1760 Проведення судової реформи на Гетьманщині
Перетворення Мотрининського монастиря на осередок
1761
православного руху
1764 Остаточна ліквідація посади гетьмана
Утворення Другої Малоросійської колегії (очолював П.
1764–1782
Румянцев, який здійснив Генеральний опис Малоросії)
Створення Законодавчої комісії, член якої Г. Полєтика
1767
намагався повернути українській шляхті старі привілеї
Російсько-турецька війна (закінчилася Кючук-
Кайнарджинським договором, кордони Росії відсунулись на
1768–1774
південь і таким чином Січ опинилася в межах Російської
імперії)
1768 Коліївщина (керівники: М. Залізняк, І. Гонта; повстання
 охопило Київщину та Брацлавщину, зокрема гайдамаки взяли
Умань; повстання придушене російською владою; страта
гайдамаків відбувалась у м. Кодня)
І поділ Речі Посполитої (Галичина відходить до Австрійської
1772
імперії)
Остаточна ліквідація Запорозької Січі (наказ Катерини ІІ
генералові П. Текелі; російська армія напала і зруйнувала Січ,
1775
останній кошовий отаман П. Калнишевський ув’язнений у
Соловецький монастир. Задунайська Січ, Банатська Січ
Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській
1780–1782
імперії
Поділ Гетьманщини на три намісництва: Київське,
1781 Чернігівське, Новгород-Сіверське (згодом вони утворили
Малоросійське генерал-губернаторство)
Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.
1783 Підкорення Російською імперією Кримського ханства
(ліквідований полковий устрій, запроваджено повіти)
Повстання С. Гаркуші (повстання придушене російською
1784
владою)
«Грамота про вільність дворянства» (українську шляхту
1785
урівняно в правах з російським дворянством)
Російсько-турецька війна (закінчилася Ясським мирним
1787–1791
договором, Крим було закріплено в складі Росії)
Утворення групи автономістів на чолі з В. Капністом
1787 (відстоювали автономію Гетьманщини, виступали за
відновлення козацького війська)
1788 Утворення Чорноморського козацького війська
1791 Місія В. Капніста до Берліна, переговори з канцлером Пруссії
Переселення Чорноморського козацького війська на Кубань, з
1792
1860р. має назву Кубанське козаче військо
ІІ поділ Речі Посполитої (Правобережжя переходить під
1793
контроль Російської імперії)
ІІІ поділ Речі Посполитої (Річ посполита припинила своє
1795
існування, до Росії відходять землі західної Волині)

Кінець XVIII ст. – 1914 р.

Дата Подія
1798 Видання «Енеїди» І. Котляревського
1805 Відкриття Харківського університету (з ініціативи В. Каразіна)
Російсько-турецька війна (закінчилася Бухарестським мирним
1806–1812
договором, до Росії відійшла Бессарабія)
1810–1825 Рух опришків на Прикарпатті (очолював М. Штолюк)
1812 Напад Наполеона Бонапарта на Росію
1813–1830 Повстання (з перервами) під проводом У. Кармелюка на Поділлі
Утворення військових поселень (з 25 округів військових поселень
1816–1857
три зосереджені на Харківщині, Катеринославщині, Херсонщині)
 Створення освітнього товариства греко-католицьких
священників (у Перемишлі під патронатом єпископа М.
1816 Левицького помічник І. Могильницький зібрав гурт священників і
заснував перше просвітницьке товариство греко-католицьких
священників)
1817 Оголошення Одеси відкритим містом (порто-франко)
1817 Повстання бузьких козаків на Херсонщині
Закриття Києво-Могилянської академії. Відкриття в Одесі
1817 Рішельєвського ліцею. Заснування Львівського інституту
Оссолінських
Утворення в Полтаві масонської ложі «Любов до істини» (членом
1818–1819
ложі був І. Котляревський)
Переїзд М. Щепкіна з Харкова до Полтавського театру
1818
(Полтавський театр припинив свою роботу 1821 р.)
1819 Повстання військових поселенців у Чугуєві
1820 Відкриття гімназії Вищих наук у Ніжині
Малоросійське товариство (очолював В. Лукашевич); програмний
1821
документ – «Катехизис автономіста»
Утворення Південного (П. Пестель, «Руська правда») й Північного
товариства (М. Муравйов, «Конституція») декабристів (офіцерські
1821
організації (декабристи) ставили за мету скинути самодержавство
без будь-чиєї допомоги)
грудень
1825 –
Повстання Чернігівського полку
січень
1826
Російсько-турецька війна (перехід Задунайської Січі в межі
1828–1829
Російської імперії, ініціатор переходу – Й. Гладкий)
1828 Ліквідація Задунайської Січі
1830–1831 Польське визвольне повстання
1830-ті –
Промисловий переворот у Російській імперії
1880-ті
1831 Ліквідація Магдебурзького права на Лівобережжі
1831 «Холерні бунти» на Закарпатті
1832 Створення Азовського козачого війська (проіснувало до 1866 р.)
Діяльність «Руської трійці» (М. Шашкевич, Я. Головацький, І.
1833–1837
Вагилевич)
Відкриття університету в Києві (Університет святого
1834
Володимира, ректор М. Максимович)
Видання «Русалки Дністрової» (у Будапешті стараннями Я.
1837
Головацького)
Ліквідація царською владою Греко-Католицької Церкви на
1839
Правобережжі
1840 Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка (Петербург)
1844 Повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині
1841 Ліквідація судочинства за Литовським статутом
1846 Видання «Історії Русів» (Москва)
1846–1847 Діяльність Кирило-Мефодіївського братства (засновники: М.
 Костомаров, М. Гулак, В. Білозерський; програмні документи:
«Книга буття українського народу», «Статут братства св. Кирила
та Мефодія»)
1848 Скасування панщини в Галичині
Створення Головної Руської Ради. Видання першої
1848
українськомовної газети «Зоря Галицька»
«Весна народів» (революційні події проти самодержавства в
європейських країнах). Проголошення конституції в Австрійській
1848 імперії, відкриття парламенту. Діяльність видавництва Галицько-
руська матиця; відкриття кафедри української мови та літератури
у Львівському університеті (очолював Я. Головацький)
жовтень
Собор руських вчених у Львові
1848
1848–1850 Повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині
1848–1851 Діяльність Головної руської ради
Слов’янський з’їзд у Празі (організації-учасниці: Центральна рада
1849
народова, Головна руська рада, «Руський собор»)
1853–1856 Кримська війна
Спроба підняти національно-визвольне повстання під проводом
1854
М. Чайковського (Садик-паша)
Селянський рух «Київська козаччина» (селяни складали списки
1855
вільних козаків і відмовлялися від панщини)
1856 Селянський рух «У Таврію за волею»
Виникнення першої громади; відкриття в Києві першої в Російській
1859
імперії недільної школи
початок
Діяльність «хлопоманів»
1860-х
Формування в Україні Донецького вугільно-металургійного,
1860-ті – Криворізького залізорудного, Нікопольського марганцевого
1890-ті промислових центрів; прискорений розвиток зернового і
цукробурякового виробництва
Фінансова реформа; утворення Державного банку; розвиток
1860
мережі приватних банків
Початок громадівського руху в Україні; створення в Києві
1860
Української громади
1861–1862 Видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа»
Царський маніфест про скасування кріпосного права в
19 лютого
Російській імперії (категорія тимчасовозобов’язаних була
1861
скасована через 20 років; відрізки / прирізки на Правобережжі)
Валуєвський циркуляр (заборона друкування українською
1863
мовою освітніх і релігійних видань)
Польське національно-визвольне повстання (повстання проти
1863–1864
Росії, охопило й Правобережну Україну)
1863–1865 Будівництво залізниці Балта-Одеса
1864 Судова реформа. Земська реформа. Освітня реформа
1865 Цензурна реформа
1865 Відкриття Новоросійського університету (Одеса)
1866 Отримання волі державними селянами Російської імперії
1868 Створення у м. Львові товариства «Просвіта»
початок
Відновлення громадівського руху
1870-х
1870-ті Діяльність в Україні «чайковців»; «Київська комуна» (народники)
1870 Міська реформа (у містах утворено думи, які очолюють голови)
Створення у м. Львові літературного товариства ім. Т.
1873 Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Тараса
Шевченка)
Діяльність Південно-Західного відділу Російського
1873–1876
географічного товариства
1874 Військова реформа (тривалість служби – 6–7 років)
1874 Здійснення народниками масового «ходіння в народ»
1875 Початок діяльності гуртка «Південних бунтарів»
1875 Відкриття Чернівецького університету
Емський указ (заборона української мови імператором
1876
Олександром ІІ)
1877 Створення «Таємної дружини»; «Чигиринська змова»
Початок закордонної діяльності М. Драгоманова; журнал
1878
«Громада»
1890 Створення Русько-української радикальної партії (РУРП)
Виникнення таємної студентської організації «Братство
1892–1893
тарасівців»
Видання книги Ю. Бачинського «Україна irredenta» (Україна
1895
уярмлена)
1897 Створення Загальної української організації
Створення Російської соціал-демократичної робітничої партії
1898
(РСДРП)
Створення Української національно-демократичної партії та
1899
Української соціал-демократичної партії
кінець ХІХ
– початок Розгортання процесу монополізації Наддніпрянської України
ХХ ст.
1900 Будівництво Луганського паровозобудівного заводу
1900–1903 Економічна криза в українських губерніях Російської імперії
1900 Створення Радикальної української партії (РУП)
1900 Видання брошури М. Міхновського «Самостійна Україна»
Створення першого гуртка спортивно-фізкультурної організації
1900
«Січ»
Обрання Андрея Шептицького митрополитом Української
1900
Греко-Католицької Церкви
1901–1902 Заснування Української народної партії
1902 Масовий селянський страйк у Західній Україні
1905–1907 Демократична революція в Російській імперії
9 січня
«Кривава неділя»
1905
1905 РУП перейменовано в Українську соціал-демократичну робітничу
партію (УСДРП). Обʼєднання УДП і УРП в Українську
 демократично-радикальну партію (УДРП)
17 жовтня Маніфест Миколи ІІ про громадянські свободи та створення І
1905 Державної Думи
Створення перших в Наддніпрянській Україні товариств
1905
«Просвіта» (Катеринослав, Одеса)
Вихід першої української газети «Хлібороб». Закон, який дозволяв
видавати літературу національними мовами, створювати
1905
культурно-освітні національні товариства і відкривати національні
театри
Початок видання в Києві щоденної української газети
1906
«Громадська думка»
Офіційне скасування обмежень української мови, уведених
1906
Емським указом
Діяльність української парламентської громади у І та ІІ Державних
1906–1907
думах
Указ, що започаткував Столипінську аграрну реформу (завершена
1906
законами від червня 1910 р. і травня 1911 р.)
Третьочервневий переворот, закінчення революції.
червень
Початок діяльності в Києві Українського наукового товариства
1907
(УНТ)
Упровадження в Австро-Угорській імперії виборчого права
1907
для чоловіків
1908 Створення Товариства українських поступовців (ТУП)
1908–1913 Промислове піднесення Наддніпрянської України
Циркуляр Столипіна із забороною реєструвати будь-які чужорідні
1910
товариства й видавництва
1911 Справа «Бейліса»
Створення таємного гуртка «Пласт». Розправа в Дрогобичі над
1911
виборцями до Австро-Угорського парламенту
1912 Створення військово-патріотичного товариства «Січові стрільці»
Перший у післяреволюційний період масовий виступ українців (під
1912
час поховання М. Лисенка)
Виступ Д. Донцова з програмою політичного відокремлення від
1913
Росії
Протести проти заборони святкування в Києві століття від дня
1914
народження Т. Шевченка

1914 р. – 1939 р.

Дата Подія
серпень 1914 Початок Першої світової війни
Створення Головної Української Ради. Формування легіону
серпень 1914 Українських січових стрільців (УСС). Створення Союзу
визволення України (СВУ)
серпень-
вересень Галицька битва
1914
вересень Російський окупаційний режим у Галичині; утворення Галицько-
1914 Буковинського генерал-губернаторства
1915 Утворення Загальної української ради (Відень)
1915 Бій за гору Маківка (42 легіонери було вбито і 76 поранено)
Контрнаступ австро-угорських військ; звільнення Галичини.
1915
Горлицька операція
1916 «Брусиловський прорив»
вересень
Бій УСС за гору Лисоня
1916
Лютнева демократична революція; повалення
1917 самодержавства; Тимчасовий уряд; ради робітничих і
солдатських депутатів
березень
Утворення Української Центральної Ради (УЦР)
1917
Всеукраїнський Національний Конгрес.
Легітимізація діяльності УЦР. Створення «Українського клубу
квітень 1917
ім. П. Полуботка» стараннями М.Міхновського. Утворення
полку ім. Б. Хмельницького
Перший Військовий з’їзд. Утворення Військового Генерального
травень 1917 комітету (головою обрано С. Петлюру), делегація (на чолі з
В.Винниченком) до Тимчасового уряду
червень Перший Універсал УЦР (проголошення автономії). Утворення
1917 Генерального секретаріату на чолі з В. Винниченком
Другий Універсал УЦР.
Приїзд до Києва І. Церетеллі, О. Керенського, М. Терещенка.
липень 1917
Компроміс із Тимчасовим урядом. Урядова криза в Росії, виступ
більшовиків; збройний виступ самостійників
«Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові
серпень 1917 Тимчасового уряду на Україні». Державна нарада в Москві –
корніловський заколот
вересень
З’їзд народів Росії в Києві
1917
25 жовтня (7
Більшовицький переворот у Петрограді. Нейтральна позиція
листопада)
УЦР
1917
листопад Третій Універсал УЦР (проголошення Української Народної
1917 Республіки (УНР), соціально-економічні питання)
Маніфест Ради Народних Комісарів (РНК) до українського
грудень 1917
народу з ультимативними вимогами до УЦР
Установлення більшовицької влади в Харкові. З’їзд рад у
грудень 1917
Харкові. Створення Народного секретаріату
грудень 1917 Проголошення Кримської народної республіки
9(22) січня Четвертий Універсал УЦР (проголошення незалежності
1918 Української Народної Республіки)
Початок наступу червоних військ на Київ. Бій під Крутами.
січень 1918
Вступ військ М. Муравйова до Києва
січень Берестейській мирний договір між УНР та державами
(лютий) 1918 Четверного союзу
березень Підписання Брест-Литовського мирного договору між РСФРР і
1918 Німеччиною. Повернення УЦР до Києва.
Державний переворот і прихід до влади Павла
29 квітня
Скоропадського.
1918
Українська держава (виконавчий орган влади – Рада міністрів)
Утворення Українського національного союзу (УНС) (голова –
серпень 1918
В. Винниченко)
1 листопада
Листопадовий зрив у Львові
1918
Проголошення Західноукраїнської народної Республіки
13
(ЗУНР).
листопада
Створення Державного секретаріату ЗУНР. Утворення
1918
Української Галицької армії (УГА)
1918–1919 Українсько-польська війна
14
листопада Утворення Директорії (голова – В. Винниченко)
1918
листопад Заснування Української академії наук (УАН) (президент УАН
1918 – В. Вернадський)
Зрічення влади П. Скоропадським; перехід влади до рук
грудень 1918 Директорії. Домовленості з радянської Росією, Антантою, А.
Денікіним, Н. Махном
22 січня 1919 Проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР
лютий 1919 Вступ (другий) більшовиків до Києва
1919–1922 Холодноярська республіка
Затвердження офіційної назви радянської України – Українська
Соціалістична Радянська Республіка. Перейменування
січень 1919
Тимчасового робітничо-селянського уряду України в Раднарком
(голова – Х. Раковський)
1919 Паризька мирна конференція
Створення Кримської Соціалістичної Радянської Республіки.
квітень 1919 Декрет ВУЦВК про продовольчу диктатуру (політика «воєнного
комунізму»)
Чортківська офензива. Контрнаступ Української Галицької армії
червень 1919
під командуванням О. Грекова
Перехід військами ЗУНР р. Збруч і об’єднання з військами УНР;
липень 1919
військові дії в Києві
«Київська катастрофа». Установлення Денікінського режиму.
серпень 1919 «Білий терор». Поділ території на три області: Українську,
Харківську, Новоросійську
Утворення Революційної повстанської армії України
серпень 1919
(махновців).
Перехід радянських військ у наступ (третій прихід більшовиків в
жовтень 1919
Україну). Поразка військ Директорії та УГА
грудень 1919
Перший Зимовий похід армії УНР (під керівництвом М.
– травень
Омеляновича-Павленка)
1920
грудень 1919
Відступ денікінців з Києва; прихід радянських військ.
– (квітень
Утворення Всеукрревкому (на чолі – Г. Петровський)
1920)
 Варшавська угода між Польщею та УНР (підписали Ю.
квітень 1920
Пілсудський, С. Петлюра)
травень 1920 Вступ польської армії і військ УНР у Київ
Контрнаступ радянських військ. Наступ Західного фронту на
червень 1920
Варшаву, Південно-західного – на Львів
Проголошення в Східній Галичині Галицької соціалістичної
радянської республіки на чолі з Галревкомом (голова – В.
серпень 1920 Затонський). Проголошення в Сколівському повіті Бойківської
радянської республіки.
Переговори делегації УНР з П. Врангелем
1920 Утворення Української військової організації
Підписання Бессарабського протоколу, визнання країнами
1920
Антанти входження Бессарабії до складу Румунії
Перемир’я Росії та Польщі (розрив з УНР). Самостійні військові
дії українських військ; відступ з території України під тиском
жовтень-
Червоної армії. Війна більшовиків (командувач М. Фрунзе) та
листопад
махновців проти П. Врангеля. Штурм Перекопу; встановлення
1920
радянської влади в Криму. Розрив радянським командуванням
угоди з махновцями
березень Ризький мирний договір (сторони договору: Польща, РСФРР,
1921 УСРР, БСРР)
березень
Х з’їзд РКП(б) (проголошення нової економічної політики (неп))
1921
вересень
Залишення махновцями України
1921
листопад Другий Зимовий похід армії УНР (під керівництвом Ю.
1921 Тютюнника)
1921 Заснування Таємного університету у Львові
Утворення Української автокефальної православної
1921
церкви (УАПЦ)
1921–1923 Масовий голод в Україні
1922 Початок роботи театру «Березіль» під керівництвом Л. Курбаса
Створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР)
грудень 1922 (УСРР, РСФРР, БСРР, Закавказька федерація (Азербайджан,
Вірменія, Грузія)
1923 Проголошення коренізації (українізації)
Визнання країнами Антанти входження Східної Галичини
1923
до складу Польщі, саморозпуск уряду ЗУНР
1924 Уведення двомовних (утраквістичних) шкіл у Східній Галичині
1924 Татарбунарське повстання
1925 Ухвалення Конституції УСРР
1925 Проголошення курсу на індустріалізацію
Утворення Українського національно-демократичного
1925
об’єднання (УНДО)
Державний переворот у Польщі; установлення режиму
1926
«санації»
Утворення Вільної академії пролетарської літератури
1926–1928
(ВАПЛІТЕ) (М. Хвильовий, літературна дискусія)
 1927 Формування Української національної партії на Буковині
Виступ М.Волобуєва в журналі «Більшовик України» зі статтею
1928
«До проблеми української економіки»
1928 Судовий процес у «Шахтинській справі»
1928/29–1932 Перша п’ятирічка, перехід СРСР на планову економіку
1929 –
Ліквідація Української автокефальної православної церкви
початок 1930
Початок насильницької колективізації.
1929
Форсована індустріалізація. Будівництво Київської кіностудії
1929 Утворення Організації українських націоналістів (ОУН)
1930 Судовий процес Спілки визволення України (СВУ)
1930 Постанова про загальне обов’язкове навчання
Проведення польською владою акції «пацифікації» (Східна
1930
Галичина)
Закон про охорону соціалістичної власності («закон про п’ять
1932 колосків»). Запровадження внутрішнього паспорта. Уведення в
дію Дніпрогесу
Голодомор в Україні.
1932–1933
Самогубство М. Хвильового, арешти письменників
Перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва
Створення Спілки письменників України; ліквідація
1934
літературних об’єднань. Арешт і розправа над українськими
кобзарями в Харкові
1934 Убивство членами ОУН Б. Перацького
Почин О. Стаханова з м. Кадіївки; початок соціалістичних
1935
змагань
1936 Варшавський та Львівський судові процеси над членами ОУН
Ухвалення Конституції УРСР (нова (Сталінська) Конституція
1937
УРСР)
1937–1938 «Великий терор» («Розстріляне відродження»)
Постанова про вивчення російської мови в школах України з
1938
неросійською мовою викладання
1938 Убивство в Роттердамі керівника ОУН Є. Коновальця
Надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехо-
1938
Словаччини
15 березня
Проголошення незалежності Карпатської України
1939

1939 р. – початок ХХІ ст.

Дата Подія
23 серпня Радянсько-німецький договір про ненапад і таємний
1939 протокол до нього («пакт Молотова–Ріббентропа»)
1 вересня Початок Другої світової війни; вторгнення нацистських
1939 військ на територію Польщі
17 вересня Вторгнення Червоної армії на територію Західної України
1939
Договір про розмежування зони німецької та радянської
28 вересня
окупації по лінії Керзона (Закерзоння: Холмщина, Надсяння,
1939
Лемківщина, Підляшшя)
27 жовтня Проведення урядом СРСР Народних Зборів у Львові;
1939 проголошення радянської влади в Західній Україні
1 листопада Рішення Верховної Ради СРСР «задовольнити прохання»
1939 населення Західної України
Розкол організації ОУН після вбивства в Роттердамі Є.
1939 Коновальця на ОУН(б) (за С. Бандеру) та ОУН(м) (за А.
Мельника)
Вторгнення Червоної Армії на територію Бессарабії та
червень 1940
Північної Буковини
22 червня
Напад Німеччини на СРСР
1941
23–29 червня
Танкова битва на початку війни на лінії Луцьк–Рівне–Броди
1941
30 червня
Проголошення Акта відновлення Української Держави
1941
Створення Тарасом Бульбою-Боровцем загонів «Поліської
літо 1941
січі»
вересень 1941 Захоплення Києва
Початок розстрілів в Бабиному Яру (у лютому 1942 р.
вересень 1941 розстріляно українську письменницю, члена ОУН Олену
Телігу, автора альманаху «Литаври»)
листопад 1941 Прийняття Гітлером рішення про штучне створення голоду
Створення Українського штабу партизанського руху (УШПР)
червень 1942
на чолі з Т. Строкачем.
Сталінградська битва (після неї розпочалося звільнення
липень 1942 –
території СРСР від нацистів). Наказ про «загороджвальні
лютий 1943
загони»
14 жовтня
Створення Української Повстанської Армії (УПА)
1942
Початок вигнання німецьких військ та їх союзників з
грудень 1942
України
Створення зусиллями мельниківців і В. Кубійовича (очолював
весна 1943 єдиний легальний Український центральний комітет) дивізії
СС «Галичина»
Трансформація «Поліської Січі» в Українську Народну
1943
Революційну армію
Рейд загону С. Ковпака «Від Путивля до Карпат» з метою
1943
ліквідації нафтового басейну Дрогобич–Борислав
липень – Битва на Курській дузі (найбільша танкова битва за часів ІІ
вересень 1943 світової війни).
Звільнення з увʼязнення за клопотанням М. Бажана та О.
1943 Довженка деяких українських письменників (серед них – Остап
Вишня)
Завершення О. Довженком кіноповісті «Україна в огні» (твір
літо 1943
був підданий жорстокій критиці)
1943 Тегеранська конференція
6 листопада
Вигнання німецьких окупантів з м. Києва
1943
січень-лютий
Корсунь-Шевченківська наступальна операція
1944
Створення у Львівській області Української головної
початок 1944
визвольної ради (УГВР) на чолі з К. Осьмаком
травень 1944 Депортація кримськотатарського народу з Криму
Бій дивізії СС «Галичина» проти радянських військ (дивізія
червень 1944
кинута в бій і розбита під Бродами)
Смерть митрополита Андрея Шептицького; новий керівник
1944
Української Греко-Католицької Церкви – Йосип Сліпий
Утворення в УРСР міністерства закордонних справ (Д.
1944
Мануїльський) та міністерства оборони (В. Герасименко)
28 жовтня Завершення вигнання німецьких військ та їх союзників з
1944 України
лютий 1945 Ялтинська конференція
Україна – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй
квітень 1945
(ООН)
9 травня 1945 День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
липень-
Потсдамська конференція
серпень 1945
2 вересня
Завершення Другої світової війни
1945
1945 Входження Закарпаття до складу УРСР
1945 Видання «Нарису історії української літератури»
Постанова ЦК КП(б)У про перекручення та помилки у
1946
висвітленні історії української літератури
березень
Ліквідація УГКЦ
1946
Визнання Румунією приналежності Північної Буковини до
лютий 1947
УРСР
1946–1947 Масовий голод в Україні
квітень –
Проведення польською владою операції «Вісла»
липень 1947
1947 «Жданівщина»
1947 Скасування системи продовольчих карток; грошова реформа
жовтень 1947 Операція «Захід»
Прийняття закону «Про виселення осіб, які ухилялись від
1948
трудової діяльності»
Сесія Всесоюзної академії сільськогосподарських наук
1948
(критика генетики, лисенківщина)
1948 Запуск газопроводу Дашава–Київ
березень 1950 Знищення військами НКВС командира УПА Р. Шухевича
1951 Встановлення західного кордону УРСР
Повстання політичних в’язнів у сталінських таборах.
1953–1954
Ліквідація ГУТАбу
червень 1953 Обрання на посаду першого секретаря ЦК КПУ О. Кириченка
Уведення в експлуатацію першого в СРСР суцільнозварного
листопад 1953
мосту через Дніпро (за проєктом Є. Патона)
Початок освоєння цілинних і перелогових земель Казахстану,
лютий 1954
Алтаю та Сибіру
лютий 1954 Входження Кримської області до складу УРСР
лютий 1956 ХХ з’їзд КРПС, засудження культу особи
1957 Реформа управління економікою – створення раднаргоспів
1957 Запуск першого штучного супутника Землі
Закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший
грудень 1958
розвиток системи народної освіти в СРСР»
1959 Утворення Української робітничо-селянської спілки
1959 Утворення Клубу творчої молоді «Сучасник» м. Київ
Суд у Львові над членами дисидентської організації –
1961 Української робітничо-селянської спілки (Л. Лук’яненко, Г.
Кандиба та ін.)
1961 Політ першого космонавта в космос (Ю. Гагарін)
жовтень 1961 ХХІІ з’їзд КПРС (ухвалення нової програми КПРС)
1961 Грошова реформа
1962 Заснування Шевченківської премії з літератури та культури
Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ М. Підгорного;
липень 1963
призначення на цю посаду П. Шелеста
Усунення з посади першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова;
жовтень 1964
обрання Л. Брежнєва
вересень – Підготовка І. Дзюбою праці «Інтернаціоналізм чи
грудень 1965 русифікація?»
Перша хвиля масових затримань діячів антирежимного
1965
руху
1966–1970 VIIІ п’ятирічка («Золота п’ятирічка»)
Підготовка В. Чорноволом збірки матеріалів «Лихо з розуму»
квітень 1967
про арешти в Україні
січень 1968 Публікація роману О. Гончара «Собор»
Протест 139 діячів культури України проти арештів і утисків
березень 1968
української культури
Оприлюднення «Листа творчої молоді Дніпропетровська» (І.
квітень 1968
Сокульський)
1970–1972 Видання «самвидавного» журналу «Український вісник»
Друга хвиля масових затримань діячів антирежимного
1972
руху
Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста;
травень 1972
обрання на цю посаду В. Щербицького
вересень 1972 Перехід до загальної середньої освіти
Утворення Української громадської групи сприяння
1976
виконанню Гельсінських угод (УГГ)
жовтень 1977 Ухвалення нової Конституції СРСР
квітень 1978 Ухвалення нової Конституції УРСР
травень 1982 Прийняття Продовольчої програми СРСР
березень 1985 Обрання М. Горбачова генеральним секретарем ЦК КПРС
квітень 1985 Початок «перебудови»
травень 1985 Постанова ЦК КПРС про подолання пияцтва та алкоголізму
4 вересня
Смерть В. Стуса в таборі Мордовії
1985
Постанова ЦК КПРС про прискорення вирішення житлової
квітень 1986
проблеми в СРСР
Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції
26 квітня 1986
(АЕС)
травень 1986 Постанова ЦК КПРС про боротьбу з нетрудовими доходами
листопад 1986 Закон «Про індивідуальну трудову діяльність»
Перетворення Української групи сприяння виконанню
початок 1988
Гельсінських угод на Українську Гельсінську спілку
Установча конференція Товариства української мови ім. Т.
лютий 1989
Шевченка
травень 1989 Установча конференція товариства «Меморіал»
липень 1989 Страйк шахтарів України
вересень
Створення Народного руху України за перебудову
1989
Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ В.
вересень 1989
Щербицького; обрання на цю посаду В. Івашка
жовтень 1989 Закон УРСР «Про мови в Українській РСР»
Відродження громад Української Греко-Католицької Церкви.
Створення Української православної церкви Московського
1990
патріархату (УПЦ МП). Перший собор Української
автокефальної православної церкви (УАПЦ)
березень Проведення перших альтернативних виборів до
1990 Верховної Ради УРСР
Початок роботи Верховної Ради як постійно діючого
травень 1990
парламенту України
Перехід Демократичного блоку у Верховній Раді УРСР до
червень 1990
конструктивної опозиції, утворення Народної Ради
Ухвалення Верховною Радою Декларації про державний
16 липня 1990
суверенітет України
Відставка В. Івашка; обрання головою Верховної Ради УРСР
липень 1990
Л. Кравчука
серпень 1990 Закон УРСР про економічну самостійність республіки
жовтень 1990 «Революція на граніті»
Реєстрація Української республіканської партії (опозиційна до
листопад 1990
КПРС)
Запровадження продажу товарів за картками споживача з
1990
купонами
Ухвалення Верховною Радою постанови про відновлення
лютий 1991
автономії Криму
червень 1991 Створення Меджлісу кримськотатарського народу
19–21 серпня
Спроба антиконституційного перевороту в СРСР (ДКНС)
1991
24 серпня Ухвалення Верховною Радою Акта проголошення
1991 незалежності України
30 серпня Прийняття Указу Президії Верховної Ради України «Про
1991 заборону діяльності Компартії України»
Проведення Всеукраїнського референдуму та виборів
1 грудня 1991
Президента України
6 грудня 1991 Започаткування Збройних Сил України
Вступ України до Наради з безпеки і співробітництва в Європі
1992
(з 1995 р. – ОБСЄ)
липень 1994 Обрання Леоніда Кучми Президентом України
1995 Обрання України членом Ради Європи
28 червня
Ухвалення Конституції України
1996
вересень
Запровадження грошової національної одиниці – гривні
1996
жовтень – «Помаранчева революція». Обрання Президентом України
грудень 2004 Віктора Ющенка
2008 Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ)
січень 2010 Обрання Президентом України В. Януковича
листопад
2013 – лютий «Революція Гідності». Повалення авторитарного режиму
2014
18 березня Окупація Криму. Включення Криму з ініціативи В. Путіна до
2014 складу Російської Федерації
14 квітня 2014 Початок антитерористичної операції (АТО) на сході України
червень 2014 Обрання Президентом України П. Порошенка
Підписання Україною Угоди про асоціацію з
2014
Європейським Союзом (ЄС)
вересень
2014; лютий Мінські домовленості
2015
Вручення Патріархом Варфоломієм томосу про автокефалію
січень 2019 Православної Церкви України митрополиту Київському і всієї
України Епіфанію