Уміти розпізнавати на картосхемі :

Значення понять і термінів:

українські землі у складі різних
«фільварок», «кріпак», «панщина»,
«Золотий спокій»; держав, воєводства Речі Посполитої
на українських землях
Зміст теми:
Зміни в соціально-економічному житті. Морські походи козаків. Участь
українського козацтва у війнах Речі Посполитої проти Московського царства
та Османської імперії. Козацькі повстання 1620-1630-хрр. «Ординація Війська
Запорозького...». Культура. Відновлення вищої православної церковної
ієрархії 1620 р. Духовність.

Дати подій: 1618 р. - похід козаків під

проводом гетьмана Петра
КонашевичаСагайдачного на м. Москва;
1621 р. - Хотинська битва; 1625 р. - Персоналії: Петра Конашевича-
Куруківська угода; 1632 р. - «Пункти для Сагайдачного, Тараса Федоровича.
заспокоєння руського народу», утворення Івана Сулими. Йова Борецького, Петра
Київської колегії; 1637-1638 рр. - Могили
повстання під проводом Павла Павлюка,
Якова Острянина, Дмитра Гуні
 Видатний дядько! У нас, звичайно, в програмі ЗНО всі
видатні діячі, але Петро Конашевич – то дуже суттєво.
Військовий, політик, поборник православної віри,
меценат.
З самого малечку Петро сів на коня та не випускав з рук
лука та стріл. Саме тому йому дали прізвисько
Сагайдачний, бо у козаків сагайдак – то чохол для стріл.
Сам походив з дрібної шляхетської родини, тобто старт у
нього був не найгірший.
Освіту П.Конашевич отримав в Острозькій академії, де навчався
одночасно з Мелетієм Смотрицьким. Обрав військову справу та став
одним з перших відомих козацьких гетьманів (тобто очолював реєстрове
військо). Перші двадцять років XVII ст. ознаменувалися серією видатних
походів козаків до міст Кримського ханства та Османської імперії
(Оттоманської Порти) по узбережжю Чорного та Азовського морів.
Історією цей період визначається як Доба героїчних морських походів
козацтва. Завдячуємо Сагайдачному, оскільки він навів у війську жорстку
дисципліну (наприклад, якщо козака під час походу виявляли в стані
алкогольного сп'яніння, то кидали за борт у море).
 Петро Конашевич збільшив флот до 300 кораблів. Походи здійснювалися
на найбільші невільницькі ринки, звільнялися від полону християнські
бранці, повертались на батьківщину тисячі українців. Якщо перед вами
карта, на якій Чорне та Азовське море усіяні стрілочками – напрямами
походів, не сумнівайтесь – перед вами Доба героїчних морських походів
козацтва на чолі з Петром Конашевичем Сагайдачним .

Запорожці на
«чайках» захоплюють Кафу
– найбільший невільницький
ринок

Портрет Петра Конашевича-
Сагайдачного з книги «Вірші
на жалісний погреб
шляхетного рицаря Петра
Конашевича-Сагайдачного»
Значну роль відігравав Петро Конашевич і в житті Речі
Посполитої. Зокрема у 1618 році разом з польським
королем Владиславом пішов у похід на Москву,
результатом якого стало приєднання до Речі
Посполитої Смоленщини та Чернігово-Сіверщини.
У 1621 році Османська імперія черговий раз вирушила
в похід на завоювання Європи і розпочати вона
вирішила з Речі Посполитої. Підійшли турецькі війська
у складі 250 тис. осіб до фортеці Хотин, що на Поділлі.

А поляки тільки і змогли, що виставити 35

тис. Звернувся король до Петра
Конашевича, пообіцяв монарх купу змін на
краще для козаків, і Сагайдачний привів з
собою ще 40 тис. війська. Поляки під
Хотином тримали оборонну позицію, козаки
ж пішли у наступ. У підсумку польсько-
українське військо здобуло перемогу, а
Оттоманська Порта відмовилась від Хотинська фортеця
завоювання Європи, поки що.
Під час Хотинської битви 1621 року Петро Конашевич отримав численні
поранення, від яких помер у 1622 році. Зі смертю Сагайдачного померли і
обіцянки польського короля про поліпшення життя козаків, розширення їх
прав та збільшення козацького реєстру до 20 тис. Це стане однією з причин
серії козацьких повстань 20-30-х років XVII ст.
За два роки до смерті Сагайдачний відіграє важливу роль у відновленні
православної ієрархії на українських землях.
У 1620 Петро Конашевич та його військо перестрінуть
єрусалимського патріарха Феофана, який повертався з
Москви та запропонують йому заїхати до Києва та
висвятити православними митрополитом Київським Йова
Борецького. Патріарх Феофан поглянув на Сагайдачного,
на козацьке військо та й відповів згодою. Таким чином
завдяки Петру Конашевичу було відновлено діяльність
православних єпископств, що правда законність таких дій
польський король визнає тільки у 1632 р. До речі сам
Сагайдачний разом зі усім своїм військом вступив до
Київського братства, фінансував його діяльність. Значні
кошти Петро Конашевич заповів Київському, Львівському,
Луцькому братствам.
Рік Ватажок Ключові події Результат

1625 р. Марко Битва над Куруковим Підписання Куруківскої угоди

Жмайло озером (реєстр 6 тис. козаків)
1630 р. Тарас “Тарасова ніч” під Підписання Переяславської
Федорович/ Переяславом угоди 1630 р. (реєстр 8 тис.
Трясило козаків)
1635 р. Іван Зруйнування польської І.Сулиму страчено, фортецю
Сулима фортеці Кодак на Дніпрі відбудовано

1637 р. Павло Поразка під Кумейками, Повстання придушено, Павла

Павлюк / капітуляція козаків під Павлюка стратили, частина
Бут Боровицею повстанців переселились на
територію Московського
царства
1638 р. Я.Острянин Поразка під Жовнином Очільники повстання втекли
/ та капітуляція козаків до Московського царства, над
Остряниця, біля річки Старець рештою повсталих польська
Д.Гуня армія провела розправу.
Причини повстань? Не
повірите! Ті самі, що і
Очільник козацького повстання 1625 р., основним
повстань кінця XVI ст. приводом до якого стала заборона Польщі
плюс відмова Польщі
здійснювати морські походи.
збільшити козацький
реєстр та постійні утиски
православної церкви.
Після боїв польська
сторона пішла на
переговори, у підсумку
підписали Куруківську
угоду: реєстр складає 6
тис. (замість 3 тис.),
створено 6 полків, 1 тис.
козаків перебуватиме на
Запорожжі, козаки
відмовляються від
морських походів.
#Курокове озеро
Тарас Федорович – він же Трясило – очільник козацького повстання
1630 р. Найбільша подія – “Тарасова ніч” поблизу Переяслава.
Повстанці вночі проникли у табір польського війська і вирізали
(шаблями, ножами) “золоту роту” польських солдат, таким чином
здобувши цілковиту перемогу. Відповідно поляки пішли на нову угоду –
Переяславську, основний зміст якої зводився до наступного: реєстр
збільшувався з 6 до 8 тисяч, козаки самостійно обирають гетьмана,
АЛЕ польський сейм (парламент) не ратифікував (не прийняв) цю
угоду. #Тарасова ніч, #Переяславська угода

“Тарасова ніч”. Ілюстрація

Пам'ятний знак Т. Трясилу
Після серії козацьких повстань та з метою
зняти соціальну та релігійну напругу в
українському суспільстві, польська влада у
1632 р. вирішила прийняти “заспокійливий”
документ – “Пункти/Статті для заспокоєння
руського народу”.
Основна його ідея – легалізація (узаконення)
православної церкви, надання широких
економічних та політичних прав
православній шляхті та духівництву, в тому
числі права обіймати урядові посади.
За результатом прийняття цього документу
православну церкву очолив Петро Могила,
відбувся ряд перетворень в середині церкви.
Чергове козацьке повстання здійнялося у 1635 р. та очолив його ватажок
низового козацтва Іван Сулима. Поляки перед дніпровськими порогами
(скелі посеред річки) збудували фортецю Кодак, щоб попереджати
повстання та затримувати просунення втікачів на територію Січі.
Розмістили там військовий гарнізон. А Сулима вирішив зруйнувати плани
поляків, прийшов та й спалив Кодацьку фортецю.

На жаль, серед козаків були

прихильники угоди з
поляками, тому Сулиму
зрадили свої ж, видали його
польському уряду, який
стратив козацького
ватажка. Фортецю Кодак
відбудують, але вона ще не
раз буде зруйнована та
відновлена.
#Кодак
Серія чергових козацьких повстань відбулась протягом 1637-1638 рр.
Спочатку козаків очолив Павло Бут, він же Павлюк. Формальним
приводом стало рішення поляків переглянути козацький реєстр та
“видалити неблагонадійних”. Повстанці трощили польські маєтки у
Подніпровї, аж поки не зазнали поразки у битві під Кумейками.
#ПавлоБут #Кумейки
Навесні 1638 р. козацькі
виступи очолив Яків
Острянин/Остряниця та
Дмитро Гуня. Чергової
поразки козаки зазнали під
Жовнином, залишки
українських військ
перетнули кордон
Московського царства,
там їх сліди губляться.
#ЯківОстрянин#Жовнин
Польській владі настільки набридли козацькі повстання, що вони
вирішили застосувати кардинальні рішення, протилежні від “Пунктів для
заспокоєння руського народу ”. Тому 1638 р. була прийнята “Ординація
Війська Запорозького реєстрового”:
Реєстр складав 6 тис.;
реєстровці позбавлені права обирати гетьмана, ними мав керувати
польський комісар;
на січі знаходиться польська залога, а вся артилерія та військові
відзнаки козаків передаються полякам;
 заборонялись морські походи;
нереєстровці мали стати кріпаками.
Обмеження були настільки дієвими, що для поляків настав “Золотий
спокій” – десятиліття без жодних козацько-селянських виступів.
Щоправда, якби поляки знали, що цей спокій завершиться Національно-
визвольною війною Б.Хмельницького, вони б мабуть передумали
приймати тую “Ординацію…” Але в історії не діє “Якби”. #Золотий спокій
 Православний митрополит Київський та Галицький протягом
1620-1631 рр., висвячений за підтримки Петра Конашевича
Сагайдачного.
Ймовірно походив з дрібношляхетської родини, отримав
освіту в Острозькій колегії та Краківському університеті.
Був співзасновником Київської братської школи, згодом її ректором. До речі
вважав, що церква та освіта мають бути відділені.
Письменник-полеміст, найвідоміші твори “Юстифікація” та “Протестація”
#ПравославнийМитрополит #ПетроСагайдачний

Син молдавського князя та угорської принцеси. Батька

Петра вбили, коли хлопцю було 10 років, він та його матір
були змушені тікати від батькових вбивць до Речі
Посполитої.
Родина мала кошти, відтак юнак здобув першокласну
освіту: Львівська братська школа, Замойська академія,
навчальні заклади Парижа та Голландії.
 Вперше православну церкву очолив представник
княжого роду, відповідно рівний першим світським (не
приналежним до церкви) особам держави.
Сталося це у 1632 р.
Того ж 1632 р. Петро Могила об'єднує Лаврську та
Київську братську школи і на їх основі створює Київську
колегію, яка потім отримає назву Києво-Могилянська
колегія, а в часи Івана Мазепи здобуде статус академії.
За сприяння Петра колегії також були відкриті у Вінниці та Кременці, на
теренах Молдавського князівства.
Митрополит провів реформу церковного життя, а саме:запровадив
екзамени для священиків на знання обов'язків, додав виховні проповіді
для парафіян (тих,хто відвідує храми), контролював моральні якості
духівництва, дотримання ними церковних канонів.
Щорічно Петро Могила збирав церковні собори для вирішення суттєвих
питань життя церкви, запровадив у богослужінні українську мову замість
церковнослов'янської, щоб слово Боже було зрозумілішим та краще
сприймалося парафіянами.
 Петро встиг побувати на військовій службі у польському
війську, брав участь у війнах з Османською імперією. Потім
вирішив присвятити своє життя служінню Господові та
подався до Києво-Печерського монастиря.
Йов Борецький побачив у Петрі Могилі свого наступника і
1632 р. Петра було висвячено Київським митрополитом.
Петро Могила видав збірник молитов для різних потреб,
який так і називався “Требник”.
Петро Могила передав Софійський собор з управління
греко-католиків під контроль православної церкви.
“Требник” Створив гурток вчених та інших діячів культури – Атенеум.

В цілому Петро Могила сприяв укріпленню

позицій православної церкви в умовах
панування католицтва, суттєво сприяв
об'єднанню інтересів українців, передусім на
ґрунті православ'я
#ПравославнийМитрополит #Требник
#КиївськийКолегіум
#Об'єднанняЛаврськоїТаКиївськоїБратськоїШ Києво-Могилянська
коли колегія
Панщина – вид відробітку (!!) на користь землевласника (пана/поміщика).
Коли польська шляхта ще у XIV ст. прийшла на українські землі, то
відібрала землі у місцевих селян. Що робити селянинові без землі?
Вмерти з голоду. Тому селяни, об'єднавшись в громади, йшли до
землевласника і просили дати їм в оренду землі. Той землевласник
погоджувався, але землі давав рівно стільки, щоб селяни могли
виростити щось виключно для себе, не на продаж, а часто і того не
вистачало. Зібрати ягідки у лісах чи вполювати якогось звіра-птицю, а
потім продати чи обміняти, селяни теж не могли, бо усі ліси, пасовиська,
угіддя також належали землевласникові.

Селяни відробляють панщину. ілюстрації

То як селянинові платити оренду за землю? Ніяк, окрім своєї
безкоштовної праці на землях пана/поміщика. Спочатку панщина була
два тижні на рік, потім один день на тиждень, потім два дні на тиждень. У
часи Шевченка Т.Г. панщина досягала 6 днів на тиждень. А коли ж тоді
обробляти власну землю? Тому селяни і були бідні та голодні, натомість
землевласник багатів, при цьому не сплачуючи жодних податків. А за
нього платили податки хто? Правильно – все ті ж селяни. От в чому була
катастрофа з тією панщиною та кріпацтвом, і тому саме ці два поняття
ставали причинами чисельних повстань, виступів та навіть національно-
визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. Але то вже у наступній
темі))
Фільварок – велике багатогалузеве
господарство, яке засноване на безкоштовній
праці кріпаків та орієнтовано на продаж
продукції на ринок. По суті фільварок – то
велика ферма, де вирощують і зернові, і
м’ясо-молочну продукцію, але робітникам не
платять за їх працю. А продукція має
обов'язково продаватись на ринку, інакше це
не фільварок. Хто у виграші? Звичайно, пани- Макет фільваркового
землевласники! господарства
Кріпак – особисто залежна (!!) від
землевласника (пана, поміщика) людина. От
прямо так і запам'ятовуємо, бо це ключ –
особиста залежність. Тобто селянин без
дозволу пана не міг піти навчатися, стати
ремісником, одружитися, змінити місце
проживання. Щось дуже схоже зі статусом
раба, тому багато письменників часто у своїх
творах і називають кріпацтво рабством. Кріпаки. Ілюстрація

Карикатура, як пани грають в Картина І.Їжакевича “Кріпаків

карти на кріпаків міняють на собак”
 Ансамбль Успенської Замок у Підгірцях
церкви та вежі Корнякта Каплиця Трьох Святителів у Львові (Львівська обл.).
у Львові 1635-1640

Замок у Підгірцях
(Львівська обл.).
1635-1640

Ансамбль Кафедрального
костелу у Львові каплиця
Боїмів